Вісник київського національного лінгвістичного університету серія Філологія



Сторінка8/19
Дата конвертації09.03.2016
Розмір2.99 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   19

ЛІТЕРАТУРА


  1. Зубкова Е. М. Глаголы умственной деятельности, речи и физического восприятия в английской художественной и научной прозе : дис. … канд. филол. наук : спец. 10.02.04 “Германские языки” / Е. М. Зубкова.  – Саранск, 1986. – 233 с.

  2. Лучак М. М. Вживання часових форм дієслова в сучасній англійській мові : дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Микола Миколайович Лучак. – Чернівці, 2003. – 253 с.

  3. Нагорна С. С. Стилеметричні характеристики дієслова в сучасних англомовних наукових текстах : дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Світлана Сергіївна Нагорна. – К., 2004. – 262 с.

  4. Перебийніс В. І. Системні та функціональні характеристики мовних одиниць / В. І. Перебийніс // Вісник Харківського університету імені В. Н. Каразіна. – 2004. – № 625. – С. 138–141.

  5. Перебийніс В. І. Частота мовних одиниц як відображення їхніх системних характеристик / В. Перебийніс, Т. Бобкова // Проблеми загального, германського та слов’янського мовознавства. До 70-річчя професора В. В. Левицького : зб. наук. пр. – Чернівці, 2008. – С. 446–453.

  6. Справочник наиболее употребительных английских словосочетаний / В. И. Перебейнос, С. С. Хидекель, Л. Р. Вайнер и др. – М. : Просвещение, 1986. – 320 с.

  7. Шевченко Т. Е. Функциональные характеристики словоизменительной парадигмы английского глагола : дис. … канд. филол. наук : спец. 10.02.04 “Германские языки” / Татьяна Егоровна Шевченко. – К., 1997. – 201 с.

  8. Clancy T. Debt of Honor. – N. Y.  Penguin Putnam Inc., 1995. – 990 p.

  9. Forsyth F. Icon. – N. Y.  Bantam Books, 1997. – 567 p.

  10. Perebeynoss V. Frequency of Language Units as a Reflection of Their Systemic and Functional Properties / V. Perebeynoss, S. Khidekel // Journal of Quantitative Linguistics. – 2004. – V. 11. – № 1-2. – P. 3–25.


ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ПАРАМОВНИХ І НЕМОВНИХ ЗАСОБІВ КОМУНІКАЦІЇ

(на матеріалі німецької мови)
ЗАСТРОВСЬКА С. О.

Волинський національний університет імені Лесі Українки
У статті визначено характерні особливості вербалізованих парамовних і немовних засобів комунікації; виявлено їхню частиномовну стратифікацію в німецькій мові; проаналізовано інформаційний потенціал парамовних і немовних засобів комунікації; з’ясовано роль парамовних і немовних засобів у німецьких прислів’ях і крилатих виразах.

Ключові слова: комунікація, парамовний засіб, немовний засіб, вербалізація.
В статье определены характерные особенности вербализированных параязыковых и неязыковых средств коммуникации; выявлена их морфологическая стратификация в немецком языке; проанализированы информативные возможности параязыковых и неязыковых средств коммуникации; определена роль параязыковых и неязыковых средств в немецких пословицах и крылатых выражениях.

Ключевые слова: коммуникация, параязыковые средства, неязыковые средства, вербализация, номинация.
The article deals with the verbalized paralinguistic and non-linguistic means and their informative contribution to the process of communication. The author retraces reflection of the role of paralinguistic and nonlinguistic means in paremies and winged words and defines the paralinguistic and non-linguistic means in German proverbs.

Key words: communication, paralinguistic means, non-linguistic means, verbalization, nomination.
У сучасних дослідженнях з комунікативної лінгвістики [1; 3; 6–8; 12 та ін.] наголошується на взаємозв’язку лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників комунікативної ситуації. Інформаційний обмін здійснюється всіма каналами: мовними, парамовними та немовними. Комунікація як міжлюдська соціальна взаємодія є не тільки обміном змістами, але й вираженням міжособистісних стосунків між комунікантами. У комунікативному процесі людина виражає свої почуття, емоції (Miteinander reden heißt auch Gefühle äußern). Комунікативно значущі парамовні та немовні засоби наводяться в авторських ремарках, непрямій мові, тобто вербалізуються. Більше того, вони слугують матеріальною базою фразеологізації та закріплюються в мовній системі. Недостатність аналізу та систематизації одиниць німецької мови на позначення парамовних та немовних засобів комунікації зумовила актуальність обраної теми.

Метою статті є виявлення та інтерпретація вербалізованих парамовних та немовних засобів комунікації на матеріалі німецької мови.

Завдання:

– класифікувати парамовні та немовні засоби;

– визначити функції парамовних і немовних засобів у комунікативному процесі;

– визначити роль цих засобів у прислів’ях та крилатих виразах.

До парамовних засобів комунікації належать ті, які виявляються в усному й писемному мовленні. Це невід’ємні характеристики “звучання” (тембр голосу, його сила, темп мовлення, ясність/чіткість звучання, особливості артикуляції, інтонації, довжина пауз тощо) та графіки (почерк, щільність рядків, пропуски між словами чи літерами, пунктуація, домінуючі засоби виділення компонентів комунікативної структури речення тощо). Зупинимося детальніше на усному мовленні.

У німецькій мові існує значна кількість одиниць для номінації парамовних засобів: іменники Schall, Laut, Stimme, Tonhöhe, Klangfarbe, Zischlaut; дієслова, що імплікують силу голосу: sagen, schreien, rufen, flüstern, zischen, zischeln, fauchen. Уживання цих дієслів залежить від ситуації та засвідчує різні фонаційні характеристики говоріння (etw. sagen). Намагаючись максимально адекватно передати емоційний стан мовця, автор твору послуговується поєднанням цих дієслів з відповідними прикметниками/прислівниками: sagen – versöhnlich, ärgerlich, fröhlich, treuherzig, stolz, verlegen. Наприклад: 1) “Als Eder zurückkam, saß der Pumuckl zufrieden in seiner Schaukel, alle Nägel waren wieder an ihrem Platz”; “Du bist also doch vernünftig geworden”, sagte Eder versöhnlich” [14, с. 12]; 2) “Als Eder wieder in die Küche kam, hockte der Pumuckl unglücklich auf dem Boden”; “Jetzt kann ich sie nicht mehr füttern”, sagte er treuherzig” [14, с. 17].

Прикметники у таких словосполученнях відображають інтенцію мовця чи його почуття: бажання налагодити контакт, виразити радість, задоволення, гордість тощо. Відповідно, емоційний стан мовця, його інтенції відображаються на звуковому оформленні мовлення. На відміну від дієслова sagen, такі дієслова, як schreien, flüstern, zischen, zischeln та ін. інкорпорують у своїй семантичній структурі такі семи, як ‘сила голосу’, ‘артикуляційні характеристики’. Усім відомо, що криком (schreien, Schrei) людина не завжди досягає бажаного результату, швидше навпаки, наприклад:

Komm raus, wir wollen spielen!

Die Maus aber wollte kein bisschen”.

Komm doch, bitte“, bettelte der Pumuckl”.

Du darfst nicht so schreien, da hat sie Angst, sagte Eder”.

Pumuckl fand das ziemlich dumm von der Maus [14, с. 42].

Не завжди людина може контролювати свої емоції. У стані сильного збудження, хвилювання сила голосу підвищується (aufgeregt schreien). Такий стан мовця впливає на темп його мовлення (heraussprudeln): “Aufgeregt lief der Pumuckl in die Werkstatt zurück und sprudelte eine verrückte Geschichte von entführten Kindern, Hexen und eingesperrten Buben heraus [14, с. 25].

Дієслово rufen в авторських коментарях вживається поряд із такими лексемами, як erleichtert, beeindruckt, empört, ängstlich, böse, schadenfroh. Манера мовлення у стані невдоволення мовця виражається дієсловами zischen, fauchen: “Ich habe auch Hunger und bin ausgefroren!” fauchte der Kobold”; “Holzfisch hat er unser schönes Boot genannt!” zischte er und warf einen finsteren Blick in Richtung Steg” [14, с. 8, 56].

Безперечно, внутрішній стан людини, її почуття впливають на різне парамовне оформлення. “Gefühl ist alles, Name ist Schall und Rauch” – писав Й. Гете [15, с. 656]. Проте у протилежному напрямі від імені до почуттів саме “Schall und Rauch” надають важливу інформацію слухачеві про стан мовця.

Мова містить низку одиниць, які засвідчують не тільки манеру говоріння мовця, але й те, як сприймає слухач те, що говориться: hören, anhören, zuhören, lauschen, horchen (unbemerkt zuhören); fröhliche Stimmen hören; aufmerksam zuhören, andächtig zuhören, teilnehmend anhören, наприклад: “Es gibt wenige Menschen, die (gut) zuhören können (die sich aufmerksam und teilnehmend die Sorgen anderen anhören)” [15, с. 925].

Дієслова lauschen, horchen в одному зі своїх значень мають негативне забарвлення та засвідчують присутність під час розмови третьої особи, яка підслуховує. Підслуховування засуджується спільнотою, що яскраво виражене у такому прислів’ї: “Der Lauscher an der Wand hört seine eigene Schand (той, хто таємно підслуховує, має бути готовим почути про себе неприємні речі) [15, с. 495]. Наявність третьої людини змушує співрозмовників говорити пошепки (flüstern), що може бути також сигналом про нестандартний перебіг подій. Піддаючись впливу мовця, слухач і сам (не завжди розуміючи причину) переходить на шепіт. Звернемо увагу на те, що парамовні засоби надають чималу інформацію про міжособистісні стосунки у колективі, сім’ї, колі друзів тощо.

Під немовними засобами комунікації розуміємо ті, які реалізуються не на фоні звукового (чи писемного) мовлення. На основі праці Л. Солощук спробуємо класифікувати немовні засоби комунікації [8, с. 166–67] так:

а) кінетичні, що на першому (більш загальному) етапі розподіляються на жестові (рухи руками (Arm, Hand), пальцями (Finger), плечима, головою, ногами, всім тілом);

б) мімічні (рухи ротом, [посмішка], бровами, очима [погляд, зміна виразу очей], вираз обличчя у цілому);

в) проксемічні (дискантні характеристики);

г) зовнішній антураж (одяг, зачіска, косметика, парфуми тощо).

Немовні засоби комунікації, безперечно, тісно взаємодіють з мовними. Фрідріх Ніцше зауважив: “Man lügt zwar mit dem Mund, mit dem Maul, doch durch das, was man dabei macht, sagt man doch die Wahrheit” [16]. Йдеться про те, що є певні реакції людського тіла, якими не можна свідомо керувати людина (потовиділення, прискорений пульс, розширені зіниці, почервоніння тощо). Відповідно, вони можуть засвідчувати, наприклад, її спокійний/неспокійний стан.

У німецькій мові такого роду реакції номінуються та наводяться відповідно в авторських коментарях: glänzende Augen bekommen, mit leuchtenden Augen, Augen funkelten vor Vergnügen, zittern (vor Angst), erblassen, erbleichen, erröten, schwitzen, in Schweiß geraten (vor Angst, Anstrengung, Aufregung, Hitze), Blut und Wasser schwitzen = sich sehr aufregen (vor Angst, Spannung usw.), Schwindel = Störung des Gleichgewichtssinnes: Vertigo, Schwindel haben/bekommen.

Це явище можна можна простежити на прикладах: “Dem Pumuckl aber lief es heiß und kalt über den Rücken” [14, с. 20]; “Warte nur, du alte Hexe! drohte er und dabei war ihm doch ziemlich unheimlich zumute [14, 22]; Der Pumuckl bekam Gänsehaut [14, с. 25].

Такі реакції розглядаються як “неусвідомлена комунікація” [16], при цьому зазначається, що навіть після довготривалого тренування навряд чи можна повністю позбутися таких проявів, як стрес, страх, сором тощо, але за допомогою психотерапії їх можна краще контролювати.

Як частково усвідомлені (teilbewußte) розглядаються дії-реакції, які позначаються дієсловами (чи іменниками): schluchzen, kichern, lächeln, schmunzeln, stöhnen, seufzen, schlucken usw. Особливе місце в переліку комунікативно значущих немовних дій займає Lachen (сміх) та різні його види. Для характеристики сміху (посмішки) існує чимала кількість прикметників/прислівників: verschmitzt, lauthals, prustend, bissig, fröhlich, überlegen, ironisch, abwertend, spöttisch, freudig, liebevoll, entgegenkommend, aggressiv, hysterisch, freundlich, humorvoll, sarkastisch, ausgelassen, vergnügt, spitz, höhnisch, schallhaft, schallend, heiter u. a. Різні якості сміху залежать від емоційного стану людини. Розрізняючи всі ці нюанси, слухач може отримати відповідну інформацію про мовця, його стан та, при нагоді, відповідно відреагувати.

У культурно-історичному плані, до речі, сміх та посмішка (das Lachen und das Lächeln) завжди вважалися “зброєю (Waffe)” жінок. Невипадково у прикладному аспекті посмішка є невід’ємним “атрибутом” продавців, офіціантів (тобто працівників сфери послуг), а також танцюристів, артистів тощо.

До свідомої комунікації (bewusste Komminikation) належать немовні дії, які цілком контролюються мовцем. За частиномовною категоризацією серед мовних одиниць, які номінують ці дії, переважають дієслова та дієслівні словосполучення: nicken, den Kopf schütteln, einen finsteren Blick werfen, j-m fröhlich zuwinken, die Hände klatschen (vor Freude z. B.), die (mit den) Achseln zucken, j-n über die Achseln ansehen, die Hände sinken lassen, die Hände über dem Kopf zusammenschlagen, den Kopf hochhalten, ein finsteres Gesicht machen, mit Fingern (mit dem Finger) auf j-n zeigen, sich die Haare (aus)raufen/(aus)reißen, mit den Augendeckeln klappern (klimpern), j-m den Arm drücken, mit verschränkten Armen zusehen u. v. a.

Саме такі засоби слугують матеріальною базою для метафоризації й утворення фразеологізмів, які вживаються в переносному значенні: опустити руки = die Arme sinken lassen – втрачати надію, занепасти духом; sich an die Brust schlagen – бити себе у груди = каятися; die Hände in den Schoss legen – сидіти склавши руки = нічого не робити тощо. Наприклад: “Meinst du, du kannst hier niederkommen, dass die ganze Straße mit Fingern auf mich alte Frau zeigt” [5, с. 212].

Крім того, деякі немовні дії набули символічного характеру та пов’язані з різного роду повір’ями, наприклад: “Idiot sagt Masche, das ist es doch gerade, einen Lehmann gibt es nicht. Also bis nachher. Drück die Daumen, dass alles klappt [5, с. 212].

У процесі комунікації парамовні та немовні засоби виявляють різні види взаємозв’язку з мовними, а саме:

1) синхронна взаємодія (Er konnte Pedro nicht leiden, das war ihm vom Gesicht abzulesen, und es sprach auch aus jedem Wort, das er sagte [5, с. 262]). Вираз обличчя (немовний засіб) та слова мовця (мовний засіб) виражають негативне ставлення до Pedro (er konnte Pedro nicht leiden);

2) асинхронна взаємодія (Heidrun Kurz quetschte ein mürrisches Guten Morgen durch ihre kaum geöffneten Lippen und hängte ihre Jacke in den Schrank Dabei entdeckte sie Plastikschüssel auf dem Boden, in der sich bereits eine kleine Pfütze gebildet hatte. Ein unmerkliches Lächeln glitt über ihre Lippen. Dann fragte sie mit unverändert unfreundlich wirkender Stimme: Der Weg zur Toilette war für jemanden wohl zu weit. Wer konnte denn das Wasser nicht halten? Die Decke, antwortete Renate, die sich wunderte, ihre Freundin am frühen Morgen scherzen zu hören [10, с. 45]). Мовні, парамовні та немовні дії у наведеному фрагменті є “розбалансованими”: привітання (Guten Morgen) Heidrun видавила (quetschte) похмуро, непривітно (mürrisch), “крізь зуби” (kaum geöffnete Lippen); побачивши калюжу, вона непомітно посміхнулася (ein unmerkliches Lächeln); далі вона жартує, проте її голос звучить як завжди недружньо (mit unverändert unfreundlich wirkender Stimme). Невипадково її подруга здивувалася, що Heidrun з самого ранку в гарному настрої;

3) субституційна взаємодія (немовні засоби заміщують мовні) у такому випадку (Wende sagte leise zu Aehre: Du musst sprechen. Ich?...”; “Er wollte auffahren, doch Katrin drückte ihm den Arm” [5, с. 46]). Дотик до руки зупинив дії, які був готовий вчинити Aehre.

Уже без статистичного аналізу помітно, що дуже частими є немовні дії, які позначаються дієсловом nicken (кивнути) та словосполученням “den Kopf schütteln” (похитати головою на знак згоди або незгоди, з негативною пропозицією), наприклад: “Da klopfte es an die Werkstatt-Tür. Eine Dame hatte den Zettel gelesen, den Eder ausgehängt hatte. Ein weißes Kätzchen mit schwarzen Pfoten? fragte sie. Eder nickte und die beiden gingen hinauf in die Wohnung” [14, с. 12].

У даному прикладі nickte імплікує позитивну відповідь на поставлене запитання (nickte → ja!): Nachdenklich fragte Eder den Pumuckl: Hast du die Katze wirklich nicht gesehen?” Der Kobold schüttelte den Kopf und begann plötzlich ganz laut zu singen [14, с. 14].

У наведеному фрагменті “schüttelte den Kopf” означає: “Nein, wirklich nicht gesehen (тобто підтвердження негативної пропозиції запитання-сумніву). “Dann sah er mit einem Ruck auf und fragte förmlich: Etwas zu trinken?” Auf Marcs Kopfschütteln gab Richartz Frau Schuhmann, die sich diskret im Hintergrund gehalten hatte, ein Zeichen und die Haushälterin zog sich zurück. Bitte”, fuhr der Hausherr fort, Stellen Sie Ihre Fragen” [9, с. 98].

У цій розмові “Kopfschütteln” виражає відмову від пропозиції щось випити (негативна відповідь на невизначену пропозицію).

Отже, немовна дія “den Kopf schütteln” необов’язково виражає конкретну відповідь на поставлене запитання. Вона може бути відображенням внутрішнього стану мовця, його здивування через те, що хтось міг перейматися дрібницями, діяти незвичним для мовця способом: “Wie soll man denn bei diesem Lärm dichten! schimpfte er. Meister Eder ging zornig in den Hof hinaus. Doch kaum hatte Charlotte ihn gesehen, rannte sie davon, nicht ohne ihm noch Frechheiten nachzurufen. Kopfschüttelnd ging Eder zurück in die Werkstatt. So ein ungezogenes Kind, fand er und der Pumuckl gab ihm eifrig recht [14, с. 76].



Kopfschüttelnd (киваючи головою) є реакцією містера Едера на негативні дії Шарлоти. Ця дія віддалена у часі від репліки, якою він пізніше експліцитно висловив своє ставлення до вчинку Шарлоти. Така немовна дія є ніби “розмовою з собою”, вираженням того, що відчуває людина у даний момент, наприклад: “Nach dem Essen ging Eva noch auf den Hof hinaus, um das Spielzeug der kleinen Kinder zusammenzusuchen. Adam ging ihr nach und blieb bei ihr stehen und sah sie flehend an. Werde mit mir alt, wollte er sagen, werde mit mir alt. Aber natürlich brachte er diese Worte nicht über die Lippen, sondern begann sich statt dessen über die Mücken zu beklagen, in einem wilden und verzweifelten Ton. Was Du nur immer hast, sagte Eva und sah ihn kopfschüttelnd an [11, с. 11].

У таких ситуаціях людина ніби не може повірити сама собі (своїм вухам/очам).

Вагомість для комунікації різноканальних джерел інформації знайшла відображення у прислів’ях та крилатих виразах. Наведемо лише окремі з них:

Ein freundlich Gesicht ist das beste Gericht (добре слово краще, ніж м’який пиріг) [5, с. 263];

Ein schönes Gesicht oft dem Herzen nicht entspricht (наша Галя як краля, та тільки душа невмита; зовнішність оманлива) [5, с. 263];

Das Gesicht ist der Spiegel des Herzens” (обличчя – дзеркало душі; що в серці вариться, те на обличчі не втаїться) [5, с. 263];

Das Gesicht verrät den Wicht” (на злодієві шапка горить) [5, с. 263];

In der Kürze liegt die Würze” (чим коротше, тим краще) [5, с. 416];

Das Gesicht ist der Spiegel der Seele (Cicero)” (обличчя – дзеркало душі) [17];

Vultus loquitur quodcumque tegis; Deine Miene spricht aus, was auch immer Du verheimlichst” (на обличчі все написано) [16].



Отже, парамовні та немовні засоби комунікації вербалізуються й закріплюються в мовній системі словами, фразеологізмами, знаходять відображення у прислів’ях та крилатих виразах. Перспективами подальших досліджень є аналіз комунікативних функцій парамовних і немовних засобів, їхнього впливу на успішність/неуспішність комунікації.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики / Флорій Сергійович Бацевич. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2004. – 344 с.

  2. Большой немецко-русский словарь : в 3-х т. / Под рук. Москальской О. И. ; Авт.-сост. Е. И. Лепинг, Н. И. Филичева, М. Я. Цвиллинг и др. – М. : Рус. яз. – Медиа, 2004. – 1640 с.

  3. Колшанский Г. В. Паралингвистика / Геннадий Владимирович Колшанский. – М. : Наука, 1974. – 362 с.

  4. Мюллер В. К. Великий німецько-український словник / Владимир Карлович Мюллер. – К. : Чумацький Шлях, 2007. – 792 с.

  5. Німецько-український фразеологічний словник / укл. В. І. Гаврись, О. П. Пророченко. – К. : Радянська школа, 1981. – Т. І : А–К. – 416 с.

  6. Почепцов Г. Г. Теорія комунікації / Георгій Георгієвич Почепцов. – 2-ге вид., доп. – К. : Київ. ун-т, 1999. – 308 с.

  7. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика : напрями та проблеми / Олена Олександрівна Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2008. – 712 с.

  8. Солощук Л. В. Невербальні складові англомовного дискурсу / Л. В. Солощук // Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен. – Харків : Константа, 2005. – С. 145–180.

  9. Duden Redewendungen neu bearb. u. aktual. Auflage. – Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich : Dudenverlag, 2002. – 955 s.

  10. Fuchs A. Verbotene deutsch-deutsche Liebe : Geschichte einer Liebe zwischen Ost und West / A. Fuchs. – Berlin : Frieling, 1996. – 174 s.

  11. Kaschnitz M. L. Adam und Eva // A. Becker, M. Thiel (Hrsg) Der Lacher. – Frankfurt a. M., Berlin, Bonn, München : Verlag Moritz Diesterweg, 1965. – S. 7–11.

  12. Linke A., Nussbaumer M., Portmann P. R. Studienbuch Linguistik // A. Linke, M. Nussbaumer, P. R. Portmann. – Tübingen : Max Niemeyer Verlag, 2001. – 463 s.

  13. Metzler Lexikon Sprache. – Stuttgart, Weimar : Verlag J. B. Metzler, 2005. – 782 s.

  14. Pumuckl (nacherzählt von U. Bagnall). – Stuttgart : Unipart-Verlag, 1994. – 84 s.

  15. Wahrig G. Der kleine Wahrig Wörterbuch der deutschen Sprache / G. Wahrig. – München : Mosaik, 1982. – 943 s.

  16. Nonverbale Kommunikation [Електронний ресурс] Режим доступу : http://www.de. wikipedia.org/wiki/Nonverbale_ Kommunikation

  17. Stangl-tallers Електронний ресурс] Режим доступу : http://www.stangl-taller.at/ ARBEITSBLAETER/ KOMMUNIKATION


КОМПЕНСАЦІЯ ЯК ПРАГМАТИЧНО ЗУМОВЛЕНА ТРАНСФОРМАЦІЯ

В АНГЛО-УКРАЇНСЬКОМУ ХУДОЖНЬОМУ ПЕРЕКЛАДІ
КАРАНЕВИЧ М. І.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
У статті розглянуто прагматичний аспект адекватного перекладу англійської й американської літератури українською мовою; проаналізовано причини й особливості компенсації як прагматично зумовленої трансформації в англо-українському художньому перекладі; встановлено, що значні труднощі при передачі прагматичного потенціалу вихідного тексту становить відтворення у перекладі алітерації, звуконаслідувальних слів, ідіом, гри слів, територіальних і соціальних діалектів, а також індивідуальних дефектів мовлення.

Ключові слова: прагматичний потенціал, адекватність, трансформація, компенсація.
В статье рассмотрен прагматический аспект адекватного перевода английской и американской литературы на украинский язык, проанализированы причины и особенности компенсации как прагматически обусловленной трансформации; установлено, что значительные трудности при передаче прагматического потенциала исходного текста составляет воспроизведение в переводе аллитерации, звукоподражательных слов, идиом, игры слов, территориальных и социальных диалектизмов, а также индивидуальных дефектов речи.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   19


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка