Виховна година



Скачати 157.53 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір157.53 Kb.
Виховна година

Виховна  година - одна з найважливіших форм організації виховної роботи з учнями. Вона включається в шкільний розклад і проводиться щотижня в певний день. Зазвичай виховна година проходить у формі лекції, бесіди або диспуту, але може включати в себе і елементи вікторини, конкурсу, ігри, а також інших форм виховної роботи. Виховна година виконує такі виховні функції: освітню, орієнтуючу і спрямовуючу.

Освітня функція полягає в тому, що виховна година розширює коло знань вихованців з етики, естетики, психології, фізики, математики, літературознавства та інших наук.

Предметом виховної години можуть бути і знання з області техніки, народного господарства, а також відомості про події, що відбуваються в селі, місті, країні, світі, тобто об'єктом розгляду може стати будь-яке явище соціального життя.



Зразкові теми: "Як з'явився етикет", "Наша Конституція", "Проблеми сучасного суспільства" і т. д.

Орієнтуюча функція полягає у формуванні у школярів певного ставлення до об'єктів навколишньої дійсності, у виробленні в них ієрархії матеріальних і духовних цінностей. Якщо освітня функція передбачає знайомство зі світом, то орієнтуюча - його оцінку.

Названі функції нерозривно пов'язані між собою. Так, важко або навіть неможливо прищепити дітям любов до класичної музики, яку вони жодного разу не чули.

Часто виховні години допомагають учням орієнтуватися в суспільних цінностях. Теми таких класних годин: "Як стати щасливим?", "Ким бути?", "Яким бути?", "Про мужність і жіночність" і т. д.

Спрямовуюча функція виховної години передбачає переведення розмови про життя в область реальної практики учнів, спрямовує їх діяльність. Ця функція виступає як реальний вплив на практичну сторону життя школярів, їх поведінку, вибір ними життєвого шляху, постановку життєвих цілей і їх реалізацію. Якщо в процесі проведення виховної години відсутня певна спрямованість, то ефективність її впливу на вихованців істотно знижується, а знання не переходять у переконання.

Наприклад, виховна година на тему "Міжнародний рік дитини" може завершитися прийняттям такого колективного рішення, яке передбачає збір книжок для малюків з Будинку дитини. Найчастіше виховна година одночасно виконує всі три зазначені функції: вона і просвіщає, і орієнтує, і направляє учнів.



Тематика виховних годин різноманітна. Вона заздалегідь визначається і відображається у планах виховних керівників. Виховні  години можуть присвячуватися:

1. морально-етичним проблемам. На них формується певне ставлення школярів до Батьківщини, праці, колективу, природи, батьків, самому собі і т. д.;

2. проблемам науки і пізнання. У даному випадку мета виховних годин полягає у виробленні у вихованців правильного ставлення до навчання, науки, літератури як джерела духовного розвитку особистості;

3. естетичним проблемам. У процесі таких виховних годин учні знайомляться з основними положеннями естетики. Мова тут може йти про прекрасне в природі, одяг людини, побут, працю та поведінку. Важливо, щоб у школярів сформувалося естетичне ставлення до життя, мистецтва, праці, себе, розвинувся творчий потенціал;

4. питань держави і права. Слід розвивати інтерес учнів до політичних подій, що відбуваються в світі, почуття відповідальності за дії Батьківщини, її успіхи на міжнародній арені, вчити вихованців бачити суть державної політики. Виховні  години на політичні теми повинні проводитися в прямій залежності від насиченості року різними політичними подіями;

5. питань фізіології та гігієни, здорового способу життя, які повинні сприйматися учнями як елементи культури і краси людини;

6. психологічним проблемам. Мета таких виховних годин полягає в стимулюванні процесу самовиховання та організації елементарної психологічної освіти;

7. проблемам екології. Необхідно прищепити школярам відповідальне ставлення до природи. Як правило, тут організовуються бесіди про тваринний і рослинний світ;

8. загальношкільних проблем (значимих суспільних подій, ювілейних дат, свят і т. д.).

Організація виховної години починається з психологічної підготовки учнів до серйозної розмови. Важливу частину загальної організаційної роботи складає і підготовка приміщення до даного заходу. Кімната, в якій буде проводитися виховна година, повинна бути чисто прибрана, провітрена. Добре б поставити на стіл квіти. Тема виховної години може бути написана на дошці або плакаті, де, крім неї, вказуються питання, що підлягають обговоренню. На аркуші паперу як афоризм можна навести слова видатної особистості або цитату з відомої книги.

На виховній годині вихованці розсідаються так, як їм хочеться. Тривалість виховної години повинна бути обґрунтованою. Досвідчений класний керівник намагається не затягувати виховну годину, закінчити її до того, як діти відчують втому.

Виховна година, як правило, триває 45 хвилин, в 9-11 класах – може тривати і більше 1 години (коли розглядається актуальна тема, яка зацікавила кожного школяра).

Однак у кожному випадку треба враховувати вимоги до режиму дня учнів. Перед проведенням виховної години класний керівник повинен вирішити ряд завдань: визначити тему і методи проведення класної години, місце і час його проведення, скласти план підготовки та проведення виховної години, залучити в процес підготовки та проведення якомога більше учасників, розподілити завдання між творчими групами і окремими учнями. Як і в будь-якому виховному заході, він враховує вікові особливості дітей, особливості класного колективу, рівень його розвитку.

У структурному відношенні виховна година складається з трьох частин: вступної, основної та заключної.



Призначення вступної частини: активізувати увагу учнів, забезпечити досить серйозне і шанобливе ставлення до теми розмови, визначити місце і значення обговорюваного питання в житті людини, виробництві, розвитку суспільства і науки.

Цілі основної частини визначаються виховними завданнями виховної години.

Під час заключної частини важливо стимулювати потребу школярів у самовихованні, їхнє бажання внести зміни в роботу класу.

Зміст виховних годин, методи і форми взаємодії вихованців з класним керівником залежать не тільки від віку учнів, а й від їхньої позиції. Якщо на перших виховних годинах організатором є класний керівник і інформація виходить в основному від нього, то на наступних виховних годинах в їх проведення можуть включатися й школярі. Залучаючи учнів до ведення розмови про життя, класний керівник вчить їх аналізу життєвих явищ.



Виховна година – це форма спілкування класного керівника з учнями, це розмова «по душам», це корисна інформація, необхідна вихованцям для майбутнього дорослого життя, яку не можна у повній мірі отримати на уроках, це збір колективу для вироблення плану участі класу в загальношкільних заходах.
Таким чином, виховні години, що проводяться у системі, привчають учнів вбачати за своїми діями та вчинками їх місце в колективі, розвивають у них здатність до осмислення життєвих явищ, усвідомлювати соціальну спрямованість своєї життєдіяльності.
Доцільно ознайомитися з основними компонентами класної години, зокрема такими, як:

  • цільовий - завданням класної години має бути насамперед розвиток індивідуальності учня, становлення його особистості;

  • змістовний - зміст класної години особливо важливий, адже вона має містити матеріал, необхідний для самореалізації учня;

  • діяльнісний - учні мають бути повноправними організаторами класної години та її активними учасниками, адже це дає їм змогу застосовувати свій життєвий досвід, виявляти і розвивати індивідуальність;

  • аналітичний - результативність класної години слід оцінювати з огляду на те, чи збагачує вона життєвий досвід учня, чи впливає на розвиток його індивідуальності і творчих здібностей.

Залежно від того, у межах чи за межами загальноосвітнього навчального закладу відбуваються класні години, їх умовно можна розподілити на шкільні та позашкільні. У свою чергу шкільні класні години поділяють на:

  • дискусійні;

  • змагальні;

  • творчі;

  • ігрові.

У цій публікації ми пропонуємо детальніше ознайомитися з дискусійними та змагальними формами проведення класної години.
Серед дискусійних форм проведення класної години найпопулярнішими є:

  • диспут;

  • дискусія;

  • конференція;

  •  "круглий стіл";

  •  "вітальня";

  • лекторій.

Доцільно розглянути їх детальніше.
Публічне обговорення наукової або суспільно важливої проблеми, щодо якої існують різні або протилежні думки, називають диспутом. Обирати слід таку проблему, що:

  • не торкається особистих переконань і не ображає учнів;

  •  допускає різні способи розв'язання;

  • є відомою для учнів;

  • відповідає потребам та інтересам учнів.

Головна цінність диспуту - те, що під час нього в учнів формується діалектичне мислення. Крім того, диспут дає змогу розв'язувати і чимало інших педагогічних завдань, оскільки учні:

  • беруть участь у невимушеній, живій розмові, а це допомагає уникнути формалізму в знаннях;

  • вчаться висловлювати свою думку й обґрунтовувати її;

  • привчаються до діалогу, тобто вникають в аргументи опонента, вчаться знаходити в них слабкі місця, ставлять запитання, наводять контраргументи і, як результат, виявляють помилкові твердження;

  • самостійно готуються, оскільки, щоб брати участь у диспуті, треба знати фактичний матеріал теми, яка під час нього буде обговорюватися;

  • формують самосвідомість, адже диспут сприяє перетворенню знань у переконання.

Словесне змагання, аргументовану суперечку, в якій учасники обстоюють свої точки зору, називають дискусією. Основні завдання дискусії:

  • знайти істину з'ясувавши різні точки зору, що сприяє не лише поглибленню знань, а й формуванню світогляду;

  • виховувати в учнів культуру спілкування, зокрема навчати:

  • просто і зрозуміло висловлюватися;

  • переконливо доводити точку зору;

  • спокійно вислуховувати аргументи опонента тощо. Дискусія - це форма демократичного спілкування, що має такі

переваги:

  •  дає змогу організувати живе спілкування, залучити всіх або більшість учнів до обговорення певної проблеми;

  • передбачає напружений мисленнєвий процес, адже роздуми щодо проблеми, яку обговорюють під час дискусії, стимулюють мовну активність і самостійність судження.

Розпланувати в деталях, прорепетирувати, розіграти дискусію не можна, адже так вона буде неприродною. Однак методику її проведення умовно можна розподілити на три етапи:
перший етап - підготовка до дискусії, під час якої слід:

  • обрати проблему, яку обговорюватимуть під час дискусії. Проблему можна запропонувати, але в жодному разі не потрібно нав'язувати її учням. Іноді проблему визначають за результатами анкетування учнів;

  • дослідити обрану проблему;

  • створити ініціативну групу з підготовки дискусії;

  • підготувати оголошення, у якому зазначити проблему, яку обговорюватимуть, час і місце проведення дискусії;

  • підготувати приміщення, зокрема розставити парти і стільці так, щоб учасники дискусії бачили одне одного. Також можна розвісити у приміщенні афоризми, правила ведення дискусії, оформити виставку книг тощо;

 другий етап - власне дискусія. її успіх багато в чому залежить від учителя, який має виконувати роль ведучого. Йому не слід:
-    без особливої необхідності втручатися в обговорення проблеми;
-    чинити психологічний тиск на учнів за допомогою свого авторитету різких суджень, зауважень;
-    перебивати учнів і багато говорити самому;
-    відкрито підтримувати одну зі сторін, яка відстоює певну точку зору;
-    третій етап - підбиття підсумків. На цьому етапі ведучий може висловити своє ставлення до проблеми, яку обговорювали під час дискусії.
Нараду, в ході якої обговорюють і розв'язують певну проблему, називають конференцією. її підготовку і проведення можна розподілити на декілька етапів, зокрема:

  •     обрання теми;

  •     визначення терміну проведення; " розроблення програми чи плану;

  •     пошук літератури, яку можна використати для розкриття обраної теми;

  •     робота з літературою;

  •     надання індивідуальних і групових консультацій для учнів - учасників конференції;

  •     власне конференція;

  •     підбиття підсумків.

"Круглий стіл" - це форма публічного обговорення або висвітлення обраної проблеми, під час якого учні висловлюються в певному порядку. При цьому всі учні, які беруть участь в обговоренні, мають однакові права.
Захід для вузького кола осіб, об'єднаних спільними інтересами і захопленнями, називають "вітальнею". На такому заході у затишних умовах учні мають змогу обмінятися інформацією про вистави, концерти, поезію і прозу тощо. Відповідно "вітальні" розподіляють на:

  •     театральні;

  •     музичні; " художні;

  •     літературні тощо.

Найчастіше "вітальню" організовують у формі:

  •     костюмованого вечора-спогаду про минулі епохи, під час якого намагаються відтворити атмосферу ХУІІІ-ХІХ сторіч;

  •     чаювання з цікавими людьми - акторами, музикантами, художниками, поетами. Під час цих зустрічей переглядають та прослуховують фрагменти творів у виконанні гостей або учнів. У деяких загальноосвітніх навчальних закладах такий захід називають також "салоном".

Продуманий і розпланований на певний проміжок часу цикл лекцій з обраної тематики називають лекторієм. При цьому обирати тематику лекторію слід з огляду на завдання і плани виховної роботи. Зазвичай теми лекцій планують на увесь період роботи лекторію, а саме на 3-6 місяців.
Підготовку лекторію можна розподілити на декілька етапів, зокрема:

  •     обрання тематики;

  •     визначення тем лекторію на увесь проміжок часу;

  •     підбір і запрошення лекторів або розроблення лекцій учителем;

  •     повідомлення учнів про проведення лекторію;

  •     підготовка технічних і наочних засобів;

  •     оформлення місця проведення лекторію.

Найпопулярнішими формами проведення класної години змагального характеру в загальноосвітньому навчальному закладу є:

  •     конкурс;

  •     вікторина;

  •     огляд;

  •     презентація;

  •     турнір.

Пропонуємо розглянути їх детальніше.
Змагання у певному виді діяльності, яке стимулює до розвитку та вдосконалення, називають конкурсом. Під час класної години, організованої у цій формі, учні мають змогу:

  •     навчатися правильно себе оцінювати;

  •     розвивати вольові якості;

  •     виховувати естетичний смак;

  •     визначатися зі своїми захопленнями.

Залежно від змісту розрізняють декілька видів конкурсу, зокрема:

  •     конкурс професійної майстерності. Його можна проводити у вигляді театралізованих захистів річних планів роботи, перспективних і неперспективних форм роботи тощо;

  •     екологічний конкурс. Він дає змогу розширювати знання учнів про довкілля і природокористування, привертає увагу до проблем збереження і розвитку рослинного і тваринного світу тощо;

  •     розважальний конкурс. Так, під час класної години з учнями можна провести конкурс "Шляхетні дівчатка та лицарі-хлопці";

  •      шоу-конкурс, наприклад "Таланти твої, Україно";

  •     " конкурс-вікторина, який може бути:

-    тематичним, приміром "Екологія у загадках", "Хто і коли жив в Україні";
-    театралізованим, наприклад "Молодіжне дозвілля", "Мелодія весни", "Господар і господарочка";
- інтелектуальним, приміром "Ерудит природи", "Його ввічливість Етикет" тощо.
Підготовку до конкурсу можна розподілити на декілька етапів:

  •     обрання яскравої назви, яка може істотно підвищити інтерес учнів до конкурсу і викликати бажання взяти у ньому участь; розроблення конкурсних завдань;

  •     визначення умов і критеріїв конкурсу, а також оформлення положення про конкурс.

Гру, під час якої учні відповідають на усні або письмові запитання з різних галузей знань, називають вікториною.
Підготовку до вікторини можна розподілити на декілька етапів, зокрема:

  •     вибір теми;

  •     підбір літератури, ігрових матеріалів;

  •     поділ учнів на команди до 10 осіб;

  •     обрання капітанів тощо.

У вікторині слід задіяти всіх членів команд. Кожен учень має отримати від команди-суперниці хоча б одне запитання. У разі неправильної відповіді право задавати запитання залишається у команди-суперниці.
Після проведення завершального етапу вікторини учителю потрібно підрахувати загальну суму балів кожної команди та оголосити команду-переможця.
Гра, в якій команди змагаються в гумористичних відповідях на задані запитання, імпровізаціях на певні теми і розігруванні заздалегідь заготовлених сцен, називають Клубом веселих і кмітливих (КВК).
Підготовку КВК розподіляють на декілька етапів, а саме:
    формування творчої групи, зокрема обрання:

  •     сценариста-режисера;

  •     акторів;

  •     художника-декоратора;

  •     музичного керівника;

  •     освітлювача тощо;

    визначення основної теми і підтем для окремих конкурсів, зокрема таких, як:

  •     "візитна картка";

  •     розминка;

  •     конкурс капітанів;

  •     музичний конкурс;

  •     домашнє завдання;

  •     обрання ведучого з огляду на специфіку заходу;

  •     проведення репетицій і попередній перегляд виступів команд;

  •     надання учителем методичної, музичної та оформлювальної допомоги командам;

  •     виготовлення афіш і запрошень, розміщення інформації про проведення КВК у шкільній газеті тощо.

Огляд - це публічний показ результатів певної суспільно корисної діяльності колективів, груп і окремих людей з подальшою оцінкою досягнутого ними рівня і нагородженням. Організовують огляд у вигляді виступу, пересувної чи стаціонарної виставки.
Слід зазначити, що зазвичай огляд - масштабний захід, який здійснюють на рівні усього загальноосвітнього навчального закладу, району тощо.
Водночас такий захід можна провести і на рівні класу, наприклад організувати огляд:

  •     робіт з образотворчого мистецтва;

  •     художньої фотографії;

  •     техніки, виготовленої учнями вручну тощо.

Представлення громадськості певних розробок їх автором чи групою авторів називають презентаціями. Вирізняють декілька їх видів:

  •     презентація проекту - найвимогливіший щодо змісту, підготовки та форми подачі вид презентації, оскільки автору або групі авторів проекту слід переконати аудиторію в необхідності його втілення;

  •     презентація обсягу і змісту виконаних робіт з метою представлення певній вузькій групі людей їх результатів. До такої презентації висувають менші вимоги щодо дотримання правил підготовки та форми подачі, тому вона може бути цілком довільною, якщо доповідач вільно володіє необхідною інформацією;

  •    презентація плану майбутніх робіт схожа на презентацію обсягу і змісту виконаних робіт. Відмінність полягає у тому, що об'єктом обговорення є майбутні роботи автора чи групи авторів. Метою такої презентації є інформування певного кола осіб про намічені роботи, їх опис, критичний аналіз і, за потреби, зміна.

Турнір - це вид змагання, у якому бере участь парне число гравців. У першому турі їх за рейтингом розбивають на дві групи - найсильніших і найслабших. Після цього формують пари за таким принципом: найсильніший гравець з першої групи проти найсильнішого з другої, другий по силі гравець з першої групи проти другого по силі з другої і так далі. У разі непарної чисельності гравців той, хто має останній номер, отримує в першому турі бал без участі у грі.
У наступних турах усіх гравців розбивають на групи за кількістю набраних балів. Так, після першого туру має бути три групи:

  •     переможці;

  •     ті, що зіграли у нічию;

  •     ті, що зазнали поразки.

Якщо у певній групі непарна кількість гравців, то одного з них переводять у групу, яка є найближчою за отриманими балами.
Пари гравців для наступного туру складають з однієї групи (переможців, тих, що зіграли у нічию, або тих, що зазнали поразки). При цьому слід стежити, щоб одна пара не проводила в турнірі більше однієї гри.
Перемогу здобувають гравці, які отримали найбільше балів.
 

1. «Виховна година — це одна з найпоширеніших форм організації фронтальної виховної роботи. (М. І. Боддирев.)

2. «Виховну годину можна назвати спеціально організованою ціннісію-орієнгованою діяльністю, що сприяє формуванню у школярів системи ставлення до навколишнього світу». (Н. Е. Щуркова, Н. С. Фіндспщевич.)

3. «Виховна година — це час для спілкування класного керівника зі своїм колективом, коли він використовує різноманітні прийоми, засоби й способи організації взаємодії». (Е. В. Титова.) тпн

4. «Виховна година. У нашому розумінні це не якась певна форма роботи, а година класного керівника, та сама «клітинка» виховного процесу, що дасть змогу шкільному педагогові знайти час для спілкування з вихованцями, відкрито проголосити й висвітити заплановане ставлення до певних цінностей, зробити виховний вплив систематичним і регулярним, а сам процес виховання — не хаотичним і випадковим, а керованим і цілеспрямованим». (Л. І. Маленкова.)

5. «Виховна година є форма прямого спілкування вихователя зі своїми вихованцями». (В. П. Созомов.)

6. «Година класного керівника — це форма виховної роботи, при якій школярі під керівництвом педагога включаються у спеціально організовану діяльність, що сприяє формуванню в них системи ставлення до навколишнього світу». (Л. В. Байбородова.)



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка