Вісник київського національного лінгвістичного університету серія Філологія



Сторінка12/19
Дата конвертації09.03.2016
Розмір2.99 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   19

Підтримуємо думку Б. Головіна [2, с. 4], який доводить, що у морфемній будові слів-термінів і слів-нетермінів, а також у граматичній побудові термінованих і нетермінованих словосполучень немає принципових відмінностей.

Коли термін стає загальновідомим словом, він втрачає свою специфічну рису. Таким чином, термінологічна та професійна лексика знаходиться у нерозривному зв’язку із загальновживаною лексикою [13, с. 260]. Терміни lifting (ліфтинг, підтяжка), liposuction (ліпосакція, відкачування жирових відкладень); Botox injection (ін’єкція Ботоксу) та багато інших стали повноправними одиницями нашої мови, зазнали впливу фонетичної і граматичної її системи, зокрема можуть відмінятися: ліфтингу, ліфтингом; ботоксу; утворювати інші частини мови: ботоксний. Місце терміна у системі мови зображено на мал. 1.

Мовлення (Language Facts) Реалізація



Абстракція

Мова (Language System)


Мал. 1. Місце терміна у мові
Малюнок ілюструє, що фактична ідентифікація терміна як слова або ЛО на рівні системи мови не гарантує можливості теоретичного його дослідження тими ж способами, що й слова, оскільки, на думку К. Каґеури, вивчення семантики і словотвірних моделей окремих ЛО дає змогу виявити особливості системи мови, де ці одиниці вживаються, а аналіз окремих ТО не характеризує терміносистему як ціле [15, с. 13]. Таке формулювання є не зовсім коректним, бо термін – це особливе утворення, яке потребує всестороннього наукового підходу для його опису, але визначення рис, притаманних групам ТО, дає право стверджувати, що вони є характерними і для більшого корпусу ЛО, зарахованих до цієї терміносистеми.

Це питання є широким і складним у мовознавстві, тому потребує нових наукових розробок. Полеміка навколо ТО та терміносистем не лише перебуває в активній фазі, а й набирає обертів у своєму розвитку: з’являються праці, у яких термін стає об’єктом когнітивних досліджень, йому додають нових рис залежно від ракурсу вивчення.



Питання розвитку термінології метамови ПХ, а саме виявлення національного/інтернаціонального, дослідження словотвірних моделей, висвітлення опозиції “термін – науковий концепт”, а також її фреймової репрезентації, потребують негайного вирішення і розглянуті нами детально у наступних статтях.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Волкова Т. Я. К вопросу о разграничении термина и общеупотребительного слова / Т. Я. Волкова // Studia Germanica et Romanica : Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання. – Донецьк : ДонНУ, 2004. – Т. 1. – № 1. – С. 5–16.

  2. Головин Б. Н. Термин и слово / Б. Н. Головин // Термин и слово : межвузовский сборник. – Горький : ГГУ, 1980. – С. 3–12.

  3. Грицьків А. В. Міжсистемна взаємодія як чинник термінотворення (на прикладі англомовних фінансових термінів) : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / А. В. Грицьків. – Львів, 2004. – 20 с.

  4. Квитко И. С. Терминоведческие проблемы редактирования / И. С. Квитко, В. М. Лейчик, Г. Г. Кабанцев. – Львов : “Вища школа”, 1986. – 150 с.

  5. Комарова З. И. О сущности термина / З. И. Комарова // Термин и слово : межвузовский сборник. – Горький : ГГУ, 1979. – С. 3–12.

  6. Крижко О. А. Особливості терміна як основної одиниці терміносистеми / О. А. Крижко // Studia Linguistica : зб. наук. пр. – Вип. 1. – 2008. – С. 62–86.

  7. Маковська О. О. Семантична характеристика торгівельних марок англійської термінолексики пластичної хірургії / О. О. Маковська // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції : Проблеми та перспективи лінгвістичних досліджень в умовах глобалізаційних процесів. – Тернопіль : ТНЕУ, 2009. – С. 90–92.

  8. Мацюк Г. П. Про термінологізацію одиниць загальновживаної лексики / Г. П. Мацюк // Мовознавство. – 1984. – № 5 (107). – С. 68–71.

  9. Сергевнина В. М. О методике выделения терминов / В. М. Сергевнина // Термин и слово : межвуз. сб. – Горький : ГГУ, 1982. – С. 46–53.

  10. Сергєєва Г. А. Англомовні запозичення в українській правничій термінології : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.01 “Українська мова” / Г. А. Сергєєва. – Х., 2002. – 16 с.

  11. Удалов В. Л. Конфліктність як терміноструктура і терміносистема / В. Л. Удалов // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2005. – № 22. – С. 147–149.

  12. Хацер Г. О. Проблема зв’язку термінології із загальновживаною лексикою / Г. О. Хацер // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2006. – № 28. – С. 216–219.

  13. Щерба Д. В. Засоби запозичення та асиміляція англомовних комп’ютерних термінів / Д. В. Щерба // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2004. – № 17. – С. 260–262.

  14. Щерба Д. В. Термін та його дефініція як головні онтологічні поняття термінознавства / Д. В. Щерба // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2006. – № 28. – С. 237–240.

  15. Kageura K. The dynamics of terminology : a descriptive theory of term formation and terminological growth / Kyō Kageura. – Philadelphia : John Benjamin’s, 2002. – 322 p.

  16. Temmerman R. Towards new ways of terminology description : the sociocognitive approach / Rita Temmerman. – Philadelphia : John Benjamin’s, 2000. – 258 p.


ЕКСПРЕСИВНІСТЬ ЯК ФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ОДНОСЛІВНИХ ІДІОМ
МОСЕЙЧУК О. М. 

Житомирський державний університет імені Івана Франка
У статті розглянуто категорію експресивності як умову породження прагматичного потенціалу однослівних ідіом, що визначає їх функціональний спектр у комунікативному середовищі; визначено принципи розподілу однослівних ідіом за ступенем ідіоматичної абстракції; проаналізовано кореляції понять “експресивність”, “образність”, “емотивність” та “оцінка”; встановлено, що поняття “образності” є ширшим за поняття “експресивність”.

Ключові слова: експресивність, емотивність, ідіоматична абстракція, образність, однослівна ідіома, оцінка.
В статье рассмотрена категория экспрессивности как условие порождения прагматического потенциала однословных идиом, которое определяет их функциональный спектр в коммуникации; определены принципы классификации однословных идиом по степени идиоматической абстракции; проанализированы корреляции понятий “экспрессивность”, “образность”, “эмотивность” и “оценка”; установлено, что понятие “образности” шире понятия “экспрессивности”.

Ключевые слова: экспрессивность, эмотивность, идиоматическая абстракция, образность, однословная идиома, оценка.
The category of expressiveness is viewed as the condition that generates the pragmatic potential of one-word idioms and predetermines their functioning in communication. The paper presents the one-word idioms division according to the degree of idiomatic abstraction and sees into the correlation between the notions of expressiveness, figurativeness, emotivity and affective evaluation. The accent is given to the fact that the notion of figurativeness is much wider than that of expressiveness – figurativeness does not necessarily create expressiveness. Expressiveness starts in case that figurativeness is used to affect the interlocutor consciousness, aside from nomination.

Key words: expressiveness, emotivity, idiomatic abstraction, figurativeness, one-word idiom, evaluation.
На сучасному етапі розвитку лінгвістики стає зрозумілим недоцільність дослідження експресивності лише як естетичної категорії. З огляду на потужний регулятивний потенціал експресивних мовних одиниць, актуальним є дослідження категорії експресивності у межах теорії мовленнєвого впливу, що вивчає засоби і стратегії оптимізації процесу спілкування. За матеріал дослідження обрано однослівні ідіоми (далі – ОІ) англійської мови. ОІ визначається як продукт креативної рефлексивно-номінативної діяльності носіїв мови, спрямованої на посилення регулятивного потенціалу мовного знака шляхом вторинної номінації.

Метою статті є дослідження експресивності як функціональної характеристики однослівних ідіом.

Завдання статті:

– аналіз кореляції понять “експресивність”, “образність”, “емотивність”, “оцінка”;

– висвітлення ролі образності у процесі ідіомотворення.

ОІ властиві такі риси, як структурно-семантична цільнооформленість, узуальна стійкість, ідіоматичність, експресивність, образність та здатність до емотивно-оцінної кваліфікації позначуваного. Визначальною рисою однослівних ідіом та ідіоматики у цілому є експресивність. Антиномія двох функцій мови – інформативної та експресивної – зумовлена асиметричністю мовного знака і є потужним стимулом розвитку системи мови. Надлишковість, естетична інформація та експресивність відіграють значну роль у процесі комунікації, поряд з інформативністю [12, с. 39]. Розвиток системних знакових властивостей і функцій ОІ полягає у створенні необхідного рівня знакової надлишковості.

Розглядаючи поняття надлишковості в межах ідіоматики, слід зазначити, що воно позбавлене значення “зайвий”, “непотрібний”, якого це поняття набуває у повсякденному мовленні [7, с. 172]. Надлишковість є абсолютно необхідною властивістю ідіоматичного знака. Це означає, що мовці у процесі комунікації передають і отримують нову інформацію за допомогою вже наявних у мові одиниць (to christen – уперше використати якусь річ; chicken – боягуз; buzz – чутки; breeze – щось дуже легке; bananas – божевільний, дурний): Thats the intent of officials like Goldy, who is hopeful that the recent burst of political activity among young people during the presidential election could create a buzz on the municipal level (The Boston Globe, Apr 30, 2008).

Велика роль у цьому процесі належить ідіоматичній абстракції, яка пов’язана з поняттям умотивованості. Ми вводимо поняття ідіоматичної абстракції, слідом за поняттям фразеологічної абстракції. “Фразеологічна абстракція – закономірне абстрагування сполучення слів від їх лексичних і граматичних значень, від типового значення синтаксичної конструкції, від вихідного значення словесного комплексу. Фразеологічна абстракція буває неповною, завдяки чому зберігається внутрішня форма фразеологічних одиниць (ФО) та вмотивованість фразеологічного значення. Вирішальну роль у розвитку фразеологічної абстракції відіграє послаблення семантичного зв’язку між значеннями ФО й вихідним значенням словесного комплексу” [11, с. 120]. Фразеологічна абстракція пов’язується з мотивацією фразеологічного значення. На думку фразеологів, між фразеологічною абстракцією і мотивацією існує зворотно пропорційний зв'язок [2, с. 61; 7, с. 167; 8, с. 158]. Чим складнішою є семантична структура фразеологізму, тим вищим є рівень фразеологічної абстракції і, відповідно, ступінь втрати мотивації [8, с. 164].

У рамках нашого дослідження доцільно вживати термін “ідіоматична абстракція”, оскільки ми дотримуємося точки зору, що зона ідіоматики охоплює не лише рівень словосполучення і речення, але й рівень лексичний. До того ж, не всі фразеологізми є ідіомами, тобто не всі ФО зазнають ідіоматизації. Досить часто фразеологізацію словосполучення розуміють як його ідіоматизацію, хоча ці процеси не є тотожними. Явище фразеологізації розуміємо як процес стабілізації й закріплення в мовній практиці певного мовного колективу готових (відтворюваних), відносно стійких мовних комплексів. За формально-граматичним критерієм ці комплекси співвідносяться зі словосполученням або реченням [13, с. 114]. Ідіоматизація є процесом перетворення закріпленого в узусі відтворюваного мовного комплексу в експресивну одиницю мови. Явище ідіоматизації завжди супроводжується семантичними трансформаціями. Основними ознаками ідіоматизації Л. Ройзензон уважає метафоричність, оцінне значення, семантичну цілісність, експресивність, емоційність, особливу модальність та інтонацію [13, с. 111].

В основі явища ідіоматизації лежить процес переінтерпретації значення, у результаті якого спостерігається відносна непрозорість зв’язку між актуальним значенням ідіоми та її формою. Переінтерпретація значення “А” вираження А як значення “В” є операцією, що зумовлює трансформацію “А” у “В” за принципом R. Непрозорість знака А є властивістю А, яка перешкоджає виведенню значення “А” через відсутність продуктивного правила, що не дозволяє виявити “А” або через відсутність одного, або декількох компонентів А у словнику. Переінтерпретація – це погляд на ідіому з погляду її породження, а непрозорість – з позицій її розуміння. [3, с. 52]. Отже, явище фразеологізації пов’язане з усталенням структур словосполучення або речення, їх легкою відтворюваністю у процесі мовлення, у той час, як ідіоматизація є семантичним явищем, кінцевим результатом якого є набуття одиницею експресивності з метою ефективного впливу на свідомість суб’єктів дискурсу. Тому вживання терміна “фразеологічний” щодо рівня слова, на наш погляд, є недоречним. Звісно, процес ідіоматичної абстракції на рівні словосполучення є складнішим унаслідок структурної різниці між словом і словосполученням. Дещо схожою до ідіоматичної абстракції словосполучення є ідіоматична абстракція складних слів (butterfingers – діряві руки; to blindside – бити по вразливих місцях; backscratching – послуга за послугу): Margaret doesn't believe that Northern Ireland should have its own Eurovision entry and form a UK-Ireland backscratching cabal like the other Europeans <…> (Belfast Telegraph, Jun 14, 2007). ОІ може набувати необхідного рівня надлишковості за умови досягнення певного рівня ідіоматичної абстракції.

О.  Кунін виділяє чотири рівні фразеологічної абстракції: найвищий, вищий, середній і низький [8, с. 164]. Перші два рівні відповідають фразеологізмам-ідіомам, два інші – фразеологізмам неідіоматичного характеру. Як уже було зазначено, процес ідіоматичної абстракції тісно пов’язаний з поняттями “переінтерпретація” та “непрозорість”, причому переінтерпретація є процесом, а непрозорість – результатом. Ступінь непрозорості ідіоми відповідає ступеню її ідіоматичної абстракції. Ступінь ідіоматичної абстракції не є стабільним явищем і може змінюватися на різних етапах розвитку мови. Це залежить від багатьох факторів: частоти вживання ідіоми, її популяризації у різних типах дискурсу, зовнішніх і внутрішніх змін у мові, з одного боку, та таких характеристик суб’єктів дискурсу, як вік, освіта, релігійна й етнічна приналежність, субкультура, професія, соціальний статус, стать, ерудиція, – з іншого.

Відповідно до цієї класифікації, в ОІ спостерігаються переважно найвищий та вищий рівні ідіоматичної абстракції. До найвищого рівня абстракції належать одиниці на кшталт double-Dutch – незрозумілий, складний; crackers – божевільний; cheapskate – скнара; to doctor – підробляти: Police doctored a composite picture of Jean Charles de Menezes to make the innocent Brazilian look more like a terrorist suspect <…> (The Times, Oct 18, 2007). У таких ОІ спостерігається майже повна втрата мотивації, а встановлення внутрішньої форми цих одиниць є можливим, переважно, лише за допомогою етимологічного аналізу. В ОІ з високим ступенем абстракції мотивацію можна простежити через внутрішню форму (brainy – розумний, кмітливий; bottleneck – затримка, що заважає всьому процесу; bloodbath – кривава бійня; blabbermouth – базікало; to bellyache – скаржитися через дрібниці; barfly – частий відвідувач барів; to milk – просити, вимагати грошей, доїти): It's less than 4 miles from Highway 580's roaring trucks and notorious bottlenecks, but Murrieta's Well seems far, far away from such stress-inducing 21st century annoyances (San Francisco Chronicle, Jun 27, 2008). Ідіоматична абстракція є одночасно і процесом, і результатом, оскільки, набувши необхідного рівня ідіоматичної надлишковості, ОІ надається статус одиниці мови, що фіксується в лексикографічних джерелах.

Для ідіоми як експресивної одиниці її інформативна надлишковість відіграє таку ж важливу роль, як інформативність для одиниці інформативної. По суті, як комунікативний знак (інформема), ідіоматична одиниця нібито мові не потрібна, оскільки переважна кількість ідіом вступає у синонімічні відношення зі словом, тобто з точки зору функції позначення ідіоми тотожні лексемам. Усі мовні засоби можна умовно розташувати за шкалою протиставлення експресивність : : нейтральність (або надлишковість : : інформатив­ність, експресивність : : номінативність, експресивність : : неекспресив­ність. Полюсами такої опозиції на лексичному рівні є власне номінативні одиниці, які виконують номінативну функцію, та експресивно-виражальні одиниці, що реалізують експресивну функцію мови [12, с. 40−41]. Предмет нашого зацікавлення становлять саме експресивно-виражальні одиниці лексичного рівня, зведені до класу однослівних ідіом.

Підкреслюючи зв'язок між експресивністю, емоційністю та оцінкою, дослідники все ж таки намагаються провести між ними чітку межу [5; 10; 12; 15]. На думку І. Туранського, експресивність завжди співвідноситься з нейтральною формою і не може існувати поза межами цього співвідношення. Виразність передбачає процес посилення, інтенсифікації [14, с. 15]. Експресивність є посиленням сприйняття за рахунок емоційної реакції, яка зумовлена образністю. Через експресивність емотивно-оцінна одиниця набуває ілокутивної сили [14, с. 112, 202]. Отже, більшість авторів пов’язують експресивність з поняттям інтенсивності [1; 4; 6; 9; 14], розглядаючи експресивність як властивість тексту або його складової, що передає смисл зі збільшеною інтенсивністю, тобто експресія є засобом збільшення ілокутивної сили висловлення.

Характеризуючи відношення експресивність/емоційність, слід зазначити, що експресивність є більш опосередкованою семантичною властивістю через ширший діапазон функціонування: “<…> будь-який прояв емоційної семантики є експресивним, але не все експресивне є емоційним” [12, с. 43]. Експресивність пов’язана з емоційною оцінкою, хоча і не вичерпує її. У мовленнєвих актах експресивність оцінювальних виразів спрямована на посилення емоційного впливу на співбесідника, тобто на збільшення перлокутивного ефекту оцінного висловлення. Експресивність складає істотну ознаку мовленнєвих актів, де оцінка є головною ілокутивною силою. З іншого боку, естетична оцінка не характеризується обов’язковою експресивністю [5, с. 42].

Поняття “оцінка” є ширшим за поняття “експресивність”. ОІ як експресивні одиниці завжди містять елементи оцінки. Слова good, nice, bad виконують оцінну функцію, але на відміну від ОІ pushy (настирливий, нахабний), knockout (гарний, класний, привабливий), frog (француз, жабоїд), edgy (схвильований, знервований), lousy (мерзенний, огидний) вони не виражають експресії.

Розмежовуючи експресивність, оцінку та емоційність, мовознавці оперують поняттям образності. Залежність цих понять є очевидною, оскільки образність є одним із потужних факторів підвищення емоційно-оцінного й експресивного потенціалу лексики та фразеології. Слід зазначити, що образність є ресурсом, джерелом експресивності. Експресивність, оцінка та емоційність є синхронними, монофункціональними властивостями лексики і фразеології, а образність є діахронічною, поліфункціональною властивістю. Отже, між образністю та експресивністю наявний причинно-наслідковий зв'язок. Образність може породжувати експресивність, бути лише її джерелом, а не функціональною ознакою. У такі ж відношення вступає образність з емоційністю та оцінкою [12, с. 43­­−44].

Поняття образність є ширшим за поняття експресивність: не всі одиниці, що мають образну основу є експресивними. Сама по собі образність не є гарантом експресивності. Експресивність виникає у випадку, якщо образність використовується не лише як номінативна ознака, а як підстава для підсиленого впливу на суб’єктів дискурсу з метою регуляції їх поведінки. З іншого боку, в межах функціонального класу ідіом образність є індикатором експресивності у складі семантики ідіоматичних одиниць. Образність виникає на основі відчуттів, які людина переживає під час набуття досвіду. Образ не обов’язково має бути зоровим, він може утворитися на основі будь-якого органу чуття (зір, слух, смак, нюх, дотик). Задля підтвердження цієї тези, наведемо приклади ідіом (однослівних ідіом та ідіом-фразеологізмів), що свідчать про можливість класифікації образності за типом образотворчого рецептора:

Екстерорецептори (зовнішні):

1. Дистанційні:

а) рецептор зору: newshound – журналіст (образ собаки, що йде по сліду в пошуках чогось), blinder – чудова, блискуча гра, блискучий виступ (образ спалаху, блиску тощо, що засліплює), a snake in the grass – прихована небезпека, прихований ворог (образ змії, що ховається у траві), chickenfeed – дуже мало, “кіт наплакав” (образ невеликої кількості зернят, достатньої щоб нагодувати курча), fish out of water – не в своїй тарілці (візуальний образ риби, яка є безпорадною за межами водойми), run around like a chicken with its head (cut) off – бути в паніці, не знати як діяти (образ курки, що може ще деякий час хаотично бігати після відсікання голови завдяки тому, що стволова частина мозку (що залишається) відповідає за більшість рефлексів), take to smth like a duck to water – швидко та легко навчитися чомусь (образ качки, чи каченяти, що починає природно поводиться на воді, навіть коли це відбувається вперше), go down like lead balloon – провалитися (про жарт, ідею, пропозицію), не сподобатися (образ свинцевої кульки, що швидко тоне);

б) рецептор слуху: buzz – чутки (образ дзижчання), double-Dutch – щось незрозуміле, заплутане, нерозбірливе (звуковий образ незрозумілої для когось іноземної мови (у даному випадку голландської), mumbo-jumbo – мова, насичена термінами, яка здається незрозумілою або безглуздою (образ незрозумілих, незнайомих звуків), banger/clunker – авто у поганому стані, драндулет, тарадайка, розвалюха (звуковий образ вихлопів, стукоту/брязкоту), crow – вихвалятися (образ каркання ), bark – викрикувати, “гавкати” (образ гавкання), babbling brook – язиката хвеська, пор. рос. болтунья, сплетница (звуковий образ журчання води), with a bang – швидко, дуже успішно (образ пострілу, вибуху);

в) рецептор нюху: rotten – неприємний, огидний (образ гнилого запаху), stinker – щось неприємне або складне (образ неприємного запаху), stinking – огидний, гидкий (образ неприємного запаху), smell of powder – бойовий досвід (образ горілого пороху), smell a rat – відчувати біду, недобре, підозрювати обман (образ запаху щура (коли мисливський собака відчував запах щура, він збуджувався), smell blood – бути готовим до дій, до бійки (образ запаху крові), smell fishy – здаватися підозріливим (образ запаху зіпсованої риби).

2. Контактні (шкірні органи чуття):

а) рецептори дотику і тиску: punchy – влучний, гострий (про промову, критику тощо), ефективний (тактильний образ сильного удару кулаком), prickly – неприємний, дратівливий (тактильний образ уколу шипом, колючкою), needle – підбурювати, дратувати (тактильний образ поколювання голкою), rib – висміювати, кепкувати, жартувати, дражнити (тактильний образ штрикання чимось у ребра), press – перековувати, тиснути на когось (тактильний образ натиснення), soft-soap – підлещуватися, лестити (образ ніжного дотику до рідкого мила, що здатне, незважаючи на рідкий стан, бути досить ефективним), paw – лапати, мацати (дотиковий образ торкання рукою), nerves of steel – сталеві нерви (образ твердих на дотик нервових волокон, зроблених зі сталі);

б) терморецептори: roasting – жаркий, спекотний (термообраз, образ високої температури), sweat – працювати, “пріти”, корпіти над чимось (образ підвищення температури під час важкої роботи, що супроводжується інтенсивним виділенням поту для охолодження тіла);

в) рецептори болю: bellyache – постійно скаржитися (образ болю у животі), sorehead – скиглій, буркотун (образ болю у голові).

Б. Інтерорецептори (внутрішні):

а) рецептори положення і рівноваги (напівкруглий канал, внутрішнє вухо): knockout – карколомний успіх (образ (відчуття) втрати рівноваги після влучного, потужного удару), punch-drunk приголомшений (образ голово кружіння та втрати рівноваги після удару або вживання алкоголю);

б) рецептори кінетичних функцій (органи в м’язах, сухожиллях, суглобах і на поверхні фаланг): backbreaking – важкий, виснажливий (кінетичний образ напруження спинних м’язів через важку ношу), a millstone to smbs neck – важкий тягар (відповідальність), ярмо, проблема, якої важко позбутися (образ тяжкої ноші, що тисне на м’язи та скелет);

в) рецептор смаку: peach – “перший сорт”, вищого ґатунку (смаковий образ персика), plum – ласий шмат, прибуткове місце, вигідне становище (смаковий образ сливи), lemon – неприємна людина, непотрібна (дешева) річ (образ неприємного смаку лимона), sweetener – дія, жест, подарунок тощо (особливо у сфері укладання угод), що стимулює зробити щось (образ солодкого приємного смаку), peppery – їдкий (про ставлення), гострий (образ неприємного їдкого смаку), spice up – оживити, привнести “родзинку” (образ оздобленого спеціями смаку), go sour – погіршуватись (образ кислого смаку), real jam – справжнє задоволення, пальчики оближеш (образ солодкого смаку джему);

г) вісцелярні рецептори, що регулюються симпатичною нервовою системою (спрацьовують у пікових (стресових) станах і супроводжуються викидом адреналіну):

1) терморецептори: chiller – фільм жахів (образ холоду у животі);

2) кінестетичні рецептори: have butterflies in the stomach – нервувати, відчувати мандраж, хвилюватися (образ тріпотіння у животі), jim-jams та heebie-jeebies – стан сильної нервозності, мандраж, мурашки по тілу (образ неприємного поколювання та лоскотання по тілу).

Волокна симпатичної нервової системи іннервують всі без винятку органи і тканини тіла. Збудження, яке виникло в симпатичній нервовій системі залучає, як правило, велику кількість нейронів, тому ефекти подразнення не бувають локалізовані в якомусь певному органі, а охоплюють широкі області. Тому нерідко спостерігаються синкретичні (гібридні) образи, сформовані за допомогою декількох різних рецепторів, як наприклад:

− терморецептор та зоровий рецептор: red-hot – свіжий, новий (візуальний образ червоного та образ гарячого), steamed-up – схвильований, стурбований, роздратований (образ високої температури та візуальний образ накопиченої пари, що виривається під тиском), hоt potato – складне, проблемне питання (образ високої температури та візуальний образ перекидання гарячої картоплини з однієї руки до іншої), get into hot water – потрапити у біду, влипнути в історію (образ високої температури та візуальний образ реакції живої істоти, що потрапляє у гарячу воду);

– зоровий рецептор та вісцеральний рецептор: broken-hearted – убитий горем, з розбитим серцем (візуальний образ розбитого предмету та образ глибокого переживання, внутрішнього болю);

– зоровий рецептор та дотиковий рецептор: get the boot – бути звільненим з роботи (візуальний образ стусана ногою та тактильний образ удару).

Образність є одним із засобів утворення експресивності. На підставі цього підходу видається можливим відокремити образні терміни від ОІ. Незважаючи на образність таких одиниць, як mouse (комп’ютерна миша), flycatcher (мухоловка (птах), kingfisher (рибалочка, водомороз (птах), blackbird (чорний дрізд), bluebell (дзвоники (квітка), вони не виконують експресивної функції. У мовленні вони функціонують як терміни і виконують лише номінативну функцію, займаючи за шкалою “нейтральність–експресивність” нейтральний полюс: This mode allows you to move the mouse in front of the monitor to direct the cursor's action on the screen (USA Today, Jul 19, 2004).

Експресивність є спільною і необхідною ознакою як ідіом-фразеологізмів, так і ОІ. Хоча образність є характерною ознакою ОІ (оскільки притаманна всім ОІ), саме експресивність є тією функціональною рисою і категоріальною ознакою, яка об’єднує цільнооформлені одиниці, що характеризуються ідіоматичністю у клас ОІ і визначає їх raison d’etre. ОІ, втративши експресивність, залишає клас ідіом і переходить до розряду власне номінативних одиниць, оскільки вже не здатні здійснювати інтенсивний вплив і ефективно регулювати поведінку членів лінгвокультурної спільноти.

1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   19


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка