Вінницький обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників вінниця 2013



Сторінка4/28
Дата конвертації21.03.2016
Розмір4.7 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28

Дошкільна освіта: що далі?


21 серпня

20 серпня 2013 року під головуванням заступника Міністра освіти і науки України Бориса Жебровського відбулася Всеукраїнська нарада відповідальних працівників з питань дошкілля регіональних органів управління освітою.

Розпочинаючи нараду, Борис Жебровський закликав бути правдивими, як діти, висловити наболіле і поділитись знайденими шляхами вирішення проблем.

У нараді взяли участь представники Державної служби статистики, Державної санітарно-епідеміологічної  служби. Саме до них було найбільше запитань: як вести облік фізичних осіб-підприємців, що надають освітні послуги у галузі дошкільної освіти; коли буде прийнято нові санітарно-гігієнічні правила і нормативи утримання та облаштування дошкільних навчальних закладів; як вирішується питання щодо відвідування дитячого садка дитиною без щеплень та багато інших.

Окрім цього, представники з регіональних органів управління освітою висловили Міністерству освіти і науки побажання щодо розроблення Положення про соціально-педагогічний патронат дітей. Практично всі учасники наради також звернулися з проханням щодо зменшення звітності та подання оперативних даних за чисельними таблицями щотижня про підготовку до нового навчального року тощо.

Заступник Міністра Борис Жебровський дав доручення департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН підготувати відповідні пропозиції.

На завершення Борис Жебровський сказав: «Ще ніколи дошкільна освіта не мала такої уваги і підтримки влади. Якими б не були таблиці, а доручення Президента України Віктора Януковича абсолютно конкретне: у 2013-2014 роках створити додатково 100 тисяч місць для дітей-дошкільнят України. От і всі таблиці. Крім того, важливо пам’ятати, що робота вихователя дитячого садка психологічно виснажлива і постійно потребує моральної і матеріальної підтримки. Саме це і є сьогодні невідкладним питанням».


Чи готові до школи батьки першокласників?


20 серпня

19 серпня 2013 року на нараді під головуванням заступника Міністра освіти і науки України Бориса Жебровського це питання обговорювали психологи, вчителі та вихователі, медики і батьки.

Як виявилося, чимало з них не можуть визначитися з багатьох питань:

– як визначити готовність дитини до навчання;

що робити з щепленнями;

– чи може школа нав’язувати фасон, колір та загальний вигляд шкільної форми;

– чи варто дитині давати з собою в школу їжу і брати іграшки;

що робити, якщо вже на другий день дитина плаче і не хоче ходити до школи.

На жаль, багато батьків або запізно занепокоїлись або свого часу не отримали кваліфікаційної відповіді.

Заступник Міністра освіти і науки Борис Жебровський зазначив: «До проблем батьків майбутніх першокласників потрібно ставитися уважно та відповідально. Їх можна зрозуміти і їм потрібно допомогти».

Також Борис Жебровський дав доручення терміново організувати «гарячу лінію» у МОН та регіональних органах управлінь освітою, у всіх школах провести збори батьків першокласників ще до 1 вересня.

Окрім того, за словами заступника Міністра освіти і науки, необхідно максимально включити Інтернет-ресурси для роз’яснень, оскільки молоді батьки з метою консультацій послуговуються перш за все всесвітньою мережою.

Нагадуємо, що за попередніми підрахунками, цьогоріч у перший клас підуть понад 450 тис. дітей, що на 17 тис. більше, ніж у минулому навчальному році.



Більшість українських школярів виявили бажання вивчати німецьку як другу іноземну, – Дмитро Табачник


19 серпня

Днями у низці ЗМІ поширено публікації «експертів» щодо начебто неодмінного призведення «лігвістичної революції» (запровадження обов’язкового вивчення другої іноземної мови з 5-го класу) до погіршення знань українських школярів з усіх іноземних мов, окрім російської.

З огляду на це, під час сьогоднішньої прес-кофнеренції, що відбулася у Будинку Уряду, Міністр освіти і науки України поінформував про те, як насправді працюватимуть нові Державні стандарти і для чого вони розроблялися.

За словами Міністра освіти і науки, на сьогодні не спостерігається вільних вакансій викладачів інших іноземних мов, які є доступними для вивчення з 5-го класу (як друга іноземна мова), – французької, німецької, іспанської, польської тощо.

Водночас, окрім обов’язкового вивчення переважною більшістю учнів англійської, починаючи з 1-го класу, також передбачається вивчення окремих предметів англійською у старшій школі.

«Щодо вибору другої іноземної мови. На сьогодні ми маємо таку статистику: більшість українських п’ятикласників обрали як другу іноземну мову німецьку – майже 52 %. Російську мову обрали трохи більше 23 %, французьку – 14%, польську – 1,6% та іспанську – 1,2%. Вакантні посади в обласних освітніх департаментів відсутні, а всі діти – забезпечені викладачами», – зазначив Дмитро Табачник.

Міністр освіти і науки також наголосив, що на сьогодні з 1 до 9 класу на вивчення іноземної мови відведено 18 годин; у 10-11 класах – на вивчення першої іноземної мови відводитиметься ще по 3 години.

Окрім того, як поінформував Дмитро Табачник, на вивчення другої іноземної мови з 5 по 11 клас відводитиметься по 2 години на тиждень (сумарно це 14 годин).

Загалом, згідно з новими Державними стандартами, на вивчення іноземних мов з 1-11 класи передбачено 38 годин (за старою програмою – 25,5 год).


Німецьку мову допоможуть вивчити німці


25 липня

25 липня 2013 року заступник Міністра освіти і науки України Борис Жебровський провів зустріч з керівником мовного відділу Гете-Інституту в Україні пані Петрою Кйоппель-Майер. 

Сторони обговорили питання співпраці у рамках спільного проекту щодо оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітніх навчальних закладів України та визнали цей проект найуспішнішим серед інших.   

Борис Жебровський зазначив, що на сьогодні за попередніми даними 52 % (а це майже 200 тисяч учнів 5-х класів) обрали для вивчення німецьку як другу іноземну мову. Це, у свою чергу, вимагає перегляду програм фахової перепідготовки вчителів німецької мови, створення сучасного навчально-методичного забезпечення та подолання усталених стереотипів щодо ролі вчителя у навчально-виховному процесі як передавача інформації.

Результатом зустрічі стала домовленість про те, що Гете-Інститут сприятиме професійному розвитку вчителя німецької мови через створення нової Програми для інститутів післядипломної освіти, проведення тренінгів для вчителів у обласних центрах України, забезпечення методичною літературою, а також допоможе в організації учнівських олімпіад.

 

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка