Візитка Дунаєвецької середньої загальноосвітньої



Скачати 258.32 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір258.32 Kb.
Візитка Дунаєвецької середньої загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів №2

800px-dunaivtsi_school_2 4

Це одна із перших шкіл у місті.

Заснована ще у 1836 році (двокласне євангельсько – лютеранське училище).

У школі працює 43 кваліфікованих педагоги.

У школі навчається 470 учнів.

Учні мають можливість поглиблено вивчати математику, інформатику, фізику. З 2-го класу введенно вивчення двох іноземних мов.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

про Дунаєвецьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №2



Адреса:


Адреса сайту:

32400 Хмельницька область

Дунаєвецький район

м. Дунаївці

вул. Красінських, 1

twoschool.do.am

Телефон:

e-mail:

31-5-95

twoschool@meta.ua



Власник

Дунаєвецька районна рада


Ідентифікаційний код:

26158906


Свідоцтво про державну

реєстрацію юридичної особи:

юридичну особу до ЄДР

серія АО1 № 593101

15.10.2008 р.


Статут:

Затверджений рішенням одинадцятої сесії V скликанням Дунаєвецької районної ради




Школа успіху
«Творчість, духовність, здоров’я,

родина, культура»

Сучасне оновлення суспільства порушує перед освітою цілу низку проблем на підставі нового уявлення про роль виховання для успішної соціалізації випускника в суспільстві на конкретному історичному етапі. Це потребує консолідації зусиль між системою освіти і наукою, наукою і технологією, технологією і новими умовами життя та створення моделі інноваційних шкіл, а особливо шкіл, що розвивають творчі задатки і здібності дітей, які на майбутнє зможуть успішно реалізувати свій життєтворчий потенціал відповідно до потреб і запитів мінливого соціуму.

Намагаючись знайти відповіді на запити сьогодення , наша Школа успіху має за мету створення освітньо-виховного середовища для цілісного, індивідуального розвитку соціально-активної, творчої особистості незалежно від її походження та соціального стану.

Створення такого виховного середовища неможливе без органічного поєднання у єдиний простір таких підсистем, як навчання, виховання та атмосфера творчої співдружності між суб’єктами шкільної спільноти. Тому основою, на якій ґрунтується зміст виховного процесу школи, є ідея співтворчості, орієнтації внутрішнього світу дитини на само актуалізацію, індивідуалізацію, суб’єктність, усвідомлений вибір, креативність та успішність. Головною метою педагогічно керованого навчально-виховного середовища є створення оптимальних умов для особистісного творчого розвитку учнів на всіх етапах шкільного становлення.

Критерієм досягнення результату навчально-виховної діяльності школи може бути досягнення творчого рівня розвитку кожного учня, що забезпечує бажання постійного самовдосконалення та прагнення до самореалізації через самостійність суджень, упевненість у собі, здатність знаходити привабливість у труднощах, естетичну орієнтацію, здатність до виправданого ризику.

Якщо взяти за основу твердження Г.Форда, що «для більшості людей є покаранням необхідність мислити, а ідеальною уявляється їм робота, яка не висуває жодних вимог до творчого інстинкту» то провідною ідеєю навчально-виховної системи Школи успіху є формування творчої особистості – цілісної людської індивідуальності, яка виявляє розвинені творчі здібності, творчу мотивацію, творчі вміння, що забезпечують її здатність створювати якісно нові матеріали, технології та духовні цінності, які певною мірою змінюють на краще життя самої людини та її оточення.


Мета навчально-виховної системи: створення у школі єдиного виховного простору, головним завданням якого є сприяння творчому зростанню кожної дитини на засадах виховних принципів: національної гідності, громадянськості, доброзичливості, толерантності, взаємоповаги, моральності, демократичності, індивідуальності, особистої свободи, відповідальності, високої духовності.
Науково-методична проблема школи:

«Виховання духовності й загальної культури, розвиток нахилів, здібностей і творчої обдарованості учнів, створення умов для педагогічної творчості вчителів»
Головні завдання:

  1. формування в учнів гуманістичних засад;

  2. мотивація до творчого навчання та саморозвитку;

  3. формування ціннісних і оцінювальних орієнтирів на здоровий спосіб життя;

  4. розвиток самоповаги та самоцінності під час визнання цінності іншої особистості, навичок толерантної поведінки, гідного та конструктивного розв’язання конфліктів;

  5. виховання у процесі навчально-творчої діяльності загальної культури та культури праці;

  6. створення умов для розвитку самоконтролю, самодисципліни, самоаналізу;

  7. формування національно свідомого громадянина України, патріота, морально і духовно розвиненої, життєво-компетентної особистості;

  8. гармонізація взаємин між педагогами, учнями, батьками в межах спільної творчої співпраці;

  9. створення умов для розвитку самостійності у ситуаціях морального вибору та здатності до відповідальності за нього перед собою, референтною групою, суспільством загалом;

10) створення ситуації успіху як дієвого виховного компоненту.

Перед школою творчого самотворення постає мета ефективного сприяння актуалізації, розвитку та прояву дитиною особистісних якостей, формування її індивідуальності, суб’єктивності, можливостей, моральної та творчої реалізації, тобто виховного простору - необхідних умов для розвитку само актуалізованої особистості.

Найбільш значимі виховні ідеї такого простору – це ідея суб’єктності, індивідуальності, само актуалізації, вибору, успіху, творчості, довіри та підтримки.

Ідея само актуалізації. У кожній дитині існує чимала потреба актуалізації своїх інтелектуальних, комунікативних, художніх, фізичних та інших здібностей. Дуже важливо пробудити та підтримати прагнення дитини до самореалізації, прояву та розвитку природних і набутих здібностей.

Ідея індивідуальності. Створення умов для формування індивіда учня чи педагога, унікальності загальношкільного або класного колективу – одне із головних завдань розвитку шкільної громади. Необхідно не лише врахувати особливості дитини та дорослого, але й сприяти їхньому повсякчасному формуванню та вдосконаленню, їхньому осягненню свого образу.

Ідея виховних суб’єкт-суб'єктних відносин. Суб’єктність відносин, як стверджує педагогічна наука, є одним із головних компонентів і найважливішою умовою повноцінного розвитку дитини. Вони допомагають дитині стати реальним суб’єктом життєдіяльності класу чи школи, сприяють набуттю позитивного соціального досвіду, його збагаченню.

Ідея вільного вибору. Без такого вибору неможливий розвиток індивідуальності,само актуалізації здібностей дитини. Мета ідеї полягає в тому, щоб учень існував, навчався і виховувався за умов постійного вибору, а це сприятиме креативно-творчому вдосконаленню особистості кожного суб’єкта .

Ідея творчості та успіху. Індивідуальна та творча діяльність дозволяє виділити та розвивати особливості учня або унікальність групи. Завдяки цьому дитина виявляє свої найсильніші сторони, здібності, а її досягнення у будь-якому виді діяльності сприяють формуванню позитивної «Я концепції» стимулюють дитину на подальше самовдосконалення та саморозвиток.

Ідея довіри та підтримки. Це рішуча відмова від ідеології та практики

соціоцентричного за спрямованістю і авторитарного за характером навчально-виховного процесу, які характерні для насильницького формування особистості дитини. Виникає необхідність збагатити педагогічну діяльність гуманістичними особистісно-орієнтованими технологіями навчання та виховання. Віра в дитину, підтримка будь-яких її починань на шляху самоактуалізації, самовдосконалення та самореалізації мають прийти на зміну прискіпливості, заангажованості, надмірному контролю. Не зовнішішній вплив, а внутрішня мотивація визначає успіх у вихованні та освіті дитини. Станьте модераторами для своїх вихованців і ви знайдете в дитині її іскру Божу.


УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ МЕТИ ТА ФУНКЦІЙ

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ ШКОЛИ

  1. Забезпечення готовності особистості учня та педагога до само актуалізації:

● формування позитивної Я-концепції особистості дитини та дорослого;

● актуалізація потреби для самореалізації та самоствердження;

● забезпечення формування умінь самопізнання, самовдосконалення та самовираження у педагогів та учнів, здібності бути суб’єктом у своєму житті, діяльності закладу.


  1. Формування у школі середовища, що сприяє творчому самовираженню особистості учня та педагога:

● підтримання сприятливого інтелектуального, морального, емоційно-психологічного клімату в школі, наявності у педагогів та учнів відчуття комфортності та захищеності;

● забезпечення свободи вибору в провідних сферах життєдіяльності дитини та дорослого;

● наявність реальних об’єктів для прояву індивідуальних здібностей та схиль-ностей;

● сприйняття дітьми та дорослими творчості як найважливішої цінності своєї життєдіяльності;

● використання особистісно-орієнтованих технологій, прийомів, методів навчання та виховання учнів;

● моделювання та побудова різноманітних виховних систем класів, орієнтованих на сприяння формуванню та реалізації здібностей та якостей кожної дитини;

● створення системи моніторингових змін в розвитку особистості та шкільного колективу.


  1. Громадсько-державна підтримка школи в реалізації завдань:

● співпраця із викладачами та вихователями, методистами інституту удосконалення вчителів; науково-методичної лабораторії проблем виховання, відділу освіти;

● допомога з боку районного відділу освіти в забезпеченні кадрами та фінансово-матеріальна підтримка;

● дружні відносини та шефська допомога з боку випускників школи, навчальних та просвітницьких закладів, громадських організацій району і міста та батьків.
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНОЇ РОБОТИ

Складовими системи навчально-виховної роботи є такі види діяльності:

● дослідницько-пізнавальна та пошуково-творча діяльність, розширення кругозору, допитливості школярів і формування потреби постійного навчання та інтелектуального розвитку;

● художня діяльність, що розвиває естетичне світосприйняття, потребу прекрас-ного, здібність до художнього мислення і тонкого емоційного відчуття довкілля;

● спортивно-оздоровча діяльність, що сприяє формуванню пріоритету здорового способу життя, уподобання фізичної краси як показника здоров'я людини, формування високої культури гігієни життя та праці;

● трудова діяльність у вигляді самообслуговування, трудових бригад, акцій, операцій, суспільно-корисної праці, доброзичливого ставлення до інших, що є показником людської суті;

● ціннісно-орієнтована діяльність, спрямована на раціональне осмислення загальнолюдських і соціальних цінностей світу, на усвідомлення своєї причетності до навколишнього світу в усіх його проявах;

● громадська діяльність, формування активної громадянської позиції учня, що сприяє його здібності та бажанню активного впливу на зміну дійсності;

● вільне спілкування, відтворене як позакласна діяльність та дозвілля учнів, коли його спілкування звільнене від предметної цілі, а змістом і метою його діяльності є спілкування з іншими.
ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ

ШКОЛИ УСПІХУ


  1. Створення комфортного середовища, яке має безпосередній вплив на духовно-моральне утвердження особистості, на посилення внутрішньої стабілізації, вольової саморегуляції, самовиховання, зростання віри в себе, у свої сили.

  2. Упровадження системи регулятивних технологій, інноваційних методик, форм та прийомів виховання, створення максимально сприятливих умов для інтелектуально-естетичного та фізичного розвитку учнів, формування відповідних компетентностей.

  3. Формування громадянської компетентності, розвиток соціальної активності вихованців на засадах шкільної системи учнівського самоврядування.

  4. Розвиток клубної, гурткової та позашкільної освіти із забезпечення інтересів, нахилів, потреб та запитів дітей і формування культурно-комунікативної компетентностей.

  5. Створення сприятливого морально-психологічного клімату в учнівському колективі, де кожна дитина почувається комфортно, набуває позитивного досвіду особистісного самовизначення, саморозвитку та адекватної самореалізації.


ДІЯЛЬНІСНІ КОМПОНЕНТИ

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ

  1. Навчальна діяльність у зв’язку з тим що навчальний процес має великий виховний потенціал, містить такі компоненти:

● формування у школярів світоглядних засад природно-наукового сприйняття картини довкілля;

● використання етично-виховних моментів, включених до змісту навчальних предметів;

● постать учителя як взірця ставлення до своїх обов’язків, приклад витриманої, толерантно-тактовної поведінки, дотримання етичних норм; демонстрація внутрішньої та зовнішньої культури вихователя, який вміє кваліфіковано і креативно організувати працю свою і дітей.



  1. Виховне середовище передбачає естетизацію навколишнього простору школи, що впливає на психічний стан школярів, сприяє створенню умов психологічного комфорту через оформлення інтер’єрів шкільних приміщень і рекреації школи, особливого психологічного клімату підтримки, співучості та співтворчості на засадах взаємоповаги суб’єктів виховного процесу, взаєморозуміння та співпраці з соціумом, родиною.




  1. Позакласна робота:

а) з урахуванням цілей та завдань надає учням можливість вибору різноманітних видів діяльності, що відповідають особистим здібностям, нахилам, потребам: інтелектуальна, пізнавальна, трудова, творча, пошукова, спортивно-оздоровча, художньо-естетична тощо;

б) система роботи класного керівника, в якій виділяємо такі напрямки:

● безпосередній вплив на учня (вивчення індивідуальних особливостей, здібностей, інтересів, оточення, рівня розвитку);

● створення виховного середовища (згуртування класного колективу, формування самоврядування, залучення кожного учня до різних видів діяльності, формування сприятливої атмосфери емоційної підтримки);

● корекція впливу різноманітних суб’єктів соціальних співвідношень дитини (допомоги родині, взаємодія із педколективом, корекція впливу ЗМІ, нейтралізація негативного впливу соціуму, взаємодія з іншими освітніми та культурно-просвітними закладами);

в) шкільне середовище як сукупність міжособистісних відносин і норм поведінки;

г) шкільне учнівське самоврядування дозволяє успішно брати участь у діяльності школи як класних колективів, гуртків, клубів, громадських організацій та угрупувань за інтересами, так і кожного учня. Це справжня школа демократії, самостійності, підготовки до майбутнього життя у сучасному суспільстві;

д) велике значення має зберігання старих, пошук, створення та напрацювання нових традицій школи . Вони можуть бути пов’язані з державними ,

соціальними, народно-національними, громадськими святами, а також традиціями, започаткованими в навчальному закладі, що дозволяє використовувати емоційні стимули, креативно-творчий потенціал кожного індивіда у поєднанні з колективною взаємодопомогою та підтримкою.
Додаткова освіта – постійна взаємодія із закладами додаткової освіти та розвитку як важлива складова цілісного впливу на дитячий колектив та особистість школяра, на його раціональну та емоційну сфери, життєві установи, що змінює поведінку дитини , надає впевненості в собі.
ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ


  1. Підготовчий етап (2012-2014 н.р.)

● аналітико-діагностична діяльність;

● пошук, ознайомлення, інноваційне освоєння технологій, форм, методів та способів виховання із урахуванням особистісно-орієнтованої моделі освіти;

● вивчення сучасних новацій та узагальнення передового досвіду;

● створення банку даних та обмін досвідом моделювання, сучасних концепцій, моделей, технологій;

● визначення стратегії і тактики діяльності.


  1. Проектний етап (2014 – 2015 н.р.), під час якого відбувалося:

● розробляння моделі виховної системи;

● створення творчих лабораторій та програми їхньої діяльності;

● визначення концептуальних положень і діагностичних засобів моніторингу за результатами розвитку особистості учнів;

● формування загальношкільного та класних колективів;

● ознайомлення педагогів із теоретичними та методичними засадами особистісно-орієнтованого навчання та виховання.


  1. Практичний етап (2015 – 2017 н.р.), під час якого здійснено:

● реалізацію модельних уявлень про виховну систему, апробацію і використання у виховному та освітньому процесі особистісно-орієнтованих технологій, прийомів, методів навчання та виховання учнів;

● навчання учителів і класних керівників, старшокласників, учнівського самоврядування, лідерів класних колективів прийомам та методам педагогічного спілкування і такту;

● створення шкільної ідеології, «духу» школи;

● формування гуманістичних відносин через вільну творчу діяльність;

● теоретичну та практичну підготовку кадрів педагогів, вихователів, класних керівників, керівників позашкільної освіти (через систему педагогічних семінарів, читань, практикумів);

● установлення зв’язку між елементами педагогічної системи: інформаційний обмін, організаційно-діяльнісні та комунікативні зв’язки , зв’язки управління самоуправління.




  1. Практико-узагальнювальний етап (2017 – 2018 н.р.), під час якого відбуватиметься:

● переродження школи як освітнього закладу на соціальну спільноту, реалізовуючи потреби творчої особистості;

● надання можливості вільного вибору учням і вчителям форм та спрямованості навчально-виховної діяльності;

● створення індивідуальних програм самореалізації та самовдосконалення.
5. Етап узагальнення та вдосконалення (2018 – 2020 н.р.), під час якого необхідно:

● узагальнити досвід роботи адміністрації, педагогів, батьків, учнів із моделювання та побудови виховної системи;

● знайти оптимальні варіанти і моделі розбудови виховних систем класів на засадах особистісно-орієнтованого підходу з урахуванням завдань концепції громадянського виховання;

● з'ясувати перспективи та шляхи подальшого розвитку школи.



ОЧІКУВАННЯ ТА МОЖЛИВІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ
Для учніврівень досягнення модельних якостей, зафіксованих у моделі особистості випускника Школи успіху.
Для учителя – рівень соціально-педагогічного партнерства під час з'ясування мети та діяльності:

● уміння ставити цілі спільної діяльності;

● уміння добирати технології соціально-педагогічного проектування;

● уміння реалізовувати принципи відкритості освіти у взаємодії з різними соціальними партнерами;


Для адміністраці – рівень управління системою якісних змін:

● уміння проектувати зміни;

● уміння проводити контрольно-оцінювальну діяльність процесів та результатів за умов інноваційної діяльності;

● уміння будувати програми ресурсного забезпечення змін.


Для школи загалом – змістовна, технологічна, організаційна цілісність реалізацій мети та завдань:

● проектування нових результатів діяльності школи;

● побудова суб’єкт-суб'єктних відносин у процесі освіти та соціалізації особистості;

● забезпечення єдності навчальної, позакласної, додаткової освіти як умови досягнення цілей;

● оптимізація внутрішніх маркетингових та зовнішніх соціокультурних цілей школи для виховання творчої особистості.
МОЖЛИВІ РИЗИКИ, ВТРАТИ ТА НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ


  1. Труднощі в засвоєнні нових способів діяльності у зв’язку з наявними стереотипами можуть призвести до затягування процесу побудови виховної системи.

  2. Недостатній рівень мотивації педагогів до виховної діяльності може викликати великий розрив між навчанням і вихованням.

  3. зростання негативного впливу соціального середовища може спричинити труднощі у процесі формування якостей за моделлю випускника.

  4. недостатнє охоплення учнів різними формами та видами активної творчої діяльності стримуватиме процес їхнього становлення як суб’єкта і творця власного життя.


МОДЕЛЬ ОСОБИСТОСТІ ВИПУСНИКА

Діяльність Школи успіху передбачає позитивні очікувані результати, втіленні в розробленій моделі випускника Школи успіху.



Формування:


  1. ціннісного потенціалу:

● особистість , яка сприймає людське життя та здоров'я як найголовніші цінності;

● соціально-активна особистість, що керується у своїй життєдіяльності загально-людськими гуманістичними цінностями і нормами;

● особистість, яка осмислює поняття честі, обов’язку, відповідальності, професійної гідності, громадського почуття;

● творча особистість, здатна до саморозвитку, самовдосконалення та само-реалізації;




  1. пізнавального потенціалу:

● особистість, яка має знання, уміння та навички відповідно до освітнього стандарту та вимог сучасного суспільства;

● особистість, здатна до свідомого вибору й освоєння професійних і загальноосвітніх програм окремих галузей знань із урахуванням нахилів, інтересів, здібностей та індивідуальних можливостей;

● особистість, яка має розвинене креативно-творче та критичне мислення;


  1. творчого потенціалу:

● особистість, здатна самостійно знаходити вихід із проблемних ситуацій, здійснювати пошуково-творчу діяльність, проводити дослідження на засадах вільного опанування методів дослідницької діяльності;

● особистість, що має незалежні судження, вбачає привабливість у подоланні труднощів, здатність до виправданого ризику на шляху самостійної продук-тивної діяльності;




  1. комунікативного потенціалу:

● особистість, яка вміє спілкуватися та спільно діяти в будь-якому колективі, налагоджувати відносини і поводитися толерантно в життєвих ситуаціях;

● особистість, яка бажає і вміє бути лідером, діє на засадах демократії, взаємоповаги і особистої відповідальності;




  1. художньо-естетичного потенціалу:

● особистість полікультурного світосприйняття;

● особистість духовно та естетично вихована, з високим рівнем художньо-естетичної культури.


Випускник Школи успіху – індивід , який:

● має здібності до цілеспрямованого життєтворення;

● уміє зробити правильний духовно-моральний, соціально-політичний, громадсько-відповідальний вибір;

● конкурентоспроможний, уміє успішно реалізовувати особисті прагнення на від-повідно високе місце у суспільстві;

● спрямований на забезпечення особистої свободи та розширення меж власних можливостей;

● уміє відстоювати свої права, честь і гідність, спираючись на закони моралі та права;

● спрямований на постійне критичне ставлення до себе та інших, на само виз-начення, саморозвиток, самовдосконалення та самореалізацію;

● обізнаний з прийомами і методами збереження та оздоровлення свого організму, вільно ними володіє;

● знає психологічні засади міжособистісного спілкування та керується ними;

● має розвинений пошуково-дослідницький, творчий початок, відчуття прекрасного, може знаходити у будь-якій праці та отримувати естетичну насолоду від досягнутого результату;

● має за ціль і вміє втілити у своєму житті ідею збереження та відновлення природи.
Як довів досвід роботи школи та аналіз стану виховної роботи, діагностування медпрацівників та учнів, за час упровадження цієї системи організації виховної роботи спостерігалося удосконалення педмайстерності педагогів та вихователів школи, підвищення рівня їхньої творчої активності, в якій не останнє місце має робота з різними рівнями учнівського самоврядування як вагомим чинником ефективності творчого само творення кожного учня. Ефективність самоврядування можна простежити за участю більшості членів учнівського колективу під час вибору цілей життєдіяльності , визначення шляхів їх досягнення, організації та здійснення діяльності, аналізу та оцінювання наслідків цієї життєдіяльності, в результаті чого між ними створюються відносини відповідальної залежності.
ШКІЛЬНА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА
Важливу роль у виховній системі школи має шкільна соціально- психологічна служба (СПС), яка забезпечує психолого-педагогічний супровід різних категорій учнів школи: це система професійної діяльності всього педагогічного колективу, спрямована на створення сприятливих соціально-психологічних умов для повно цін-ного розвитку та успішного навчання дитини у ситуаціях шкільної взаємодії.


Завдання СПС:

● сприяння формуванню в учнів соціально-позитивних установок побудови власної життєдіяльності, розвитку та розкриття індивідуальності дітей, їхнього духовно-морального та творчого потенціалу;

● систематичне відстеження особливостей психологічного розвитку дитини на різ-них етапах її розвитку;

● створення у шкільному виховному середовищі сприятливих психологічних умов для розвитку особистості дитини та її успішного становлення;

● створення спеціальних соціально-психологічних умов для надання допомоги ді-тям, які мають проблеми психологічного розвитку або щодо успішної адаптації до шкільного життя;

● проведення заходів, спрямованих на розвиток психічного здоров'я, створення здорових взаємовідносин у родинах учнів;

● забезпечення соціально-психологічного патронажу дітей пільгових категорій та дітей групи ризику;

● забезпечення охоронно-захисної функції, охорона прав та свобод дитини, фізич-ного та психологічного не насилля стосовно дитини з боку оточення.


Зміст діяльності СПС: реалізація програм щодо профілактики бездоглядності, правопорушень та асоціальної поведінки серед учнів, проявів агресії та насилля між учнями та щодо дітей з боку їхнього оточення, попередження негативного впливу сімейного виховання, пропаганда та заохочення до здорового способу життя, профілактика вивикнення згубних звичок або їх усунення.
Напрями діяльності СПС:

● розроблення та опрацювання шкільних програм профілактичної спрямованості;

● діагностика учнів, процесу та умов розвитку;

● організація взаємодії з зацікавленими громадськими службами;

● соціально-педагогічний та медико-психологічний супровід;

● робота з класними колективами та групами учнів;

● робота з педагогічним колективом щодо упровадження психодіагностики та пси-хокорекції;
● робота з батьківським колективом із підвищення рівня психолого-педагогічних знань.

Серед найбільш ефективних форм роботи з реалізації напрямів діяльності є такі: створення банку даних на учнів школи за категоріями та групами ризику; складання психологічних портретів дітей, груп, класів; налагодження контактів і взаємодії всіх зацікавлених сторін у роботі з дітьми груп ризику; попередження можливостей виникнення конфліктних ситуацій між суб’єктами навчально-виховного процесу; всебічна превентивно-діагностична робота та виявлення схильностей, уподобань, нахилів кожного учня школи; практична допомога родині у вирішенні складних психологічних ситуацій та створенні сприятливих умов для навчання і творчого зростання дітей у кожній родині, взаєморозуміння між батьками та дітьми, батьками та вчителями; створення групи психологів із числа учнів старших класів для більш глибокого ознайомлення з психологією як суспільним предметом та професією психолога.


НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ

Мета і завдання методичної роботи

Загалом методична робота школи (МР), за висловом академіка М.М.Поташкіна, це «цілісна система взаємопов’язаних дій і заходів, спрямованих на всебічне підвищення кваліфікації та професіальної майстерності кожного вчителя чи вихователя».



Мета методичної роботи – освоєння найбільш раціональних методів і прийомів навчання та виховання учнів, підвищення рівня загально-дидактичної та методичної підготовки педагога для організації та проведення навчально-виховної роботи, яка здійснюється протягом навчального року та органічно поєднана із повсякденною практикою педагогів; зростання рівня педагогічної майстерності окремого вчителя та всього педагогічного колективу.

Завдання методичної роботи у школі – це вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду, надання допомоги вчителям у реалізації принципів методичних прийомів навчання та виховання, заохочення усього педагогічного колективу до творчого педагогічного пошуку, профілактика професійного вигорання.

Науково-методичне забезпечення виховної системи Школи успіху здійснене:

● методичним об'єднанням класних керівників;

● роботою у творчих групах;

● міжкафедральними проблемними групами;

● постійно діючими семінарами класних керівників;

проблемно-творчими тимчасовими парами та групами з підготовки педрад; нарад, семінарів;

● настановчою роботою із молодими спеціалістами;

● творчими звітами-панорамами;

● клубом творчих учителів та класних керівників.

Роботу над створенням навчально-виховної системи Школи успіху було започатковано ініціативною групою методичної комісії класних керівників під час підготовки та проведення серії теоретичних і практичних семінарів із інноваційної діяльності школи та в ході багаторічного опрацювання і реалізації методичної проблеми школи з гуманізації навчально-виховного процесу школи як шляху до формування творчої особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації у демократичному суспільстві.

Метою цієї роботи стало розв’язання проблеми, над якою працює методична комісія класних керівників: «Створення оптимальних умов для творчого розвитку особистості учня та вчителя шляхом запровадження сучасних особистісно-орієнтованих виховних технологій»

Модель учителя Школи успіху


  1. Учитель – фасилітатор, полегшує, підтримує, здійснює допомогу-супровід і створює умови для розвитку природних задатків учнів, саморозвитку їхніх пізнавальних, емоційних і духовних потреб на засадах ідей людино центризму та кордоцентризму.

  2. Учитель установлює суб’єкт-суб’єктні відносини та ділиться з іншими (учнями, батьками, адміністрацією) відповідальністю за навчальний, виховний та креативно-творчий процес.

  3. Учитель має знання і передає їх учневі у формі, обраній учнем для успішного засвоєння.

  4. Учитель дозволяє собі увійти до внутрішнього світу особистості, яка відкриває та розвиває себе, щоб зрозуміти та допомогти дитині.

  5. Учитель – особистість творча, яка створює сприятливі умови, щоб допомогти дитині пізнати та розвинути себе.

  6. Учитель дозволяє собі піти на експресивність відносин із учнями для обміну знаннями у різноманітних галузях.

  7. Учитель – фасилітатором може бути вчитель, який вважає, що дитина є домінантою психолого-педагогічного процесу, який в освіті є складовою соціокультурного простору.

  8. Учитель – фасилітатор допомагає учням у самопізнанні та пошуку себе через вільний вибір форм та методів діяльності, допомагає зрозуміти, наскільки важливо знайти себе та самовдосконалення задля самореалізації.

Самоосвітня діяльність учителя

Для успішного здійснення творчого розвитку учня необхідне постійне зростання та самотворення, самовдосконалення учителя. Самоосвітня діяльність учителя – це осмислений шлях до підвищення педагогічної майстерності через позитивну Я-концепцію.

Така самоосвітня діяльність містить:


  • науково-дослідницьку роботу над проблемою;

  • вивчення наукової, методичної та навчальної літератури;

  • участь у колективних формах методичної роботи;

  • вивчення досвіду колег;

  • теоретичну роботу й практичну апробацію особистих матеріалів.

Серед тем, розроблених МК класних керівників поточного навчального року,

відзначимо такі:



  • «Необхідність фасилітативного стилю педагогічної взаємодії у світі нової гуманістичної парадигми освіти»;

  • «Використання технології творчого мислення на уроках та в позаурочній діяльності;

  • «Урахування творчо-креативного мислення під час виховної діяльності»;

  • «Сучасні виховні технології особистісно-орієнтованого навчання та виховання»;

  • «Інноваційні підходи до процесу становлення творчої особистості учня та вчителя засобами технології творчого мислення»;

  • «Створення та впровадження у виховному процесі інновацій, здатних розкрити та розвинути позитивно-успішний інтелектуально-особистісний потенціал учня як складову успішної соціалізації» та ін.

Таким чином, можна дійти таких висновків:

  1. без відповідально поставленої і розумно, тактовно організованої внутрішкільної методичної роботи , ґрунтованої на шанобливому ставленні до творчої спадщини і сучасних ідей педагогіки, на повазі до вчителя, вибудувати систему виховання, а тим більше виховний простір для творчого зростання особистості неможливо;

  2. щоб правильно організувати методичну роботу, треба знати про вчителя якомога більше і навчитися любити своїх колег, пишатися їхніми досягненнями, захищати від негативних впливів, підтримувати в будь-яких починаннях, творчих задумах;

  3. керівник внутрішньошкільної методичної роботи має бути висококваліфікованим фахівцем, крокувати у ногу з часом, водночас бути творчою креативною особистістю, готовою до експериментів та підтримання своїх колег.


РОБОТА З БАТЬКАМИ

Для успішного функціонування виховної системи Школи успіху дуже важливими є співпраця і партнерство з батьками, оскільки ставлення батьків до потреб виховання не є однозначним.



Завдання школи в роботі з батьками – забезпечити психологічний комфорт дитини за умов сім'ї та школи на засадах взаєморозуміння та спільності в досягненні цілей.

У зв’язку з цим опрацьовується такий алгоритм співпраці з батьками:

1) проведення діагностичної роботи із вивчення мікроклімату в родині шляхом проведення анкетувань, опитувань, тренінгів;

2) визначення рівня взаєморозуміння та можливостей співпраці вчителів та батьків у ціле покладанні та здійсненні шляхів їх виконання;

3) проведення педагогічних та психолого-педагогічних семінарів, круглих столів, шкіл з метою педагогічної освіти та надання практичної допомоги батькам у вихованні дітей та створення комфортного середовища для їхнього розкриття і розвитку;

4) проведення різноманітних творчих заходів за участю дітей, учителів та батьків з метою установлення теплих, дружніх відносин, своєрідного емоційного фону;

5) організація виявлення та соціально-психологічний супровід сімей із певними проблемами.

Варіантів роботи досить багато, та її основою залишаються пошуки шляхів взаєморозуміння та співпраці у вихованні творчої особистості.

Дунаєвецька загальноосвітня школа

І-ІІІ ст.№2 має три ступені навчання і виховання.

І ступінь – 1-4 класи – повноцінний і всебічний загальний розвиток кожної дитини, її психічне здоров'я, рання диференціація навчання.

II ступінь – 5-9 класи – ґрунтовні знання з базових дисциплін, до профільне навчання, сприяння у виборі учнями навчального профілю в старшій школі.
III ступінь – профільне навчання (технологічний напрямок).

Навчально-виховний процес у школі складається із змісту навчання, учіння (засвоєння знань і застосування їх на практиці) і викладання.


Ці три компоненти тісно взаємозв'язані і впливають один на одного. Викладання основ наук у школі підпорядковане розв'язанню освітніх і виховних завдань, які відбиті в нових програмах і підручниках.
Нові програми і підручники поглиблюють методологічну основу шкільної освіти.
Завдання вчителів - дати своїм вихованцям міцні знання, осмислені й систематизовані з позиції сучасності. Якість освіти є тим показником, за яким визначається ефективність функціонування системи освіти будь-якої держави на будь-якому етапі II розвитку, особливо у період реформування.

Якість здобутої освіти, зокрема середньої, завжди була і залишається в полі зору учнів, оскільки повною мірою визначає й майбутній інтелектуальний потенціал країни, її подальший економічний і політичний розвиток, забезпечує державі певний авторитет на міжнародній арені, її конкурентоспроможність і самостійність.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка