Виховуємо громадянина-патріота



Сторінка5/7
Дата конвертації05.03.2016
Розмір0.87 Mb.
1   2   3   4   5   6   7


Затверджено наказом по школі


______ від __________

П Л А Н З А Х О Д І В


з відзначення Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.

№/№

Назва заходу

Строки

Відповідальні

1.

На уроках історії в 5-11 класах висвітлити питання Великої Вітчизняної війни через історію родини та історію рідного краю.

травень

Вчителі історії

2.

Провести уроки мужності: « Їх імена в літописі Великої Вітчизняної війни», « Мужні визволителі мого отчого краю» тощо.

травень

Класні керівники,

Класоводи



3.

Взяти участь в акції «Ми пам’ятаємо». Перегляд фільму в кінотеатрі «Планета» про Велику Вітчизняну війну

09.04.




4.

Привітати з Днем Перемоги учасників Великої Вітчизняної війни.

До 8.05.

Учнівське самоврядування, Мазур О.А.

5.

Взяти участь у покладанні вінків та квітів до Меморіалу слави.

9.05.

Вчителі школи

6.

Організувати книжкові виставки в бібліотеці школи, в кабінетах історії за тематикою: “Вічно в пам’яті народній”, “Ніхто не забутий, ніщо не забуто”, “Вони захищали Вітчизну”

До 01.05.

Бібліотекар, вчителі історії

7.

Провести виховні години з запрошенням ветеранів війни.

Концерт, присвячений Дню Перемоги.



До 09.05.
07.05.

класні керівники
Педагоги-організатори

8.

Провести конкурс малюнків “Збережемо мир на планеті...” Зробити виставку дитячих робіт

До 09.05.

Вчитель образотворчого мистецтва

9.

Провести бесіди з учнями 7-8 класів «Українські міста – герої Великої Вітчизняної війни», «Велика ціна Великої Перемоги», «Збережемо мир на планеті»

травень

Класні керівники

3.Національно-патріотичне виховання в практиці роботи.
3.1. Теоретичний семінар: «Організація патріотичного виховання школярів»

У сучасних суспільно-політичних умовах, коли Україна ціною життя Героїв Небесної Сотні, зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність, пріоритетного значення набуває патріотичне виховання дітей та учнівської молоді.

Події останніх місяців дають підстави стверджувати, що переважна більшість громадян України, серед яких є і діти, і молодь, виявили високу патріотичну свідомість та міцну громадянську позицію. Це є свідченням системної виховної роботи педагогічних колективів навчальних закладів. Тому одним із найважливіших завдань педагогів є продовження роботи з формування у дітей та молоді громадянських якостей, розуміння приналежності до Українського народу. Особливу увагу слід приділити дітям та сім’ям, які переїхали із території військових дій, сприяти їх адаптації у нових умовах та нових колективах, залучати їх до активної діяльності та участі у позаурочних заходах, надавати можливість реалізовувати свій інтелектуальний, творчий, фізичний потенціал на благо України.

Патріотичне виховання має наскрізно пронизувати весь навчально-виховний процес, органічно поєднувати національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання, базуватися на національній історії, знанні та відстоюванні своїх прав, виконанні конституційних і громадянських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє, добробут та долю країни.

Патріотичне виховання має охоплювати всіх учасників навчально-виховного процесу, сприяти формуванню у дітей та утвердженню у педагогів і батьків національних та загальнолюдських цінностей, особистісних якостей, що притаманні громадянину України.

Проявом патріотичного духу, свідченням формування Української політичної нації стало масове використання української національної та державної символіки, українського традиційного одягу, жовто-блакитних кольорів. При цьому важливо не підмінити зовнішніми ознаками патріотизму його глибокої ідейної сутності – готовності своєю працею, науковими, творчими й спортивними досягненнями, службою із захисту країни сприяти розвитку української демократичної держави.

Відповідно, всі заходи мають бути наповнені громадянсько-патріотичним змістом, стверджувати ідею спільності інтересів та взаємоповаги усіх громадян України, підтримувати прагнення кожної особистості до духовного, інтелектуального, творчого та фізичного розвитку задля розквіту держави в цілому.

Доцільно добирати та поєднувати різноманітні методи і форми патріотичного виховання, уникати формалізму й одноманітності, насичувати їх патріотичними емоціями та переживаннями, активно використовувати приклади мужності й звитяги захисників України як з історичного минулого, так і нинішніх воїнів-героїв, які боронять нашу державу від російської агресії.

Громадянський компонент виховання найвиразніше втілено у змісті навчальних предметів суспільно-гуманітарного циклу. Вивчення української мови, літератури, історії, географії, правознавства спрямовано на формування переконливого почуття патріотизму й громадянської свідомості дітей та учнівської молоді, знань про права і свободи громадян, сутність громадянського суспільства.

Вихованню сучасного громадянина-патріота Української держави, підготовці молоді до виконання ролі активних громадян, формуванню громадянських навичок і цінностей, необхідних для ефективної участі у житті громади, сприяють курси за вибором: «Вчимося бути громадянами» (для учнів 7(8) класу), «Ми – громадяни України» (для учнів 9(10) класу), «Громадянська освіта: основи демократії» (для учнів 11 класу).

Рекомендовано використати досвід роботи з виховання культури демократії, політичної культури учнів педагогічних колективів навчально-виховних комплексів Черкаської області: «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 – колегіум» Смілянської міської ради (http://smila-nvk3.edukit.ck.ua) та «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 – ліцей» Шполянської районної ради (http://shpola2licey.ucoz.ru), на базі яких протягом 2010-2014 років здійснювалась дослідно-експериментальна робота всеукраїнського рівня. У варіативну складову навчальних планів цих закладів було введено факультативи «Громадянознавство»; «Основи демократії», «Вчимося демократії» (http: //democraty.ippro.com.ua). Педагогами спільно з учнями та батьками було реалізовано проекти «Громадянська взаємодія у віртуальній мережі», «Роль громадянських організацій у становленні демократії в Україні», «Ми – різні, ми – рівні», «Ініціюємо співпрацю з владою», «Вчимося взаємодіяти з владою», «Вчимося захищати свої права і свободи», «Вчимося поліпшувати життя місцевої громади», започатковано Інтернет-клуб «Я – суб’єкт громадянського суспільства».

Потрібно надавати перевагу активним формам роботи, що передбачають самостійну або спільну роботу, набуття дітьми та учнівською молоддю соціального досвіду; сприяють формуванню національної свідомості, критичного мислення, ініціативності, творчого підходу до справи, відповідальності за свої дії та вчинки: громадській, волонтерській діяльності, соціальним практикам, пошуковій, дослідницькій та проектній діяльності, дискусійним клубам, діяльності учнівських прес-центрів, флеш-мобам, акціям.

Окремої уваги заслуговує волонтерська діяльність педагогів, учнів, батьків, яка через конкретну, практичну діяльність сприяє встановленню соціальних зв’язків, опануванню дітьми новими навичками, формуванню у них прагнення до відповідальної патріотичної поведінки, моральних і духовних якостей, світогляду справжнього громадянина України. Зазвичай діяльність волонтерських груп здійснюється в інформаційно-просвітницькому, профілактичному, соціальному, охоронно-захисному напрямах. Реалії сьогодення визначили новий напрям волонтерської роботи – психологічна та моральна підтримка воїнів Збройних Сил України, Національної гвардії, інших військових формувань; допомога родинам, що були змушені покинути свої домівки у результаті анексії Росією Криму та окупації окремих територій східної України. Рекомендуємо продовжити участь дітей та учнівської молоді у таких всеукраїнських акціях, як «Лист пораненому», «Хвиля доброти», а також у волонтерських акціях, що започатковані за ініціативи громадських організацій та навчальних закладів.

Важливо, щоб учні незалежно від їх національності та регіону проживання ідентифікували себе з Україною, прагнули жити в Україні; розуміли необхідність дотримання конституційних і правових норм, володіння державною мовою; сприймали регіональну історію як частину загальної історії України, відчували власну причетність до майбутньої долі рідного краю як невід’ємної складової єдиної країни.

Важливу роль у патріотичному вихованні дітей та учнівської молоді відіграє педагог, його особистий приклад, його погляди та практичні дії, що мають бути взірцем для наслідування. Якість виховного процесу напряму залежить від рівня підготовленості педагогів до кожного заходу; використання різноманітних методів і форм; знання та вмілого врахування вікових й психологічних особливостей дітей; відвертості, емоційності, оптимізму та активної патріотичної позиції вчителя. Патріотичне виховання громадянина має здійснюватися кожним педагогом на кожному уроці та в позаурочний час.

Сім’я – основа виховання громадянина-патріота України

Важлива роль у формуванні патріотизму належить сім’ї. Завданням навчальних закладів є залучення батьків учнів, студентів, вихованців до активної участі у навчально-виховному процесі, організації та проведенні позанавчальних виховних заходів. Батьки мають стати не тільки гостями на заходах, не тільки спостерігачами за здобутками їх дітей, вони мають безпосередньо впливати на формування молодого покоління своїм досвідом та своїм прикладом.

Зусилля педагогів мають бути спрямовані на підтримку ініціативи батьківської громади, взаємодію у розробленні та виконанні рішень щодо патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. Особливу увагу слід приділити педагогізації батьків, ознайомленню їх із сучасними психолого-педагогічними знаннями. З цією метою доцільно використовувати активні методи: тренінги, дискусії, дебати, аналіз виховних ситуацій, які сприяють усвідомленню батьками ролі сім’ї у вихованні дітей, формуванні патріотичних почуттів та готовності служити своїми знаннями, працею Україні.

Дитячі та молодіжні громадські організації

Вагому роль у пропагуванні ідеї патріотичного виховання як національного пріоритету України, набутті підростаючою особистістю громадянських якостей, соціального досвіду відіграють дитячі та молодіжні громадські організації.

З-поміж таких організацій досвід проведення заходів, реалізації проектів, програм з патріотичного виховання дітей та учнівської молоді мають: Національна організація скаутів України (НОСУ), Національна скаутська організація ПЛАСТ, Всеукраїнська дитяча скаутська організація «Січ», Асоціація гайдів України, Всеукраїнський дитячий рух «Школа безпеки», ВДС «Екологічна варта», Всеукраїнське патріотичне об’єднання «Майбутнє України» та інші. Окрім цього, до уваги доцільно брати кращий досвід роботи у зазначеному напрямі дитячих об’єднань самоврядування.

Основними способами використання потенціалу дитячих і молодіжних громадських організації у вихованні дітей та учнівської молоді може стати проведення спільних з навчальними закладами акцій, флешмобів, фестивалів, проектів, інших заходів патріотичного спрямування; залучення фахівців дитячого руху до виховної роботи в навчальних закладах; ознайомлення педагогів із методикою виховної роботи громадських організацій через систему спільних семінарів, конференцій, тренінгів. Доцільним буде залучення регіональних осередків дитячих і молодіжних громадських організацій до проведення туристських змагань та зльотів, військово-спортивних патріотичних ігор, спортивних змагань тощо.

Звертаємо увагу, що Закон України «Про громадські об’єднання» дає право громадським організаціям пропагувати свою діяльність, звертатись до керівників навчальних закладів з пропозиціями щодо співпраці у питаннях навчання, виховання та розвитку дітей. У свою чергу, педагогічна, учнівська, батьківська громада визначає доцільність та необхідність такої взаємодії, виходячи із своїх можливостей, пріоритетів навчально-виховної роботи.

Військово-патріотичне виховання

Військово-патріотичне виховання дітей та молоді – це процес цілеспрямованого систематичного формування почуття патріотизму, духовної та психологічної готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності держави.

Реалії сьогодення визначили пріоритетні напрями роботи з військово-патріотичного виховання дітей і молоді. Актуальними є Уроки мужності (лист МОН від 13.08.2014 № 1/9-412), зустрічі з учасниками бойових дій на Сході України та волонтерами, відвідання військовослужбовців, які отримали поранення та проходять реабілітацію у медичних закладах, написання листів у рамках Всеукраїнської акції «Лист пораненому», встановлення у навчальних закладах меморіальних дощок (знаків) на вшанування пам’яті загиблих воїнів-героїв.

Рекомендовано відновити діяльність пошукових загонів з метою вивчення бойового шляху військових частин, що розміщені на території населеного пункту, військовослужбовців, що є випускниками або працівниками навчального закладу.

В музеях при навчальних закладах створити постійно діючі стенди, що відображають події збройної боротьби Українського народу за територіальну цілісність нашої країни, участь випускників навчальних закладів, односельців в антитерористичній операції. З метою відновлення, збереження і популяризації у суспільстві здобутків Українського народу у боротьбі за свободу та незалежність; виховання у зростаючого покоління патріотизму, формування національної ідентичності, вшанування подвигу та героїзму захисників української державності Указом Президента України від 14 жовтня 2014 року № 806 встановлено День захисника України, що відзначатиметься щорічно 14 жовтня.

Рекомендовано при відзначенні національних свят і пам’ятних дат, зокрема Дня захисника України, Дня Гідності і Свободи, Дня Збройних Сил України, Дня Соборності України тощо, керуватися методичними матеріалами Українського інституту національної пам’яті; організовувати наукові конференції, семінари, круглі столи; проводити військово-спортивні змагання, фестивалі-конкурси патріотичної пісні, прози та поезії, творів образотворчого мистецтва; відвідувати музеї бойової слави; вшановувати сучасних героїв-захисників України та пам'ять загиблих за свободу, єдність і незалежність Українського народу.

У 2015 році Україна разом із світовою спільнотою відзначатиме 70-ту річницю Перемоги над нацистськими окупантами та завершення війни у Європі. До днів Пам’яті та примирення 8-9 травня 2015 року пропонуємо долучитися до акції «Ті, хто боролися за Свободу», ініційованої Українським інститутом національної пам’яті, та організувати перегляд вітчизняних художніх і документальних фільмів, що відображають український вимір Другої світової війни, наприклад: «Між Гітлером і Сталіном. Україна в ІІ Світовій війні», 2002 рік, авт. – Святослав Новицький; «Війна – український рахунок», 2002 рік, авт. – Сергій Буковський; «Війна без переможців» 2003 рік, авт. – Ігор Чижов; «ОУН-УПА: війна на два фронти», 2006 рік, авт. – Андрій Санченко; «УПА. Третя сила», 2007 рік, авт. – Сергій Братішко, Віталій Загоруйко; «УПА. Тактика боротьби», 2007 рік, авт. – Сергій Братішко; «Київ. Місто, що зрадили», 2008 рік, авт. – Андрій Цаплієнко; «1377 спалених заживо», 2009 рік, авт – Іван Кравчишин; «Чорна піхота», 2010 рік, авт. – Іван Кравчишин; «Рівень секретності «18», 2011 рік, авт. – Ілларіон Павлюк; «Служба безпеки ОУН. Зачинені двері», 2011 рік, авт. – Віталій Загоруйко; «Хайтарма», 2013 рік, авт. – Ахтем Сейтаблаєв; «Корюківка. Злочин проти людяності», 2013 рік, авт. – Сніжана Потапчук; «Хроніка Української повстанської армії 1942-1954», 2014 рік, авт. – Тарас Химич.

Заслуговує на увагу художній фільм «Поводир» (2014 рік, авт. – О. Г. Санін), що перегортає трагічні сторінки української історії, показує незламний дух українського народу та його волю до свободи у драматичні часи Голодомору 30-х років минулого століття, індустріалізації, колективізації та знищення інтелігенції.

Україна як незалежна європейська держава прагне стати правовою, цивілізованою країною, а тому активно працює над вдосконаленням та розробкою нових законів, що визначають норми, правила діяльності, поведінки людей, регулюють соціальні відносини, забезпечують нормальне функціонування та розвиток суспільства.

Важливою складовою суспільства є Збройні Сили. З метою їх нормальної життєдіяльності, зміцнення законності, гарантування прав і свобод військовослужбовців в Україні створено систему законодавства з питань військової служби. Військове законодавство є невід'ємною частиною національного права.

Підготовка громадян до служби в Збройних Силах України включає: допризовну підготовку юнаків, підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей, підготовку до вступу у військові навчальні заклади, військову підготовку студентів вищих навчальних закладів за програмою офіцерів запасу, фізичну підготовку, лікувально-оздоровчу роботу, підвищення рівня загальноосвітньої підготовки, вивчення державної мови, патріотичне виховання.

Важливе значення має допризовна підготовка у навчально-виховних закладах. Юнаки, які не пройшли допризовної підготовки у навчальних закладах, не атестовані або одержали незадовільну оцінку з цього предмета, повинні обов'язково пройти перед призовом в армію допризовну підготовку в оборонно-спортивному оздоровчому таборі з відривом від виробництва.

Військово-патріотичне виховання здійснюється насамперед у процесі навчання, де в учнів закладається фундамент глибоких знань, формуються світогляд, національна самовідданість. Під час занять із допризивної підготовки учні знайомляться із специфікою Васькової праці, готуються до виконання обов’язків солдата, дізнаються про особливості служби в Збройних Силах України, виховують в собі якості, необхідні майбутньому воїну, програма допризивної підготовки дозволяє під час вивчення кожної теми використовувати матеріали із життя воїнів у мирний час і широко використовувати на уроках приклади героїчного минулого українського народу його Збройних Сил. На заняттях з вогневої підготовки надається можливість показати переваги нашої стрілецької зброї. Вивчення військової присяги дозволяє розкрити важливі вимоги до морально-бойових якостей воїнів, формує почуття національної гордості за Збройні сили України, за Батьківщину.

Військово-патріотичне виховання учнів здійснюється всім педагогічним колективом школи. Для погодженого та цілеспрямованого проведення цієї роботи першорядне значення має конкретний розподіл обов’язків між членами пелагічного колективу.



Приблизний їх розподіл може бути таким.

Директор навчального закладу:

  • спрямовує діяльність педагогічного колективу та шкільних громадських організацій і керує всією роботою з військово-патріотичного виховання учнів;

  • планує основні заходи з військово-патріотичної роботи, організовує і контролює їх виконання;

  • організовує та готує обговорення питань з військово-патріотичного виховання на засіданнях педагогічної ради, батьківського комітету;

  • сприяє матеріальному забезпеченню заходів, які проводяться;

  • організовує максимальне використання шефської допомоги підприємств і військових частин у військово-патріотичній роботі;

  • організовує методичну роботу з особами, які займаються військово-патріотичним вихованням.

Заступник директора навчального закладу з виховної роботи:

  • здійснює заходи з військово-патріотичного виховання в урочний час;

  • контролює та координує діяльність класних керівників і надає їм постійну допомогу в організації військово-патріотичної роботи з учнями;

  • залучає до військово-патріотичної роботи в навчальному закладі шефську військову частину, актив батьків та громадської організації;

  • підтримує постійний контакт з викладачем допризивної підготовки в організації військово-патріотичної роботи з учнями.

Викладач допризивної підготовки:

  • спільно з заступником директора з виховної роботи бере участь у планування заходів з військово-патріотичного виховання;

  • надає методичну допомогу класним керівникам, майстрам виробничого навчання та громадським організаціям у проведенні військово-патріотичної роботи;

  • керує роботою оборонних гуртків, залучає до проведення занять викладачів, офіцерів та сержантів військових частин, які беруть шефство над навчальними закладами;

  • проводить заняття в гуртках;

  • підтримує постійні контакти з військовими комісаріатами, штабом ЦО, військовою частиною, яка бере шефство, ветеранськими організаціями, підприємствами та військовими частинами, де проходять службу випускники навчальних закладів, а також з воїнами запасу, які мають бойовий досвід.

Класний керівник:

  • планує і організовує роботу з військово-патріотичного виховання учнів у класі;

  • бере участь у проведенні загально шкільних заходів;

  • забезпечує активну участь учнів класу в різних заходів з військово-патріотичного виховання;

  • надає допомогу викладачу допризивної підготовки у створенні в класі необхідних умов для оволодіння військовими знаннями та навичками;

  • сприяє підвищенню військових знань шляхом залучення учнів до військово-технічних гуртків, конкурсів, тематичних вечорів, олімпіад та інших заходів, які проводяться в школі з метою підготовки учнів до військової служби.

Учитель:

  • використовує навчальний матеріал зі свого предмета в позакласній роботі з військово-патріотичного виховання;

  • керує роботою з предмета, максимально використовуючи гурткові заняття для проведення військово-патріотичного виховання.

У кожній школі конкретний розподіл обов’язків між членами педагогічного колективу визначається з урахуванням інтересів, можливостей, знань окремих вчителів.

Школа є центром виховної роботи в мікрорайоні і широко використовує допомогу громадськості та батьків у роботі з військово-патріотичного виховання учнів.

Досвід роботи школи свідчить, що військово-патріотичне виховання учнів в дусі постійної підготовки до захисту своєї Вітчизни необхідно проводити систематично, цілеспрямовано та наполегливо.


    1. Виступ на педраді «Стан національно-патріотичне виховання в школі»

Розбудова Української держави ставить на порядок денний надзвичайно важливе та невідкладне завдання – виховання справжнього громадянина, патріота рідної землі.

Основними нормативними документами у сфері освітньої політики щодо виховання є: Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року; Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів; Концепція національно-патріотичного виховання молоді; Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді; Концепція громадянської освіти та виховання дітей і молоді в Україні; Концепція сімейного виховання в системі освіти України «Щаслива родина» та ін..

Побудова ефективної системи національно-патріотичного виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей. Процес національно-патріотичного виховання є нагальною потребою і держави, якій необхідно, щоб усі діти стали національно свідомими громадянами – патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі,

Патріотичне виховання дітей та учнівської молоді – це комплексна, системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, школи, інших соціальних інститутів із формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.

Вихованець національної школи має виростати патріотом України.

1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка