Вирішення даної проблеми визначає мета і завдання роботи, а також предмет і напрям дослідження



Сторінка2/3
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.53 Mb.
1   2   3

Розгорнений шепіт – виразне і повне промовляння слів і фраз із зменшенням гучності;

  • Зредукований шепіт – промовляння окремих складів слова при гальмуванні останніх;

  • Беззвучне ворушіння губ – дія інерції зовнішнього промовляння, але без участі голосу.

  • Невокалізоване здригання губ, що виникає, як правило, на початку читання і зникаюче після прочитання перших фраз.

  • Читання тільки очима, що наближається за зовнішніми показниками до мовчазного читання старших дітей і дорослих. [1, 162]

    Психолог І. Ю. Кулагина пов'язує розвиток мовлення молодших школярів і уміння читати і писати із зміною мислення і розуміння учнів. Від домінування наочно-дієвого і елементарного образного мислення, від допонятійного рівня розвитку і бідного логічного роздуму школяр піднімається до словесно-логічного мислення на рівні конкретних понять. Відбувається засвоєння і активне використання мовлення як засобу мислення, для вирішення різноманітних завдань. Розвиток йде успішніше, якщо дітей навчають вести міркування вголос, словами відтворювати хід думки і називати отриманий результат. [10, 128]
    Висновок до розділу 1
    Таким чином зі всього вищесказаного можна зробити висновок, що мовлення дітей в молодшому шкільному віці зазнає різних змін і всебічно розвивається під впливом учбового процесу. Розкриваються всі функції мовлення, а це означає, що дитина вчиться планувати, висловлювати свої задуми мовними засобами, передбачати можливі реакції співбесідника, змінні умовляння спілкування, контролювати свою мовну діяльність. У дітей молодшого шкільного віку активно удосконалюються навички усного мовлення: розширюється словниковий запас, вони оволодівають все складнішими граматичними структурами. З початком навчання особливого значення набуває формування грамотності школяра, передусім читання і письма — форм символічної комунікації, які здійснюються з допомогою уваги, сприймання, пам'яті, асоціацій з наявними знаннями і конкретного контексту. Завдяки їм діти налагоджують зв'язок із зовнішнім світом, впливають на свій внутрішній світ. Читання вимагає засвоєння фонетики, набуття навичок декодування графем (літер), а письмо — удосконалення необхідних моторних навичок. Ці форми комунікації взаємопов'язані, адже читання є сприйманням змісту письмового тексту, а письмо — передаванням змісту в письмовій формі.
    Розділ 2. Експериментальне вивчення рівня розвитку мовлення в молодших школярів в процесі навчання.
    2.1 Методичні рекомендації до проведення дослідження.
    Мовлення у дітей молодшого шкільного віку, зазвичай, розвивається паралельно з вдосконаленням мислення, особливо словесно-логічного, тому, коли проводиться психодіагностика розвитку мислення, воно частково зачіпає і мовлення, і навпаки: коли вивчається рівень розвитку мовлення дитини, то в отриманих показниках не може не відбитися рівень розвитку мислення. Проте в молодшому шкільному віці мовлення необхідно все ж виділяти і оцінювати окремо від мислення, причому його діагностика може бути двоякою: лінгвістичною і психологічною. У першому випадку виділяються і оцінюються ті ознаки мовлення, які відповідають її лінгвістичному аналізу, зогрема лексика, граматика, стилістика, фонетика і тому подібне. У другому випадку вивченню підлягає в основному те, як дитина користується мовленням для управління своїми пізнавальними процесами, для регуляції поведінки і спілкування з навколишнім світом.

    Повністю розділити лінгвістичний і психологічний види аналізу мовлення на практиці так само неможливо, як окремо провести психодіагностику мислення і мови. Справа в тому, що мова людини в її практичному виглляді містить в собі як мовне (лінгвістичне), так і людське (особистісне, психологічне) начало.

    Наступні методики психодіагностики мовлення необхідно розглядати як такі, які дозволяють отримати комбіновану, психолінгвістичну інформацію про відповідний пізнавальний процес, включаючи дослідження пасивного і активного словникового запасу.

    Методика №1. Визначення понять.

    У цій методиці дитині пропонується наступні набори слів:



    • Велосипед, цвях, газета, парасолька, хутро, герой, гойдатися, з’єднувати, кусати, гострий;

    • Літак, кнопка, книжка, плащ, пір’я, друг, рухатися, об’єднувати, бити, тупий;

    • Автомобіль, шуруп, журнал, чоботи, луска, боягуз, бігти, зв’язувати, щипати, колючий;

    • Автобус, скріпка, лист, капелюх, пухнув, ябеда, крутитися, складати, штовхати, ріжучий;

    • Мотоцикл, прищіпка, афіша, черевики, шкура, ворог, спотикатись, збирати, ударяти, шорсткий;

    “Перед тобою декілька різних наборів слів. Уяви собі, що ти зустрівся з людиною, яка не знає значення жодного з цих слів. Ти повинен постаратися пояснити цій людині, що означає кожне слово, наприклад слово “велосипед”. Як би ти пояснив це?”.

    Далі дитині пропонується дати визначення послідовності слів, вибраною наздогад з п’яти запропонованих наборів. За кожне правильно дане визначення слова дитина отримує по одному балу. На те, щоб дати визначення кожного слова, відводиться по 30 сек. Якщо протягом цього часу дитина не змогла дати визначення запропонованого слова, то експериментатор залишає його і зачитує наступне по порядку слово.

    Зауваження: Діти можуть самі читати стимульні слова, якщо уміють це робити і якщо читання не викликає у них складнощів. У всіх останніх випадках експериментатор сам читає слова.

    Перш ніж дитина спробує дати визначення слову, необхідно переконатися в тому, що він розуміє його. Це можна зробити за допомогою наступного питання: “Чи знаєш ти це слово?” або “Розумієш ти сенс цього слова?”. Якщо отримана з боку дитини ствердна відповідь, то після цього експериментатор пропонує дитині самостійно дати визначення цього слова за визначений час.

    Якщо запропоноване дітям визначення слова виявилося не цілком точним, то за дане визначення дитина отримує проміжну оцінку – 0,5 балу. При абсолютно неточному визначенні – 0 балів.

    Оцінка результатів.

    Максимальна кількість балів, яку може отримати дитина за виконання цього завдання, дорівнює 10, мінімальне – 0. У результаті проведення експерименту підраховується сума балів, отриманих дитиною за визначення всіх 10 слів з вибраного набору.

    Висновки про рівень розвитку:

    10 балів – дуже високий;

    8-9 балів – високий;

    4-7 балів – середній;

    2-3 бали – низький;

    0-1 бал – дуже низький.

    Методика №2. З’ясування пасивного словникового запасу.

    У цій методиці як стимулюючий матеріал дитині пропонуються ті ж самі п’ять наборів слів по десять слів в кожному, які були використані в попередній методиці. Процедура проведення: Дитині зачитується перше слово з першого ряду – “велосипед” і пропонується з наступних рядків вибрати слова, відповідні до нього по сенсу, що складають з даним єдину групу, визначену одним поняттям. Кожен послідуючий набір слів повільно зачитується дитині з інтервалом між кожною вимовою слова в 1 секунду. Під час прослуховування ряду дитина повинна вказати те слово з цього ряду, яке по сенсу підходить до вже почутого. Наприклад, якщо він раніше почув слово “велосипед”, то з другого ряду повинен буде вибрати слово “літак”, що становить з першим поняттям “види транспорту” або “засоби пересування”. Далі послідовно з наступних наборів він повинен буде вибрати слова “автомобіль”, “автобус” і “мотоцикл”. Якщо з першого разу, тобто після першого прочитання чергового ряду дитина не зуміла відшукати потрібно слово, то дозволяється прочитати йому цей ряд ще раз, але в швидшому. Якщо ж після першого прослуховування дитина зробила свій вибір, але цей вибір виявився неправильним, експериментатор фіксує помилку і читає наступний ряд.

    Як тільки для пошуку потрібних слів дитині прочитані всі чотири ряди, дослідник переходить до другого слова першого ряду і повторює цю процедуру до тих пір, поки дитина не відшукає всі слова з подальших слів першого ряду.

    Зауваження: Перед прочитанням другого і подальших рядів слів експериментатор повинен нагадати дитині знайдені слова, щоб вона не забувала сенс шуканих слів.

    Оцінка результатів:

    Якщо дитина правильно знайшла значення від 40 до 50 слів, то він у результаті отримує 10 балів.

    Якщо дитина змогла правильно знайти значення від 30 до 40 слів, то йому нараховується 8-9 балів.

    Якщо дитина змогла правильно знайти значення від 20 до 30 слів, то він отримує 6-7 балів.

    Якщо в ході експерименту дитина правильно об’єднала в групи від 10 до 20 слів, то його підсумковий показник в балах дорівнюватиме 4-5.

    Нарешті, якщо дитині вдалося об’єднати по сенсу менше ніж 10 слів, то його оцінка в балах складатиме не більше 3.

    Висновки про рівень розвитку:

    10 балів – дуже високий;

    8-9 балів – високий;

    4-7 балів – середній;

    0-3 бали – низький.

    Методика №3. Визначення активного словникового запасу.

    Дитині пропонується будь-яка картинка, на якій зображені люди і різні предмети (наприклад, зображення на малюнку №1). Його просять протягом 5 хвилин як можна детальніше розповісти про те, що змальоване і що відбувається на цій картинці.



    Мал. №1. Зразкова картинка до методики, призначеної для визначення активного словникового запасу дитини молодшого шкільного віку.



    Мовлення дитини фіксується в спеціальному протоколі, форма якого приводиться в таблиці №1, і потім аналізується.


    П№

    Ознаки мови, що фіксуються

    Частота вживання цих ознак дитиною

    1

    Іменники





    2

    Дієслова





    3

    Дієприкметники





    4

    Дієприслівник





    5

    Прикметники в початковій формі





    6

    Прикметники в порівняльному ступені





    7

    Прикметники в найвищому ступені





    8

    Прислівники





    9

    Займенники





    10

    Сполучники





    11

    Прийменники





    1

    Числівники







    Складні речення та конструкції




    Таблиця № 1. Форма протоколу до методики оцінки активного словникового запасу молодших школярів.

    У цьому протоколі наголошується частота вживання дитиною різних частин мови, складних пропозицій зі сполучниками і ввідними конструкціями, що свідчить про рівень розвитку її мовлення. Під час проведення психодіагностичного експерименту всі ці ознаки, включені у форму протоколу, відмічаються в його правій частині.

    Оцінка результатів:

    10 балів дитина отримує в тому випадку, якщо в його мовленні (розповіді по картинці) зустрічається не менше 10 з перерахованих в протоколі ознак;

    У 8-9 балів його мовлення оцінюється тоді, коли в ньому виявляється не менше 8-9 різних протокольних ознак;

    6-7 балів за своє мовлення дитина заробляє за наявності 6-7 різних ознак;

    Оцінка в 4-5 балів їй дається за присутність в мовленні 4-5 різних ознак;

    2-3 бали – в мовленні присутні 2-3 ознаки;

    0-1 бал – розповіді немає або в ній є 1-2 слова, що являють собою одну єдину частину мови.

    Висновки про рівень розвитку мовлення молодших школярів:

    10 балів – дуже високий;

    8-9 балів – високий;

    4-7 балів – середній;

    2-3 бали – низький;

    0-1 бал – дуже низький.



    Методика №4. Методика виявлення ригідності словникового запасу.

    Для визначення ригідності словникового запасу учнів 4-А класу, було взято тексти мовних зразків, тобто твори на певну тему.

    Було взято твору від 11 жовтня 2000 року на тему «Що я люблю».

    Потім було підраховано:

    1. Загальна кількість слів в мовленнєвому зразку.

    2. Кількість слів, які були спожиті тільки один раз.

    Після цього визначили ригідність словникового запасу (вокабуляра) досліджуваних, тобто встановили індекс вокабулярної ригідності (ВР) по формулі:

    ВР = Р/О;

    де Р – кількість спожитих слів в тексті, О – загальна кількість слів.

    2.2. Аналіз результатів дослідження рівня розвитку мовлення в молодших школярів в процесі навчання.

    Результати дослідження за визначенням понять.

    При проведенні дослідження визначення понять учнями 4-А класу по вищеописаній методиці отримали наступні результати, занесені в таблицю №2.




    № визначення

    Досліджувані учні (кількість балів за кожне визначення)

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    9

    10

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    2

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    3

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    4

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    5

    1

    1

    1

    1

    1

    0,5

    1

    1

    1

    1

    6

    0,5

    1

    1

    0

    0,5

    0

    1

    1

    1

    1

    7

    0,5

    0,5

    1

    1

    0,5

    0,5

    1

    0,5

    1

    0,5

    8

    1

    1

    1

    0,5

    0

    0

    1

    0

    0,5

    1

    9

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    10

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    ВСЬОГО

    9

    9,5

    10

    8,5

    8

    7

    10

    8,5

    9,5

    9,5

    Таблиця №2. Результати дослідження визначення понять.
    У результаті експерименту було підраховано суму балів отриманих випробовуваними за визначення всіх 10 слів з вибраного набору.

    Слід зазначити, що результати 9,5 – 10 балів свідчать про дуже високий рівень розвитку мовлення, 8 – 9 балів – про високий рівень розвитку мовлення і 4 – 7 балів – про середній рівень.

    Таким чином за даними таблиці можна зробити висновок, що у 50% опитаних (тобто 5-ти чоловік) дуже високий рівень розвитку мовлення, у 40% – високий і лише у 10% (тобто 1 людини) – середній.

    В ході даного дослідження відмічено, що деякі ускладнення викликали визначення таких слів, як герой, гойдатися, з'єднуватися, крутитися, спотикатися, деякі з учасників дослідження взагалі не змогли точно охарактеризувати ці слова.

    Загалом із завданням учні справилися легко, швидко і правильно, визначення даних понять не викликало особливих ускладнень.

    Результати з'ясування пасивного словникового запасу.

    Результати дослідження пасивного словникового запасу учнів четвертого класу занесені в таблицю № 3.


    Таблиця №3. Результати дослідження пасивного словникового запасу

    № слова

    Досліджувані учні (кількість правильна підібраних поняття до даного слова)

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    9

    10

    1

    3

    3

    5

    3

    2

    0

    5

    0

    2

    0

    2

    2

    4

    5

    3

    0

    0

    5

    3

    3

    2

    3

    5

    5

    5

    5

    5

    5

    5

    5

    5

    5

    4

    5

    5

    5

    5

    3

    3

    5

    5

    5

    5

    5

    4

    5

    5

    2

    2

    3

    4

    4

    5

    5

    6

    3

    3

    5

    3

    3

    0

    3

    3

    2

    5

    7

    5

    5

    5

    5

    5

    5

    5

    5

    5

    5

    8

    5

    5

    5

    5

    5

    3

    5

    5

    5

    5

    9

    5

    5

    5

    5

    5

    5

    5

    5

    5

    5

    10

    5

    5

    5

    4

    3

    0

    5

    2

    5

    5

    ВСЬОГО

    42

    45

    50

    40

    33

    24

    47

    37

    42

    42

    Бали

    10

    10

    10

    9

    8

    6,5

    10

    8

    9

    9

    Оцінка результатів відбувалася по наступній системі: якщо випробовуваний знаходив правильно значення

    від 40 до 50 слів, то у результаті отримує 10 балів;

    від 30 до 40 слів – 8 – 9 балів;

    від 20 до 30 слів – 6 – 7 балів;

    від 10 до 20 слів – 4 – 5 балів;

    менше 10 слів – не більше 3 балів.

    Результати 9,5 – 10 балів свідчать про дуже високий рівень розвитку пасивного словникового запасу, 8 – 9 балів – про високий рівень розвитку і 4 – 7 балів – про середній рівень.

    За даними звітної таблиці можна зробити наступні висновки: у 40% опитаних (тобто 4 чоловік) дуже добре розвинений пасивний словниковий запас, у 50% - словниковий запас розвинений добре і лише у 1-го випробовуваного пасивний словниковий запас розвинений на середньому рівні.

    Слід зазначити, що на початку дослідження в деяких учнів виникали труднощі. Окрім цього деякі труднощі у окремих досліджуваних викликали в таких групах слів як:

    Велосипед, літак, автомобіль, автобус, мотоцикл;

    Цвях, кнопка, шуруп, скріпка, прищіпка;

    Хутро, пір'я, луска, пухнуло, шкура;

    Герой, друг, боягуз, ябеда, ворог;

    Гострий, тупий, колючий, ріжучий, шорсткий.

    Дане дослідження викликало у досліджуваних учасників деякі труднощі, проте при докладнішому поясненні, при повторах деяких рядів слів, учні зрозуміли і справилися із завданням, що нам дає право судити про їх високий рівень розвитку мовлення.


  • 1   2   3


    База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка