Всесвіт. Сонячна система



Скачати 192.34 Kb.
Дата конвертації26.02.2016
Розмір192.34 Kb.
Всесвіт. Сонячна система
Мета: Сформувати загальне уявлення про Всесвіт як існуючий світ, нескінченний у часі та просторі. Систематизувати знання учнів про Сонячну систему, її склад: планети, супутники й малі небесні тіла. Формувати вміння працювати з підручником, додатковою літературою. Виховувати пізнавальний інтерес до природних наук.

Тип уроку: комбінований.

Методи навчання: індивідуальне та фронтальне опитування. Розповідь з елементами бесіди, перегляд кінофільму, гра «Мікрофон», «Склади речення», складання пазлів, розв’язування тестів, кросворду, презентація.
Хід уроку

І. Організаційний момент.
Ось дзвінок сигнал подав –

До роботи час настав.

Ось і ми часу не гаймо,

А урок свій починаймо.


ІІ. Актуалізація опорних знань.

Гра « Мікрофон»

  1. Які небесні тіла можна побачити на небі вдень і вночі?

  2. Що називають небесною сферою?

  3. Що таке зорі?

  4. За якими характеристиками розрізняють зорі?

  5. Скільки зір можна побачити на нічному небі без використання збільшувальних приладів?

  6. Дайте визначення сузір’я.

  7. Чому Сонце здається нам найбільшою зорею?

Ось ми всі разом повторили те, що вже вивчили. А тепер для кращого закріплення розв’яжемо тести. Візьміть, будь ласка, аркуші, які лежать перед вами і переверніть. Ви бачите 12 тестових завдань з 4 варіантами відповідей. Правильною буде тільки одна із 4 запропонованих. На виконання завдання вам дається 3 хвилини. Тож часу не гайте до завдання приступайте.


Тести
Час вийшов. А тепер кожний свій тест зверху підпишіть, зберіть і передайте мені.
ІІІ. Повідомлення теми уроку.

Зараз ми з вами подивимось коротенький кінофільм.



Фільм.

Скажіть мені, будь ласка, про що був фільм?

А як ви гадаєте, якою ж буде тема нашого сьогоднішнього уроку? (Космос. Планети. Сонячна система.). Так все правильно, але тема нашого уроку « Всесвіт. Сонячна система.».
ІV. Вивчення нового матеріалу.

Під Всесвітом розуміють нескінченну кількість небесних тіл та їх систем, що рухаються і розвиваються у безмежному просторі. Тобто, це весь світ, що нас оточує. Меж Всесвіту встановити ще не вдалося.



Вірш «Небесна мандрівка»

У кабіні зорельота

Поруч першого пілота

над Землею робим коло.

Стільки всього є довкола!

Ґречно Місяць привітався,

Шлях Чумацький усміхався.

Ось жар-птицею комета

Пролетіла,як ракета

І Ведмедиця до хати

Кличе нас погостювати.

Погостюємо у космосі? (Так)

А скажіть мені, будь ласка, про які небесні тіла ви почули у вірші. (Земля – планета, Місяць – супутник Землі, Чумацький шлях – наша Галактика, комета, Ведмедиця – сузір’я.)

Давайте ми почнемо з галактик.



Галактики – це величезні зоряні світи, у яких зірки притягуються одна до одної і об’єднуються між собою.

Галактики розрізняють:



  • Неправильні мають несиметричну будову.

  • Еліптичні мають вигляд кіл або еліпсів, яскравість яких зменшується від центра до краю.

  • Спіральні складаються з ядра та кількох спіральних рукавів.

А як називається наша Галактика? (Чумацький шлях). Як ви гадаєте до якого з трьох типів належить наша Галактика? (Спіральна).
 Ще у далекій давнині люди помічали на нічному небі світлу смугу, що простягнулася через весь небосхил. Вона нагадувала їм пролите молоко. По легенді, у цьому заслуга Гери, що спускалася на Землю. Світлу смугу назвали Молочним Шляхом (Чумацький Шлях). Українці здавна мали багато назв нашої Галактики. Чумацький шлях - найпоширеніша з них. Згідно з легендою чумаки їздили до Криму по сіль, орієнтуючись вночі на світлу смугу на небі. Божа дорога - давня українська назва Чумацького Шляху. Цією дорогою нібито у золотій колісниці їздить пророк Ілля(християнський наступник праукраїнського і праслов'янського Перуна) і гримить, метаючи золоті стріли блискавиць у демонів Арідника, Тринрода, Триюду, Чортів, Бісів, Чугайстрів та інших.
Фізкультхвилинка

Уявіть, що ми в зорельоті.

  • Під час зльоту відчуваємо незначне струшування (підстрибуємо)

  • Зореліт почало хитати (нахили тіла ).

  • Тепер ми відчуваємо невагомість ( обертання тулубом без відриву нижньої частини від підлоги).

  • Атака астероїдів (уникаємо їх, нахиляючись назад, уперед, праворуч, ліворуч).

  • Небезпека знизу (підняття стегон).

  • Космічні щупальця неземної істоти намагаються обплутати то праву, то ліву ногу (почергове піднімання ніг).

  • Втеча від погоні (робота обох рук).

  • Нарешті усе позаду (сідаємо на місця).


Усе в природі й житті людини впорядковано підкоряється певним правилам, діє за певними законами. Існує порядок і в космічному просторі. Взагалі, у перекладі з грецької мови слово «космос» означає «порядок». Дев’ять планет слухняно рухаються на певній відстані від Сонця й одна від одної, кожна планета обертається навколо Сонця за певний час. Не тільки великі планети, а й усі небесні тіла розташовані в космічному просторі певним чином і взаємопов’язані між собою і Сонцем.

Центром нашої системи є Сонце. Ось чому систему, в якій існує наша планета Земля, називають Сонячною системою. До складу Сонячної системи входять дев’ять планет: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон із супутниками, сотні тисяч астероїдів, комети та метеороїди.

На попередньому уроці діти отримали випереджувальне завдання. Давайте послухаємо, що у них вийшло.

(Діти розповідають про планети, а в той же час на екрані появляються планети. Презентація про планети.)
Сонце.

Важко повірити, але і зірки, що світять вночі, і Сонце, що світить удень, однакові.

Сонце – також зірка, до того ж найближча до Землі. Це гігантська куля з розпеченого газу, що випромінює шалену кількість світла і тепла (це ми називаємо сонячним промінням).

Близько п’яти мільярдів років тому в надрах туманності, що виникла на місці більш раннього вибуху гігантської наднової зірки, спалахнула крихітна за космічними мірками жовтувата зірочка – наше Сонце. З тих пір у Сонячній системі в буквальному значені слова все обертається навколо нього.

Сонце знаходиться на відстані 150 мільйонів км від Землі. Його розміри в 109 разів більші від Землі. Сонце – це розжарена куля, температура якої становить на поверхні 6000 ºС. За такої температури будь-який метал, або камінь перетворюється на газ, тому Сонце – газова куля.

Сонце настільки велике, що в ньому могло б поміститися мільйони таких планет, як наша Земля. Нам здається, що Сонце палає, але насправді воно не горить, а безупинно вибухає, ніби величезна бомба.



Меркурій.

Меркурій – найближча до Сонця планета і найменша з «великих» планет. Її назвали на честь давньоримського бога торгівлі. За розмірами і масою Меркурій подібний до Місяця. Він нагадує його також за виглядом. На поверхні цієї планети є гори й кратери, як на Місяці.

Спостерігати Меркурій дуже важко – його орбіта розташована занадто близько до Сонця, і планета буквально «купається» у його променях. Планета майже завжди залишається схованою в променях ранкової або вечірньої заграви і бачити її в наших широтах вдається рідко. Тому її природу знають дуже мало.

Через те, що Меркурій найближча до Сонця планета, його поверхня нагрівається опівдні до плюс 500 градусів, а опівночі охолоджується до мінус 180. Важко знайти гірські породи, здатні тривалий час витримувати такі перепади і не перетворитися на звичайнісінький пил і щебінь.

На Меркурії атмосфери майже немає. Навколо своєї осі планета обертається дуже повільно – доба на ньому становить майже 176 земних діб, тоді як рік триває всього 88 діб. У Меркурія супутників не знайдено.
Венера.

Венера, найближча наша сусідка, - третє за яскравістю після Сонця й Місяця світило на земному небі. Оскільки орбіта Венери розташована ближче до Сонця, ніж земна, ми ніколи не можемо спостерігати її в тій стороні неба, що протилежна до Сонця – тобто опівночі. Венера сяє то лівіше від Сонця (увечері), то правіше (зранку).

Планету Венеру назвали на честь давньоримської богині кохання і краси. На небі її можна добре бачити неозброєним оком. За розмірами Венера дещо менша за Землю. Хоча вона знаходиться далі від Сонця, ніж Меркурій, її поверхня, виявляється, гарячіша. Це тому, що Венера має густу атмосферу з вуглекислого газу. Ця атмосфера «вхоплює» сонячне тепло і не дає йому йти назад у космос. Поверхня Венери – це переважно рівнини з невеликими горбами, але є гірські райони і навіть величезний вулкан заввишки 12км. Рік на Венері триває 224,7 земних діб, а доба майже у 117 разів більша, ніж на Землі. Супутників у Венери не виявлено.
Земля.

Планета Земля – третя планета Сонячної системи, найбільша планета земної групи і єдина, що має повітряну оболонку. Повітряна оболонка планети називається атмосферою. Вона складається переважно з азоту, кисню та вуглекислого газу. Земля називається голубою планетою. Тому що вода покриває 71% її поверхні. Назва «Земля» утворена від стародавнього спільнослов’янського кореня «зем», що означав «низ», «ґрунт». Такою і була планета для наших далеких предків – поверхнею з різними формами рельєфу, на якій протікало життя людей, тварин і рослин.

Земля – це єдина відома планета, на якій існує багате й різноманітне органічне життя. І своїм існуванням вона завдячує надзвичайно сприятливим умовам, що виникли протягом усього часу існування планети. Відстань від Землі до Сонця така, що Земля одержує помірну, але цілком достатню для існування життєвих організмів кількість світла й тепла. Обертання Землі забезпечує рівномірне прогрівання поверхні планети, атмосфера захищає її від радіоактивного випромінювання з космосу.

Обертається Земля навколо Сонця за 365,3 доби, а доба триває 24 години. Земля має супутник Місяць, який здійсню навколо нашої планети повний оберт за 28 діб.


Марс.

Марс – четверта за віддаленістю від Сонця й сьома за розмірами планета Сонячної системи. Її назвали на честь давньоримського бога війни. Через особливий відтінок поверхні Марс нерідко називають «Червоною планетою». Цього кольору йому надає велика кількість окисів заліза у верхніх шарах кори. Марс удвічі менший розмірами за Землю. Атмосфера Марса складається переважно з вуглекислого газу. Середня температура на поверхні Марса становить -70 ºС і тільки поблизу екватора піднімається дещо вище за 0 ºС. Поверхня планети – це пустелі кратери, гори. Деякі з них досить високі. Наприклад, затихлий вулкан Олімп має висоту 27 км, найвища відома гора в Сонячній системі.

Період обертання Марса і сезонні цикли подібні до земних. Тривалість марсіанського року 687 земних днів. Марс обертається навколо своєї осі з періодом 24 години 37 хвилин, що лише трохи довше, ніж на Землі. На Марсі спостерігаються також зміна пір року. Літо в північній півкулі триває 177 марсіанських діб, а в південній півкулі вона на 21 день коротше й на 20 градусів тепліше. Орбіти Марса й Землі лежать практично в одній площині.

У планети є два супутники: Фобос (у перекладі із грецької – «страх») і Деймос («жах»), які були названі на честь двох синів Ареса й Афродіти. Обидва супутники обертаються навколо своїх осей із тим же періодом, що й навколо Марса, і тому завжди повернуті до планети одним боком.


Юпітер.

Юпітер – п’ята і найбільша планета Сонячної системи. Її розміри приблизно в 11 разів більші за розміри Землі. Юпітер був відомий людям із глибокої давнини, а своє ім’я одержав на честь верховного божества римського пантеону, володаря небес, світу і гроз, царя богів – Юпітера. Оскільки Юпітер складається в основному з водню та гелію. То його відносять до планет – газових гігантів.

Юпітер більш ніж удвічі масивніший за всі інші планети разом узяті; він майже в 318 разів масивніший за Землю. Якби в період утворення маса Юпітера виявилася трохи більшою, то в нього був би шанс перетворитися на зірку. І тоді замість Сонячної системи виникла б система подвійної зірки Сонце-Юпітер.

Оскільки Юпітер знаходиться далеко від Сонця, температура на ньому в середньому піднімається не вище -130 ºС. планета має понад 67 супутників, найбільші з яких – Іо, Європа, Ганімед і Каллісто. На Юпітері найкоротша у Сонячній системі доба: вона триває 9 годин 50 хвилин. Повний оберт навколо Сонця Юпітер робить за 12 земних років. Юпітер – бурлива планета. Довкола нього носяться газові хмари, утворюючи темні та ясні смуги. Велика червона пляма на Юпітері – це ураган, що втричі більший від Землі.


Сатурн.

Сатурн – шоста за віддаленістю від Сонця та друга за розмірами планета Сонячної системи. Її так назвали на честь давньоримського бога родючості й землеробства, якого невдячний син – Юпітер – позбавив трону. Сатурн майже в 10 разів більший за Землю. Довкола Сатурна обертається безліч кілець з уламків каміння та льоду. Кам’яні уламки в кільцях є, ймовірно, залишками одного із супутників планети. Ширина кілець становить десятки тисяч кілометрів, товщина – не більше кілометра. Температура на Сатурні коливається від -190 до -150 ºС. На Сатурні рік триває 29,5 земних років, а доба – близько 10 годин. Навколо планети обертається 62 відомих на даний момент супутники. Титан – найбільший серед них, це другий за розмірами супутник у Сонячній системі, який перевершує за своїми розмірами Меркурій і має єдину серед супутників Сонячної системи густу атмосферу.



Уран.

До 1781 року ніхто не підозрював про існування Урана – сьомої планети Сонячної системи. Належить до планет гігантів. Третя за діаметром та четверта за масою планета Сонячної системи. Планета названа на честь давньогрецького бога, який символізував небо. Уран став найпершою планетою, відкритою за допомогою телескопа.

У надрах Урана відсутній водень, але зате багато різних модифікацій льоду. Тому Уран відносять до особливого типу планет – крижаних гігантів. Проте основу атмосфери Урана складають водень і гелій. Це справжнє царство холоду – планету огортають хмари з льоду, твердого амоніаку й водню, а середня температура атмосфери не перевищує -224 ºС. Поверхня Урана складається в основному з льодів і скель. Рік Урана триває 84 земні роки, а по своїй орбіті він рухається зовсім незвично – лежачи «на боку». Внаслідок цього планета буває обернена до Сонця то північним, то південним полюсом. День на планеті триває 16 годин.

Як і у інших газових гігантів Сонячної системи, в Урана є система кілець та магнітосфера. Вважається, що кільця Урана дуже молоді й сформувалися не разом із планетою, а набагато пізніше. Імовірно, це залишки одного із супутників, зруйнованого зіткненням або приливними силами планети. Сьогодні нам відомі 27 супутників, що утворюють «родину» Урана. Більшість супутників Урана носять імена героїв 13 драм, комедій і трагедій великого англійського драматурга Вільяма Шекспіра. Шість найвідоміших супутників Урана: Пек, Міранда, Аріель, Умбріель, Титанія й Оберон.


Нептун.

Двоє вчених – англієць Джон Адамс і француз Урбен Левер’є – у 1846р. відкрили «на папері» нову планету. Це й був Нептун, що отримав ім’я на честь римського бога морів, — восьма планета від Сонця. Як і Уран, Нептун належить до «крижаних гігантів». Його маса в 17 разів перевищує масу Землі. Нещодавно у цієї планети були відкриті кільця. В назвах кілець увічнені імена астрономів Левер’є, Адамса і Галле.

Атмосфера Нептуна складає приблизно 15 % від загальної маси планети. У неї входять в основному водень, гелій, метан, водний, аміачний і метановий льоди, невелика кількість азоту. Надра Нептуна складаються головним чином із гірських порід і льодів, які перебувають у гарячому й напіврідкому стані. На Нептуні буяють найлютіші бурі в Сонячній системі. Вітри, що дмуть зі швидкості 2000 кілометрів за годину, женуть навколо планети метанові хмари.

Нептун має 12 супутників. Один з них, що називається Тритон, являє собою царство льоду. Крижана поверхня діє як парник, збираючи бідне сонячне проміння, яке нагріває газ, що знаходиться під поверхнею. Крізь кригу на поверхню планети вибивають фонтани гарячого газу та льодяної каші. Повний оберт навколо Сонця Нептун робить за 165 земних років, але доба менша за земну.


Плутон.

Плутон знаходиться на самісінькому краєчку Сонячної системи. Наукова доля Плутона, що встиг побувати і планетою, і карликовою планетою, і транснептуновим об’єктом, дивовижна і вигадлива. Ця планета така далека, що її відкрили лише 1930 року. На відміну від газових планет Урана і Нептуна, Плутон являє собою тверду кулю з каміння та льоду.

Плутон – маленька планета. Він менший від нашого Місяця. Плутон разом зі своїм супутником Хароном міг би вміститися в кордонах США. Деякі астрономи вважають Плутон астероїдом, а не планетою.

Плутон, що одержав своє ім’я на честь давньоримського бога підземного світу, робить один повний оберт за 248 земних років. Однак його орбіта така витягнута, що її найближча до Сонця ділянка опиняється всередині орбіти Нептуна. Але не варто побоюватися зіткнення цих небесних тіл – їхні орбіти лежать у різних площинах. У найбільших телескопах Плутон виглядає яскраво-коричневим із відтінком жовтого, а дані спектроскопії показують, що він на 98% складається з азотного льоду зі слідами метану й окису вуглецю. Температура на поверхні Плутона – близько -230ºС. У Плутона є три супутники – Харон, усього у два рази менший, ніж його «хазяїн», Нікта й Гідра. Всі вони носять імена істот підземного світу. Дотепер Плутона не відвідав жоден космічний зонд, але в майбутньому це цілком можливо.



Отже,ви послухали характеристики планет, а тепер давайте пограємося.

  • Складання пазлів «Планети»

  • Назвіть, яка планета у вас вийшла?

  • А тепер давайте розгадаємо кросворд.




  1. Найбільша планета в Сонячній системі.

  2. Планета, на якій ми живемо.

  3. Червона планета.

  4. Лазурова планета, яка лежить на боці.

  5. Планета – богиня краси.

  6. Остання планета в Сонячній системі.

  7. Найкраща планета з кільцями.







Ю

п

і

т

е

р

З

е

м

л

я







М

а

р

с




У

р

а

н







В

е

н

е

р

а

П

л

у

т

о

н







С

а

т

у

р

н




  • Яке ми отримали слово у виділених клітинках? (Планета)

  • А тепер побудуємо «Асоціативний кущ – Сонячна система»







V. Закріплення нового матеріалу.

Бесіда

  1. Що називають Сонячною системою?

  2. Які небесні тіла входять до її складу?

  3. Що є центром Сонячної системи?

  4. Як називається шлях руху небесних тіл навколо Сонця?

  5. Що називають Всесвітом?

  6. Що таке галактика?

  7. Які форми мають галактики?

  8. В якій галактиці знаходиться наша Сонячна система?

Щоб краще закріпити новий матеріал давайте пограємо у гру «Склади речення» (Із окремих слів скласти речення).

Прочитайте, що у вас вийшло:


  • Всесвіт складається з багатьох зоряних світів – галактик.

  • Зоряний світ, у якому знаходяться Сонце і наша Земля, називається галактикою.

  • Галактики – це величезні зоряні світи, у яких зірки притягуються одна до одної і об’єднуються між собою.

  • Зірки – це дуже великі небесні тіла, що випромінюють світло.

  • Сонце – це теж велетенська зірка, яка знаходиться найближче до Землі.

  • Сонячна система – частина галактики, яка об’єднує групу небесних тіл.

  • Всі планети рухаються навколо Сонця по лініях, які називаються орбітами.

  • Сонячна система входить до складу Галактики, яка називається Чумацький Шлях.


VІ. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
Всі ви, діти — молодці,

Гарно працювали!

Але дзвоник пролунав,

Він мені і вам сказав,

Що урок вже час кінчати,

Треба йти відпочивати.



VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати текст §26, відповісти на запитання після §26.



Тести


  1. Скільки зір можна побачити на нічному небі без використання збільшувальних приладів: а) 300; б) 3000; в) 6000; г) 5000.




  1. Внутрішня поверхня уявної кулі довільного радіуса, на якій розташовані небесні тіла так, як спостерігач бачить їх на зоряному небі – це: а) небесна сфера; б) сузір’я; в) Сонце; г) Сонячна система.




  1. Розжарені небесні тіла кулеподібної форми, що випромінюють світло – це: а)небо; б) зорі; в) Сонце; г) комета.




  1. Полярна зірка вказує на: а) схід; б) захід; в) північ; г) південь.




  1. До якого типу зір належить Сонце: а)карлик; б)гігант; в)надгігант; г)нейтронна зоря.




  1. Ділянка зоряного неба з умовно, але чітко окресленими межами – це: а)зоря; б) сузір’я; в)небо; г) Сонячна система.




  1. Укажіть назву групи зір із найвищою температурою: а)блакитні; б) білі; в)червоні; г) жовті.




  1. Укажіть назву групи зір із найнижчою температурою: а) блакитні; б) білі; в) червоні; г) жовті.




  1. Якого кольору зоря наше Сонце: а) блакитного; б) білого; в) червоного; г)жовтого.




  1. Кількість сузір’їв, на яку астрономи умовно поділили зоряне небо, дорівнює: а)68; б)88; в)108; г)188.




  1. Найближча до Землі зірка: а) Полярна зоря; б) Сонце; в) Велика Ведмедиця; г) Мала Ведмедиця.




  1. Хмари міжзоряних газів і пилу називають: а) туманностями; б) галактиками; в) сузір’ями; г) астероїдами.

Всесвіт з багатьох зоряних світів – галактик. складається Зоряний світ, у якому Сонце і знаходяться наша Земля, називається Галактикою. Галактики – це величезні зоряні світи, у яких зірки до і притягуються одна одної між об’єднуються собою. Зірки – це дуже великі небесні тіла, що світло. Випромінюють Сонце – це теж велетенська зірка, яка до Землі. входить Сонячна знаходиться найближче система – частина тіл. галактики, яка об’єднує групу небесних Всі планети Сонця рухаються по навколо лініях, які орбітами. називаються Сонячна до складу Шлях.

система яка Галактики, називається Чумацький

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня № 9

План-конспект уроку з природознавства

5 клас

«Всесвіт. Сонячна система»

Підготувала

вчитель біології

Федан Л. П.






м. Світловодськ


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка