Виступ-доповідь на семінарі вчителів математики шкіл міста Ізмаїл



Скачати 325.17 Kb.
Дата конвертації08.03.2016
Розмір325.17 Kb.
Виступ-доповідь на семінарі

вчителів математики шкіл міста Ізмаїл
За останні роки у соціальному житті суспільства відбулися значні зміни, що вимагають перегляду системи освіти. Її переорієнтовують у бік демократизації та гуманізації освіти, яка спрямована на виховання, перш за все, особистості, функціонально грамотної і методологічно компетентної, яка володіє інформаційними технологіями, здатна адаптуватися до навколишнього середовища, до аналізу і самоаналізу, до свідомого вибору і до відповідальності за нього. У зв’язку з цим з’явилися різні типи навчальних закладів, внесені зміни до навчальних програм та навчальних планів. Метою зміни системи освіти є, перш за все, її орієнтація на учнів, на задоволення їх індивідуальних освітніх потреб. Немає сумнівів у необхідності впровадження профільності навчання у старшій школі, але це ставить перед освітніми діячами цілу низку проблем, вирішення яких потребує нових теоретичних і практичних досліджень. Профільне навчання породжує проблеми викладання всіх предметів, зокрема, математики відповідно до профілю. Розвиток світового і, зокрема, європейського освітнього простору об’єктивно потребує від української школи відповідної реакції на процеси реформування загальної середньої школи, що відбуваються у провідних країнах світу. Загальною тенденцією розвитку старшої профільної школи є її орієнтація на широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної і допрофесійної освіти.
Диференціація – одна з ключових проблем організації сучасної школи. Вона є об’єктом гострої полеміки серед педагогів у багатьох країнах світу. Різні погляди на ідею диференційованого навчання відображають дві протилежні тенденції у розвитку сучасної освіти. Одна з них – інтеграція, яка зумовлена взаємозв’язком різних наукових дисциплін, що потребує від кваліфікованого працівника широкої загальної культури й обізнаності у багатьох суміжних галузях. Водночас існує й інша тенденція. Важливою умовою досягнення успіху у будь-якій діяльності вважається спеціалізація працівника. Послідовники цієї тенденції справедливо вважають, що спеціалізація не тільки сприяє розвитку науки, культури, а й відповідає різноманітності задатків і здібностей людини, її індивідуальним нахилам до того чи іншого виду діяльності. Проблеми становлення і розвитку української школи як основи національної системи освіти хвилюють сьогодні не лише педагогічну науку, педагогів-практиків, а й широку громадськість України. Нині гостро відчувається соціальна потреба у створенні моделі сучасної школи. Видатний педагог Софія Русова влучно висловилась: „Колись мертва, формальна, лицемірна школа мусить впасти, а на її руїнах має утворитися, народитися нова, живуча і життєва, правдива і весела школа праці, школа соціального виховання, збудована на пошані і розумінні громадських обов’язків кожною дитиною, кожним учнем нової школи” . Школа минулого зорієнтована на уніфікацію навчального процесу, „усереднену” особистість як результат педагогічної дії. „Усереднена” школа не давала дітям усього спектру освітніх послуг і програм, не враховувала їхніх здібностей та інтересів. 
Нова школа – це школа культури життєвого самовизначення. Нова школа навчає дитину, як скласти свою життєву програму, як пізнавати себе, як визначити своє життєве кредо, мету життя, самоаналізу, як планувати, як організовувати діяльність для досягнення визначених цілей. У новій школі мають бути створені максимально сприятливі умови для прояву та розвитку здібностей і таланту дитини, її повноцінного життя на кожному з вікових етапів, для її самовизначення. Нова, ненасильницька система виховання має ґрунтуватися на самодіяльності, ініціативі, вільному виборі напрямів. 

Школа ХХІ століття – це школа, в якій повинні реалізовуватись нові ідеї щодо організації освіти. У реформуванні середньої освіти в Україні в даний момент найактуальнішою проблемою є впровадження профільного навчання. Нова школа має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у створенні власної освітньої програми.

Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів та здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті та структурі організації навчання.
Профільне навчання повинне забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, глибоку їх допрофесійну готовність із формуванням стійкої орієнтації на продовження навчання. Професійну ж підготовку отримує невелика кількість випускників шкіл, які навчаються за окремими спеціальностями у міжшкільному навчально - виробничому комбінаті, професійному ліцеї чи окремих школах.
Зміст профільної освіти і методи навчання обумовлені цілями, а цілі – якостями особистості випускника, його моделлю, яка в свою чергу детермінується змінами соціально-економічних умов життя суспільства. Отже, зміст профільної освіти прямо пов’язаний з формуванням стійкої системи соціально значущих якостей особистості. 
Мета профільного навчання – забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти .
Досить влучно звучать слова Жозефа де Местра, що стосуються глибинних основ і самої суті одного з найважливіших напрямів сучасної реформи, а саме переходу до моделі профільної школи (профільного навчання у старших класах). Граф Жозеф де Местр писав міністру просвіти Росії О.К.Розумовському з приводу багатопредметної програми Царськосільського ліцею: „Зверніть увагу, п. граф, на мудрість наших предків. Оскільки всі повинні вміти добре мислити, добре говорити і добре писати, вони обмежили загальну освіту цими трьома пунктами. Потім кожний приймав своє рішення і віддавався тій окремій науці, котра була йому потрібна. Ніколи вони не думали, що треба було б знати хімію, щоб стати єпископом, чи математику, щоб бути адвокатом. Початкова освіта не виходила за рамки, котрі я зобразив. Так були виховані Копернік, Кеплер, Галілей, Декарт, Ньютон, Лейбніц, обидва Бернуллі, Фенелон, Боссюе та багато інших” . Мотивування навряд чи втратило у своїй актуальності: „ Немає більш надійного методу привити назавжди відразу до науки нещасної молоді, у якої голова буде завжди завалена і, так би мовити, засмічена цією колосальною купою неперетравлених знань, чи, що ще гірше, наповнити її всіма пороками, які завжди тягнуть за собою верхоглядність, не врівноважуючи їх ані найменшими перевагами”.

Основними завданнями профільного навчання є:

-створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

--виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору й оволодіння майбутньою професією;

--формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенції учнів на допрофільному рівні, спрямування підлітків щодо майбутньої професійної діяльності;

--забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.

Здійснення профільного навчання потребує цілеспрямованого формування контингенту учнів, розробки відповідного навчально-методичного забезпечення за кожним напрямом навчання, використання специфічних форм і методів роботи з учнями, що мають підвищену мотивацію до навчання, вимагає відповідної перепідготовки і підвищення кваліфікації вчителя, модернізації матеріально-технічної бази. Профільне навчання – це засіб диференціації та індивідуалізації навчання, що дає змогу шляхом змін у структурі, змісті та організації освітнього процесу забезпечити повніше врахування інтересів, нахилів і здібностей учнів, створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхніх професійних інтересів і намірів щодо продовження освіти, а профільна школа є лише інституційною формою досягнення цієї мети. До організаційних проблем запровадження профільного навчання слід зараховувати також здійснення передпрофільної підготовки в основній школі, що забезпечить свідомий вибір учнем профілю навчання.
Допрофільна освіта школярів має складні соціально-педагогічні завдання, які необхідно вирішувати, викладаючи шкільні предмети. По-перше, вона має висвітлити місце і роль шкільних предметів у структурі всіх професій. Більше того, вона має інтегрувати шкільні навчальні предмети в практичні знання, необхідні для ефективного профільного навчання.

По-друге, вона дає підліткам змогу виконати велику серію різних спроб у системах „людина-техніка”, „людина-природа”, „людина-знак”, „людина-образ”, „людина-людина” й отримати певні уявлення про свої можливості та вподобання.
По-третє, вона дозволяє, використовуючи спостереження, тести, інтерв’ю та інші способи, визначати динаміку росту функціональної грамотності, технологічної вмілості, інтелектуальної й вольової підготовленості до профільного навчання.
По-четверте, вона сприяє зацікавленню учнів проектуванням навчальних і профільних планів, ідеалів майбутньої професії та можливих моделей досягнення в ній високої кваліфікації.

Головною задачею вивчення математики є забезпечення міцного і свідомого оволодіння учнями системою математичних знань і вмінь, необхідних у повсякденному житті, а також достатніх для вивчення суміжних дисциплін і продовження освіти. Поряд з вирішенням головної задачі, оволодінням конкретними обов’язковими математичними знаннями,допрофільне навчання математики передбачає формування стійкого інтересу учнів до предмету, виявлення і розвиток їх математичних здібностей.

Навчання математики повинно мати розвиваючий характер і прикладну спрямованість.Пріоритетними в організації навчання математики повинні бути активні методи навчання і сучасні технології,необхідним є застосування інформаційних технологій навчання.

Виділяються три етапи профільної диференціації в навчанні математиці.
Перший етап (5 – 7 класи) – це етап формування профільних інтересів. Другий етап (8 – 9 класи) – це етап становлення профільних намірів.
Третій етап (10 – 11 класи) – це етап безпосередньої реалізації профільного навчання.
Подібна структура профільного навчання математиці дозволяє якнайповніше врахувати індивідуальні особливості учнів за допомогою колективних форм навчання, забезпечити єдність рівневої та профільної диференціації. На першому та другому етапах до процесу навчання включаються цікаві задачі, відомості з історії математики. На третьому етапі більше уваги приділяється розв’язанню задач, що відповідають вимогам для вступників до вищих навчальних закладів. У зв’язку з тим, що до класів приходять школярі з різним рівнем підготовки, у процесі навчання на кожному етапі обов’язково включається повторення та систематизація знань.

На першому етапі,етапі формування профільних інтересів, формується свідомий вибір рівня учбової діяльності (базовий, основний, поглиблений, творчий), в процесі змагань, ігрової та учбової діяльності формуються пізнавальні інтереси та мотиви пізнання учнів. На цьому етапі важливу роль відіграють різноманітні форми позакласної роботи з предмету: гуртки, турніри, конкурси, олімпіади, вечори цікавої математики тощо. Закладається міцний фундамент для подальшого вивчення математики,формуються ключові і предметні компетентності.

23 листопада 2011 року постановою Кабінету Міністрів України було затверджено новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти. Новий Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти. При цьому особистісно орієнтований підхід до навчання забезпечує гармонійний розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей педагога та учнів. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей. До ключових компетеннтностей належить уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров’язбережувальна компетентності, а до предметних (галузевих) – комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна естетична, природничо-наукова і математична, проектно-технологічна та інформаційно-комунікаційна, суспільствознавча,історична і здоров’язбережувальна компетентності. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища. У новому Державному стандарті враховано можливості навчального середовища, сприятливого для задоволення фізичних, соціокультурних і пізнавальних потреб учнів.

Оскільки в новому Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти, затвердженому 23 листопада 2011 року,велика увага приділяється компетентнісному підходу, то потрібно усвідомити нові підходи до викладання математики починаючи з 5 класу 2013 року. Компетентнісний підхід до освіти – це спроба привести у відповідність освіти і потреби ринку праці.


У Державному стандарті компетентності вживаються у такому значенні:

  1. громадянська компетентність – здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;

  2. загальнокультурна компетентність – здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;

  3. здоров’язбережувальна компетентність – здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров я та здоров я інших людей;

  4. інформаційно-комунікаційна компетентність – здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань

  5. ключова компетентність – спеціально структурований комплекс характеристик (рис) особистості,що дає їй можливість ефективно діяти в різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;

  6. комунікативна компетентність – здатність особистості застосовувати в конкретному виді спілкування знання мови, cпособи взаємодії з людьми, які оточують її та перебувають на відстані, навички роботи в групі, володіння різними соціальними ролями;

  7. міжпредметна естетична компетентність – здатність виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва;

  8. міжпредметна компетентність – здатність учня застосовувати щодо між предметного кола проблем знання, вміння, навички, способи діяльності та відношення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей;

  9. предметна (галузева) компетентність – набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань;

10) предметна компетенція – сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою розв’язання навчальних проблем, задач, ситуацій;

11) проектно-технологічна компетентність – здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності;

12) соціальна компетентність – здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді,виконувати різні ролі та функції у колективі.
Зміст роботи з формування в дітей компетентностей на уроках математики в 5-6 класах.

Завдання вчителя не повідомляти істину, а вчити її знаходити. Дитину спочатку потрібно зацікавити, навчити хотіти й прагнути, а вже потім – знати й уміти. Процес навчання є своєрідним процесом самостійного «відкриття» учнем уже відомих у науці знань. «Людина досконало володіє лише тим, що сама здобуває власною працею», - писав психолог С.Л. Рубінштейн. Під час навчання математики необхідно систематично збуджувати, розвивати та зміцнювати пізнавальний інтерес учнів і як важливий мотив навчання, і як стійку рису особистості. Одним із засобів пробудження й підтримки пізнавального інтересу до вивчення математики є формування в дітей стійких компетентностей на уроках математики та в позаурочний час. Це має значне освітнє та виховне значення.



Загальнокультурна компетентність

Мета: використання відомостей із різних галузей знань. Формування грамотного, логічного мовлення.

Теми та цілі уроків, математичні об’єкти. Означення, математичні терміни. Числові множини. Текстові задачі на рух, вартість і купівлю. Вправи на всі дії.

Завдання. Організувати самостійне вивчення окремих параграфів підручника (переказати або пояснити прочитане,виділити, позначити, підсумувати, підкреслити, перелічити, назвати…). Формувати вміння складати математичний словничок, писати математичні диктанти, виконувати завдання, спрямовані на формування грамотності, промовляння і використання числівників, математичних термінів, формувати вміння складати пам’ятки – опорні конспекти для однокласника з певної теми (дії з числами, розв’язування задач на рух тощо).

Приклади завдань

В умові навмисно пропущені числові данні. Пропонуємо вибрати із записаних на дошці чисел ті якими могла б бути виражена та чи інша величина.



  1. Ізмаїл – районний центр. Місто було засноване… року. Нашому місту…років. Територія Ізмаїлу…м2. В центрі Ізмаїла стоїть Покровський собор, побудований в…році. В цьому році йому виповниться …років. Я дуже люблю своє місто.

1883, 1590, 130, 423, 54.

  1. Я навчаюсь в школі №… У нашій школі навчається …учнів. У початковій школі… учнів, яких навчають …учителів. У 5-9 класах навчається … учнів. Хлопчиків на … більше ніж дівчаток. Розв’язування задач.

3.Відстань від Ізмаїла до Одеси 220км, автомобіль марки Лада - 2110 проходить за 4 год. Розрахуйте вартість подорожі однієї людини в обидва кінці, якщо на кожні 100 км витрачається 8л бензину, а один літр бензину коштує11 грн. вартість харчування в кафе вздовж траси .
Комунікативна компетентність.

Мета: удосконалювати навички роботи в групі, вміння працювати на результат, аргументувати власну думку, вести діалог тощо.

Теми та цілі уроків, математичні об’єкти. Математичні софізми. Вивчення математичних понять, чисел (натуральне, просте, парне тощо)

Завдання. Формувати вміння визначати помилку в міркуваннях; формувати вміння формулювати означення, правило, вислуховувати відповідь однокласників.

Формуючи комунікативну компетентність вчитель може дати завдання оцінити знання правила сусіда по парті, провести взаємоперевірку математичних диктантів, домашніх завдань.


Інформаційно-комунікаційна компетенція

Мета: навчати здобувати потрібну інформацію, використовуючи доступні джерела (довідники, підручники, словники, ЗМІ) та передавання її.

Теми та цілі уроків, математичні об’єкти. Розрахункові задачі на рух і вартість. Старовинні міри довжини, маси, історичні терміни, математичні поняття, утворені від іноземних та застарілих слів.


Здоров’язбережувальна компетентність

Мета: навчати дбайливо ставитися до власного здоров я та здоров я інших людей.

Теми та цілі уроків, математичні об’єкти. Розрахункові задачі, які допоможуть довести дітям шкідливість паління, алкоголю та ін. Знаходження відсотків від числа. Додавання, віднімання, множення та ділення десяткових дробів.

Задачі такого типу можна розробити й розмістити в кабінеті математики або на персональному сайті вчителя, щоб діти могли відвідувати, розв’язувати й завантажувати на сайт або приносити вчителеві в кабінет на перевірку.

1.Тривалість життя людини, яка починає палити в підлітковому віці, скорочується на 15%. На скільки років скоротиться життя такої людини, якщо середня тривалість життя в Україні – 68 років?

2.Під час опитування дорослого населення виявилося, що палять 482 чоловіки з 1000 опитаних та 88 жінок з 900 опитаних. Який відсоток чоловіків та жінок палять?

3.Пачка сигарет коштує 6 грн. Місячний заробіток курця – 1500 грн. Скільки відсотків від заробітку витрачає курець, викурюючи за добу пачку сигарет?

4.Потреба однієї людини у воді на добу становить 1,5 – 2,5 л. Розрахуйте потребу в питній воді для своєї сім ї на добу, місяць, рік. Яка потреба в пітній воді на добу (місяць, рік) у м. Новому Бузі, якщо чисельність населення становить 18 тис. осіб?

5.Складіть меню на один день та розпишіть режим прийому їжі.
Громадянська компетентність

Мета: навчити учнів відповідально ставитись до своїх прав та обов’язків з метою розвитку демократичного суспільства.

Тема та цілі уроків, математичні об’єкти. Задачі економічного змісту. Вміння знаходити вихід з будь-якої ситуації.

Завдання. Формувати вміння дискутувати, аргументовано доводити власну точку зору.


Проектно-технологічна компетентність

Мета: надати учням можливість застосовувати здобуті знання з математики та особистий досвід під час предметно-перетворювальної діяльності.

Тема та цілі уроків, математичні об’єкти. Площі, об’єми прямокутників та многогранників.

Завдання. Мотивувати дітям важливість вивчення кожної теми. Можна проводити й у вигляді проектів «Застосування цієї теми в житті».

Приклад завдань:

Сім’я вирішила провести ремонт в дитячій кімнаті. Розміри кімнати: довжина 3 м, ширина 4м, висота 3м, вікно 2х1м, двері 2х1м.



  1. Обчисліть кількість рулонів шпалер необхідних для проведення ремонту, якщо один рулон має ширину 1 м, довжину 10м.

  2. Знайти метраж багету.

  3. Обчислити метраж плінтусу.

  4. Обчисліть площу паркету, яким потрібно вистелити підлогу.

  5. Розрахуйте скільки гривень потрібно витрати сім’ї на шпалери та паркет, якщо один рулон шпалер коштує 90 грн., а 1 м2 паркету – 120 грн.


Соціальна компетентність

Мета: формувати вміння продуктивно співпрацювати у парі, групі та команді, виконувати різні ролі та функції в колективі.

Тема та цілі уроків, математичні об’єкти. Додавання, віднімання, множення та ділення десяткових дробів, відсотки, середнє арифметичне.

Завдання. Застосувати на уроках ущільнену перевірку домашніх завдань, взаємоперевірку, самоперевірку, використовувати групові та парні методи роботи.



Приклад:Гра «Лото» клас об’єднується в групи і отримує карту із завданням, їх може бути чотири або шість. Вчитель ,на картках показує відповіді,учні забирають картку,якщо вважають її відповіддю на своє завдання. Якщо відповіді підібрано правильно , то мають зібрати картину,слово,на розсуд вчителя. Це може бути прізвище вченого,термін,назва річки в залежності від того на що хоче звернути увагу вчитель.

Міжпредметна компетентність

Мета: навчити учнів застосовувати здобуті знання з математики під час виконання завдань з інших предметів.

Тема та цілі уроків, математичні об’єкти. Цифри, числа, дії над ними.

Завдання. Сприяти формуванню вміння самостійно здобувати знання та вміння; сприяти розширенню кругозору в інших галузях знань; формувати вміння застосовувати здобуті знання з математики під час вивчення інших предметів або поповнення словникового запасу з інших предметів на уроках математики.

Можна проводити й у вигляді хвилинок-цікавинок про звірів, тваринок, історичні об’єкти та споруди, в яких зустрічаються цифри та числа. Якщо вчитель має власний сайт, бажано було б запропонувати дітям завантажувати цю інформацію на спеціально створену сторінку «Наші творчі роботи». Це водночас розвиває й інформаційно-комунікативну компетентність учнів.

Приклади завдань:


  1. Одного разу в англійському графстві Камберленд почалася гроза, сильний вітер виривав дерева з корінням, утворюючи вирви. В одній з таких вирв мешканці знайшли якусь чорну речовину. Назва цієї речовини зашифрована рівняннями. Розв’яжіть рівняння, корені рівняння замініть буквами, використовуючи відповідність «число - буква».

Прочитайте!

х*0,7=49 (х=70 –г)

9,6/х=0,8 (х=12 –р)

х/70=1,4 (х=98 –а)

1,8*х=7,2 (х=4 –ф)

10,5/х=3,5 (х=3 –и)

х/1,8=50 (х=75 –т)

Відповідь: графіт


Кусочки графіту пастухи почали позначати овець, а торговці робили підписи на корзинах і ящиках. Взнайте в якому році трапилась описана подія. В пусті клітинки запишіть такі числа, щоб квадрат став магічним. Знайдіть суму чисел яких не вистачає - це і буде відповідь на запитання.

395




59

371

179

251







275




227







419




83

Таким чином графіт був винайдений в 1565 р. Скажіть в якому столітті був знайдений графіт? У перших олівців були два недоліки:вони забруднювали руки і швидко ламались. Куски графіту почали обмотувати тканиною,а для міцності змішували з сіркою ,соломою, сурмою. Пізніше почали добавляти глину і суміш випалювали в печі. Такий олівець,яким ми пишемо сьогодні ,з’явився в кінці вісімнадцятого століття.
2.На островах Тихого океану живуть черепахи – гіганти. Вони такої величини, що діти можуть кататися, сидячі у них на панцирі. Взнати
назву самої великої в світі черепахи допоможе вам наступне завдання.
1-

7 1 1 5 3 1 5 7 3 1

30 3 5 7 8 10 11 20 4 2

Відповідь: дермохеліс

Добірка завдань додаток 1.

Не можна було не розглянути дієві форми роботи із учнями в 5-6 класах, а саме ті, що якнайкраще сприяють зниженню напруження та попередження перевантаження учнів в адаптаційний період переходу з початкової до основної школи. Пропозиції були різні, проте є деякі, якими вже хочеться поділитися…
«Зміна місцями». Під час уроку можна виділити час на «зміну місцями», коли вчитель сідає на місце учня, а той йде до дошки та викладає свою думку (хід виконання завдання) відповідно до теми уроку: така форма роботи сприяє виявленню «вчительських здібностей» та допомагає учню «розкрити (презентувати) свої успіхи» перед однолітками.

Практика застосування «мінімальних самостійних робіт» (за часом та кількістю завдань) показала, що 5 оцінок (за перше виконання) кожного такого уроку – це великий стимул для учнів прагнути перемоги (до роботи підключалися всі!).




180

*5

:10

+60

*3

+50

*2

Приклад:



Тренінги усного розрахунку якнайкраще розкрили таланти а також виявили проблеми деяких учнів, яким важко буде на уроках природознавства та географії в 6-х класах. Із такими дітьми слід постійно відпрацьовувати різні вправи (приклади):

Обчисліть добуток 28*34. Використовуючи отриманий результат запишіть значення виразів, не виконуючи вказаних в них дій: 2,8*34;

28*0,34;

952:34;

95,2:2,8;

9,52:3,2;

280*3,4

«Незакінчене речення»: застосовується вчителем під час перевірки знання правил.

Приклад: Картка контролю теоретичних знань

Раціональні числа. Координатна пряма. Порівняння раціональних чисел. Модуль числа.


Варіант 1

_________________

Прізвище, ім’я Клас



  1. Від’ємні числа записують за допомогою знака «______», додатні – за допомогою знака «______».

  2. Ні до від’ємних чисел, ні до додатних не відносять число ________

  3. Недодатними числами називають усі __________________________

  4. Координатною прямою називають пряму, на якій вибрали _________

  5. Модуль додатного числа дорівнює _____________________________

  6. Модуль нуля дорівнює _______________________________________

  7. Якщо число m на координатній прямій розташоване праворуч від числа n, то більшим є число ________________________________

  8. Якщо а – додатне, b – від’ємне число, то _____ <_______

  9. Модуль від’ємного числа дорівнює ___________


«Мовчанка»: готується перелік слів (понять), формул ,розв’язання прикладів. Перед учнями ставлять завдання: слухаючи числа або дивлячись формули,розв’язання прикладів, піднімати руки вгору, якщо завдання відповідає умовам, визначеним учителем,правильно розв’язане.

  1. Sпр=a*b

  2. Рпр=а+b

  3. Sкв=4a

  4. Ркв2

  5. 2=10000см2

  6. 3=100000см3

  7. 1л=1дм3

  8. 2=100дм2

  9. 2=1000см2

  10. Sосн=Vпарал:h


«Метод коментування» (автор – Г.Москаленко) діє за принципом – «Думаю, говорю, записую». Учень в голос повідомляє, чим на даний момент він займається; одночасно вирішуються завдання управління діяльністю всього класу.

За допомогою коментованого управління:

  1. Середній і слабкий учень тягнуться за сильним;

  2. Розвивається логіка в суджень, доказовості, самостійність мислення;

  3. Учень стає в положення вчителя, який керує класом.


«Метод мозкового штурму»: використання цього методу сприяє подоланню психологічної інерції, продукуванню максимальної кількості нових ідей у мінімальний термін. Цей метод враховує психологію не лише окремої людини, а й натовпу, що дає змогу залучати з глибини підпірки мозку підказку до розв’язання задачі. Під час мозкового штурму забороняється будь-яка критика (словесна, жестова, мімічна), підтримується будь-яка ідея, навіть жартівлива або безглузда. Усі висловлення ідеї записують до розгляду групою експертів. Після «затвердження» рішення «генератори ідей» поділяються на «противників» і «прибічників» з метою виявлення слабких місць і виправлення їх.
Гра «Світлофор»: учитель в голос або на карточках повідомляє приклади, твердження, частина з яких містить помилки. Після кожного речення учні піднімають зелені (погоджуються), червоні (не погоджуються), жовті (можуть доповнити) жетони. Учні, які підняли правильні жетони, ставлять собі один бал. За 12 набраних балів – оцінка «12».
























Гра «Так-ні»: цю гру доцільно застосовувати під час закріплення нового матеріалу. Правила гри: уважно слухати голос учителя, запитання читаються тільки один раз, перепитування не дозволяється. Під час читання запитання необхідно записати відповіді «так» чи «ні». Приклад чи правильно що:

  1. 15 – дільник 45;

  2. 15 кратне 5;

  3. 18 – кратне 36;

  4. 18 - дільник 36;

  5. 36 – кратне 18;

  6. НСД (12;24) = 24

  7. НСК (7;8) = 56.


«Спіймай помилку»: один з прийомів, який привчає дітей миттєво реагувати на помилки.

  1. Учнів заздалегідь попереджають про те, що пояснюючи матеріал, учитель навмисно припускається помилок. Також домовляються про умовний знак, яким користуватимуться учні аби звернути увагу на знайдену помилку.

  2. На дошці записуються приклади в яких заздалегідь зроблені помилки з контрольних та самостійних робіт учнів. Діти повинні їх знайти і виконати правильно приклад чи задачу.

Приклад 1:

535 5 345450 49



-5 17 -343 705

35 245


-35 -245

0 0


Приклад 2:Слайд

Стимулом для подальшої роботи були «моменти істини», які ми інколи (!А це робити частіше!) проводимо на уроках, коли визначаємо найкращого учня «за активність», «за правильність», «за точність», «за оригінальність», «за швидкість», «за старанність» тощо.



Крім того, завжди були актуальними такі «звання», якими учні заслужено нагороджували один одного постійно:

  • «Зміг уперше» (для учнів, що мають середній чи достатній рівень досягнень деякі теми «підкоряються» легше);

  • «Виявив талант», наприклад, розв’язав іншим способом;

  • «Показав взірець працелюбності» для тих, хто на відміну від попередніх уроків, зміг виконати більший об’єм завдань;

  • «Зробив швидше за всіх» - це, як правило, постійне конкурсне змагання серед 5-7 найактивніших учнів класу;

  • «Зробив якісніше за всіх» - таке звання надається учневі, який не просто розв’язав завдання, а ще й правильно оформив його в зошиті (часто під час тренувальних самостійних робіт ат в домашніх завданнях);




  • «Заохотив до навчання інших», коли учні показують такі прийоми обчислення, що ними користувалися їхні батьки (бабусі, дідусі), та які допомагають в роботі;

  • «Виявив дотепність, науковість» – буває в кожному класі, що є 1-2 учня завжди намагаються пояснити цікаві факти з точки зору математики, або застосування математики в інших науках. Головне: не вчитель, а самі учні доносять цю інформацію до однолітків;

  • «Зміг розрядити обстановку» – як правило, такі учні самі успішно її створюють, тому й самі знімають напругу, а вчитель втручається в «хвилинку сміху» виключно тоді, коли це може вийти за межі моральності та етики;

  • «Успішно виконав творче завдання» – в усіх підручниках можна знайти такі завдання, головне не задавати їх всьому класові, а запропонувати самостійно їх відшуковувати та виконувати. Вчитель оцінює вже презентований результат.

Під час виконання вправ на дошці в практиці роботи вчителя завжди є приклади, коли учень, який вийшов (визвався) не може виконати завдання. Постає питання «А хто допоможе?». За роки навчання в кожному класному колективі буде створено майже незмінні пари помічників-друзів… Хоча такий вид робіт є дуже корисним для розвитку колегіальності учнів, проте він займає доволі багато часу, тому використовується біля дошки нечасто, проте учні самостійно й успішно відпрацьовують його в парах, сидячи за партою. Ще одна форма для налагодження плідної сумісної праці - це варіант «розгорнутих коментарів» до виконання домашніх завдань, де можна використовувати (усно, письмово) фрази, що т відображають не лише зауваження (заохочення) щодо якості виконання, а й емоціональне та емпатійне ставлення вчителя до виконаних завдань учнем: «молодець», «я в захваті», «обурена малою кількістю правильних відповідей», «рада за тебе», «не очікувала», … - для більшості учнів це є своєрідним стимулом краще працювати надалі.
«Вчитель має бути талановитим та авторитетним» – хто з населення про таке не чув? А чи є такі вчителі, які про це не замислювалися? І найчастіше це стосується кожної людини тоді, коли її власна дитина йде до школи та «потрапляє» до рук вчителів… А учні в цей самий час прагнуть сприймати вчителя як «особистість, яка має любов до предмету, повагу до дітей, здатна відчувати настрій, має здібності творити, …» А якщо вчитель цього не вміє, то як він навчить цьому інших?! І, взагалі, єдина цілодобова професія – це професія «вчитель»!, то чи має право вчитель на особисті переживання та захоплення? – обов’язково має і, головне, має їх мати!, адже тоді зможе й інших «повести за собою».

На сьогодні, сучасна педагогіка не обмежує, не придушує творчу самостійність вихованців, а, навпаки, оцінює виховні впливи соціального середовища, призводить до впровадження навчання й виховання учнів у сучасні тенденції, демонструє значення теоретичного матеріалу й практичних навичок для життя.



Учителі, що мають такий дидактичний і методичний арсенал з формування загально навчальних умінь і навичок, легко впораються з однією з найбільш актуальних освітніх задач навчити учнів учитися!
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Александров А. Д., Вернер А. Л., Рыжик В. И. Геометрия: Для 10-11 кл.: Учеб. пособие для учащихся шк. и классов с углубл. изуч. математики. – М.: Просвещение, 1992.
Алфімов В., Артемов М., Пономаренко В. Навчальний план ліцею // Рідна школа. – 2000. – Травень. – С. 68-71.
Бабенко О. В. Прямі і площини в просторі, 9-й клас / Математика. – 2004. – № 10. – С. 21-23.
Бевз В., Мерзляк А., Слєпкань З. Програма з математики для загальноосвітніх навчальних закладів, 5-11 класи // Математика в школі. – 2003. – № 6. – С. 1-14.
Бевз Г. П. та ін. Геометрія: Підруч. для 10-11 кл. з поглибл. вивч. матем. в загальноосвіт. серед. закладах. – К.: Освіта, 2000. 
Білицький О. Управління процесом розвитку особистості засобами варіативного компоненту змісту освіти / Директор школи. – 2002. – № 8. – С. 2-3.
Біляк Б., Дуда О. Профільне навчання в загальноосвітніх навчальних закладах // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2003. – № 4. – С. 44-47.
Бродський Я. С., Павлов О. Л., Сліпенко А. К., Афанасьєва О. М. Проект програми з математики для 10-11 класів технічного та природничого профілів / 1 вересня. – 2000. – № 48. – С. 11-16.
Бродський Я., Павлов О. Про нові програми з математики / Математика. – 2000. – № 25-26. – С. 2-4.
Бродський Я., Павлов О., Сліпенко А., Хаметова З. Готуємо майбутніх математиків // Рідна школа. – 2000. – Травень. – С. 59-62.
Броневщук С. Г. Профильное обучение и единый государственный экзамен / HYPERLINK "http://www.minobr.sakha.ru" www.minobr.sakha.ru 
Бугайов О. І., Дейкун Д. І. Диференціація навчання учнів у загальноосвітній школі. – К.: Освіта, 1992.
Бурда М. І., Дубинчук О. С., Мальований Ю. І. Математика, 10-11: Навчальний посібник для шкіл (класів) гуманітарного спрямування. – К.: Освіта, 2000.
Бурда М. І., Жалдак М. І., Колесник Т. В., Хмара Т. М., Шкіль М. І., Ядренко М. Й. Програма поглибленого вивчення математики в 10-11 профільних класах // Математика в школі. – 2003. – № 6. – С. 19-25.
Бурда М., Мальований Ю. Програма з математики для класів гуманітарного напряму, 10-11 класи // Математика в школі. – 2003. – № 6. – С. 14-17.
Буркова Л. Дванадцятирічна освіта: реалії і перспективи // Рідна школа. – 2000. – Листопад. – С. 3-6.
Васильєва Р. Навчальний план у багатопрофільному ліцеї / Директор школи. – 2003. – № 10. – С. 9. 
Василюк А., Жук О. Основна школа в системі європейської середньої освіти // Директор школи. Україна. – 2002. – № 1. – С. 50-58.
Войтенко Т., Соколова М., Уланов В. Разноуровневое обучение: положительные результаты и негативные последствия // Директор школи. Україна. – 2001. – № 2. – С. 15-23.
Диференціація та стандартизація математичної освіти в загальноосвітніх навчально-виховних закладах та вищих навчальних закладах першого та другого рівнів акредитації: Звіт про НДР (заключний) / HYPERLINK "http://www.home.skif.net" www.home.skif.net 
Дорофеев Г. В., Кузнецова Л. В., Суворова С. Б., Фирсов В. В. Дифференциация в обучении математике // Математика в школе. – 1990. – № 4. – С. 18-21.
Дунець Л., Дунець О. Формування професійних інтересів у майбутніх фахівців // Рідна школа. – 2001. – Січень. – С. 48-49.
Жафяров А. Ж. Профильное обучение математике старшеклассников: Учебно-дидактический комплекс. – Новосибірск: «Сибирское университетское издательство», 2003. – 466 с.
Інструктивно-методичний лист про вивчення математики у 2003/2004 навчальному році // Математика в школі. – 2003. – № 6. – С. 2-7.
Кабардін О. Профільна школа / Завуч. – 2002. – № 16. – С. 2-3.
Каминская И. Кошелёк тут ни при чём / HYPERLINK "http://www.ug.ru" www.ug.ru 
Квадріціус Л. В. Операції над множинами / Математика. – 2003. – № 5. – С. 5-8.
Кизенко В. Дидактичні засади організації шкільного факультативного навчання // Освіта і управління. – 2003. – Т. 6, № 2. – С. 117-124.
Колягин Ю. М., Луканкин Г. Л., Фёдорова Н. Е. О создании курса математики для школ и классов экономического направления // Математика в школе. – 1993. – № 3. – С. 43-45.
Колягин Ю. М., Ткачёва М. В., Фёдорова Н. Е. Профильная дифференциация обучения математике // Математика в школе. – 1990. – № 4. – С. 21-27.
Концепція профільного навчання в старшій школі / Освіта України. – 2003. – № 42-43. – С. 8-9.
Концепція розвитку загальної середньої освіти / Освіта України. – 2000. – № 3. – С. 8-11.
Кремень В. Старша школа має перейти на профільне навчання / Освіта України. – 2002. – № 49. – С. 3.
Лейфура В. М., Голодницький Г. І., Файст Й. І. Математика: Підручник для студентів екон. спеціальностей вищ. навч. закладів І-ІІ рівнів акредитації / За ред. В. М. Лейфури. – К.: Техніка, 2003. – 640 с.
Лернер П. Профільна освіта старшокласників: якою їй бути? / Завуч. – 2003. – № 14. – С. 6-7.
Лікарчук І. Проблема профілізації навчання в старшій школі та шляхи її розв’язання / Директор школи. – 2003. – № 20. – С. 9-10.
Матізин Т. Новій державі – нову школу // Рідна школа. – 2000. – № 2. – С. 65-66.
Некоз Г., Десятниченко Н. Профільне навчання в технічному ліцеї / Завуч. – 2002. – № 16. – С. 16-18. 
Олійник В. Дистанційне навчання – не розкіш, а шлях до... відкритої освіти / Освіта України. – 2002. – № 49. – С. 4.
Осмоловская И. Нужны вариативность, гибкость и готовность удовлетворить потребности каждого ученика // Директор школи. Україна. – 2001. – № 2. – С. 41-46.
Петренко С. В., Барсук Н. О. Профільна освіта – вимога сучасності / Діяльність навчального закладу як умова розбудови освітнього простору регіону. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Чернігів: РВВЧДПУ, 2004. – С. 61-63.
Петренко С. В., Мартиненко О. В. Особливості навчання математики в профільній школі / Діяльність навчального закладу як умова розбудови освітнього простору регіону. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Чернігів: РВВЧДПУ, 2004. – С. 63-66.
Погорелов А. В. Геометрия: Учеб. для 7-11 кл. сред. шк. – 2-е изд. – М.: Просвещение, 1991. – 384 с.
Пустовая Є. Профорієнтація: проблеми, досвід, перспективи / Завуч. – 2003. – № 9. – С. 2-3.
Реморенко И. Моя профильная школа / Україна. Огляд. – 2003. – Травень. – С. 12.
Роганін О. М. Аксіоми стереометрії. Різнорівневі завдання, 10-й клас / Математика. – 2003. – № 33. – С. 11-16.
Роганін О. М., Тавшунська Т. П. Тестові завдання. Стереометрія, 10-й клас / Математика. – 2002. – № 34. – С. 20-24.
Савченко Л. В. Геометрія, 9-й клас, опорні конспекти / Математика. – 2003. – № 27-28. – С. 35.
Слєпкань З. І. Методика навчання математики: Підруч. для студ. мат. спеціальностей пед. навч. закладів. – К.: Зодіак-ЕКО, 2000. – 512 с.
Стрельченко О., Вайнтрауб М., Стрельченко І. Програма з математики для класів економічного профілю // Математика в школі. – 2003. – № 5. – С. 43-51.
Тимошенко Н. М. Початкові поняття стереометрії / Математика. – 2003. – № 48. – С. 6-8.
Чернер С. Досвід організації варіативного і профільного навчання / Завуч. – 2002. – № 16. – С. 5-6.
Шкіль М. І., Колесник Т. В., Хмара Т. М. Алгебра і початки аналізу: Підр. для учнів 10 кл. з поглибл. вивч. матем. в загальноосвіт. серед. закладах. – К.: Освіта, 2000. 
Шкіль М. І., Колесник Т. В., Хмара Т. М. Алгебра і початки аналізу: Підр. для учнів 11 кл. з поглибл. вивч. матем. в загальноосвіт. серед. закладах. – К.: Освіта, 2000. 
Шукевич Ю. Концепція неперервної економічної освіти / Завуч. – 2002. – № 16. – С. 9-10.



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка