Використання методу проектів



Скачати 150.64 Kb.
Дата конвертації08.03.2016
Розмір150.64 Kb.


рисунок11.png

Використання методу проектів

у школі І ступеня


80108460_large_10.png
Дані про автора:

Чернявка Вікторія Вікторівна



Вчитель Маковищанського НВО «ЗОШ І-ІІ ступенів - дитячий садок»

Досвід роботи - 15 років

Контактні дані: 08034 Київська обл.

Макарівський район

с. Маковище

вул. Набережна, 24



тел..(097)425-97-60

ел. пошта viktoriya1307@meta.ua

Використання методу проектів в школі І ступеня

ЗМІСТ МАТЕРІАЛІВ


  1. Анотація ……………………………...……………………………………….4

  2. Опис педагогічного досвіду……………………………………………........6

  3. Вступ.………………………………………………………….……………....7

  4. Основна частина………………………………………………………………9

  5. Висновки……………………………………………………………..............13

  6. Рекомендації ………………………………………………………………....15

  7. Список інформаційних джерел……………………………………………..17

АНОТАЦІЯ

Актуальність обраної теми

Життя не стоїть на місці. Не стоять на місці і вимоги до членів суспільства. Глобальна трансформація сучасного суспільства є причиною нових вимог як до підготовки педагогів, так і до підготовки учнів. Саме сьогодні змінюється ставлення до традиційної системи освіти та підготовки членів суспільства соціально мобільних, здатних до самостійного оцінювання суспільних явищ та процесів, готових до сприйняття нестандартних рішень.

Ми готуємо дітей жити в демократичному суспільстві. Загальноєвропейські рекомендації з освіти визначають, що методи навчання, які використовуються при викладанні навчальних дисциплін повинні стимулювати незалежну думку, судження учнів. Тому логічно, що актуальним стає широке запровадження при вивченні різних предметів проектної технології.

Алгоритм або технологія діяльності:

Для ефективності виконання проектів застосовую Алгоритм виконання групового проекту, мета якого: практичне засвоєння матеріалу, досягнення поставлених завдань.

1. Інструктаж. Учитель повідомляє учням мету, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань

2. Розподіл на групи.

3. Виконання завдань. Учитель забезпечує учасникам проекту максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці.

4. Представлення групами, окремими учнями результатів виконання завдання.

5. Загальне обговорення результатів.

Під час реалізації проектів я вибираю форми роботи, які будуть доцільні при розв’язанні конкретно взятої проблеми. Серед них досить частими є групові обговорення, «мозкові атаки», самостійна робота учнів, надання консультацій з боку керівника проекту, екскурсії, практичні роботи, захист проекту.



Сутність досвіду ґрунтується на застосуванні всього різноманіття форм проектів у навчально-виховному процесі та у виховній діяльності в початковій ланці школи.

Результати та умови ефективності досвіду у процесі практичної діяльності відмічено покращення ставлення до навчання вихованців, зросла їх когнітивна активність, колективізм. Завдяки використанню інформаційно-комунікаційних технологій відбуваються зміни у навчальному процесі, в центрі якого перебуває особистість учня, головною метою стає розвиток інтелекту і творчих здібностей, пізнавальної активності школярів, що дасть змогу сформувати здатність до самореалізації, самостійності мислення, уміння працювати над розв'язанням важливих життєвих проблем. Змінюється в цьому процесі і роль вчителя: він виконує функції координатора, партнера, консультанта.

ВСТУП

Справжня людина досягає

всього власними зусиллями

Конфуцій

Життя не стоїть на місці. Не стоять на місці і вимоги до членів суспільства. Глобальна трансформація сучасного суспільства є причиною нових вимог як до підготовки педагогів, так і до підготовки учнів. Саме сьогодні змінюється ставлення до традиційної системи освіти та підготовки членів суспільства соціально мобільних, здатних до самостійного оцінювання суспільних явищ та процесів, готових до сприйняття нестандартних рішень.

Сьогодні ми багато говоримо про інновації в освіті. Чи потрібні вони? На мою думку, так. Я працюю вчителем початкових класів. І саме початкова освіта зазнала першою тих змін, які відбуваються нині в нашій системі. Разом з законодавчими змінами постала необхідність зміни до підходу роботи. Я думаю, що кожний вчитель переглянув свою систему роботи, яку вже виробив, тому що досить часто вона виявлялася застарілою. Так в певній мірі стало і зі мною. В пошуках нових ідей я почала використовувати рекомендований новим Державним стандартом початкової загальної освіти метод проектів.

Ми готуємо дітей жити в демократичному суспільстві. Загальноєвропейські рекомендації з освіти визначають, що методи навчання, які використовуються при викладанні навчальних дисциплін повинні стимулювати незалежну думку, судження учнів. Тому логічно, що актуальним стає широке запровадження при вивченні різних предметів проектної технології.

Наприкінці ХХ століття метод проекту набуває широкої популярності в українських школах. Але слід звернути увагу на те, що розроблений він на основі технології проектного навчання, запропонованого ще на початку ХХ століття американським педагогом Дж. Дьюї. Надалі його розробляли та доповнювали як вітчизняні, так і зарубіжні педагоги та науковці. Теоретико-прикладні підходи до проектної діяльності досліджуються в роботах вітчизняних та зарубіжних вчених (І. Єрмаков, І. Підласий, В. Воропаєв, В. Поздняков, В. Шапіро та ін.). Дослідник, краєзнавець Є. Пасічник стверджував, що найсприятливішим ґрунтом для зрушення у розумовому розвитку учнів є такі навчальні ситуації, коли учні виступають з позиції дослідників, коли перед ними виникає певна проблема, що ґрунтується на певних суперечностях і допускає різні шляхи її розв’язання, тобто коли істина народжується в пошуку. (Додаток 1)

Виходячи з актуальності даної проблеми, я обрала тему, над якою останні роки плідно працюю «Використання методу проектів в школі І ступеня». (Додаток 2)



Предметом вивчення став процес планування, розробки і реалізації навчальних і виховних проектів з врахуванням особливостей учнівського колективу та вікових особливостей учнів початкової школи.

Метою роботи є визначення основних напрямків діяльності вчителя в процесі використання методу проектів в школі І ступеня.

Тому і завдання перед собою ставлю відповідні:



  • вдосконалювати власні вміння ставити перед собою точні завдання;

  • чітко визначати вміння, якими мають оволодіти учні в ході реалізації проекту;

  • вчити учнів працювати в команді та самостійно, не боятись брати відповідальність на себе;

  • використовувати в роботі над проектом інформаційно-комунікативні технології;

  • формувати в учнів прагнення здобувати нові знання з різних джерел інформації;

  • визначати та розвивати обдарованість учнів шляхом залучення їх до реалізації навчальних та виховних проектів;

  • підвищувати мотивацію до навчання в класному колективі.

Практичне значення роботи полягає:

  • у виробленні системи роботи вчителя з учнями в умовах реалізації навчальних і виховних проектів;

  • створенні методичних матеріалів, які відповідають Державному стандарту початкової загальної освіти та можуть бути використані педагогами в навчально-виховному процесі в школі І ступеня.

ОСНОВНА ЧАСТИНА
Метод проектів – це система навчання, за якої учні здобувають знання й уміння в процесі планування й виконання поступово ускладнюваних практичних завдань-проектів. Суть методу - не формувати, а розвивати особистість у процесі свідомої мотивованої індивідуальної діяльності в групі для розв'язання спільного завдання.

Основою проектного методу є виконання різних навчальних і творчих проектних завдань, тематика яких розробляється учителем з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів. Інакше можна сказати: МП = ПРОБЛЕМА + ПРОДУКТ.

Складові методу проектів:


  • розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, критичного мислення, вмінь самостійно шукати інформацію;

  • відпрацювання навичок самостійної діяльності учнів: індивідуальної, парної, групової, яку учні виконують протягом певного часу;

  • розв’язування певної значущої для учнів проблеми, яке б моделювало діяльність спеціалістів конкретної предметної галузі;

  • подання підсумків проектів, що реалізується в реальному вигляді, формі розповіді, презентації, звіту. Ці результати мають мати конкретну форму й бути готовими до застосування на практиці;

  • співробітництво учнів між собою і вчителем (“педагогіка співробітництва”).

Ми розуміємо, що вік 6-7 років дещо обмежує використання методу проектів у діяльності молодшого школяра. Але я вважаю, що саме в цьому віці слід починати залучати дитину до проектної діяльності. Адже в молодшому віці закладається ряд ціннісних установок та особистісних якостей. Проектна діяльність безпосередньо впливає на розвиток учнів. Кожний вчитель початкових класів знає, що для учнів цього віку важливими є саме зовнішні мотиви, які спонукають їх бути дорослими, активно сприймати все нове, проявляти свою допитливість. І майже незадіяними є внутрішні мотиви, такі як прагнення вчитися, читати книжки, прагнення до самоосвіти.

Звичайно, можна зауважити, що робота над проектами в початковій школі досить кропітка. Але спробувавши один раз, я не змогла зупинитись. Ідея першого навчального проекту виникла в результаті активної самоосвіти та роботи над особистісним розвитком. Під час проходження курсів «Intel. Навчання для майбутнього» мене настільки вразила і захопила робота з наповнення інформацією бюлетеня, сайту, презентації, що мимоволі виникла думка: якщо я, доросла заклопотана людина, так зацікавилася цим методом, значить і моїм учням він теж має бути цікавим. Дітям властиве прагнення до змагання. Ми спробували взяти участь у конкурсі «Туристська краєзнавча екскурсія рідним краєм». Почали готуватись, розробили план дій, реалізували його, презентували готовий результат під час відкритого уроку з природознавства на тему «Взаємозв’язок живої та неживої природи восени» (Додаток 3). Після цього протягом майже двох років було реалізовано декілька як навчальних так і виховних проектів. Найчастіше ми виконуємо проекти природознавчого напрямку (Додаток 4), а також виховні проекти на годинах спілкування, в позакласний та позаурочний час.

Вивчаючи питання реалізації методу проектів в початковій школі, я визначила для себе оптимальні різновиди проектів, які підходять для мого маленького класу. Найчастіше це короткотривалі, рідше – середньотривалі, загально класні проекти.

Зважаючи на типологію проектів (Додаток 5), я використовую в своїй практиці проекти змішаного типу.

Не можна забувати про вікові та психолого–фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Такий учень має ще малий життєвий досвід, хоч і прагне показати себе дорослим, тому коло значущих для такої вікової категорії проблем досить звужене. Завдання вчителя – допомогти учневі його розширити. Але не слід забувати, що якщо дитині не буде цікавою проблема проекту, вона не буде над нею працювати з задоволенням, що погіршить когнітивний результат роботи.

Щоб краще розпланувати роботу над проектом, в своїй діяльності я використовую адаптовані мною пам’ятки. (Додаток 6)

Отже, проект - це п’ять «П», шоста «П» - це папка, портфоліо, де знаходяться всі робочі матеріали.

Під час реалізації проектів я вибираю форми роботи, які будуть доцільні при розв’язанні конкретно взятої проблеми. Серед них досить частими є групові обговорення, «мозкові атаки», самостійна робота учнів, надання консультацій з боку керівника проекту, екскурсії, практичні роботи, захист проекту.

Для ефективності виконання проектів застосовую Алгоритм виконання групового проекту, мета якого: практичне засвоєння матеріалу, досягнення поставлених завдань.

1. Інструктаж. Учитель повідомляє учням мету, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань

2. Розподіл на групи.

3. Виконання завдань. Учитель забезпечує учасникам проекту максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці.

4. Представлення групами, окремими учнями результатів виконання завдання.

5. Загальне обговорення результатів.

Проектна діяльність має виховувати в учасників повагу один до одного, позитивні почуття, які спрямовуються не лише на отримання нових знань, а й на розвиток самої особистості учня.

Що ж робить сам вчитель в такому процесі? З носія знань вчитель трансформується в організатора і натхненника, стає партнером дітей в цікавій пізнавальній грі.

Але слід звернути увагу і на те, що вчитель може бути «суперасом» в своїй сфері діяльності, а результати не завжди такі, про які він мріє. В чому ж справа? Аналізуючи роботу вчителя, слід враховувати умови, в яких він працює. А саме:


  • рівень навчальних можливостей учнів, з якими працює вчитель;

  • освітні потреби замовників освіти;

  • рівень навчально-матеріального та навчально-методичного забезпечення.

В процесі роботи над проблемою я провела анкетування вчителів початкових класів Маковищанського НВО щодо використання методу проектів в їх діяльності. Їх аналіз свідчить про те, що 66% вчителів початкових класів нашого НВО використовують у своїй діяльності метод проектів. Найчастіше проектна діяльність здійснюється на уроках природознавства (66 %), Київщинознавства (33%), у виховній роботі (66%), на уроках основ здоров’я (33%), уроках літературного читання (33%). Деякі вчителі відчувають труднощі при роботі над проектами, а саме - недостатність досвіду (33%), труднощі у розробці програми реалізації проекту (33%). Всі вчителі зазначають, що використання методу проектів позитивно впливають на рівень підготовки учнів, їх уміння працювати з різними джерелами інформації, розвивають їх самостійність, вміння співпрацювати та ін.. крім того, вчителі зазначають, що впровадження проектної діяльності в початковій школі сприяє і підвищенню професійного рівня самого педагога. Адже вчителю самому потрібно теж підбирати додаткову інформацію, удосконалювати свої навички у роботі з комп’ютерною технікою, змінювати підходи до реалізації педагогічної діяльності в початковій школі. В ході реалізації навчальних та виховних проектів вчитель краще пізнає своїх учнів, налагоджує більш тісну співпрацю з батьками, що сприяє встановленню в класному колективі комфортної атмосфери для навчання кожного з учнів.

ВИСНОВКИ
Сьогодні суспільству життєво необхідно мати громадянина, який не тільки знає і вміє здійснювати якісь операції, а людину компетентну, в якій поєднано «знаннєві», інформаційно-комунікаційні уміння і соціально-культурна поведінка, ініціативність, здатність продуктивно працювати в групі, прогнозувати й досягати своєї мети. Тому важливо формувати універсальні навички й компетенції майбутнього громадянина вже сьогодні, коли він оволодіває знаннями і вміннями в початковій школі, коли відкритий для всього нового, легко навчається у грі, розширює межі своєї свідомості під час роботи над спільними виховними та навчальними проектами.

Враховуючи вищезгадане і власний позитивний досвід використання методу проектів в початковій школі, я зробила певні висновки з даного питання.

Системне впровадження методу проектів призводить до того, що поступово учні опановують вмінням самостійно вчитися, критично мислити. В результаті використання цього методу учні отримують впевненість в собі, підвищується їх самооцінка, активізується когнітивна та творча діяльність. Учні краще запам’ятовують нову інформацію, підвищується їх мотивація до навчання, завжди присутня ситуація успіху: адже в роботі над проектом немає невстигаючих. Учні разом працюють над досягненням поставленої мети, що розвиває їх комунікативні навички. При розподілі завдань кожний учень може вибрати собі вид діяльності, який йому імпонує. Це призводить до більш якісного виконання завдання і працює на позитивний результат.

У процесі практичної діяльності відмічено покращення ставлення до навчання вихованців, зросла їх когнітивна активність, колективізм. Завдяки використанню інформаційно-комунікаційних технологій відбуваються зміни у навчальному процесі, в центрі якого перебуває особистість учня, головною метою стає розвиток інтелекту і творчих здібностей, пізнавальної активності школярів, що дасть змогу сформувати здатність до самореалізації, самостійності мислення, уміння працювати над розв'язанням важливих життєвих проблем. Змінюється в цьому процесі і роль вчителя: він виконує функції координатора, партнера, консультанта.  

З чого роблю висновок: процес учіння, що супроводжується виконанням проектів, стає набагато результативнішим, якщо його організувати у співробітництві і творчій атмосфері. Вчитель виступає як організатор, старший товариш, який знає і розуміє інтереси, потреби та можливості кожного учня. Це, безперечно, потребує від нього додаткових зусиль, більше часу на підготовку до занять. Але педагог, що впроваджує в свою практику метод проектів, не просто творча людина. Сміливо втілюючи нетрадиційні методи навчання та виховання дітей в свою діяльність, він щодня відкриває для себе і для учнів щось нове. Тому що вчитель не повинен зупинятися ні в своєму навчанні, ні в своїй творчості, ні в оволодінні новими методами і прийомами. Якщо педагог припинив своє творче зростання, значить, він перестав жити.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для багатьох учнів привабливість застосування методу проектів пов'язана з набуттям досвіду, пов’язаного з реальним життям, учні беруть участь в реальній діяльності, що виходить за межі навчання у школі. .

Для учителів також є відчутні переваги. Навчання за методом проектів надає можливість враховувати різні стилі навчання учнів, надає широкі можливості для використання різноманітних інструментів та засобів.

В процесі своєї роботи я відмітила, що нерідко учні, не здатні ефективно вчитися в рамках традиційної моделі навчання, при навчанні за методом проектів отримують додаткові переваги і навчаються краще.



Підсумовуючи все вищезгадане, хочу надати декілька рекомендацій вчителям початкових класів, які прагнуть використовувати метод проектів в початковій ланці школи:

  1. Вчитель, який планує використовувати метод проектів у своїй діяльності, має бути готовий до змін, до сприйняття нового, не завжди звичного.

  2. До роботи над проектами слід активно залучати батьків. Слід пам’ятати, що батьки, які будуть допомагати дитині в роботі над проектом, теж повинні бути ознайомлені із суттю проектного методу. При цьому вчителю необхідно робити наголос на тому, що головний принцип для них «допомогти», а не «зробити за дитину».

  3. Теми дитячих проектних робіт краще обирати зі змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей, тому що для проекту потрібна особистісно–значуща і соціально–значуща проблема, яка знайома молодшим школярам і має для них самих значення.

  4. Особливої уваги у початковій школі потребує завершальний етап проектної діяльності – презентація (захист) проекту. І вчитель, і учні мають навчитися презентувати свої досягнення, не боятися виступати з захистом своєї роботи. Успішність здійснення проектної діяльності залежить від професійної та мотиваційної готовності учителя.

  5. А також, слід пам’ятати, що велика кількість проектів, одночасно організованих учителем, значно понижує їх якість.

І останнє, вчителі, починаючи використовувати метод проектів в своїх класах, мають виробити нову стратегію навчання, якщо хочуть досягти успіху. У світі проектів вчитель більше допомагає сприяє, створює умови для навчання, ніж розповідає. Він не застерігає учнів від помилок, а допомагає їх усвідомити їх, проаналізувати та виправити. В ході проектів вчителі самі вчаться разом зі своїми учнями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Гільберг Т. Досліджувати, пізнавати, творити. / Т. Гільберг, Т. Сак // Учитель початкової школи. - 2013. - № 5. - С. 46-48.

  2. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / автор-уклад. Н. П. Наволокова. - Х. : Вид. група «Основа», 2008. - 176 с.

  3. Коломієць Г. Зимовісвята. / Г. Коломієць // Учитель початкової школи. - 2013. - № 6. - С. 44-47.

  4. Кондратюк Л. Зубки біленькі - діти здоровенькі. / Л. Кондратюк // Учитель початкової школи. - 2014. - № 10. - С. 40-43.

  5. Кравчук Л. В. Метод проектів : особливості застосування в початковій школі : посіб. для вчителів початкових класів, слухачів курсів підвищення кваліфікації, студентів педагогічних факультативів вищих навчальних закладів. - Видавництво Київського міського педагогічного університету імені Б. Д. Грінченка, 2009. - 42 с.

  6. Наволокова Н. П. Практична педагогіка. 99 схем і таблиць. / автори - уклад. Н. П. Наволокова, В. М. Андреєва. - Х. : Вид. група «Основа», 2008. - 117 с.

  7. Пасічник Є. Літературне краєзнавство у школі. – К. : Рад.школа, 1965.

  8. Пинка Н. У пошуках незвичайного. Проекти в позакласній роботі. / Н. Пинка // Учитель початкової школи. - 2014. - № 2. - С. 32-35.

  9. Розин В. Проектирование как объект исследования // Вопр.

философии. – 1984. - № 10. - С.23.

  1. Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти : підруч. / О. Я. Савченко. - К. : Грамота, 2012. - 504 с.

  2. Стеценко І. Як зберігають музику. / І. Стеценко // Учитель початкової школи. - 2014. - № 1. - С. 16.

  3. Сидоренко В. Генезис проектной культуры // Вопр. философии.

– 1984. - № 10. - С. 17

  1. Афінський С. І. Метод проектів у сучасних і освітніх технологіях [Електронний ресурс] / С. І. Афінський // Інформатика в школі. - 2012. - № 3. - Режим доступу : http:// journal.osnova.com.ua/download/27-39-27046.pdf

  2. Байнякшина О. Є. Метод проектів як засіб ефективного та якісного навчання молодших школярів [Електронний ресурс] / О. Є. Байнякшина // Початкове навчання та виховання. - 2013. - № 30. - Режим доступу : http://journal.osnova.com.ua/article

  3. Вакуленко О. Проектна діяльність у школі [Електронний ресурс] / О. Вакуленко // Школа / для заступників і не тільки. - 2009. - № 8. - Режим доступу : https://www.google.com.ua/?gfe_rd=cr&ei=X4C6VM7fCY-u8wfq44K4BA

  4. Використання проектної технології в початковій школі [Електронний ресурс] / Освіта. ua - Режим доступу : http://osvita.ua/school/lessons_summary/upbring/11627/

  5. Голоденко О.М. Метод проектів в навчальному середовищі [Електронний ресурс] / О. М. Голоденко // Режим доступу : http://intkonf.org/golodenko-om-metod-proektiv-v-navchalnomu-seredovischi/

  6. Дослідницькі проекти [Електронний ресурс] / Освіта. ua - Режим доступу : http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/33260/

  7. Застосування методу проектів в початковій школі [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://heisyha-school.edukit.kiev.ua/metodichna_robota/mo_vchiteliv_pochatkovih_klasiv/

  8. Калюжна О. Г. Особливості організації проектної діяльності учнів на уроках природознавства [Електронний ресурс] / О. Г. Калюжна // Початкове навчання та виховання. - 2014. - № 3. - Режим доступу : http://journal.osnova.com.ua/article/40157

  9. Проектна діяльність у початковій школі [Електронний ресурс] - Режим доступу : https://www.pochatkowa.at.ua/proekty/proekt.doc

  10. Ткаченко Л. Використання проектної технології у формуванні критичного мислення майбутнього вчителя початкової школи [Електронний ресурс] / Л. Ткаченко // Проблеми підготовки сучасного вчителя. - 2012. - № 6. - Режим доступу : http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exе


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка