«Віночок вити – життя любити» (Свято про українські традиції) Мета



Скачати 104.34 Kb.
Дата конвертації24.02.2016
Розмір104.34 Kb.
«Віночок вити – життя любити»

(Свято про українські традиції)



Мета: розширювати уявлення учнів про традиції та звичаї українського народу; виховувати бажання дотримуватися їх; розвивати пізнавальні інтереси.

Бібліотекар__________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



(Дівчатка виходять з квітами під музику)

Ведуча. (Дівчинка)

Які в народу звичаї крилаті,

Який багатий наш духовний світ!

Традиції живуть у кожній хаті

І їх вивчають діти з юних літ.

Щоб українцями по світу крокувати,

Й на цій землі прожити недарма.

І щоб ніхто не зміг нам дорікати,

Що в нас коріння власного нема.

Традиції ніколи не вмирали,

їх українці свято берегли.

А в світлий час їх з пам'яті дістали

І, наче стяг, в майбутнє понесли.
Ведучий (Хлопчик)

Моя земля! Чарівна Україна!

Ти мила серцю й дорога мені.

Ти рідна ненька, я — твоя дитина!

В мені твої традиції й пісні.

Оті, що здавна всюди прижилися,

І стали необхідні й чарівні.

Вони з моїм єством давно злилися.

Веселі часом, іноді сумні.

А я росту і хочу більше знати,

Про наш народ, його життя-буття.

Тож хочеться усе мені пізнати,

Щоб не пішло ніщо у небуття.

Бібліотекар. За вікном уже буяє весна, заквітли польові квіти, кульбаби, проліски, підсніжники. Все оживає навкруги.

Тому сьогодні ми і звертаємось до традиції всіх україночок — плести віночки. Бо всім нашим дівчаткам уже змалку притаманне відчуття краси. Український віночок. Сьогодні ми про нього дізнаємося більше.

Хай кожна дівчинка в Україні знає, що вінок — це давня українська традиція, яка прийшла з глибини віків. Віночок завжди був окрасою голівок дівчат, і кожна виплітала його так майстерно, щоб він був їй до лиця і підкреслював вроду.

Тож поведемо ми сьогодні вас у чарівну казку, де перемагає добро і любов. Через казку ми розкриємо одну з традицій нашого народу і розкажемо більше про дівочий вінок.



(стоять дівчатка в костюмах квітів)

Лине музика, дівчатка починають танцювати. Тут налітає Вітрище, все гне. Дівчатка-Квіти присідають, а Вітер їх накриває долонями.

Вітер.

Вітрисько-вітер я! Усе ламаю!

Я хмари вам на землю посилаю.

А з ними дощ, а часом сильні зливи,

Я дужий вітер, а тому щасливий.

Лечу над лісом і над морем, і над гаєм.

Улітку так частенько тут буває!

Я кольори затьмарю, квіти поламаю,

І діти не прийдуть сюди уже, я знаю.

Все стало сірим, все довкіл змарніло.

За мить одну — зробив велике діло! Т

епер іду собі відпочивати,

Нема чого вже тут мені ламати.

(Виходить під завивання вітру (у записі). Лунає музика. На сцену виходять дві Хмарки. Вони «пливуть» то туди, то сюди.)

1 хмарка.

Я Хмарка, що прийшла здалеку.

Зронила дощик я на квіти, на лелеку.

І зараз я легка й біленька стала,

Бо крапельок в мені вже зовсім мало.
2 хмарка.

І я уже прозора і легенька,

Така ж, як ти, маленька і біленька.

Та все ж на місці я оцім літаю,

Проміння світлого на землю не пускаю.
1 хмарка.

Давай не пустимо ми Променя ясного,

Нам добре двом у небі і без нього.

Хоч швидко як від сонечка несеться,

Одначе через нас він не проб'ється.
2 хмарка.

Давай розважимось, пограємося трішки.

Нехай зламає спис і гострі ріжки.

Не випустимо світло-промінця.

Стояти будеш ти за нами без кінця!

(На сцену виходить Промінчик сонця. Він намагається пройти повз Хмарки, але вони його не пускають наперед.)

Промінчик сонця

Гей, Хмарки, Хмарки, зараз же спиніться,

Для Променя ясного розступіться,

На землю я несу тепло і світло,

Щоб знову все засяяло, розквітло!

Дорогу дайте Промінцю ясному,

Щоб світлові проникнути живому!

Хай кольори живуть, і сонце сяє,

І хай усе довкола розцвітає!
(Хмарки розступаються і «відпливають», а Промінець виходить вперед)

Промінчик сонця

Не треба сірого тут кольору, не треба,

Нам треба ясне сонце, синє небо!

Хай оживуть, розкриються всі квіти,

Щоб любі діточки могли радіти.

(Промінець знімає з дівчаток-Квітів сірі простирадла, вони піднімаються, встають, до них виходять дівчатка з квітами в руках, утворюють заквітчаний луг. Починають знову танцювати, музика стихає і вони зупиняються)

Танок з квітами. Дівчатка сідають на лаву.
Хлопчик.

Дівчата, а нащо ви віночки завжди плетете?




Дівчинка.

Бо віночок — оберіг, Це усякий знає.

Він від чорних сил поміг

Й зараз помагає.


Дівчинка. 2

А хочете, я вам розкажу дещо про віночок?

Ну, тоді слухайте. З давніх часів українські дівчата любили прикрашати себе віночками, бо це дуже гарно. Кожну дівочу голівку віночок не тільки прикрашає, але й захищає від нечистої сили.
Дівчинка. 3

А, я знаю, що на Зеленому тижні, в ніч на Івана Купала на берег виходять русалки, щоб зашкодити дівчатам. Тому дівчата оберігають себе віночком.


Хлопчик.

А чи не пора нам поспівати, бо щось я засидівся. Ну то що? Буде пісня?



Дівчатка . Давайте поспіваємо.

Діти виконують українську народну пісню.

____________________________________________________

Хлопчик.

Гарні легенди, я їх теж чув від своєї бабусі. Та це було колись давно. А як квіти вплітали у вінок, знаєте, дівчата?


Дівчинка.

Звичайно, знаємо. Це волошки, ромашки, багато маків, щоб вінок був красивий, квіти калини, чорнобривці та чарівні айстри. Адже кожна квіточка на цій землі — має велику природню силу, яка передається дівчині через віночок.і


Хлопчик. Ой, що ж ти таке кажеш?
Дівчинка. О! Має силу квітка, ще й яку! Силу квіточці дає сама матінка-природа, щедро наділяє її ніжною красою і великою силою. Квіткою можна приворожити, причарувати, можна людину поставити на ноги, вилікувавши від важкої недуги, а можна і вбити.
Хлопчик. А що, справді? Щось не віриться мені в це...
Дівчинка. Ой ти, Хома невіруючий! Та ти придивися навіть до цих польових красивих квіточок і дізнаєшся про їхні чари. Давай покличемо до нас просту синеньку волошку і хай вона розкаже нам про себе.

Волошко синя польова,

У добрий, світлий час

Ти — квітка синя і жива,

Прийди, прийди до нас.
Заходить Волошка.

Волошка. А я вже тут. Волошка — чарівна рослина, яка допомагає людям бути здоровими.

Чарівна сила в простоті моїй.

Кохання символ, що в серцях буяє.

І колір в мене чистий, голубий.
Хлопчик. А ти всі квіти можеш сюди покликати? От би цікаво було...
Дівчинка. УА чому б і ні. Зараз переконаємось в цьому.

Ромашко мила, ти прийди до нас

І розкажи про себе, нам цікаво.

Я думаю, настав для тебе час,

Чарівна, ніжна квіточко білява.
На сцені з'являється Ромашка.
Ромашка.

Я — символ ніжності і доброти,

А ще я лікувальну силу маю.

Наприклад, дуже застудився ти,

Хворобу я від тебе проганяю.

Цвіту з весни до самих холодів,

І радую серця я очком ніжним.

По Україні де б ти не ходив,

Я — за тобою цвітом білосніжним…
Дівчинка.

Я мак покличу, щоб сюди прийшов,

Його дівчата у вінки вплітають.

Він кольори усі переборов,

Чарівні маки, як вогонь палають.

Виходить Мак.

Мак.

Красуня-квітка — маківочка я,

Гаряча, ніжна — поле прикрашаю.

Моє насіння — макова сім'я

Та тим насінням вас не пригощаю,

В нім маю силу дику й грізну я,

Звести зі світу можу й отруїти.

Та квітка очі радує моя.

Я вам усім бажаю довго жити.
Хлопчик. Отакої, я й не знав, що таку чарівну силу має звичайнісінький дівочий вінок. А воно глянь! У казку нас завели дівчата. Ще б пак! Квіти в дівочій подобі до нас приходили, розказали нам стільки всього цікавого! Ну, чим не казка?
Хлопчик. А хто ще може прийти? Вже й так дивини стільки було, що й не збагнути!
Дівчинка. А що вам цього ще мало? Можна ще додати дива у нашу казку. Я зараз, поверну свій віночок кілька разів і з'явиться до нас... прийде до нас...
Хлопчик. Ну, хто ще там до нас прийде, кажи вже, не барися! Ой, справді хтось іде, наче марево біле. Хто це?
Усі. Хто це? (Схоплюються з місць.)
Русалка польова.

Відгадайте! Не людина, та жива

Й на людину схожа.

Дім мій — поле, луг, трава...

Хто вгадати може?
Усі. Русалка....


Русалка.

Так, з легенди я прийшла, що віки в народі.

Я завжди в полях жила, вільно на природі.

Я навідуюсь в казки і в оповідання.

До дітей я завжди йду радо, без вагання.

Я вам зла не причиню, нащо лоскотати?

Я на святечко прийшла й хочу вас спитати.

Що то за такі стрічки, що на вітрі в'ються?

До вінка прив'язані й гарні, аж сміються...
Дівчинка.

Сядь, Русалко, коло нас, ми тобі розкажемо,

І віночок сплетемо ще й стрічки прив'яжемо.

(Русалочка з дівчатками сходяться в круг під музику. Вона бере вінок у руки ті дівчатка беруть у руки стрічки і промовляють слова)
Дівчата:


  1. Коричнева стрічкаце символ землі-матінки, нашої годувальниці.




  1. Жовта стрічка - це символ сонечка нашого гарячого, яке всьому дає світло і тепло.




  1. Зелена стрічка- це символ молодості і краси, спокою в природі.




  1. Синя стрічка — символ неба і води, ще вони додають людям сили і здоров'я.




  1. Оранжева стрічка - цей колір символізує наш святий хліб насущний.




  1. Фіолетова стрічка, як символ мудрості, бо треба в світ іти мудрою людиною.




  1. Малинова, щоб щирими зростали дівчатка, адже вони сім'ї своєї годувальницями будуть.




  1. Рожеву стрічку в'язали, щоб у кожної з них достаток був у домі



  1. Останньою була біла стрічка, але на ній вишивали або малювали золотом чи сріблом сонце і місяць.

Вважалося, що стрічки захищали волосся від сторонніх очей і довжиною стрічки були для кожної дівчинки різні, бо вимірювалися довжиною волосся, щоб його сховати під ними.
Дівчинка. А тепер ми даруємо тобі, Русалонько, наш віночок — дівочий оберіг на згадку про нашу зустріч у чарівній казці. Хай нагадує він тобі про нас, а ти будеш кожної весни брати з нього кольори і прикрашати нашу рідну землю чарівними квітами, щоб наша рідна Україна цвіла, немов у вінку. А люди ніколи не забували тисячолітніх традицій свого народу.
Русалка.

Я дякую вам, діти, дуже щиро

За подарунки й радість спілкування.

Бажаю всім тепла, любові й миру

І виконаю ваші всі бажання.

Я заквітчаю всі поля весною,

Щоб Україна вбралася квітками.

Волошки висію, ромашки, маки, тою,

Щоб люди всі раділи разом з нами.

Веселку через ріки перекину —

Хай барвами чарівними заграє.

Я заквітчаю нашу Україну,

Хай щира пісня весело лунає.
Хлопчик.

Ми ж будемо традиції вивчати,

Щоб прихилитись до землі душею.

Свою історію повинні діти знати

І гордо йти по світу разом з нею.
Дівчинка.

Традиції і звичаї народні

Ми вивчимо, щоб більше в світі знати.

Дізналися багато ми сьогодні,

Бо хочемо знання хороші мати.

Ведуча

Щасливі ми, як є у нас родина,

Як є сім'я, а в ній любов, тепло.

В гармонії тоді зростатиме дитина,

І пам'ятатиме, що в серце залягло:

І ласку мамину, батьківське тверде слово.

І мудрість вікову, що тут живе.

Й традиції засвояться чудово,

І казки дух, що по кутках пливе.

Й легенди давні, на які багаті,

Піднімуть нас на дужому крилі.
Ведучий.

А мрії чисті, світлі і крилаті

Нестимуть діток на шляхи землі:

Малих дівчаток в чарівних віночках,

Хлоп'ят, допитливих вже з юних літ...

Батьківське щастя — у синах і в дочках,



На цьому і стоїть наш білий світ.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка