Вплив музики на становлення особистості дитини



Скачати 208.21 Kb.
Дата конвертації26.03.2016
Розмір208.21 Kb.
Вплив музики на становлення
особистості дитини
Реформа системи освіти, яка стосується і дошкільників, висуває розвиток творчості дитини, як одну із пріорітетних задач. Без її вирішення неможливо виконати головні завдання дошкільної освіти, розроблені у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні-формування базиса особистої культури дитини через відкриття її світогляду у цілому і різнобічному.
Дитина не повинна пасивно спостерігати оточуючий світ, вживати готову їнформацію і копіювати її. Саме від творчих людей залежить розвиток суспільства. Перші творчі здібності особистості проявляються в дошкільному віці. Перед педагогами стоїть задача знайти шляхи своєчасного прояву у кожної дитини інтересів, природних задатків, здібностей і створити оптимальні умови для їх розвитку. Визначати конкретні сфери творчого потенціалу.

Як відомо, музика - вид мистецтва, який суттєво впливає на становлення особистості. Вона збагачує почуття дитини, сприяє оволодінням вмінням відчувати ритм і мелодію твору, формує здібності адекватно реагувати на них своїм голосом і рухами, розвиває інтерес до різних музичних інструментів і бажання на них грати.


Головне в музичному розвитку дошкільнят - повести дитину в різнобарвний світ музики, навчити дитину "жити нею”. Задача педагога полягає в тому, щоб дитина робила це не тому, що так треба, а щоб дитина робила це тому, що хоче, тому, що це їй цікаво.

Музичне виховання - частина естетичного виховання дитини. Естетичне виховання проходить через ознайомлення дітей з різними видами мистецтва (музика, образотворче мистецтво, театр, хореографія, література, фольклор). Музика розвиває музичну культуру і формує позитивні якості особистості. Музика в більшій мірі, ніж інші види мистецтва, доступна дитині.


Під час слухання музики розвивається таке поняття, як емоційно образний зміст музики. Тобто діти знаходять зв׳язок між засобами музичної виразності і змістом музики.
Відомо, що пісенна творчість направлена на розвиток різних музичних здібностей. І коли вже діти мають певний досвід музичної імітації, вони можуть виконувати, наприклад музично-пісенну пластичну гру „Зайчик”, ”Зайчик-побігайчик”, „Вовчик”, „Кішка та собачка” тощо.

В музично-дидактичних іграх діти проспівують слова привітання з певною інтонацією та емоцією, вибирають потрібний темп і ритм.


Розвитку особистості дитини сприяють дитячі музичні свята. Основа свята - це гра: веселе дійство, де є вільна музична діяльність. Викликаючи емоції радості, свята закріплюють знання дітей про оточуючий світ, розвивають мову дитини, творчу ініціативу та естетичний смак.
Підсумовуючи, можна сказати, що музика займає особливе місце у вихованні дітей дошкільного віку. Головний принцип - це оптимальне співвідношення навчання та творчості.

ЗНАЧЕННЯ І ЗАВДАННЯ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ


Різні види мистецтва мають специфічними засобами впливуна людину. Музика ж має можливість впливати на дитину на самихранніх етапах. Доведено, що навіть внутрішньоутробний період надзвичайно важливийдля подальшого розвитку людини: музика, яку слухає майбутня мати,впливає на самопочуття дитини.
Музика є одним з найбагатших і діючих засобів естетичноговиховання, вона володіє великою силою емоційного впливу,виховує почуття людини, формує смаки.
Сучасні наукові дослідження свідчать про те, що розвитокмузичних здібностей, формування основ музичної культури - тобтомузичне виховання потрібно починати в дошкільному віці. Відсутністьповноцінних музичних вражень у дитинстві з працею надолужуванихзгодом. Музика має схожу з промовою інтонаційну природу.
Подібнопроцесу оволодіння мовою, для якої необхідна мовна середа, щобполюбити музику, дитина повинна мати досвід сприйняття музичнихтворів різних епох і стилів, звикнути до її інтонацій, співпереживатинастрою. Відомий фольклорист Г. М. Науменко писав: «... у дитини,потрапляє в соціальну ізоляцію, відбувається затримка розумовогорозвитку, він засвоює навички та мову того, хто його виховує, спілкується зним.
І яку звукову інформацію він вбере в себе в ранньому дитинстві, та ібуде основним опорним поетичною та музичною мовою в його майбутньомусвідомому мовному та музичному інтонування. Стає зрозумілим,чому ті діти, яких заколисували під колискові, виховували наПестушко, розважали примовками і казками, з якими грали, виконуючипотешки, за численними спостереженнями, найбільш творчі діти, зрозвиненим музичним мисленням ... »
Музичне розвиток надає нічим не замінні вплив на загальнерозвиток: формується емоційна сфера, удосконалюється мислення,виховується чуйність до краси в мистецтві і життя. «Тільки розвиваючиемоції, інтереси, смаки дитини, можна долучити його до музичноїкультурі, закласти її основи. Дошкільний вік є надзвичайно важливим дляподальшого оволодіння музичною культурою. Якщо в процесі музичноїдіяльності буде сформовано музично-естетичну свідомість, це непройде безслідно для подальшого розвитку людини, його загального духовногостановлення »
Займаючись музичним вихованням, важливо пам'ятати і про загальному розвиткудітей. Дошкільнята мають невеликий досвід уявлень про почуття людини,що існують в реальному житті. Музика, що передає всю гаму почуттів і їхвідтінків може розширити ці подання. Крім морального аспекту,музичне виховання має велике значення для формування у дітейестетичних почуттів: долучаючись до культурної музичної спадщини,дитина пізнає еталони краси, привласнює цінний культурний досвідпоколінь. Музика розвиває дитину і розумово. Крім різноманітнихвідомостей про музику, що мають пізнавальне значення, бесіда про неї включаєхарактеристику емоційно-образного змісту, отже словникдітей збагачується образними словами та виразами, що характеризуютьпочуття,
передані в музиці. Вміння уявити і відтворити висоту звуківв мелодії так само припускає розумові операції: порівняння, аналіз,зіставлення, запам'ятовування, що так само впливає не тільки на музичне, алеі на загальний розвиток дитини.
Як вже було сказано, музика розвиває емоційну сферу.
Емоційна чуйність на музику - один з найважливіших музичнихздібностей. Вона пов'язана з розвитком емоційної чуйності і в житті,з вихованням таких якостей особистості, як доброта, вміння співчуватиіншій людині.
Розвиток музичних здібностей, одне з головних завдань музичноговиховання дітей. Кардинальним для педагогіки є питання про природумузичних здібностей: чи становлять вони собою вроджені властивостілюдини або розвиваються в результаті впливу навколишнього середовища,виховання і навчання. Б. М. Теплов у своїх роботах дав глибокий всебічнийаналіз проблеми розвитку музичних здібностей. Він визнає вродженимидеякі особливості, схильності людини, задатки. «Самі жздібності завжди є результатом розвитку. Здатність по самомусвоїй істоті є поняття динамічне. Вона існує тільки врусі, тільки в розвитку » Здібності залежать відвроджених задатки, але розвиваються в процесі виховання та навчання. Всімузичні здібності виникають і розвиваються в музичній діяльностідитини. «Не тому справа - пише вчений - що здібності проявляються вдіяльності, а в тому, що вони створюються в цій діяльності »
Це твердження стало загальноприйнятим в педагогіки та психології. Розглянемо, вяких видах діяльності розвиваються музичні здібності.
РОЗВИТОК МУЗИЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ ДОШКІЛЬНЯТА
Сприйняття - це відображення в корі головного мозку предметів і явищ,впливають на аналізатори людини. Сприйняття - не простомеханічне, дзеркальне відображення мозком людини того, що знаходитьсяперед його очима, або того, що чує його вухо. Сприйняття завжди активнийпроцес, активна діяльність. Воно є першим етапом розумовогопроцесу, отже передує і супроводжує всіх видах музичноїдіяльності.
Сприйняття музики здійснюється вже тоді, коли дитина не можевключитися в інші види музичної діяльності, коли він ще не встані сприймати інші види мистецтва. Сприйняття музики - провіднийвид музичної діяльності у всіх вікових періодах дошкільногодитинства. Чути, сприймати музику - це означає розрізняти її характер,стежити за розвитком образу: зміною інтонації, настроїв. Відомиймузикант-психолог Е. В. Назайкінскій пропонує розрізняти два терміни:сприйняття музики та музичне сприйняття - залежно від того,відбулося воно. Музичним сприйняттям він називає відбулосясприйняття - відчути і осмислене. «Музичне сприйняття єсприйняття, спрямоване на осягнення й осмислення тих значень, якимиволодіє музика як мистецтво, як особлива форма відображення дійсності,як естетичний художній феномен »(17 стор.91). У протилежномувипадку музика сприймається як звукові сигнали, як щось чутне іщо діє на орган слуху. Важливо формувати саме музичнесприйняття.
Сприйняття у дитини й у дорослого в силу різного музичного тажиттєвого досвіду не однаково. Сприйняття музики дітьми раннього вікувідрізняється мимовільним характером, емоційністю. Поступово, зпридбанням деякого досвіду, у міру володіння мовою, дитина можесприймати музику більш осмислено, співвідносити музичні звуки зжиттєвими явищами, визначати характер твору. У дітей старшогодошкільного віку із збагаченням їхнього життєвого досвіду, досвіду слуханнямузики сприйняття музики народжує більш різноманітні враження.
Сприйняття музики дорослою людиною відрізняється від дитячого тим, щомузика здатна викликати більш багаті життєві асоціації, почуття, а такж можливістю на іншому, ніж діти, рівні осмислити почуту музику.
Разом з тим якість сприйняття музики не пов'язане тільки з віком.
Нерозвинене сприйняття відрізняється поверховістю. Воно може бути й удорослої людини. Якість сприйняття багато в чому залежить від смаків,інтересів. Якщо людина ріс у «немузична» середовищі, у нього частоформується негативне ставлення до «серйозної» музики. Така музика невикликає емоційного відгуку, якщо людина не звикла співпереживативираженим в ній почуттям з дитинства. Н. А. Ветлугіна пише: «Розвитокмузичної сприйнятливості не є наслідком вікового дозріваннялюдини, а є наслідком цілеспрямованого виховання »(3 стор.140).
Таким чином сприйняття залежить від рівня музичного та загальногорозвитку людини, від цілеспрямованого виховання.
У сприйнятті творів мистецтва беруть участь як емоції, так імислення. При слуханні музики роль емоційного компонента особливовелика. Якщо людина володіє розвинутим сприйняттям, то він осягає сенсмузичного твору навіть при одному прослуховуванні. При повторнихпрослуховуваннях сприйнятий музичний образ поглиблюється, твірвідкривається новими гранями. Тому в дитинстві, коли досвід сприйняття музикище малий, як правило, потрібно кілька прослуховувань, що б сприйняттятвору стало більш осмисленим, відчутим. Тому такнеобхідно розвивати музичне сприйняття дошкільнят, тренувати його.
Різниця нюансів музики розвивається у дітей починаючи з раннього віку.
На кожному віковому етапі найбільш яскраві виражальні засоби дитинарозрізняє за допомогою тих можливостей, які вона має - рух,слово, гра і т.д. Отже, розвиток музичного сприйняття повинноздійснюватися за допомогою всіх видів діяльності. На перше місце тутможна поставити слухання музики. Перед тим, як виконати пісню чи танець,дитина слухає музику. Отримуючи з дитинства різноманітні музичнівраження, дитина звикає до мови інтонацій народної і класичноїсучасної музики, накопичує досвід сприйняття музики, різні за стилем,осягає «інтонаційний словник» різних епох. Знаменитий скрипаль С. Стадлеродного разу зауважив: «Що б зрозуміти прекрасну казку на японській мові, требахоча б трохи його знати ». Як говорилося вище, засвоєння будь-якої мовипочинається в ранньому дитинстві. Музична мова не є винятком.
Спостереження свідчать про те, що діти раннього віку із задоволеннямслухають старовинну музику І. С. Баха, А. Вівальді, В. А. Моцарта, Ф. Шуберта таінших композиторів - спокійну, бадьору, ласкаву, жартівливу, радісну. Наритмічну музику вони реагують мимовільними рухами. Протягомусього дошкільного дитинства коло знайомих інтонацій розширюється,закріплюється, виявляються переваги, формуються початку музичногосмаку та музичної культури в цілому.
Сприйняття музики здійснюється не тільки через слухання, а й черезмузичне виконавство - спів, музично-ритмічні рухи, груна музичних інструментах.
Як вже було сказано, всі види музичної діяльності взаємодіютьміж собою. Музичне сприйняття дитини не буде розвиватися івдосконалюватися в повній мірі, якщо воно грунтується тільки на слуханнімузичних творів. Важливо для розвитку музичного сприйняттявикористовувати всі види музичного виконавства. Далі ми побачимо, яквпливають ті чи інші види музичного виконавства на розвитоксприйняття.
ДИТЯЧЕ МУЗИЧНЕ ВИКОНАННЯ
Музичне виконавство здійснюється у співі, музичноритмічних рухах, грі на музичних інструментах. Для освоєннярізних видів виконавської діяльності необхідно формувати у дітейпевні навички й уміння. Деякі з них освоюються з легкістю,інші - з працею. Для того, щоб дитяче виконавство і творчістьмогли виявлятися успішно, дитині потрібно накопичити музичні враження
(через сприйняття музики). Якщо діти розрізняють зміну характеру музики,можуть співвідносити музичні образи з життєвими явищами, добреорієнтуються в засобах музичної виразності, вони використовують досвідсприйняття музики при виконанні музичних творів і в творчихімпровізації. Без розвиненого сприйняття виконавська діяльність дітейзводиться до наслідування і не виконує розвиваючої функції.
Часто дитяче виконавство не несе в собі цінності для іншихлюдей, але воно необхідно самим дітям для подальшого музичного розвитку.
До дитячому виконавству навряд чи можна застосувати вимогахудожності, швидше за елементарної виразності. Через нього дітипередають свої почуття, думки, переживання.
Дитяче виконавство вимагає певних тренувальних дій,повторень, вправ. Інтонаційні похибки у співі дітейдолають за допомогою вправ на розвиток звуковисотного слуху,налагодження слуховокальной координації.
Розглянемо види музичної діяльності по порядку.
Спів. Спів є найбільш масовим і доступним видом виконавства.
У співі успішно формується весь комплекс музичних здібностей:емоційна чуйність на музику, ладові почуття, музично-слуховіуявлення, почуття ритму. Крім того, діти отримують різні відомостіпро музику, набувають вміння та навички. У співі реалізуються музичніпотреби дитини, так звані знайомі й улюблені пісні, які він можевиконувати за своїм бажанням у будь-який час. Спів найближче і доступнодітям.
Очевидно вплив співу на фізичний розвиток дітей: сприяєрозвитку і зміцненню легенів; розвиваючи координацію голосу і слуху, покращуєдитячу мова; впливає на загальний стан організму дитини; викликаєреакції, пов'язані зі зміною кровообігу, дихання. На думку лікарів,спів є кращою формою дихальної гімнастики.
Детально методика роботи з дитячим голосом була дана Н. А. Метловим.
Музично-ритмічні рухи. Ритміка - один із видів музичноїдіяльності, в якому зміст музики, її характер передаються врухах. Основою ритміки є музика, а різноманітні фізичнівправи, танці, сюжетно-образні руху використовуються як засобибільш глибокого її сприйняття і розуміння.
Рухи під музику здавна застосовувалися у вихованні дітей (Давня
Індія, Китай, Греція). Але вперше розглянув ритміку і обгрунтував її вяк метод музичного виховання швейцарський педагог і композитор
Еміль Жак-Далькроз. Перед ритмікою він перш за все ставив завдання розвиткумузичних здібностей, а також пластичності і виразності рухів.
Особлива цінність і життєздатність його системи музично-ритмічноговиховання - в її гуманну характер. Е.Жак-Далькроз був переконаний, щонавчати ритміці необхідно всіх дітей. Він розвивав у них глибоке
«Відчуття», проникнення в музику, творча уява, формуваввміння виражати себе у рухах.
Б. М. Теплов довів факт супроводу сприйняття музики руховимиреакціями (вокалізаціямі, дрібними рухами пальців і т.д.). Томуруху успішно використовуються як прийомів, які активізують усвідомленнядітьми характеру мелодії, якість звуковедення (плавного, чіткого,уривчасто), засобів музичної виразності (акцентів, динаміки,злетів і падінь мелодії, темпу, ритмічного малюнка і т.д.). Цівластивості музики можна моделювати за допомогою руху рук, танцювальних іподібних рухів.
Займаючись ритмікою, важливо, щоб центром заняття була музика.
Б. М. Теплов пише: «як тільки вони (заняття ритмікою) перетворюються на заняттяз виховання ритмічних рухів взагалі, як тільки музика відступає наположення акомпанементу до рухів, весь сенс, у всякому разі весьмузичний зміст, цих занять зникає »(24, стор.200). Для того, щобсамі діти на заняття не зосереджувалися тільки на виконанні рухів,заняття повинні бути ретельно підготовлені педагогом, розучені елементитанцювальних рухів. Важливо, що б навчання носило розвиваючий характер,а не зводилося до «натаскування».
Гра на дитячих музичних інструментах. У роботі з дітьми застосовуютьсярізні музичні інструменти та іграшки. Вони викликають у дитини великийінтерес. Ініціатором навчання дітей грі на музичних інструментах вже в
20-і роки став музичний діяч і педагог Н. А. мітлою. Йому ж належитьідея організації дитячого оркестру (спочатку шумового, потім змішаного). Вінпровів велику роботу по створенню та вдосконаленню дитячих музичнихінструментів, які мають звукоряд, - металофоні і ксилофона. Був відібранийрепертуар, що включає народні поспівки та інші твори, зручні длявиконання на дитячих музичних інструментах, розроблені деякіправила їх інструментування. У своїх публікаціях Н. А. Мітлою дає докладніметодичні рекомендації з використання, настройки інструментів,послідовності навчання дітей грі на музичних інструментах,опис прийомів гри на кожному з них.
Застосування дитячих музичних інструментів та іграшок збагачуємузичні враження для школярів, розвиває їх музичніздібності. Гра на музичних інструментах, що не мають звукоряду,допомагає виробити почуття ритму, розширює темброві подання дітей.
Мелодійні музичні інструменти всі три основні музичніздібності: ладові почуття, музично-слухові уявлення і почуттяритму. Що б зіграти мелодію на слух, потрібно мати музично-слуховіуявлення про розташування звуків по висоті і ритмічні подання.
При підборі мелодії необхідно також відчувати тяжіння до сталих звуків,розрізняти і відтворювати емоційне забарвлення музики. Крім того, грана музичних інструментах розвиває волю, прагнення до досягнення мети,уяву.
Важливо привертати увагу дітей до виразності тембру кожногоінструменту, використовувати подібні порівняння, характеристики. Діти повиннівідчути виразні можливості інструментів, навчитисявикористовувати різноманітність тембрових фарб. Тим самим розвиваєтьсямузична чуйність на музику - основа музичності.
Навчаючи грі на музичних інструментах, педагог повинен враховуватиіндивідуальні можливості кожної дитини. Одні діти легко підбираютьпоспівки, з іншими необхідна більш детальна підготовча робота.
На музичному занятті дошкільнят повинні бути присутні всі видидитячого музичного виконавства.

ДИТЯЧА МУЗИЧНА ТВОРЧІСТЬ


Н. А. Ветлугіна у своїх дослідженнях всебічно проаналізуваламожливості дітей у виконанні творчих завдань, витоки дитячоготворчості, шляхи його розвитку, обгрунтувала ідею взаємозв'язку,взаємозалежності навчання і творчості дітей, теоретично іекспериментально довівши у своїх роботах, що ці процеси не протистоять,а тісно пов'язані, взаємозбагачуватися один одного. Було встановлено, щонеобхідна умова виникнення дитячої творчості - накопиченнявражень від сприйняття мистецтва, яке є зразком длятворчості, його джерелом. Інша умова дитячої музичної творчості
- Накопичення досвіду виконавства. У імпровізаціях дитина емоційно,безпосередньо застосовує все те, що засвоїв в процесі навчання. У своючергу навчання збагачується творчими проявами дітей, набуваєрозвиваючий характер.
Дитяча музична творчість, як і дитяче виконавство, звичайноне має художньої цінності для оточуючих людей. Воно важливо для самогодитини. Критеріями його успішності є не художня цінністьмузичного образу, створеного дитиною, а наявність емоційногозмісту, виразності самого образу і його втілення, варіативності,оригінальності.
Що б дитина могла скласти і заспівати мелодію, у нього необхідно розвинутиосновні музичні здібності. Крім того, для прояву творчостіпотрібна уява, фантазія, вільне орієнтування в незвичнихситуаціях.
Дитяча музична творчість за своєю природою синтетичнадіяльність. Воно може виявлятися у всіх видах музичної діяльності:у співі, ритміки, грі на дитячих музичних інструментах. Пісеннатворчість важливо формувати починаючи з молодшого дошкільного віку,використовуючи посильні дітям творчі завдання. Успішність творчихпроявів дітей залежить від міцності співочих навичок, уміння виражати вспіві певні почуття, настрої, співати чисто і виразно. Що бзорієнтувати дошкільнят у пісенній творчості Н. А. Ветлугіна пропонуєвправи для накопичення слухового досвіду, розвитку музично-слуховихуявлень. Важливо звертати увагу дітей на виразність їхімпровізації навіть у найпростіших вправах. Крім співу, дитячої творчостіможе виявлятися у ритміці і грі на музичних інструментах. Творчаактивність дітей у ритміці багато в чому залежить від організації навчаннямузично-ритмічним рухам. Повноцінне творчість дитини в ритміціможливо тільки в тому випадку, якщо його життєвий досвід, зокремамузично-естетичні уявлення постійно збагачується, якщо єможливість проявити самостійність.
Підвищена увага слід приділяти відбору музичних творів,які служать як би сценарієм для самостійних дій дітей.
Програмна музика займає провідне місце в творчих завданнях, так якпоетичний текст, образне слово допомагають дитині краще зрозуміти їїзміст.
Інструментальне творчість дітей як правило проявляється вімпровізаціях, тобто творі під час гри на інструменті,безпосередньому, негайна вираженні вражень. Воно так само виникаєна основі наявного у дітей життєвого та музичного досвіду.
Одна з умов забезпечують успішне інструментальне творчість --володіння елементарними навичками гри на музичних інструментах,різними способами звукоизвлечения, які дозволяють передати найпростішімузичні образи (цокіт копит, чарівні падаючі сніжинки). Важливо, щобдіти розуміли, що створюючи будь-якої образ, необхідно висловитинастрій, характер музики. Залежно від характеру образу, якийналежить передати, діти вибирають певні виразні засоби, цедопомагає дітям глибше відчути й усвідомити особливості виразногомови музики, спонукає до самостійних імпровізацій.
МУЗИЧНО-ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ
Вище йшлося про те, що в дитячому саду дошкільнята не тількинавчаються практичним музичним умінь і навичок, а й отримуютьнеобхідні теоретичні знання про музику.
Для розвитку музичних здібностей дітям необхідні певнізнання. Розвиток ладового почуття (розрізнення емоційно забарвлення музики --характеру всього твору) передбачає знання того, що змістоммузики є почуття, настрої, їх зміна, що зображення в музицібудь-яких явищ навколишнього світу завжди має конкретну емоційнузабарвлення, що засоби музичної виразності (мажорний або мінорнийлад, різний тембр, динаміка і т.д.) створюють певний настрій,ніжне або грізне, веселе або урочистий, що музичну форму
(кількість частин у творі) визначають зміна емоційного забарвленнямузики, зміна характеру інтонації в окремих частинах і т.д.
Для формування музично-слухових уявлень важливі знання про те,що музичні звуки мають різну висоту, що мелодія складається ззвуків, які рухаються вгору, вниз або повторюються на одній висоті.
Розвиток почуття ритму має потребу в знанні того, що музичні звуки маютьрізну протяжність - бувають довгими і короткими, що вони рухаються і їхчергування може бути мірним чи більш активним, що ритм впливає нахарактер музики, її емоційне забарвлення, робить більш пізнаванимирізні жанри. Формування мотивованої оцінки музичнихтворів крім накопичення слухового досвіду передбачає певнізнання про музику, її видах, композиторів, музичних інструментах,засобах музичної виразності, музичних жанрах, формах,оволодіння деякими музичними термінами (регістр, темп, фраза, частина іт.д.)
Музично освітня діяльність не існує ізольовано відінших видів. Знання, відомості про музику даються дітям не самі по собі, а впроцесі сприйняття музики, виконавство, творчість, по ходу, до місця.
Кожен вид музичної діяльності вимагає певних знань. Длярозвитку виконавства, творчості потрібні спеціальні знання про способи,прийомах виконавства, засобах виразності. Навчаючись співу, хлопцінабувають знання, необхідні для оволодіння навичками співочим
(звукоутворення, Дихання, дикція і т.д.). У музично-ритмічноїдіяльності дошкільники освоюють різні рухи і способи їхвиконання, що також вимагає спеціальних знань: про злитості характерумузики і рухів, про виразності ігрового образу і його залежності відхарактеру музики, від засобів музичної виразності (темпу, динаміки,акцентів, регістра, пауз). Діти дізнаються назви танцювальних кроків,засвоюють назви танців, хороводів. Навчаючись на грі на музичнихінструментах, діти так само отримують певні знання про тембру, способи,прийоми гри на різних інструментах.
Діти проявляють схильності до певних видів музичноїдіяльності. Важливо помітити й розвинути у кожної дитини прагнення доспілкуванню з музикою у тому вигляді музичної діяльності, до якого вінпроявляє найбільший інтерес, в якому його здатності реалізуютьсянайбільш повно. Це не означає, що інші види музичноїдіяльності не повинні їм освоюватися. Проте не можна не враховувати положенняпсихології про провідних видах діяльності, що надають вплив на розвитокособистості. Якщо ці провідні види діяльності проявилися в дошкільномудитинстві, потрібно брати до уваги особливості кожної дитини івідповідно до них орієнтувати процес музичного виховання на розвитоксаме його здібностей, схильностей, інтересів. В іншому випадку, як мивже зазначали, процес навчання зводиться до «натаскування». Якщо навчанняздійснюється без індивідуально - диференційованого підходу, вонаперестає бути розвиває.
Як починати слухати музику з дитиною

Шановні батьки! Якщо Ви хочете, щоб серце Вашої дитини прагнуло до Добра, Краси, Людяності, спробуйте навчити її любити і розуміти музику! Вчить її, навчайтеся разом з нею! Фахівці з різних галузей дошкільної психології, педагогіки мистецтва радять починати займатися музикою вагітним мамам ще у період вагітності, а продовжувати зразу від народження дитини для формування гармонійної особистості засобами музики. Музичне мистецтво є джерелом духовності, засобом активізації всіх творчих здібностей дитини, звичайно за умов систематичних занять і не лише у дошкільних навчальних закладах, а і дома.

Прихильники раннього виховання мистецтво рекомендують батькам не втратити можливість формування гарного смаку у малюків, розуміння ними характеру та образності музики, величезного естетичного впливу на всю психіку дитини, її позитивний та гарний настрій.

Обов’язковою умовою для формування естетичного музичного смаку має бути сформована родинна фонотека. До неї мають входити: записи класичної музики на фоні звуків природи — шуму струмка, моря, звуків лесу, спів пташок, пісні з улюблених мультфільмів, казки, колискові, український дитячий фольклор. Слухаючи музику разом з дитиною, ви переконаєтеся що зникає стурбованість дитини, її тривога, вона заспокоюється і розслаблюється.

У віці від першого року до трьох років у дітей починають проявлятися музичні здібності: емоційна чуйність, музичний слух, почуття ритму. На другому році життя діти можуть слухати невеликі музичні твори і не просто радіти, а й виражати свій емоційний стан – бадьорий, задерикуватий при слуханні пісні «Конячка» О. Тимчивої, спокійний, доброзичливий при слуханні пісні «Кішка» О. Александрова. У процесі формування музичного сприйняття перед фахівцями і батьками стоїть завдання привчати дітей прислухатися до мелодії, слів пісні й упізнавати її при повторному прослуховуванні.

Особливо важливою ланкою є формування музично-сенсорних здібностей у дітей раннього дошкільного віку є музичне переживання. В основі розвитку їхніх музично – сенсорних здібностей лежить слухання, розрізнення, відтворення чотирьох основних властивостей звуку – висоти, тривалості, тембру, сили. Розвиваючи музичний слух дитини слід впроваджувати включені музично – дидактичні ігри з певним змістом і правилами. В основі їх лежать навчальні завдання, спрямовані на освоєння різних властивостей музичного звуку. Дітям на другому році життя слід запропонувати дитячі інструменти та іграшки, з якими вони можуть пограти і потім угадати, який інструмент звучить, порівняти тихе й гучне звучання. Для дітей на 3 році життя музично – дидактичні ігри дещо ускладнюють. Ставиться завдання не лише розрізняти контрастні звучання, а й відтворювати їх. Наприклад, у грі «Чий будиночок?» дитині пропонується показати, як нявкає кішка (низький звук) або кошеня (високий звук). Вправи розвиваються залежно від поставленого дидактичного завдання й від психофізичних можливостей кожної дитини. Нерідко в дітей із церебральним паралічем характерні розлади емоційно-вольової збудливості, дратівливості, руховому розгальмуванню, в інших – у вигляді загальмованості, сором'язливості. Тому завдання підбираються індивідуально. Важливим елементом дітей першого – третього років із є виразне виконання музичного твору мамою, бабусею, татом. Разом з тим, при роботі з такими дітьми необхідні наочні прийоми, що залучають дитини до музики – показ іграшки. Дітям приємно слухати музику й дивитися на іграшку, про яку співається в пісні. Зорове сприймання образу сприяє розумінню змісту виконуваної пісні, її запам'ятовуванню. З цією метою застосовуються й персонажі лялькового театру, за допомогою яких інсценується зміст того або іншого твору.

Більш різноманітний музичний репертуар для дітей дошкільного віку допомагає зацікавити дитину музикою, викликати й підтримати її радісне хвилювання. У цьому віці зберігає своє значення використання іграшки як засобу, що викликає інтерес до виконуваних творів. Засвоєнню музики допомагають короткі пояснення, які виділяють найяскравіші художні засоби.

Музика сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику.

Але найголовніше – це «школа почуттів», що формується завдяки особливій властивості музики: викликати співпереживання слухачів.

Виховуючи маля, розвиваючи здібності, збагачуючи духовно, знайомлячи і зі складнішими творами, ви відкриваєте перед ними ще один шлях збагачення їхнього музичного досвіду.

Можливо, декілька порад фахівців музичного мистецтва допоможуть Вам і Вашої дитині ввійти в великий та чудовий світ музики.

Пам'ятайте про те, що любий музичний твір треба слухати уважно. Головне, безумовно, бажати слухати! Треба дуже постаратися уважно слідкувати за тим, що діється у музиці, від початку до кінця, нічого не пропускати. Музика завжди віддячить слухача, даруючи нові почуття, новий настрій, мабуть такий, якого ніколи не було.

Починати слухання треба з маленьких творів.

Це може бути вокальна музика (музика для голосу), або інструментальна (яка виконується на різних інструментах). Прислухайтеся до звуків, постарайтеся почути і розрізнити динамічні відтінки музичної мови, з'ясувати чи роблять вони виразним виконання музичного твору.

Безумовно, слухати вокальну музику легко, текст завжди підкаже, що хотів сказати композитор, якими думками поділитися.

В інструментальної музиці слів немає, але від цього вона не стає менш цікавішою. Слухайте з дітьми твори П.Чайковського, С. Прокоф'єва, Р. Шумана, В. Моцарта, О. Гречанінова та сучасних композиторів.

Час від часу необхідно повертатися до прослуховування вже знайомих творів.

Постарайтеся зробити слухання музики систематичними, відводьте для цього певний час.



Дуже корисно слухати одні й ті ж самі твори у виконанні різних солістів та колективів.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка