Вісник київського національного лінгвістичного університету серія Філологія



Сторінка9/19
Дата конвертації09.03.2016
Розмір2.99 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   19

Ключевые слова: прагматический потенциал, адекватность, трансформация, компенсация.
The article deals with the pragmatic aspect of translation illustrated by the examples of Ukrainian translation of English and American literature. The most widespread reasons and peculiarities of usage of compensation as a pragmatically motivated transformation are identified and analyzed. The article proves that translating alliteration, onomatopoeic words, idioms, puns, territorial and social dialecticisms and defects of speech in translation poses great difficulties for rendering the pragmatic potential of the original text.

Key words: pragmatic potential, adequacy, transformation, compensation.
Комунікативно-прагматична рівноцінність текстів оригіналу та перекладу вважається свідченням високоякісного результату роботи перекладача. З метою забезпечення кваліфікованого перекладу останній вдається до прагматично зумовлених трансформацій, зокрема компенсації.

Значний внесок у дослідження прагматичного аспекту перекладу зробили такі науковці, як Л. Бархударов [1], О. Кумукова [6], Л. Латишев [7], М. Олікова [10] та Я. Рецкер [12]. Власне розуміння прагматики перекладу художнього тексту у своїх працях висвітлили В. Коптілов [5] та В. Лисенко [8]. Такі науковці, як Л. Бреєва [2], А. Ізмайлов [4] та М. Яковлєва [13] займались дослідженням стилістичних трансформацій. Проте для подальшого поглибленого вивчення перекладацьких прагматичних адаптивних стратегій існує потреба аналізу художніх текстів з метою виявлення причин, закономірностей та особливостей застосування компенсації як прагматично зумовленої трансформації.



Метою дослідження є виявлення особливостей компенсації як прагматично зумовленої трансформації в англо-українському художньому перекладі.

Прочитавши в українському перекладі твори В. Шекспіра або Ч. Діккенса, читач повинен відчути силу літературного таланту автора оригіналу. Якщо перекладачеві вдалося цього досягти, то можна говорити про адекватне відтворення комунікативного ефекту оригіналу [11]. Значні труднощі при передачі прагматичного потенціалу вихідного тексту становить переклад художніх текстів, який повинен здійснити аналогічний художньо-естетичний вплив на рецептора перекладу [8, с. 1]. При цьому слід пам’ятати, що основною ознакою літературно-художнього стилю є підпорядкованість усіх мовних засобів завданню створення художнього образу [5, с. 13]. Науковці виділяють чотири параметри адекватності перекладу образних засобів у плані змісту: 1) семантичний; 2) емоційно-оцінний; 3) експресивний та 4) естетичний [2, с. 1]. При роботі з оригінальним художнім текстом завдання перекладача полягає у тому, щоб визначити функцію використаного автором прийому і прийняти необхідне рішення про можливості збереження чи необхідність заміни даного прийому в тексті перекладу [4, с. 141]. При цьому трансформації повинні враховувати контекстуальний фон оригінального твору, індивідуальність авторського стилю, специфіку мови перекладу, її стилістичні норми і синтаксичну організацію тексту [4, c. 144]. Зазначимо, що прагматика, як уважає В. Лисенко, включає в себе стилістику, а реалізується засобами граматики та семантики [8, c. 2].

Поняття прагматики, за словами Л. Бархударова, охоплює все, що пов’язане з різним ступенем розуміння тексту та особливостями трактування учасниками комунікативного акту знаків чи повідомлень залежно від мовного та позамовного досвіду комунікантів [1, c. 106]. Учений уважає, що врахування прагматичного фактора є необхідною умовою досягнення адекватності, адже найточніший переклад не досягає мети, якщо він залишається незрозумілим для тих, кому був призначений [1, с. 125]. Як зазначає О. Кумукова, сутність перекладу як акту міжмовної та міжкультурної комунікації завжди включає прагматичний аспект [6, с. 171], тому завданням перекладача є досягнення такого ж комунікативного ефекту тексту перекладу, який притаманний оригіналу. Комунікативний ефект, на думку Л. Латишева, виникає внаслідок взаємодії тексту і комунікативної ситуації, яка складається з загальнолюдського, індивідуального, соціально-групового та лінгвоетнічного факторів [7, с. 36]. При цьому комунікативний ефект висловлювання може залежати не від значень його окремих складових, а від ситуаційного контексту та досвіду отримувача повідомлення [10, с. 65]. Щоб адекватно відтворити прагматику оригіналу, необхідно вирішити три завдання: виявити всі прагматичні смисли, властиві тексту, що перекладається; визначити їх взаємне співвідношення; визначити роль кожного з прагматичних смислів у формуванні прагматики тексту в цілому [9, с. 5].

Художній твір – це ціле, що складається з окремих елементів, які лише в єдності роблять текст цілісним. Звідси й виникає можливість замін та компенсацій у системі цілого. Компенсація може мати семантичний чи стилістичний характер. Я. Рецкер розрізняє локальну і тотальну компенсацію [12]; Л. Бреєва та А. Бутенко виділяють контактну та дистантну компенсацію [2, с. 4]; І. Алексєєва зазначає про існування позиційної та різнорівневої (якісної) компенсації [13, с. 2]; С. Циркунова стверджує, що в типологічному аспекті компенсація може бути прямою (коли певний стилістичний прийом оригіналу передається цим же стилістичним прийомом мовою перекладу) і аналоговою (стилістичний прийом оригіналу замінюється іншим стилістичним прийомом мовою перекладу) [13, с. 2]. У топографічному аспекті компенсація може бути паралельною (у тій же частині тексту), суміжною (на деякій відстані), зміщеною (на значній відстані), узагальненою (текст перекладу містить стилістичні прийоми, що адаптують його для читачів мовою перекладу); М. Яковлєва вводить нове поняття горизонтальної (елементи смислу, прагматичні значення та стилістичні нюанси, які виражені в тексті оригіналу одиницями одного рівня і втрачені при перекладі, відтворюються в тексті перекладу одиницями того ж рівня) та вертикальної компенсації [13, с. 4].

У результаті проведеного дослідження було вcтановлено, що компенсація як прагматично зумовлена трансформація наявна:

1) у перекладі алітерації: “Only this morning, sir, you applied it to your boots, to the butter, and to the brown bread [26, с. 27] / “Тільки цього ранку, пане, ви застосували його до чаю, чашки, в якій був той чай, та черевиків [20, с. 17]. Проте, А. Ізмайлов зазначає, що використання алітерації в прозі є більш характерним для англійської мови, тому в перекладі збереження алітерації не є обов’язковим [4, с. 142];

2) у відтворенні гри слів на основі фонетичного уподібнення чи значення лексичних одиниць: “– But shell soon pick up your free-and-easy ways. – I wont pick up no free and easy ways [26, с. 38] / “Але вона швидко перейме ваші невимушені звички. – Я не перейму ніяких невимушених звичок!” [20, с. 22]; Mine is a long and a sad tale! – It is a long tail, certainly [21, с. 3] / Моя історія, хвакт звісний, довга і сумна. – Як хвіст мій [16, с. 31]; Whipped cream isn’t whipped cream at all unless its been whipped with whips. Just as a poached egg isn’t a poached egg unless it’s been stolen from the woods in the dead of night!” [22, c. 29] / Збиті вершки не стануть збитими вершками, доки їх не збити битами. Так само, як круті яйця не стануть крутими, доки їх добряче не покрутити!” [14, c. 131]; It (supervitamin chocolate) contains vitamin C, vitamin D, vitamin E, <> and, believe it or not, vitamin Z! The only two vitamins it doesn’t have in it are vitamin S, because it makes you sick, and vitamin H, because it makes you grow horns on the top of your head [22, c. 46] / Супервітамінні цукерки містять вітамін В, вітамін Г, вітамін Д, <> і навіть, вірте-не-вірте – вітамін Ь! Там нема лише вітаміну Н, бо від нього нудить, та вітаміну Р, бо від нього на голові виростають роги [14, c. 211];

3) у поясненні значення ідіоми: “Harris said, however that the river would suit him to aT”. I don’t know what a “T” is (except a sixpenny one, which includes bread-and-butter and cake ad.lib., and is cheap at the price, if you haven’t had any dinner) [15, с. 20] / А втім, додав Гарріс, йому самому Темза підійде “на всі 100”. Я ніколи не розумів, що це за “100” – 100 пенсів чи 100 шилінгів, 100 дюймів чи 100 футів, – але так кажуть усі [15, с. 21];

4) у перекладі соціальних і територіальних діалектів. Сучасні перекладознавці здебільшого погоджуються з тим, що для відтворення діалектів необхідно використовувати просторіччя, яке є основним функціональним еквівалентом територіальних та соціальних діалектів у мові перекладу. Діалекти утворюють неповторну своєрідність художньої тканини і без них мова героїв втрачає індивідуальність. У перекладі це вимагає компенсацій. Проте проста заміна діалектів першотвору діалектами мови перекладу перетворює “місцевий колорит” першотвору на “місцевий колорит” мови перекладу. Відтворення діалектів підкреслено розмовним стилем не переходить меж “одомашнення” і залишає переклад у рамках своєї культури. Тому адекватним уважається такий переклад, коли відповідники у цільовій мові побудовані на тих самих прагматичних компонентах значення, що й одиниці англійського діалектного мовлення. Таким чином, стратегією перекладу діалектів є передача їх семантичних, емоційно-експресивних та стилістичних рис [3, с. 252]. Проте дотримання вказаної стратегії на практиці викликає труднощі. Так, іноді стилістично забарвленим одиницям оригіналу відповідають стилістично нейтральні варіанти перекладу: “We ‘ad read the papers, anwe put hup a faked decoity [24, с. 1] / Ото й ми читаємо. І надумали влаштувати фальшиве деканство [17, с. 72] (мовлення лондонського кокні); “we stud watchin’ the little man hoppinin anout av the shops [24, с. 2] / Ми стояли та дивились, як той курдуплик бігає з крамнички в крамничку [17, с. 73] (мовлення ірландця); “Young mon, that mons goointo have tgoons out oThursday [24, с. 2] / Чуєш, хлопче, той пан хоче, щоб завтра, в четвер, викочували гармати [17, с. 74] (мовлення йоркширця).

Однак, досить вдало відтворено у перекладі соціальні діалекти, що характеризують мовлення простолюду: “Cheer ap, Keptin” [26, с. 6] / “Висиліше, копитане” [20, с. 4]; “Like s’yollin voylets” [26, с. 87] / “От як “придавать віялки” [20, с. 49]; “Nah then, Freddy: look whygowin, deah” [26, с. 2] / “Ну шо се ти, Хреді! Чо’ ни дивисся, куди ступаєш, любчику?” [20, с. 2] Цей приклад демонструє, що перекладач цілком відтворив зміст висловлювань, не змінюючи стилістичного забарвлення тексту завдяки компенсації допущених персонажем художнього твору фонетичних та лексичних відхилень від літературної мови. Наявність граматичних помилок у мовленні є складовою образу художнього твору, яку необхідно відтворити у перекладі, порушуючи норми української мови: I aint dirty: I washed my face and hands afore I come, I did” [26, с. 19] / “Я не брудна; коли я йшла сюди, я вмилася: умила обличчя, руки!” [20, с. 12]; “Im going home in a taxi” [26, с. 12] / “Я поїду на ваших таксях додому” [20, с. 7].

Слід зазначити, що для адекватного перекладу сталих виразів із синонімічного ряду відповідників перекладач обирає саме той, який найбільше наближений до стилістичного забарвлення усього тексту оригіналу: “s’elp me Bob [24, с. 3] / щоб я скис [17, с. 75]; “before you can say Jack Robinson [23, с. 2] / не встигнеш і писнути [18, с. 26].

Для того, щоб комунікативний ефект оригіналу та перекладу був рівноцінним, перекладач вдається як до контактної компенсації: “Like hell it is. Who called who?” [25, с. 2] / “Аякже! Хто до кого набивався в гості?” [19, с. 2]; “if she gets up in the night to go to the john or something” [25, с. 4] / “Коли їй треба встати вночі в туалет абощо?” [19, с. 4]; “Oh, what a pretty dress!” [25, с. 4] / “Ох, яка ж гарна сукенка!” [19, с. 5] так і до дистантної компенсації: “Jackson. She was <…>” [25, с. 3] / “Джексоншу. Вона <…>” [19, с. 3]; <…> All very hoopla” [25, с. 4] / “Все як належиться” [19, с. 5]; “Wuddaya think she's doing out there?” [25, с. 2] / “Як ти гадаєш, що вона там робить?” [19, с. 3]; “<…> She looks like Lew” [25, с. 4] / “Викапаний Лью” [19, с. 4];

5) у відтворенні дефектів мовлення: “speaking through his nose, like this, “Led go! You are hurtig be!” [23, с. 2] / “Буздіть бе-бене, бе-бені бо-о-олячхе!” [18, с. 26]; “This is too butch for be!” [23, с. 3] / “Ой-йой! Я бже не божу!” [18, с. 28];

6) у перекладі звуконаслідувальних слів: “We heard whop-whop-whop аv the hekka turninover” [24, с. 3] / “Чуємо: лусь-лусь-лусь – ікка перевертається” [17, с. 75]; “suck-suck-sucking sound” [22, c. 21] / “смок-смок-смокчуть труби” [14, c. 99]; “You simply press the buttonand zing! ... youre off” [22, c. 40] / “Натискаєш кнопку – і шурх! – уже мчиш!” [14, c. 184]; “Then he ran over to another machine, a small shiny affair that kept going phut-phut-phut-phut-phut!” [22, c. 30] / “Після цього підбіг до іншого апарата – невеличкої блискучої машинки, що постійно пухкала: пух-пух-пух-пух-пух!” [14, c. 135].

На особливу увагу заслуговує переклад оповідань для дітей, адже існують певні традиції у написанні вищезгаданих текстів англійською й українською мовами. Так, в англійських оповіданнях частіше, ніж в українських, зустрічаються римовані слова, які потребують римованих відповідників (strawberries and snozberries [22, c. 35] – полуниці, дріманиці [14, c. 159]; Jolly Beans and Has Beans [22, c. 29] – боби-високі-мов-тополя й боби-дурні-немов-квасоля [14, c.131]), бо в іншому випадку стилістичне забарвлення текстів перекладу та оригіналу буде відрізнятися: Crocodile’s musky-tusky mouth [23, с. 2] – смердючої ікластої крокодилової пащі [18, с. 27]; mear-smear nose [23, с. 3] – коротким замурзаним носом [18, с. 28]. При цьому іноді, враховуючи те, що українська та англійська дитячі аудиторії мають своїх літературних героїв, виправданою є заміна казкових персонажів, якими захоплюються діти в Англії та Америці на тих, з якими виростають українці: “The younger ones had Beatrix Potter, with Mr Tod, the dirty rotter, and Squirrel Nutkin, Pigling Bland, and Mrs Tiggy-Winkle and Just How the Camel Got His Hump, and How the Monkey Lost His Rump, and Mr Toad, and bless my soul, thers Mr Rat and Mr Mole” [22, c. 47] / “Аж перехоплювало дух від тих книжок… Ось Вінні-Пух, он Білосніжка йде до лісу… Ось Гулівер веде Алісу у Дивосвіт, і прямо тут до них підходить ліліпут. Ген Королева виглядає, чи знайде Герда свого Кая” [14, c. 216].

Крім того, в українських текстах, цільовою аудиторією яких є діти, часто використовуються зменшувально-пестливі лексичні одиниці, і тому це слід враховувати перекладачам: Augustus [22, c. 24] / Авгусь [14, c.110]; Mike [22, c. 45] / Майчику [14, c. 206]. Іноді перекладачі, намагаючись компенсувати недостатню емоційність тексту перекладу, порівняно з оригіналом, додають вигуки, які часто трапляються в українських оповіданнях для дітей: “and the Crocodile caught him by his little nose” [23, с. 2] / “а Крокодил – хап! – та й спіймав його за малесенький ніс” [18, с. 27]; “Then the Elephant’s child sat down most hard and sudden” [23, с. 3] / “А Слоненя – лясь! – та й сіло на землю” [18, с. 28]; “he would leap up into the air and fire off half a dozen rounds from one or another of these weapons” [22, c. 12] / “Раз у раз він підстрибував і – тра-та-та! – давав довгі черги з котроїсь стрілячки” [14, c. 53]. Проте слід пам’ятати про необхідність умотивованості кожної трансформації, адже перекладач повинен залишатись прагматично нейтральним.

Вартий уваги переклад оказіоналізмів. Переклад авторських неологізмів вимагає винахідливості, адже вплив на вторинного читача має бути рівноцінним комунікативному ефекту оригіналу: “<…> minty sugar that Ive just invented. I call it swudge!” [22, c. 22] / “<…> м’ятної цукрової вати, яку я недавно винайшов! Я назвав її цукряткою!” [14, c. 101]. Це ж стосується і вигаданих власних назв: Prince Pondicherry [22, c. 5] / Принц Пондівішна [14, c. 20]; Mr. Prodnose [22, c. 6] / пан Тицьніс [14, c. 25].

Підсумовуючи, зазначимо, що значні труднощі при передачі прагматичного потенціалу вихідного тексту становить відтворення у перекладі алітерації, гри слів, дефектів мовлення, діалектів, ідіом та звуконаслідувальних слів. Максимальне наближення комунікативного ефекту оригіналу та перекладу можна досягти через різні прагматично зумовлені трансформації, зокрема, шляхом різних видів компенсації. При цьому зрозуміло, будь-які зміни, до яких вдається перекладач, повинні бути обґрунтованими. Результати, здобуті під час дослідження особливостей компенсації як прагматично зумовленої трансформації, можуть бути ефективно використані під час подальшого вивчення перекладацьких прагматичних адаптивних стратегій.


ЛІТЕРАТУРА


  1. Бархударов Л. С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода) / Леонид Степанович Бархударов. – М. : Международные отношения, 1975. – 235 с.

  2. Бреева Л. В., Бутенко А. А. Лексико-стилистические трансформации при переводе [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.belpaese2000.narod.ru/Trad/trasform01.htm

  3. Дєнєжна Е. Відтворення йоркширського діалекту в українських перекладах / Е. Дєнєжна // Наукові записки. Серія : Філологічні науки. – Випуск 81 (4). – Кіровоград : РВВ КДПУ імені Володимира Винниченка, 2010. – С. 251–255.

  4. Измайлов А. З. Стилистические трансформации при переводе с английского языка на русский [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.vestnik.mgou.mhost.ru/ mag/2010/ling/1/st31.pdf.

  5. Коптілов В. В. Теорія і практика перекладу / Віктор Вікторович Коптілов. – К. : Юніверс, 2002. – 280 с.

  6. Кумукова О. С. Прагматика как основной признак и конституирующее условие перевода / О. С. Кумукова // Сб. науч. тр. Северо-Кавказского государственного технического университета. Серия : Гуманитарные науки. – 2008. – № 6. – С. 171–176.

  7. Латышев Л. К., Провоторов В. И. Структура и содержание подготовки переводчиков в языковом вузе / Л. К. Латышев, В. И. Провоторов. – М. : НВИ-ТЕЗАУРУС, 2001. – 136 с.

  8. Лысенко В. Л. Прагматика перевода: адекватность в художественном переводе как критерий оценки его качества // Электронный научный журнал “ИССЛЕДОВАНО В РОССИИ” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zhurnal.ape.relarn.ru/articles/2009/097.pdf.

  9. Олійник Т. С. Переклад поетичних текстів: прагматичний аспект [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/gv/2007_11/1/articles/ Volume%201/Perekladoznavstvo/50_Oliynik.pdf.

  10. Олікова М. О. Теорія і практика перекладу / М. О. Олікова. – Луцьк : “Вежа”, 2000. – 170 с.

  11. Паршин А. Теория и практика перевода [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http//teneta.ru/rus/pervd/parshin-and_teoria-i-praktika-perevoda.htm

  12. Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://linguistic.ru/index.php?op=content&module=main&id=206& page=1.

  13. Яковлева М. А. К вопросу о классификации различных видов компенсации [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.thinkaloud.ru/sciencesya.html


ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ


  1. Дал Р. Чарлі і шоколадна фабрика. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2006. – 239 с.

  2. Джером К. Джером Троє в одному човні (як не рахувати собаки) = Three Men in a Boat (to Say Nothing of the Dog) : Вибрані розділи. – Харків : Фоліо, 2009. – 219 с.

  3. Керрол Л. Аліса в країні чудес [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ae lib. org.ua/texts/carroll_alices_adventures_in_wonderland_ua.htm.

  4. Кіплінг Р. Місто страшної ночі. Новели. – К. : Дніпро, 1979. – 247 с.

  5. Кіплінг Р. Ріккі-Тіккі-Таві. Слоненя: Казки. – К. : Веселка, 1981. – 32 с.

  6. Селінджер Дж.Д. Тупташка-невдашка [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ae-lib.org.ua/salinger/ Texts/ N2-UncleWiggly-ua.htm

  7. Шоу Дж. Б. Пігмаліон [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ae-lib.org. ua/texts/shaw__pygmalion__ua.htm

  8. Carroll L. Alice’s Adventures in Wonderland [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.sabian.org/alicech3.htm

  9. Dahl R. Charlie and the Chocolate Factory [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.fictionbook.ru/author/dahl_roald/charlie_and_the_chocolate_factory.

  10. Kipling R. The Elephant’s Child [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. online-literature.com/poe/165/

  11. Kipling R. The Three Musketeers [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.readbookonline.net/readOnLine/8188/

  12. Salinger J.D. Uncle Wiggly in Connecticut [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ae-lib.org.ua/salinger/Texts/N2-UncleWiggly-en.htm

  13. Shaw G.B. Pygmalion [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://books.google. com.ua/books?id.

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   19


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка