Вольтер Кандід: Філософські повісті (збірник)



Сторінка29/31
Дата конвертації19.02.2016
Розмір5.31 Mb.
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   31
Фавни й сатири – другорядні боги в Стародавній Греції, яким відповідає в слов'янській міфологи лісовик.

235 Тубільці орейлони – так європейці називали одне з індіанських племен Південної Америки, орейлони прикрашали вухо великими кулонами.

236 Ельдорадо – «країна золота». Легенди про Ельдорадо було складено ще в XVI ст. у зв'язку з відкриттям золотих розсипів в Америці. Чимало мандрівників та авантурників XVI–XVII ст. шукали цю заповідну країну. Пізніше Ельдорадо зробилось поетичним символом поривання до екзотичного, таємничого, далекого.

237 Кайєна – місто у французькій Гвіані на березі Атлантичного океану.

238 Тетуан та Мекнез – міста в Марокко.

239 Могол – титул легендарних імператорів північної Індії, які панували з 1526 до 1858 р.

240 Держава інків досягла свого найбільшого розвитку в середині XV ст. 1532 р. іспанці захопили столицю інків місто Куско, а далі цілу державу інків.

241 Вальтер Релей (1552–1618) – дипломат і мореплавець часів королеви Єлизавети, поклав печатки англійським колоніям в Америці (Віргінія).

242 Парламент – тут у старому значенні слова – вища судова установа.

243 Суринаму XVIII ст. столиця нідерландської Гвіани.

244 Можливо, натяк на голландського книготорговця, який, за словами Вольтера, постійно щось йому недоплачував.

245 У XVII і XVIII ст. Амстердам був одним із найбільших центрів книговидання в Європі. Тут друкували книги, які неможливо було видавати в інших місцях (зокрема, багато книг Вольтера).

246 Соцініянці – послідовники італійського реформатора Лелю Соцціні (1525–1562), які заперечували потрійність божества («антитринітари») і таїнства церковні.

247 Маніхеї – послідовники філософа Манеса (III ст. після Р. X.), який навчав, що в світі спервовіку існують дві основи життя (дуалізм) – добро й зло, як світло й тьма.

248 Конвульсюнерисекта всередині янсеністів, яка виникла в період його переслідування.

249 Вольтер має на увазі місце з Біблії (Буття, 1, 2).

250 Французький натураліст П'єр Луї Мопертюі (1698–1759), який в одній із своїх праць математично обґрунтовував існування Бога.

251 Вольтер має на увазі так зване свідоцтво, яке священик видавав людині, в якої прийняв сповідь. Така практика розпочалася з 1750 р. із виходом папської булли «Unidenitus», в якій засуджувався янсенізм.

252 Перігор – старовинна назва однієї з провінцій у південній Франції.

253 Вольтерові часто докоряли в тому, що він намагається говорити про звичаї країн, яких не знає Дія трагедії Вольтера «Магомет» (1741) відбувається в Аравії.

254 Мається на увазі трагедія Тома Корнеле «Змова Ессекса» (1678).

255 Панна Монім – відома французька акторка Адрієнна Лекуврер (1692–1730), яка дебютувала в ролі Монім у трагедії Расіна «Мітрідат» на сцені театру «Comédie française». Рання смерть акторки спричинила різноманітні чутки – її поховали на березі Сени у зв'язку із забороною влаштувати християнський похорон.

256 Фрерон – критик XVIII ст., Вольтерів сучасник, що вороже ставився до автора «Кандіда»

257 Панна Клерон – сценічне ім'я трагічної акторки Клер Лері де Лятюд (1723–1803), яка талановито виконувала ролі у п'єсах Вольтера.

258 Дванадцять сумних понтерівтобто картярів

259 Дві талії – термін гри у «фараон». Талія вважається закінченою, якщо банкомет відкриває всі наявні в нього карти.

260 Габріель Гоша (1709–1774) – французький богослов і літературний критик, який часто дошкульно зачіпає Вольтера у своїх писаннях.

261 Абат Ніколя Трубле (1697–1770) – письменник клерикал, який недоброзичливо відгукувався про «Генріаду» Вольтера.

262 Моліністи – послідовники вчення іспанського єзуїта Моліна (1535–1600), які відкидали призначення і захищали ідею свободи волі.

263 Мається на увазі уродженець провінції Артуа (латинська форма назви Atrebatia) Робер Франсуа Дам'єн, який здійснив невдалий замах на короля Людовіка XV 5 січня 1757 р., за що був четвертований.

264 Йдеться про два замахи на короля Генріха IV, внаслідок другого, здійсненого Равальяком, король загинув.

265 Упродовж XVII і XVIII ст. у Канаді відбувалися постійні зіткнення між французькими та англійськими поселенцями У 1760 р англійці захопили Квебек і за мирним договором 1763 р остаточно там закріпилися

266 Англійського генерала Джона Бінґа (1704–1757) звинуватили у зраді за те, що він програв незначну морську битву з французами, і розстріляли Вольтер намагався врятувати його.

267 Aha moda (італ.)  – за модою.

268 Театинці – чернечий орден, заснований 1524 р. у м. Теато. Театинці вели боротьбу зі зловживаннями духівництва, відмовляючись від усякої власності.

269 Лакріма Kpicmi – італійське вино.

270 Пококуранте (італ.)  – той, хто не дуже заклопотаний.

271 Брентіріка в Італії, яка тече неподалік від Венеції

272 Катон  старший (234–149 до Р X) – римський консул і цензор, втілення стоїчних доброчинностей Стародавнього Риму.

273 Йдеться про «Енеіду» римського поета Вергілія. Публій Вергілій Марон – славетний римський поет (70–19 до Р. X.). Найголовніший твір його – поема про праотця з роду римських імператорів, Енея, – «Енеіда», в розмові з Кандідом Пококуранте згадує героїв поеми, головніших із супутників (Клоанта, Ахата) та супротивників Енея (Амата).

274 Тобто банальна, позбавлена благородства, прозаїчна.

275 Торквато Тассо (1544–1595) – італійський поет епохи Відродження, автор поеми «Звільнений Єрусалим»

276 Лодовіко Аріосто (1474–1533) – італійський поет епохи Відродження, автор поеми «Шалений Роланд»

277 Горацій – видатний римський поет Августової доби (65 – 8 до Р X) Головні його твори «Оди» («Carmma») і «Сатири» («Sermones») Подорож до Брундізія (порт) становить зміст сатири V книги І Сварка між Рупілієм та Персієм розказана в сатирі VII тієї ж книги Цитована ода до Мецената – перша з першої книги од («Carmma»)

278 Йдеться про персонаж «Сатир» Горація (книга І, сатира VII)

279 Див. «Еподи» Горація (вірші 5, 8, 12)

280 Вольтер має на увазі оду І Горація із кн.1.

281 Цицерон – видатний політичний і судовий римський оратор (106 – 43 до Р. X.). Промова на захист Клуенція вважається за вершину його судового красномовства.

282 Сенека – римський філософ стоїк і драматург, сучасник Нерона (4 – 69 р.).

283на батьківщині Цезарів і Антонінів – у Римі.

284 Якобіти – так у Франції називали ченців домініканців, оскільки їхній перший монастир знаходився у Парижі на вул… Св. Якова.

285 Джон Мільтон (1608–1674) – англійський письменник, сучасник Кромвеля і його секретар, автор поем «Втрачений рай», «Повернений рай» та «Самсон борець»

286 Йдеться про поему Мільтона «Втрачений рай» (1667).

287 Платон – Вольтер приписує Платонові думки, які висловив римський філософ Сенека (І ст.) в одному із «Листів до Луцілія» (лист 2).

288 Ахмет III – турецький султан, якого скинуто було з трону 1730 р.

289 Іван Антонович, вбитий 1764 р.

290 Карл Едуард – онук Якова II, останній зі Стюартів (1720–1788), його претензії на англійський престол зліквідовані при Кюлодені 1746 р.

291 Август III (1696–1763) – курфюрст Саксонії і король Польщі з 1733 р Фрідріх II двічі виганяв його із Саксонії.

292 Станіслав Лещинський (1677–1766) – обраний на короля польського 1704 р, тесть короля французького Людовіка XV.

293 Сармати – стародавній народ, який жив у районі Балтійського моря. Тут: поляки.

294 Теодор – барон Теодор Нейгоф, під час повстання на Корсиці проти Генуезької республіки був обраний на короля (1736), але через кілька місяців змушений був тікати.

295 Пропонтіда – Мармурове море.

296 РакочіФранц Ракочі, син трансільванського князя Георгія, з 1703 р. був на чолі угорців, які повстали проти Австрії, 1711 р., переможений, знайшов притулок у Франції. Останні свої роки прожив у Туреччині і помер у Родосто, в Румунії.

297 Мис Матапан знаходиться на півдні Пелопоннеського півострова.

298 Мілос, Самос – грецькі острови в Егейському морі.

299 Патрос – Петра, стародавнє місто в Аравії.

300 Єкутарі – передмістя Константинополя.

301 Шкіпер левантієць – офіцер наглядач на турецьких галерах.

302 Панотець генерал – голова ордену єзуїтів

303 Ічоглан – турецький паж.

304 Каді – турецький суддя.

305 Корфуострів в Іонійському морі, неподалік від берегів Греції

306 Наперед установлена гармонія – одне із понять філософи Лейбнща

307 Повнота всесвіту та невагома матерія – поняття фізики Декарта, за ученням французького філософа, всесвіт не знає порожнечі, бо вона цілком заповнена невагомою матерією.

308 Генеалогічні книги Германії – книги родоводів німецького дворянства.

309 Ефенді, паші – високі урядовці достойники в Туреччині.

310 Лемнос – острів в Егейському морі.

311 Мітілена – друга назва острова Лесбос в Егейському морі.

312 Ерзерум – місто в північно східній Туреччині.

313 Висока Порта – двір турецького султана

314 Еглона, царя моавітського, вбив Аод – Панглос перераховує імена біблійних царів

315 Крез – лідійський цар (560–546 до Р. X.), зазнав поразки в боротьбі з перським царем Кіром. Як розповідає Геродот, Креза спалили на вогнищі.

316 Астіагостанній мідійський цар, якого подолав перський цар Кір, завоювавши Мідію 550 р до Р. X.

317 Дарій III – останній давньоперський цар (336–330 до Р X), загинув від руки сатрапа

318 Діонісій Сиракузький (431–367 до Р X.) – тиран Сиракуз, помер під час святкових веселощів.

319 Пірр (319–272 до Р. X.) – цар Епіру, воював з Римом, зазнав поразки, пішов у вигнання, згодом вів війни у Греції, де його і вбили.

320 Персей – цар Македонії, 179 р до Р. X. розпочав війну з Римом, зазнав поразки, потрапив у полон і помер у в'язниці.

321 Ганнібал (247–183 до Р. X.) – карфагенський полководець, який воював проти Риму 202 р. зазнав поразки, згодом утік до Сири, потім до Віфіни, де заподіяв собі смерть.

322 Югурта (II ст. до Р. X.) – цар Нумідії Провадив війни з Римом (105–101 до Р. X.), які закінчилися перемогою римського полководця Марія. Потрапив у полон і був страчений римлянами.

323 Аріовіст (І ст. до Р. X.) – вождь германського племені свевов. Здобувши бл. 61 р. до Р. X. перемогу над галльським племенем едуїв, зробив спробу закріпитися в Галлії. Бл. 58 р. до Р. X. армію Аріовіста розгромили легіони Цезаря. Сам він, утікаючи, загинув.

324 Цезар Гай Юлій (100 – 44 до Р. X.) – державний і політичний діяч Стародавнього Риму, полководець, письменник. Убитий внаслідок змови, очоленої Кассієм і Брутом, які прагнули відновити в Римі республіку.

325 Помпей Гней (106 – 48 до Р. X.) – римський полководець і політичний діяч. Воював проти Цезаря, зазнав поразки. Утік до Єгипту, де його вбили тамтешні правителі, сподіваючись таким чином заслужити подяку Цезаря.

326 Нерон Клавдій Цезар (37–68) – римський імператор з 54 р. з династії Юліїв Клавдіїв. Відзначався неймовірною підступністю і жорстокістю. Покінчив життя самогубством.

327 Оттон – римський імператор (правив у 69 р.). Вчинив самогубство.

328 Вітеллій – римський імператор (правив у 69 р.). Загинув від рук повсталого народу.

329 Доміціан – римський імператор, який правив з 89 до 96 р. н. є. Загинув від руки свого домоправителя.

330 Річард II Англійський (1377–1400) – англійський король, скинутий з престолу його братом Генріхом (король Генріх IV). Парламент засудив його на вічне вигнання. Вбитий після невдалого повстання його прихильників.

331 Едуард II – король Англії (1307–1327). Внаслідок змови, яку очолила його дружина Ізабелла, був позбавлений трону, ув'язнений у замку Берклі й там убитий.

332 Генріх VI (1421–1471) – англійський король, став жертвою прихильників династії Йорків.

333 Річард III – англійський король (1483–1485), загинув у битві з Генріхом Тюдором, іншим претендентом на англійський трон.

334 Марія Стюарт (1542–1587) – шотландська королева, як правнучка англійського короля Генріха VII претендувала на англійський трон. Королева Англії. Єлизавета ув'язнила її, а згодом стратила, звинувативши в католицьких змовах.

335 Карл І (1600–1649) – король Англії з 1625 р з династії Стюартів. Був усунений від влади під час Англійської буржуазної революції XVII ст. і страчений.

336 Три французькі королі – Генріх II (1547–1559), Генріх III (1574–1589), Генріх IV (1589–1610)

337 Імператор Генріх IV(1050–1106) – німецький король з 1056 р., імператор Священної Римської імперії з 1084 р. Прагнув зміцнити владу імператора. Зазнав поразки в боротьбі проти Папи Григорія VII. В кінці життя відлучений Папою від церкви, його тіло залишалося непохованим упродовж п'яти років.

338 Ut operaretur еит (лат.)  – щоб і він працював – Цитата з Біблії (Буття, II, 15)

339 Перше видання повісті побачило світ 1767 р. у Женеві, хоча місцем видання був Утрехт. Як і деякі інші свої повісті, Вольтер повість «Простак» своїм іменем не підписав, вказавши прізвище письменника плебея, колишнього ченця Анрі Дюлорана (1718–1783), автора антиклерикальних поем, романів та нарисів, зокрема роману «Кумусь Матьє, або Зрадливості людського розуму» (1766). Під іменем Дюлорана повість того ж року перевидали в Парижі з назвою «Гурон, або Простак», і вона мала великий успіх 1767 р. Тоді ж офіційну заборону на повість наклала церковна цензура.

340 ПанотецьКеснель – отець Кеснель Паск'є (1634–1719), французький богослов, один з найвидатніших теоретиків янсенізму

341
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   31


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка