Виховна робота



Скачати 345.25 Kb.
Дата конвертації16.03.2016
Розмір345.25 Kb.


Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти

у Чернігівській області



ВИХОВНА РОБОТА
Удосконалення системи виховної роботи та покращення умов проживання учнів у гуртожитку ПТНЗ


(Методичний посібник для вихователів гуртожитків ПТНЗ)



2012 р.


м. Чернігів
У методичному посібнику розглянуто основні організаційно-методичні заходи щодо вдосконалення системи виховної роботи у гуртожитку ПТНЗ, створення та покращення житлово-побутових умов для мешканців гуртожитку. Запропоновані матеріали допоможуть вихователям у підготовці до обласного-огляду конкурсу виховної роботи та змістовного дозвілля учнівської молоді «Шлях до успіху» у 2012-2013 н.р.

Рекомендовано 

методичною радою НМЦ ПТО,

протокол №9 від 18.10.2012

Наталія Костюк - відділ виховних технологій НМЦ ПТО
Зміст


  1. Вступ ………………………………………………………………………….4

  2. Планування виховної роботи вихователя гуртожитку ПТНЗ……………...5

  3. Морально-етичне виховання учнів ПТНЗ під час проживання їх

у гуртожитку…………………………………………………………………..8

  1. Інформаційні технології у гуртожитку ПТНЗ ……………………..……..14

  2. Естетичне оформлення житлових кімнат у гуртожитку ………….………16

Вступ
Серед вимог до сучасного робітника, фахівця за обраною професією найважливішим є активна життєва позиція, твердість моральних переконань, духовних запитів, активного провідника національної ідеї, свідомого патріота Української держави.

У цьому зв’язку одним із першорядних завдань виховної роботи, як цілісної системи, є формування духовності майбутніх фахівців.

Важливу роль у вирішенні проблеми виховання учнів в ПТНЗ відіграє правильне використання всього комплексу виховного впливу на учнів у навчальному процесі та пізнавальній роботі. Особливе значення в забезпеченні комплексності та нерозривності навально-виховної роботи є діяльність гуртожитків ПТНЗ.

Гуртожиток ПТНЗ слід розглядати як педагогічну структуру, оскільки у ньому живуть молоді люди, характер, звички, життєві установки, стиль мовлення яких ще остаточно не склалися. Процес формування особистості триває під впливом спілкування молоді, взаємовпливу, самого середовища гуртожитку.

У ньому повинна панувати атмосфера доброзичливості, уваги до кожного, хто проживає, існувати турбота про підвищення освітнього рівня молоді, задоволення її культурних запитів та інтересів, духовне зростання.

Створення в гуртожитку наймаксимальніших умов для дозвілля, розвиток у молодіжному середовищі суспільних початків, пов’язаних з тією або іншою творчою діяльністю у вільний час – конкретний шлях ефективного впливу на духовне зростання учнів, на підвищення їхньої цивільної зрілості й самосвідомості. Тому вихователю гуртожитку треба чітко знати педагогічні можливості гуртожитку, його соціально-педагогічні функції, що випливають із самої суті суспільного будинку.



Планування виховної роботи вихователя гуртожитку ПТНЗ
Виховна робота в гуртожитку повинна бути спрямована на формування моральних і соціальних якостей особистості, гуманності, порядності, громадянськості, відповідальності, професійної етики. Цю роботу слід проводити з урахуванням психолого-вікових особливостей молодих людей і насамперед, зважаючи на те, що учні стають повноправними членами родин, у молоді активно формуються цивільні якості, розвиваються почуття колективізму.

Педагогічні можливості учнівського гуртожитку полягають у створенні хороших матеріально-побутових умов для тих, що проживають, у здійсненні соціально-психологічної функції, спрямованої на реалізацію в молоді комунікативних якостей і на розвиток спілкування.

Однією з передумов ефективності системи позаурочної виховної роботи у навчальному закладі є планування. Цілеспрямоване і чітке планування сприяє зростанню її дієвості. План повинен бути орієнтиром для колективу, не сковувати ініціативу, а надавати широкі можливості для створення кожним вихователем-педагогом власної виховної системи.

Згідно з орієнтовним положенням про організацію і проведення виховної роботи в ПТНЗ визначені Орієнтовні вимоги до складання річного плану виховної роботи у гуртожитку ПТНЗ.

Вихователь розробляє план роботи з вихованцями, враховуючи індивідуальні особливості та інтелектуально-вольові можливості, проектує особистісне зростання вихованців протягом їх навчання в ПТНЗ та проживання в гуртожитку, сприяє розвитку їх задатків. План повинен бути конкретним, чітким, оперативним.

Форми організації виховної роботи у гуртожитку визначає вихователь спільно з соціальним педагогом та психологом з урахуванням специфіки ПТНЗ та побажань учнів.

Основними розділами річного плану мають бути:


  1. Організаційно-педагогічні питання де висвітлюються заходи щодо створення умов для проходження учнями адаптаційного періоду та подальшого навчання в ПТНЗ;

заходи з надання допомоги учням разом із профспілковою організацією у вирішенні побутових проблем, із створення позитивного морально-психологічного клімату в колективі та управлінню процесом соціальної адаптації учнів.

  1. Культурно-масова робота – висвітлення організації змістовного дозвілля учнів, проведення свят, пізнавально-розважальних програм, діяльності учнівських товариств, клубів гуртків;

сприяння відродженню та створенню нових традицій, цікавих форм організації дозвілля учнів.

  1. Індивідуальна робота з учнями, які опинилися у складних життєвих ситуаціях – вказуються заходи із організації соціального захисту дітей-сиріт, інвалідів, дітей, які залишилися без піклування батьків та учнів, з числа осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, з малозабезпечених та багатодітних сімей.

  2. Робота з батьками – заходи направлені на підтримання тісного зв’язку з батьками учнів, що проживають у гуртожитку, та залучення батьків до виховної роботи; зв’язок з батьками (листування, телефонні розмови, листи-запрошення, листи-подяки); організація батьківських днів у закладі, зборів; організація батьківського всеобучу.

  3. Організація роботи Ради гуртожитку (роботи Рад поверхів) – заходи у організації учнівського самоврядування гуртожитку, самоорганізації, самоуправління учнівської молоді.

  4. Методична робота вихователя та підвищення професійного рівня:

  • комплексно-методичне забезпечення виховних тем, з вказівкою терміну (робота над однією виховною темою не повинна перевищувати 3 роки), систематичне їх поповнення;

  • поповнення та удосконалення методичних матеріалів роботи лабораторії закладу;

  • участь у роботі педагогічної ради ліцею (училища), МО класних керівників, обласних секціях тощо;

  • вивчення та впровадження у свою роботу передового педагогічного досвіду кращих вихователів області;

  • застосування традиційних форм і методів виховної роботи.

У річному плані необхідно чітко вказувати місце, термін проведення та відповідального за виховний захід з обов’язковим позначенням його посади та прізвища, ім’я, по-батькові.

Річний план складається у довільній формі, затверджується заступником директора з навчально-виховної роботи і вноситься до єдиного плану закладу.

До плану слід включати лише ті заходи, які можуть забезпечити конкретність виконання. Пункти плану не можуть бути замінені загальними завданнями типу «добитися», «посилити», «покращити», «намагатися» і т.п. Із різноманіття видів діяльності учнів слід вибирати ті, які дають відповідні результати.

На основі річного плану виховної роботи складаються всі інші плани (місячні, щоденні). Їх значення полягає у тому, що вони сприяють координації роботи вихователя, дають змогу цілеспрямовано і доцільно використовувати сили і час.

Плануючи виховну роботу з мешканцями гуртожитку на місяць (день), необхідно звернути увагу на такі моменти:


  • допомога учнівським органам самоврядування з дотримання порядку та підготовці заходів виховного напрямку;

  • проведення індивідуальної роботи з мешканцями, учнями «групи-ризику» (іншими групами або індивідуально);

  • впровадження режимних моментів, санітарно-гігієнічних навичок, підтримки порядку;

  • проведення санітарних днів, допомога секторам Ради гуртожитку в покращені житлово-побутових умов, масової роботи, спортивної і т.п.;

  • спільна робота Ради гуртожитку та Ради бібліотеки з розвитку у мешканців громадської активності;

  • організація свідомого ставлення до навчання, розвиток пізнавальної активності та культури розумової праці, проведення самопідготовки;

  • правовиховна робота, проведення педспостережень;

  • фізичне удосконалення, зміцнення здоров’я та санітарно-гігієнічної культури ;

  • робота з класними керівниками, майстрами в/н;

  • постійна робота з вивчення особистості учнівської молоді – мешканців гуртожитку.

Плани на місяць (день) перевіряються і затверджуються заступником директора з навчально-виховної роботи.

При плануванні виховної роботи в гуртожитку слід приділити увагу формам організації виховної роботи, які виникли і утвердились на основі, насамперед, змісту виховання. Форма активно впливає на зміст, його спрямованість, розвиток і виконання тих завдань, які визначені у змісті. Примірне положення про організацію виховної роботи передбачає орієнтовну національну модель виховання, яка спрямована на механізм самореалізації особистості, визначає напрями гуманістичної виховної діяльності в ПТНЗ і сприяє побудові громадянського суспільства.



Орієнтовний перелік документів вихователя гуртожитку

  1. Затверджене положення про гуртожиток ПТНЗ:

  • правила внутрішнього розпорядку учнівського гуртожитку;

  • правила техніки безпеки в гуртожитку;

  • права та обов'язки мешканців гуртожитку;

  • положення про організацію чергування;

  • інструкція для чергового по гуртожитку;

  • положення і умови проведення огляду-конкурсу на кращу кімнату.

  1. Інструктивно-методичні матеріали Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, НМЦ ПТО.

  2. Накази та розпорядження.

  3. Журнали(анкетних даних, вечірніх перевірок, папка для збереження заяв тощо).

  4. Плани роботи (річні, місячні, щоденні).

  5. Рада гуртожитку (положення про раду гуртожитку, структура, плани, протоколи засідань ради гуртожитку).

  6. Робота з батьками та учнями (матеріали заходів, запланованих у річному плані, листування, повідомлення).

  7. Комплексно-методичне забезпечення виховної теми, над якою працює вихователь .

При плануванні вказується:

  • напрямок виховної роботи (військово-патріотичне, громадянське, правове, превентивне, моральне, трудове, фізичне, екологічне, художньо-естетичне виховання);

  • виховні заходи з даної теми;

  • форма, дата, місце проведення та засоби наочності, які використовуються при проведенні заходу.

  1. Творча молодіжна майстерня:

  • назва майстерні, її напрямок;

  • дані про керівника майстерні;

  • список ініціативної групи;

  • програма роботи майстерні;

  • папка матеріалів, сценаріїв, фотознімків.


Морально-етичне виховання учнів ПТНЗ

під час проживання їх у гуртожитку

У формуванні всебічно розвиненої особистості чільне місце належить моральному вихованню.

Виховна робота з учнівською молоддю спрямована на формування моральних якостей, які мають бути притаманні фахівцю певного профілю, тобто на формування професійної етики. Так, до етики виховання належать правила, що регулюють взаємини вихователя з людьми, які є об’єктами його педагогічного впливу (учнями, їхніми батьками, колегами і адміністрацією закладу освіти та ін.). Вони можуть бути сформовані так:


  • поважайте людину у своїх вихованцях, оберігайте та розвивайте їх гідність;

  • не підкреслюйте без особливих потреб вашої зверхності над учнями;

  • змінюйте свою тактику у взаєминах з учнями згідно з їхнім віком, духовним зростом;

  • уникайте рішень, у доцільності яких ви не впевнені, не приймайте рішень, будучи роздратованими, відстоюйте їх, що дасть вам змогу розумно розпоряджатися своїм правом, а учням – розумно підкоритися.

Ефективність морального виховання молоді визначають такі чинники:

  • створення у закладі освіти (гуртожитку) психологічного клімату поваги до моральних норм, правил людського співіснування;

  • відповідність змісту морального виховання його меті і рівно морального розвитку вихованців;

  • розумне співвідношення між словесними і практичними методами виховного впливу, що забезпечує єдність моральної свідомості і поведінки;

  • своєчасне вживання виховних заходів, акцентування уваги на попередження аморальних явищ в учнівському колективі;

  • надання авторитарного стилю у ставленні вихователя до вихованців, побудови його на принципах гуманізму.

Моральне виховання – це цілеспрямований організований процес формування моральних якостей особистості, рис характеру, навичок і звичок моральної поведінки на онові засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участі у практичній діяльності.

У процесі морального виховання важливо попередити прояви і розвиток таких рис і якостей особистості, які можуть привести до порушення моральних норм. Тому завдання вихователя – формувати у молодої людини тверду моральну позицію, здатність протистояти негативним впливам з боку близького оточення і соціуму загалом.



Методика організації морального виховання:

  1. Усвідомлення вихователем основної мети роботи з формування моральної культури, створення ідеального образу особистості вихованця.

  2. Вивчення стану проблеми:

  • рівня сформованості в учнів моральної культури відповідно їх віку;

  • соціально-побутових умов вихованців;

  • основних впливів на формування морального обличчя;

  • моральних ідеалів вихованців.

  1. Визначення конкретних завдань, серед яких:

  • формулювання й засвоєння моральних понять учнями;

  • збагачення емоційного світу дітей моральними переживаннями й формування моральних почуттів;

  • озброєння учнів знаннями про мораль, розкриття її сутності, соціальної й психологічної доцільності моральних норм;

  • формування культури й організації повсякденного побуту, навичок і звичок моральної поведінки;

  • систематичне нагромадження й збагачення досвіду моральної поведінки шляхом організації практичної діяльності дітей;

  • озброєння знаннями та організація морального самовиховання дітей.

  1. Планування й проведення роботи у системі, включаючи:

  • створення моральних традицій у колективі (реакція на вчинки, дії, побудова стосунків відповідно до встановлених норм і традицій);

  • створення системи наукових знань про моральні поняття, що відбувається у поступовій заміні побутових уявлень науковими, знайомстві з традиціями та звичками народу.

  • забезпечення умов для використання понять у конкретних діях та вчинках, що призводить до формування переконань.

  1. Моніторинг виховної роботи.

У структуру виховних справ з морального виховання педагог включає відомості про людську мораль, як частину людської культури. Однак кінцева і головна мета моральних виховних справ є формування моральної поведінки. Виховні справи мають, таким чином, складати ланцюг моральних вчинків в щоденних життєвих. ситуаціях. А система вчинків веде до формування моральної звички, потреби здійснювати моральні вчинки. Тому, необхідно враховувати наступне:

  1. Не можна допускати, щоб процес морального виховання перетворювався на «кампанію з боротьби». Виховання, як правило, це клопітка, непомітна, для вихованців, робота, що складається з повсякденних буденних справ, різноманітних методів.

  2. Моральні якості особи не формуються без нагальної життєвої потреби. Стародавня істина: «Чини по відношенню до інших так, як ти хочеш, щоб вони чинили із тобою» може стати орієнтиром у виборі напрямків виховання моральної культури учня.

  3. Слід намагатися, щоб якомога більше вчинків вихованців спонукалися благородними бажаннями, прагненнями особи до морального ідеалу - ось одне із «золотих правил» виховання моральних якостей.

  4. Необхідно пам’ятати, що високі моральні якості ґрунтуються на. елементарних. Гуманізм, пошана до людей, милосердя не можна виховати, не працюючи над навичками культурної поведінки: ввічливості, запобігливості, делікатності в словах, умінь спілкуватися.

  5. Як відомо для виховання колективізму, громадянськості, свідомої дисципліни і багатьох інших моральних якостей повинні бути засвоєні конкретні. звички: піклуватися про інших, співчувати людям, гальмувати свої егоїстичні пориви, виконувати вимоги колективу, зобов'язання перед людьми, відповідати за свої слова і дії тощо.

  6. Слід мати на увазі, що через призму моральних якостей розглядаються і негативні звички: дуже голосно говорити, не слухати або переривати інших.

Для організації морального виховання та проведення заходів на морально-етичну тематику найбільш ефективними є лекції, інформ-дайджести, «усні журнали», «круглі столи», читацькі конференції, звичайно й бесіди, тематика яких може бути «Про культурні звички», «Поговоримо про етикет», «Ввічливість на кожен день», «Завтрашній характер у сьогоднішньому вчинку» тощо. Однак, виходячи з необхідності формування в учнів не тільки знань моральних норм, але й моральних звичкок й переконання, найбільш доцільними є так звані активні методи морального виховання. Це, переш за все: диспут, дискусія, етична бесіда. Їх тематика, звісно, залежить від віку учнів. Орієнтовно вона може бути такою: «Без добрих справ немає доброго імені», «Чи кожна людина може бути щасливою?», «Умій бути вдячним», «Що таке людська душа?» та ін.

Цікавими та сучасними виявляються й такі форми морального виховання як семінари-практикуми «Практикум спілкування», «Хочу-можу-треба», «Привіт, я конфлікт!», клуби «Ми живемо серед людей», «Співпрацюємо у команді», «Школа молодої людини» тощо.

Велику увагу слід приділити сумісній роботі вихователів та сім’ї у формуванні моральної культури особистості учня. Передбачити тематичні батьківські збори, лекторії, індивідуальні консультації. Ввести у практику роботи проведення спільних

виховних заходів, таких як: «круглий стіл» на тему «Цінності моєї родини», гра «Тато, мамо, я - дружна сім'я», диспут «Батьки та діти, чи друзі?» тощо.

Матеріалом для цієї роботи може бути «Азбука моральних заповідей», яку складено на основі книги В.О. Сухомлинського «Як виховати справжню людину». Наведемо найважливіші моральні поняття:

Батьківщина твій дім, твоя колиска. У рідному домі не завжди все гаразд. Є в нас своє лихо і горе. Говорячи про них, пам’ятай: ти говориш про лихо і горе свого рідного дому... Говорити про недоліки – для цього великого розуму не треба. Зневажай демагогію і балаканину. Думай і роби все для того, щоб перемогли добро і справедливість...

Батько - найрідніша, найдорожча для тебе людина, в образі якої втілюється людська відповідальність за твою появу на світ, за кожний твій крок, вчинок, за весь твій життєвий шлях - від народження до смерті... Бути гідним свого батька – твоя особиста честь.

Будьте добрими дітьми для своїх батьків. Три нещастя є в людини: смерть, старість і погані діти – говорить українська народна мудрість. Старість невідворотна, смерть – невблаганна, перед цими нещастями ніхто не може зачинити двері свого дому. А від поганих дітей дім можна зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від твоїх батьків, а й від вас самих – дітей.



Бути справжньою людиною – це означає віддавати сили своєї душі в ім'я того, щоб люди навколо тебе були красивішими, духовно багатшими, щоб у кожної людини, з якою ти зустрічаєшся в житті, залишилося щось хороше від тебе, від твоєї

душі.


Бережи та шануй пам’ять про померлих. У кого немає в душі минулого, в того не може бути й майбутнього. «Кожна людина – це неповторний світ. Під кожним нагробком - світова історія» (Г. Гейне).

Гідність мудра влада тримати себе в руках. Благородство твоєї людської особистості виявляється в тому, наскільки мудро й тонко ти зумів визначити, що гідне і що негідне. Гідне повинно стати самою суттю твоєї духовної культури...

Дідусеві й бабусі почесне місце в домі. Якщо вирішується якась нелегка і непроста справа - перше слово нехай належить дідусеві й бабусі. Не соромся і не бійся поділитися з ними своїми радощами або горем, вони вміють освітлювати людську радість мудрістю життя, і радість зробить тебе подвійно щасливим...

Жіночість це найвищий вияв людської краси. В цій красі – народження нового життя, цвітіння розвитку. Носій і творець життя – жінка – найглибше втілює високоморальне ставлення до майбутнього людства. Поважати жінку - означає поважати життя.

Знання – неоціненне багатство, якого маєш ти набути в роки дитинства, отроцтва, ранньої юності. Те, чого ти не здобув у юні роки, ніколи не здобудеш потім. Твій обов'язок - учитися в повну міру своїх сил.

І ще є одне духовне начало в нашій людській любові. Це – наша потреба в людині. Не можна жити без почуття й усвідомлення того, що ти комусь потрібен, що хтось бачить увесь сенс свого життя лише тому, що є на світі ти.



Краса – могутній засіб виховання чутливості душі. Це вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння й відчуття прекрасного, без захоплення і натхнення ніколи не побачиш. Краса - це яскраве світло, що осяває світ... Я б назвав красу гімнастикою душі - вона випрямляє наш дух, нашу совість, наші почуття, переконання. Краса - це дзеркало, в якому ти бачиш себе.

Любов до людей - це твоя моральна серцевина. Любов - могутня вихователька. Вона робить людину чистішою, чеснішою, щирішою, вимогливішою і суворішою в додержанні основ життя...

Людина залишає себе насамперед у людині. У цьому наше безсмертя. У цьому найвище щастя і сенс життя. Якщо ти хочеш залишитися в серці людському – виховуй своїх дітей. Виховання людини – найважливіший громадський обов’язок.

Мати творить твою неповторну особистість – ось у чому сенс, мистецтво і майстерність того, що ми називаємо народженням. Берегти матір – означає турбуватися про чисте джерело, із якого ти пив від часу. свого першого дихання і будеш пити до останньої хвилини свого життя.

Мужність це справжня краса духу й тіла, переконань і вчинків. Мужність робить людину могутньою і доброю, сильною і ласкавою.

Ніколи не забувай про свою теплу, затишну колиску, з якої ти вилетів, як пташеня, якби не вона - ти був би ніщо, перед тобою не відчинилися б двері у величезний світ Батьківщини.

Опановуй головне в духовній культурі – культуру людських відносин: умій розрізняти в людині світле і темне. Те, що ми називаємо повагою до людини, – це віра в добре начало в ній.

Праця це не тільки лопата й плуг, а й думка. Дуже важливо, щоб наші вихованці переконалися на власному досвіді, що думка – це нелегка праця, і саме її складність, трудність і дає людині велику радість.

Рід людський складається з поколінь, – це велика мудрість нашого буття...

Повага, шанування старших поколінь - закон нашого життя. Поважати старших треба тому, щоб утверджувати гідність кожної людини.



Скромність це дисципліна людських відносин, вчинків, бажань, думок і почуттів, волі та характеру. Бути скромним – означає ні на мить не забувати, що кожна людина, з якою ти спілкуєшся, має свою гідність, і твоє справді вільне і щасливе життя полягає в тому, щоб утверджувати гідність кожної людини.

Совість живе в людському житті лише на поживному ґрунті совісності, сорому; совість – це знання, багато разів помножене на переживання, почування, а похідними цієї дії є сором, відповідальність і обов'язок, повинність.

Соромся порожнечі душі. Найбільше соромся того, що в тебе немає своїх святинь, своїх непохитних, незаперечних істин, правил, принципів.

Соромся слабовілля, безпринциповості, «безхребетності». Гори від сорому, якщо відчуваєш, що в тобі заворушився мерзенний черв'ячок, ім’я якому «моя хата з краю».

Соромся байдужого ставлення до життя, виконання обов’язку.

Соромся безвідповідальності, легковажності своїх почуттів, уподобань, у своїх почуттях треба бути вірним і зобов’язаним.

Соромся безкультурності. Невігластво розуму і почуттів збіднюють людину, роблять її примітивною.

Терпимість і непримиренність – дуже важливі елементи духовної культури, які тобі треба опанувати для того, щоб орієнтуватись у безмежно складному світі людських пристрастей і характерів.

Умій відчувати поряд із собою людину, умій розуміти її душу, бачити в її очах складний духовний світ – радість, горе, біду, нещастя.

Умій бути вдячним. Почув похвалу – дякуй і радій, що ти рухаєшся в напрямку людської досконалості. Почув докір, осуд – дякуй за те, що тебе вчать жити.

Умій правильно бачити навколо себе щедрість і скнарість, справжнє багатство душі й потворну убогість.

Умій жаліти і шкодувати, берегти і оберігати; умій побачити ту безмежно дорогу людську цінність, де від золотої купи залишилося кілька зернинок, від яскравого і гарячого багаття – кілька жаринок, від багатого плодозбору – кілька яблук.

Умій бути скромним, оберігати себе й інших від зухвальства, несправедливості, надокучливості.

Учитель творить людину. Ці мудрі й вагомі слова можна сказати тільки про матір і батька. Знай, що велике щастя вчителя – бачити тебе таким, яким він створив.

Школа це духовна колиска народу. Чим більше піклування про свою колиску виявляє народ, тим блискучіше його майбутнє, школярі – це не просто діти, які зібралися в одному місці. Вони являють собою дитяче суспільство, що живе за своїми гармонійними законами.

Юнаки і дівчата, ви повинні знати історію свого народу, у ваші душі мають увійти кращі народні традиції, стати для вас святим законом.

Якщо ти робитимеш тільки те, що хочеться, якщо активність твоя спонукатиметься тільки передчуттям задоволення – в житті у тебе нічого не буде дорогого і святого, душа твоя не осягне, що таке любов, відданість, бажання твої будуть низькими і убогими, а життя без благородних людських бажань – порожнім і нудним.



Зміст виховного заходу з формування моральної культури повинен:

  • відповідати потребам учнів, реаліям життя учнів;

  • містити розбір конкретних життєвих ситуацій;

  • ураховувати необхідність в уточненні моральних понять;

  • спонукати до емоційного відгуку на матеріал, що обговорюється;

  • передбачати узагальнення, усвідомлення та подальші роздуми над проблемою;

  • надавати конкретні рекомендації, формувати досвід моральної поведінки.


Методика тренінгу «Розуміння моральних цінностей»

Вам буде запропоновано три групи завдань, що стосуються моральних цінностей. Розв’язуючи їх, ви маєте нагоду перевірити, чи правильно розумієте сутність понять.



Завдання І

Необхідно вибрати з числа запропонованих варіантів той, що найбільше підходить до даного поняття

1. Добра людина – це та, яка...

а) відзначається високими моральними якостями; б) чуйно ставиться до всього живого; в) ввічлива; г) не любить підкреслювати своїх достоїнств.

2. Справедливість – це...

а) об'єктивне, неупереджене ставлення до себе та інших людей, пов'язане із

розумінням невід’ємних прав людини; б) сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй громадській і особистій поведінці;

в) сумлінне ставлення до своїх обов’язків; г) слідування нормам, правилам, канонам поведінки.

3. Відповідальність – це...

а) постійність у своїх поглядах і почуттях; б) сукупність рис, що характеризують позитивні якості, честь, гідність тощо; в) усвідомлення людиною своєї громадянської ваги; г) усвідомлений обов’язок відповідати перед своїм сумлінням і суспільством за кожний свій вчинок, дію, слово.

4. Працелюбність – це...

а) дотримання твердо встановленого порядку, який є обов'язковим для всіх членів даного колективу; б) завзятість, стійкість, непохитність у досягненні певної мети; в) потреба спрямовувати фізичну та розумову енергію на створення або перетворення матеріальних або духовних, цінностей; г) сумлінне виконання певної справи.



Завдання II

До поданого слова доберіть один із чотирьох запропонованих синонімів:




  1. відповідальність і... а) обов’язок, б) совість, в) чесність, г) гордість;

  2. працелюбність і... а) щирість, б) цілеспрямованість, в)активність, г) сила;

  3. доброта і....а) довіра, б) милосердя, в) хоробрість, г) скромність.

  4. справедливість і... а) чесність, б) неупередженість, в) тактовність, г) вірність.

Завдання III

До поданого слова доберіть одне протилежне за значенням:



  1. добрий і... а) жадібний, б) злий, в) сердитий, г) чужий;

  2. працелюбний і... а) розумний б) закоханий, в) лінивий, г) сонний;

  3. відповідальний і... а) забудькуватий, б) безвідповідальний, в) нечесний,

  4. г) лицемірний;

  5. справедливий і... а) немилосердний, б) невірний, в) жорстокий, г) несправедливий.


Опрацювання результатів

Нарахуйте собі по два бали за варіанти відповідей 1б, 2а, 3г, 4в, у першому завданні; по одному — за варіанти 1а, 2в, 3б, 4б у другому і так само за відповіді 1б, 2в, 3б, 4г - у третьому завданні.



Інтерпретація: Якщо ви отримали 15-16 балів, то ваші знання моральних цінностей знаходяться на високому рівні. Ви правильно розумієте сутність основних моральних цінностей і можете вдало оперувати моральними поняттями. Хотілося б вірити, що ваші знання знаходяться застосування у повсякденному житті.

9-14 балів. Ви інтуїтивно розумієте сутність моральних цінностей, беручи свої уявлення з реального життя. Але вам варто визначити, що означає бути добрим, справедливим, відповідальним, працелюбним.

8 балів і менше. Ви навряд чи розумієте, що таке моральні цінності, але це не свідчить про вашу аморальність. Можливо, варто замислитися над тим, якою людиною ви хочете бути, а не плисти за течією.

Коментар: 15-16 балів свідчать про високий рівень розуміння сутності моральних цінностей, 9-14 — про середній і 8 балів — про початковий.


Інформаційні технології в гуртожитку ПТНЗ
За вікном XXI століття. Воно впевнено крокує планетою й хочемо ми того, чи не хочемо, ставить перед кожним свої вимоги і завдання.

Сьогодні інтернет-технології займають важливе й особливе місце практично в усіх галузях людської діяльності. Останнім часом все більше говорять про впровадження та використання Інтернет в освітньому процесі. Можливості використання мережевих технологій в освіті визначаються в першу чергу не технічними характеристиками телекомунікаційних систем, а змістовним і методичним наповненням. Звичайно, Інтернет-технології надають зовсім унікальні можливості, недоступні в інших мережах. Однак можна почути думку, що далеко не все зрозуміло, що з цими можливостями можна робити в освітніх цілях, як на самих уроках так і у позаурочній діяльності.

Темп життя настільки швидкий, що постійно дивуєшся, як стрімко сьогодні відбуваються зміни – від пейджерів до смартфонів, від громіздких ЕОМ до планшетів, від поштових листівок до скайпу – і все це в житті одного покоління. Невблаганний прогрес робить семимильні кроки, дорослі намагаються наздогнати його, а діти легко й без напружень рухаються паралельно з ним. Діти на інтуїтивному рівні працюють краще з комп’ютером, і намагаючись наздогнати досконалість прогресу, нерідко втрачають щось важливе…

Комп’ютер – джерело інформації, досить цікаве і захопливе. Діти на комп’ютері грають, переглядають телепрограми, відеофільми, мандрують різноманітними сайтами та соціальними мережами. У кінці XX століття комп’ютер став не тільки інструментом для збереження і обробки інформації, але й для пошуку та розповсюдження інформації, спілкування з людьми всього світу.

За даними досліджень проведених науковцями Інституту соціології НАН України, діти щодня витрачають на комунікацію з медіа від 2 до 7 годин. Медіаосвіта – серйозне і глибоке питання розвитку нашої освіти. Щойно закінчився рік інформатизації освіти і розвитку інформаційного суспільства в Україні. Питання медіаосвіти тісно пов’язані з інформатизацією всього суспільства.

Сьогодні медіаосвіта – це частина навчально-виховного процесу, спрямована на формування у суспільстві медіа культури, підготовку особистості до взаємодії із сучасною мас-медіа. І не тільки з традиційними засобами масової інформації (друкованими виданнями, радіо, кіно, телебачення), а й новітніми технологіями – здійснення комунікації за допомогою комп’ютера та Інтернету.

Останні дані опитування працівниками Інституту соціальної і політичної психології свідчать про те, що діти взаємодіють з медіа в середньому 4 години на добу. А в вихідні цей показник є значно вищим. Найбільш високий показник мають перебування в мережі Інтернет і прослуховування музики (понад 80% дітей). В Україні 96 % дітей користуються Інтернетом, і більшість із них надають перевагу інтерент-спілкуванню у соціальних мережах.

Гуртожиток ПТНЗ, як і навчальний заклад – це простір життя учнів, тут вони повинні жити повноцінно.

Високий освітній рівень молоді, широта кругозору, здатність до творчої участі в суспільному житті, уважна зацікавлена аудиторія – все це дає змогу проводити виховну роботу в гуртожитку більш широко й поглиблено, використовуючи найрізноманітніші й перспективні її форми й методи, зробити спілкування молоді більш цікавим і довірливим.

Підвищення рівня спілкування молоді й культури її дозвілля – це дві сторони єдиного педагогічного процесу в учнівському гуртожитку. Культура дозвілля характеризується ставленням особистості до використання свого вільного часу.

На сьогоднішній день Інтернет набуває дуже широкого використання учнями. Не є виключенням і мешканці гуртожитку. Все, що стосується Інтернету дітям надзвичайно цікаво. Він їм ніколи не набридає,вони сприймають його, як цілий світ. У небагатьох учнів, які проживають у гуртожитку, є персональні комп’ютери та вихід у мережу Інтернет. Проте, у більшості учнів немає можливості доступу до Інтернету в умовах проживання їх у гуртожитку. Більшу частину свого вільного часу вони проводять у культурно-розважальних закладах, ігрових залах, комп’ютерних клубах тощо.

З метою активізації позаурочної виховної роботи та змістовного дозвілля в ПТНЗ, покращення умов проживання учнів у гуртожитку, сприянню їх соціалізації, запобігання негативним проявам поведінки молоді у суспільному житті, впровадження сучасних технологій у виховному процесі, організації дозвілля, раціонального використання вільного часу учнями, які проживають у гуртожитку, актуальними є питання підключення гуртожитків ПТНЗ до мережі Інтернет та забезпечення необхідною комп’ютерною технікою.

Здійснюючи заходи з покращення умов проживання учнів у гуртожитку, впроваджуючи у виховний процес за місцем проживання сучасне матеріально-технічне оснащення, доцільно створювати на базі гуртожитків Інтернет-студії,-центри,-кафе, де учні у вільний від навчання час зможуть мати доступ до мережі Інтернет.

Все це надасть можливість мешканцям гуртожитку вільно користуватися інтерактивними послугами за місцем свого проживання. Це значно полегшить учням роботу у підготовці домашніх завдань. Користуючись пошуковими системами, учні матимуть змогу знаходити корисну пізнавальну інформацію, книги, які не завжди можна знайти у бібліотеці; користуватися електронною поштою, виконувати творчу роботу (розробляти реферати, виготовляти учнівські стінгазети тощо); використовувати різні послуги Інтернет (подорож соціальними мережами, спілкування, прослуховування музики тощо).

Також використання мережі Інтернет та комп’ютера значно підвищить професійну діяльність вихователя у виховній роботі, яку він проводить у гуртожитку. Інтерактивні технології можуть бути використані для проведення діагностування рівня вихованості учня, моніторингу колективу, які можуть бути створені вихователем на базі готових програм для створення текстів, презентацій, відеокліпів за темами годин спілкування, батьківських зборів.

Процес впровадження новітніх технологій у виховну роботу, яка здійснюється у гуртожитку ПТНЗ – це та реальність, яка буде супроводжувати кожного з вихователів протягом його професійної діяльності. Тому до нього треба ставитись як до звичайного процесу включення комп’ютерних технологій у організовану та педагогічно обґрунтовану позаурочну діяльність.

Поряд з тим, необхідно завжди пам’ятати, що ні комп’ютер сам пособі, ні мережа Інтернет, ні який-небудь інший засіб не в змозі замінити педагога, вихователя, живе слово та безпосереднє спілкування.
Естетичне оформлення житлових кімнат у гуртожитку
Одним із пріоритетних напрямків роботи в учнівському гуртожитку – є створення добрих матеріально-побутових умов для тих, що проживають, при активній участі самих учнів. Подібна участь сприяє формуванню у юнаків і дівчат потреби виявити свої ціннісні установки й орієнтації в сфері господарсько-побутової праці, підвищення їхньої культури як під час навчання, так і в майбутньому сімейному житті.

Середовище учнівського гуртожитку, з одного боку, загартовує, дисциплінує характер молодої людини, надає їй можливість набуття , життєвого досвіду та навичок самостійного дорослого життя, виховує вміння відповідати за своє здоров'я, вчинки, з іншого, учнівська громада гуртожитку формує в учня колективізм, надає досвід співіснування в колективі, можливість відчуття ролі й значення дружньої підтримки і взаємоповаги між людьми. Все це, безумовно, сприяє успішній соціальній адаптації майбутнього робітника.

Звісно, не менш вагомим чинником, ніж навчально-виховний процес, який зумовлює підготовку кваліфікованих робітників, виховання розвиненої, свідомої особистості, є забезпечення належних соціально-побутових умов проживання, навчання, змістовного відпочинку і дозвілля учнів у гуртожитках.

Переважна більшість учнів, які навчаються у професійно-технічних навчальних закладах - іногородні. Без сумніву для багатьох із них учнівський гуртожиток в роки навчання стає не просто місцем проживання, а другою домівкою.

Добре обладнане, затишне житло має велике значення для збереження здоров’я і працездатності людини, для її відпочинку.

Збереження житлового фонду залежить від самих мешканців. У приміщенні, в якому ми живемо, завжди має бути чисто, тепло і світло. Якщо житло не провітрюється, якщо в ньому брудно, холодно або дуже задушливо, темно, людина втрачає працездатність, спокійний сон. Бруд і нечисте повітря в кімнаті часто є причиною різних захворювань.

Кожен предмет обстановки, кожна річ, якою користуються мешканці повинні мати постійне місце. Якщо в кімнаті чисто, зручно і красиво розміщені меблі та інші предмети побуту, вона справляє приємне враження, про неї говорять - затишна кімната.

Якщо кімната захаращена з неправильно розставленими меблями, а вікна заставлені квітами, завішані щільними гардинами, на стінах багато фотографій, картин, на поличках безліч різних дрібничок, то така кімната не справляє гарного враження. Отже, головне для затишку оселі - порядок і чистота, необхідні і зручні предмети обстановки.

Устаткування житлової кімнати має не тільки відповідати вимогам гігієни та бути зручним, але і створювати певний затишок.

У кімнаті гуртожитку меблі слід розставляти так, щоб було місце для роботи та відпочинку мешканців. Найнеобхіднішими меблями є стіл, стільці, буфет для посуду і продуктів щоденного харчування, ліжко, шафа для одягу, шафа або поличка для книг, столик для телевізора або комп’ютера. Якщо розмір кімнати дозволяє, то добре мати окремо обідній і письмовий столи. Загалом і в цілому необхідний набір меблів визначається, враховуючи матеріальні можливості ПТНЗ.

Зазвичай меблі розставляють вздовж стін. Письмовий стіл краще ставити біля вікна; ліжко – в більш тихій, непрохідній частині кімнати, подалі від дверей.

У вузькій кімнаті меблі розставляють так, щоб кімната здавалася не такою довгою. Для цього, наприклад, ліжко, шафу для одягу краще розмістити по вузьких сторонах кімнати. На вузькій стіні не слід вішати або ставити біля неї дзеркала, так як це подовжує кімнату. Меблі можна розставляти і так, щоб у кімнаті утворювалися як би ізольовані куточки різного призначення. Так, наприклад, письмовий стіл, поряд – шафа з книгами, а біля столу – стілець, створюють, робочий куточок для учня, якому доводиться працювати над літературою, вести записи.

Учень повинен мати постійне місце для занять. Якщо немає можливості поставити окремий стіл, треба на загальному столі виділити постійне місце для приготування уроків. На своєму столі учень повинен тримати тільки необхідні речі: письмові прилади, зошити, монітор комп’ютера. Матеріали та прилади для малювання, креслення, рукоділля, диски, картриджі та дискети треба зберігати в ящику столу, в шафі або на спеціальній поличці. Недалеко від столу можна прибити книжкову поличку, розклад уроків, календар тощо.

На вікнах житлових кімнат вішають тюлеві завіси, з прозорим візерунком, які вільно пропускають сонячне світло.

Стіни кімнати краще оформляти у світлі тони з ніжними візерунками, на підлогу бажано класти килим або доріжку.

У інтер’єрі житлових кімнат важлива колірна гармонія, що виникає при врівноважених кольоросполученнях. Кількість же таких сполучень практично не обмежено, оскільки виникають вони від взаємодії різних умов – характеру освітленості, розмірів і форм поєднуваних за кольором предметів, структури поверхонь матеріалів, з яких виготовлені предмети, асоціативної доречності кольорів і колірних сполучень для деяких предметів та інші. Гармонійна сполучуваність кольорів може бути однотонна, контрастна і змішана. Однотонна сполучуваність – це комбінація, що складається із відтінків одного кольору. Контрастна сполучуваність заснована на поєднанні кольорів протилежних квадрантів. Змішана комбінація являє собою поєднання контрастної і однотонної гармонії. Яка ж із трьох названих видів сполучуваності краща для кімнат? Однозначної відповіді на це питання не існує. Тут все залежить від смаку, характеру і віку мешканців, а також призначення кімнат і умов їх освітленості.

Комбінації насичених кольором теплих тонів висловлюють енергію, підвищують тонус і зорово зменшують простір кімнати, наближаючи предмети. Сполучення холодних кольорів заспокоюють, надають інтер’єру елегантність і строгість, відсувають предмети в просторі, інтер’єр, вирішений в контрастній комбінації кольорів, менш статичний, ніж однотоновий, стомлюючий і більше настирливий. Контрастний інтер’єр усуває недолік слабкого освітлення і виглядає тепліше однотонового, який, у свою чергу, більш прохолодний і потребує яскравого освітлення. Світло ламп розжарювання підкреслюють червоні кольори і приглушують жовті, лампи денного світла (люмінесцентні) скрадають червоні і сірі тони та підсилюють кольори синього спектру, денне світло виділяє жовті, жовто-зелені тони і послаблює червоні та сині. Великий або строкатий малюнок неприємний в невеликих приміщеннях.

Загальні рекомендації щодо сполучуваності кольорів інтер’єрів житла можна звести до наступних:



  • для учнів різних вікових категорій рекомендується контрастне поєднання теплих кольорів яскравої насиченості (чистий колір) або ж різні поєднання холодних кольорів середньої насиченості; при яскравому освітленні краща однотонова комбінація холодних кольорів, при слабкій – контрастна;

  • для невеликих приміщень рекомендуються комбінації світлих і пастельних (ненасичених) кольорів, для дуже великих – комбінації чистих (насичених);

  • якщо кімнати орієнтовані на північ, то для основних площ потрібно вживати теплі тони, а для деталей – холодні, якщо на південь – навпаки, стіни повинні бути світліше підлоги і темніше стелі;

  • колір віконних штор повинен бути темніше кольору стін; у житлових кімнатах підлоги повинні бути теплого кольору; колір дверей повинен контрастувати з кольором стін; для невеликих приміщень найбільше гармонують одноколірні стіни.

Колірна виразність інтер'єру залежить від вибору колірних домінант – панівних по насиченості або за площею кольорів, що додають основний колорит приміщенню. Колірною домінантою може бути колір обробного матеріалу стін, покриття підлоги і стелі, меблів, віконних завіс і навіть картини на стіні. Якщо всі інші кольори інтер'єру відрізняються від домінуючого тільки насиченістю одного і того ж кольору, отримуємо однотонову комбінацію. Колірних домінант в інтер’єрі може бути кілька, і тоді колірна комбінація будується за принципом контрасту. Ступінь виразності інтер’єру залежить від того, який його елемент або яка його група елементів має домінуючий колір. Незвичність і оригінальність форм меблів, наприклад, можна підкреслити, зробивши її колір домінуючим в інтер’єрі кімнати. Це означає, що всі інші кольори повинні бути менш насиченими або ж займати меншу площу. У дуже великій кімнаті домінуючим повинен бути колір її стін або підлоги. Якщо кімната довга і витягнута у бік вікна, її можна стиснути, повісивши на вікно червоні завіси, а на протилежну стіну – червоний килим. Якщо треба надати домінуючий статус картині або картинам на стіні, необхідно підібрати колір обробки стін і колір меблів більш приглушеними, ніж кольори на картині або на картинах. У кімнаті домінуючим може бути колір оббивки м’яких меблів; колір підлоги і стін в цьому випадку повинен бути м’якшими.

У пошуках гармонійного кольорового середовища інтер’єру житла головну увагу слід приділяти сполучуваності кольорів його основних елементів: меблів і її оббивки, меблів і стін, стін і підлоги, стін і стелі, дверей і стін, елементів настільного декору і меблів, елементів настінного декору і стін. Дуже цікаві в інтер'єрі одноколірні зв'язки декількох предметів обстановки або декору, наприклад: віконні завіси – меблева оббивка (покривала, накидки), абажури світильників –килимове покриття підлоги.



У більшості випадків колірна гамма сучасного житлового інтер’єру будується на використанні численних відтінків одного і того ж кольору, тобто за принципом однотоновой гармонії. Вибір колірного стилю інтер’єру залежить від панівної моди і особистих смаків людей. Проте при будь-якому підході до колірного рішення інтер'єру важливо дотримуватися градацію кольору його поверхонь по вазі: найбільш важкий колір – підлога, трохи легший – меблі та обладнання, набагато легший – стіни і потім стеля. Тяжкість кольору залежить не тільки від колірного тону і його насиченості, але і від фактури матеріалу – чим більший рельєф, тим важче здається поверхню. Естетичні вимоги до оформлення житлових приміщень знаходяться в залежності від функціонального призначення приміщення і його орієнтації по сторонах світу, від образного рішення інтер’єру, моди та особистого смаку споживача. Необхідно враховувати колір і насиченість тону матеріалу, його фактуру і характер малюнка. Вибір кольору, як правило, вкрай суб'єктивний з огляду на безліч факторів. Перш за все необхідно враховувати орієнтацію приміщення. Як правило, при північно-західної, північно-східної орієнтації оптимальною буде тепла колірна гамма, а при південній, південно-західній і західній - більш холодна. Що стосується східної і південно-східної орієнтації, то тут переважна нейтральна гама. Сучасні тенденції в оформленні житлового інтер'єру виключають присутність різких, яскравих кольорів – червоного, синього, оранжевого. Перевага віддається більш м’яким, непомітним кольорам і спокійних тонів, серед яких переважають охристі, жовтуваті, сірі (теплих або холодних відтінків), рожево-бузкові, світло-зелені, блакитно-зелені тощо. Білий, чорний і всі відтінки сірого поєднуються з будь-якими тонами палітри, добре поєднуються відтінки одного і того ж кольору (густо-зелений з розбілений зеленим, червоний з тим же червоним, в який доданий чорний, синій і блакитний, коричнево-червоний і оранжевий і т. п.). Цікаве судження висловив з цього приводу відомий італійський дизайнер Соттеас: «Різнобарв’я теж стомлює. Зелений колір луки завжди приємний, так як складається з безлічі відтінків зеленого, синій – колір моря, бурий – колір каменю теж. Система колірного фарбування шляхом гармонізації відтінків одного і того ж кольору - такий зараз мій підхід до кольоросполучення». Однак не можна вважати такий підхід єдино прийнятним. Треба виходити з того, що існують різні ситуації, різні можливості, різні смаки. Разом з тим склалися деякі спостереження і рекомендації. Важливою умовою при формуванні колірної схеми інтер’єру є його колірна стриманість. Кількість кольорів з урахуванням всіх елементів інтер’єру не повинна перевищувати десяти. Вибір основних кольорів специфічний, але, як правило, він базується на загальних закономірностях. Кольорова гама будується не тільки на співвідношенні великих площин, але і на окремі вкраплення кольору.

Використана література:


  1. Антоненко І.Л. «Методичні рекомендації щодо адаптації підлітків в умовах ПТНЗ» (електронний ресурс) _ режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/proftech/27834/)

  2. Гавриш А.В. Навчальний проект «Добро чи зло»

(електронний ресурс) _ режим доступу: http://wiki.iteach.com.ua/)

  1. Заєць В.І. «Педагогічні можливості гуртожитку ПТНЗ».

журнал Професійно-технічна освіта, 2011, №3, ст. 30-31

  1. Лаврик Г.І. «Організація виховної роботи учнів ПТНЗ в позаурочний час»

(електронний ресурс) _ режим доступу:

http://do.gendocs.ru/docs/index-23928.html)

  1. Мошенська Т.В. «Морально-етичне виховання учнів»

(електронний ресурс) _ режим доступу:

http://osvita.ua/school/lessons_summary/upbring/20262/)

  1. Трофимова О.Л. «Використання Інтернет у позаурочній діяльності»

(електронний ресурс) _ режим доступу:

http://refs.co.ua/54540-Primenenie_Internet_tehnologiiy_vo_vneurochnoiy_deyatel_nosti_uchashihsya.html

  1. «Кольори в інтер’єрі »

(електронний ресурс) _ режим доступу:

http://www.kreora.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=90:kolir-v-intereri&catid=34:statti-pro-design&Itemid=40

  1. «Як обставити кімнату в гуртожитку?»

(електронний ресурс) _ режим доступу:

http://yak-prosto.com/yak-obstaviti-kimnatu-v-gurtozhitku/



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка