Використання інтерактивних методик на уроках етики як ефективний засіб формування морально-етичних навичок учнів Виховання, як і навчання, повинно бути там



Скачати 62.11 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір62.11 Kb.
Використання інтерактивних методик на уроках етики

як ефективний засіб формування морально-етичних навичок учнів
Виховання, як і навчання, повинно бути там,

де йому належить бути – на першому місці!

К.Д.Ушинський
У розвитку людства питання моралі посідало завжди важливе місце. Досить часто вирішували питання: як жити, для чого жити, що таке добро та зло, дружба, як бути щасливим, як поводити себе в тій чи іншій ситуації. Саме відповіді на ці та інші питання розглядаються на уроках етики. У нинішній час людство досягло успіхів у багатьох галузях, але часто забуває прості норми поведінки в суспільстві, тому запровадження даного предмету в школі є своєчасним.

Опрацьовуючи пояснювальну записку до навчального плану, я звернула увагу на те, що основною метою шкільного курсу «Етика» є створення умов для формування моральних цінностей і орієнтирів особистості, моральної культури і культури поведінки учнів, а особливістю курсу є те, що він покликаний не стільки сприяти засвоєнню певних етичних знань, а й спонукати учнів до морального самовдосконалення, формуючи переконання та моделі моральної поведінки. І я зрозуміла, найбільш ефективними методами, що якнайкраще допоможуть реалізувати цю мету – є інтерактивні методи навчання і тренінгові технології, які я сама мала змогу опанувати при роботі в тренінговому центрі навчально-виховного комплексу «Дивосвіт», на тренінгах Християнського Дитячого Фонду, курсах підвищення кваліфікації в Дніпропетровському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти. Тому і тему науково-методичної проблеми обрала «Використання інтерактивних методик на уроках етики як ефективний засіб формування морально-етичних навичок учнів».

Інтерактивні методи допомагають ефективно вирішувати завдання курсу при реалізації основних підходів у вивченні етики. При аксіологічному підході, що передбачає засвоєння учнями основних етичних понять та моральних категорій, найбільш ефективними, на мою думку, є мозковий штурм, робота в парах і в малих групах, ротаційні трійки, незакінчене речення.

В соціокультурному підході засвоєння учнями норм суспільного життя, визнання цінностей взаємодопомоги, взаємоповаги і безкорисливості найкраще реалізується при використанні інтерактивних вправ «Акваріум», обговорення в загальному колі, технології навчання в грі.

І безумовно, при реалізації діяльнісного підходу, якому надається пріоритетне значення при вивченні предмету, інтерактивні методи є найбільш ефективними.

Успіх застосування інтерактивних методів навчання залежить від багатьох факторів, але основним є підготовленість дітей до такого навчання, тому вводила такі методи взаємодії поступово, привчаючи до них дітей.

Для кожної частини уроку підбираю доцільні конкретні інтерактивні вправи.

Важливу роль у структурі уроку надаю мотивації навчальної діяльності учнів, мета якої - сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до теми, що обговорюється. Тому використовую прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у підлітків здивування, подив, інтерес до змісту знань і процесу їх отримання, підкреслюють парадоксальність явищ і подій. Використовую уривки з художньої літератури, малюнки, ілюстрації, прислів'я, крилаті вирази, притчі.

Формулювання очікуваних результатів уроку - принциповий момент інтерактивного навчання, тому що створює певну особисту відповідальність учнів стосовно мети їхнього навчання.

Для того, щоб почати з учнями спільний процес руху до результатів навчання, в цій частині інтерактивного уроку я найчастіше використовую наступні вправи: «Незакінчене речення», «Пісочний годинник», «Берег надій», «До вершини знань»

Наступний елемент інтерактивного уроку - надання необхідної інформації. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання, опанування інформацією за допомогою технічних засобів навчання або наочності.

Інтерактивна вправа - центральна частина заняття. Мета - засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Інтерактивна частина уроку займає близько 50-60% часу на уроці. Обов’язково дотримуюсь такої послідовності і регламенту проведення інтерактивної вправи:

- інструктування: розповідаю учням про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло учасникам,

- об єднання в групи і розподіл ролей,

- виконання завдання, при якому виступаю як організатор, помічник, ведучий дискусії, намагаючись надати дітям максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці один з одним,

- презентація результатів виконання вправи,

- рефлексія результатів: усвідомлення учнями отриманих результатів, що досягається шляхом їх спеціального колективного обговорення або за допомогою інших прийомів.

Після кожної інтерактивної вправи здійснюю рефлексію, тобто учні самі проводять аналіз своїх дій, вчинків, мотивів і зіставляють їх із суспільно значущими цінностями, а також діями та вчинками інших людей. Рефлексія дає можливість учням і мені усвідомити, чого вони навчились, пригадати деталі свого досвіду й отримати реальні життєві уявлення про те, що вони думали і що відчували, коли вперше зіткнулись з тією чи іншою навчальною технологією.   В кінці уроку обговорюю з учнями не тільки про що вони дізналися, але і те, що сподобалось і чому, що хотілось би виконати ще раз, а що – зробити по іншому. Рефлексія займає значну частину уроку. Частіше пропоную дітям це зробити за методом «Уявний мікрофон» продовжуючи наступні речення: «Після розгляду цього питання я зрозумів...відчув...», «На сьогоднішньому уроці я навчився...зумів...зрозумів...». Відповідаючи на питання, учні передають один одному уявний мікрофон. Інший варіант – технологія «Мікрофон-2»: «На сьогоднішньому уроці мені найбільше сподобалося... А тепер я хочу почути думку...».

Забезпечуючи послідовність та системність в оволодінні технологією, підготовку до групової роботи розпочинаю з парної роботи. Тому в 5 класі, коли учні виробляють уміння спілкуватися із собою, текстом, один з одним, тобто слухати, ставити питання, відповідати на них, дискутувати, створювати спільні проекти, застосовую форми роботи в парах, а згодом у трійках.

Пропонуючи дітям парні та групові форми роботи, пояснюю, чого вони можуть навчитися, працюючи таким чином. Обов’язково знайомлю школярів із пам’яткою «Правила роботи в парах та групах».

Реалізуючи на уроці етики комунікативну змістову лінію, намагаюся якомога більше створювати педагогічних ситуацій для усних висловлювань як монологічного, так і діалогічного характеру, адже ці завдання залишаються найголовнішими в курсі етики. Ефективним способом формування вмінь вести бесіду є метод «Запитання – відповідь». Застосовую такі форми роботи з цією технологією:


  • учні читають текст і придумують максимально можливу, за відведений час, кількість запитань, щоб по черзі задати їх одне одному;

  • школярі формулюють запитання до вчителя, записують їх на окремих аркушах, а на зворотному боці дають письмові відповіді. Учитель, перемішавши аркуші, по черзі відповідає на питання сам та зіставляє свою відповідь із написаною на звороті;

  • учні стають у коло, кожен повинен відповісти на питання сусіда ліворуч і задати питання сусідові праворуч;

  • рольові ігри ситуативного характеру.

Отже, інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну передбачувану мету: створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність

Таким чином, серед великої кількості нетрадиційних технологій, що пропонуються в методичній літературі, я виокремила лише ті, що отримали найширше практичне втілення у моїй діяльності. Їх застосування поліпшує якість навчально-виховного процесу, тому що він будується на діяльній основі. Це формує критичне мислення учнів, підвищує рівень їх комунікативності, виробляє уміння вести діалог, дискусію, спонукає до творчості.



Дуже важко виміряти навички сформовані на уроках етики традиційними кількісними показниками. Але запровадження в нашому закладі діагностично-прогностичного комплексу «Універсал» ( автор - В.О. Киричук) дав змогу здійснювати моніторинг розвитку ціннісних орієнтацій в сфері спілкування. Так моніторингові дослідження впродовж 2 років сьогоднішніх семикласників, які завершили вивчення етики, продемонстрували, що зросли показники соціально-комунікативної, громадсько-корисної і духовно-катарсичної активності. Дані моніторингу дозволяють скоригувати роботу на уроці із класом в цілому і в роботі із окремими учнями.


Але в своїй роботі інтерактивну методику не використовую «огульно», вважаючи її панацеєю, а враховую індивідуальні особливості класу, їх готовність до такої роботи. Проблемою залишається неготовність деяких п’ятих класів до інтерактивних методів роботи. І тому актуальними вважаю і традиційні методи – бесіду, тестування, моделювання, розв’язування ситуацій, виконання творчих пізнавальних завдань, аналіз художніх текстів, цікавих фактів з історії та сьогодення.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка