Вінницький обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників вінниця 2013



Сторінка5/28
Дата конвертації21.03.2016
Розмір4.7 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28

Олег Єресько: Більшість предметів у старшій школі обиратимуть учні. Інтерв’ю директора департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН газеті «Освіта України» № 24 від 17.06.2013


17 червня

Із 1 вересня 2012 року першокласники почали навчатися за новим державним стандартом, а цьогоріч настала черга і п’ятикласників. Окрім того, вже оприлюднено проект нової Концепції профільного навчання Про актуальні реформи, а також про те, чого очікувати українській школі в майбутньому, «Освіта України» поспілкувалася з директором Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН Олегом Єреськом. 

– 1 вересня минулого року відбувся «старт нової української школи». Чи маємо вже певні проміжні підсумки?

– Це питання буде обговорено на підсумковій колегії МОН. Поки що за результатами поїздок, зустрічей, спілкування з начальниками управлінь, директорами, вчителями, батьками й учнями можна сказати, що старт відбувся організовано. Цьому передувала величезна підготовча робота. Стандарти впроваджувалися не на порожньому місці. За рік до цього розпочалася підготовка вчителів, розроблено й відправлено відповідні рекомендації. Істотно допомогла організованому переходу і вчасна доставка підручників – ще до початку навчального року, тож учителі мали можливість ознайомитися з методичними комплектами заздалегідь. Поодинокі виступи про те, що певна тема не так прописана, не знайшли розголосу. Наші діти виявилися значно розумнішими, ніж очікували окремі критики. Тому все відбулося спокійно.

– Якщо вже педагоги, які вперше в своєму житті взяли перший клас, справилися…

– Міністр Дмитро Табачник зустрічався з такими вчителями у грудні. Порушили чимало питань, зокрема і проблемних. За підсумками наради було направлено відповідний лист інститутам післядипломної педагогічної освіти і, найосновніше – лист до ректорів педагогічних ВНЗ, де наголошено на потребі значно збільшити практичне спрямування підготовки вчителів. Адже найбільша проблема, яку озвучили педагоги, – недостатня практична підготовка. У школі вони вперше бачать класні журнали і всю документацію. Ці всі питання можна зняти, скоригувавши відповідні навчальні плани наших університетів.

– І, звичайно, одна з основних «фішок» – вивчення іноземної мови в першому класі. Тут були труднощі?

– Фактично ніяких. Хоча один сигнал зіпсував настрій. Так, під час однієї з прямих ліній бабуся першокласника поскаржилася, що закінчується навчальний рік, а діти не розмовляють і можуть лише алфавіт переказати.

Так ось, з’ясувалося, що ці діти працюють за підручниками, які 10 років тому вилучені з навчального процесу. Тому треба звертати увагу на перелік рекомендованої міністерством літератури, яка відповідає сучасним стандартам і методикам, а також комунікативному підходу, який ми запровадили у вивченні іноземних мов.

– І це проблема не лише першачків. Чимало людей після закінчення школи й університету також не може зв’язати двох слів іноземною…

– Це все застарілі методики. Учні заучували тексти, могли розповісти про склад сім’ї і колір штор у класній кімнаті. Але коли будеш зустрічатися з іноземцями, то обговорюватимеш зовсім не ці питання.

Сьогодні є чимало наказів міністерства – і про те, що література має бути грифованою, і про те, що потрібно використовувати лише ту, яка є в переліку. Звичайно, застарілих підручників, розроблених за старими методиками, уже давно там немає.

– Цього року – новий старт, як кажуть будівельники, «другої черги» реформування вітчизняної школи…

– Вперше реформування відбувається не поступово, а двома хвилями. Якщо минулого року навчатися за новими програмами розпочав перший клас, то цьогоріч не тільки другий клас переходить на нові стандарти, а й п’ятий. Це викликано вимогами часу, адже чекати ще чотири роки, поки діти закінчать початкову школу, ми не можемо. Підготовлено відповідні рекомендації – як подавати ту чи іншу тему. З нових предметів у другому і п’ятому класах з’являються «Основи інформатики». І, звичайно, в 5 му класі вивчатимуть другу іноземну мову. До речі, в нас і раніше був навчальний план, за яким за вибором навчального закладу можна було опановувати другу іноземну. Цей експеримент як апробація проводився в Києві протягом майже десяти років, а також в інших регіонах. Ніяких труднощів це не викликало. Тому і прийнято рішення відповідно до вимог сьогодення перейти на новий стандарт двома хвилями.

Зазначу, що всі підручники для другого класу – вже фактично в школах, закінчується і друкування книжок для п’ятикласників. Не пізніше липня навчальна література буде в навчальних закладах.

– Міністерству вже закидають, що школи обирають як другу іноземну російську мову…

– Такі збурення штучні. Запровадження другої іноземної мови – це вже справді вимога суспільства. В регіонах є й навчальні заклади, де не вистачає викладачів іноземних мов. Чому ж російська не може обиратися школами серед інших? Це одна з мов ООН. Якщо дитина з першого класу розпочинає вивчення англійської (а це майже 90 відсотків учнів), чому б їм із 5 го класу не вивчати ту саму російську? Є можливість, є замовлення від батьків – хто ж заважає? Водночас ми рекомендуємо, щоб однією з іноземних мов була англійська.

– Закінчується обговорення програм для 8 – 9 класів, зокрема для поглибленого вивчення предметів…

– За новим стандартом (та й за попереднім) 8 – 9 клас – це допрофільна підготовка. Тоді розпочинається масове поглиблене вивчення того чи іншого предмета. Нові програми стануть чинними за три роки. До їх завершення ми готуємося нині, адже під ці програми потрібно створити і написати навчальну літературу. А скласти підручники для поглибленого вивчення предметів набагато складніше, ніж для базового рівня.

До речі, ми вперше за роки Незалежності за державні кошти почали друкувати підручники для спеціалізованих шкіл. Окремі навчальні заклади, починаючи з початкової школи, вивчають ті самі іноземні мови поглиблено. Вже є відповідні програми, проведено конкурс підручників і вони також друкуються.

– Довелось ознайомитися з методичними рекомендаціями щодо організації навчально­виховного процесу в 5 му класі. Цікаво, що вони написані зовсім не канцелярською мовою.

– Ми намагалися відійти від суто чиновницьких інструкцій і прописати справді потрібні поради. 5 й клас – непростий період у житті учня. Так, відсотків 20 дітей переходить на навчання до нової школи (адже в нас є певна кількість шкіл лише першого ступеня). А якщо старий колектив зберігається, то з’являється новий класний керівник. Раніше була одна «мама» – перша вчителька, а тепер педагогів багато, і в них різні вимоги. Саме на те, аби допомогти дитині адаптуватись у новому середовищі, і спрямовані наші рекомендації. Також будемо рекомендувати всім управлінням освіти під час серпневих конференцій провести секції класних керівників 5 х класів, щоб обговорити з ними всі рекомендації і поради для батьків. Узагалі сьогодні обговорюємо можливість не оцінювати дітей протягом перших двох місяців навчання у 5 му класі.

– Цього тижня для громадського обговорення оприлюднено нову Концепцію профільного навчання. Які принципові речі в ній закладено?

– Прагнемо дати школі можливість стати справді профільною. Побудувати профільне навчання з такої кількості обов’язкових предметів, як у нас (15 і більше), погодьтеся, просто неможливо. Ми проаналізували і міжнародний досвід. Подивилися, що найбільша кількість предметів, які вивчаються у старшій школі у Швеції, – 8. В усіх інших – менше. Зазвичай 5 – 6.

Ми провели опитування на сайті міністерства. Найбільше респондентів проголосувало за 5 – 7 дисциплін у старшій школі.

Ми пропонуємо залишити лише шість обов’язкових предметів. Це – українська мова і література, іноземна мова, історія України та всесвітня історія, математика, природознавство (це буде або інтегрований курс, або щось на кшталт практичної екології) і фізична культура. До речі, вона є в переліку обов’язкових предметів фактично в усіх країнах світу.

– Яким буде співвідношення між інваріантною і варіативною частинами?

– 18 годин на тиждень викладатимуться обов’язкові предмети, а 20 годин – за вибором навчального закладу. Він обиратиме або певні профільні предмети (один чи два) – це 5 – 10 годин, ще 2 – 7 годин передбачаються на відповідні спецкурси.

Або може не виокремлювати жодного профільного предмета, писати свій навчальний план за так званим універсальним профілем. Для цього навчальний заклад обирає навчальні предмети, будь які курси, які вважатиме за потрібне.

Ми визначили й чотири вибірково обов’язкових предмети для загального розвитку учнів: основи здоров’я, технології, мистецтво і прикладна економіка. Із цих чотирьох курсів, які мають практичне спрямування, навчальний заклад обирає два: один вивчається в десятому класі, інший – в одинадцятому. Прикладна економіка – попередня назва. Це можуть бути або основи податкових знань, або фінансова грамотність, або підприємництво. Нині такі курси вже проходять апробацію в школах. 5 годин ми віддаємо на факультативну частину. Це – години на запровадження другої іноземної мови, курсів за вибором, факультативів, індивідуальних занять.

– Оце справді реформа! Але старт старшої профільної школи має відбутися з 1 січня 2018 року – тобто через п’ять років…

– За цей час нам треба створити навчальні програми, написати підручники. І найосновніше – навчити кожного керівника майже двадцяти тисяч навчальних закладів складати свої плани. Такої автономії наші школи не мали ніколи. Уявіть собі: тільки 18 обов’язкових годин! Двадцять годин – що з цим багатством робити? Це, без перебільшення, революція, коли ми відходимо від директив і даємо можливість школам задовольнити попит людей. Нині це єдина можливість забезпечити профільне навчання. Користуючись нагодою, запрошую всіх читачів «Освіти України» взяти участь в обговоренні проекту концепції, який розміщено на нашому сайті.

– А як щодо можливості здобувати певну професію у школі?

– Ще два роки тому ми підписали наказ міністерства, відповідно до якого більш як тридцять професій можна було здобувати в школах. Нині ми хочемо використати цей досвід у Концепції профільного навчання і значно збільшити кількість професій. Наприклад, у закладі гуманітарного профілю це може бути екскурсовод, гід для проведення екскурсій іноземною мовою, перекладач, оператор комп’ютерного набору тощо.

Із зовсім нового додається практичний спецкурс «Професійні проби». Він передбачатиме можливість учням попрацювати за обраною спеціальністю. Тобто стимулюватиме професійну спрямованість і дасть інформацію про профпридатність.

Спілкувався Дмитро ШУЛІКІН, «Освіта України»

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка