Вольтер Кандід: Філософські повісті (збірник)



Сторінка28/31
Дата конвертації19.02.2016
Розмір5.31 Mb.
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   31
Фут – одиниця довжини від 0,283 до 0,324 м

129 Евклід (бл. 450 – бл. 380 до Р. X.) – давньогрецький філософ, учень Сократа. Визнавав істинним лише загальне, заперечуючи істинність усього окремого, індивідуального.

130 Паскаль Блез (1623–1662) – французький філософ, математик, фізик, був автором низки відкриттів і винаходів. Поділяючи в молоді роки картезіанську концепцію раціоналістичного природничо наукового образу світу, пізніше зосередився на філософсько теологічній проблематиці. З філософією Паскаля Вольтер полемізував.

131 Сестра Блеза Паскаля Жільберта Пер'є (1620–1687) у «Життєписі» свого брата свідчить, що він дванадцятирічним хлопцем без сторонньої допомоги опанував основні твердження евклідової геометрії.

132 Муфтій – в ісламі вища духовна особа, якій надано право розв'язувати релігійно юридичні питання, давати роз'яснення щодо застосування шаріату.

133 Виховання розуму та почуттів – уживаний вислів середини XVIII ст., який викликав глузування Вольтера Письменник натякає на твір французького історика і педагога Шарля Роллена (1661–1741) «Трактат про викладання красного письменства зверненням до розуму і почуттів».

134 Дергем Вільям (1657–1735) – англійський богослов, автор книг «Фізична теологія» і «Астрономічна теологія», засвідчував існування Бога, спираючись на чуда природи

135 Туаз – давня французька міра довжини (приблизно два метри)

136 Люллі Жан Батіст (Джованні Баттіста Луллі) (1632–1687), французький композитор італійського походження Фундатор французької національної оперної школи. Вольтер має на увазі гострі суперечки стосовно розвитку музичного театру, які виникли із прибуттям до Парижа італійської оперної групи під орудою Бамбіні. Прихильниками італійської опери буф стала низка французьких енциклопедистів.

137 Натяк на французького філософа і письменника Фонтенеля (1657–1757), постійного секретаря Академії наук

138 П'ять місяціву часи Вольтера знали тільки п'ять із семи супутників Сатурна.

139 Вольтер має на увазі, зокрема, класичне дослідження «Система Сатурна» (1659) видатного голландського ученого Христіана Гюйгенса (1629–1695), у якому автор вказав, що довкола Сатурна є тонке кільце, яке до нього не прилягає

140 Кастель Шарль Ірене (1688–1757) – вчений єзуїт, вивчав проблеми математики і фізики, друкувався у різноманітних тогочасних виданнях Вольтер вважав Кастеля досить поверховим ученим

141 Йдеться про григоріанський календар, впроваджений у більшості країн Європи в середині XVI ст.

142 У 1736–1737 рр. група французьких учених на чолі з фізиком Мопертюі здійснила експедицію на північ Норвегії для дослідження земного меридіана.

143 Секстант – прилад, за допомогою якого вимірюють кутові віддалі між небесними об'єктами та висоту їх над горизонтом

144 Квадрант (лат.)  – плоский сектор з центральним кутом 90°, 1/4 частина круга

145 Експедиція Мопертюі привезла із собою двох юних лапландок, викликавши тим жарти у наукових колах.

146 Левенгук і Гартсекер – тозоіди, Антоні Ван Левенгук (1632–1723), голландський біолог, 1667 р відкрив сперматозоїди, Ніколас Гартсекер (1656–1725), голландський учений, біолог і фізик, уперше спостерігав їх під мікроскопом.

147 Тут Вольтер пародіює справжній вислів Фонтенеля.

148 …молитви, проганяючи нечистого – тобто молитви екзорцизму

149 ДжонатанСвіфт (1667–1745) – англійський письменник, автор «Мандрів Гуллівера» Вольтер добре знав творчість Свіфта, мав його книги у своїй бібліотеці.

150 IV книга поеми Вергілія (70–90 рр. до Р. X.) «Георгіки» присвячена життю бджіл.

151 Сваммердам – Ян Сваммердам (1637–1680) – голландський натураліст ентомолог, автор латиномовної «Загальної історії комах», в якій він виклав оригінальну класифікацію комах.

152 Рене Антуан Реомюр (1683–1757) – французький природознавець, автор шеститомного дослідження «Нотатки з історії комах» (1736).

153 Вольтеровий натяк на Російсько турецьку війну 1736–1739 рр, в якій союзником Роси виступила Австрія.

154 Мається на увазі Кримський півострів

155 Аристотель (384–322 до Р. X.) – давньогрецький філософ ідеаліст, засновник перинатетичної школи. У своїх творах, що охопили майже всі галузі знань, прагнув узагальнити досягнення античної науки.

156 РенеДекарт (1596–1650) – французький філософ, фізик, математик, фізіолог. У теорії пізнання стояв на позиціях раціоналізму, розробляв дедуктивний метод. Розуміючи рух лише як механічне переміщення, Декарт прийшов до висновку про першопоштовх як момент втручання Бога у виникнення світу.

157 Нікола Мальбранш (1638–1715) – французький філософ ідеаліст, представник оказіоналізму, послідовник Декарта.

158 Ґотфрід Вільгельм Лейбніц (1646–1716) – німецький учений, математик, філософ ідеаліст. Розробив систему об'єктивного ідеалізму, один із родоначальників німецької ідеалістичної діалектики. Сформулював закон достатньої підстави.

159 Джон Локк (1632–1704) – англійський філософ Розвинув матеріалістичне вчення Ф Бекона про досвідне походження знань Критикував вчення Р Декарта про природжені ідеї, але водночас схилявся до ідеалізму

160 Перипатетик – послідовник вчення Арістотеля

161 Ентелехія – філософський термін вчення Арістотеля, який означає здійснення тієї якості, яка закладена в матерії як потенція Античний філософ вважав душу «першою ентелехією» організму

162 Вольтер має на увазі видання творів Арістотеля 1619 р, що належало Гійому Дювалю

163 Картезіанець – послідовник філософського вчення Р. Декарта.

164 Вольтер викладає теорію Лейбніца, за якою душа і тіло людини – це немовби дві пари годинників, виготовлених вправним майстром, вони йдуть однаково, однак не здійснюють жодного впливу один на одного.

165 Вольтер викладає класифікацію субстанції і теорію досвіду Дж. Локка, в основі якої маємо відчуття.

166одна комашка в чотирикутному капелюсі – схоласт богослов Сорбонни.

167 Тома Аквінський (1225/1226 – 1274) – видатний середньовічний католицький філософ Вольтер згадує його найголовніший історико філософський твір «Сума теологи» (1265–1274)

168за словами Гомера – див. поему Гомера «Іліада» (пісня 1, вірш 599).

169 Секретар – Фонтенель.

170 Перше видання повісті «Кандід» з'явилося у Женеві в лютому 1759 р. як переклад з німецької доктора Ральфа Вольтер спочатку заперечував своє авторство, оскільки повість дістала гострий осуд женевської влади було прийняте рішення про спалення книжки рукою ката.

Відрікаючись од повісті, Вольтер підшукував для неї підставних авторів – активного літератора першої половини XVIII ст.

Шевальє де Муї, певного пана Дешаля, людину ерудовану, схильну до дотепів, і, врешті, особу повністю вигадану, якогось Демада. Своє авторство Вольтер приховував і в листах 1759 р. до братів Крамерів, які видали повість, і до свого приятеля пастора Якова Берна.

Та вже незадовго Вольтер визнав своє авторство, повість дістає низку наслідувань, переробок і продовжень. Імена персонажів стають загальними, а окремі вислови – крилатими.

р. Вольтер зробив деякі незначні зміни в тексті «Кандіда», готуючи повість для нового видання.

171 Кандід – від лат. candidus – щирий, правдивий.

172 Панглос – наймення, утворене від грецького «пан» (усе) і «глосса» (мова). Тут: у розумінні – «всезнайко».

173 Жартівливий перелік елементів далекої від реального життя схоластичної науки, що нею захоплюється Панглос.

174 …немає чину без причини…  – натяк на детермінізм Лейбніца.

175 Пародія на апріорний спосіб доказів, характерний для філософського методу Вольфа, послідовника Лейбніца.

176 Вольтер висміяв детермінізм у своїй праці «Основи філософії Ньютона» (1738).

177 Вальдбергофтрарбкдікдорф – назву цього міста Вольтер склав із окремих німецьких слів (Вальд, бер, гоф, дорф) та набору безглуздих звуків.

178 Тобто в однострої прусських вербувальників; під болгарами Вольтер розуміє пруссаків.

179 Прусський король Фрідріх Вільгельм І (1688–1740) комплектував своє військо солдатами високого зросту. За його наказом високих чоловіків хапали просто на шляхах і навіть викрадали із сусідніх князівств.

180 Діоскорід – відомий старогрецький лікар (II – І ст. до Р. X.), автор багатьох медичних трактатів.

181 Авари – народ, що колись населяв Середньодунайську низовину перед приходом угрів. Тут, як алегорія, – французи.

182 Те Deum (лат.) – «Тебе, Господи, хвалимо», католицька молитва.

183 …промовець прошив його поглядом – протестантський священик.

184 Анабаптисти – християнська секта, що заперечувала хрещення немовлят, уважаючи, що хрестити можна тільки дорослих За часів Вольтера анабаптисти мали право вільного перебування в Голландії.

185 Про походження сифілісу багато дискутували в Європі у XVIII ст… Вольтер цікавився цим питанням і трактував його у низці своїх творів, переважно ґрунтуючись на праці Жана Астрюка «Трактат про венеричні хвороби» (1734).

186 Двадцятичотирьохфунтові гармати – гармати, які стріляли 24 фунтовими ядрами

187 Очевидно, натяк на банкрутство Самуїла Бернара, внаслідок якого Вольтер втратив 8 тисяч ліврів

188 A priori (лат)  – на підставі теорії.

189 Землетрус в Лісабоні 1 листопада 1755 р спричинив велике руйнування міста і загибель 30 тисяч його мешканців

190 Батавія – давня назва Голландії.

191 У XVIII ст. Японія підтримувала торговельні стосунки лише з однією європейською країною – Голландією. Японці, які поверталися на батьківщину після відвідин голландських портів в Індонезії, були змушені привселюдно топтати розп'яття як свідчення того, що їх не навернули у християнство. (Християнство в Японії було заборонене 1587 р.) Вольтер переніс цей обряд на голландського матроса, який побував у Японії.

192 Урядовець інквізиції – чиновник інквізиції, який арештовував звинувачених.

193 Прекрасне аутодафе – таке аутодафе справді відбулося в Лісабоні 20 червня 1756 р.

194 Коїмбра – місто в Португалії 1307 р туди перевели з Лісабона університет, який у XVIII ст став оплотом католицизму.

195 Їх підозрювали в тому, що вони притримувалися іудаїзму.

196 Сан беніто – Плащ із малюнками вогняних язиків та спеціальний головний убір, що їх надягали на засуджених інквізицією до аутодафе.

197 Атоська Божа Матір – зображення Богоматері, яке особливо шанують іспанці

198 Святий Антоній Падуанський та святий Яків Кампостельський – святі, яких найбільше шанують в Іспанії та Португалії

199 Miserere – назва 50 го псалма (покаянного), слов'янське «Помилуй мя, Боже»

200 Йдеться про захоплення і зруйнування 586 р до Р X вавилонським царем Навуходоносором II Єрусалима, сімдесят років євреї були полоненими Вавилона.

201 Свята ґермандада – іспанська жандармерія, яка боролася із злодіями та розбійниками на іспанських дорогах.

202 Кордельєр – чернець ордена злидарів францисканців.

203 Мараведіс – іспанська мідяна монета

204 Пріор бенедиктинець – настоятель бенедиктинського монастиря

205 Йдеться про воєнну експедицію, організовану 1756 р. Португалією та Іспанією для зміцнення своєї влади в Парагваї, у 1610 р. орден єзуїтів на території Парагваю заснував теократичну державу, намагаючись врешті решт досягти незалежності від Іспанії.

206 Антична статуя Венери (II ст. до Р. X.) перебувала довгий час у Флоренції в епоху Медічі (звідси її назва).

207 Масса Карара – невелике герцогство в Тоскані.

208 Опера буф – італійська комічна опера

209 Вівтар Святого Петра в Римі – собор Святого Петра у Ватикані, побудований у І ст., один із найславетніших і найобширніших католицьких храмів.

210 Сала – місто в Марокко.

211попросили передсмертного розгрішення (лат in articulo mortis) – в останню хвилину, перед смертю.

212 Мальтійські рицарі – члени релігійного рицарського ордену, які 1530 р. одержали від іспанського короля Карла V острів Мальту за умови, що він буде захищати Середземне море від турків та африканських піратів.

213 Мулей Ізмаїл – султан в Марокко (1672–1727).

214 Яке нещастя, що мене кастровано (італ.).

215 Натяк на італійського співака Карло Фарінеллі (1705–1782), який був фаворитом двох іспанських королів – Філіппа V і його сина Фердінанда VI.

216 Під час війни за іспанську спадщину (1700–1713) Португалія уклала союз із Марокко.

217 Сеут – марокканський порт на Середземному морі.

218 Бей(араб)  – начальник, управитель.

219 Ага – турецьке слово, назва турецьких сановників.

220 Азов Москва здобула вперше 1637 р, віддавши його в 1642 му, удруге здобула при Петрі Великому в 1696 р і відступила Туреччині в 1711 му після Прутського походу Остаточно Москва дістала Азов при Катерині II, 1774 р (через десять років після надрукування «Кандіда»).

221 Меотійське Болото – колишня назва моря Азовського.

222 Імам – мусульманська духовна особа.

223 Очевидно, мається на увазі стрілецький бунт 1698 р.

224 Йоганн Робек (1672–1739) – швед за національністю, автор книги, в якій виправдовувалося самогубство Через декілька років після появи книги Робек утопився Цей факт дуже вразив тогочасне суспільство.

225 Вольтер має на увазі біблійного патріарха Авраама, який приходив у незнайоме місто і називав там свою дружину Сару сестрою.

226 Алькад – суддя або судовий виконавець в Іспанії.

227 Альгвазіл – іспанський поліцейський.

228 Тукуман – місто й однойменна провінція у північно західній частині Аргентини Метиси – людність мішаної крові, від шлюбів європейців з індіанками.

229 Lospadres – батьки (тобто єзуїти).

230 Еспонтон – досл. кинджал, маленька піка, яку носили офіцери.

231 Ігнатій Лойола , засновник ордену єзуїтів, був зарахований до сану святих.

232 Преподобний панотець Круст – єзуїт з Кельмара, який переслідував Вольтера, коли той перебував у згаданому місті (1754)

233 «Вісник Треву» – газета єзуїтів, у якій публікувалися гострі відгуки на твори Вольтера

234
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   31


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка