Використання методу проектів у виховній роботі



Скачати 222.03 Kb.
Дата конвертації08.03.2016
Розмір222.03 Kb.
Дубенський професійний ліцейc:\users\виховна\desktop\фони\acbfbfa3e549.jpg

Методичний кабінет



ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ

У ВИХОВНІЙ РОБОТІ

Виконала:

заступник директора

з виховної роботи

Долишня С.М.

ЗМІСТ


  1. Історія педагогіки про «проект», «проектну діяльність», «метод проектів»

  2. Метод проектів в організації позаурочної виховної роботи

  3. Основні принципи проектної діяльності

  4. Етапи роботи над проектами

  5. Результати впровадження проектної діяльності

  6. Проект «Створення історико-краєзнавчого музею у гуртожитку»

  7. Проект «Вогонь – друг чи ворог»



  1. ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ ПРО «ПРОЕКТ», «ПРОЕКТНУ ДІЯЛЬНІСТЬ», «МЕТОД ПРОЕКТІВ»

Сучасний етап розвитку національної системи освіти та виховання характеризується поширенням інноваційних процесів. Навчально-виховна практика потребує технологій, які б сприяли створенню умов для саморозвитку та самореалізації особистості, забезпеченню щастя й радості юнацтва, формуванню особистісної конкурентоздатності, створення виховного простору, спрямованого на виховання конкурентоспроможної особистості, котра зуміє розробляти свої життєві плани, самостійно використовувати знання для розв’язання проблем. Ідеально відповідає цій потребі проектна діяльність, бо вона сприяє активному залученню й реалізації життєвих планів учнів.

Для того щоб розібратися в поняттях «проект», «проектна діяльність», «метод проекту» необхідно звернутися до історії педагогіки.

В основі методу проектів лежать ідеї Джона Дьюї, який створив концепцію прагматичного навчання. В основі цієї ідеї концепції є методи, що забезпечують власні відкриття тих, хто навчає і вчиться, та які орієнтовані на наукове дослідження як зразок створення стратегії навчання у межах гуманістичного напрямку. У педагогічних поглядах та експериментальних роботах Джона Дьюї започатковані ідеї побудови навчання на активній основі через доцільно-мотивовану діяльність учня у співвідношенні з його особисто-визначеним інтересом. Надзвичайно важливо було показати дитині її особисту зацікавленість у здобутті цих знань, де і яким чином вони можуть їй знадобитись у житті.

У центрі освітньої філософії Дьюї ставить поняття дослідження, інтегрованого пошуку, як засобу і як мету. Дьюї був прихильником використання дослідження як методу самокорекції, експериментальної перевірки гіпотез, створених на основі вже наявного в людини досвіду. Ідеї Дж. Дьюї знайшли продовження у працях учня і послідовника У. X. Кілпатріка. Він запропонував побудувати навчання на активній основі у процесі пошукової діяльності, спрямованої на розв'язання конкретної практичної проблеми (соціальної, побутової, виробничої). Основним мотивом такої діяльності для тих, хто вчиться, стає не стільки сам процес пізнання, скільки допомога розв'язати конкретну проблему, розробити необхідні рекомендації, що будуть використані на практиці.

При цьому цінність цієї діяльності визначається освітнім, розвивальним і виховним потенціалом, тобто можливістю залучити учнів, до найрізноманітніших видів діяльності. Це забезпечує не лише розширення їхнього кругозору, життєвого досвіду, але й оволодіння різними способами творчої, дослідницької діяльності.

У зарубіжних школах США, Великобританії, Бельгії, Ізраїлі, Фінляндії, Германії, Італії, Бразилії, Нідерландах метод проектів достатньо розвивався.

Відгуки проектної діяльності з'явилися у 30—50-ті роки. Фронтальна організація занять у вітчизняній педагогіці залишилась основною і у 40-х роках метод проектів заявив про себе у мистецтві дизайну (малюнок, проект), у 60-х роках у працях Л. П. Арістової, М. О. Данилова, Б. П. Єсипова з'явився інтерес до групової форми навчання, вивчення проблеми пізнавальної активності та самостійності . У 70-ті роки важливий напрям досліджень О.М. Олексюка, Ю.К. Бабанського,І.Я. Лернера, X.Й. Діймете був пов'язаний з навчально-пізнавальною діяльністю учнів в умовах колективної, групової, індивідуальної роботи. З'явились дослідження В.К. Дьяченка, В.В. Котова, Т.О. Цукермана, О.Г. Ярошенка, які були пов'язані загальними принципами організації групової навчальної діяльності.

«Табу» на проектну діяльність у вітчизняній педагогіці існувало до 90-х років минулого століття, а з навчального процесу було вилучено все цінне, що мав цей метод.




  1. МЕТОД ПРОЕКТІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗАУРОЧНОЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

У наш час проектна діяльність все більше привертає увагу вітчизняних педагогів, як одна із активних форм розвитку пізнавальних, творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, практично мислити.

Під проектом розуміють сукупність певних дій, документів, текстів, призначених для створення реального об’єкта, предмета або теоретичного продукту.

Робота над проектом – це практика особистісно орієнтованого виховання, що враховує у процесі виховання конкретного учня, його вільний вибір, особисті інтереси. Тому цей учень розуміє, навіщо йому знання і де їх застосувати. Щоб досягти таких результатів, педагог має знайти розумний баланс між академічними знаннями і прагматичними вміннями.

Проектна діяльність останнім часом все ширше входить у виховний процес.

Метод проектів привернув і мою увагу. Чим зумовлена така зацікавленість?

Урізноманітнити проведення змістовного позаурочного часу дозволяє у значній мірі організація позаурочних учнівських проектів.


Позаурочні проекти відрізняються від урочних насамперед такими якостями:

  • тематикою проектів, яка спрямована на урізноманітнення дозвілля та задоволення інтересів учнів у тих сферах науки, техніки, мистецтва, що не входять до навчальної програми;

  • кількістю учасників проекту, бо саме позаурочні проекти допомагають охопити не тільки навчальну групу, паралель, але й увесь учнівський колектив;

  • зростання дружніх, творчих стосунків між учнями, які беруть участь у виконанні проектів;

  • можливістю включатися під час виконання у контакти із позаліцейними установами, підприємцями, організаціями, що значно розширює ефективність їх взаємодії, встановленню нових ділових контактів тощо;

  • можливість використання проектів різного типу, особливо творчих, пригодницьких, ігрових, рольово-ігрових, спортивних, музичних тощо.

У позаурочний час, коли закінчились заняття і учні мають вільний час, проектну діяльність учнів можуть організовувати не тільки вчителі-предметники, але й класні керівники, керівники гуртків, майстри виробничого навчання та заступники директорів з виховної роботи.
Класні керівники можуть вирішувати питання:

• змістовного проведення дозвілля учнів;

• налагодження встановлення дружніх стосунків в учнівському колективі;


  • залучення до проектної діяльності всіх членів колективу та активне залучення батьків до співпраці;

  • вирішення психологічних проблем, особистісних стосунків між учнями, пошук нових лідерів групи;

  • зростання активності, ініціативи, творчості, пошуку в учнівському колективі;

  • виховання таких важливих якостей, як взаємодопомога, взаємодія, самовдосконалення, самореалізація у кожного учня колективу тощо.


Для педагогів та заступників директора з виховної роботи організація учнівських проектів приводить до таких позитивних змін:

  • пошук нових форм і методів організації виховного процесу учнівського колективу;

  • активне залучення до позаурочної роботи учнів різних категорій, а саме: важковиховуваних підлітків, дітей із неблагополучних сімей, учнів-сиріт, дітей із малозабезпечених сімей тощо;

  • активізація пошукових вмінь, ініціативи, творчості, самостійності, урізноманітнення інтересів учнів;

• розвиток інтелектуальних здібностей і відповідальності, уміння планувати приймати рішення та оцінювати результати.

Учні при виконанні позаурочних проектів набувають досвіду вирішення реальних проблем у майбутньому самостійному житті, що в наш час стає однією із цілей соціалізації сучасних підлітків.




  1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • добровільність вибору виду діяльності кожним учнем;

  • врахування інтересів та психологічних особливостей певної вікової групи учнів;

  • посильність роботи, доведення її до логічного кінця;

  • формування основ культури праці, якісне виготовлення та естетичне оформлення об'єктів;

  • корисна значимість виконаних проектів;

  • дотримання правил безпеки праці тощо.

Останнім часом у зв'язку із встановленням парадигми особистісно орієнтованої освіти метод проектів переживає друге народження як ефективне доповнення до інших педагогічних технологій, що сприяють становленню особистості учня як суб'єкта доцільності, доповнюють соціальні відносини та значно урізноманітнюють виховний процес закладу освіти.

Сьогодні є очевидним те, що реалізувати принципи особистісно орієнтованого виховання при традиційних підходах неможливо. Для включення кожного учня в активний пізнавальний та пошуковий процес, який застосовується на практиці отриманих знань, повинно бути створено адекватне навчально-виховне середовище, яке забезпечувало б можливість вільного доступу до різних джерел інформації, спілкування з однолітками, сумісна праця під час вирішення різних життєвих і важливих проблем. Найбільш перспективним у цьому відношенні є метод проектів.

За виконання цих умов проектну позаурочну діяльність проводить керівник учнівського проекту, користуючись технологією та дотримуючись правил і етапів виконання проектних робіт.


  1. ЕТАПИ РОБОТИ НАД ПРОЕКТАМИ

  • підготовчий етап (визначення теми і мети проекту, обговорення проблеми, висунення гіпотези);

  • планування (визначення джерел, засобів збирання, методів аналізу інформації, способів представлення результатів; установлення критеріїв оцінювання результату процесу);

  • дослідження, спостереження, робота з інформаційними ресурсами, анкетування, експеримент;

  • аналіз інформації, підбиття підсумків, формулювання висновків;

  • оцінювання результатів і процесу дослідження за встановленими критеріями;

  • творчий звіт, презентація отриманих результатів.

Хочеться зауважити, що будь-яка робота над темою чи просто групова робота не може називатися методом проектів. Проектна технологія передбачає певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють вирішити ту чи іншу проблему шляхом самостійних дій учнів із обов’язковим представленням отриманих результатів. Результати виконання проектів мають бути матеріальними, тобто певним чином оформлені. Упроваджуючи проекти у виховний процес, необхідно дотримуються системного підходу. Тому ми створили «банк проектів», які розмістили у «Портфоліо класних керівників».


  1. РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Колектив нашого навчального закладу працює над впровадженням інноваційних технологій з 2012 року. Як показав моніторинг результативності навчально - виховного процесу, найбільш ефективною виявилась така форма інноваційної діяльності як проектування. Адже, проектування – це можливість творчої організації позакласної роботи учителя та учнів. Прикладом  впровадження методу проектів у ліцеї є створення народознавчої світлиці у гуртожитку ліцею. Практика створення музею довела, що ефективніше йде справа, якщо проблеми та шляхи їх вирішення визначаються самими учнями.

Проектна діяльність особистості, що необхідна суспільству майбутнього і сьогоденню, виробляється у процесі виконання позаурочних проектів.

Завдання проекту не тільки в тім, щоб виконати якусь корисну роботу, а й у тім, щоб на цій роботі розширити свій світогляд, набути теоретичних знань. У основі проектної технології лежить розвиток пізнавальної та дослідницької діяльності учнів, уміння конструювати свої зання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвивати творчі здібності. Традиційний зв’язок «учитель-учень» змінюється на «учень-учитель». Особливого значення набуває залучення учня до процесу пошуку. Цінною є співпраця між учнями та вчителем. Важливим є не лише результат, а й процес досягнення результату.

З власного досвіду можу сказати, що проектна діяльність дозволяє учням:


  • вивчати не тільки засоби, але й способи конкретної діяльності;

  • розвивати пізнавальні навички учнів та вміння самостійно конструювати свої знання;

  • розвивати критичне та творче мислення;

  • розвивати вміння орієнтуватися в інформаційному просторі;

  • організувати змістовне проведення позаурочного часу;

  • усвідомлювати де і яким чином вона може бути використана на практиці.

Виконання учнівських проектів—це складна самостійна діяльність учнів під керівництвом вчителя, вихователя, класного керівника, майстра. Позиція вчителя під час реалізації методу проекту на практиці переходить із носія готових знань до перетворення в організатора пізнавальної, дослідницької діяльності своїх учнів.

Змінюючи психологічний клімат в органах учнівського самоврядування у ліцеї я переорієнтовую свою виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності учнів, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.


Для того, щоб зацікавити дітей до проектної позаурочної діяльності необхідно знати:

  • найважливішою умовою участі дітей у виконанні проекту є їх зацікавленість та високий ступінь інтересу;

  • значну, майже вирішальну роль відіграє тематика самого проекту, яка повинна обиратися самими дітьми;

  • свою роль, у проектній діяльності учні вирішують самостійно, без наполягання вчителя;

  • кожен учасник проекту повинен чітко знати значущість, корисність та доцільність виконаної роботи;

  • розподіл дітей на проектні групи та планове виконання завдань повинно проходити на добровільних засадах, без стороннього натиску дорослих тощо.

Тематика позаурочних проектів може бути найрізноманітнішою, виходячи із проблем і потреб конкретного контингенту учнів.
З огляду на вище сказане теми проектів учні пропонують:

  • ліцей (його історія, минуле і майбутнє, комфортні умови для навчання, оформлення кабінетів ліцею, музеїв тощо);

  • найвища мудрість – бути добрим;

  • життя людини – найвища цінність;

  • земля – наш дім, а я її частина;

  • алкоголь і злочин. Чи можна між ними поставити знак рівності;

  • мої батьки, мій родовід, моя країна, моя родина;

  • проблеми спілкування, дружби, кохання, взаємовідносин між однолітками;

  • народознавство, звичаї та традиції українського народу, народні ремесла та промисли.

Основний чинник, який спонукав мене до використання проектів у виховній роботі – це те, що він дозволяє включити в цей процес велику кількість учнів та організувати співпрацю вчителів та учнів через активну та творчу діяльність.

Розвиток пізнавальних інтересів, творчих навичок, уміння самостійно здобувати знання є метою застосування проектних технологій. Що може бути кращим для становлення особистості, ніж відчуття успіху і власної значущості від результатів власної діяльності. Таким чином, використання проектних технологій у виховній роботі створює умови для всебічного розвитку особистості у процесі організації творчої діяльності. Успіх упровадження проектної технології залежить від усвідомлення її значення, знання й дотримання ними алгоритму проектної діяльності.

Отже, час особистісно-орієнтованих технологій, а зокрема проектних технологій, прийшов, і вміння використовувати цей метод – це показник високої кваліфікації і прогресивної діяльності виховника, спрямованості на творчий розвиток учнів та учнівського самоврядування, підготовку їх до дорослого життя в суспільстві. Прикладом використання методу проектів стало створення музею у гуртожитку ліцею.

ПРОЕКТ «СТВОРЕННЯ ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ У ГУРТОЖИТКУ»


Загальні положення

З метою збереження історії звичаїв та традицій рідного краю ми плануємо відкрити на базі гуртожитку історико-краєзнавчий музей, експонати та матеріали до якого збираються учнівським та педагогічним колективом ліцею. Бібліотека, рада гуртожитку та адміністрація ліцею допомагає в створенні музею та його експозицій.


Мета і завдання   проекту

 Основним завданням історико-краєзнавчого музею нашого ліцею  має стати найповніше задоволення запитів учнів на інформацію, духовний та культурний розвиток, патріотичне виховання молоді, створення умов для вивчення, збереження і популяризації  історії рідного краю, його культури, традицій, тощо.


Завдання проекту:

  • розвивати творчу самодіяльність і громадянську активність учнів;

  • формувати активну життєву позицію;

  • формувати патріотизм молоді;

  • залучати учнів до активної участі у збереженні й популяризації пам’яток культури та історії нашого народу;

  • надавати допомогу педагогічному колективу ліцею у впровадженні активних форм роботи з учнями.


Основні принципи виховної роботи музею:

  • принцип гуманізації та демократизації діяльності;

  • урахування вікових та психологічних особливостей учнів;

  • принцип виховання у діяльності та особистісно розвиваючому спілкуванні;

  • принцип національного виховання.

  • обмін досвідом з кращими практиками місцевого самоврядування та освітянської галузі;  

  • організація і проведення   вечорів,  тематичних виставок,  семінарів тощо.

Етапи реалізації проекту

Першим кроком у реалізації проекту створення музею  має стати визначення його статусу та ухвалення з цього приводу рішення. Реалізовувати проект будуть учнівські колективи, допомагати – вихователь гуртожитку, бібліотекар, працівники краєзнавчого музею м. Дубна.

Наступним етапом у створені музею має стати  підбір місця для створення музейних експозицій. З цією метою планується залучити адміністрацію ліцею, учнів.

Проект планується бути безкоштовним.


Експозиції музею:

Матеріали будуть представлені в наступних розділах:



  • український національний одяг;

  • інтер’єр та його елементи;

  • з бабусиної скрині;

  • хатнє начиння.


Розділ «Український національний одяг»

Учні та працівники ліцею брали активну участь у зборі національного одягу. Учні відвідували старожилів Дубенського, Млинівського, інших районів, які подарували для музею український одяг: сорочки, запаски,спідниці, хустки, штани, блузи.

Учням вдалося віднайти одяг Волині, Полісся, Прикарпаття.
d:\іванська\фото\гуртожиток\гуртожиток\новая папка\p1010278.jpg


Розділ «Інтер’єр та його елементи»

Світлицю обставлено відповідно до традиційного інтер’єру українського житла, який ще з часів давньоруського періоду характеризувався типологічною єдністю. Українська піч зайняла внутрішній кут з боку вхідних дверей. По діагоналі від печі влаштували покуть, у якій розмістили ікони, прикрашені вишитими рушниками, цілющим зіллям та квітками. Під іконами уздовж причілкової стіни поставили стіл. Біля столу попід тильною стіною розмістили довгу дерев’яну лаву, а з зовнішнього боку – маленький переносний ослінчик. Зліва від столу стоїть скриня. Уздовж тильної стіни між піччю та причілковою стіною дерев’яне ліжко. Біля дверей розмістили мисник для посуду, а уздовж стіни над вікнами проти печі – полицю для хатнього начиння та хліба.


d:\іванська\фото\гуртожиток\гуртожиток\новая папка\p1010277.jpg


Розділ «З бабусиної скрині»

Як і у кожній хаті, так і в нашій світлиці особливе місце відведено скрині. У ній зберігається все найдорожче, що учням подарували старожили: рушники, віночки, вербові прутики освячені у церкві у Вербну неділю; дідух, Біблія. А ще до скрині діти поклали вишиті старовинні наволочки на подушки, серветки, скатертини.




Розділ «Хатнє начиння»

У розділі «Хатнє начиння» учні розмістили зібраний посуд: глиняні глеки, макітри, миски, горщики, полумиски, ринки, куманці; дерев’яні ложки, ополоники, діжки, кухлі, бочки, стільці, цебри. До цього розділу віднесли знаряддя обмолоту (ціп, дерев’яні граблі, лопати), знаряддя ткацького виробництва, керамічні вироби.

Ми плануємо на базі музею проводити відкриті виховні заходи: Андріївські вечорниці, обряд Свят-вечора, колядування та щедрування, а також уроки народознавства.

Хочемо, щоб музей став Берегинею. Бо ж Берегиня – це оселя. Усе що в ній є, що нажили, приберегли від своїх батьків та дідусів, чим збагатилися й освятилися – хатнім пожитком, дітьми, піснею, злагодою чи суперечкою, добрим словом, спогадом у цій хаті, – все це і є Берегиня.


d:\іванська\фото\гуртожиток\гуртожиток\новая папка\p1010276.jpg

ПРОЕКТ «ВОГОНЬ – ДРУГ ЧИ ВОРОГ»

Анотація

Виховна система ліцею спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, інтегрованості, єдності навчання і виховання,на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Проблема захисту майна від пожеж постала перед людством тоді, коли людина почала використовувати вогонь для своїх потреб. І актуальною вона буде доти, доки людині потрібен вогонь для обслуговування побутових потреб. Особиста безпека людини залежить від знання правил користування різними речовинами. Якісно нове мислення можуть створити лише свідомі громадяни, які знають і виконують правила пожежної безпеки. Тому вивчення правил безпечного поводження з вогнем і свідомого ставлення до дотримання вимог правил пожежної безпеки займає не останню роль у вихованні молодого покоління. У державній програмі «Основні орієнтири виховання учнів 1—12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» зазначено: «Мета сучасного освітнього процесу - не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти викликам глобалізації життя».

Виховання особистості має бути спрямоване на розвиток мужності, громадянської винахідливості, бережливого відношення до майна, творчості, фізичного загартування, професійної орієнтації. Тому завдання сучасної освіти - формування громадянина-патріота, творчої особистості з високим рівнем інтелектуального і духовного розвитку.

За таких умов ліцей стає важливою ланкою виховання свідомих, активних, громадян .

Для цього потрібно сформувати в учня комплекс особистісних якостей і рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою дій, вчинків, поведінки. І саме тому було запропоновано учням ліцею долучитися до реалізації проекту «Вогонь – друг чи ворог» . Велику роль в досягненні результативності має тісна співпраця з усіма ланками учасників проекту.


Мета проекту: розробка стратегії та плану позаурочної та позаліцейної роботи, направленої на сумісну діяльність усіх ланок, батьківського колективу та громади щодо попередження пожеж.
Методичні задачі:

  • навчання правилам пожежної безпеки і діям у випадках виникнення пожежі;

  • надання практичної допомоги дорослим з попередження пожеж у побутових умовах;

  • вивчення правил безпечного поводження з вогнем, свідомого відношення до дотримання вимог правил пожежної безпеки;

  • створення практичних рекомендацій для населення з питання протипожежної безпеки.


Девіз проекту: «сила вогню – для життя»
Учасники проекту: Учні I-III курсів, педагогічний колектив, батьківська громада.
Етапи та строки проведення:

Проект розраховано: постійнодіючий.



I етап:

- визначення загальної теми та тем для досліджень учнів ( мозковий штурм);

- формування груп для проведення досліджень;

- висунення гіпотез для проведення досліджень.



II етап:

- обговорення плану роботи учнів, можливих джерел інформації.



III етап:

- робота над проектом.



IV етап:

- проведення аналізу виконаної роботи, оцінювання вкладу кожного учня, заохочення найбільш активних учасників проекту.



Основні заходи проекту:

Організація роботи на маршрутах :

Маршрут № 1 «Ліцей»

Маршрут № 2 «Мій друг»

Маршрут №3 «Мій мікрорайон»

Маршрут № 4 «Зелений друг»

Маршрут №5 «Сполох»

Маршрут №6 «Ялинка»

Маршрут №7 «Ліцей»
Виявляти порушення правил пожежної безпеки. Провести протягом року ( 2 рази на рік) Тижні пожежної безпеки (грудень, квітень); постійно контролювати поновлення куточків протипожежної безпеки в кабінетах, майстернях; проведення диктантів на протипожежну тематику; контроль вивішування планів евакуації при пожежі у гуртожитку, ліцеї; контролювати за правилами користування електроприладами на уроках фізики, хімії, біології; перевіряти міри запобігання при проведенні лабораторних робіт.
Маршрут «Мій друг»

Організація виступів агітбригади «Факел» перед учнями шкіл, проведення конкурсів малюнків «Наш друг і ворог вогонь», перегляд відеороликів на протипожежну тематику, проведення вікторин та рольових ігор тощо.


Маршрут «Мій мікрорайон»

Створення та розповсюдження листівок на протипожежну тематику серед населення мікрорайону. Проведення спільних заходів з Дубенською міською радою, з жителями мікрорайону. Міри протипожежної безпеки при застосуванні предметів побутової хімії та виробів аерозольного користування.


Маршрут «Зелений друг»

Роз'яснювальна робота серед відпочиваючих у парках, лісах, зонах відпочинку про дотримування правил протипожежної безпеки. Встановлення табличок про дотримання правил протипожежної безпеки в лісі, у парках, коло річки. Висаджування дерев, кущів. Робота щодо виявлення розведених в лісі та лісопаркових зонах багать.


Маршрут «Сполох»

Участь у обладнанні спортивних майданчиків. Участь у змаганнях з спортивно-військової гри «Джура» . Проведення вікторин, конкурсів малюнків,випуски фотогазет, листівок, виступи агітбригад на протипожежну тематику. Організація зустрічей з рятувальниками НЧС. Відзначення 29 січня Дня працівників пожежної безпеки.


Маршрут «Ялинка»

Перевірка впорядкування новорічної ялинки: складання шляхів евакуації; прикрас на ялинку; телефонного зв’язку; чергування на новорічних святах; розповсюдження листівок на протипожежну тематику; усунення порушень при встановленні новорічної ялинки.


Прогнозовані результати

Керівник проекту, організовуючи процес щодо протипожежного виховання учнів, допомагає їм усвідомити необхідність вивчення правил протипожежної безпеки, спонукає до вдосконалення громадянських почуттів, готовності стати на захист Батьківщини, виховує почуття господаря держави. Він допомагає розкритися особистісному «Я» в учнівському колективі, сприяє формуванню і згуртуванню учнівського колективу, застосовуючи методи товариської виховної турботи. Використовуючи особистісно-гуманний підхід до виховання, залучає до цікавих творчих справ, розвиває почуття взаємодопомоги, створює сприятливі умови для міжособистісних взаємовідносин, подолання скутості, сором'язливості, невпевненості окремих учнів, формує почуття честі колективу та власного «Я».



Методика підготовки і проведення проекту передбачає залучення учнів до колективного планування, розробки доручень-завдань, глибоку і змістовну аналітичну роботу вихованців у процесі проведення справ.

Після реалізації проекту буде проведено з учнями тестування на визначення рівня сформованості знань та вмінь з питань протипожежної безпеки.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка