Всеукраїнський психолого-педагогічний проект «Вибір успішної професії»



Сторінка1/3
Дата конвертації08.03.2016
Розмір0.57 Mb.
  1   2   3
Всеукраїнський психолого-педагогічний проект

«Вибір успішної професії»

Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3

Профорієнтація та психологія професійного розвитку.

Психологічне дослідження,

проведене у 2009-2010 навчальному році практичним

психологом Харитоновою Світланою Миколаївною.

ПЛАН

І. ВСТУП.

1. Вибір успішної професії – потреба часу.

2. Мета і цілі проекту «Вибір успішної професії».

3. Роль психолога у реалізації проекту.

4. Вимоги профільної освіти до особистості учня.

а) результати дослідження по проекту ( 10-а, 10-б класи).

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

2. Особистісна готовність старшокласника до професійного навчання.

а) результати діагностики 10-х класів.

ІІІ. ВИСНОВКИ. «ВИБІР УСПІШНОЇ ПРОФЕСІЇ – СПІЛЬНА СПРАВА НАУКИ І ПРАКТИКИ».

Вибір успішної професії – потреба часу.

Вибір профілю навчання у старших класах загальноосвітньої школи — чи не найголовніше питання для юної особистості, батьків і вчителів. Це питання обговорюється в сім'ях, самими старшокласниками і чим ближче до закінчення школи, тим стає значущішим, а іноді й драматичним. Чи правильним був вибір профілю навчання у школі чи класі? Чи не даремно витрачені роки навчання за обраним профілем? Що можна ще зробити, аби наступний вибір напрямку професійної підготовки у вищому навчальному закладі точніше відповідав все чіткіше усвідомлюваним уподобанням, інтересам, здібностям?

Саме такі запитання доцільно задавати у VIII чи IX класі, коли доводиться обирати профіль навчання у школі. З приводу вступу до престижного класу економічного, юридичного, гуманітарного, фізико-математичного профілю в сім'ї точаться дискусії, відбуваються переговори батьків з дирекцією і вчителями елітних шкіл. І коли все, здавалося б, вже остаточно вирішено, в першій чверті дев'ятого класу, дитина раптово не хоче йти у школу, висуває ультиматум або, навпаки, покірно відбуває час, а потім вступає до вищого навчального закладу іншого профілю.

Проте, частина старшокласників все ж таки задоволена своїм профільним класом і школою, вдячна вчителям і батькам за правильний вибір. Чому так сталося в першому і в другому випадку? Питання, питання, питання... Чим раніше вони виникають і знаходяться на них відповіді, тим краще буде для всіх зацікавлених сторін, і передусім — для самої юної особистості.



підготовка молоді до вибору професії в сучасних умовах.

Свідоме ставлення до вибору професії ми розуміємо як мотивовану діяльність учнівської молоді, спрямовану на ознайомлення із змістом професії, практичну апробацію своїх можливостей, оволодіння активними способами підготовки до майбутньої праці, самовиховання професійно важливих якостей.

Проблема формування в учнів свідомого ставлення до праці та вибору професії ще недостатньо вивчена педагогічною та психологічною наукою. Категорія ''ставлення" в науковій літературі багатьма вченими трактується по-різному.

Так. А. Маркова вважає, що ставлення - це внутрішня позиція в оцінці навколишньої діяльності, іншої людини, самої себе.

На думку Н. Морозової, ставлення є видом інтересу, нижчий його етап. Воно являє собою грунт, на якому формується справжній інтерес. Виникнення відносин Н.Морозова поєднує з переживаннями, пов'язаними з об'єктом, діяльністю.

Таким чином, знання, зміст є спонукальною силою, виражає ставлення мотиву до безпосередньої дії.

Стосовно проблеми профорієнтації свідоме ставлення учнівської молоді до вибору професії виникає на основі усвідомленості соціальної та особистої значущості професії.
До усвідомлення соціальної ролі проблеми вибору професії належить розуміння учнем зв'язку вибору професії із загальною проблемою прискорення соціально-економічного розвитку країни, підвищенням продуктивності праці, забезпеченням усіх галузей народного господарства стабільними кадрами, які здатні своєю діяльністю розвивати ринкову інфраструктуру.

Особливістю вибору професії в сучасних умовах є спрямованість на професії економічного, а також правничого напрямку. Тому зараз більшість ВНЗ відкривають економічні факультети, кафедри, а приватні ВНЗ - переважно проводять підготовку фахівців з економічних дисциплін як стаціонарної форми навчання, так і екстернату. Тобто іде процес: платіть гроші - диплом отримаєте. У той же час жоден приватний ВНЗ не здійснює підготовки фахівців з інженерних професій, бо вони сьогодні - непрестижні, хоч і дуже потрібні.

Свідоме ставлення до вибору професії - це, насамперед, наявність необхідних знань. До таких, у першу чергу, слід віднести системні знання про різні сфери людської діяльності, види і типи професій, їх зміст.

Профорієнтаційна скерованість молоді на ринкову економіку перш за все вимагає знань з основ економіки, теорії управління менеджменту, діяльності та орієнтації в ринковому середовищі маркетингу, патентознавства, забезпечення і володіння інформацією - основ інформації та інформатики. Тут варто зауважити, що кожна професія вимагає глибоких професійних знань як основи продуктивної і ефективної праці, і цьому не може бути заперечень, але знання економічних дисциплін на сучасному етапі необхідне молоді в будь-якій галузі діяльності.

Усвідомленість знань передбачає не тільки розуміння різних суттєвих і несуттєвих зв'язків, але й шляхів їх одержання, способів становлення. Мова йде про методологічні знання. Щодо вибору професії, це означає навчити школярів одержувати профорієнтаційні знання, а також оволодівати способами підготовки до майбутньої трудової діяльності в нових формах господарювання. Свідоме ставлення до вибору професії
передбачає дійовий підхід до професійного самовизначення. Це означає, що знання та уміння учні повинні застосовувати в пізнавально-практичній діяльності, керуватися ними. І в кінцевому підсумку повинно привести до обгрунтованого вибору професії.

Таким чином, свідоме ставлення до вибору професії - це мотивована спрямованість особистості на:

усвідомлення соціального та особистого значення вибору професії;


оволодіння системними профорієнтаційними знаннями;

активні способи підготовки до майбутньої праці і практична апробація своїх можливостей;

самовиховання професійно важливих якостей.

Для виявлення свідомого ставлення до вибору професії та чинників, які визначають його сформованість, автором спільно з НДІ педагогіки - лабораторією профорієнтації та трудового навчання, старшими науковими співробітниками, кандидатами педагогічних наук М. П. Тименком та Г. Є. Левченком проведено констатуючий експеримент у школі в зв’язку із впровадження пихолого-педагогічного курсу «Вибір успішної професії» та «Основи інтелектуальної власності». Виявлення подібних закономірностей у професійному самовизначенні та свідомому ставленні до вибору професії стало вихідним етапом у визначенні та розробці системи педагогічних засобів ефективного формування у старших підлітків свідомого ставлення до вибору успішної професії, побудови кар’єри щодо обраної професії.

Всього дослідженнями було охоплено 57 учнів 10-х, а потім 11-х класів та 78 учнів 9-х класів. Під час експерименту проведено анкетне опитування, проаналізовано завдання з визначення рівня самооцінки. Крім того, проведено бесіди групового та індивідуального характеру, у процесі яких зібрано дані про різні аспекти професійного самовизначення учнів та їх ставлення до цієї проблеми в цілому.

Проаналізовані анкети, основою яких стала система показників, що відображають ступінь усвідомленості особистісного та суспільного значення професії, наявність системних профорієнтаційних знань про обрану професію, характерні особливості професійних планів, самооцінки.

Аналіз відповідей на запитання "Чому суспільству не байдуже, чи правильно ти вибрав професію?" показав, що більшість учнів не усвідомлює значення правильного вибору професії для розвитку суспільства. 70% школярів взагалі нічого не відповіли на це запитання, 30% - частково розуміють значення вибору професії для суспільства, але дають в основному узагальнену відповідь: "Від цього залежить багатство країни"; "Чим більше буде людина приносити користі суспільству - тим більший його добробут".

Особистісне значення вибору професії школярам більш зрозуміле. Майже всі вони вбачають у правильному виборі професії джерело особистого добробуту і щастя.

Таким чином, виявлено протиріччя між майже незнанням суспільного значення правильного вибору професії та узагальненим знанням його особистісного змісту.

Виявлена гетерогенність у знаннях не може сприяти виникненню спонукального мотиву до професійного самовизначення, формування соціальне значущих мотивів вибору професії. Варто відзначити, що молодь при підготовці до вибору професії віддає перевагу читанню науково-популярної, художньої літератури, перегляду фільмів із відповідної тематики, а також ґрунтовному вивченню предметів, важливих для освоєння професії. Особливо вартісним для вибору професії є одержання інформації від батьків, друзів, знайомих. Практика також підтверджує, що вибір професії залежить від того, які навчальні заклади є в регіоні поблизу місця проживання. Цей чинник залишається основним, крім того, враховується можливість вступу на державну форму навчання (безкоштовну) чи за відповідну плату, яка встановлюється окремими навчальними закладами надто високою.



Ми вважаємо, що пошук кращих напрямків профконсультаційної діяльності з учнівською молоддю в нашій школі веде до свідомого вибору професії, морального задоволення особистості і в кінцевому результаті - приносить користь суспільству.

Правильно організована профконсультаційна робота є найважливішим чинником формування усвідомленого, обгрунтованого вибору професії. Результативність профконсультації значною мірою залежить від того, як загальна цільова установка конкретизується в завданнях, змісті та методах здійснюваної роботи відповідно до вікових та індивідуальних особливостей, а також рівня поінформованості учня про обрану професію. Провідне місце в перебудові системи підготовки молоді до праці в ринковій економіці повинно належати оптимізації професійного самовизначення, критерієм якого є свідомий вибір професії та усвідомлення свого місця в суспільстві. За умови, якщо працюють галузі виробництва, іде процес відтворення засобів виробництва та створення матеріальних благ для ринку. Ринкова економіка набирає розвитку на конкурентній основі, то вимагає від освітніх закладів підготовки фахівців різних напрямків діяльності.

Для вирішення таких проблемних завдань доцільно в школах ввести курс "Вибір професії» або «Людина і праця», який викладається в нашій школі упродовж другого навчального року, проведення поетапних профконсультацій (диференційований підхід) про ринок та його інфраструктуру, необхідні сучасному суспільству професії. Це дає можливість проводити облік особливостей діючих об'єктивних і суб'єктивних чинників, що впливають на учнівську молодь, а також ознайомлення і вивчення різних напрямків професій, їх значення у суспільстві, потреби у спеціалістах даної професії на ринку праці у регіоні. Слід роз'яснювати, що підготовка спеціалістів одного напрямку створює для них же труднощі у працевлаштуванні після закінчення навчального закладу, а деколи зразу ж вимагає перекваліфікації, нового процесу навчання, що с додатковими витратами коштів як для особистості, так і для держави. Варто відзначити, що старшокласники більше усвідомлюють соціальну значимість вибору професії, у них поступово формуються ціннісні уявлення про працю, що сприяє зосередженню уваги на виборі професії при цілеспрямованій профконсультаційній діяльності.

Головна мета проведення профконсультацій в нашій школі - це підвищення ефективності підготовки молоді до усвідомленого вибору професії, на яку є великий попит на ринку, а також орієнтування молоді на подальше професійне навчання.

Виходячи з цієї мети, слід виділити такі напрямки профконсультації:


  • вивчення індивідуальних інтересів і нахилів учнів, їх цілеспрямований розвиток;
    формування у школярів суспільне значущих мотивів вибору професії:
    консультування учнів з питань продовження освіти, вибору професії та працевлаштування.
    У нинішніх умовах профконсультація характеризується такими напрямками:

  • цілеспрямована планова робота із старшокласниками з вивчення та розвитку професійних інтересів;

  • участь старшокласників у продуктивній праці безпосередньо на різних видах підприємств;

  • консультування учнів з питань продовження освіти, вибору професії та працевлаштування.

Профконсультація з виховного боку має два аспекти. По-перше, це виховна дія на професійні інтереси молоді, тобто сприяння формуванню у неї позитивних мотивів вибору професії, що забезпечують узгодженість інтересів особистості та суспільства. По-друге, профконсультація характеризується виховною спрямованістю.

Вибір професії - це складний процес, на який впливає багато чинників, а саме:



  • макросередовище, що діє на мотиви вибору професії;

  • особистісні особливості: мотиви, інтереси, нахили, здібності, рівень їх якостей, рівень освітньої та професійної підготовки;

  • потреби народного господарства в кадрах, характерні вимоги до професії.

Врахування названих чинників - необхідна умова добре організованої професійної консультації. Адже це підвищує рівень вільного професійного самовизначення особистості, а також ймовірність правильного вибору професії.

На нашу думку, профконсультації в школах доцільно проводити в межах єдиної системи з використанням диференційованого підходу, що зводиться до наступних 7 етапів:


1. Попередня (підготовча) профконсультаціяc:\program files (x86)\microsoft office\media\office12\lines\bd21340_.gif

здійснюється в школі вчителями, методистами з профорієнтації. Вони, ознайомившись з першими професійними намірами учнів, обговорюють, наскільки раціональні ці наміри, на скільки відповідають успішності, інтересам, нахилам, стану здоров'я, характеру учнів. Тоді з висновками обговорень під час індивідуальних бесід ознайомлюють учнів, схвалюють їх вибір і рекомендують для ознайомлення з професійними матеріалами.



2. Інформаційно-довідкова консультація c:\program files (x86)\microsoft office\media\office12\lines\bd21340_.gif

це компонент системи професійної консультації, який з урахуванням результатів попереднього етапу на інформаційно - професіографічних матеріалах (відомості про потреби базових підприємств району, міста, області, держави в цілому в кадрах, правила прийому та вимоги навчання у вищих навчальних закладах тощо) знайомить учнів із певною групою професій, поглиблює і коригує їх знання до напрямку вибраних професій. Тут слід зазначити, що потреба нині в кадрах на підприємствах є особливо несприятливою: значне скорочення працівників, безробіття, пропозиція працівників перевищує попит у десятки разів. Це ускладнює професійну орієнтованість молоді.



3. Початкова формуюча профконсультація c:\program files (x86)\microsoft office\media\office12\lines\bd21340_.gif

призначена для поглиблення знань учнів про професії, одержаних на попередніх профконсультаціях, формування у них елементарних умінь з даної професії (профіль навчання в школі), наприклад: швеї, бухгалтера, оператора тощо.



4. Уточнювальна профконсультація c:\program files (x86)\microsoft office\media\office12\lines\bd21340_.gif

це сукупність заходів, спрямованих на виявлення відповідності знань, нахилів і здібностей учня вимогам професії, що обирається. При відносно високому ступені відповідності коригуюча профконсультація не проводиться.



5. Коригуюча профконсультація c:\program files (x86)\microsoft office\media\office12\lines\bd21340_.gif

використовуючи результати попередніх етапів та психолофізіологічних обстежень, коректує неточний чи неправильний вибір школяра і спрямовує його на таку діяльність, яка б сприяла більш точному виявленню його придатності та покликання.



6. Основна формуюча профконсультація c:\program files (x86)\microsoft office\media\office12\lines\bd21340_.gif

призначена для продовження формування у школяра знань, умінь та навичок з даної професії, якщо таке формування проводилось початковою формуючою профконсультацією. Основна формуюча профконсультація "підводить" старшокласника до певної професії.



7. Контрольна профконсультація c:\program files (x86)\microsoft office\media\office12\lines\bd21340_.gif

ставить завдання уточнити, наскільки правильно учень вибрав професію, перевірити, чи добре проведені коригуючі консультації, під час яких перевірялися психологічна та фізична адаптації учня, а також дає рекомендації відносно подальшого професійного удосконалення і правильного самовизначення.



Таким чином, розглянуті і рекомендовані нами психолого-педагогічні аспекти профконсультаційної підготовки молоді до вибору професії в освіті дають основу формування у старшокласників готовності до вибору професії.c:\users\владелец\pictures\организатор клипов (microsoft)\j0439302.jpg

вибір успішної професії




Соціально-психологічна служба



c:\users\владелец\pictures\организатор клипов (microsoft)\j0439805.pngc:\users\владелец\pictures\организатор клипов (microsoft)\j0439805.png
Діагностика

Розвиток та самовдосконалення







Консультування учнів та батьків, професіографія

«Пізнаю себе»

«Партнерство»

«Діловий контакт»

«Людина і праця»






учні






батьки

учителі




Психолого-педагогічний семінар «Шлях до професійного зростання»

Рада школи батьківські конференції

Батьківський всеобуч

Система виховної роботи


Роль психолога у реалізації проекту.

Обираючи профіль навчання у спеціалізованій загальноосвітній школі, у класі, учень має усвідомити, що він реально визначає загальний профіль майбутньої трудової діяльності, що є передумовою для обрання пізніше певної професії і далі — конкретної спеціальності в її межах.

Профільна підготовка відрізняється від загальноосвітньої підготовки більш конкретними професійно орієнтованими характеристиками мотивів, цілей, засобів і результатів навчальної, продуктивної, творчої діяльності, які виступають по відношенню до учня у вигляді певних вимог. Можна сказати й інакше. У старшій школі учень мусить перейти від більш загального, точніше, загальноосвітнього профілю до більш конкретного профілю діяльності, який передбачає певну спеціалізацію, концентрацію навчальної діяльності навколо визначеної групи професій. З часом така орієнтація буде ще більше звужуватись і наприкінці шкільного, власне профільного, навчання має відбутись конкретизація вибору напрямку професійної підготовки у ПТНЗ чи ВНЗ. У процесі професійного навчання за обраною професією, наприклад, лікаря, з часом визначається і освоюється певна спеціальність — терапевт, педіатр, стоматолог, ортопед, кардіолог, невропатолог тощо.

Все це відноситься до існуючих в українських спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах профілів — природничо-наукового, хіміко-біологічного, технічного, гуманітарного, естетичного, лінгвістичного, медичного, екологічного, економічного, спортивного тощо.



Отже, підготовка учня до вибору профілю навчання — це фактично перший серйозний етап вибору професії. Тому на даному етапі активізуються профорієнтаційні заходи школи та її служб, передусім, психологічної служби. У зв'язку з цим, готовність учня до профільного навчання має базуватись на орієнтації у світі професій та у вимогах з їх боку до власної особистості.
Психологічний супровід профільного навчання в школі.

Тести здібностей

опитувальники

шкільна успішність

тести досягнень



кваліфікаційні тести

анкети, інтерв’ю

бесіди

СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ТЕСТУВАННЯ, ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ


медичний огляд

інтерв’ю

Здібності

Інтереси

Знання

Уміння

навички навички

Становище сім`ї

Особистісні особливості

Стан здоров’я
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка