Вісник київського національного лінгвістичного університету серія Філологія



Сторінка10/19
Дата конвертації09.03.2016
Розмір2.99 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   19

СЛОВОТВІРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГНІЗДОВИХ ТЕРМІНІВ
ЛЕСЕЧКО Б. В.

Львівський регіональний інститут державного управління

Національної Академії державного управління при Президентові України
У статті проаналізовано словотворення німецьких гніздових сільськогосподарських термінів; визначено роль та місце словоскладання у досліджуваній підсистемі; виявлено способи розширення термінологічних гнізд; описано найтиповіші словотвірні моделі; висвітлено результати кількісного розподілу іменників за способом словотворення та залежно від детермінанта.

Ключові слова: термін, термінологічне гніздо, німецька сільськогосподарська лексика, словотвір, словоскладання, композита, модель, детермінант.
В статье проанализировано словообразование немецких гнездовых сельскохозяйственных терминов; определена роль и значение словосложения в исследуемой подсистеме, виявлены способы расширения терминологических гнезд; описаны наиболее типичные словообразовательные модели; приведены результаты количественного распределения существительных по способу словообразования и в зависимости от детерминанта.

Ключевые слова: термин, терминологическое гнездо, немецкая сельскохозяйственная лексика, словообразование, словосложение, композита, модель, детерминант.
The article deals with the peculiarities of word formation of German nest agricultural terms, role and meaning of word combination in the studied subsystem, methods of terminological nests spreading, description of the most typical word formation models. Here are also presented results of quantitative distribution of nouns according to the methods of word formation depending upon the determinant.

Key words: term, terminological nest, German agricultural vocabulary, word formation, word composition, composite, model, determinant.

Сучасні лінгвістичні дослідження характеризуються підвищеним інтересом до вивчення мікросистем мови у різних ракурсах. До важливих завдань мовознавчої науки та практики належить глибоке вивчення лексичного складу субмов, тенденцій їх розвитку, укладання глосаріїв, словників. Центральне місце у субмовах науки та техніки займають явища словотвору [1, 3, 8, 12, 13, 17], що зумовлено інтенсифікацією номінативних одиниць у цій сфері. Тому вивчення словотвірних процесів на рівні мікросистем належить до актуальних питань сучасних лінгвістичних досліджень. Словотвірні процеси німецької сільськогосподарської лексики та характерні для цієї лексичної підсистеми явища словотвору досі не були об’єктом дослідження як з формального, так і зі змістового боку.



Метою статті є дослідження словотвірних процесів у субмові сільського господарства. Для досягнення мети необхідно відібрати базові терміни у субмові сільського господарства, вивчити їх словотвірний потенціал, здійснити словотвірний аналіз гніздових слів.

Словотвірний аналіз 5415 гніздових слів, об’єднаних навколо 61 базової одиниці, довів, що центральне місце серед них займають однослівні терміни (4022 одиниці), що становить 74,3%. Решта (1393 одиниці, або 25,7%) є термінологічними словосполученнями.

Із вказаної вище кількості однослівних термінів лише 44 (1,09%) є прикметниками і 3 (0,07%) – дієсловами. Решта (3975 одиниць) – це іменники, більшість із яких утворені способом словоскладання, – 3857 одиниць (табл. 1).

Таблиця 1

Кількісний розподіл іменників за способом словотворення




Іменники

Усього

%

1.

Іменники означального типу

3847

96,78

2.

Іменники сурядного типу

10

0,25

3.

Похідні, складнопохідні зрощення

117

2,94

4.

Скорочення

1

0,03

Усього

3975

100

Відомо, що словоскладання – характерна особливість німецької мови [2–8; 10; 11; 14]. Кількість складних слів зростає як у загальновживаній мові, так і в терміносистемах. На думку М. Степанової, словоскладання є одним із найдавніших і водночас найпродуктивніших способів словотворення іменників, “провідною словотвірною тенденцією у розвитку німецької мови” [10, с. 109]. Г. Пауль підкреслює необмежену можливість утворення складних слів із двох іменників [15, с. 109]. Г. Вернеке вважає, що багатство німецького словника “базується просто на оптичному обмані”, оскільки “величезна маса складних слів – це номінатив із препозитивним суб’єктивним чи об’єктивним генетивом, тобто синтаксичне сполучення, яке у середньовіччі писалось окремо, пізніше отримало педантичний дефіс, а тепер повністю об’єдналося й удостоїлося дивної честі: його розглядають як одне слово” [16, с. 139].

Р. Мурясов наводить такі статистичні дані: у сучасній німецькій мові (за винятком термінологічної лексики) представлено 3–4 тисячі кореневих слів, кількість похідних із прозорими словотвірними мотиваційними відношеннями – понад 30 тисяч, а кількість складних слів дорівнює приблизно 300–400 тисячам одиниць [8, с. 3]. У відсотковому відношенні цих даних отримуємо: кореневі слова – 0,9%, похідні – 7,8%, складні – 91,3%. Якщо до цих даних додати терміни, то перевага знову на боці складного слова.

У досліджуваному нами матеріалі кореневі одиниці складають 1,7%, похідні – 2,2%, складні іменники – 96,1%. Така тенденція спостерігається й у інших терміносистемах, оскільки терміни-композити є домінуючим способом словотвору в німецьких субмовах науки та техніки [12, с. 14]. “Важко переоцінити роль словоскладання в мові наукової прози”, – зауважує Р. Вінтайкіна, бо воно є “одним зі способів реалізації принципу економії – рушійного закону розвитку мови” [3, с. 36].

При вивченні складних слів спостерігаються дві тенденції: синтактико-орієнтована та семантико-орієнтована. “Словотворення – це особливий не лише за структурою, але і за змістом спосіб номінації, який у принципі не зводиться до синтаксичних закономірностей, а складні слова принципово не зводяться до словосполучень, синтагм та інших синтаксичних одиниць. Це у свою чергу є достатнім підґрунтям для аналізу значення складного слова не лише у термінах синтаксису, але і в термінах семантики” [7, с. 31] .

Cлід зауважити, що розгляд складного слова крізь призму синтаксису має свої переваги. За типом синтаксико-семантичного зв’язку М. Степанова класифікує складні іменники так [9, с. 117]: 1) сурядні; 2) означальні; 3) імперативні.

Із 3857 складних іменників у досліджуваному масиві виявлено лише 10 складних іменників сурядного типу: Körnerleguminosen, Wickgras, Wickhafer та ін. Характерною їхньою ознакою є те, що компоненти у них зв’язані за принципом сурядності, тобто синтаксично рівноправні [10, с. 143], де “ціле є результатом злиття частин” [9, с. 144]. Незначна вага цих утворень, порівняно з означальними композитами, характерна не лише для досліджуваної сукупності, а і для німецької мови в цілому [10, с. 143–144].

Уважаємо, що будь-яка композита німецької мови розчленовується на два безпосередньо-складових елементи, де і перший, і другий можуть бути у свою чергу складними основами. Цю особливість складного слова відзначає і Г. Винокур: “Якщо від похідного І ступеня утворена похідна основа ІІ ступеня, то три морфеми, які утворюють цю нову основу, зв’язані між собою не нарізно, не A+B+C, а так, що третя приєднується до уже готової комбінації перших двох, тобто /A+B/ +C” [2, с. 286]. Отже, похідне слово є завжди бінарною конструкцією, тобто розкладається на дві частини” [2, с. 287]. Другим компонентом виступає іменник, першим може бути іменник, прикметник, дієслово, числівник тощо. За характером першого компонента детермінативні композити досліджуваної сукупності можна розділити на кілька груп.



Як зауважує М. Степанова, серед складних іменників найпоширенішим є тип означального складного слова з іменником у ролі означального слова, оскільки “…теоретично в німецькій мові будь-який іменник може об’єднуватися з іншим іменником в одне слово” [10, с. 120]. Досліджуваний нами матеріал теж свідчить про домінуючий спосіб словотвору за цим типом (табл. 2). Так, із 3975 іменників (3595, або 89,7%) – складні іменники з детермінантом іменником, із 3847 означальних складних іменників 3595 є композитами з іменником у якості першої безпосередньої складової (далі – БС).

Таблиця 2

Кількісний розподіл іменників означального типу залежно від детермінанта



Детермінант

Усього

%



Основа іменника

3595

93,45



Основа дієслова

178

4,62



Основа прикметника

71

1,87



Основа займенника

1

0,03



Основа скорочення

1

0,03

Усього

3847

100
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   19


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка