Вільшанська зош І ііі ступенів



Скачати 114.76 Kb.
Дата конвертації18.03.2016
Розмір114.76 Kb.
ВІДДІЛ ОСВІТИ ГОРОДИЩЕНСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

ВІЛЬШАНСЬКА ЗОШ І – ІІІ СТУПЕНІВ



«Ситуаційні вправи на уроках економіки»

Підготувала:

учитель економіки

Максименко Валентина Григорівна


План доповіді

1. З історії виникнення кейс - методу.…………………………………………….. 4

2. Класифікація кейсів……………………………………………………….………..…5

3. Особливості та методика використання методу ситуаційних вправ на уроках економіки ……………………………………………………………….………..… 6 - 9

4. Висновки. Доцільність використання методу ситуаційних прав на уроках економіки ………………………………………………………………...………..10 – 11

5.Список використаних джерел………………………………………………………12



Анотація

Розвиток пізнавальних творчих здібностей учнів — мета діяльності вчителя, а застосування різних прийомів активізації є засобом досягнення мети. Розуміння цього важливе для роботи вчителя. Піклуючись про розвиток учнів, необхідно частіше використовувати інтерактивні методи навчання, до яких належить «кейс - метод» або метод ситуаційних вправ.



1. З історії виникнення кейс - методу.

Батьківщиною методу ситуаційних вправ є США. Цей метод навчання більш відомий як кейс – метод. Використання методу кейс-стаді в навчальній системі США розпочалось ще на початку ХХ століття в галузі права та медицини. Однак провідна роль у поширенні цього методу належить Гарвардській школі бізнесу.

На початку 20-х рр. минулого століття декан Гарвардської школи управління бізнесом у Бостоні Дін Донхем переконав своїх колег-викладачів використовувати цей метод на заняттях. 1921 року у Гарвардській школі бізнесу було видано перший збірник кейсів. "Новий” метод мав неабиякий успіх і поступово перетворився на основний метод навчання на факультеті. Навчання відбувалося за схемою, коли учні-практики пропонували конкретну ситуацію (проблему), а потім робили аналіз проблеми та надавали відповідні рекомендації.

Метод кейс-стаді (від англ. case study – "вивчення ситуації), відомий у вітчизняній освіті як кейс-метод або метод ситуацій (чи навчання на конкретних прикладах). Найбільш широко кейс -метод застосовується під час вивчення економіки та бізнес-наук. Використання кейс-методу також здобуло широке поширення у педагогіці, медицині, юриспруденції, математиці, культурології та політології.

Кейс-метод або метод ситуаційних вправ є інтерактивним методом навчання, який дає змогу наблизити процесс навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. Він сприяє розвитку винахідливості, вмінню вирішувати проблеми, розвиває здібності проводити аналіз і діагностику проблем.

2. Класифікація кейсів

Існує декілька типів кейсів. Найбільш поширеними з них є: кейс-випадок, кейс-вправа і кейс-ситуація.



Кейс-випадок.

Це короткий кейс, який розповідає про окремий випадок. Його можна використовувати під час вивчення нового матеріалу для того, щоб проілюструвати певну ідею або підняти питання для обговорення. Даний кейс можна прочитати дуже швидко і тому учням не треба готуватися вдома.



Кейс-вправа

Надає учневі можливість застосувати на практиці здобуті навички. Найчастіше використовується там, де необхідно провести кількісний аналіз.



Кейс-ситуація

Класичний кейс, що вимагає від учня аналізу ситуації. В ньому найчастіше ставиться запитання: "Чому ситуація набула такого розвитку і як становище можна виправити?”.

Кейс-ситуація, як правило, вимагає чимало часу для ознайомлення, тому з метою економії часу бажана попередня підготовка вдома.

Схема роботи над таким кейсом наступна:

1. Аналіз – пошук причин появи симптомів.

2. Виявлення справжньої причини.

3. Пошук варіантів рішення.

4. Вибір оптимального рішення.

5. Реалізація.

6. Контроль.

Із цих шести елементів у навчальному процесі найчастіше використовуються тільки перші чотири, але і вони допомагають учневі набути практичний досвід.

Т. Кошманова виділяє два типи "кейсів". Перший тип - це детальний (до погодинної хронології) щоденний опис за принципом: коли? де? і як? Другий тип передбачає обговорення короткої і конкретної навчальної ситуації, події



3.Особливості та методика використання методу ситуаційних вправ

Кейс- метод - метод навчання, за яким учні і вчителі беруть участь у безпосередньому обговоренні ділових ситуацій та задач. Ці кейси, зазвичай, підготовлені в письмовій формі та сформульовані, виходячи з досвіду реальних людей, що працюють у сфері підприємництва, читаються, вивчаються та обговорюються студентами. Ці кейси є основою для проведення бесіди, дискусії в групі під керівництвом викладача. Тому кейс-метод є одночасно і особливим видом навчального матеріалу, і особливим способом використання цього матеріалу в навчальному процесі.

Проте поданим визначенням не можна обмежити глибинну сутність кейс-методу:

Кейс – це події, які реально відбулися в певній сфері діяльності і які автор описав для того, щоб спровокувати дискусію в навчальній аудиторії, підштовхнути учнів до обговорення та аналізу ситуації, до прийняття рішень.

Таким чином, ситуаційна вправа або кейс – це опис конкретної ситуації, який використовують як педагогічний інструмент.

Ситуаційні вправи допомагають учням:

1) Глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення;

2) Отримати грунт для перевірки теорії, дослідження ідей, виявлення закономірностей, взаємозв’язків, формулювання гіпотез;

3) Пробудити інтерес, підігріти цікавість, заохотити мислення та дискусію;

4) Отримати додаткову інформацію, поглибити знання;

5) Переконатися у поглядах;

6) Розвинути і застосувати аналітичне і стратегічне мислення, вміння вирішувати проблеми і робити раціональні висновки;

7) Розвинути комунікаційні навички,

Але, що особливо важливо – поєднати теоретичні знання з реаліями життя, перетворити абстрактні знання у цінності і вміння учня. Адже абстрактні знання, відірвані від реальної ситуації дають мало користі. Учень зацікавлений в тому, щоб знання, отримані у навчальному закладі він міг легко застосувати на практиці.



Завдання вчителя, який використовує метод ситуаційних вправ, поставити учнів у таку ситуацію, за якої їм необхідно буде приймати рішення. Учні мають визначити істотні й другорядні факти, вибрати основні проблеми і виробити стратегії та рекомендації щодо подальших дій. Акцент робиться на самостійному навчанні учнів на основі колективних зусиль. При цьому роль вчителя зводиться до спостереження і управління дискусією учнів.

Завдання учня , який готується до обговорення кейсу в класі, має вивчити факти, зробити висновки з даних фактів, оцінити альтернативи дій в даній ситуації і зробити вибір на користь того чи іншого плану дій. Більш того, учень має під час обговорення в класі, відстояти свої погляди і, в разі необхідності, переглянути початкове рішення. Учень має усвідомлювати, що користь від кейсу він може отримати лише в тому випадку, якщо він буде брати активну участь у дискусії.

Елементи кейсу:

• Анатомія кейсу,

• Середовище: де відбуваються події в кейсі,

• Тема: про що йде мова у кейсі,

• Питання: які піднімаються питання у кейсі,

• Дані: яка інформація подається у кейсі,

• Розв’язок кейса: який вимагається стиль мислення (дедуктивний – застосування теорії, індуктивний – створення теорії, конвергентний – аналітичний, дивергентний – творчий),

• Аналіз кейса: результат, який необхідно досягнути (закритий кейс – єдина відповідь, відкритий – кілька можливих відповідей).

• Час, необхідний для обговорення (мало часу, багато часу),

Приклади ситуаційних прав

1. Хімічний гігант — концерн "Нафтохім" — визнаний в Україні лідер у виробництві нафтохімічної продукції та продуктів сільськогосподарського призначення, полімерів, хлорвуглеводнів, кольорових металів, товарів широкого споживання. Загалом він є виробником понад 100 видів продукції.

Значна частина продукції (понад 80 % ) призначена для подальшої переробки, тобто основними споживачами є підприємства обробної промисловості. Ця обставина має різні наслідки залежно від діючої системи господарювання. За умов централізованого розподілу продукція за цінами, які забезпечували відповідну її рентабельність, надходила заздалегідь визначеним підприємствам.

При переході до ринкової економіки з'ясувалося, що "Нафтохім" має неефективну систему управління, не визначено його пріоритетні напрями розвитку в нових умовах господарювання. Гігантські розміри (концерн об'єднує вісім гірничодобувних, металургійних, хімічних і нафтохімічних заводів) тільки ускладнили ці проблеми. Прибутки, які отримували окремі підприємства, вкладали в нерентабельні виробництва. Однак доволі швидко "Нафтохім" залишився без обігових коштів і потрапив у повну залежність від гуртових покупців.

Після деяких сумнівів вище керівництво концерну ухвалило рішення щодо диверсифікації діяльності та приєднання до концерну двох нафтогазодобувних підприємств, щоб створити замкнений цикл на деяких виробництвах. Однак невеликий виграш від отримання дешевих нафтопродуктів міг обернутися банкрутством ще й приєднаних підприємств.

Під державні гарантії було взято кредит для будівництва заводу з виробництва поліетилену. Але це не дало бажаних результатів. Річний обсяг реалізації зменшився на 19 %, балансові збитки порівняно з попереднім роком збільшилися у чотири рази, швидко зростала кредиторська заборгованість (35 % за рік).

Наприкінці минулого року за рішенням уряду контрольний пакет акцій концерну передано в управління СП "Лтон", яке працює на українському ринку переробки нафти, реалізації нафтопродуктів і продукції хімічної промисловості. Проведений аналіз засвідчив, що постійне зростання кредиторської заборгованості зумовлене нестачею обігових коштів, збитковою діяльністю та декваліфікованими діями керівництва. Було зроблено спробу удосконалити систему управління, замінено частину керівників вищого рівня. Деякі зрушення відбулися — частково ліквідовано заборгованість за енергоресурси. Три з восьми заводів концерну збільшили випуск продукції, але на решті спад виробництва становив 15—28 %. Стало зрозумілим, що передача концерну в управління уповноваженій особі швидкого результату не дала.

Погашення заборгованості перед усіма кредиторами, на думку деяких експертів, можливе лише у випадку банкрутства концерну. Та керівництво сподівається залучити нових інвесторів (зацікавленість у співпраці вже виявили декілька зарубіжних компаній). Однак радикальним антикризовим заходом вважають реструктуризацію концерну, зокрема створення на його базі 14 самостійних підприємств зі статусом юридичної особи.

Таким чином, хімічний гігант, вартість якого ще п'ять років тому інвестори оцінювали в один мільярд доларів, сьогодні шукає шляхи до виживання.



Завдання. Поясніть, чому концерн "Нафтохім" опинився в такому становищі? Які з прийнятих заходів були необґрунтовані? Чи можна сказати, що існували суб'єктивні причини становища, в якому опинився концерн? Які зміни, на Вашу думку, можуть врятувати український хімічний гігант?

4. Висновки. Доцільність використання методу ситуаційних прав на уроках економіки.

Звичайно, метод кейс-стаді не принесе користі, якщо його відірвати від решти навчального процесу. Він має застосовуватися нарівні з іншими методами викладання. Питання, яке закономірно постає перед викладачем коли рішення про використання кейс -методу на заняттях вже прийнято, це питання про те, чи існує об’єктивний критичний мінімум (або максимум) кейсів, який забезпечить цілісність курсу та досягнення поставлених учбових цілей. Важко дати універсальну пораду в цьому питанні, адже все залежить не тільки та не стільки від нашого бажання, але й від інтелектуального та освітнього рівня аудиторії, з якою ми працюємо, від її готовності працювати по-новому. Одна закономірність вже чітко простежується: чим вищий рівень освітньої програми, тим легше та ефективніше працювати з кейсами.

Під час використання кейс-методу навчання необхідно дотримуватися певних правил складання кейса, брати до уваги особливості роботи з кейсом у різних вікових групах, дотримуватися організаційних правил роботи над кейсом у групі і, крім того, слід правильно визначити роль учителя, оскільки під час використання кейс-методу роль учителя суттєво відрізняється від традиційної.

Зміст кейса повинен відображати навчальні цілі. Кейс може бути коротким чи довгим, може викладатися конкретно або узагальнено. Слід утримуватися від надмірно насиченої інформації та інформації, що не має безпосереднього відношення до теми, що розглядається. У цілому кейс має містити дозовану інформацію, яка дозволяла б учням швидко зрозуміти суть проблеми та надавала б усі необхідні дані для її вирішення.

Кейси не повинні бути занадто великими. Об’ємні кейси більше підходять для підсумкових занять, для поточних занять краще використовувати невеликі.

Під час розв’язання кейса учень не тільки використовує отримані знання, але й виявляє свої особисті якості, зокрема уміння працювати в групі, а також демонструє рівень бачення ситуації. Причому активність роботи кожного, хто навчається за цією методикою, залежить від багатьох факторів, основними з яких є кількісний і якісний склад учасників, організаційна структура підгрупи, її розміщення, загальна організація роботи з кейсом, організація обговорення результатів, підведення підсумків.

Проте "кейс"-метод має певні недоліки:

- недостатньо досліджений у педагогіці;

- не сприяє глибокому вивченню проблем і завдань;

- вимагає більших затрат часу;

- потребує від учителя і учня певного досвіду, глибоких знань у проведенні дискусії та аналізу "кейсової" ситуації;

- учитель повинен вміти відмовитися від власних суджень та упереджень.

Література

1. Концепція 12-річної загальної середньої освіти. Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України.

2. Кейс-стади. Формула карьеры // hllp://www.cases.ru/case.hlml

3. Ковальчук Г.О. Активізація навчання в економічній освіті. – К.: КНЕУ,1999.–128 с.

4. Освітні технології. / Ред. О. М. Пєхота — К.: А.С.К., 2002

5. Самарина С.М., Калугина С.А. Применение кейс-методов в преподавании маркетинга//Дело и сервис //http://www.dis.ru/market/arhiv/1999/4/14.html.



6. Хто пише найкращі кейси // hllp://www.management.com.ua.






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка