Впровадження технології розвитку критичного мислення в практику роботи з молодшими школярами



Скачати 98.63 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір98.63 Kb.
Впровадження технології розвитку критичного мислення

в практику роботи з молодшими школярами


Навряд чи є що – небудь більш важливе для знання, для спокійного життя і для успіху будь-якої справи, ніж уміння людини мислити.

Навіщо людям учитися мислити критично?


Казка
В одному царстві жили собі люди. Жили добре, багато, дружньо. Поважали старших, пестили та навчали молодших, любили співати, сміятись, вирощували та дарували один одному квіти. І всі воно були щасливі. Одного разу люди домовились пофарбувати всі будинки у царстві в білий колір, щоб їх будівлі були такими ж безхмарними, як і їхнє життя. Домовилися та й зробили. Так і жили: любо та втішно.
Але йшов час, у царстві з»явився Злий Чаклун і здивувався, що все так прекрасно у житті звичайних людей. Найбільше дратували його білі будинки, сміх дітей та квіти. І вирішив він змінити життя людей, завести у царстві свій порядок. Але як протистояти такій великій кількості щасливих та дружніх людей? Думав – думав та й придумав. На те він і Злий Чаклун. Зачарував царя цього царства, а сам сів на його трон. Наступного дня мешканцям оголосили, що тепер у них почнеться нове, краще життя. А щоб відзначити початок нового життя, цар хоче поновити фарбу на будинках. Люди зраділи тому, що цар дбає про їхній добробут. І будинки були перефарбовані. Але Чаклун додав до білої фарби одну краплю чорної і колір будинків ледь-ледь змінився – будинки стали сірими. Через місяць люди звикли до нового забарвлення, та все ще вважали , що їх будинки білі, а життя щасливе.
Але через деякий час усе повторилося. Тільки тепер Чаклун додав до білої фарби дві краплі чорної. А потім три краплі, чотири, п’ять… І з часом будинки жителів царства стали чорними, а життя нещасливим: зів»яли квіти , затих сміх, не лунали більше пісні. Та люди цього так і не помітили. Зло перемогло. Злий Чаклун перетворив біле на чорне, щастя на горе.
«Антиказка з нещасливим кінцем» - скажете ви. Ні, насправді це урок суспільству та вчителю, бо щасливе суспільство не виникає саме пособі.

Сучасні діти приходять до школи з бажанням діяти, причому діяти успішно. Їм подобається на уроці не просто слухати, а ставити запитання, приймати рішення, придумувати, фантазувати. Якщо вчитель постійно організовує на уроках таку діяльність, то навчання буде успішним, а здобуті знання якісними.


Коли вчитель вирішує для себе, що у своїй роботі буде використовувати методи формування і розвитку критичного мислення, він повинен усвідомлювати, що навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично не можливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя і учня, з уроку в урок, з року в рік. Як пізнання нотної грамоти ще не робить людину музикантом, так і знання правил мислення та переліку логічних помилок ще не навчає майстерності критичного мислення. Щоб стати музикантом, людина мусить тренуватися у грі на тому чи іншому інструменті, практично опановувати музичну майстерність. Аналогічно, щоб набути навичок критичного мислення, слід тренуватися, застосовуючи одержані знання спочатку в засвоєнні навчальних прикладів, потім у самостійних вправах з виявлення, ідентифікації і подолання все більш складних помилок і хитрощів.
Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів. Але можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення. Головними з них є такі:


  1. Час. Учні повинні мати достатньо часу для збору інформації за даною проблемою, її обробки, вибору оптимального рішення. Робота з формування критичного мислення може вестись не тільки на уроці, а й перед ним, і після нього.




  1. Очікування ідей. Учні повинні усвідомлювати, що від них очікується висловлення своїх думок та ідей у будь-якій формі, їх діапазон може бути необмежений, ідеї можуть бути різноманітними, нетривіальними.



  1. Спілкування. Учні повинні мати можливість для обміну думками. Внаслідок цього вони можуть бачити свою значущість і свій внесок у розв’язання проблеми.




  1. Цінування думок інших. Учні повинні вміти слухати і цінувати думки інших. При цьому вони мають усвідомлювати, що для знаходження оптимального розв’язання проблеми дуже важливо вислухати всі думки зацікавлених людей, щоб мати можливість остаточно сформулювати власну думку з проблеми, яка може бути скоригована «колективною мудрістю».



  1. Активна позиція. Учитель повинен створити середовище, вільне від жартів, глузувань.Учні повинні займати активну позицію у навчанні, отримувати справжнє задоволення від здобування знань. Це стимулює їх до роботи на складнішому рівні, до прагнення мислити нестандартно, критично.




  1. Віра в сили учнів. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь-які думки, мислити поза шаблоном. Вони мають бути впевнені, що можуть внести свою «цеглинку» у зведення «будинку», яким є розв’язання проблеми.

Така організація педагогічної діяльності вимагає від учителя оволодіння новими методами роботи, впровадження нових педагогічних технологій, необхідності самому вчителю вчитись, творити, розвиватись і самовдосконалюватись.




Під педагогічною технологією розуміється система діяльності вчителя, спрямована на взаємодію з учнями, в якій гарантується досягнення конкретно визначеного, очікуваного результату завдяки чітко спланованій послідовності дій, ретельно визначеному набору форм і методів роботи та вчасно проведеній корекції.

Для більшої наочності запропоноване визначення можна зобразити схематично.

Урок критичного мислення має певну структуру та складається з п’яти основних етапів.




  1. Розминка. – замінює так звані організаційні моменти уроку;

головна функція – створення сприятливого психологічного

клімату на уроці.

Теплий психологічний клімат сприяє кращому засвоєнню матеріалу,

підвищенню авторитета вчителя, психологічному розвантаженню учнів.


Наприклад, метод «Збери слово» .На початку уроку дітям роздаються картки із літерами «С» «Х» «У» «І» «П» . Прощу дітей відповісти на запитання «Яким я хочу бачити себе на уроці?» одним словом; відповідь повинна починатися з отриманої букви (наприклад, старанним, хорошим , інформованим, приємним ,уважним тощо.) Далі з поданих літер складається слово «УСПІХ», вчитель і учні бажають успіху на уроці один одному.










  1. Обґрунтування навчання. Етап передбачає постановку мети уроку, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в цілому (для чого вивчається даний матеріал, що вимагається від них на уроці).

Навчальний матеріал засвоюється краще, бо учні розуміють його конкретну практичну значимість для кожного з них; чітко знають, що вимагається від них на уроці. Тут доцільно використати метод «Прес». Він допомагає навчитися знаходити вагомі аргументи і формулювати свою думку відносно спірного питання, вистроїти свої ідеї у вигляді чіткої логічної структури.

Для молодших школярів це може виглядати так:






Висловлюємо



думку





Пояснюємо

причину







Наводимо

приклад






Формулюємо

висновок




  1. Актуалізація. На цьому етапі відтворюються знання, вміння, встановлюється рівень досягнень з теми, потрібних для наступних етапів уроку. На даному етапі уроку створюються умови для «відкриття», самостійного здобування знань; підвищується роль учня на уроці.

Тут можна використати метод «Знаємо – Дізнаємось – Дізналися»

Після контролю знань , діти, відтворюють, що їм уже відомо з даної теми, під керівництвом вчителя визначають, чим будуть збагачені дані знання.





  1. Усвідомлення змісту. Учень знайомиться з новою інформацією. На цьому етапі вчитель має найменший вплив на учня. Учень аналізує інформацію, визначає особисте її розуміння. Актуальність етапу в тому, що розвивається уміння працювати з інформацією, працювати самостійно, виділяти головне, суттєве; формується компетентність учнів з даного предмета.



Учитель розробляє зміст діяльності учнів на уроці : де, коли, яким чином учням буде надано навчальний матеріал, що конкретно будуть робити учні на уроці, у чому проявлятиметься їх діяльність, як учні будуть залучені до активної діяльності, скільки часу триватиме кожний етап їх роботи, чи обмежиться діяльність уроком.


На даному етапі можна організувати парну роботу для критичного читання тексту. За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, обмінюватись ідеями, спілкуватись, допомагати один одному, висловлюватись, переконувати, критично мислити.

Приклади завдань, що були використані на уроці природознавства в 3 класі при вивченні рослин як живих організмів.


Робота в парах.
(На картках п’яти кольорів написані завдання для роботи з текстом. Кожна пара учнів отримує картку певного кольору і протягом трьох - п’яти хвилин опрацьовує статтю підручника. Оскільки кольори повторюватимуться, то у класі утворюються певні робочі групи – за кольорами. Таким чином діти мають змогу доповнювати відповіді свої товаришів.)


Як рослини живляться?


Як рослини дихають?

Як рослини рухаються?


Яке значення для рослин

має кожен орган?


Чому рослини – живі

організми?



  1. Рефлексія. Учень стає власником ідеї, інформації, знань; має можливість використати знання; обмінюється знаннями з іншими учнями; дає оцінку та самооцінку діяльності на уроці, усвідомлюючи все, що було зроблено на уроці; замислюється над підвищенням якості знань.


Під час підбиття підсумків уроку рефлексія розглядається як процес, зворотній до початку уроку, що надає учасникам навчально – виховного процесу можливість озирнутися на події, що відбулися, зіставити мету уроку з досягнутими результатами, спланувати необхідну корекцію.

Тут знову можна повернутись до таблиці і проаналізувати урок , спираючись на зазначені в ній пункти.


Або можна використати такий метод етапу рефлексії, як «Рюкзак».

Він дає можливість залучити кожного учня класу до роботи на цьому етапі. Він полягає в тому, що кожен з учнів стисло записує на папері відповідь на запитання «Які з тих знань, умінь, способів дій, що отримали на уроці, вони візьмуть із собою для використання на інших уроках, у житті, для виконання домашнього завдання, тематичного оцінювання тощо?»
Папірці з відповідями складають у рюкзак (справжній чи уявний). Вибірково знайомляться з відповідями.
Наприклад, після проведення виховної години , присвяченої вшануванню пам’яті жертв голодомору на питання « Що ви відчували під час заняття і які висновки зробили?» , діти написали :

Особливості даного методу в тому, що він дає можливість залучити до роботи всіх учнів, виділити головне, визначити важливість уроку, внести елемент гри, сприяє розвитку позитивних емоцій та зацікавленості до навчання; крім того надає вчителю інформацію про кожного учня, про методи роботи, що були важливими для учнів, сподобались їм; а також створює основу для проведення мотивації на наступних уроках.






«Заохочуйте бажання дітей до оновлення, якщо ви хочете виховати в них риси нової людини» - закликає Шалва Олександрович Амонашвілі.
Тож завдання, що стоїть перед учителем кожного предмета , - навчити дітей мислити критично; подбати про те, щоб вони вміли відрізняти сіре від білого, навіть якщо (як у тій казці, що я розповіла на початку) додано лише одну краплю чорної фарби. Тоді, коли такі діти стануть дорослими, вони не дозволять, щоб їхні будинки стали чорними, а життя нещасливим.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка