Впровадження інформаційно комунікаційних технологій на уроках хімії



Скачати 64.42 Kb.
Дата конвертації26.03.2016
Розмір64.42 Kb.
Тема досвіду:
Впровадження інформаційно - комунікаційних технологій на уроках хімії

Адреса досвіду:
м.Харків

вул. Уборевича, 30-є

Гімназія №144

Автор досвіду:
Лашина Світлана Євгенівна, учитель хімії, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії

Провідна наукова ідея:
Дослідження сучасних технологій навчання, впровадження та удосконалення методів, засобів, організаційних форм, прийомів навчання та виховання.

Актуальність досвіду:


  • впровадження нових методів подачі інформації;

  • покращення наочності навчання;

  • забезпечення кожній дитині власної траєкторії саморозвитку;

  • самостійної роботи учнів;

  • підвищення мотивації та пізнавальної активності;

  • розвиток творчого потенціалу учня і вчителя, їхніх здібностей до

комунікативних дій;

  • розвиток умінь експериментально-дослідницької діяльності.

Школа ХХІ століття… Про неї багато говорять, пишуть, сперечаються. Не вщухають дискусії щодо термінів навчання, стандартів освіти, новітніх педагогічних технологій, ролі вчителя у освітньому процесі.

Вже давно стало зрозумілим, що для реалізації навчального процесу вчителю не достатньо тільки добре знати свій предмет й освітню галузь, до якої він належить, але ще й треба бути творчою особистістю, мати високий рівень загальної ерудиції, йти в ногу з часом, орієнтуватися в інноваційних концепціях та напрямках розвитку освіти, збагачувати свій досвід новими технологіями та методиками, яких вимагає сучасність., Тому вчитель повинен активно використовувати інформаційні технології, володіти комп’ютерною грамотністю.

Окрім того, процес перегляду змісту курсу хімії, що почався ще в середині ХХ сторіччя, змусив по-новому підійти до вирішення проблеми співвідношення в ньому теорії і фактів. Посилення ролі теоретичного знання бачилося в ті роки в переміщенні його на більш ранні терміни навчання. Однак цей процес істотно зменшив у змісті курсу обсяг тих фактів, що служили колись його обґрунтуванням, і, як наслідок, поліпшували в цілому ефективність вивчення основ хімії у школі.

Вихід з положення, що склалося, у даний час може бути знайдений при поєднанні в процесі викладання хімії традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій. Це дозволяє формувати методично обґрунтований потік інформації, що включає, зокрема, фактологічний матеріал, який надалі може стати базою для систематизації та пояснення теоретичних знань. Зрозуміло, що управління інформаційними потоками неможливе без використання сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Вони відкривають для учнів можливість краще усвідомити характер самого об'єкта, активно включитися в процес його пізнання, самостійно змінюючи як його параметри, так і умови функціонування. У зв'язку з цим, ІКТ дає нові можливості для творчого розвитку дітей і вчителів, дозволяє звільнитися від нудного традиційного викладу, розробляти нові ідеї, вирішувати цікавіші і складніші проблеми. Сучасний урок важко уявити без широкого використання ілюстративно-демонстраційного матеріалу, дослідницько-пошукової роботи, проектної діяльності. І в цьому вчителю на допомогу приходять комп'ютерні технології.

Тому мене і зацікавила можливість застосування інформаційних технологій на уроках хімії, вже протягом декількох років я працюю над науково-методичною проблемою «Впровадження інформаційно - комунікаційних технологій на уроках хімії».

Почала використання ІКТ із участі в апробації електронних підручників та електронних засобів навчання. Ознайомилась зі змістом та можливостями використання деяких педагогічних програмних засобів, які пройшли апробацію в нашій школі (Досліди з хімії (медіа-посібник з неорганічної хімії), ППЗ «Бібліотека електронних наочностей, 8-9 кл.», « Навчальне програмне забезпечення для викладання та вивчення хімії у 8 класі», програмно – методичний навчальний комплекс «Таблиця Менделєєва», ПЗ «Шкільний курс 8-11» та інші).

Працюючи над питанням використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі, ознайомилась із основними напрямками інформатизації освіти (Биков В.Ю., Плескач М.Я. Нормативно-правове та програмно-методичне забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів: проблеми та шляхи вдосконалення. Биков В.Ю., Вовк Я.І., Жалдак М.І. та ін. Концепція інформатизації освіти. Волинський В. Комп'ютер у обладнанні шкільного предметного кабінету.), вивчала роботи фахівців, які провели дослідження педагогічних умов використання програмно-методичних комплексів та виконали і опублікували їх аналіз ( Жалдак М.І., Лапінський В.В, Шут М.І. Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання). Також я постійно знайомилась із досвідом роботи вчителів, які працювали над цією ж темою, публікаціями у фахових журналах.

Сучасний урок важко уявити без широкого використання ілюстративно-демонстраційного матеріалу, дослідницько-пошукової роботи, проектної діяльності. І в цьому вчителю на допомогу приходять інтерактивні технології навчання.

Розглядаю інтерактивне навчання як спеціальну форму пізнавальної діяльності, конкретна мета якої – створити комфортні умови навчання, де кожен учень відчуває свій успіх, має можливість виявити здібності. При такому підході компоненти педагогічного процесу постають у світлі їх людинотворчої функції, що означає повагу школи й педагогів до особистості дитини, довіру до неї, прийняття її особистих запитів та інтересів, створення максимально сприятливих умов для розкриття й розвитку її здібностей і обдарувань. Інтерактивне навчання забезпечує успішний розвиток пізнавальних, інтелектуальних, творчих, духовних і фізичних здібностей дітей за умов збереження та підвищення резервів їхнього фізичного, психічного і соціокультурного здоров’я.

На мою думку, використання тільки однієї технології не принесе достатньо користі, тільки у поєднанні традиційних та новітніх технологій можна досягти більш високих результатів.

Мій власний досвід роботи дозволяє визначити найрезультативніші педагогічні технології:

• інформаційні технології;

• кооперативне навчання;

• проектні технології.

Нові інформаційні технології – це сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації за допомогою комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій.

Основною метою інформаційної технології є підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства.

Педагогічні задачі технології:

- підвищення ефективності навчально-виховного процесу;

- забезпечення кожній дитині і дорослому власної траєкторії саморозвитку;

- системна інтеграція предметних галузей знань;

- розвиток творчого потенціалу учня і вчителя, їхніх здібностей до комунікативних

дій;

- розвиток умінь експериментально-дослідницької діяльності;



- формування інформаційної культури учнів;

- реалізація соціального замовлення, обумовленого інформатизацією сучасного суспільства , підготовка користувачів засобів нових інформаційних технологій.

Інформаційно-комунікативні технології, на мою думку, означають таку організацію процесу навчання, що передбачає певну систему дій і взаємодій усіх, але насамперед активних елементів навчального процесу.

Використовуючи комп’ютер, маю гарну змогу унаочнити вивчення різноманітних явищ та категорій, здійснити оперативний зворотній зв’язок, формувати міжпредметні вміння, навички самооцінки та самоконтролю учнів, підвищити мотивацію навчальної діяльності.

Кооперативне навчання комплексно розвиває цілу низку індивідуальних творчих здібностей. Це здібності мотиваційні (прагнення творчих досягнень, емоційність, радість відкриття), інтелектуально-логічні (аналіз, порівняння), інтелектуально-евристичні (фантазія, генерування ідей та гіпотез, асоціативне мислення, критичне мислення), комунікативні (використання творчого досвіду інших, відстоювання власних ідей, співробітництво, уміння уникати конфліктів) та самоорганізаційні (раціональне планування своєї діяльності, самоконтроль, старанність).

Групові форми навчання спрямовані на створення атмосфери постійної взаємодії всіх учнів і вчителя, які є рівноправними суб’єктами навчання, об’єднаними спільною метою.

Для мене є незаперечним той факт, що навчальні досягнення учнів перебувають у тісному взаємозв’язку з особливостями його пізнавальних процесів. Метод проектів, який впроваджуються мною, передбачає створення умов, за яких кожна дитина оволодіє вмінням активно здобувати, оновлювати, розвивати свої знання, творчо застосовувати їх. Учні взяли участь у розробці проектів «Екологія довкілля», «Енергозберігаючі технології», «Побутова хімія». Результати виконаних проектів презентуються на уроках, конференціях, виставках.

Для розвитку пізнавального інтересу учнів я залучаю учнів до участі у турнірах юних хіміків, Інтернет – конкурсів, конкурсу «Колосок», до науково-дослідницької роботи та участі у МАН.

На засіданнях ШМО, РМО я знайомлю вчителів із структурою, змістом ППЗ та ділюсь досвідом їх використання на уроках хімії та в позакласній роботі. Результатом такої праці є використання учнями гімназії власних мультимедійних проектів-презентацій на уроках, при захисті робіт-досліджень МАН, конкурсі юних хіміків тощо.

Досягнення учнів

Турнір Юних хіміків:

- ІІ місце у міському ТЮХ, 2009 рік ;

-ІІІ місце у Всеукраїнському ТЮХ, 2009 рік.
Конкурс - захист робіт МАН:

- ІІІ місце обласний етап, 2010, 2011 роки.



Олімпіади з хімії:

ІІІ місце обласний етап, 2010,2011 роки.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка