Виховний захід для учнів початкових класів: «Довкілля наше чарівне» Провела Гацелюк О. М



Скачати 72.94 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір72.94 Kb.
Оситнязька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів


Виховний захід

для учнів початкових класів:

«Довкілля наше f:\дюна\екологія\0008_022_ne_rvite_redkie_tsvety(2).jpgчарівне»f:\дюна\екологія\ptichki.gif
Провела Гацелюк О.М.


На галявині діти. Гримить музика, діти навколо танцюють, скачуть. У руках у них пляшки з кока-колою, баночки з напоями… хтось пускає паперові літачки, інші розкидають обгортки від цукерок. Навколо повно сміття, пляшок, баночок, газет. Стихає музика, діти сідають навколо імпровізованого вогнища і теж затихають.

На сцену виходить Рома. Дітей він іще не бачить. У руках у нього теж пляшка з кока-колою, у другій – фантик з під цукерки. Він кидає його на землю, співає:

Довкілля в нас чарівне,

І світить сонечко ясне!

Цвітуть каштани дивно,

І всюди так чарівно!

Приспів:


Я тут господар! Я тут живу!

Цукерки їм, а фантики – в траву!

Захочу – все розкидаю довкола:

І папірці, й пляшки від кока- коли!

Бо я господар! Ля-ля-ля-ля!

Я – головний, і це моя земля!


Трава зелена всюди,

І квіти, наче диво!

Та щось багато бруду,

І вже не так красиво…

Приспів:

Я тут господар! Весело мені!

Цукерки їм, а фантики… Ой, ні!

Не хочу розкидати все довкола:

Ні папірців, ні пляшки з кока-коли.

Бо я ж господар! Ля-ля-ля-ля!


Я все поприбираю,

Щоб стало чисто всюди.

Усіх вас закликаю

Любити землю, люди!



Рома піднімає папірці, які він порозкидав, поки співав, і тут помічає дітей, які спостерігають за ним. Зав’язується розмова.

Рома. Привіт, друзі!

Кость. А здорово ти співаєш! Мені завжди подобається тебе слухати, тільки сьогодні у тебе пісня якась чудна. А чого ти раптом зажурився?

Рома. А ти як думаєш? Подивися довкола!

Кость. Ну, і що ти побачив? Нічого не бачу такого, від чого може зіпсуватися настрій. То чого носа похнюпив?

Рома. А того, що раптом я побачив, що ми коїмо, якої шкоди завдаємо довкіллю. Тобі не здається? Та ви погляньте лишень навкруги! Погляньте уважно!

Усі підхоплюються, вмикають музику, скачуть, кидаються папірцями, літачками.

На мітлі влітає Баба – Яга і голосно свище. Злазить з мітли, піднімає її вгору і стукає об підлогу. Музика стихає, діти завмирають у різних позах.

Баба – Яга. Гей, ви , герої липові! Ану, припиніть це неподобство, а то я вас зараз… навіть не придумаю зразу, що з вами зроблю! Чи ви показилися? Чи, може, своєї кока-коли обпилися, що подурманіло у ваших головах? Я такого ще не бачила, скільки на білому світі живу! Зустрічала різних: і розумних, і не дуже, й злих, і добрих, і лиходіїв, і відьом різних. Але такого ще жодна жива душа не виробляла в моєму лісі, як ви тут влаштували!

Цить, не ворушись! Бо я добра-добра, але вже хто як допече, то так упечу, що до нових віників запам’ятаєте! Вас удома не б’ють, не лають, бо всі виконують Конвенцію про захист прав дітей. А я Конвенції не читала. І маю повне право свій ліс захищати, бо мені в ньому жити. А ви ліс мені засмітили, зіпсували. Доки таке буде тривати? Я вас всіх зварю, засмажу! Фе, такої гиготи і їсти ніхто не захоче. Ви ж злістю отруєні, гіркі, як полин, солоні від поганих слів.

Що ж мені з вами робити? А от що! Еврика! Я переключу свою мітлу на господарський режим, хай приводить мій ліс у належний порядок, а кому мітли не вистачить, хай гребе руками. Ось, дивіться, що з вами зараз буде!

Робить руками рухи. Діти виходять із заціпеніння і починають усе прибирати. Всі мовчазні.

f:\дюна\краєзнавчий фотоконкурс\img_2923.jpg

Баба-Яга. От і добре. Тепер усе чисто. А зараз я заведу вас на гниле болото, там і залишу. Чи, може, когось на службу пристрою, щоб у наймах років три побув. Тоді може розуму наберетесь.

Кость. Ой, бабусю, не треба нас на гниле болото, бо ми там пропадемо! Там так страшно! Ми більше не зробимо лиха, слово честі!

Рома. Пробачте нас і повірте. Нам і самим соромно..

Баба-Яга. Добре. Зробимо вам невеличку перевірочку. Поспілкуйтеся з моїми друзями – юними екологами. І якщо вони замовлять за вас слівце – то помилую.

До зали заходять юні екологи.

Нашу рідну Україну всю ми хочемо пройти,

Прокладаючи стежину і краси, і доброти.

Щоб усюди, при нагоді, кожен з нас сказати міг:

Ми даруємо природі наш дитячий оберіг.

Скрізь рослини і тварини зустрічають радо нас.

Нам простори України, як один зелений клас.

Ми живого не образим, ми живому, як брати.

Прокидаємо в природі ми стежину доброти.

f:\дюна\краєзнавчий фотоконкурс\img_3793.jpg

Перший еколог. Екологія – наука про взаємозв’язок людини і природи, про вплив людської діяльності на довкілля.

Довкілля – оточуюче нас середовище, природні умови краю, місцевості.



Другий еколог. Перша наша зупинка «Вмираюче озеро».

Не шукай , мене більше нема…

Залишилась баюра одна.

Там лікарню якусь будували –

Мені дихати важко вже стало.

Чи подумав про мене хто? Ні!

Всі відходи зливають мені.

Риба згинула вся до одної.

Я вмираю в страшнім неспокої.

Третій еколог. Слідуюча зупинка «Якби дерева вміли говорити».

Я говорю, співаю вам пісень,

Шепочу казочки – усі ,що знаю!

Вітаю вранці, тінь даю удень,

Листи чарівні людям посилаю.

Клейким листочком, як весна іде,

Веселим цвітом радо вас вітаю,

А з жовтим листям – осінь приведу…

Буваю часом просю допомоги,

Як у повітрі пил чи смог стоїть,

Бо ж листя дихати не має змоги,

Вмираю я, а так хотілось жить!

Тому природу вчіться пізнавати,

Читати, слухати, любити, берегти,

І щиро буде вас вона вітати.

f:\дюна\краєзнавчий фотоконкурс\img_2936.jpg

Четвертий еколог. Третя зупинка «Галявина метеликів».

Як прекрасно, чарівно земля зацвіла,

Всюди гарно, спокійно і чисто.

І ніхто нас не ловить, немає тут зла,

І повсюди росичка краплиста.

Гарно дуже! Від квітів п’янкий аромат,

Від краси аж душа завмирає!

І немає тут злих і крикливих хлоп’ят,

Нас за крильця ніхто не хапає.

І лунають у лісі пташок голоси,

Їх пісні нам сердечка милують.

А у квітах, у травах є стільки краси!

Хай усі це побачать, почують!

Квіти, квіти, солодкі й п’янкі!

Радість, щастя вони нам дарують.

А пелюсточки ніжні, духмяні такі…

Хай красу цю всі люди відчують!

Будьте пильні і крильця свої бережіть –

Небезпека повсюди чатує.

А поки що на квіти чарівні летіть,

Кожна квітка нектар нам дарує!

f:\дюна\краєзнавчий фотоконкурс\img_3799.jpg

П’ятий еколог. Слідуюча зупинка «В гостях у Мавки лісової».

Не лякайтеся, діти. Я – Мавка лісова, я нікому лиха не заподію, бо люблю всіх. Я – жива і дуже люблю цей світ і все, що є в ньому: травичку, квіти, метеликів, всіх звірят і людей.

Хочете, я вас розважу і загадки вам загадаю?

Вона без кольору і смаку,

Однак, стоїть, а чи біжить,

Дає життя і радість всяку,

А от без неї не прожить.

( Вода)


Між берегів текла, текла.

Мороз зміцнів – під скло лягла.

(Річка)

Біг кінь білобокий через Дунай глибокий,



Як упав – заіржав, увесь світ задрижав.

(Грім)


Гляньте довкола! Що то є? он до неба дістає.

Ранок промені кидає, а воно їх затуляє.

(Хмара)

А тепер я вас запрошую до лісу. Та коли ви туди заходите, поводьтесь чемно, не лякайте звірят і пташок лісових, бо всі вони в себе вдома, а ви приходьте до них у гості.



Давайте перевіримо, чи знаєте ви правила поведінки в гостях.

  • Чому не можна заглядати у гнізда, а тим більше брати в руки маленьких пташенят?

  • Чи можна руйнувати мурашники? Чому7

  • Як треба ставитися до дерев і квітів?

Молодці! Вчіться у природи, бережіть її, і вона неодмінно віддячить своєю красою! А тепер мені час прощатися.

Мавка йде. Залітає Баба Яга.

Баба Яга. Ну що, готові до перевірки?

Чи можна, ви скажіть мені,

Гілля дерев ламати? (Ні)

А якщо до саду завітає шпак,

Чи йому шпаківню зробите ви? (Так)

А якщо багато квітів навесні,

Будете їх рвати? Ну звичайно ж, (Ні)

А якщо гніздо пташине побачите в тіні,

Можна його брати? Ну, та звісно,… (Ні)

А скажи, мій друже, дай хороший знак,

Будеш берегти природу? Звісно, … (Так).

Молодці, діти!

Вмійте природу любити,

Вам у походи ходити

І вам мандрувать, любі діти,

Кожній стеблинці радіти.

Вмійте ж природу любити.

В полі, у лісі, над яром –

Квіти, дерева і трави…

Цвіту не вирви задарма,

Гілки не втни для забави,

Оберігайте ж повсюди

Шлях і стежиночку в гаї.

Все те окрасою буде

Нашого рідного краю.

f:\дюна\краєзнавчий фотоконкурс\img_2913.jpg

Кость. Дякуємо вам, бабусю, за науку. Тепер ми розуміємо, що природа – наш дім, і саме ми відповідаємо за те, чи буде він гарним, охайним.

Баба Яга. Не забудьте мою науку, діти. Будьте завжди як маленькі сонечка. Творіть добро, саджайте ліси, очищуйте джерела і річки. Любіть свою землю-матінку, і вона вам відповість любов’ю і щедрістю.

Рома. Мій рідний край, моя земля,

Тебе шануєм – ти і я.

Саджаєм яблуні в саду,

Рубаєм лунку у льоду,

Шпаківні робимо весною,

А годівниці всі - зимою.

За чисті води, чисті ріки

Боротись будемо повік ми.

Хай стане чистою земля.

Господарі в ній - ти і я.



Кость. Метелика ловити я не хочу:

Він – квітка неба, хай живе собі!

Хай крильцями барвистими тріпоче,

Щоб радісно було мені й тобі.

І квітку лісову не стану рвати,

Її додому я не понесу,

Бо вдома їй джмеля не погойдати

І не попити ранками росу!

І ні стеблинку, гілку чи травинку

Я не ображу – це страшенний гріх!

Бо в кожній з них живе тремка живинка,

Що світиться довірою до всіх.


f:\дюна\краєзнавчий фотоконкурс\img_2919.jpg


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка