Вісник київського національного лінгвістичного університету серія Філологія



Сторінка7/19
Дата конвертації09.03.2016
Розмір2.99 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   19

Семантична структура ключової лексеми

на позначення концепту GOD/БОГ в англійській мові

Лексема

Словникові дефініції

Семи

God

  1. any of various beings conceived of as supernatural, immortal, and having special powers over the lives and affairs of people and the course of nature;

  2. deity, esp. a male deity: typically considered object of worship;

  3. creator and ruler of the universe, regarded as eternal, infinite, all-powerful, all-knowing Supreme Being, the Allmighty; the spirit that controls the unіverse;

  4. a person or thing deified or excessively

honored;

  1. a man who many people admire or copy;

  2. someone who is extremely attractive;

  3. something that someone thinks is very important and allows to control their life;

  4. [plural] the highest seats in a theatre gallery
    [16, p. 371; 17, p. 563; 18, p. 646; 20].

being, superability

immortality

power/might

male

worship, creativity

eternity, infinity

knowledge

spirit

rule/control

corporeity

perfection

attraction

importance

supremacy

high position

У іншому випадку [20] Бог визначається як creator and ruler of the universe, regarded as eternal, infinite, all-powerful, all-knowing Supreme Being, the Allmighty або the spirit, being or force that many people believe created and controls the unіverse [18, p. 646], завдяки чому можна ідентифікувати семи ‘creativity’ (творчість), ‘rule, control’ (управління, контроль), ‘eternity’ (вічність), ‘infinity (безкінечність), ‘power, might’ (могутність), ‘knowledge’ (мудрість, знання), ‘supremacy’ (верховенство, перевага), ‘spіrit’ (дух). Граматична форма дієслова to control, вжитого у теперішньому часі, додає до визначення додаткову семантичну ознаку ‘continuation’ (продовження), підкреслюючи невпинність божественного впливу на Всесвіт. Бог у англомовній культурі постає взірцем для наслідування: a man who many people admire or copy [18, p. 646], що свідчить про наявність імплікативної семи ‘perfection’ (взірцевість). Крім того, Бог є власником привабливої фізичної форми a man who is extremely attractive – сема ‘attraction (привабливість). У визначенні Бога як something that someone thinks is very important and allows to control their life [18, p. 646] експлікуємо сему ‘importance’ (важливість), яку вважаємо факультативною семантичною ознакою, що зумовлено аксіологічним компонентом у семантиці концепту.

Якщо розуміння Бога як духа чи енергії (a spirit or power [17, p. 563] або the spirit or force [18, p. 646]) передбачає певну безтілесність, то дефініція “a person or thing deified or excessively honored and admired” [20], навпаки, експлікує можливість існування божественної чи ідолоподібної сутності (deified, honored, admired) у фізичній формі (a person or thing), актуалізуючи сему ‘corporeity’ (тілесність).

В останній із наведених дефініцій лексеми god щодо сталого її вживання у множині з означеним артиклем the godsthe highest seats in a theatre gallery зберігається семантична ознака ‘supremacy’ (верховенство, перевага), що реалізується в мові лише стосовно детермінації просторово-геометричних параметрів висоти розташування фізичного об’єкта та його умовної реляції до точки відліку за вертикаллю (про що також свідчить найвищий ступінь порівняння прикметника high the highest), внаслідок чого можна ідентифікувати сему ‘high position’ (висота, висока позиція). Схожа семантика у структурі лексеми god, на нашу думку, не є випадковою, адже місцем перебування Бога традиційно вважаються небеса: “Heaventhe place where God is believed to live” [18, p. 701], що розуміються як простір, розташований вертикально до земної поверхні: “Christians believe that Jesus ascended into Heaven” [18, p. 703], тоді як to ascend – це напрям руху вгору: to rise into the air; to go up [18, p. 73], тобто in or towards a higher position [18, p. 1643].

Серед виокремлених сем є такі, що вступають у відношення суперечності: ‘spіrit’ (дух)/ ‘corporeity’ (тілесність), тобто, з одного боку, Бог – це ефірна, безтілесна сутність (а spirit, power or force – дух або енергія) з надможливостями, а з іншого, – це матеріалізована істота/неістота (a person or thing), наділена ідентичними якостями. Наявність енантіосемічних компонентів у семантичній структурі концепту зумовлена діахронічними факторами у розвитку мови, становленням релігійно-міфологічного світогляду як одного з рівнів буденної свідомості етносу та формуванням наївної картини світу англомовної культурної спільноти [15, с. 151; 3, с. 125].

Концепт GOD/БОГ, відображаючи рівень національно-культурної свідомості, містить основу колективного знання про Бога як абсолютну, незалежно існуючу субстанцію (екзистенційний аспект), наділену надприродними властивостями (атрибутивний аспект), здатну здійснювати свій гіперреальний вплив на Всесвіт загалом і людину зокрема (акціональний аспект) [16, с. 371; 17, с. 563; 18, с. 646; 20]. Ураховуючи вищесказане та базуючись на виокремлених концептуальних ознаках, пропонуємо теоретичну модель досліджуваного концепту (мал. 1).

Теоретична модель концепту GOD/БОГ в англійській мові представлена триєдністю компонентів – аспектів, що інтегрують буттєву, сутнісну та діяльнісну характеристики референта.

Екзистенційний аспект концепту висвітлює форму та спосіб буття Бога у статиці та динаміці. Враховуючи традиційне розуміння того, що конфігурація фізичного об’єкта є сталою та стабільною в певний момент часу, саме до статичного компонента відносимо форму існування Бога як антропоморфної субстанції (про що свідчать семантичні ознаки ‘male’, ‘being’, ‘creativity’ та ін.), котра розпадається на ефірну (сема ‘spirit’) та тілесну, тобто таку, що має матеріальне втілення (сема ‘corporeity’). Медіальну позицію серед них може займати сема ‘transfiguration’, яка експлікує можливість трансформації референта з одного фізичного чи ефірного об’єкта в інший (наприклад, Jesus Christs resurrection [18, p. 1271], що номінує перевтілення у нову фізичну форму) або передбачає існування Бога у вигляді аморфної істоти (the Holy Spiritin the Christian Religion, God in the form of a spirit [18, p. 724]). Дифузність фізичних меж матеріального об’єкта, з одного боку, ставить під сумнів закони динаміки, властиві науковому світогляду, з іншого боку, розширює межі художнього мислення, у рамках якого навіть матеріалізований об’єкт має здатність до таких трансформацій. Християнському релігійному світогляду властиве розуміння Бога як триєдиного начала – Святої Трійці, трикомпонентної божественної сутності, єдності Отця, Сина та Святого Духа: “the Trinitya name that Christians use for referring to the three parts that they believe God consists of: the Father, the Son, the Holy Spirit” [18, p. 1606].




Мал. 1. Теоретична модель концепту GOD/БОГ
Наявний у теоретичній моделі концепту GOD/БОГ динамічний компонент окреслює можливості просторового перебування Бога в межах двох доменів: земного (храм тощо) та позаземного (небеса, рай). Проте семантична ознака ‘omnipresence’ може набувати інтерпозиційності, що, експлікуючи божественну властивість до всюдисущності, поєднує обидва світи (матеріальний – земний та ідеальний – позаземний), руйнує рамки тривимірного простору та дискредитує фізичні закони матеріального світу. Це дозволяє кваліфікувати подібне як надприродне, характерне лише нематеріальним субстанціям. Наведений аргумент, на наш погляд, ще раз доводить належність концепту GOD/БОГ до ненаукового світогляду.

Атрибутивний аспект регламентує характерні референтові властивості (що специфікують сему ‘superability’) і корелює з філософською категорією якості, яка виражає невід’ємну від буття його суттєву визначеність і включає стійке взаємовідношення складових елементів об’єкта [9, с. 304].

У межах акціонального аспекту, що відображає діяльнісну сторону референта, розглядаємо два вектори: діяльність Бога, спрямована на людину (семи ‘rule/control’), де він виступає як суб’єкт – агенс, та зворотні дії людини, спрямовані до Бога (молитва, шанування, обожнювання – сема ‘worship’), унаслідок чого Бог виступає як пацієнс.

На основі попередніх висновків можна зробити припущення, що такою є формалізована ідеальна модель концепту GOD/БОГ з її внутрішньою структурою, тобто форма. Крім того, концепт має значеннєве наповнення, тобто зміст, що акумулюється завдяки сумарним значенням мовних одиниць, що вербалізують концепт, асоціативно-образним та ціннісним компонентам, конотаціям та ідіоспецифічним модальностям [7, с. 139], а також нашаруванню національно-культурних надбань етносу [10, с. 52–54].

Виявлений за допомогою компонентного аналізу поняттєвий компонент концепту GOD/БОГ утворює його ядро і складається зі стабільних семантичних ознак ‘being’, перша з яких набуває статусу категоріальної (Бог є сутність, єство): ‘male, ‘superability’, ‘immortality’, ‘eternity’, ‘infinity’, ‘power’, ‘might’, ‘creativity’, ‘knowledge’, ‘supremacy’, ‘rule’/‘control’, ‘perfection’, ‘worship’, ‘spirit’, ‘corporeity’, а також факультативних ‘importance’, ‘attraction’, ‘high position’, ‘continuation’, що входять до контенсіоналу (змісту поняття) і дозволяють визначити Бога в англомовному середовищі так:

1) Бог – це міфічна, взірцева, недосяжна, безтілесна, творча, мудра, могутня, безсмертна (вічна, безкінечна), з надможливостями сутність (єство) чоловічої статі, що керує Всесвітом і є важливим його елементом;

2) ідолоподібна істота чи неістота, що може мати фізичне втілення й обожнюється у суспільстві.

Ураховуючи виокремлені на основі лексикографічних джерел семантичні ознаки, що ототожнюються з концептуальними, ми запропонували теоретичну модель концепту GOD/БОГ, представлену триєдністю компонентів – аспектів, що відбивають буттєву, сутнісну та діяльнісну характеристики референта. Екзистенційний аспект концепту окреслює форму, спосіб та простір буття референта, атрибутивний аспект висвітлює його властивості, акціональний аспект відображає діяльнісну сторону останнього.

Формалізована модель концепту GOD/БОГ з її внутрішньою структурою ілюструє інваріантні ознаки досліджуваного концепту в англійській мові.

Перспективами подальших наукових пошуків має стати дослідження обсягу концепту GOD/БОГ, що утворюється варіативними ознаками, які регулюють баланс узуального та індивідуального в його структурі.


ЛІТЕРАТУРА


  1. Близнюк О. О. Концепти ЖИТТЯ і СМЕРТЬ : лінгвокультурологічний аспект (на матеріалі паремійного фонду української та італійської мов) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.17 Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” / Близнюк Олена Олександрівна. – К., 2008. – 214 с.

  2. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика когнитивной лингвистики / Н. Н. Болдырев // Вопросы когнитивной лингвистики. – 2004. – .№1. – С. 18-36.

  3. Воркачев С. Г. Семантизация концепта ЛЮБВИ в русской и испанской лексикографии (сопоставительный анализ) / С. Г. Воркачев // Язык и эмоции. – Волгоград : Перемена, 1995. – С. 125–132.

  4. Гайдученко Л. В. Концепт ВЛАДА у сучасній німецькій лінгвокультурі : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Л. В. Гайдученко. – Київ, 2009. – 18 с.

  5. Жаботинская С. А. Когнитивная лингвистика : принципы концептуального моделирования / С. А. Жаботинская // Лінгвістичні студії. – Черкаси : Сіяч. – 1997. – Вип. ІІ. – С. 3–10.

  6. Ізотова Н. П. Текстовий концепт ШЛЯХ ДО СЛАВИ в англомовних біографічних романах ХХ століття : семантико-когнітивний та наративний аспекти : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 “Германські мови” / Ізотова Наталія Павлівна. – К., 2009. – 252 с.

  7. Карасик В. И. Языковой круг : личность, концепты, дискурс / Владимир Ильич Карасик. – Волгоград : Перемена, 2002. – 477 с.

  8. Киселева О. В. Прагматика бытования этических концептов в современном публицистическом дискурсе (на материале журнала “Нева”) : автореф. дис. …канд. филол. наук : спец. 10.02.01 Русский язык” / О. В. Киселева. – Череповец, 2006. – 18 с.

  9. Клименюк О. В. Технологія наукового дослідження / Олександр Валеріанович Клименюк. – К., Ніжин : ТОВ “Видавництво “Аспект-Поліграф”, 2006. – 308 с.

  10. Маслова В. А. Введение в когнитивную лингвистику / Валентина Авраамовна Маслова. – М. : Флинта : Наука, 2007. – 296 с.

  11. Миронова Н. В. Репрезентація концепту ВІЙНА у романі А. Нотомб “Le Sabotage Amoureux” / Н. В. Миронова // Матеріали VІІІ Всеукраїнської наукової конф. “Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація.” – Харків : Харківський нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, 2009. – С. 189-190.

  12. Панова Л. Г. Слово БОГ и его значения : от иерархии небесной – к иерархиям земным [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ruslang.ru/doc/panova/panova_bog.pdf

  13. Попова З. Д. Понятие “концепт” в лингвистических исследованиях / З. Д. Попова,
    И. А. Стернин. – Воронеж : Изд-во Воронежск. гос. университета, 1999. – 30 с.

  14. Приходько А. М. Концептуальні домінанти німецької етно- та лінгвокультури /
    А. М. Приходько // Вісник Київського національного університету. – Серія “Філологія”. – 2007. – Т. 10, № 2. – С. 29 – 36.

  15. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія / Олена Олександрівна Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2010. – 844 с.

  16. Hornby A. S. The Advanced Learner’s Dictionary of Current English / Albert Sidney Hornby. – Cambridge : Cambridge Univ. Press, 1992. – II vol. – 511 p.

  17. Longman Dictionary of English Language and Culture. – L. : Longman, 2005. – 1620 p.

  18. Масmillan English Dictionary for Advanced Learners. – L. : Масmillan, 2007. – 1748 p.

  19. Oxford Dictionary of Synonyms and Antonyms. – L. : Oxford Univ. Press, 2007. – 514 p.

  20. Webster’s New Dictionary and Roger’s Thesaurus [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.merriam-webster.com/


особливості взаємодії системних та функціональних характеристик англійського дієслова В художньому тексті:

лінгвостатистичний аспект
ЖУКОВСЬКА В. В.

Житомирський державний університет імені Івана Франка
У статті представлено результати комплексного лінгвостатистичного дослідження особливостей взаємозв’язку системних і функціональних характеристик англійського дієслова у художньому тексті. Аналіз взаємодії різних аспектів дієслівної одиниці (лексико-семантичного, морфологічного та синтаксичного), здійснений за допомогою статистичних методів, дозволив встановити, що лексико-семантичні, морфологічні та синтаксичні властивості англійського дієслова пов’язані між собою і взаємодіють у мовленні; взаємозалежність їх частот є одним із проявів цієї взаємодії.

Ключові слова: дієслово, системні характеристики, функціональні характеристики, взаємозв’язок.
В статье представлены результаты комплексного лингвостатистического исследования особенностей взаимосвязи системных и функциональных характеристик английского глагола в художественном тексте. Анализ взаимодействия разных аспектов глагольной единицы (лексико-семантического, морфологического, синтаксического), выполненный с помощью статистических методов, позволил установить, что лексико-семантические, морфологические и синтаксические характеристики английского глагола связаны между собой и взаимодействуют в речи; взаимозависимость их частоты является одним из проявлений этой взаимосвязи.

Ключевые слова: глагол, системные характеристики, функциональные характеристики, взаимосвязь.
The article deals with the results of a complex linguostatistic study of the English verb systemic and functional characteristics interaction in a literary text. The conducted linguostatistic analysis of semantic, morphological and syntactical verbal characteristics interrelation has proved the interdependence between the verb semantics and frequency of groups of its conjugated forms; between the verb semantics and type and frequency of the kernel patterns of its grammatical combinability. Interdependence of verbal characteritics frequencies is one of the manifestations of their interaction.

Key words: the verb, systemic characteristics, functional characteristics, interdependence.
Англійське дієслово неодноразово ставало об’єктом лінгвістичних розвідок науковців, у яких різною мірою досліджено його системні та функціональні властивості (Т. Шевченко та ін.), розкрито складні взаємовідношення, які існують між функціонуванням дієслова та його структурою і семантикою. Попри значну кількість досліджень особливостей функціонування англійського дієслова в текстах різних функціональних стилів (В. Перебийніс та ін.) чимало проблем у вивченні властивостей англійського дієслова залишаються нерозкритими, зокрема недостатньо вивченим залишається питання взаємозв’язку системних і функціональних характеристик англійського дієслова, подальшого вдосконалення потребують також методи дослідження цієї взаємодії.

Поряд з типологічними, системно-структурними, комунікативно-функціональними, прагматичними та когнітивними лінгвістичними дослідженнями в останні роки особливої актуальності набули квантитативно зорієнтовані дослідження міжрівневих зв’язків у мові (М. Лучак, С. Нагорна). Доцільність застосування статистичних методів у лінгвістичних дослідженнях зумовлена властивими мові кількісними характеристиками, внутрішньою взаємозалежністю, яка існує між якісними та кількісними особливостями мовної структури, частотою мовних одиниць у мовленні, що підпорядковується певним статистичним закономірностям, а також намаганням дослідників здобути об’єктивні дані, незалежні від їхнього суб’єктивного сприйняття.

Актуальність проведеного дослідження підтверджується загальним спрямуванням сучасної функціональної лінгвістики на вивчення системної організації та функціональних характеристик мовних одиниць у тексті. Актуальність поставленої проблеми також зумовлюється потребою комплексного дослідження лексико-семантичних і граматичних властивостей дієслова та характеру взаємозв’язків між ними, закономірностей їхнього функціонування в текстах англомовної художньої прози. Врахування вживаності дієслова, взаємозв’язку його лексико-семантичних і граматичних характеристик у тексті є необхідним для лінгводидактичних цілей.

Мета статті – представити результати лінгвостатистичного аналізу особливостей взаємозв’язку системних і функціональних властивостей англійських дієслів лексико-семантичних груп “Комунікація” та “Розумова діяльність” у художньому тексті. Матеріалом дослідження слугують художні твори жанру популярного політичного роману [8; 9] загальним обсягом 200 000 слововживань.

Кожна одиниця мови є елементом певної мовної підсистеми, її властивості визначаються відношенням до інших елементів цієї підсистеми, місцем у ній, тобто є її системними характеристиками. Використовуючись у мовленні, мовна одиниця набуває інших функціональних характеристик, які визначаються її відношенням до елементів тексту, місцем у мовленнєвому ланцюгу, сполучуваністю з іншими елементами цього ланцюга [4, с. 138].

У дослідженні до системних властивостей англійського дієслова відносимо його частиномовну приналежність; лексичну семантику, яка описується лексико-семантичними групами; тип словозмінної парадигми; граматичну семантику груп словозмінних форм; граматичну валентність, яка описується ядерними моделями дієслівних словосполучень. Під функціонуванням дієслова розуміємо його поведінку в мовленні, тобто сукупність його характеристик у досліджуваних художніх творах: ступінь уживаності (частота дієслова, лексико-семантичної групи, групи словозмінних форм, моделі граматичної сполучуваності); ступінь реалізації словозмінної парадигми, інвентаря ядерних моделей граматичної сполучуваності; лексична наповненість моделі граматичної сполучуваності; комунікативне призначення, прагматичне й емотивне навантаження, а також взаємозв’язок функціональних характеристик різних рівнів.

Ґрунтовне пізнання властивостей одиниць мови передбачає їх вивчення як з точки зору системи мови, так і з точки зору функціонування. Аналіз системних і функціональних властивостей англійського дієслова у художніх творах розглядається в аспекті їх взаємодії та взаємозв’язку, адже семантична функція мовних одиниць тісно перехрещується із морфологічною і синтаксичною. Дієслово виступає як одиниця, яка у своїх відношеннях із граматичним законом приводить у дію свої внутрішні якості: лексичне значення, властивість сполучатися з іншими словами, індивідуальні семантичні ознаки, а особливості функціонування дієслова забезпечуються прагматичною спрямованістю тексту 3, с. 16. Розглянемо особливості взаємодії системних і функціональних характеристик англійського дієслова на прикладі дієслів лексико-семантичних груп “Комунікація” (ask, chat, respond, say, talk та ін.) та “Розумова діяльність” (analyze, know, learn, reflect та ін.).

На матеріалі вищезазначених лексико-семантичних груп дієслів продемонструємо вплив семантики дієслів на реалізацію їх морфологічних і синтаксичних характеристик. Перелік груп словозмінних форм англійського дієслова взято з 7, с. 55, а інвентар виділених моделей граматичної сполучуваності базується на [6].

Серед функціональних характеристик одиниці мови на першому місці знаходиться її частота, тобто ступінь її вживаності в мовленні, за якою йдуть її сполучуваність з іншими одиницями в мовленнєвому потоці, розподіл по тексту та ін. Як зазначають В. Перебийніс та Т. Бобкова [5, с. 446], кожна із системних характеристик певною мірою визначає частоту мовної одиниці: причому в багатьох випадках на частоту одиниці в тексті впливає не одна окремо взята системна характеристика, а їх сукупність, оскільки вони пов’язані між собою. Але якщо певна системна властивість одиниці мови є чинником, що впливає на її частоту, то і частота у свою чергу є відображенням, виразником цієї системної властивості, адже зв’язок системних і функціональних властивостей мовної одиниці двосторонній, взаємний. Звідси наявність/відсутність взаємозалежностей між частотами різноаспектних характеристик мовної одиниці буде свідчити про існування/відсутність взаємозв’язку між ними. Проте слід зауважити, що на частоту мовних одиниць у тексті впливають не лише їхні системні та функціональні характеристики, а велика кількість чинників, пов’язаних із мовленням: закони функціонального стилю та жанрів, тематика тексту, його комунікативна спрямованість, закономірності побудови мовленнєвих жанрів, авторські уподобання та ін. [5, с. 447].

Для встановлення позитивних статистично значущих зв’язків між семантикою дієслів певної ЛСГ та частотою груп їх словозмінних форм, а також між семантикою дієслів певної ЛСГ та частотою моделей граматичної сполучуваності, у яких вони вживаються, було використано критерій 2.. Критерій хі-квадрат дозволяє встановити наявність або відсутність зв’язку між ознаками, але не дозволяє встановити його ступінь чи міру. Ступінь зв’язку між явищами, що досліджуються, дозволяє встановити коефіцієнт взаємної спряженості Ф. Величина коефіцієнта спряженості може набувати значень від -1 до +1, тобто цей коефіцієнт показує не тільки ступінь взаємозв’язку ознак, але й “напрямок” їх спряженості.

У ЛСГ дієслів “Комунікація” виявлено позитивні статистично значущі зв’язки із групою словозмінних форм Past Indefinite Active (2=106,66, Ф=0,1). Зв’язок між семантикою дієслів “Комунікації” і групою словозмінних форм Past Indefinite Active зумовлюється тим фактом, що дієслова комунікації зазвичай виражають завершену дію. Дієслова цієї ЛСГ у своїй більшості пов’язані з результатом у формі знання, а сема результативності передбачає вживання часових форм претеритного плану 2, с. 188. Крім того, прагматика художніх текстів, у яких наявна велика кількість вкраплень діалогічного мовлення, передбачає переважне вживання дієслівної лексики цієї семантики для введення мови персонажів, тобто в мові автора (оповідача). Мова автора – це художня оповідь, яка носить ретроспективний характер. Час у художньому творі зумовлюється законами наративної літератури, за яким художня оповідь у більшості випадків – це ретроспекція, тобто відтворення подій, що відбулися в минулому. Звідси провідною часовою формою творів художньої літератури є Past Indefinite. Так, за дослідженням В. Перебийніс та С. Хідекель 10, с. 8, група словозмінних форм Past Indefinite Active посідає перше місце за частотою в художніх творах і складає 41,11% від частоти всіх груп словозмінних форм англійського дієслова у творах художньої літератури, тоді як у публіцистичних текстах її частота складає 23,62%, а в наукових – лише 5,57%. Характерне вживання дієслів комунікації у цій групі словозмінних форм видно із прикладів: “So, what do you think of Vietnam?” asked the remaining man” 9, с. 346; “Many would, he answered, rather courageously, all thought” 8, с. 150.

У ЛСГ дієслів “Комунікація” позитивні статистично значущі зв’язки наявні в трьох моделях граматичної сполучуваності дієслів VVing, VNS, VS. Найвищі показники 2 та коефіцієнта взаємної спряженості Ф виявлено в моделях VS (2=586,88, Ф=0,25) та VNS (2=269,88, Ф=0,17). Високі показники критерію 2 та Ф для цих моделей пояснюються тим, що ці моделі є типовими для дієслів ЛСГ “Комунікація”, тобто вони є характерними для переважної більшості дієслів цієї семантики. Дієслова ЛСГ “Комунікація” позначають акт передачі інформації, а сема інформативності передбачає адресата, якому передається ця інформація, та саму інформацію. Відмінною особливістю граматичної сполучуваності дієслів комунікації є те, що вони можуть входити в якості ядра не лише в дієслівне сполучення, але й у конструкцію з мікроконтекстом у вигляді прямої чи непрямої мови 1, с. 158. Мікроконтекстом може бути підрядне речення (непряма мова), речення як самостійна комунікативна одиниця (пряма мова), складне синтаксичне ціле, що складається із декількох самостійних речень (пряма мова). Крім семантики, велику частоту вживання сполучень дієслів комунікації із підрядними реченнями, приєднаними за допомогою як сполучникового, так і безсполучникового зв’язку, та з іменним компонентом у ролі прямого додатка, що позначає адресата мовлення, зумовлює також і прагматика художніх творів. Як ми вже відзначали при розгляді зв’язку семантики дієслів цієї групи з їхніми словозмінними формами, дієслова комунікації вживаються переважно в авторському мовленні для введення як прямої, так і непрямої мови персонажів. Наприклад: “But Ive never had to use it, never even took it out for an arrest. Just think of me as a fly on the wall,” – she said” 1, с. 572; “Its legislators didn't feel the obligation to pay back, and the lobbyists, also bought and paid for, told them that it had to be this way 8, с. 223.

У нашому дослідженні дієслова цієї групи виявили також статистично значущий зв’язок з моделлю VVing (2=62,87, Ф=0,08). Як показали спостереження, високу частоту моделі VVing не можна пояснити її типовістю для всіх дієслів цієї ЛСГ, оскільки вона характерна лише для кількох дієслів і зафіксована лише у творі Т. Кленсі “Debt of Honor”: це дієслова ask (20 випадків уживання), observe (12), reply (6), say (41); решта випадків уживання дієслів у цій моделі є поодинокими, наприклад: “What are those guys?” – Burroughs asked, pointing to the commercial port” 8, p. 426; “These are difficult times, Raizo,” – Matsuda replied, accepting it graciously” 8, p. 211.

Дієслова ЛСГ дієслів “Розумова діяльність” виявили позитивні статистично значущі зв’язки лише в групі Non-Past Indefinite Active (2=223,07, Ф=0,15), хоча частота вживання дієслів цієї семантики в групі словозмінних форм Past Indefinite Active є набагато вищою. Проте підрахунки для групи Past Indefinite Active свідчать, що показник критерію 2 є меншим за критичне значення, а звідси – відсутність зв’язку між семантикою дієслівної лексики ЛСГ “Розумова діяльність” та цією групою словозмінних форм. Не виявляє дієслівна лексика цієї ЛСГ зв’язку також із групами словозмінних форм Continuous та Perfect, що свідчить про нетиповість вживання дієслів розумової діяльності в них.

Наявність зв’язку з групою Non-Past Indefinite Active зумовлена як семантикою дієслів розумової діяльності, що виражають внутрішній стан мовця та дії, не відчужені від нього 9, с. 20, так і композиційними особливостями художнього твору. Дієслова цієї ЛСГ переважно вживаються в мові персонажів для передачі осмислення ними подій твору чи вчинків інших персонажів, а для персонажного мовлення більш притаманні теперішні часові форми, наприклад: “So, what do you think of Vietnam?”– asked the remaining man” 9, с. 29; “I’m going to keep this. I think maybe the President needs to read it, too 8, с. 232.

У ЛСГ дієслів “Розумова діяльність” позитивні статистично значущі зв’язки наявні в моделях VD, VV=, VS. Найвищі показники 2 та Ф зареєстровано для моделі VS (2=671,72, Ф=0,27). Дієслова цієї ЛСГ позначають процес розумової діяльності людини та вводять розгорнуте повідомлення про результат цієї діяльності. Значна частота цієї моделі у вказаній ЛСГ зумовлюється переважним уживанням у ній високочастотних дієслів know та think (580 та 397 слововживань, відповідно). Висока частота цих дієслів у досліджуваних художніх творах пояснюється як тим, що в сучасній англійській мові ці дієслова є найуживанішими одиницями досліджуваної ЛСГ [10, с. 181], так і тим, що в художніх творах ці дієслова часто використовуються як формальний засіб побудови діалогу. Уживання дієслів розумової діяльності в моделі VS проілюструємо прикладами з творів: “It seemed that power was the only thing they understood, but while Matsuda and his colleagues had thought that they had the ability to employ power, the Americans werent intimidated the way they were supposed to be” 8, с. 880; “They did not know what had happened” 9, с. 10.

На другому місці за величиною показників критерію 2 та Ф знаходиться модель VD (2=64,88, Ф=0,08), її частота в досліджуваному масиві становить 201 випадок. Проаналізувавши прислівниковий компонент моделі VD, було встановлено, що дієслова ЛСГ „Розумова діяльність” зустрічаються в сполученні з такими групами прислівників: 1) прислівники способу дії (47%), 2) прислівники міри та ступеня (19,9%), 3) прислівники повторюваності та частоти (16,5%), 4) прислівники часу (7,4%), 5) прислівники місця та напрямку (7,1%), 6) прислівники причини й наслідку (2,1%).

Щоб установити істотність/неістотність розходження процентних показників для частот уживання прислівників у моделі VD було використано видозмінену формулу критерію Стьюдента для процентних показників. У результаті необхідних розрахунків було встановлено, що для дієслів розумової діяльності характерною є сполучуваність із прислівниками способу дії.

Найнижчий показник 2 та Ф виявлено в моделі граматичної сполучуваності VV= (2=55,19, Ф=0,08). Висока частота вживання дієслів ЛСГ “Розумова діяльність” у цій моделі зумовлюється їх семантикою, оскільки сема обробки інформації мозком людини передбачає прийняття певного рішення щодо виконання дії, тобто певний намір, наприклад: “Sanchez decided to stay in the comfortable leather chair and read over some documents while enjoying the breeze” 8, с. 416; “One of my colleagues is in New York. I plan to see him and then fly home from New York” 8, с. 242.

Аналіз системних і функціональних властивостей англійських дієслів комунікації та розумової діяльності в сучасних художніх творах свідчить, що різноаспектні дієслівні характеристики активно взаємодіють у мовленні. Ця взаємодія проявляється у взаємозв’язку та взаємозалежності лексико-семантичних і морфологічних, лексико-семантичних і синтаксичних, характеристик досліджуваних дієслів. Одним із проявів цієї взаємодії є взаємозалежність частот.

Розгляд взаємодії лексико-семантичних і морфологічних дієслівних характеристик у досліджуваних художніх творах показав наявність взаємозв’язку між реалізацією груп словозмінних форм англійського дієслова та його семантикою. Встановлено, що висока частота дієслів досліджуваних лексико-семантичних груп у певних групах словозмінних форм зумовлюється близькістю семантики дієслова і граматичного значення групи словозмінних форм, а також типом викладу тексту (авторське мовлення, мовлення персонажів).

Вплив семантики англійського дієслова на реалізацію його сполучувальних властивостей виявляється в різному наборі ядерних моделей граматичної сполучуваності досліджуваних ЛСГ й у вищій частоті певних моделей у текстах. Взаємозв’язок лексико-семантичних і граматичних характеристик англійського дієслова на синтаксичному рівні визначається типовістю моделі для дієслів конкретної семантики; переважним уживанням високочастотних дієслів певної семантики в певній моделі граматичної сполучуваності; індивідуальною сполучуваністю певного дієслова; типом викладу художнього твору (авторське чи персонажне мовлення).

Результати дослідження дозволяють окреслити коло проблем для подальшого опрацювання. Перспективною, на нашу думку, є спроба використати отримані дані для створення лексичної граматики англійської мови, завданням якої буде пов’язати граматичні правила з певними лексичними групами, яких ці правила насамперед стосуються.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   19


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка