Впровадження проектних технологій у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи



Скачати 172.38 Kb.
Дата конвертації16.03.2016
Розмір172.38 Kb.

Впровадження проектних технологій у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи


Впровадження проектних технологій у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи

І. І. Зайцева,

м. Харків

Принциповим надбанням педагогічної науки початку XXІ століття стало усвідомлення потреби в дидактичному забезпеченні процесу пробудження суб’єктного потенціалу особистості учня і придбання нею потреби в системному саморозвитку. Український педагог Григорій Ващенко диференціював методи навчання за ролями, які виконує учень у навчально-виховному процесі:

• учень є об’єктом педагогічного впливу вчителя під час використання пасивних методів чи методів готових знань (лекція, розповідь учителя, художнє і творче оповідання, метод книжкових завдань тощо);

• більш ефективними є напівактивні методи, що дозволяють учням не механічно, а свідомо засвоювати навчальний матеріал (метод розмов, еврис­тичний метод, лабораторно-ілюстративний метод тощо);

• і тільки активні методи перетворять учня на суб’єкт педагогічного процесу, серед них — дослідницький метод (учень — учений-теоретик) і метод проектів (учень — практичний діяч).

У сучасних умовах розвитку суспільства складається нове уяв­лення про культуру, що пов’язано з феноменом проектної культури. Проектність — один із вимірів рівня культури народу, «уміння проектувати у великому і малому, вибрати найбільш оптимальні, у той же час конкурентоздатні варіанти розвитку. На перший план виступає випереджаючий розвиток самої людини, формування творчої особистості, яка проектує й організує своє життя і доцільно перетворює навколишній світ.



Предмет і теоретичні основи методу проектів

Метод проектів був відомий ще у 20-ті роки XX століття у США. Спершу його називали «методом проблем» і розвивався він у межах гуманістичного напряму у філософії та освіті, в педагогічних поглядах та експериментальній роботі Джона Дьюї. На основі концепції прагматизму американського педагога Дж. Дьюї (1859–1952) його послідовник Вільям Кілпатрік розробив «проектну систему навчання», або метод проектів. Учні включалися безпосередньо у практичну діяльність, через яку вони мали опановувати теоретичні знання, необхідні для вирішення конкретного завдання. Але за наявності позитивних сторін метод проектів має і слабку сторону — за надмірної захопленості прагматичною спрямованістю навчання може бути знижений загальний теоретичний рівень освіти. Саме надмірне захоплення методом проектів на шкоду систематичному навчанню призвело до «розчарування» педагогів у цьому методі в середині XX століття.

Однак останнім часом, у зв’язку зі становленням парадигми особистісно орієнтованої освіти, метод проектів переживає друге народження як ефективне доповнення до інших педагогічних технологій, що сприяють становленню особистості — суб’єкта діяльності та соціальних стосунків.

Найбільш поширене визначення методу проектів таке: це «система навчання, за якої учні здобувають знання й уміння в процесі планування і виконання поступово ускладнюваних практичних завдань-проектів». У процесі відродження методу проектів сьогодні перед нами стоять ті ж завдання, які стояли перед його фундаторами. Вони полягають у вихованні людини, «яка вміє працювати, постійно виявляючи свою ініціативу, яка ставить собі широкі практичні завдання і може їх виконувати» (В. Кілпатрік).



Методичні основи творчих проектів

Використання методу «проектів» дозволяє реалізувати особистісно-діяльнісний (В. Давидов, Ш. Амо-нашвілі) і особистісно орієнтований підходи до освіти школярів (І. Якиманська, І. Бех, С. Подмазін та ін.). Ці підходи базуються на застосуванні знань і вмінь, отрима­них під час вивчення різних дисциплін на різних етапах навчання, інтегрувати їх у процесі роботи над проектом. Це забезпечує позитивну мотивацію і диференціацію у навчанні, активізує самостійну творчу діяльність учнів під час виконання проекту.

Метод проектів створює умови, за яких учень може самостійно здобувати знання чи застосовувати придбані раніше, причому замість дій за зразком в основному виступають пошукові й дослідницькі дії. Основний акцент робиться на творчий розвиток особистості. Учень повинен не тільки засвоїти необхідні знання й уміння, а й навчитися шукати і знаходити об’єкти для їх практичного застосування.

Усе зазначене присутнє, у першу чергу, в роботі з творчими проектами. Під творчим проектом ми (за В. Симоненком) маємо на увазі «самостійну творчу завершену роботу, виконану під керівництвом викладача». Таким чином, мета творчих проектів — сприяти самостійному формуванню інтелектуальних, спеціальних і загальнокультурних знань і вмінь учнів, сприяти розвиткові таких умінь, як ініціатива, співробітництво, навички роботи в колективі, логічне мислення, бачення проблем і прийняття рішень, одержання і використання інформації, самостійне навчання, планування, розвиток комунікативних навичок. Метод проектів орієнтований «на творчу самореалізацію особистості, що розвивається, у процесі навчання».

Психолого-педагогічні аспекти учнівської творчості, що виділяються найбільш яскраво під час застосування методу проектів, виявляються в більшому рівні комфортності під час підготовки підсумкової роботи, наступності навичок, що відпрацьовуються, на базі засвоєних раніше знань, активного застосування покрокових стратегій (алгоритмів) творчості, можливості для учнів самостійно маніпулювати часом, відпущеним на підготовку проекту.

Тільки активні дослідницькі методи і метод проектів перетворюють учня на суб’єкт педагогічного процесу. Обидва спрямовані на розвиток творчих здібностей учня, обидва є методами пошуку. Так школа може наблизитися до вирішення свого головного завдання — створення умов для розвитку вільних особистостей, вільних громадян (за Кілпатріком).

В. Кілпатрік виділив наступні типи шкільних проектів:

• створюваний (продуктивний) проект, пов’язаний з трудовою діяльністю (доглядом за рослинами і тваринами, підготовкою макета, конструкторською діяльністю тощо);

• споживчий (його метою є споживання в найширшому розумінні, включаючи розваги) — підготовка екскурсій, розробка і надання різних послуг тощо;

• проект розв’язання проблеми (науково-дослідницький проект) — дослідження впливу умов догляду за рослинами на врожайність, фізико-математичні проекти, технічні проекти, проекти розв’язання історичних або літературних проблем (які, як правило, поєднуються з дискусійними формами роботи) тощо;

• проект-вправа (проекти навчання і тренування для оволодіння певними навичками).

Е. Колінз пропонує таку класифікацію:

1. Ігрові проекти — гра, танець, театр, свято.

2. Оповідальні проекти — слово, пісня, картина, музичні інструменти.

3. Екскурсійні проекти — дослідження навколишнього середовища, народних звичаїв, традицій, місцевих проблем.

4. Ручні проекти — приготування їжі, ремонт, рукоділля.

З огляду на різні підходи до класифікації проектів у педагогічній літературі, пропонуємо розрізняти їх за цілим рядом параметрів:

1) складом учасників проектної діяльності:

• індивідуальні;

• колективні (парні, групові);

2) характером партнерських взаємодій між учасниками проектної діяльності:

• кооперативні;

• змагальні;

• конкурсні;

3) рівнем реалізації міжпредметних зв’язків:

• монопредметні;

• міжпредметні;

• надпредметні;

4) характером координації проекту:

• безпосередній (твердий чи гнучкий);

• прихований;

5) тривалістю:

• короткі;

• середньої тривалості;

• тривалі;

6) метою і характером проектної діяльності:

• інформаційні;

• ознайомлювальні;

• пригодницькі;

• мистецькі;

• науково-пошукові;

• конструкційні тощо.

Найперспективнішими видами про-ектної діяльності, з огляду на її потенціальні психолого-педагогічні можливості, є колективні міжпредметні чи надпредметні проекти, що не тільки виступають як інтегруючий фактор і фактор сучасної освіти, не тільки систематизують знання, а й забезпечують максимальне його наближення до реальних потреб життя, творчої самореалізації, природовідповідного розвитку і конструктивної соціалізації особистості учнів.

Проблемна технологія розглядається як особливий вид пізнавальної активності, мотивований проблемним протиставленням відомого й невідомого, що має на меті активізацію процесу пізнання й осмислення нового.

Проблема — це такий різновид питання, відповідь на яке не полягає в накопичених учнями знаннях і способах діяльності, а містить в собі пізнавальне утруднення, тому вимагає відповідних практичних і теоретичних дій, відмінних від простого інформаційного пошуку. Результатом цього є суб’єктивно нові знання і способи дій.

Визначення проблеми, її формулювання — це вже певна форма її пізнання, вихід за межі відомого у сферу того, що необхідно пізнати. Коректне формулювання проблеми означає в певній мірі й визначення шляхів його розв’язання.

Проблему школяр може усвідомити, якщо створено умови для мотивації в самому процесі навчання, щоб він відчував позитивні емоції від задоволення своєї допитливості. Тому проблема повинна викликати подив при зіставленні нового зі старим, незадоволення запасом знань, умінь. Необхідно також, щоб проблеми відбивали специфіку науки, конкретного предмета. У тематиці проектних завдань необхідно враховувати індивідуальні особливості пізнавальної діяльності учнів.

Проектне навчання є непрямим, і тут цінні не тільки результати, а ще більшою мірою сам процес, у якому відбувається особистісне зростання

учасника проекту. Проект може бути індивідуальним, але, як правило, він — це результат скоординованих спільних дій групи учнів.

Проектне навчання — корисна аль­тернатива класно-урочній системі, але воно аж ніяк не повинно витісняти її і ставати певною панацеєю. Фахівці з країн, які мають великий досвід у цій справі, вважають, що проектне навчання варто використовувати як доповнення до інших видів прямого чи непрямого навчання, як засіб прискорення росту і в особистісному вимірі, і в академічному.

Різнопланова колективна проектна діяльність дозволяє широко практикувати принципи змінності, кооперації та вільного вибору у функціонуванні цільових учнівських мікрогруп. Це дає змогу розширювати сферу спілкування учня та актуалізувати потребу в придбанні соціально корисних, конструктивних психологічних якостей.

Підготовка і захист колективних проектів у більшості випадків спрямовують у русло позитивної міжособистісної взаємодії агресивну енергію юнаків, що з різних причин (фізичні недоліки, недоліки характеру тощо) незадоволені своїм становищем у класі й прагнуть якимось чином виявити себе. Проектна діяльність надає їм шанс розбудити, розвинути й реалізувати у колективі ті особливі якості, що нарешті матимуть суспільну цінність і визнання. Колективне проектування, таким чином, максимально індивідуалізує процес конструктивної соціалізації особистості та її природовідповідної самореалізації.



Міжпредметні навчальні проекти

Проектне навчання заохочує і підсилює щире прагнення до навчання з боку учнів, тому що воно

• особистісно орієнтоване;

• використовує безліч дидактичних підходів: навчання у справі, незалежні заняття, спільне навчання, мозковий штурм, рольову гру, евристичне і проблемне навчання, дискусію, ко­мандне навчання;

• має високу мотивацію, що означає зростання інтересу і включення у роботу в міру її виконання;

• підтримує педагогічні завдання в когнітивній, афективній і психомоторній сферах на всіх рівнях — знання, розуміння, застосування, аналізу, синтезу;

• дозволяє вчитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретній справі, а не вдавати навчальну діяльність.

Навчальний проект — це організаційна форма роботи, яка орієнтована на засвоєння навчальної теми або навчального розділу і становить частину стандартного навчального предмета або кількох предметів.

Дана технологія представляє один із можливих способів реалізації проблемного методу навчання. Коли вчитель ставить завдання, він тим самим окреслює плановані результати навчання і вихідні дані. Все інше мають робити учні: намічати проміжні завдання, шукати шляхи їх вирішення, діяти, порівнювати отримане з необхідним, коректувати діяльність.

Орієнтовний перелік обов’язкових критеріальних вимог до сучасного тлумачення проектних технологій:

• наявність освітньої проблеми, складність та актуальність якої відповідає навчальним запитам та життєвим потребам учнів;

• дослідницький характер пошуку шляхів вирішення проблеми;

• структурування діяльності відповідно до класичних стадій проектування;

• моделювання умов для виявлення учнями навчальної проблеми;



Організація проектної діяльності

 




Етапи діяльності

Зміст діяльності

учнів

вчителя

1

Підготовка

Визначення теми і мети проекту



Обговорення, пошук інформації

Заява задуму, мотивація, допомога у постановці завдань

2

Планування

Визначення джерел, засобів збору інформації, методів аналізу інформації, засобів представлення результатів;

установлення критеріїв оцінювання результату і процесу


Формулюють завдання і виробляють план дій

Коректує, пропонує ідеї, висуває пропозиції

3

Збір інформації

Спостереження, робота з інформаційними джерелами, анкетування, експеримент



Збирають інформацію

Спостерігає, непрямо керує діяльністю

4

Аналіз

Аналіз інформації, формулювання висновків



Аналізують інформацію, оброблюють одержані результати

Коректує, спостерігає, радить

5

Подання й оцінка результатів

Усний, письмовий звіт, презентація та оцінка результатів і процесу дослідження за вчасно встановленими критеріями



Вчитель і учні беруть участь у колективному обговоренні, оцінюють зусилля, використані можливості, творчий підхід

 

• постановка проблеми;

• дослідження;

• пошук шляхів розв’язання;

• експертиза та апробація версій;

• конструювання підсумкового проекту (чи його варіантів);

• захист проекту;

• корекція та впровадження;

• самодіяльний характер творчої активності учнів;

• практичне чи теоретичне значення результату діяльності та готовність до застосування;

• педагогічна цінність діяльності.

У повній формі робота над проектом проходить п’ять основних етапів, представлених у таблиці.



Приклади навчальних проектів (за програмою Іntel)

1. План навчального проекту «Все, що нас оточує»

Назва проекту: Все, що нас оточує.

Ключове питання: Чи єдиний світ?

Тематичні питання:

1. Як тебе звати, хімічний елементе?

2. З чого зроблені дівчатка? А хлопці?

Змістові питання:

1. Що називається хімічним елементом?

2. Звідки походять назви хімічних елементів?

3. В яких кількостях містяться елементи в живих організмах?

4. Чи однаковий вміст елементів у різних частинах організмів?

Стислий опис

Проект призначений для учнів 7 класу під час вивчення теми «Початкові хімічні поняття». Основним змістом проекту є практичне застосування знань про елементний склад живої і неживої природи. Проект передбачає вивчення понять: атом, хімічний елемент. Виконуючи цей проект протягом 3 тижнів, учні здобувають знання про будову атома, походження назв і символів хімічних елементів, елементи-органогени. У роботі досліджуються відмінності елементного складу органічних і неорганічних речовин, вміст хімічних елементів в окремих частинах живих організмів. Результати учні оформлюють за допомогою навичок з інформатики. Для знаходження відповідей на тематичні питання учні збирають інформацію в Інтернеті, працюють з виданнями. Отриману інформацію учні обробляють і представляють за допомогою мультимедійних презентацій, публікацій.

Навчальні предмети: хімія, біологія, географія, природознавство, зарубіжна література, інформатика.

Навчальні цілі та очікувані результати навчання

Проект спрямований на досягнення належного рівня сформованості знань про будову атома, назви і символи хімічних елементів, вмінь характеризувати елемент за будовою атома та положенням у періодичній системі. Під час роботи у проекті учасники формулюють гіпотези та досліджують обрану тему; метою дослідження є навчитися відбирати необхідну інформацію, аналізувати її, порівнювати та класифікувати. Учні також мають навчитися аналізувати та узагальнювати отримані результати. Серед очікуваних результатів — формування у дітей вміння висувати і формулювати гіпотези, оцінювати певні явища, відстоювати власну думку.

При створенні презентації продовжувати формувати вміння планувати роботу, стисло подавати ре­зультати досліджень, добирати відповідний ілюстративний матеріал, робити висновки.

Діяльність учнів

На початку учні обговорюють хід проекту. Вони об’єднуються у групи та організовують розподіл завдань згідно зі змістовими питаннями. Далі вони досліджують матеріали бібліотек, друковані та електронні публікації, аналізують отримані ре­зультати. Добирають ілюстрації відповідно до змісту. Під керівництвом вчителя вчаться розробляти презентації. Створюють презентацію в режимі Power Poіnt.

Вхідні знання та навички: вміння працювати в режимі Power Poіnt.

Оцінювання знань та вмінь учнів: відповідно до критеріїв оцінювання.



2. План навчального проекту «Алкоголь: ворог чи друг

Назва проекту: Алкоголь: ворог чи друг?

Ключове питання: Хто винний?

Тематичні питання:

1. Застосування спирту в різних галузях життєдіяльності людини.

2. Вплив алкоголю на організм людини.

Стислий опис

Проект призначений для учнів 11 класу при вивченні теми «Насичені одноатомні спирти». Основним змістом проекту є практичне застосування знань про хімічні властивості, способи одержання та застосування етанолу. Проект передбачає вивчення понять: функціональна група, реакції гідратації, дегідратації, естерифікації, окиснення. Виконуючи цей проект протягом 3 тижнів, учні навчаться записувати рівняння реакцій, що характеризують хімічні властивості та способи одержання етанолу. У роботі досліджується вплив уживання алкоголю на організм людини та його наслідки. Результати учні оформлюють за допомогою навичок з інформатики. Для знаходження відповіді на питання: «Хто винен?», учні збирають інформацію в Інтернеті, працюють з виданнями, проводять анкетування. Отриману інформацію учні обробляють і представляють за допомогою мультимедійних презентацій, публікацій.

Навчальні предмети: хімія, біологія, ОБЖ, інформатика.

Навчальні цілі та очікувані результати навчання

Проект спрямований на досягнення належного рівня сформованості знань назв, складу, будови, основних властивостей насичених одноатомних спиртів, умінь установлювати

причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою і властивостями речовин, складати відповідні рівняння хімічних реакцій. Під час роботи у проекті учасники формулюють гіпотези та досліджують обрану тему; мета дослідження — навчитися відбирати необхідну інформацію, аналізувати її, порівнювати та класифікувати. Учні також мають усвідомити особисту відповідальність за збереження власного здоров’я, навчитися проводити анкетування, аналізувати та узагальнювати його результати. Серед очікуваних результатів — формування у дітей вміння висувати і формулювати гіпотези, оцінювати певні явища, відстоювати власну думку.

Під час створення презентації та публікації продовжувати формувати вміння планувати роботу, стисло подавати результати досліджень, добирати відповідний ілюстративний матеріал, робити висновки.



Діяльність учнів

На початку учні обговорюють хід проекту. Вони об’єднуються в групи та організовують розподіл завдань згідно з тематичними питаннями. Далі вони досліджують матеріали бібліотек, друковані та електронні публікації, аналізують отримані результати. Добирають ілюстрації відповідно до змісту. Під керівництвом вчителя вчаться розробляти презентації. Результати анкетування узагальнюють у вигляді діаграм у режимі Excel. Створюють презентацію в режимі Power Poіnt.

Вхідні знання та навички: знання про основні класи органічних сполук та їх властивості, вміння складати рівняння хімічних реакцій, працювати у режимах Excel і Power Poіnt.

Оцінювання знань та вмінь учнів: відповідно до критеріїв оцінювання.



Література

1. Левитес Д. Г. Практика обучения: современные образовательные технологии.— М.: Воронеж, 1998.

2. Лозова В. І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди.— 2-е вид., доп.— Х.: ОВС, 2000.— 164 с.

3. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Под ред. Е. С. Полат.— М., 1999.

4. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; За заг. ред. О. М. Пєхоти.— К.: А.С.К., 2001.— 256 с.

5. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии.— М., 1998.



 


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка