Випускний 2013 «11 років нашої ери»! Ведучий 1



Скачати 234.85 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір234.85 Kb.


Випускний 2013 «11 років нашої ери»!
Ведучий 1

Бувають дні, яким нема ціни –

Коли коханий поруч чи кохана,

Коли хмелієш в пахощах весни,

Та дні такі не раз ще будуть з вами.
Ведучий 2

Усе повторюється - радість і печаль,

У вас в житті усе ще може бути –

Від перших «Здрастуй» до гірких «Прощай»,

І лиш дитинства світ не повернути.

І дощ, і сніг, і щастя, і журба –

Все буде ще не раз в житті людини,

I тільки випускний, святковий бал

У кожного із вас один - єдиний.
1 ведучий Доброго вам вечора, шановні батьки, вчителі, гості!

Тільки вчора пролунав останній дзвоник, позаду –

напружена пора іспитів, і ось – випускний бал, до якого 11

років, як по східцях, довелось підійматися нашим випускникам.


2 ведучий А в промайнулій різнокольоровим хороводом 11-річній

шкільній історії було скільки всього пам’ятного: цікаві уроки, справжня дружба, яскраві перемоги, перше кохання, ніжний поцілунок…


1 ведучий Як безкінечно дорогі ті люди, з ким пережиті ці миті! І ось вона –

найяскравіша, хвилююча і незабутня подія – випускний бал.

Останній акорд дитинства і перша нота вступу у доросле життя.
2 ведучий Руслан, а з чого все почалося!
1 ведучий А почалася ця історія в далекому 1996 році.
БАТЬКИ

Ще недавно дітками малими

Були наші доньки і сини.

Мріяли тоді ми щогодини,

Щоби швидше підросли вони.

Як були маленькі, довго спали.

Засинали, де тільки могли.

Світ цей як могли, так пізнавали,

З іграшками нерозлучними були.
І ось вони вже школярі.
Виступ дітей

1: Перший клас! Перший клас!

Скільки справ зустріло нас!

Треба фрукти рахувати, по складах книжки читати,

А письмо – це справжні муки, від напруги ниють руки!
2 : Другий клас. Пішла таблиця

і ночами стала сниться.

Стали в ряд частини мови: як багато, чесне слово!

Як би тут не розгубитись І хоча б чогось навчитись!


3: Ну, а п’ятий …Ох, цей п’ятий, ходиш жахом обійнятий:

Кабінет шукаєш свій. От халепа! Боже мій!

Вчителів усіх багато, як же всіх запам’ятати?

А вимоги? Хоч тікай! Ми всі виснажились вкрай.


4: Тут пішло іще складніше :

Подають що розумніше –

Посоліднішали діти,

Як же нам тут не радіти.

Але голови морочать

нашим бідним вчителям:

« Можна я Вам перездам».

5, 6: От і старші ми за всіх. Цим пишатися не гріх !

Вище ноги від землі, ходимо, як королі.

Шкільні роки вже пройшли, це колись, малі були.

Вже кінець біля порога – у майбутнє йде дорога!

Батьки

Дорогі друзі! Шановні батьки, гості! Сьогодні для всіх щасливий і урочистий день. Ми всі довго чекали на нього, але на серці в нас не стільки радості, як якогось тихого зворушливого смутку.

Чому ж так стискається і щемить наше серце ?

Ведучий:

Може тому, що відлунали шкільні дзвінки і ваші діти залишають рідну школу - свій 2 дім.



Ведучий:

А може тому, що закінчується шкільна юність і день сьогоднішній проводить межу між дитинством і дорослим життям.



Ведучий:

Тож дозвольте запросити тих, кому присвячується ця подія, заради кого ми тут всі зібралися, для кого це свято – перша сходинка у самостійне життя .



Ведучі

Зустрічайте, випускники 2013 року Новоукраїнської загальноосвітньої школи 1-ІІІ ступенів. Вітаємо їх гучними оплесками!


Вихід випускників (фонограма «Этот день мы долго ждали»)
Ведучий . Гарні, стрункі, красиві…

Найкращі, найстрункіші, найкрасивіші –

Це вони, наші випускники,

Давайте ще раз всі разом привітаємо оплесками наших випускників.

Випускники завершують танець.
2 вед.Випускники зібрали урожай,

Це є плоди розумні, добрі, вічні

Їх успіхи буквально блискавичні,

Емоції вирують через край.



1 вед.Сьогодні їхній день,

Сьогодні їхній бал,

І ловить лише їх

Сріблястий блиск дзеркал,

І світять лише їм

Вогні сліпучі рампи.


Ведучий

Урочистий вечір, присвячений врученню атестатів про повну загальну середню освіту випускникам 2013 року Новоукраїнської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. оголошується відкритим.



Ведучий

Вітай, Україно,

Сьогоднішню зміну

Хай гордо й заклично

Державний Гімн звучить велично!
Звучить Гімн України
Ведучий

Сьогодні, дорогі випускники, можливо, як ніколи

Ви відчуєте, що школа – це ваш рідний дім

І сьогодні він в сяйві квітів ніби притих,

Щоб попрощатись з вами, випустити в далеку дорогу,

Яка називається дорослим життям



Ведучий

Ще крок … І все… Вам вручать атестати

І перед вами майже 100 доріг

Та з них завжди ви будете вертати

На дорогий шкільний поріг

Ведуча

Атестат – документ про освіту,

Перепустка в нове життя

Посміхайтеся ж, друзі, привітно

Кличе юність вперед майбуття.

Ведучий

Слово для привітання та вручення атестатів про повну загальну середню освіту випускникам 2013 року надається директору школи Доценко Оксані Григорівні та заступнику директора Мошнягул Оксані Іванівні.



(Вітальне слово директора, вручення атестатів)

Подяки батькам

Вручення квітів директору та заступнику ДНВР

Характеристика учнів 11 Б під час вручення атестатів

1.

Берзул Марина Володимирівна

Маринка у нашому класі є символом скромності. Тиха, мрійлива дівчина. Надійний помічник класного керівника. Має гарні здібності до точних наук.

2.

Берненко Станіслав Олександрович

Мені приємно представити сьогодні одного з лідерів 11 Б класу – Берненка Станіслава, Славік - любитель дотепного гострого слова, людина безмежної енергії та почуття гумору. Має гарні акторські здібності . Він і з шваброю вальс затанцює під час генерального прибирання, і вдало будь-кого скопіює.


3.

Вакулюк Владислав Анатолійович

Владислав надзвичайно емоційна та енергійна натура. Він не пропустить жодного шкільного свята і залюбки прийме в ньому активну участь. Особливо вдало йому вдаються жіночі ролі.

4.

Васільєв Андрій Сергійович

Андрій веселий і безтурботний, впевнений у собі. Стійко витримував натиск вчителів на уроках, але мовчки стояв на своєму до кінця.


5.

Веліканов Олександр Володимирович

Олександр серйозний, розсудливий, працелюбний хлопець, врівноважений і акуратний, який завжди розраховує на власні сили. Але в той же час готовий допомогти іншим у будь-яку мить.


6.

Крилова Людмила Сергіївна

Людмила надзвичайно рухлива, обожнює компліменти, любить подорожі, свободу та зміни. А її врода розбила не одне хлопчаче серце. Мріє стати філологом.


7.

Ігнат Валерій Валерійович

Валерій хлопець із «золотими руками». І хоч до навчання він байдужий, але відремонтувати, прибити, зробити краще нього не зможе ніхто.

8.

Наєвський Олександр Олександрович

Зустрічайте нескоренного, непередбачуванного, сповненого творчих ідей, прямого і відвертого Наєвського Олександра, людину бурхливої творчої енергії і ентузіазму, гострого розуму та гострого слова. З Олександром можна поговорити на будь-яку тему. Особливо йому подобається це робити під час уроку.

9.

Новак Андрій Олександрович

Андрій справжній джентльмен. Скромний і ввічливий, чесний і щирий, дуже справедливий і працелюбний випускник. Упевнено йде до своєї мети.

А його наполегливість допоможить подолати будь-які труднощі, які стануть на його шляху.



10.

Поліда Валентина Миколаївна

Валентина - ввічлива й привітна, серйозна та старанна, завжди зберігає оптимізм. Свій вільний час дівчина проводить у колі друзів, мріє про професію медика.


11.

Іванова Жанна Павлівна

Жанетта розумна, вродлива дівчина з тонким почуттям прекрасного. Упевнена у собі , весела та порядна, щира і доброзичлива. Своє майбутнє мріє пов’язати з фізикою та математикою.

12.

Сидоренко Сергій Валерійович

Сергій - людина надзвичайно товариська і комунікабельна. Він весь час у русі, завжди веселий і радісний. А його гумор і чесність допоможуть йому знайти багато нових друзів.

13.

Тітенко Тетяна Олександрівна

Тетяна тендітна і вродлива, ніжна і доброзичлива дівчина, з вишуканим смаком і чарівною усмішкою. Завжди в потоці шкільного життя. Цілеспрямована і має серйозні плани на майбутнє.


14.

Тутов Владислав Сергійович

Жвавий та енергійний, веселий і завзятий, доброзичливий і щирий, лідер, спортсмен, завжди привітний Тутов Владислав. Його щира посмішка не залишається поза увагою у жодної дівчини.


15.

Щербина Владислав Борисович

З радістю представляю вам наймолодшого випускника. Владислав спокійний, врівноважений, тактовний хлопець. Має неабиякий хист до музичного мистецтва.


Перша вчителька

Ведучий 1. Росте людина. Її життя починається світанком душі – дитинством. Залишається воно у пам’яті як потаємне і світле. І скільки б не пройшло років, берег дитинства притягує до себе, повертає з найвіддаленіших куточків людської пам’яті.
Ведучий. Багато людей ще пам’ятає наших випускників маленькими, дехто й досі вважає їх такими.
Ведуча. Самі випускники вважають, звісно, інакше. Та й хіба можна повірити, дивлячись на цих богатирів і красунь, що вони колись були маленькими.
Ведучий. Але ж були. І сьогодні ми хочемо, щоб згадали ви і перші літери букваря, перші слова на дошці, мелодійний дзвінок, що кликав на урок, і повернулися на мить у Дитинство.
Ведучий Шановні випускники, а ви пам’ятаєте 1 вересня 2002 року? Одягнену новеньку шкільну форму, величезні букети квітів із-за яких вас не було помітно. Ви вперше переступили поріг школи.
Ведучий І зустрів вас перший вчитель, з яким ви робили перше в своєму житті відкриття.
Ведучий Саме вони, перші вчителі, відкривали вам світ і дарували свою любов і душевне тепло.
Ведучий Ви згадайте, якою була ця перша осінь. Із маминої руки вашу долоню вчителька перша взяла. І ви їй довірились як своїй мамі, і все з нею ділили – і успіх і горе.
Ведучий Тож сьогодні ми запрошуємо до мікрофону ваших перших вчителів Шевченко Тамару Олексіївну та Яворську Любов Анатоліївну.
(слова вдячності від випускників)

Учні і перші вчителя стоять поряд біля мікрофонів Учні говорять слова дивлячись на вчителя. Потім вручають квіти.



Випускники Шановні Тамара Олексіївна та Любов Анатоліївна. Ми безкінечно вам вдячні за те, що були з нами з першого шкільного дня.
Випускники За те, що навчили нас читати і писати, а ще за те, що саме ви відкрили двері у світ знань. Здоров’я вам, добра на довгі роки.
Випускники Ця пісня і танок для вас.
Пісня та танок від випускників (Татьяна Терехова «Выпускной»)
Класний керівник
Ведучий 1 У мистецтві людину, яка веде творчий клас, називають "майстер".
Ведучий 2 У спорті того, хто готує команду - тренер.
Ведучий 1 . На підприємстві його ім'я – начальник.
Ведучий 2 У дитячому садочку - няня.
Ведучий 1 А ще його можна назвати опікуном, другом, адвокатом, психотерапевтом, бойовим командиром.
Ведучий 2 Ви всі, мабуть здогадалися, що мова йде про тих, хто за всі роки навчання був найближче до всіх випускників – про класних керівників.

Ведучий Із початкової школи, із теплих і лагідних рук першої вчительки ви, сьогоднішні випускники, потрапили у велику школу, з великою кількістю кабінетів і такою ж великою кількістю вчителів.


Ведучий Як легко було б вам розгубитися в цьому шкільному морі, якби вас не зустріли, не підтримали турботливі руки класного керівника.
Ведучий 1 Слово для привітання надається класним керівникам 11-х класів Хомутенко Людмилі Миколаївні та Жуковій Оксані Володимирівні
Виступ класних керівників
Дорогі діти, ви вже стали дорослими, майже самостійними. Ви завершили один з етапів життя – ви закінчили школу. Але попереду у вас ще все життя, і яким воно буде залежить від вас. Пригадаймо раннє дитинство. Малюк, який учиться ходити, багато падає, набиваючи гулі, але знову підіймається і береться ступати. Не можна навчитися ходити не падаючи. Не можна прожити без проблем і труднощів. Але коли ви їх подолаєте, то відчуєте задоволення, душевний підйом, підніметеся духовно на одну, а може, й на кілька сходинок. Ви − творці свого життя, поки що шкільного, а далі й дорослого, і чи буде ваша куля летіти високо, чи впаде під тягарем проблем, вирішувати вам. Я бажаю вам, любі діти, щоб ваші мрії збувалися.

З цього приводу дозвольте вам розповісти одну притчу.

Якось давно старий моряк вирішив піднятися на вершину маяка. Йому треба було підніматися довго і крутими сходами. І щоб не заблукати в темряві, він вирішив запалити свічку.

- Куди ми йдемо? - запитала свічка.

- Ми йдемо до вершини!

- Але я не зможу ходити так довго, я згасну і ти заблукаєш у темряві.

- Не хвилюйся, вір у себе і все буде добре.

Так, розмовляючи, вони дісталися до вершини. Потрапивши наверх полум’я свічки відбилося в десятках дзеркал, які знаходилися на вершині маяка і осяяли своїм світлом все довкола.


Тож дорогі діти, ми вам бажаю, щоб свічка запалена вами, яскраво горіла все життя і вела вас на вершину успіху.

Звучить музика (Вангеліс «Морская малышка»)

Під час читання вірша виходять малі діти із свічками. Вони танцюють невеликий танок і вручають випускникам паперові серця.

Складові успіху: „Бажання”, „Віра”, „Самонавіювання”, „Спеціальні знання”,

„Уявлення”, „Планування”, „Наполегливість”, „Співпраця”.

Вірш Р. Кіплінга „Коли …” в перекладі Марини Левіної.


Спокійним будь, коли всі шаленіють

І за шаленство ще й тебе клянуть;

Коли ніхто тебе не розуміє −

Звіряйся на себе і спокійним будь;
Чекаючи, не виснажись від втоми ;

Ошуканий, не вдайся до брехні;

не видавайся янголом нікому

І не зважай на вигуки дурні;


Свої думки завжди відстоюй тихо,

В безодню марних мрій не поринай,

Готовий будь зустріти Щастя й Лихо −

Вони ж близнята, це ти добре знай;


Тримайсь, коли твої слова злочинно

Перевертають підлі брехуни;

Коли ж усе, що ти створив, загине −

Перепочинь і знову розпочни;


Будь здатен все найкраще, що ти маєш,

На стіл покласти, взятися до гри,

І не шкодуй, коли ти все програєш,−

Докупи сили і думки збери;


Умій примусить Серце, Нерви, М’язи,

Позбавлені снаги , тобі служить,

Коли душа згорає вся одразу,

І тільки воля каже: „Треба жить!”


У натовпі собою залишайся,

А з королями гідність зберігай.

Ні ворогу, ні другу не піддайся,

Надмірної поваги не шукай;


Нехай секунда кожна у хвилині

Тебе веде до вірної мети −

Тоді весь світ до ніг твоїх полине,

І це не все – тоді Людина ти!


Дорогі діти, ви вже стали дорослими . Настав час обирати дорогу життя. Дорогу, яка, я дуже сподіваюся, буде успішною.
А ми, готові вас завжди підтримати у будь-яких ваших добрих починаннях. І хочемо, щоб ви знали, що частинка нашого серця завжди залишиться разом з вами.
Виступ випускників
Дорогі наші, класні керівники, ми впевнені, що за сім років спілкування, ми для вас стали другою неспокійною сім’єю.
Ви були для нас всім – турботливою мамою, строгим учителем, мудрим вихователем.
Ми тільки зараз розуміємо, як важко було вам з такими бешкетниками, як ми.
Ми пустували, не виконували домашнє завдання, прогулювали уроки і іноді грубили. Але одне ми знаємо точно. Ми любимо вас.
Ви зуміли знайти спільну мову з кожним із нас.

Ви няньчилися з нами, в кожного вклали частинку своєї душі.


Ви завжди давали нам мудрі і корисні поради.

Правда, те, що ці поради були мудрими і корисними, ми зрозуміли лише тепер.


Ми підемо, але в серцях своїх ми завжди збережемо любов і повагу до свого класного керівника.
За увагу і турботу, приділену кожному з нас в урочний і позаурочний час,

За наполегливість під час пошуків відсутніх на уроці учнів,

За винахідливість, проявлену при виставленні підсумкових балів,

За особливий героїзм і витримку під час останнього навчального року,

А також за щиру людяність, розуміння і підтримку.

Спасибі вам за все.

Учні вручають квіти класним керівникам. (звучить музика)

Ми хочемо, щоб ви нас запам’ятали такими веселими і шалапутними, якими ми були всі 11 років.

Танок (Музика «Taco_-_Puttin_on_the_ritz»)
Усі вчителі

Ведучий. Випускний клас. Це не просто певна кількість учнів, які готуються отримати атестати і які 11 років йшли до цієї мети під керівництвом вчителів.
Ведучий. 11 років - разом! 5, а то й 6 днів в тиждень!
Ведучий. 7, а той 10 годин в день!
Ведучий. 11 років, проведених... ні! – прожитих поряд!
Ведучий. Все це не проходить даремно.
Ведучий. Все це дорогого коштує ...
Ведучий. Все це варте того, щоб відчути себе справжньою шкільною родиною!
Ведучий. Сьогодні радіють за своїх учнів, проводжаючи їх на дороги самостійного життя ті, хто багато років розкривав перед ними таємниці наук, допомагав організовувати вечори, конкурси, змагання.
Ведучий. Ті, хто вболівав за них не менше, ніж батьки, хто радів їхнім успіхам і засмучувався через невдачі. Це – вчителі.
Ведучий. Шановні вчителі, сьогодні слова подяки вам хочуть сказати наші випускники.

Виступ випускників

Простіть нас, часто ми бували винні.

Переживань багато вам несли.

А часом були навіть грубуваті,

Образити вас інколи могли.
Бувало, навіть, ми сміялись

Над вашою працею важкою,

А ви нас завжди вибачали

І лиш хитали головою.


І кожен день уперто нас навчали,

Як відрізнити де добро, де зло.

І вірили, надію в те плекали,

Що проросте в душі у нас добро


Простіть за все, що було неприємним,

То було не навмисне, не зі зла.

І спілкування наше було недаремним.

Вам зичимо здоров’я і добра.


Ми знаємо, що вчительська дорога важка, не встелена розкішшю. То ж нехай ці квіти і танок будуть для вас подарунком за те, що ви були з нами аж 11 років.
Танок випускників («Спасибі вчителю, мій давній оберіг» )
Батьки

Ведучий. Знаєш, на чиєму місці я не хотіла б сьогодні бути?
Ведучий. Директора?
Ведучий. Зовсім ні. Спробуй ще вгадати.
Ведучий. Тих, кому не вистачило стільчиків, і хто змушений стояти ціле свято?
Ведучий. Знову ні. Я не хотіла б бути сьогодні на місці батьків. Думаю, батькам випускників зараз найважче.
Ведучий. Випускники! Попереду — незвідана даль. Позаду — батьківський поріг, протоптана стежка у шкільному дворі, незрадлива мамина усмішка зі сльозою на щоці…
Ведучий. Та де б ви не були, куди б вас не закинула доля, на вас завжди чекатимуть ті, для кого ви одні в цілому світі, єдині і неповторні, — ваші найближчі, найрідніші люди, мама і тато.
Ведучий. Це вони дали вам життя, піклуються про вас щодня, щохвилини. Друзі, погляньте на своїх батьків! Які вони молоді, красиві і горді сьогодні! Але за цими сліпучими усмішками і щасливими поглядами ховається стільки пережитих болей, виплаканих сліз, переборених труднощів.
Ведучий. Погляньте на своїх батьків і ви помітите, що на очах у них непрохані сльози. Сльози радості і сльози смутку. І кожна мама в думках промовляє те саме: «Боже, вбережи мою дитину!». Бо де б ви не були, що б не робили, мама завжди буде думати про вас.
Материнське серце ніколи не стомлюється повторювати: «Хай щастить тобі, дитино».
А батьківське плече завжди приходить на допомогу у скрутну хвилину.

Пісня «Батьки мої»


Звернення випускників до батьків
Позаду удачі і невдачі, сльози радості і печалі. Всі ці роки з нами були наші найближчі люди, наші батьки, які готували нас до дорослого життя, а тепер разом з вчителями вивели нас на цей шлях.
Ми розлітаємось, але не спалюємо за собою мости, а залишаємо ту дорогу, яку ви проклали до наших сердець. І в цей радісний і сумний день ми говоримо вам спасибі.
І нехай нам здається, що часом ви не розумієте нас, даремно хвилюєтесь, зайво переживаєте. Така батьківська доля. Ще не раз ви підставите нам своє плече підтримки, так само будите хвилюватися, і переживати за нас.
Рідні наші! Мамо! Тату! Дякуємо за те, що дали нам життя, що завжди любили й вірили в наші сили. Ваші натруджені руки, добре серце завжди допомагатимуть у житті, а промінь сімейного вогника світитиме в далекій і незвіданій дорозі.
Рідні наші, дякуємо за те, що ростили нас, віддаючи свою молодість і життя, раділи та сумували разом з нами. Вибачте нас за всі прикрощі, що вам завдали, і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми.
Ми вже дорослі… Скоро ми будемо чути ваше батьківське слово по телефону і буде воно приблизно таким «Сонечко моє, якже я за тобою скучаю». А поки ви з нами ми хочемо вислухати ваше напутнє слово.

Ведучий Дорогі випускники, від імені батьків до вас звертається _______________________________________________________________

(Виступ батьків)


Привітання для вчителів школи від батьків:

З давніх-давен у нашого народу є гарний звичай справляти обжинки. Сьогодні своєрідні обжинки у всіх нас. Обжинковий вінок можна вручити кожному присутньому на святі. Але найбільше заслуговує педагогічний колектив школи. Завдячуючи вашому вмінню, натхненню…. сьогодні ваш колектив має добрий врожай випускників.

Не дивуйтесь, що вінок зелений. Адже випускники ваші такі молоді й зелені, як ця пшениця. Хай же у майбутньому і сьогоденні і у випускників, і у всіх нас буде хліб і до хліба. Хай усі ми будемо багаті на людяність, на мудрість. На добро.

Шановні вчителі, гарних вам врожаїв кожного року!



Батьки вручають обжинковий сніп директору.

Привітання для випускників від батьків.

Дорогі діти! Життя є надто складна і захоплива мрія. В ньому не стеляться рівні стежки та широкі бруковані шляхи. Вас чекає тяжка життєва наука. Лише велике прагнення до ідеалу зробить вас щасливими, добрими, привітними, чуйними до свого і чужого горя. Не ставайте скупими і черствими. Любіть, шануйте батьків своїх, поспішайте жити і творити добро, бо роки не повільно йдуть, а біжать як весняні води зі стрімкої гори.


Рідні наші діти! На щастя, на долю, на довгі роки хлібом, вирощеним на рідній землі, благословляємо вас. Запам’ятайте смак цього короваю, і хай завжди через роки кличе він вас до рідної домівки

(звучить пісня «Смерекова хата», випускникам роздають шматки короваю).

Або

От і виросли діти… Готові в дорогу…

У струмку височінь, у гінку далечінь.

В материнському серці неспокій, тривога.

Яку путь обере донечка й син?

Ви щороку зростали, мудріли, мужніли.

І тепер попід хмари дістали крильми

Але скільки б вам літ не кували зозулі

Ви для нас залишаєтесь завжди дітьми

Рідні діти. Снаги вам і сили у світі

Вам в дорогу спекли ми смачний коровай

Хай безхмарною буде життєва дорога

І хай юності вашої квітне розмай.
Батько підносить до дітей каравай, випускники куштують його.

Батьки

Зійдіть з дороги кривди і печалі,

Зійдіть з путі невпевненість і сум.

Випускникам дорогу заквітчаймо

На щастя, долю, на добро й красу !

Батьки

Ідіть красиві, сильні, юні, гожі,

Ідіть в життя, що сповнене чудес,

Ідіть, і хай вам доля допоможе,

І мамина колиска до небес.
Танок з рушниками («Рушник святковий вишивала мама»)

Однокласники
Ведучий. Як ти думаєш, хто в школі найкраще знає наших випускників?
Ведучий. Звісно ми, старшокласники! Коли, завмираючи всім серцем на посту під час чергування, за неспішною, з почуттям власної гідності ходою безпомилково впізнаєш в учневі, який запізнився на перший урок ... кого? – Наєвського Олександра, Крилову Людмилу
Ведучий. Хто так здивовано і розгублено з висоти двохметрового зросту споглядає на дрібного п´ятикласника, що підскакує біля нього... Хто це? – звичайно, Сидоренко Сергій!
Ведучий. Хто, починаючи з 1 вересня, із жалістю дивиться на свого класного керівника, ніби кажучи: «Так, недовго тобі залишилось... радіти поряд із нами...» Так жаліти вчителя, щоб всім серцем, всією душею – може тільки випускник. Випускник напередодні прощання з дитинством.
Ведучий. Без сумніву, вчителі – це невід´ємна частина нашої шкільної родини, без мудрості і досвіду якої не було б нас, школярів такими, які ми є зараз.
Ведучий. Але, погодься, шкільне життя – не лише уроки, навчання і вчителі, це і перерви, позакласні свята, екскурсії. А їх неможливо уявити без однокласників, друзів.
Ведучий. Напевне, все ж завдяки їм наші випускники відчували себе у школі дружною великою сім´єю.
Ведучий. Це завдяки однокласникам уроки були не такими вже й довгими, а перерви здавались занадто короткими.
Ведучий. Це завдяки шкільним друзям закінчення канікул не ставало трагедією, генеральне прибирання перетворювалось на веселу розвагу, а тематичні вдавалося написати більш-менш нормально.
Ведучий. Це завдяки їм кожний день у школі був незабутнім.
Ведучий. Шановні випускники, ми запрошуємо вас на прощальний вальс, вальс прощання з дитинством, прощання з однокласниками. Адже сьогодні ви зібралися разом востаннє.

Вальс (Тres metros sobre el cielo - cuidar nuestro amor (hache & babi))

Під мелодію вальсу заздалегідь записані спогади випускників

Спогади учнів під музику вальсу
Ось і пролетіли шкільні роки, цілих 11 років…
Шкільне життя – це найкращий період життя кожної людини.
В школі ми отримували не лише знання і навички, в школі ми закохувалися, заводили друзів.
Шкільна дружба сама міцна. Шкільні друзі ніколи не забуваються.
Школа – це цілий період життя із величезною кількістю радісних подій.
Перемоги, досягнення, сльози і радість – все це було в її стінах. І ми запам’ятаємо лише яскраві і веселі події.
Я з посмішкою згадую урок математики, який ми проводили разом ….з кошеням в учительському столі.
Пам’ятаєте, як ми хотіли здивувати своєю винахідливість Сергія Геннадійовича і побудували піраміду з парт аж до самісінької стелі.
Нажаль, Сергій Геннадійович так і не побачив наш витвір, а от Оксану Володимирівну наша винахідливість не здивувала.
А ми запам’ятали винахідливість Оксани Григорівни, а саме генеральне прибирання шкільного подвір’я.
Папірець, гілочка, порожня пляшка з-під води, недопалок і отой камінчик не на своєму місці – все очистили, все прибрали.
Оксана Григорівна, повірте трудотерапія пішла нам на користь.
Новорічні свята, дискотеки, вечорниці, день учителя, вистави, спортивні змагання, день здоров’я і відпочинок в Гусарському урочищі, поїздки до Києва, Одеси, Миколаїва – все це назавжди залишиться в нашій пам’яті.
Згадуючи кожен жарт, який звучав у нашій школі, у нашому класі мені хочеться сміятися і плакати, що шкільні роки вже пройшли.
Ми вдячні нашій школі і віримо, що прийде час і ми будемо сумувати, з’явиться бажання повернутися назад.
Бажаю учням нашої школи насолоджуватися всіма моментами шкільного життя, щоб потім згадувати їх, посміхатися і гордитися тим, що ви навчалися в такій гарній школі – школі № 8.
Ведучий Прекрасна юність манить за поріг.

Мине цей вечір, ніч ясна пролине.

Та у безмежжі обраних доріг

В житті вас рідна школа не покине.


Ведучий Вам побажати хочеться багато:

Хай буде світлим шлях, життя – як свято.

Нехай цей день – прощальний бал чарівний

На серце ляже спогадом нетлінним.


Ведучий Урочистий вечір присвячений випуску учнів зі школи оголошується закритим
Гімн України
Фінальний виступ випускників

Учні виходять по 4 чоловіки із повітряними кульками з гелієм. Всього 8 груп.



  1. Випускний! 11 років ми чекаємо його рахуючи спочатку роки, потім місяці та дні.

  2. 11 років нам нагадували, що справжнє життя там, попереду, а ми лише готуємось до нього.

  3. 11 років нам обіцяли 100 доріг. Але лише багато років потому ми зможемо зрозуміти, що це був дійсно поворотний момент.

  4. До цього наші батьки водили нас до школи за руку і передавали вчителям. А сьогодні вперше відпустили і сказали: «Йди, куди тобі підказує серце. Ось твої 100 доріг»




  1. До цього часу нам розписували кожну годину: українська, англійська, алгебра, фізика, хімія… і так безкінечно.

  2. З цього дня розклад дивиться на нас чистим аркушем.

  3. І хочеш-не хочеш, а потрібно брати ручку і самим заповнювати свій розклад, а значить і життя.

  4. До цього моменту нас вчили життю, а тепер вирішили подивитися на що ми здатні.




  1. 100 доріг перетворяться в одну.

  2. А життя безжалісно змушує робити цей вибір.

  3. І випускний вечір – це нагадування: все, дитинство закінчилось і починається доросле життя.

  4. І це життя буде випробовувати нас




  1. Від чого ж цей смуток, який охоплює кожного випускника, хоч і схований за зовнішньою веселістю?

  2. Навіть той, хто не любив школу і хотів якнайшвидше її покинути, сумує десь в глибині душі.

  3. Вирішувати тепер прийдеться все самим, але й відповідати за наслідки також.

  4. І так хочеться, щоб наші рішення виявилися правильними




  1. Говорили нам учителі, що ми їх ще згадаємо.

  2. Адже тепер кожен день буде таким.

  3. Кожен день ми тепер будимо вибирати, приймати і вирішувати. І так все життя, яке чекає нас попереду.

  4. Сьогодні перший день нашого нового дорослого життя.




  1. Ми мріяли про те, що буде потім, про самостійність і незалежність.

  2. Ми в думках приміряли майбутні плаття і костюми.

  3. Ми закохувалися навічно, захоплювалися назавжди, ми заводили друзів на все життя.

  4. Ми весь час були разом.




  1. Тепер розійдемося у різні сторони. Чи витримає дружба? Чи не згасне любов? Чи не розійдемося ми назавжди?

  2. Ні, ніколи такого не може бути! І в цьому ми даємо собі клятву (обіцянку)!

  3. Школа. Невже вона оживе без нас? Невже, все так же по розкладу буде дзвеніти дзвінок, списуватися на дошці крейда, все так же будуть заповнюватися зошити і щоденники?

  4. А ми? Де будемо ми?.. Неможливо говорити.




  1. Ніч зміниться ранком. Дитинство безповоротно залишиться в минулому.

  2. Обіцяне життя розпочалося: справжнє, доросле, радісне.

  3. Ось так, весь час на очі навертаються сльози….


Класні керівники

Господи, які ж вони насправді ще маленькі. Як хочеться застерегти їх від наших помилок, надавати їм нашої мудрості, передбачливості, подати руку, закутати, прикрити.


А вони, як маленькі, розкриваються у вісні, вибігають під дощ без шапки, одягають штанці і йдуть від нас.
Ми не можемо повірити, намагаємося догнати, не загубити. Але відстаємо. Безжалісно відстаємо. Господи, вони ж уже зовсім дорослі.
Нам ще треба звикнути, як вони будуть без нас. Адже вони такі маленькі і все життя будуть маленькими.
Буде важко – покличуть, зупиняться, запитають поради. Буде боляче – поплачуть. Ми підскажимо, умовимо одягнути шарфик. І в глибині душі будемо сподіватися, що ми й досі їм потрібні.
Вони підуть, розмотають шарфик і не оглянуться до наступного перехрестя. Все таки вони вже дорослі.
Сьогодні ми їм про це сказали вперше. І вже нікуди подітися. Сьогодні ми ще раз урочисто кажемо їм, дивлячись в очі, «Ну що ж, ви вже дорослі»,
а про себе думаємо «Боже, які ж вони ще маленькі!».

Учні танцюють під пісню «А детство уходит»,

випускають шарики із словами «Дитинство, прощавай»
Ведучий Дорогі випускники! Мабуть, кожен, хто знаходиться зараз на нашому святі, подумки бажає вам насамперед здоров’я, успіхів, щастя. Ми приєднуємося до цих побажань.

Ведучий В народі існує така прикмета. Якщо хтось стане на підкову, то обов’язково буде щасливим. Сьогодні у вас є можливість стати на підкову на початку вашого самостійного життя, щоб вам щастило завжди і в усьому. Ставши на підкову загадайте бажання і в добру путь!
Ведучий

Білокрилими птахами пролітають роки,

За світанками нові стають небокраї,

Відлітають у вирій малі дітлахи,

Вільним птахом у небо високе злітають.

Чи високо злетять? Тільки час їм суддя.

На світанку чекають їх нові дороги.

Зустрічай, Україно, нових громадян



їм іти у життя на твої перелоги!


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка