Вісник київського національного лінгвістичного університету серія Філологія



Сторінка16/19
Дата конвертації09.03.2016
Розмір2.99 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

ЛІТЕРАТУРА


  1. Баранов А. Н., Добровольский Д. О. Идиоматичность и идиомы / А. Н. Баранов, Д. О. Добровольский // Вопросы языкознания. – 1996. – № 5. – С. 51−64.

  2. Бюлер К. Теория языка. Репрезентативная функция языка / Общ. ред. Т. В. Булыгиной / Карс Бюлер. – М. : Прогресс “Универс”, 1993. – 503 с.

  3. Красных В. В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология / Виктория Владимировна Красных . – М. : ИДТГК “Гнозис”, 2002. – 284 с.

  4. Кубрякова Е. С. Номинативный аспект речевой деятельности / Елена Самойловна Кубрякова. – М. : Наука, 1986. – 158 с.

  5. Кубрякова Е. С. Язык и знание / Елена Самойловна Кубрякова. – М. : Языки славянской культуры, 2004. – 560 с.

  6. Кубрякова Е. С., Демьянков В. З., Панкрац Ю. Г., Лузина Л. Г. Краткий словарь когнитивных терминов / Е. С. Кубрякова, В. З. Демьянков, Ю. Г. Панкрац, Л. Г. Лузина. – М. : Наука, 1996. – 245 с.

  7. Найссер У. Что такое когнитивная психология? / У. Найссер // История психологии. ХХ век. – М. : Академический проект, 2003. – С. 587–599.

  8. Потебня А. А. Мысль и язык / Александр Афанасьевич Потебня // Слово и миф. – М. : Правда, 1989. – С. 17–200.

  9. Потебня А. А. Эстетика и поэтика / Александр Афанасьевич Потебня. − М. : Искусство, 1976. − 614 с.

  10. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія / Олена Олександрівна Селіванова. − Полтава : Довкілля-К, 2010. − 844 с.

  11. Селіванова О. О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти) / Олена Олександрівна Селіванова. – К. – Черкаси : Брама, 2004. – 276 с.

  12. Селиванова Е. А. Когнитивная ономасиология / Елена Александровна Селиванова. – К. : Фитосоциоцентр, 2000. – 248 с.

  13. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты / Вероника Николаевна Телия. – М. : Наука, 1996. – 286 с.

  14. Теория метафоры : сборник / Под ред. Н. Д. Арутюновой и М А. Журинской. – М. : Прогресс, 1990. – 512 с.

  15. Ужченко В. Д. Східноукраїнська фразеологія / Віктор Дмитрович Ужченко. – Луганськ : Альма матер, 2003. – 362 с.

  16. Ульманн С. Семантические универсалии / С. Ульманн // Новое в лингвистике. Языковые универсалии. – М. : Прогресс, 1970. – Вып. 5. – С. 278– 289.

  17. Lakoff G., Johnson M. Metaphors We Live By / G. Lakoff G., М. Johnson. – Chicago : CUP, 1980. – 242 p.

  18. Barselona A. On the plausibility of claiming a metonymic motivation for conceptual Metaphor / А. Barselona // Metaphor and Metonymy at the Crossroads. A Cognitive Perspective. − Berlin, N.Y., 2000. – Р. 36–44.


ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
19. Фразеологічний словник української мови : у 2 кн. / За ред. Л. С. Паламарчука. – К. : Наукова думка, 1993. – 981 с.
ЛЕКСЕМА LIAR ЯК ДОМІНАНТА ВЕРБАЛЬНОЇ ОБ’ЄКТИВАЦІЇ КОНЦЕПТУ БРЕХУН В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
ТЕРЕЩЕНКО Л. Я.

Львівський національний університет імені Івана Франка
У статті запропоновано семасіологічний підхід до аналізу форм вербальної маніфестації концепту liar в англійській мовній картині світу. Об’єктом дослідження є лексема liar, похідні від неї слова, сталі та вільні словосполучення. З’ясовано основні семантичні характеристики лексеми liar, що забезпечують вербальну об’єктивацію як понятійних, так і образно-оцінних характеристик концепту liar/брехун в англійській мові.

Ключові слова: концепт, похідне слово, неологізм, кваліфікуюче атрибутивне словосполучення, дескриптивне атрибутивне словосполучення.
В статье представлен семасиологический подход к анализу форм вербальной манифестации концепта liar в английской языковой картине мира. Объектом исследования является лексема liar, образованные от неё слова, свободные и несвободные словосочетания. Определены основные семантические характеристики лексемы liar, которые обеспечивают вербальную объективацию как понятийных, так и образно-оценочных характеристик концепта liar/лжец в английском языке.

Ключевые слова: концепт, производное слово, неологизм, квалифицирующее атрибутивное словосочетание, дескриптивное атрибутивное словосочетание.
The article deals with the results of semasiological analysis of verbal manifestations of the concept liar in the English language picture. The object under study is the lexeme liar and its derivatives, free and fixed word combinations, formed with it. The analysis has revealed the basic semantic characteristics of the lexeme liar that provide adequate verbal manifestation of the essential, metaphoric and evaluative characteristics of concept liar in the English language.

Key words: concept, derivative, neologism, qualifying attributive word-combination, descriptive attributive word-combination.
Однією з актуальних проблем сучасної лінгвістики є вербальна репрезентація концептуальних структур, що відображають результати індивідуальної й суспільної пізнавальної діяльності (М. Алефіренко, І. Кобозева, О. Морозова, І. Шевченко та ін.).

Оскільки концепт як глобальна смислова одиниця, квант структурованого знання, належить до сфери когніції, то його співвідношення з мовними одиницями не має однозначного характеру [4, с. 90]. Як когнітивна категорія концепт формує предметно-образну конфігурацію мовного значення; при цьому частина смислового наповнення концепту залишається поза межами семантичної структури слова і разом з іншими когнітивними категоріями створює дискурсивний простір мовної свідомості [1, с. 7]. Водночас саме мова забезпечує не тільки вираження концепту, але й закріплення його в мовній свідомості народу, а також збагачення через систему асоціативних зв’язків у мовній картині світу.

Для мовця концепт є константою, а план його вираження – змінною, що передбачає вибір засобів його відображення. У прямих номінаціях слово не представляє концепт повністю, а передає декілька основних концептуальних ознак, релевантних для повідомлення. Увесь концепт може бути об’єктивований лише в сукупності мовних засобів його експлікації, включаючи їхні синтагматичні й парадигматичні відношення [2, с. 263; 8, с. 193]. У визначенні основних форм вербальної маніфестації окремо взятого концепту вбачається провідна мета лінгвістичних досліджень у галузі лінгвоконцептології.

Об’єктом дослідження є лексема liar, похідні від неї іменники й прикметники, сталі й вільні словосполучення, до складу яких вона входить.



Метою дослідження є виявлення основних семантичних характеристик лексеми liar, що забезпечують вербальну об’єктивацію як понятійних, так і образно-оцінних складників структури концепту liar/брехун в англійській мові.

Завдання статті:

  • визначити структуру концепту liar/брехун як лінгвоментального утворення;

  • виявити ступінь збігу змісту лексеми liar і понятійної складової концепту liar / брехун;

  • проаналізувати випадки розширення семантики лексеми liar шляхом утворення похідних слів, атрибутивних словосполучень, появи додаткових семем у процесі актуалізації лексеми в мовленні;

  • схарактеризувати образно-оцінну складову концепту liar/брехун, що об’єктивуються лексемою liar та відповідними атрибутивними словосполученнями.

Дослідження виконано з позиції семасіологічного підходу до вивчення одиниць вербальної об’єктивації концепту, за якого дослідник, відштовхуючись від форми, йде до виявлення її змісту [3, с. 124].

Концепт liar/брехун трактується нами як квант структурованого знання, що перейшов із розряду індивідуально-особистісного смислу на рівень семантичного утворення, яке відображає світобачення носіїв англійської мови, що фіксує знання, уявлення, образи й оцінки мовця, який свідомо вербалізує інформацію, зміст якої не відповідає його власному знанню про предмет розмови; формує у співрозмовника хибне уявлення про предмет, коли адресатові невідомо про можливість порушення мовцем умов істинності та щирості у висловлюванні. З огляду на те, що в комунікації концепт актуалізує різні ознаки та їх сукупності [8, с. 193], він ототожнюється зі смислом у його процесуальності, з елементом рефлексії, що народжується в комунікативній ситуації [6, с. 66–67]. Тому ми зосередили увагу на проявах прагматичного компонента у структурі лексичного значення іменника liar.

В англійській мові словом-репрезентантом, яке дає ім’я концептові liar/брехун, є іменник liar, значення якого об’єктивує характеристики людини, яка навмисно створює неправдиві висловлювання. Цей іменник є не лише домінантою відповідного синонімічного ряду, а й найбільш вживаною номінацією суб’єкта неправдивого мовлення. Зокрема, згідно з даними Британського національного корпусу, на 407 випадків уживання лексеми liar припало лише два приклади з іменником prevaricator і три – з іменником fibber [10]. Лексема liar визначається як “той, хто говорить неправду або висловлює хибну думку, неправдива людина” (one who lies or tells a falsehood; an untruthful person [6, с. 127]). Отже, до її семантичної структури входять такі ознаки, як “хибність” (характеристика повідомлюваної інформації) та “нещирість” (поведінкова характеристика особистості).

З огляду на те, що зазначений іменник є похідним дієслова to lie, більшість англомовних тлумачних словників обмежуються дефініцією “someone who tells lies” [13, с. 820], посилаючись на відповідну словникову статтю “liesomething that you say or write that is not true and that you know is not true” [13, с. 822]. Крім того, похідна лексика наділена важливою здатністю фіксувати властивості пізнавальної діяльності людини, коли вона відображає в номінаціях не лише окремі предмети, процеси та їх ознаки, але й усі ці явища в їх взаємодії. “У похідних словах, – зауважує О. Кубрякова, – світ виступає як усвідомлений у його взаємозв’язках і взаємодіях. Це дозволяє похідному слову представляти, хоча й згорнуту, але все ж аналітичну дескрипцію означеного”, а тому і своєрідну його інтерпретацію [5, с. 13]. З метою виявлення згаданих аналітичних характеристик розглянемо більш детальні дефініції лексеми liar.

У визначенні “liara person who has lied or lies repeatedly” (людина, яка сказала неправду або щоразу каже неправду) привертає увагу введення ознаки “континуальність”, вираженої словом repeatedly (неодноразово, повторно) [9]. Відтак, утворюється дифузне узуальне значення лексеми liar, яке “покриває ряд дуже близьких означуваних, що цілком не збігаються” [3, с. 158]. Номінація liar застосовується на позначення учасника конкретного випадку вживання комунікативної події неправди (наприклад, I would be a liar if I said the thought of being shot at didnt cross my mind [10]) та особливого типу мовців, що схильні вдаватись до неправдивого мовлення (наприклад, Liars motto: if at first you dont deceive, lie, lie again [11]). Перший шар значення представляє прототипічний сигніфікат, що містить набір якостей, властивих прототипічному денотатові – суб’єктові неправдивого мовлення (а саме: неправдивість інформації та нещирість мовця). Другий шар значення лексеми liar містить ознаку (схильність до неправди), яка властива лише деяким членам категорії. Про укорінення такого значення свідчать неологізми, що є похідними від слова liar, зокрема liarholic (а person who compulsively lies), liarious (від “liar + hilarious”, someone who frequently lies and makes false statements to the point it entertains anyone listening), liarsenic (від “liar + arsenic”, a liar not true to anyone), liarticulitis (від “liar + articulitis”, a disease in which the victim uncontrollably lies), liarrhea (від “liar + diarrhea”, a constant urge to lie), liarface (від “liar + face”, someone who lies a lot) [15]. Наведені приклади представляють лінгвокреативні спроби позначити схильних до неправди мовців та їхню діяльність окремими номінаціями, що свідчить про продовження процесу категоризації даного концепту в колективній свідомості носіїв англійської мови.

Значення лексеми liar може зазнавати певних модифікацій. У виразі “I’m a liar (я брехун), що в повсякденному спілкуванні означає: “I am mistaken” (я помиляюся), нейтралізується сема “нещирість” [6, с. 127]. Уживання іменника liar на позначення людини, яка помилково висловлює хибне судження є, на думку О. Морозової, підставою для виокремлення у його епідигматичній структурі додаткової семеми, що визначається як “помилка” [ibid.]. У складі словосполучення liar wire (обірваний, непридатний до використання дріт) [15] іменник liar актуалізує додатковий семантичний компонент “невідповідність очікуванням”. Вирази liar dice, liars poker (назви азартних ігор, у яких правомірним є блеф), liar loan (банківська позика з мінімальною кількістю документів, що вимагаються від клієнта) [15] позначають ситуації, у яких акцентуйована можлива нещирість адресанта, яку комунікативний партнер усвідомлює й передбачає. Так елімінується ознака “прихованість дій” суб’єкта неправдивого мовлення.

Найбільшої варіативності значення слово liar набуває в момент актуалізації у висловлюванні, оскільки в конкретних дискурсах представлені унікальні конфігурації індивідуального й конвенціонального смислу, що об’єктивують різноманітні характеристики концепту liar/брехун. Зокрема, нижче зауважується залежність вибору номінації від особистого ставлення мовця до людини, яка висловила неправду: “When a man you like switches from what he said a year ago, or four years ago, he is a broad-minded person who has courage enough to change his mind with changing conditions. When a man you don't like does it, he is a liar who has broken his promise [11]. Додаткове актуалізоване значення в цьому випадку – людина, до якої із самого початку ставляться упереджено. В іншому випадку додатковий зміст створюється шляхом гри слів: “Billys Weekly Liar! Here y’are, Billy! Somebody was trying to shove the paper into my hand. “Billy Liar!” laughed Freddy Platt” [17, с. 118]. Заміщуючи слово flyer (a pamphlet or circular for mass distribution [13, с. 54]), liar зберігає як характеристики його форми (шляхом римування), так і змісту: чоловіка, знаного своєю нечесністю, порівнюють зі щотижневиком, який поширює інформацію серед великої кількості людей.

Додатковий зміст концепту liar/брехун виражається в атрибутивних словосполученнях, де семантично незалежним стрижневим елементом є іменник-репрезентант концепту, а залежним параметризатором виступає якісний прикметник, що “семантично модифікує раніше задане значення іменника” [7, с. 99]. Параметризатор указує на ознаку, яка приписується денотату головного слова, у цьому разі іменника liar.

У результаті дослідження ми виділили два типи словосполучень за їхніми функціями. Кваліфікуючі атрибутивні словосполучення фіксують результати категоризації суб’єктів неправдивого мовлення, що існують у колективній мовній свідомості. Вони виражають додаткові риси брехуна, виділені на основі інформації раціонально-логічного характеру. Дескриптивні словосполучення визначають суб’єктивну оцінку конкретного нещирого мовця, успішності його діяльності й способів реалізації неправди. Інакше кажучи, зміст дескриптивних словосполучень не стільки дає додаткові характеристики інгерентним властивостям брехунів, скільки виражає емоційно-оцінне ставлення до них, наприклад: Ive toldem shes in hospital with a broken leg”; “The trouble with you, cocker, is youre a pathological bloody liar’, said Arthur [17, с. 43]. Прикметник pathological утворює з іменником liar кваліфікуюче словосполучення, що використовується мовцем для характеристики співрозмовника як людини, патологічно схильної до неправди, як правило, абсолютно безцільної. Прикметник bloody утворює з іменником liar дескриптивне словосполучення, що виражає негативну оцінку мовцем ролі брехуна, яку виконує співрозмовник.

Виділимо кваліфікуючі атрибутивні словосполучення з іменником liar, що характеризують такі риси брехунів, як:

1) схильність до неправди, що переходить у звичку: a chronic liar, а habitual liar, an inveterate liar, an incorrigible liar;

2) схильність до патологічних форм поведінки: а pathological liar, a compulsory liar, a psychopathic liar, an outright liar;

3) майстерний рівень оволодіння навичками неправдивого мовлення: а professional liar, a glib liar, a plausible liar, an accomplished liar, a consummate liar, an adept liar;

4) очевидність неправди: a self-confessed liar, a barefaced/boldfaced liar, a blatant liar;

5) давня схильність до неправди, яка часто вже відома оточуючим: a born liar, a congenital liar, a notorious liar;

6) схильність до зловмисної неправди: an egregious liar, an unconscionable liar;

7) схильність удаватись до значної неправди, глобального викривлення істини: a big (fat) liar;

8) схильність до незначної неправди, дріб’язкового викривлення фактів: a paltry liar.

Оскільки кваліфікуючі словосполучення відображають зміст наївної картини світу, вони не утворюють єдиної системи (що характерна для наукових таксономій), а лише вказують на типи суб’єктів неправдивого мовлення, які закріпились у колективній концептосфері англійців як найпоширеніші.

Незважаючи на закріпленість значень наведених вище словосполучень у лексикографічних джерелах, їхній зміст зазнає певних варіацій, пов’язаних із особливостями індивідуальних форм концептуалізації суб’єкта неправдивого мовлення кожним окремим носієм англійської мови. Зокрема, атрибутивні ознаки брехуна можуть набувати суб’єктивної градації: “It can be surmised that he rejected habitual, inveterate and chronic as too mild, bald-faced as too trite and pathological as too severe” [14]. Назвати когось “закоренілим брехуном” означає висловитися занадто делікатно про схильність об’єкта номінації до неправди, а “патологічним брехуном” – занадто грубо.

Зсув семантичного значення словосполучення простежується у випадку, коли вираз a congenital liar трактується одним носієм мови як тип мовця, схильність якого до неправди є довготривалою тенденцією і сягає, метафорично кажучи, моменту народження (He/she is a congenital liar = His/her lying has had very early beginnings... It is as if he/she was born with that vice...) [18], а в іншому прикладі наголошується на успадкованій схильності до неправди від батьків (Mrs. Clinton later chose to escalate the charge in a National Public Radio interview: “My mother took some offence, because being called a congenital liar seems to reflect badly on her and my late father”) [14].

Дескриптивні словосполучення з іменником liar передають емоційне ставлення до конкретного суб’єкта неправдивого мовлення, а також оцінку його моральних якостей та дій. Зокрема, такі словосполучення, як а dirty liar, а bloody liar, the slickest liar, a big fat liar, аn abject liar, а calculating liar не лише інтенсифікують негативну оцінність номінації, але й передують образу й звинуваченням на зразок: “Unfortunately, Graham just couldnt bring himself to add the obvious – so Bush is a big, fat, stinking liar!” [16]. Додатковим семантичним компонентом оцінки може виступити, наприклад, відраза: I felt, wretchedly, that I was such a moral coward, such a sickening liar, that making a promise I knew I had no intention whatever of keeping was hardly any worse than what I had done [10].

Вирази з іменником liar, семантичним компонентом яких виступає схвальне ставлення до уміння казати неправду, малочисельні й часто стають елементом іронічно-сатиричних висловлювань на зразок: It is always good policy to tell the truth unless of course you are an exceptionally good liar”.

Дескриптивні словосполучення можуть містити не лише етичну оцінку, але й указувати на успішність, майстерність людини казати неправду. У цьому випадку оцінка набуває градуального характеру і вказує не на позитивність/негативність обраної характеристики, а на ступінь її прояву. Вміння людини майстерно брехати оцінюється від дуже низького рівня: “You are a lousy liar, Judith [12, с. 262] до посереднього оволодіння навичками: “She told some of the other mothers he'd died, but she wasn't a good liar, and she gave them different reasons for his death [10], і зрештою, до найвищого рівня майстерності у брехні: “The best liar is he who makes the smallest amount of lying go the longest way” [11]. Таким чином, дескриптивні словосполучення з іменником liar поглиблюють валоративні характеристики концепту liar/брехун, вводячи додаткову оцінку здатності суб’єктів неправдивого мовлення до успішної реалізації власних інтенцій.

Отже, значення лексеми liar містить ряд провідних ознак суб’єкта неправдивого мовлення, що забезпечує адекватну об’єктивацію понятійних та образно-оцінних характеристик концепту liar/брехун. Це сприяє утвердженню даної лексеми як усталеної форми вербалізації концепту liar/брехун в англійській мовній свідомості. Проте форми дискурсивної реалізації лексеми свідчать про процес подальшої концептуалізації та потребу виділення окремих номінацій для класу мовців, для яких неправда є звичною дією або патологічною схильністю.

Проблема визначення засобів вербальної маніфестації концепту liar/брехун не вичерпується цим дослідженням. З огляду на різноманітність характеристик комунікативної ситуації неправди, перспективним є виділення типів суб’єктів неправдивого мовлення та аналіз їхніх номінацій, що може бути здійснений у межах ономасіологічного підходу.


ЛІТЕРАТУРА


  1. Алефиренко Н. Ф. Дискурс как смыслопорождающая категория (дискурс и вторичное знакообразование) / Н. Ф. Алиференко // Язык. Текст. Дискурс : Межвуз. науч. альманах / под. ред. Г. Н. Манаенко. – Вып. 3. – Ставрополь : Изд-во ПГЛУ, 2005. – С. 5–13.

  2. Воркачев С. Г., Воркачева Е. А. Концепт счастья в английском языке : значимостная составляющая / С. Г. Воркачев, Е. А. Воркачева // Массовая культура на рубеже ХХ-ХХІ веков. Человек и его дискурс : сб. науч. тр. / под ред. Ю. А. Сорокина, М. Р. Желтухиной ; ИЯ РАН. – М. : “Азбуковник”, 2003. – С. 263–276.

  3. Кобозева И. М. Лингвистическая семантика / Ирина Михайловна Кобозева. – Москва : Эдиториал УРСС, 2000. – 352 с.

  4. Краткий словарь когнитивных терминов / сост. Е. С. Кубрякова, В. З. Демьянков, Ю. Г. Панкрац и др. ; под общ. ред. Е. С. Кубряковой. – М. : Изд-во МГУ, 1996. – 245 с.

  5. Кубрякова Е. С. Новые единицы номинации в перекраивании картины мира как транснациональные проблемы / Е. С. Кубрякова // Языки и транснациональные проблемы : мат-лы 1 Междунар. науч. конф. 22–24 апреля 2004 года / отв. ред. T. A. Фесенко ; ред. кол. : В. А. Виноградов, Е. С. Кубрякова, Н. Н. Болдырев. – М., Тамбов : ТГУ имени Г. Р. Державина, 2004. – Т. 1. – С. 9–16.

  6. Морозова О. І. Лінгвальні аспекти неправди як когнітивно-комунікативного утворення (на матеріалі сучасної англійської мови) : дис. ... доктора філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Олена Іванівна Морозова. – К., 2008. – 491 с.

  7. Потапова Е. И. Атрибутивные сочетания субстантивной номинации “lie” с качественными прилагательными / Е. И. Потапова // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2005. – № 667. – С. 99–102.

  8. Шевченко И. С. Подходы к анализу концепта в современной лингвистике / И. С. Шевченко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2006. – № 725. – С. 192-195.

  9. ABBYY Lingvo 12.0. “Европейская версия” : Многоязычный словарь для ПК, КПК и смартонов [Электронный ресурс]. – М. : Изд-во ABBYY software House (BIT Software), 2006. – 1 электрон. опт. диск (CD-ROM). – Системные требования: Pentium 266; 64 Mb RAM; CD-ROM Windows 2000/XP/Vista. – Заголовок с титул. экрана.


ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ


  1. British National Corpus [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. natcorp.ox.ac.uk/ – Заголовок з екрану.

  2. De Proverbio : An Electronic Journal of International Proverb Studies [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.deproverbio.com/index.php

  3. Isaacs S. Long Time No See / Susan Isaacs. – London : HarperCollinsPublishers, 2002. – 422 p.

  4. Macmillan English Dictionary. – Oxford : Macmillan Publishers Ltd., 2002. – 1692 p.

  5. On Language; Congenital, Liar, Punch [Електронний ресурс].Режим доступу : http://www.nytimes.com/1996/02/04/magazine/on-language-congenital-liar-punch.html?pagewanted=all

  6. Urban Dictionary of Slang [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.urbandictionary.com/ – Заголовок з екрану.

  7. Walsh M. The Bush Euphemism Game: When Lies Cannot be Called “Lies” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://missioncreep.com/mw/bushlie.htm

  8. Waterhouse K. Billy Liar / Keith Waterhouse. – L. : Penguin Books, 1962. – 187 p.

  9. What kind/type of liar is that person? [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// www.ingilizce-ders.com/ingilizce-ders/cesitli-testler/liars.htm – Заголовок з екрану.


РОЛЬ СИНТАКСИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ

ЗВ’ЯЗНОСТІ ТА ЦІЛІСНОСТІ РЕКЛАМНОГО ПОВІДОМЛЕННЯ
ТОПАЧЕВСЬКИЙ С. К.

Житомирський державний університет імені Івана Франка
У статті розглянуто роль синтаксичних конструкцій для забезпечення зв’язності в англомовних рекламних повідомленнях, досліджено зв’язність між вербальними і невербальними елементами рекламних повідомлень, а також у рамках рекламного тексту. Синтаксичні побудови як засоби когезії аналізуються з позиції етикетизації англомовного рекламного дискурсу, що дозволяє пояснити їхню роль у реалізації максими способу.

Ключові слова: зв’язність, рекламне повідомлення, рекламний текст, еліпсис, етикетизація.
В статье рассматривается роль синтаксических конструкций в обеспечении связности в англоязычных рекламных сообщениях, исследуется связность между вербальными и невербальными элементами рекламных сообщений, а также рекламного текста. Синтаксические конструкции как средство когезии рассматриваются с позиции этикетизации англоязычного рекламного дискурса, что позволяет объяснить их роль в реализации максимы способа.

Ключевые слова: связность, рекламное сообщение, рекламный текст, элипсис, этикетизация.
The article deals with the role of syntactic constructions in supporting the coherence in English advertisements. Coherence is studied between verbal and non-verbal elements, as well as in the text of advertising message. The novelty of the ivestigation lies in the fact, that syntactic means of cohesion are perceived as a manifestation of category of etiquettisation in English advertising discourse, which enables the explanation of their etiquette functioning as a means of maxim of manner realisation.

Key words: cohesion, advertising message, advertising text, ellipsis, etiquettisation
Ефективність передачі інформації у рекламному тексті залежить від добору вербальних засобів, зокрема синтаксичної організації рекламного повідомлення, яка має бути ергономічною, забезпечувати адресатові легке сприйняття інформації. Урахування параметрів фактора адресата з метою поліпшення ефективності комунікації при реалізації персуазивної інтенції розглядають як етикетність, а мовленнєве втілення такого прагнення є проявом функціонально-комунікативної категорії етикетизації дискурсу [2, с. 21]. Категорія етикетизації комплексно досліджена на базі англо-американського наукового дискурсу [2]. У працях, присвячених рекламному дискурсу, висвітлено окремі аспекти реалізації цієї категорії, зокрема ергономічність організації [3; 4], бенефактивна спрямованість [8]. Термін “етикетизація” зустрічається у дослідженні рекламного дискурсу при розгляді аргументації як апеляції до особи адресата в позитивному висвітленні [10, с. 146–147].

Актуальність дослідження зумовлюється необхідністю вивчення синтаксичної організації рекламного дискурсу для забезпечення реалізації цієї функціонально-комунікативної категорії.



Метою статті є визначення ролі синтаксичних конструкцій у забезпеченні зв’язності і цілісності рекламних повідомлень, що є одним з проявів категорії етикетизації англомовного рекламного дискурсу.

Завданнями статті є:

– аналіз синтаксичних конструкцій як засобів вираження зв’язності між вербальним і невербальним (візуальним) планами рекламного повідомлення;

– опис здатності синтаксичних конструкцій забезпечувати зв’язність рекламного тексту.

Одна з головних вимог до рекламного тексту є його швидке, повне і адекватне сприйняття адресатом, що пов’язано з усвідомленням його цілісності (когерентності) і зв’язності (когезії). Забезпечення зв’язності повідомлення характеризує реалізацію максими способу, яка виокремлюється як одна із максим етикетизації дискурсу [2, с. 116–130]: організуй своє повідомлення зручним (оптимальним) для сприйняття і розуміння способом.

Цілісність, або когерентність, тобто узгодженість і логічна зв’язність на рівні змісту [12, с. 333] як базова характеристика тексту виявляється у засобах зв’язності (когезії), яка розглядається як структурний прояв цілісності [9, с. 17], як поняття, що характеризує сукупність лінгвальних (граматичних, лексичних і фонетичних) засобів, завдяки яким речення у дискурсі об’єднуються у структурно більші одиниці.

Граматичними засобами забезпечення цілісності тексту визнають такі синтаксичні конструкції, як еліпсис, парцеляція, паралельні синтаксичні конструкції, лексичний повтор [13; 1, с. 201]. Цілісність тексту забезпечується також іншими синтаксичними будовами: сегментованими конструкціями, єдностями “питання-відповідь”. Синтаксичні засоби когезії функціонують разом з фонетичними, лексичними і лексико-граматичними засобами для забезпечення цілісності повідомлення.

Рекламне повідомлення розглядаємо як складне семіотичне утворення, що містить знаки декількох семіотичних систем (вербальні/невербальні знаки; візуальні/аудіо знаки), а рекламний текст розуміємо як утворення тільки вербального плану, як частину рекламного повідомлення.

Роль деяких синтаксичних конструкцій у забезпеченні зв’язності рекламного повідомлення є значною. Враховуючи цілісність сприйняття, за якого елементи різних семіотичних систем у рекламі взаємодіють і взаємодоповнюють одне одного у функції передачі інформації, синтаксичні особливості тексту відсилають адресата до невербальних елементів, посилаючись на них як на елементи тексту.

Такий зв’язок забезпечується вживанням еліптичних речень, у яких вербальний елемент, що позначає об’єкт рекламування, опускається, оскільки невербальна складова містить необхідну інформацію. Тісна взаємодія вербальної і невербальної семіотичних систем уможливлює появу еліптичних речень у заголовку рекламного тексту, який має представити об’єкт рекламування і зацікавити адресата, наприклад: невербальна частина рекламного повідомлення представлена фотографією об’єкта рекламування, внаслідок чого адресат з контексту легко відновлює імплікований підмет у реченні заголовку: “Light as feathers. Strong as steel” (Nike, GQ September 2008: 296–297) (фотографія спортивного взуття); “Inspired by the past, built for the future” (Panerai, National Geographic October 2008: 9) (фото годинника); “Perfect for twentysomething who thinks shell always look twentysomething” (№ 7, In Style, February 2009: 44–45) (фото засобів догляду за шкірою).

З позиції комунікативної перспективи повідомлення-ілюстрація виконує роль первинної реми, тобто вводить об’єкт рекламування (що пояснюється перевагою візуального каналу у сприйнятті інформації, цілісності (нерозчленованості) ілюстрації як знака (порівняно з текстом) і функцією ілюстрації – привернення уваги адресата). Це дає можливість використовувати у тексті елементи, які позначають об’єкт рекламування, у тематичній частині речення (висловлення), і, відповідно, навіть опускати їх через очевидність у повідомленні: (фотографія автомобіля) “Performs like no other road car. Because it was developed like no other road car”. (Lexus, GQ September 2008: 114–115).

Зв’язок тексту і зображення особливо тісний у рекламних каталогах або журнальних рубриках у жанрі каталогу, про що свідчать посилання в тексті на різні частини зображення: “These sandals offer superior comfort from handsewn, featherlight Opanka construction. Colors below, far left”. (Eddie Bauer, Womens Early Fall 2007: 45). Вказівний займенник these як детермінатив до підмета sandals, що позначає об’єкт рекламування, і виділена частина повідомлення відсилають читача до зображення на розвороті каталогу, яке розміщене у лівому кутку. Вживання еліптичних і номінативних речень біля зображень є характерною ознакою цього рекламного жанру, наприклад, під зображенням з килимами, кожен з яких має свій номер, розміщено текст: 1) “Squares”, by Andree Putman, £6,800, Christopher Farr; 2) Fish”, by Eva Zeil, £2,635, The Rug Co.; 3) Safari”, £458 per sq m, Wool Classics. (The World of Interiors, January 2009: 53). Виділені елементи можна розглядати як номінативні речення, адже функціонально вони відповідають екзистенційним реченням типу “This is”, мета яких – увести певний об’єкт у сприйняття, позначити його вперше. Таке розуміння зумовлене також відокремленням комами кожного елемента в описі об’єкта рекламування, що дозволяє трактувати їх як вираження окремих пропозицій. У такому випадку елементи, крім першого, розглядаються як еліптичні. Організація тексту є компактною, інформативною і легкою для сприйняття.

Таким чином, еліптичні й номінативні речення є засобом вираження зв’язності між вербальним і невербальним (візуальним) планами рекламного повідомлення.

Для забезпечення зв’язності тексту рекламного повідомлення зазвичай залучаються різні синтаксичні побудови, які поєднуються з іншими засобами когезії (лексичними і лексико-граматичними) для виконання цієї функції, наприклад: 1) Growing bigger than you ever imagined possible comes down to choosing the right partner”; 2) A partner that holds a solid position in the top 20 largest European financial institutions”; 3) With your own Global Relationship Manager and more than 100 Business Centres ready with advice and support”; 4) “In Europe and in Asia. Fortis offers all this and more, with responsible solutions of leasing and factoring to finance the further growth of your company”. (Fortis, Newsweek April 1623, 2007: 39).

У наведеному рекламному тексті зв’язок першого і другого речення забезпечується контактним лексичним повтором partner. Групу першого, другого і третього речень можна розглядати як сегментовану конструкцію з постпозитивними сегментованими компонентами уточнення (2) і (3), при цьому речення (3) є еліптичним через опущення номінативного елемента (partner), що зумовлює анафоричне спрямування думки при інтерпретації повідомлення. Парцеляція потенційно синтаксичного цілого речень (3) і (4) виділяє обидві частини конструкції, не послаблюючи зв’язок між номінативною групою 100 Business Centres і детермінантом In Europe and in Asia. Отже, лексичний повтор, сегментована конструкція, еліптичність речення і парцеляція сприяють динамічному розгортанню повідомлення і забезпечують його зв’язність.

Розглянемо інші випадки: 1) “Why can’t getting to those country lanes be as enjoyable as the country lanes themselves?”; 2) “Why can’t you have comfort as well as exhilaration?”; 3) “Is it too much to ask for?”; 4) “I don’t think so”; 5) “I am Mercedes-Benz”; 6) “The C-Class”; 7) “Visit mercedes-benz.co.uk/C or text “C” to 64500”. (Mercedes-Benz, GQ, September 2008: 3233).

Зв’язність рекламного тексту забезпечується низкою синтаксичних засобів, а саме: паралельними синтаксичними конструкціями (речення 1 і 2); єдністю “питання-відповідь” (речення 3 і 4); сегментованою конструкцією з постпозитивним сегментованим компонентом конкретизації (речення 5 і 6). Зв’язок речень (1–2) і (3) забезпечується кореферентним використанням займенника it у реченні (3), який, згідно з правилом прономіналізації у тексті, має анафоричне спрямування і відсилає адресата до змісту перших двох речень. Зв’язок між реченнями (4) і (5) забезпечується повторенням особового займенника І в початковій позиції обох речень.

Синтаксичні особливості можуть забезпечувати зв’язність і між структурно-композиційними елементами рекламного повідомлення, наприклад:

заголовок

основний текст


кода


Always stuck in rush-hour traffic?

Want more time?

Need a job closer to home?

Based in the North West? Looking for a job closer to you?

JOSJOURNEYNorthWest.co.uk is a brand new website which will make your search for a local job effortless. Our easy-to-use site gives you flexibility in the way you search so that you are always in control.

So if you’re looking for a job in Cheshire, Cumbria, Greater Manchester, Lancashire, or Merseyside, visit JOSJOURNEYNorthWest.co.uk for a better way to search for local jobs.

JOSJOURNEYNorthWest.co.uk (JOSJOURNEYNorthWest.co.uk, New Scientist March 1, 2008: 64).

1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка