Вивчення творчості



Сторінка1/12
Дата конвертації02.03.2016
Розмір2.13 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12



Львівський обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти

Збірник доповідей

за матеріалами обласної науково-практичної конференції вчителів української мови та літератури

Вивчення творчості

Тараса Григоровича Шевченка

в школі

19-20 березня 2014 року

Львів – 2014

Вивчення творчості Тараса Григоровича Шевченка в школі: Матеріали обласної науково-практичної конференції вчителів української мови та літератури. 19-20 березня 2014 р. – 195 с.


Конференція проводилася з нагоди відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. В збірнику подано матеріали доповідей вчителів-словесників, присвячених вивченню історико-культурологічної, філософської та мовної спадщини Тараса Григоровича Шевченка в школі. Особливу увагу приділено методичним аспектам використання творчої спадщини Кобзаря у виховному процесі.
Зміст

1.Шпаргалюк Д. Урок-вікторина «Наш Шевченко»…………………………….......5



2.Галамай О., Бєлова О. Святі заповіти поезії Шевченка…………………………18

3. Синявська І. Вивчення творчості Тараса Григоровича Шевченка на уроках

української мови……………………………………………………………………….25

4. Михнич А. Почуймо серцем голос не схололий………………………………….40

5. Рязанова О. Спроба нових підходів при вивченні життя і творчості Тараса Шевченка у школі……………………………………………………………..47

6. Либа Н. Поетична шевченкіана Львівщини на уроках літератури рідного краю у 9-му класі (з досвіду роботи)………………………………………………………….54

7. Сахнюк Л. Вивчення творчості Тараса Шевченка на заняттях літературної студії…………………………………………………………………………………….66

8. Костів Л. Шевченкове слово у віках не старіє……………………………………80

9. Смаль Г. Тарас Шевченко як християнин і проповідник правди……………….88

10. Борецька О. Вивчення життя і творчості Т.Г.Шевченка у школі……………..97

11. Добрянська О. Шевченко і Стрілківщина……………………………………..106

12. Корінь Г. Твори Тараса Шевченка – це книга буття і пророцтв українського народу…………………………………………………………………………………114

13. Кондзелко О. Вивчення творчості Тараса Григоровича Шевченка у старших класах………………………………………………………………………………….119

14. Марціняк Н. Активізація пізнавальної діяльності учнів під час вивчення творчості Т. Г. Шевченка у 5-8 класах……………………………………………...125

15. Петришак І. Скарби «Великого льоху» (Актуальне прочитання поеми Т.Шевченка)…………………………………………………………………………..151

16. Гринько І. Життя і творчість Тараса Шевченка у позакласній роботі……….158

17. Невестюк М. Моральне приниження чи моральна велич жінки? (за поемою Т.Г.Шевченка «Катерина»)…………………………………………………………..165

18. Трубич О. Творчість Тараса Григоровича Шевченка – це постійний діалог з Богом…………………………………………………………………………………..173

19. Фаринович С. Шевченкова філософія християнського гуманізму…………..178

20. Лоневська Т. У нашім раї на землі / Нічого кращого немає, / Як тая мати молодая / З своїм дитяточком малим… (Тема жіночої долі у поемі «Катерина» Т.Г. Шевченка)………………………………………………………………………..187

Дарина Шпаргалюк,

учитель Львівської академічної гімназії


Урок-вікторина

«Наш Шевченко»

Навчити літератури не можна. Вчитель може подати інформацію, зацікавити, спонукати, допомогти учневі навчитися. Особливо складно викладати літературу у наш час інформаційних технологій, коли знання стають все більш фрагментарними, кількість інформації, яку отримують учні, все більшою, а навчання часто перетворюється на ознайомлення з окремими засадами предмету.

Комп’ютерна вікторина у навчальному процесі, як і будь-який різновид інтелектуальної гри, виконує такі функції:

– забезпечує розвиток дитини (розумовий, світоглядний, особистісний);

– сприяє посиленню зацікавленості, живого інтересу до навчального процесу;

– розвиває потяг до знань, бажання примножувати свій інтелектуальний набуток;

– формує вміння мобільно осмислювати навчальний матеріал, проводити його аналіз, робити самостійні висновки;

– привчає виборювати перемогу, прагнути успіху, добирати правильні засоби досягнення поставленої мети, зважувати свої можливості, вимогливо ставитися до себе, бачити перспективу власного зростання й усвідомлювати потребу самовдосконалення;

– відсікає в учня егоїзм, змушує враховувати думки інших, виховує товариськість, дає можливість спільного пошуку правильного вирішення проблеми і регулювання власної поведінки;


  • удосконалює навички роботи за комп’ютером.

Урок-вікторина побудований у формі комп’ютерних слайдів, які супроводжуються ілюстраціями, завдання вікторини розташовані за принципом наростаючої складності, відповідь на питання демонструється після отримання відповіді від команди, таким чином учні бачать, чи правильно вони відповіли, а якщо відповіді не було чи вона неправильна, – бачать правильну відповідь.

Питання отримує кожна команда по черзі. Якщо команда не знає відповіді, відповісти може інша команда. Бали за правильні відповіді команд фіксує рахункова комісія, яка в кінці уроку підводить підсумки і оголошує результати.

Прикладом такого уроку є підсумковий урок-вікторина за творчістю Т. Шевченка в 9 класі. Про його проведення учні попереджаються на початку вивчення творчості Т. Шевченка, при цьому повідомляється, що питання вікторини виходитимуть за межі шкільної програми, тому учні повинні працювати самостійно, глибоко опрацьовувати кожне питання, уважно знайомитися з текстами, бо всі набуті знання вони зможуть продемонструвати пізніше у змаганні.

Слайди презентації до уроку-вікторини видані Львівським ІМЦО


Львівська академічна гімназія

Конспект уроку

Урок-вікторина
«Наш Шевченко»
Львів 2011

Тип уроку: урок-вікторина
Мета уроку: оглянути, повторити і систематизувати вивчені біографічні відомості та творчу спадщину Т.Шевченка; заохочувати учнів самостійно співставляти, аналізувати твори Т. Шевченка, замислитись над величчю і геніальністю поета, актуальністю його творів у наш час, популяризувати його твори.
Обладнання: слайди з питаннями і відповідями до вікторини
Хід уроку

І. Вступне слово вчителя.

«В організмі кожного народу, як і будь-якої окремішньої людини, є ті, досі не вивчені резерви, що в кризові моменти хвороби спричиняють вражаючий ефект самовилікування. В подібному кризовому стані опинився організм нації на часи Шевченкового явлення: Україну вже відспівали і чужі, і чимало своїх. І чи не в останньому ударі поминального дзвону механізм самозбереження нації послав у світ себе в образі і подобі Шевченка: Я – є! Це подібне на фантастичні сюжети, коли мешканці згасаючої планети збирають свої рештки сил і енергії, аби спорядити останній корабель з останнім екіпажем на нову зорю. Усвідомлюючи весь свій трагізм, вони з мужністю вкладають в той корабель найдорожче і найцінніше, що визначає їхню самодостатність як народу: жменю рідної землі, пісні, історію свою, закони предків, віру і гілку священного дерева. І прощально, але з оптимізмом дивляться у небо, оскільки в цьому кораблі вони посилають себе, щоб відродитись на новій зорі» (Борис Олійник)


ІІ. Оголошення теми та мети уроку.
ІІІ. Епіграф уроку.

І день іде, і ніч іде.

І голову схопивши в руки,

Дивуєшся, чому не йде

Апостол правди і науки
Творчість Шевченка дехто сприймає поверхнево, не вдумуючись, не співпереживаючи, та ще й сміє твердити, що кобзар простий, доступний всім, зрозумілий. Це не так. Велич Шевченкового слова не відкривається яничарам, генія розуміють лише патріоти.
ІV. Вікторина.

Представлення рахункової комісії.

(До окремих відповідей на питання вікторини вчитель додає коментарі, що містять додаткову інформацію)


Розминка (1 бал)


  1. Повна дата і місце народження Т. Шевченка (9 березня 1814 року, с. Моринці, Звенигородщина, тепер Черкащина)

  2. Прізвище пана Шевченків (Енгельгардт)

  3. Дата викуплення з кріпацтва (22 квітня 1838р.)

  4. Рік виходу першого «Кобзаря» (1840)

  5. Роки заслання (1847-1857)

  6. Рік першої подорожі в Україну (1843)

  7. Рік другої подорожі в Україну (1845)

  8. Рік третьої подорожі в Україну (1859)

  9. Повна дата і місце смерті (Петербург, 10 березня 1861р.)


Перший тур (2 бали)


  1. Ця гора зветься Тарасова. ЇЇ попередня назва… (Чернеча)

  2. Прізвище майстра живописних справ, у якого Шевченко був законтрактований (Ширяєв)

  3. Віршовий розмір твору «Реве та стогне Дніпр широкий» (ямб)

  4. Ім’я і прізвище земляка, з яким зустрівся Шевченко в Літньому саду в Петербурзі ( Іван Сошенко)

  5. Прізвище художника – наставника Шевченка (Карл Брюллов)

  6. Російський поет, портрет якого допоміг викупити Шевченка з кріпацтва (Василь Жуковський)

  7. Твір, з якого розпочинається «Кобзар» («Причинна»)

  8. Кому присвячена поема «Катерина»? (Василю Жуковському)

  9. Кому присвячена поема «Кавказ»? (Якову де Бальмену)



Другий тур (5 балів)


  1. Багато віршів ранньої творчості Шевченка мають спільну назву. Назвіть її («Думка»)

  2. Яким псевдонімом підписував Шевченко свої прозові твори (Дармограй)

  3. Хто вперше виконав роль Т. Шевченка в кіно (Амвросій Бучма)

  4. Хто є автором музики «Заповіту»? (М. Вербицький)

  5. Прізвище матері Шевченка (Бойко)

  6. Прізвище батька Шевченка (Грушівський)

  7. Слово «варнак» означає (таврований каторжник)

  8. Назвіть три однойменні поеми і повісті Шевченка («Наймичка», «Варнак», «Княжна»)

  9. З якими відомими людьми, крім Брюллова і Жуковського, товаришував Шевченко в Петербурзі? (Євгеном Гребінкою, Олексієм Венеціановим, В. Григоровичем)



Третій тур (5 балів)

Цитуємо Шевченка (продовжіть рядки)


  1. «І на оновленій землі…» («врага не буде, супостата. А буде син, і буде мати, і будуть люде на землі»)

  2. «Возвеличу малих отих рабів…» («німих, і на сторожі коло їх поставлю слово»)

  3. «В таку добу під горою біля того гаю…» («щось чорніє над водою, щось біле блукає»)

  4. «І не пом’яне батько з сином…» («не скаже синові: молись, молися, сину, за Вкраїну його замучили колись»)

  5. «Нема на світі України…» (« немає другого Дніпра. А ви претеся на чужину, шукати доброго добра»)

  6. «Наша дума, наша пісня…» («не вмре, не загине. Ось де, люди, наша слава, слава України»)

  7. «Катерино, серце моє…» («лишенько з тобою. Де ти в світі подінешся з малим сиротою?»)

  8. «Думи мої, думи мої…» («лихо мені з вами. Нащо стали на папері сумними рядами?»)

  9. «Сонце заходить, гори чорніють…» («пташечка тихне, поле німіє»)


Четвертий тур (10 балів)

Назвіть твір, з якого наведена цитата




  1. «Така її доля… О Боже мій милий!

За що ти караєш її, молоду?

За те, що так щиро вона полюбила

Козацькії очі? Прости сироту!» («Причинна»)


  1. «Отаке-то на сім світі

Роблять людям люде!

Того в’яжуть, того ріжуть,

Той сам себе губить» («Катерина»)


  1. «Ох якби я знала,

Що побачу його ще раз,

Що побачу знову, –

Втроє, втроє б витерпіла» («Гайдамаки)


  1. «Степи мої запродані

Жидові, німоті,

Сини мої на чужині,

На чужій роботі» («Розрита могила»)


  1. «Чи Бог бачить із-за хмари

Наші сльози, горе?

Може, й бачить, та помага,

Як і оті гори

Предковічні, що политі

Кровію людською!..» («Сон»)


  1. «Земля плаче у кайданах,

Як за дітьми мати.

Нема кому розкувати,

Одностайне стати

За Євангеліє правди,

За темнії люде!..» («Єретик»)


  1. «І дворянства страшну силу

У мундирах розплодила,

Як тих вошей розвела,

Все вельможнії байстрята!

Вже ж і Січ їх біснувата

Жидовою поросла» («Великий льох»)


  1. «Ой у полі могила;

Там удова ходила;

Там ходила-гуляла,

Трути-зілля шукала,

Трути-зілля не знайшла,

Та синів двох привела» («Наймичка»)


  1. «Ви любите на братові

Шкуру, а не душу!

То й лупите по закону

Дочці на кожушок…» («Кавказ»)


  1. «Так от як кров свою лили

Батьки за Москву і Варшаву,

І вам, синам, передали

Свої кайдани, свою славу…» («І мертвим, і живим…»)


  1. «Припливуть

І прилетять зо всього світа

Святиє мученики. Діти

Святої волі. Круг одра,

Круг смертного твого предстануть

В кайданах. І… тебе простять.» («Неофіти»)


  1. «Німим отверзуться вуста;

Прорветься слово, як вода,

І дебрь-пустиня неполита,

Зцілющою водою вмита,

Проснеться…» («Ісаія. Глава 35»)



П’ятий тур тур (20 балів)

Питання до всіх груп одночасно


  1. «На Великдень на соломі

Проти сонця діти

Грались собі крашанками

Тай стали хвалитись

Обновами. Тому к святкам

З лиштвою пошили

Сорочечку. А тій стьожку,

Тій стрічку купили.

Кому шапочку смушеву,

Чобітки шкапові,

Кому свитку. Одна тільки

Сидить без обнови

Сиріточка, рученята

Сховавши в рукава.

- Мені мати купувала.

- Мені батько справив.

- А мені хрещена мати

Лиштву вишивала…

Питання: чим похвалилася сирітка?
( -А я в попа обідала,-

Сирітка сказала»)




  1. Назвіть три нереалізовані мрії Т. Шевченка (Італія, викуп рідних з кріпацтва, повернення в Україну)

  2. Які три періоди історії України уособлюють душі в поемі «Великий льох»? (період Хмельниччини, період Мазепи, Україна за часів Катерини ІІ)

  3. Назвіть найбільший гріх, за який карається український народ в містерії «Великий льох» (втрата державності)


Додаткові питання (5 балів)

1. Наведіть Шевченкові слова, що стали афористичними.

2. Переспів якого твору прадавньої літератури зробив Шевченко? Процитуйте кілька рядків. («Слово о полку Ігоревім. Плач Ярославни», «В Путивлі-граді вранці-рано…»)

3. Назва фортеці в Петербурзі, де Шевченко чекав вироку (Петропавлівська)

4. Скільки років заслання було у вироку Шевченкові? (безстрокове)

5. Прізвище капітана, який залучив Шевченка до експедиції по Кос-Аралу, під час якої Шевченко міг писати і малювати (Бутаков)

6. В експедиції Шевченко малював етюди і портрети представників народу (казахів)

7. Новопетровське укріплення, де Шевченко відбував другу частину заслання, розташоване на півострові (Мангишлак)

8. В якому місяці 1857 року Шевченка відпустили на волю? (у серпні)

9. Де Шевченко жив між поверненням із заслання і Петербургом? (у Нижньому Новгороді)

10. Де спочатку був похований Шевченко? (у Петербурзі на кладовищі в Смоленську)

11. Про якого козака ідеться в поемі «Тарасова ніч»? (про Тараса Трясила)

12. Якому ще історичному персонажеві-козакові присвячена поема Шевченка? (Іванові Підкові)

13. Назвіть ім’я і прізвище головного героя поеми «Гайдамаки» (Ярема Галайда)

14. Ким був батько Оксани з поеми «Гайдамаки» (титарем – церковним старостою)

15. Імена наймички та її сина з поеми «Наймичка» (Ганна, Марко)

16. Який російський цар висміяний в поемі «Сон»? (Микола І)

17. Назвіть два образи-символи, що протиставляються в поемі «Кавказ» (Прометей – орел)



18. Що означають слова «чурек» і «сакля»?
V. Підбиття підсумків, оголошення переможців.
Коментарі вчителя


  1. Сам Тарас часто називав своєю батьківщиною Кирилівку, бо пам’ятав себе вже там (родина переїхала в Кирилівку, коли Тарасові було 2 роки).

  2. Ось як говорив про поручика гвардії Павла Енгельгардта Карл Брюллов: «З батьків – ніби німець, з мови – або поляк, або француз; служби – «вєрноподданий» офіцер російський; поводженням з простими людьми – «животина в пантофлях», а з вищими – «амфібія».

  3. Усім кирило-мефодіївцям кара була встановлена конкретно, а Шевченка було відправлено в солдати «до вислуги» – поки не стане офіцером, а це означало – назавжди, оскільки ні Шевченко не надавався до військової кар’єри, ні царський уряд не збирався присвоювати Шевченкові звання. Якби не смерть Миколи І та пов’язана з цим амністія, може, і не залишилося б Шевченкові кілька років волі після заслання.

  4. У січні 1843 року Шевченко в листі до Г. Тарнавського писав: «Сновигаю я по оцьому чортовому болоту та згадую нашу Україну. Ох, коли б мені можна було приїхати до солов’я, весело б було».

  5. «Від дяка втік. В учителя не затримався. В козачках не засидівся. У Ширяєва не прийнявся. В Академії Мистецтв не прижився. В Україні не влаштувався. В солдатчині не пристосувався. І взагалі, на землі довго не забарився».

  6. Побачивши вперше Шевченка, Карл Брюллов висловив своє раптове враження однозначно: «Физиономия не крепостная».

  7. Родовід Шевченків до кінця не вияснено. Але є думки, що лінія материних батьків, яка носила прізвище Бойко, походила з Галичини, з Львівщини, де бойки існують як етнічна група. Якщо це так, то в особі Т. Шевченка злилися дві ріки розділеного між сусідами-імперіями українського народу – східна, батьківська, і західна, материнська.

  8. Творчість Шевченка російською мовою – тема окремої розмови. Деякі він написав у відповідь на глузування, що пише українською, бо не знає російської. Але сам автор вважав ці твори гріхом і ніколи ними не хвалився. Є.Сверстюк підкреслює: «Сам Шевченко якось відчужено говорив про свої речі, написані «черствим кацапським словом і посилав знайомим, наче зозуляче яєчко»

  9. Є. Сверстюк: «Бог дав йому великий хист до малярства, бо інакше він не мав би змоги навіть вирватись з села. Малярство було тією чарівною паличкою, що рятувала його в годину скрути і легалізувала його становище».

  10. Будучи студентом Академії Мистецтв, Т. Шевченко здобував лише срібні медалі, а за кошти Академії відправляли на стажування до Італії «золотих медалістів». Не вдалося Шевченкові здійснити поїздку і за гроші, які подарувала Олександра Білозерська, молода дружина П. Куліша зі свого приданого.

  11. Шевченко мріяв викупити хоч своїх родичів, яких набралося багатенько. Треба було аж 2000 карбованців. Шевченко сподівався заробити ці гроші, видаючи альбом «Живописна Україна». Княжна Варвара Рєпніна, правнучка гетьмана К. Розумовського, писала: «Ця справа забере два роки, і саме на неї покладає свої сподівання ця позбавлена статків і незвичайна людина. О, коли б я мала гроші, коли б не розтратила так безглуздо те, що мала, коли б у мене були ще мої діаманти»


Висновок

Учні із задоволенням беруть участь у таких уроках, оскільки гра – особливо організоване заняття, яке вимагає напруження емоційних і розумових сил. Гра завжди передбачає прийняття рішення – як вчинити, що сказати, як виграти. Бажання вирішити ці проблеми стимулює розумову діяльність гравців.

Діти із задоволенням включаються в таке заняття, коли потрібно проявити не тільки знання, але й творчість, винахідливість.

Для успішної підготовки такого уроку вчитель повинен добре знати предмет і методику, творчо підійти до роботи, чітко поставити перед класом завдання і показати шляхи його вирішення, володіти сучасними мультимедійними технологіями.

Занадто часте звернення до таких форм уроку недоречне, оскільки нетрадиційне швидко може стати традиційним. Нетрадиційні уроки краще проводити як підсумкові. Тоді вони є очевидним результатом роботи вчителя і учнів.

На цьому уроці учні проявили глибокі знання, при підготовці до уроку опрацювали багато літератури, проявили у змаганні найкращі якості. Учні, вчитель і присутні на уроці отримали від роботи багато задоволення.

Оксана Галамай,

учитель Гімназії

Бл. Климентія Шептицького

м. Львова, методист ІМЦО;

Оксана Бєлова,

учитель авторської школи «Тривіта»

м. Львова, методист ІМЦО
Святі заповіти поезії Шевченка
Між генієм і сучасністю завше колізія.

Геній дає всього себе,

але сучасність бере від нього те,

що вона здужає взяти1

Є. Маланюк

Кожен народ, виборюючи свою свободу, час від часу потрапляє в ситуацію зневіри, відчаю, втрати орієнтирів, коли кримінальні кодекси, закони, виписані радше для окремих родин, а не суспільства загалом, підривають довіру нації до верховенства права. Саме в найважчі хвилини люди особливо потребують Бога й духовних лідерів. Таким духовним лідером, батьком української нації й знаковою особистістю для нас, українців, є Тарас Шевченко. У 1914 році Василь Стефаник на Шевченківському святі з нагоди ювілею в селі Русові сказав: «...І коли великі люди дають зміст народам, то Тарас дав його українському народові... В його словах нам показана далека дорога до нашої майбутності. Читайте його слово, шукайте тої дороги, йдіть нею».2 Читаємо Шевченка, і шукаємо саме ту дорогу, і начебто йдемо нею, постійно переконуючись, що пророкування Кобзаря збувалися і збуваються з кожним днем на наших очах. І сьогодні не можемо уявити, якими були б українці без Шевченкового слова з його «садком вишневим коло хати», «нічого кращого немає, як тая мати молодая…», «учітесь, читайте…», «Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю»... А особливе «Борітеся – поборете, вам Бог помагає...» з уст вірменина Сергія Ніґояна, яке перевернуло свідомість не одного українця?

«Власне, чим для нас цікавий Шевченко у всі часи, чому його голос є настільки зобов’язуючий, чому його читання слухають так, наче це читання Святого Письма, а тому, що то є справді мотиви зі Святого Письма, це є мотиви євангельські і в тих мотивах відчувається той голос, який є вище над суєтою і зацікавленнями людей даного покоління, над кон’юнктурою часу».1 Широкий загал зазвичай знає Шевченка лише за поверховим вивченням у школі. Тому в розумінні глибини й багатогранності геніального поета, його універсальності, позачасовості велику роль відіграє вчитель. Часто саме від нашого сприйняття залежить, як зазвучать і заживуть у дитячому серці святі Шевченкові рядки, яким постане перед дитиною Тарас Шевченко: знедолений і безрідний кріпак, революціонер, бунтар, просто талановитий письменник, аристократ, інтелектуал, розум якого не збагнути мільйонам у мільйонах наукових розвідок?

«В Україні культ святкування Шевченка – абсолютно формальний. Шевченко, на жаль, мертвий для наших сучасників, його не прочитують, його меседжі до сучасних українців не достукують. І оці дні – 9 та 10 березня – показують, що Шевченко у нас – не в головах, а на п’єдесталах. І він не говорить з сучасниками своїми текстами».2

Що отримує школяр, відкриваючи для себе Шевченка? Як зробити Шевченка не обов’язковим для вивчення стереотипним шаблоном, а цікавим, популярним, близьким, навіть рідним і найважливіше – необхідним для кожного свідомого українця? Як позбутися від деформованого й часто викривленого сприйняття творчості поета, нав’язливого радянського «Треба вшанувати! Треба, треба...»

Шевченко – не маскультура! Він для всіх, та, на жаль, не для кожного. За пафосністю залізобетонних заяложених слів довкола постаті поета часто втрачається глибина думок, доступність його великих і водночас таких простих і щирих слів. Чого лише вартий постійний емоційний діалог поета з Богом! Більшість Шевченкових творів – це щира й велика молитва до Бога, адже поет вірить, що вона потрібна людині як за життя, так і після смерті.

Злоначинающих спини,

У пута кутії не куй,

В склепи глибокі не муруй.

А доброзиждущим рукам

І покажи, і поможи,

Свою ти силу ниспошли.

А чистих серцем? - Коло їх

Постави ангели свої

І чистоту їх соблюли.

А всім нам вкупі на землі

Єдиномисліє подай

І братолюбіє пошли.1

«Молитва»... Один із найдосконаліших зразків поезії Шевченка, «кульмінація» «Кобзаря». Глибина цього твору, написаного наприкінці 1860 року, понині не пізнана, тому саме його було запропоновано учням для розгляду на бінарному уроці з української літератури та художньої культури, який ми проводили в Національному музеї ім. А. Шептицького в м. Львові в рамках проекту «Єдиний освітньо-культурний простір м. Львова. Музейна педагогіка». Молитва стала своєрідним обрамленням: урок розпочався в колі з дружнього потиску руки («Іскра любові»), спільної молитви, а завершився «Молитвою» Т. Шевченка. Учні методом порівняльного аналізу ліричного циклу заглибились в істинну суть Слова і простежили непрості пошуки поета на шляху духовного очищення й зростання, всепрощення й любові.

Тема уроку – «Молюся, Господи, молюсь! Хвалить Тебе не перестану!» (Позакласне читання. Поетичне слово Т. Г. Шевченка на сторожі заповідей Божих (українська література). Ікона – чинник формування релігійного світогляду людини. Графічні твори Т. Шевченка на біблійну тематику (художня культура).

На початку уроку пропонуємо кожному учневі відповісти на запитання, ким для них є Шевченко, і підводимо до думки, що він був не лише «великим українцем», «Кобзарем», «патріотом», «художником» тощо (зі слів дітей)... , а й людиною глибоко віруючою, добрим християнином. Далі діти читають текст «Формування релігійного світогляду Тараса Шевченка», укладений за матеріалами біографії і листування поета, спогадів сучасників. Учні виразно читають текст, маркують ключові слова и відповідають на запитання до тексту. Одне із запитань дає змогу з’ясувати емоційно-почуттєвий рівень сприйняття учнями прочитаного та виробляє уміння називати свої почуття й емоції («Що у тексті викликало у вас почуття здивування, захоплення, співчуття, радості, смутку...»). Подаємо деякі фрагменти тексту:

«Тарас Шевченко виріс в українській родині, де любов до Бога була неодмінною умовою життя. Українці свято вірили в Бога й щиро молилися, а жорстоку панщину сприймали як замах на їхню віру, переконання, оскільки неволя не давала можливості належно відправляти обряди, почувати себе людиною, створеною за подобою та образом Божим. Про це Т. Шевченко писав так:



Там неволя,

Робота тяжкая, ніколи І помолитись не дають»1.

«У листі до графині Толстої 1857 року Шевченко зізнається, наскільки сильний вплив мало на нього Боже слово: «... Я молюся до Бога і дякую Йому за безконечну любов до мене, за те, що Він випробував мене. У тому випробуванні очистилося і видужало моє бідне, боляще серце. Воно (Слово Боже) забрало від очей моїх призму, крізь яку глядів я на людей і на самого себе. Воно навчило мене, як любити ворогів і тих, хто нас ненавидить. А цього не навчить ніяка школа, крім школи досвіду і тривалої бесіди з самим собою. Я тепер почуваю себе як не досконалим, то принаймні бездоганним християнином. Як золото з огня, як немовля з купелі, виходжу я тепер з темрявого чистилища, щоб розпочати новий, благородніший шлях життя. І це я називаю істинним, правдивим щастям»1.

На наступному етапі уроку учні отримують конверти, у яких на серцях написані уривки з поезій Т. Шевченка, вдумливо читають і зіставляють їх з Божими заповідями. Таке завдання дає змогу подумати над кожним словом, важливим для розуміння, проаналізувати поетичні тексти Тараса Шевченка і виявити в них риси духовності та основних засад християнської моралі, що споріднюють його твори з рядками Святого Письма.

Наприклад,

Любов – Господня благодать!

Люби ж, мій друже, жінку, діток,

Діли з убогим заробіток,

То легше буде й зароблять!



«Москалева криниця»

(Люби ближнього твого, як самого себе)


Хто матір забуває,

Того Бог карає,

Чужі люди цураються,

В хату не пускають.



«І мертвим, і живим...»

(Шануй батька твого і матір твою)


Оттаке-то на сім світі

Роблять людям люди!

Того в’яжуть, того ріжуть,

Той сам себе губить.

А за віщо?

«Катерина»

(Не вбивай)

Учням Т. Шевченко більше відомий як поет, який «своїм невгасимим словом розбурхував душу народу до волі, наповнив її вірою в свою щасливу будучність як суверенної нації. Невиправдано мало дослідники творчості поета впродовж півтора століття звертали увагу на його яскравий талант художника... Адже світ не має прикладу, щоб одна особа була настільки яскрава, талановита, винятково обдарована у двох іпостасях – поета і художника»1.

Частина уроку відбулася на виставці «Музейна Шевченкіана», де діти аналізували графічні твори «Притча про робітників на винограднику» і «Вірсавія», що зайвий раз підтвердило, як осмислено Тарас Шевченко сприймав Біблію, її сюжет.

Усі завдання, які ми ставили в процесі непростої підготовки до уроку, були досягнуті. А сприяли цьому не лише форма і місце проведення уроку, а й сама тема, яка запалила від світла душі Шевченка свічечку любові в дитячих серцях. Маємо надію, що святі заповіти рядків поета житимуть у свідомості учнів.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка