Впровадження здоров’язбережувальних технологій



Скачати 176.18 Kb.
Дата конвертації04.03.2016
Розмір176.18 Kb.
Впровадження здоров’язбережувальних технологій

Здоров’я - не все, але без здоров’я – нічого. Сократ

Найдорожчим скарбом, який нагороджує людину природа від народження і на довгі роки життя, є здоров'я. Це справді незрівнянне багатство, яке необхідно не просто надійно берегти, а й повсякчас примножувати. А той, хто його розтринькує з дитинства, залишається без майбутнього. Адже здавна відомою є істина, що значно легше здоров'я втратити, ніж його відновити.

 Увага до питання здоров'я школярів суттєво зросла. Турботу викликає значне зменшення кількості абсолютно здорових дітей (їх залишається не більше 10-12%); різке погіршення стану фізичного та розумового розвитку підростаючого покоління; зростання числа учнів, що мають декілька діагнозів (у 20% старшокласників у анамнезі 5 та більше діагнозів); зниження рівня народжуваності й тривалості життя, зростання дитячої смертності; пасивність, апатія та навіть агресивне ставлення до навчання.

 За останнє десятиріччя чітко спостерігаються такі фактори, які впливають на стан здоров'я учнів, а саме: перевантаження навчальних програм, інтенсифікація навчального процесу, недовершеність навчальних програм і технологій, авторитарний стиль викладання, відсутність індивідуального підходу до учнів, недостатня рухова діяльність школярів, вільний час діти все більше проводять за переглядом фільмів, за комп'ютерними іграми. Усе це призводить до гіподинамії, порушення постави, зору.

 Сучасна медицина займається не здоров'ям, а хворобами, не профілактикою, а лікуванням. Завдання ж школи – збереження духовного, фізичного, психічного здоров'я учнів, формування в них відповідального ставлення до власного здоров'я.

Тому виникає необхідність у розробленні технологій, що полегшують, по змозі, формування нових знань, зберігаючи при цьому здоров'я учнів. У класифікації освітніх технологій останнім часом виокремилася нова група – здоров'язбережувальні освітні технології (ЗОТ), які об'єднують у собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу з формування, збереження та зміцнення здоров'я учнів.  Мета ЗОТ – забезпечити дитині можливість збереження здоров'я під час навчання у школі, сформувати в неї необхідні знання, уміння та навички щодо здорового способу життя, навчити використовувати отримані знання у повсякденному житті.

Існують різні думки щодо поняття «здоров'язберігаючі технології». Деякі науковці розглядають це поняття, виходячи з розуміння технології як певного прийому, методу, методики, інші розуміють його як значення змістової техніки, за допомогою якої реалізується освітнє чи інше педагогічне завдання. Розуміють технологію і як опис процесу досягнення запланованих результатів, сукупність даних, що відображають певні зміни в здоров'ї. Вітчизняні та зарубіжні науковці(і насамперед, російські вчені, які працюють під керівництвом М.М Безруких) вважають, що під здоров'язберігаючими освітніми технологіями в широкому розумінні цього слова необхідно розуміти всі педагогічні технології, які не шкодять здоров'ю учнів. Дослідник цієї проблеми Н. К. Смирнов зауважує: «Якщо здоров'язберігаючі технології пов'язати з вирішенням вужчого здоров'яохоронного завдання, то до здоров'язберігаючих будуть належати педагогічні проблеми, методи та технології, які не шкодять прямо чи побічно здоров'ю учнів, забезпечують їм безпечні умови перебування, навчання та роботи в загальноосвітньому закладі». Усі педагогічні технології, якими користується вчитель на уроці, можуть бути визначенні (кількісно чи якісно) за ступенем впливу їх на здоров'я учнів. Деякі вчені пропонують виокремлювати поняття «здоров'яформуючі виховні технології», розуміючи під ним ті психолого-педагогічні технології, програми, методи, які спрямовоні на виховання в учнів культури здоров'я, особистісних якостей, що сприяють його збереженню, формуванню уявлень про здоров'я як цінність, а також мотивацію на здоровий спосіб життя. Інші науковці під здоров'язберігаючими технологічми пропонують розуміти:

- сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватності вимог, методик навчання та виховання);

- оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог);

- необхідний достатній та раціонально організований руховий режим.

Учителі-практики України, що працюють над цією проблемою (учасники міжнародного проекту «Європейська мережа шкіл сприяння здоров'ю»), доповнюють здоров'язберіаючі технології поняттям « здоров'язберігаючі заходи».

Здоров'язберігаючі технології не є чимось невідомим, таємним, чудодійним. Грамотно складений розклад уроків, використання вчителями на уроках та на перервах прийомів рухової активності, нейтралізації стресів, організації гарячого харчування, зв'язок навчального матеріалу з життям, озброєння учнів валеологічними та екологічними знаннями – це повсякденна діяльність школи.

 Ефективність позитивного впливу на здоров'я школярів різних оздоровчих заходів визначається не хаотичністю методів, а системною роботою за всіма напрямками.

 Практика показує, що процес формування свідомого ставлення до власного здоров'я потребує обов'язкового поєднання інформаційного й мотиваційного компонентів із практичною діяльністю учнів, що сприятиме оволодінню дітьми необхідними здоров'язберігаючими вміннями і навичками.

 Діяльність учителя щоурочно повинна бути орієнтована на формування в дітей стійкої позиції, що передбачає визначення цінності здоров'я, почуття відповідальності за збереження й зміцнення власного здоров'я, поглиблення знань, умінь та навичок, пов'язаних з усіма складовими здоров'я (фізична, соціальна, психічна, духовна). Формування в учнів компетентного ставлення до власного здоров'я неможливе без реалізації всіх складових здоров'я.

 Реалізація фізичної складової здійснюється через:

 ♦ ранкову гімнастику, фізкультхвилинки, рухливі ігри, фізкультпаузи (оздоровчу рухливу діяльність);

 ♦ контроль та самоконтроль за правильною поставою під час письма, читання, ходіння тощо;

 ♦ використання вправ щодо профілактики сколіозу, запобіганню гіподинамії;

 ♦ виконання дихальних вправ;

 ♦ виконання гімнастики для очей, точковий самомасаж біологічно активних точок обличчя й голови, щоб врешті «розбудити» дітей і створити відповідний робочий настрій на весь навчальний день;

 ♦ навчання народним засобам оздоровлення та профілактики захворювань;

 ♦ знання свого особистого рівня здоров’я;

 ♦ навчання щодо дотримання режиму навчання, харчування, праці, відпочинку.



 Реалізація соціальної складової здійснюється через:

 ♦ використання засобів, які сприяють інтересу до навчального матеріалу;

 ♦ створення умов для самовираження учнів;

 ♦ стимулювання аргументації відповідей;

 ♦ заохочування ініціативи учнів;

 ♦ розвиток інтуїції, творчої уяви учнів;

 ♦ зосередження уваги на якості мовлення;

 ♦ демонстрація правильного мовлення;

 ♦ своєчасне закінчення уроку;

 ♦ використання на уроці засобів:

 - диференційованого навчання;

 - проблемного навчання;

 - діалогового навчання;

 - рефлексивного навчання;

 - колективної розумової діяльності ;

 ♦ використання зв’язків з іншими предметами;

 ♦ використання матеріалу з інших сфер життєдіяльності;

 ♦ використання дидактичного матеріалу;

 ♦ надання різнорівневих домашніх завдань;

 ♦ ініціація різноманітних видів діяльності;

 ♦ здійснення взаємоконтролю;

 ♦ навчання дотриманню правил спілкування в класі, в громадських місцях;

 ♦ формування вміння уникати конфліктних ситуацій за алгоритмом «Стій! Подумай! Прийми рішення!»;

 ♦ виховання гуманного ставлення до людей з фізичними вадами.

 Реалізація психічної складової здійснюється через:

 ♦ створення сприятливого психологічного клімату на уроці;

 ♦ дотримання позитивного мислення;

 ♦ демонстрацію ненасильницьких засобів навчання;

 ♦ формування вміння керувати своїми емоціями, почуттями; 

 ♦ здійснення самооцінки, самоконтролю;

 ♦ здатність аналізувати наслідки дій шкідливих звичок тощо;

 ♦ музикотерапію;

 ♦ кольоротерапію.

 Реалізація духовної складової здійснюється через:

 ♦ навчання доброзичливому ставленню до товаришів у класі, до учнів школи,

 до дорослих;

 ♦ навчання відповідальності за власні дії та вчинки;

 ♦ навчання висловлювати свої погляди щодо здорового способу життя;

 ♦ навчання здатності бачити й сприймати прекрасне в житті, природі, мистецтві, літературі;

 ♦ навчання усвідомленню життєвих цінностей.  

Фахівці визначають такі типи ЗОТ:

- здоров'язбережувальні (забезпечення рухової активності, вітамінізація, інгаляція, організація здорового харчування, профілактичні щеплення);

- здоров'ятворчі (фізична підготовка, валеохвилинки, фізіотерапія, ароматерапія, загартовування, гімнастика, масаж, фітотерапія, арттерапія; «м'які» світло, колір та звук; оздоровчі сили природи: сонячні та повітряні ванни, водні процедури тощо);

- технології навчання збереження здоров'я (введення відповідних тем до шкільних предметів загальноосвітнього циклу);

- виховання культури здоров'я (ознайомлення з санітарно-гігієнічними вимогами, факультативні та позакласні заняття з розвитку особистості учня).

Пропоную розглянути здоров'язбережувальні технології, які якнайкраще може використати вчитель-словесник у 5 класі.

Заняття на свіжому повітрі

 Сучасні діти все менше перебувають на свіжому повітрі. Вони віддають перевагу   телебаченню, комп’ютерним розвагам або слуханню музики.  Можливо,  причина підвищення стресів та депресій - саме в цьому. А людині просто необхідно бувати на свіжому повітрі не менш 2-3 годин  на добу. Це зміцнює організм, нормалізує нервову систему, укріплює пам’ять та  уяву. Тому досить корисним для зміцнення здоров’я буде проведення деяких уроків на свіжому повітрі.



Музичний супровід уроку

 В музиці, як відомо, знаходиться величезний здоров’язміцнюючий потенціал. Вона допомагає знімати стреси, стимулювати роботу мозку, підвищити засвоєння матеріалу, сприяє естетичному вихованню.   Наш емоційний стан, процеси сприйняття, запам’ятовування, розуміння залежить від того, що ми слухаємо. Звук – це енергія. Залежно від частоти коливання , рівня голосності, ритму, звук впливає на людину. Правильно підібрані мелодії здатні активізувати людські резерви.  Сучасний учень постійно шукає можливості послухати свою улюблену музику.  Дослідження американських психологів говорять про те, що середній учень з 4 по 11 клас затрачує приблизно 10 500 годин на прослуховування музики. Це в два рази більше шкільного часу! За цими результатам можна зробити висновок, що музика впливає на підлітків навіть сильніше, ніж телебачення. А дослідження вказують на те, що будь-які дії, приклади, розповіді під музичний супровід  залишаються у пам’яті дитини набагато довше. Крім того, учень, випадково знову почувши  цю музику, згадує про цікавий урок. Доцільно використовувати цю технологію для емоційного налаштування учнів на сприйняття матеріалу, створення певного настрою, при вивченні поетичних творів, виконанні творчих завдань.



Використання засобів мультимедіа

 Ми з вами живемо в епоху комп’ютерних технологій і просто повинні користатися цим. Все більше часу діти проводять за іграми, Інтернет контактами та пошуками цікавої інформації. А нам з вами все не вдається викликати в них інтерес до навчання. Чому? Можливо тому, що сучасні діти звикли сприймати тільки те, що їм цікаво.  І не забувайте, що краще один раз побачити, ніж сім раз почути. Можливість надати інформацію в незвичайній формі надає використання засобів мультимедіа.  Це може бути:  презентації Power Point, розвиваючі предметні комп’ютерні ігри, відеоролики, діафільми, фотографії.



Ігри та ігрова терапія

Гру традиційно зв’язують з дитинством. Переступаючи шкільний поріг, дитина починає процес навчання. Але ігрова діяльність продовжується, хоча змінюється її характер. Тепер гра допомагає виконати завдання різної складності, формувати нові необхідні вміння та навички. Гра є ефективним засобом активізації навчання учнів, у грі легше долаються труднощі, перешкоди, психологічні бар'єри. Чим цікавіші ігрові події, які вчитель використовує на уроках, тим непомітніше, але ефективніше учні закріплюють, узагальнюють, систематизують отримані знання. Існує багато ігор, які можна назвати терапевтичними. Такими іграми можна користуватися і під час уроків, факультативів, свят. Такі ігри будуть корисними для дітей, тому що вчать порозумінню, знижують напруження та формують певні моральні принципи. Завдяки ігровій терапії дитина привчається сміливо висловлювати свою думку, самостійно приймати рішення. На уроках української мови у 5 класі можна використати такі ігри: «Знайди пару», «Латка», «Мовний аукціон», «Барон Мюнхгаузен», «Злови помилку», «Правописна селекція» та ін. Знижують напруження та урізноманітнюють уроки літератури ігри «Карусель», «Перевтілення», «Інтерв'ю з героєм твору», «Чи уважний ти читач?».



Казки та казкотерапія

На слово «казкотерапія» люди реагують по-різному. Часто її сприймають як дитячу терапію, зовсім некорисну для дорослих. Але це не так. Для кожного віку існують  свої казки, а ця техніка має майже необмежені можливості. Для казкотерапії казки підбираються різні: народні, авторські, сучасні, психокорекційні, притчі, міфи, легенди, філософські казки та багато інших. Можливий варіант – придумати казку самостійно, або колективно разом із дітьми.

Казкотерапія – це психотерапія вже існуючими казками та фантастичними героями.  Вона допомагає отримати почуття захищеності у світі, надає можливість пережити основні життєві ситуації у «захищеному режимі» - через казки.  Також цей прийом допомагає дитині зрозуміти себе, виховати у собі корисні риси та звички. Загальна ідея цього прийому полягає в тому, що дитина бачить себе на місці головного героя, живе разом із ним, вчиться на його помилках. Тобто людина з раннього віку за допомогою казок навчається приміряти на себе різні ролі: поганих та добрих героїв, творців та знищувачів, бідняків та багачів.

Після ознайомлення із жанром казки п'ятикласникам можна запропонувати скласти казку за поданим початком чи зразком, власну казку. На уроках української мови доречно використовувати лінгвістичні казки.



Кольоротерапія

З самого народження кожного з нас оточують кольори, що виявляють вплив на організм, нервову систему та психіку людини. Колір може навіть лікувати. Наприклад, біль знімають відтінки блакитного. А сил надає помаранчевий. Зелений заспокоює. Недарма ми так намагаємось вирватись із міста – ближче до природи і її зеленого кольору. Але окрім безпосереднього використання кольору, існують психологічні техніки кольоротерапії – методу психологічного лікування з метою розслаблення, зняття стресів, підняття настрою та тонусу за допомогою кольорів. Діти рано починають відчувати колір та підбирати його для зображення свого настрою. Доктор Макс Люшер, психолог та дослідник в області кольору, прийшов до висновку, що вибір кольору дуже тісно зв’язаний із психологічними особливостями людини, із станом її здоров'я. Діти використовують в основному 5-6 кольорів. У цьому випадку можна розмовляти про нормальний емоційний розвиток школяра. Більш широка палітра кольору говорить про натуру чуттєву, багату емоціями. Якщо дитина використовує тільки 1-2 олівці, це скоріш за все вказує на негативний стан у цю хвилину: тривога (синій), агресія (червоний), депресія (чорний).  Використання простого олівця іноді трактується як «відсутність» кольору, таким чином дитина повідомляє про те, що у його житті не вистачає яскравих фарб та добрих емоцій.

Учитель-словесник може застосовувати на уроках цю технологію, використовуючи прийоми «Кольоровий настрій», «Щоденник настрою», «Кольорова палітра художнього твору».

Дихальна гімнастика та фізкультхвилинка

Оздоровчі хвилинки під час уроків повинні комбінувати в собі  фізичні вправи для осанки,  вправи для очей, рук, шиї, ніг. Фізичні вправи краще проводити під музичний супровід. Цей прийом допомагає зняти втомленість, відновити рівновагу учнів. Такі вправи можна досить успішно надавати проводити самим учням або поєднувати з елементами ігор. Наприклад: зараз похиляться вперед ті, у кого день народження взимку та весною, теж саме зроблять всі, хто народився влітку та восени. Для зняття втоми очей можна провести такі вправи:

- вертикальні рухи очей «вгору- вниз»;

- горизонтальні рухи «вправо – вліво»;

- повести очима за годинниковою стрілкою і проти неї;

- заплющивши очі, уявити по черзі кольори веселки якомога виразніше;

- на дошці накреслити будь-яку криву (спіраль, коло, ламану лінію), запропонувати дітям очима «намалювати» ці фігури кілька разів спочатку в одному, а потім в іншому напрямку.

Неправильне дихання призводить до порушень діяльності серцево-судинної й дихальної систем, зниження насичення крові киснем, порушення обміну речовин. Для правильного дихання виконують рухові вправи з назвами: «Задути свічу», «Зігріти руки», «Зловити комара» тощо.

Можна проводити віршовані фізкультхвилинки:

Щоб ніколи не хворіти,

Треба вправи нам робити.

Із-за парт швиденько встали,

Спинки гарно розрівняли,

На носочки піднялись

І до сонця потяглись.

Руки разом опустили

І швидесенько присіли.

Потім встали, руки в боки,

Всі красиво робим кроки.

Назад – вперед прогнулись добре.

Не будем мати ми хвороби.

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій поклоніться

За щасливий день вчорашній.

І до сонця потягніться.

В різні боки нахиліться.

Веретеном покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.

Крім того, можна поєднати вивчений матеріал з фізкультхвилинкою. Наприклад, у 5 класі при повторенні відомостей про частини мови можна провести таку вправу:



Фізкультхвилинка «Осінній листопад»

А тепер проведемо фізкультхвилинку. Візьміть у руки свої листочки. Я читатиму поетичні рядки, а ви підніматимете руки догори, якщо звучатиме слово - самостійна частина мови, а якщо службова – опускатимете їх донизу.

Звукова гімнастика

У нинішній екологічній ситуації потребує масажу щитоподібна залоза, який можна виконувати у такому порядку:



Сядьте зручно. Розслабтеся, заспокойтеся. Рівно, протяжно, на одній висоті вимовляйте звук [а].

Вимова звука [и] в таких самих умовах активізує роботу мозку, нормалізує функцію нирок.

Промовляння звука [о] нормалізує стан середньої частини грудної клітки.

Чергування звуків [о], [и] масажує серце.

Такі вправи можна також пов'язати із вивченим матеріалом у 5 класі (Тема «Голосні та приголосні звуки»).

Вправи на гармонізацію роботи півкуль головного мозку:

- помасажуйте мочки вух, потім усю вушну раковину, наприкінці вправи розітріть вуха руками;

- рукою провести горизонтальну вісімку, потім обома руками;

- «гребінець»: розчесати волосся подушечками пальців;

- «цвяхи»: подушечками пальців постукати по всіх 27 кістках черепа;

- «вухо-ніс»: лівою рукою беремось за кінчик носа, а правою – за ліве вухо і навпаки;

- «дзеркальне малювання»: покладіть на стіл чистий аркуш паперу, візьміть в кожну руку по олівцю, малюйте одночасно обома руками дзеркально-симетричні малюнки, літери та ін.

Релаксація

Ще одну групу вправ складають прийоми, які заспокоюють нервову систему, знімають напруження. У цьому випадку особливо важливим є голос учителя та його внутрішній спокій. Надається максимум уваги забарвленню голосу й темпу вимови слів. Такі вправи можна проводити під музичний супровід або з використанням відеоролика. Наприклад, вправа «Після грози»:



Заплющіть очі. Ви в лісі. Відгриміла гроза. Пройшов дощ, виблискує мокре листя на березі. На траві – срібні краплі. Як гарно пахне в лісі! Як легко дихається! Ось конвалії – вдихніть їхній чудовий аромат. Вдихайте повільно, рівно, глибоко.

  Ставлення учнів до свого здоров'я, за думкою більшості спеціалістів, є основою здоров'язбереження, так як через мотивацію цього ставлення можна здійснити ціннісно орієнтовану діяльність дітей та підлітків по збереженню та зміцненню власного здоров'я. У зв'язку з цим пропаганда здорового способу життя через валеологічне та екологічне виховання засобами уроків є складовою у розв'язанні проблеми здоров'язбереження. Тому важливим є зміст дидактичних матеріалів, які ілюструють різні комунікативні ситуації і які добираються для обговорення з учнями, аналізу, порівняння, наслідування. Велике значення для формування таких навичок на уроках рідної мови мають мовленнєві взірці, тобто система текстів і усних висловлювань, які допоможуть учням усвідомити важливість збереження власного здоров'я. Цілеспрямований добір якісних текстів і побудова системи завдань і вправ для роботи з ними дають змогу формувати ціннісне ставлення учнів до здоров'я. Тому добираючи тексти для диктантів різних видів, аудіювання, читання, колективної роботи, потрібно дбати, щоб вони були спрямовані на збереження та зміцнення здоров'я учнів. У 5 класі можна використати такі теми «Розпорядок дня», «Здоров'я – найбільший скарб», «Поради щодо занять фізкультурою», «Захоплення спортом», «Спорт – перша сходинка до здоров'я» та ін.

Наприклад, при повторенні вивченого про числівник як частину мови можна використати такий текст та виконати завдання:

Прослухайте текст

Спорт потрібен людині для здоров'я і пра­вильного розвитку. Він дає змогу розкрити не­вичерпний потенціал організму.

Фізичні можливості кожного з нас дуже ве­ликі. Зазвичай людина витриваліша, ніж вона про себе думає. Як підрахували науковці, учень початкових класів упродовж навчального року переносить у своєму ранці вантаж, призначений для шести залізничних вагонів.

Л.Гофмаєр з німецького міста Реґенсбурґа на руках подолав відстань до Мюнхена у 132 кі­лометри за 36 годин.

Цирковий артист А.Рашатен упродовж шес­ти місяців прогулювався по канату, натягнуто­му на двадцятидвохметровій висоті. За цей час він пройшов близько 108 кілометрів.

І таких прикладів можна навести безліч.

Дружіть зі спортом. Він допоможе вам ви­ховати в собі волю, стійкість, наполегливість, віру у власні сили. А ці якості конче потрібні людині, щоб досягти успіху в житті {За В.Пекелісом).

Післятекстові завдання:

1.Поставте запитання за змістом першо­го речення сусідові по парті.

2. Визначте тему й основну думку висловлювання. Доберіть заголовок до тексту. Яка роль числівників у розкритті основної думки?

3.Яка інформація зацікавила вас? На­ведіть відомі вам факти, що свідчать про не­вичерпні резерви людського організму.

4. Яка роль спорту в поповненні цих резервів? Як ви розумієте виділене речення?

5. Які риси характеру допоможе вам виховати в собі спорт?



Тема. Усний докладний переказ тексту-роздуму.

Спортивна форма, я маю на увазі високий рівень фізичної підготовки, залежить від багатьох факторів. Серед них одним з вирішальних є суворе додержан­ня правильного режиму дня. Мені доводилося спілку­ватися з відомими вченими, інженерами, артистами, письменниками й почути від них, що режим у їхньому житті відіграв вагому роль, допоміг досягти позитив­них результатів при напруженій праці.

З перших днів заняття спортом я виробив правиль­ний режим. Привчив себе лягати і вставати, а також їсти в певний час, свій день починати з ранкової за­рядки. Я й досі не знаю смаку тютюну.

Не меншу роль, ніж загальний режим, відіграє змагальна стратегія. Атлет, який прагне здобути пе­ремогу, повинен розподілити змагання на головні й другорядні, чітко визначити графік підготовки до кож­ного старту окремо. Такого принципу повинна додер­жувати кожна людина. Слід правильно планувати свій час, щоб марно не витрачати, вміло поєднувати і свої інтереси.

Отже, суворий режим дня і змагальна стратегія — це, так би мовити, фундамент перемоги.

Тема. Орфограма. Ознайомлення з орфографічним словником.

Навчальний диктант

Бережи здоров'я

Вставай не пізніше сьомої години ранку.

Починай свій день з ранкової зарядки. Гімнастика зміцнює здоров'я.

Кожен день мий з милом обличчя, вуха, шию. Перед сном мий ноги. Мий руки з милом перед їжею, після роботи, після гри з товаришами, після відвідування туалету.

Запам'ятай! Брудні руки – джерело багатьох хвороб. Будь чистим і охайним.Щоденно чисть від пилу і бруду одяг та взуття.

Бережи зуби. Щоденно чисть їх щіткою і зубною пастою. Полощи рот після їжі.

Бережи зір. Читай і пиши тільки при доброму освітленні. Світло від вікна і лампи повинно падати зліва.

Не читай у ліжку: це шкідливо.

Впровадження здоров'язберігаючих технологій потребує від учителя:


  • не допускати перевантаження учнів, визначаючи оптимальний обсяг навчальної інформації й способи її надання;

  • враховувати інтелектуальні та фізіологічні особливості школярів, індивідуальні мовні особливості кожної дитини;

  • планувати такі види роботи, які сприяють зниженню втоми;

  • змінювати види діяльності, чергувати інтелектуальний, емоційний, руховий види діяльності, групову й парну форми роботи, які сприяють підвищенню рухової активності, вчать поважати думки інших, висловлювати власні думки;

  • проводити ігри та ігрові ситуації, нестандартні уроки, інтегровані уроки;

  • з перших хвилин уроку створити середовище доброзичливості, позитивного емоційного налаштування (слід пам’ятати, що психологічний стан і психологічне здоров’я учнів впливає і на фізичне здоров’я) ;

  • чітко організовувати навчальну працю (на уроках, де більша частина навчальної діяльності пов’язана з класною дошкою, дуже важливо, щоб до початку уроку було зроблено необхідні записи на дошці: завдання для опитування, план роботи на уроці. Можна відразу вказати ступінь складності завдань. Адже знаючи весь план уроку, які знання, вміння, навички необхідно набути, який обсяг роботи виконати, учень може обрати ступінь складності завдання, розподілити свою роботу на уроці. Це формує учня як суб’єкта навчальної діяльності);

  • проводити роботу з профілактики стресів (хороші результати дає робота в парах, групах, тому що більш «слабкий» учень відчуває підтримку товариша. Антистресовим моментом на уроці є стимулювання учнів до різноманітних способів виконання завдань. Тоді учень не боїться помилитися, отримати неправильну відповідь);

Обов'язковою умовою ефективного використання здоров'язберігаючих технологій є їх позитивне емоційне забарвлення. Виконання вправ з нудьгою, без бажання не дасть позитивного результату, а скоріше навпаки. Сама радість навчання, так само, як і радість будь-яких вправ і праці, робить дитину здоровішою.

Тож давайте виховувати здорову, творчу й мислячу особистість!



Богодухова Н.В.

Використана література

  1. Богосвятська А.І. Здоров'язбережувальні та здоров'ятворчі технології на уроках світової літератури // Зарубіжна література. – 2012. - №6. – С. 14-16.

  2. Ващенко О., Свириденко С. Організація здоров'язберігаючої діяльності початкової школи. // Початкова освіта. – 2005. - №46. – С.2-4.

  3. Палітра педагогічного досвіду учителів української мови і літератури. – 2010. – 55с.

  4. Успенська В. Впровадження здоров'язберігальних технологій у загальноосвітньому навчальному закладі. // Рідна школа. – 2009. - №4. – С.44 48.

  5. Челах Г.Є., Адаменко В.В. Збірник диктантів валелогічного змісту. – Донецьк: Каштан, 2008.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка