Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Європейське майбутнє України»



Сторінка1/8
Дата конвертації16.03.2016
Розмір0.75 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8
Всеукраїнська молодіжна громадська організація

«Європейське майбутнє України»

Дніпропетровський центр європейської інформації

Дніпропетровський університет економіки та права

Міжнародний фонд «Відродження»

ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ

У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ

НАВЧАЛЬНО-ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

Матеріали науково-практичної конференції

25 лютого 2010 р.

Дніпропетровськ

2010

ЗМІСТ

ВСТУП 3

ДОПОВІДІ 4

Про Болонський процес без емоцій та упереджень 4

Трансформація державного управління освітою: уроки Польщі для України 8

Болонський процес:цілі та проблеми реалізації 15

Формування особистості молодого керівника в сучасному суспільстві: проблеми самоактуалізації 23

Розвиток національного менеджменту та цінності студентів у контексті європейського простору 31

Роль Європейського Союзу в створенні та розвитку європейського освітнього простору 43

L’enseignement supérieur en France 57



СТЕНДОВІ ДОПОВІДІ 65

Молодежная субкультура и общество в целом 65

Молодіжна субкультура 72

Молодь в сучасному інформаційному просторі 74

Самоактуалізація особистості на межі століть. Молодь в сучасному інформаційному просторі 76

Молодіжна субкультура та її значення 79

Молодежная субкультура: ценности и нормы в обучении 83




ВСТУП

Одним з пріоритетів розвитку України на порозі ХХІ століття визнано інтеграцію нашої держави до Європейського співтовариства. Сучасні стратегії України спрямовано на подальший розвиток національної системи освіти, адаптацію її до умов соціально орієнтованої економіки, трансформацію та інтеграцію в європейський освітний простір.

Починаючи з саміту в Бергені 2005 року, де наша країна приєдналася до Болонського процесу, вища освіта України значною мірою залучається до реалізації його положень на всіх рівнях. Болонський процес – це міждержавний процес, метою якого є створення Європейського простору вищої освіти до 2010 року. Основними принципами, які обумовлюють розвиток вищої освіти України в межах Болонського процесу є:


  • створення інноваційного простору на основі освітньої і наукової підтримки, адаптація системи вищої освіти України до норм, стандартів і основних принципів Європейського простору вищої освіти;

  • забезпечення соціального контексту вищої освіти, який надасть можливість випускникам вищих навчальних закладів формувати свою професійну кар’єру на основі соціальної справедливості, відповідальності та загальнолюдських цінностей.

Реалізація цих принципів у системі вищої освіти України сприятиме досягненню основної мети – підготовки висококваліфікованих фахівців, які будуть конкурентоспроможними на національному, європейському та світовому ринках праці.

Саме цім питанням і присвячена науково-методична конференція, головна мета якої – формування активної життєвої позиції молоді Дніпропетровщіни у поєднанні з розумінням спільної європейської належності, формування поняття європейського виміру за рахунок трансляції основних ідей та цінностей європейського суспільства як необхідного елементу європейської інтеграції.


ДОПОВІДІ




Про Болонський процес без емоцій та упереджень



Володимир Олександрович Салов,

к.т.н., член координаційної ради

МОН України з питань

Болонського процесу,

начальник навчально-методичногоуправління НГУ
Україна приєдналась до Болонського процесу у 2005 році з метою входження в Європейський освітній простір з можливістю збереження за власним бажанням усіх національних надбань.

У засобах масової інформації з’являється публікації, що негативно характеризують влив Болонського процесу на якість вищої освіти та попереджують громадськість про неминучий відтік «мозку» з країни тощо. Причина таких публікацій - психологічна інерція або некомпетентність авторів.

Відверто незадоволені впровадженням Болонського процесу й деякі категорії освітян. Шлях до забезпечення якості вищої освіти – наполеглива праця всіх суб’єктів вищої освіти. Останнє і є основним чинником незадоволеності. Від міністерства. наприклад, вимагається удосконалити менеджмент, реанімувати середню школу, надати вищим навчальним закладам дійсну автономність, розробити нормативну базу нового покоління. Вищим навчальним закладам треба надати навчальному процесу прозорості, забезпечити якість надання освітніх послуг, реально розширити права студентів, щоденно турбуватись про рейтинг. Та й студентам, що звикли «жити весело від сесії до сесії» через відстрочений контроль, необхідно систематично працювати. Не всім це подобається і не всі здатні це робити.

Об’єктивно оцінювати значення Болонського процесу можна тільки через аналіз його впливу на долю основної фігури вищої освіти - українських студентів, які бажають вчитись і розглядають освіту як фундамент майбутньої кар’єри.

Розглянемо під цим кутом зору певні факти, що в Україні реалізуються під впливом Болонського процесу.

Система кредитів та їх накопичення відповідає ECTS (Європейська кредитно-трансферна система), дозволяє здійснювати трансфер (переведення) студентів та накопичувати кредити. Національна шкала оцінок адаптована до шкали ECTS.

При навчанні на першому і другому циклах студенти мають право обирати певну частку навчальних дисциплін. Університети можуть пропонувати окремим студентам індивідуальний навчальний план. Запроваджена система кваліфікацій, що зрозуміла на Європейському просторі вищої освіти.

Під впливом принципів Болонського процесу в Україні спрощено переведення студентів з одного навчального закладу до іншого за рахунок трансферу та накопичення кредитів ECTS. Бакалавр будь-якого університету може продовжувати навчання на другому циклі іншого університету.

Випускникам навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які поступають на перший цикл навчання – бакалаврат, зараховуються модулі із попереднього навчання і, таким чином, скорочується термін навчання на даному циклі.

Запроваджується Додаток до Диплому на широко поширеній європейській мові, що отримає кожен студент-випускник автоматично та безкоштовно, за форматом Додатку до Диплому EU/CoE/UNESCO (Європейського Союзу/Ради Європи/ЮНЕСКО).

П’ятирічний досвід впровадження в НГУ кредитно-модульної організації навчального процесу свідчить, що ефективність навчального процесу суттєво підвищилась за рахунок:

– рівномірності навчального навантаження студента

– розширення виконавчого етапу навчальної діяльності;

– стимулювання до систематичного навчання;

– усунення випадковості результатів контролю;

– задоволення запитів широкого спектру;

– прозорості контрольних заходів;

– зменшення психологічної напруги студентів (безсесійне навчання).

Здійснено приєднання Всеукраїнської студентської ради до Національних спілок студентів Європи (The National Union of Students in Europe).

Створено органи студентського самоврядування з повноваженнями, що передбачають участь у прийнятті рішень щодо організації навчання, контролю якості освітніх послуг, організації побуту, дозвілля та сприяння працевлаштуванню. Запроваджено представництво студентів у складі вченої ради університету.

Студентські профспілки опікуються питанням стипендіального забезпечення, підтримки студентів із малозабезпечених сімей, покращення умов проживання в студентських гуртожитках. У разі виключення студента з університету за причин, не пов’язаних з невиконанням програми, ректор повинен отримати погодження на це студентської профспілки.

Студенту, який не бажає вчитись, не допоможе будь-який процес. Але якщо цей студент через деякий час схаменеться, саме завдяки Болонському процесу він має право продовжити навчання, а накопичені раніше кредити будуть зараховано.

Мабуть все, що перелічене і є основним в Болонських заходах.

Чинників, що можуть обмежувати запити студента, його бажання одержати якісну вищу освіту, нанести моральну чи будь-яку іншу шкоду через впровадження в Україні Болонського процесу не існує.


  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка