Вольтер Кандід: Філософські повісті (збірник)



Сторінка30/31
Дата конвертації19.02.2016
Розмір5.31 Mb.
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   31
Святий Дунстан (925–988) – архієпископ Кентерберійський, зарахований до сану святих.

342 Сен Мало – французький порт на узбережжі Бретані

343 СвятийАвґустин (354–430) – християнський теолог і церковний діяч, родоначальник християнської філософи, історії, видатний представник західної патристики

344 Рабле – Франсуа Рабле (1495–1553) – французький письменник зрілого Відродження, ідеолог так званої «гуманістичної інтелігенції», яка опиралася на ідею абсолютної «освітньої» монархії 1532 р. з'являється його відомий роман «Гаргантюа», продовженням якого був «Пантагрюель». У цих романах стріли своєї сатири Рабле скеровує проти схоластичного виховання, правничої системи, надуживання в судах тощо. Політичний ідеал Рабле – «мудрий освічений гуманіст» – король Пантагрюель.

345до Ренської бухти – річка Ренс у Франції, впадає до Ла Маншу.

346 Барбадська горілка – антильська горілка.

347 Гуронець – індіанець Північної Америки, гуронці заселяли Канаду до появи там французів.

348 Болінгброк (1678–1751) – англійський міністр, філософ деіст, приятель Вольтера.

349 «Nihil admirare» (лат.) – «нічому не дивуватися» – вислів римського поета Горація.

350 Після скасування Нантського едикту багато французьких протестантів (гугенотів) покинули країну.

351 Усі ці слова справді гуронські. (Прим, авт.)

352 Превелебний панотець Саґар Теодат – католицький місіонер, який проповідував християнство серед гуронців, автор книги «Мандрівка країною гуронців» (1632) та словника гуронської мови.

353 Натяк на Вавилонську вежу і Вавилонське стовпотворіння (Буття, XI, 1–9)

354 Альґонкієць – представник групи індіанських племен Північної Америки, яка сусідить із ірокезами

355 Вольтер сприймав Англію як країну свободи, релігійної толерантності, англійські порядки протиставляв французьким («Філософські листи», 1734)

356 Вислів Шекспіра з трагедії «Гамлет»

357 Трактування Гуроном творчості Рабле і Шекспіра багато в чому схоже на Вольтерове. Називаючи Рабле «п'яним філософом», а Шекспіра «п'яним дикуном», Вольтер не заперечував їхньої письменницької майстерності.

358 Плюмпудинг – запіканка з борошна або інших круп з різними приправами, солодощами й фруктами тощо.

359 На той час Ямайка, а також Віргінія, земля в Північній Америці, були англійськими колоніями

360 Біблійні персонажі, в їхніх руках була доля Христа.

361 Закон благодаті, милосердя і любові до ближнього – закон Нового Заповіту, закон жорстокості – строгий закон Старого Заповіту.

362 Святий Яків менший – один із дванадцяти апостолів Христа, за переказами, навернув до християнства іспанців

363 Оглашенний – новонавернений, який готувався до обряду хрещення.

364 Ефіопську царицю Кандасію навернув до християнства її євнух Юда, який охрестився під час відвідин Єрусалима.

365 Дванадцять див – дванадцять подвигів, які здійснив грецький герой Геракл, перебуваючи на службі у царя Єврисфея

366 Закон умовний – тобто закон «писаний», громадянський і релігійний, на відміну від «законів природних» Під природним законом Вольтер розумів моральне почуття, закладене в самій людській природі

367 Евріт, цар Ехалійський – Грецький цар Евріт обіцяв віддати у дружини Гераклові свою доньку Іолу, якщо той переможе у стрільбі з лука Коли Евріт відмовився виконати свою обіцянку, розгніваний Геракл убив його, спустошив Ехалію і взяв із собою Іолу.

368 1689 р після інтронізації Вільгельма Оранського розпочалася англо французька війна.

369 Із скасуванням 1685 р Нантського едикту короля Генріха IV (1598), за яким французькі гугеноти дістали право вільного віросповідання, більшість мешканців Сомюра емігрувала з міста, остерігаючись релігійних переслідувань.

370 «Nos dulcia linquimus arva, nos patriam fligimus» (лат)  – рядки із «Буколік» (І, 3–4) Вергілія.

371 Це Фоятенелева відповідь одному руанському крамареві янсеністові (Прим. фр. вид.

372 Один невеличкий чорний чоловічок – протестантський священик

373 Тут йдеться про вояків, яких військовий міністр Лювуа відправив для впокорення протестантів.

374 Люллі Жан Батіст (Джованні Баттіста Луллі) (1632–1687), французький композитор італійського походження Фундатор французької національної оперної школи. Вольтер має на увазі гострі суперечки стосовно розвитку музичного театру, які виникли із прибуттям до Парижа італійської оперної групи під орудою Бамбіні. Прихильниками італійської опери буф стала низка французьких енциклопедистів.

375 Король Вільгельм – англійський король Вільгельм Оранський (1650–1702), правив з 1689 р.

376 Теперішній Папа – Папа Інокентій XI.

377 Люта суперечка – суперечка між Людовіком XIV і Папою Інокентієм XI тривала з 1678 до 1693 р Король наполягав, щоб прибутки єпископства до призначення нового єпископа в разі смерті попереднього ішли до королівської скарбниці.

378 Ла Шез Франсуа (1624–1709) – єзуїт, духівник Людовіка XIV, прихильник скасування Нантського едикту.

379 Єзуїтів вигнали із Франції 1764 р.

380 Лювуа , Мішель де Тем'є (1641–1691) – військовий міністр Людовіка XIV, здійснював жорстокі операції проти гугенотів.

381 Коляска, що возила з Парижа до Версаля й скидалась на невеличку закриту колісницю (Прим. фр. вид.)

382 Перший військовий урядовець – старший чиновник з військових справ.

383 Посади військовиків при королівському режимі продавали так само, як і адміністративні та суддівські

384 Йдеться про фортецю в'язницю Бастилію, її будівництво розпочалося 1370 р за королювання Карла V

385 Монастир Пор Рояль став центром французького янсенізму. Світських осіб, які там жили, намагаючись ізолюватися від буденного світу і наблизитися до Бога, називали «відлюдниками».

386 Англійські краплі – заспокійливі серцеві краплі, винайдені англійським військовим лікарем Годдаром в кінці XVII ст.

387 Секретні листи з королівським підписом і печаткою, які давали право ув'язнити людину без додаткового слідства

388 Богословський термін, який був предметом суперечки єзуїтів та янсеністів.

389 АрноАнтуан (1612–1694) і НікольП'єр (прибл. 1625–1695) – французькі теологи, теоретики янсенізму, автори капітальної праці «Логіка Пор Роялю» (1662).

390 Роґо Жак – французький вчений, послідовник Декарта, автор праці «Трактат про фізику» (1671), який знаходився у бібліотеці Вольтера.

391 «Шукання істини» – праця французького філософа картезіанця Мальбранша. У першому томі праці (1674) Вольтер знаходив для себе багато корисних думок.

392 Йдеться про пояснення зла у різних релігіях – грецькій, перській, єгипетській та християнській.

393 Роман душ – так Вольтер називав метафізику.

394 Жан Дювертьє де Оранн, абат Сен Сіран (1581–1643) – французький проповідник, один із пропагандистів янсенізму, Янсеній (1585–1638) – голландський богослов, засновник янсенізму.

395 Кліо – муза історії (гр. міф.)

396 Мельпомена – муза трагедії (гр. міф.)

397 Йдеться про невеличкі середньовічні графства, які вже в Середні віки увійшли до складу Арманьякського графства.

398 У філософській думці XVIII ст. Стародавній Китай як зразок ідеального царства розуму і моралі займав значне місце. Про Китай Вольтер писав у «Досвіді про звичаї», трагедії «Китайський сирота» та інших творах.

399 Гектор – син троянського царя Пріама, герой поеми Гомера «Іліада».

400 Фрігієць – Еней, син троянця Анхіза, легендарний предок римлян. Фрігія – область, де знаходиться Троя За деякими пізнішими міфами, після падіння Трої Еней переселився до Італії.

401 Фукідід (460–395 до Р X) – давньогрецький історик.

402 «Амадіс Гальський» – багатотомний лицарський роман, дуже популярний в Європі XVI–XVII ст.

403 Юстиніан (527–565) – візантійський імператор

404 Велізарій (бл. 494–565) – військовик римського імператора Юстиніана. Запідозрений у зраді, за наказом Юстиніана був позбавлений зору.

405 Уривок із роману «Велізарій» французького письменника Мармонтеля (1723–1799), приятеля Вольтера. У цьому романі автор захищав принцип релігійної толерантності.

406 Ціліностоли – натяк на мантії професорів Сорбонни.

407 Пастофори (від лат pastor) – священики

408 Донно де Візе (1638–1710) – французький журналіст, який у своїх критичних статтях виступав проти Расіна і Мольєра.

409 П'єрВалентенФейді (1640–1709) – французький богослов і літературний критик, який у своїй полемічній книзі «Телемахоманія» виступив проти повчального роману Франсуа Фенелона «Пригоди Телемаха» (1700).

410 Байка про «Двох голубів» – твір Лафонтена.

411 Славнозвісна Мольєрова п'єса «Тартюф» – світовий образ лукавого святенника, створений перевдягненим державним злочинцем.

412 Вольтер перераховує далі трагедії Расіна «Іфігенія» (1675), «Федра» (1677), «Андромаха» (1667), «Гофолія» (1691) та Корнеля «Родогюна» (1644) і «Цінна» (1640).

413 Арле де Шанваллон Франсуа (1625–1695) – паризький архієпископ з 1670 до 1695 р, один з ініціаторів скасування Нантського едикту.

414 Боссюе Жак Бенінь (1627–1704) – французький письменник, активний діяч католицької церкви, ревний захисник основних догм католицизму.

415 М ль дю Трон – небога Бонтана, камердинера Людовіка XIV.

416 М ль де Молеон – реальна особа Вольтер дотримувався хибної версії про те, що вона перебувала у потаємному шлюбі з Боссюе.

417 Ґюйон Жанна Марі (1648–1717) – засновниця квієнтизму, релігійної доктрини, що проповідувала споглядальне життя, пасивність і містичну любов до Господа. За своє вчення, яке викликало осуд і протести католицької церкви, провела сім років у Бастилії.

418 Мається на увазі отець де Ля Шез, духівник Людовіка XIV.

419 Суспільство – тут орден єзуїтів

420 Кур'єри – королівські гінці

421 Чашник – чиновник, який відповідав за харчове забезпечення королівського двору

422до пана де Сен Пуанжа – Під цим іменем Вольтер показав графа Сен Флорентена (1705–1777), державного секретаря Людовіка XV.

423 Пані дю Френуа – мається на увазі пані Френуа, фаворитка Лювуа.

424 Отці церкви, середньовічні богослови, на їхні праці спиралися у своєму вченні янсеністи.

425 «Християнський педагог» (1629) – популярна у свій час праця Філіппа д'Атремона.

426 Два рядки з Вольтерової поеми «Henriade» («Генріада»)

427 Моліністи – послідовники вчення іспанського єзуїта Моліна (1535–1600), який заперечував призначення і захищав ідею свободи волі.

428 МаріякЛуї (1573–1623), маршал Франції, страчений через підозру у змові проти Рішельє.

429 Вольтер подає ідеальний портрет Шуазеля (1719–1785), військового міністра Людовіка XV, з яким підтримував дружні стосунки.

430 Катон Молодший (95–46 до Р X) – діяч Римської республіки, який після перемоги Цезаря відібрав собі життя.

431 «Роздуми» преподобного отця Краузе – багатотомний твір моралізаторського характеру французького єзуїта XVIII ст.

432 «Квіти святості» (1599) – твір іспанського єзуїта Рібадейнейри.

433 Богословський термін для позначення благодаті, яку дарує людині Господь, щоб допомогти їй уникнути гріха.

434 Перше видання повісті «Вавилонська царівна» вийшло друком у Женеві 1768 р. Того ж року з'явились численні передруки в Парижі, зокрема і видання з великою кількістю помилок та неточностей. У наступних виданнях Вольтер не змінював тексту повісті, за винятком двох трьох дрібних поправок.

З поміж усіх поданих у цьому виданні повістей «Вавилонська царівна», в якій наявні атрибути східної казки, вирізняється своєю наївною простотою.

435 Бел – ім'я верховного божества у стародавніх ассирійців.

436 Парасанга – перська міра довжини, приблизно 4,5 км.

437 Висячі сади Семираміди – висячі сади, споруджені для легендарної цариці Семираміди Вважаються одним із чудес світу.

438 Формозанта – ім'я, утворене від латинського слова formosa – прекрасна.

439 Пракситель (IV ст… до Р. X.) – грецький скульптор, автор статуї Афродіти Кнідської.

440 Мається на увазі Венера Калліпіга (греч. καλλίπυγη – та, що має красивий зад), одна з античних статуй Венери невідомого скульптора.

441 Німврод (Немврод) – вавилонський цар, згаданий у Біблії, Немврода зображали мисливцем.

442 Апіс – священний бик у стародавньому Єгипті.

443 Систр Ізіди – староєгипетський музичний інструмент, вважався даром Ізіди – богині плодючості.

444 Гермес – тут грецька назва єгипетського бога Тота, якого вважали засновником наук і мистецтва Йому приписували понад 30 тисяч книг.

445 «Веди» – збір давньоіндуських релігійних гімнів, їхні священні книги

446 Ксакі – перекручене Шак’ямуні, одне з імен Будди.

447 Адоніс – юнак неймовірної вроди, коханий богині Афродіти.

448які були в Дельті – дельта ріки Ніл

449 Тут Вольтер пародіює біблійний стиль «Пісні пісень» Соломона.

450 …в горах Лівану – гірський масив у Західній Ази між Сирією та Ліваном.

451 Богиню Юнону , дружину Юпітера, часто змальовували в колісниці, яку тягнули павичі

452 Ормузд, Оромазд – бог добра у давньоперській релігії, змагався з Аріманом, богом темряви, носієм зла.

453 Локман – легендарний володар Аравії, вигаданий автор добірок байок, які з'явилися в середньовіччі арабською мовою

454
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   31


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка