Всеукраїнський психолого-педагогічний проект «Вибір успішної професії»



Сторінка3/3
Дата конвертації08.03.2016
Розмір0.57 Mb.
1   2   3

п/п

То

Ток

Тс

1

4

4

3,1

2

2

2

2,9

3

5

5

3,9

4

3

3

2,4

5

1

1

0,9




1

4

4

2,4

2

2

2,1

2,0

3

5

5

6,1

4

3

3,2

3,2

5

1

1,2

1,1

6

2

2

1,9

7

4

4

2,8

8

1

1,2

1,2

9

3

3

2,7

10

5

5

6,1




30

ΣΤо

30,7

ΣΤок

26,6

ΣΤс


Примітка: при пред'явленні інтервалів дослідник може дещо помилитись, тому у колонці Ток слід записувати реальну тривалість експонованих інтервалів.


Отже, для даної дитини тау-тип дорівнює 0,87 сек.

Що це означає, буде зрозуміло з подальшого викладу матеріалу.

Використовуючи формулу середньоквадратичного відхилення:

де: х1 — величини ряду Τс вимірювання відтворення часових інтервалів, Мх — середнє значення, а N — число вимірювань (N= 10), можна визначити точність «ходу біологічного годинника» піддослідного, а через це — задатки обдарованої (δ≤ 0,05), посередньої (δ = 0,05 + 0,15) або недостатньо інтелектуального розвинутої (δ ≥ 0,15) людини.

В ході ретельного наукового вивчення результатів експериментів із багатьма тисячами піддослідних професор Б.Й.Цуканов встановив, що «чисті» холерики «поспішають» і відтворюють сигнали швидше, їх тау-тип дорівнює 0,7 сек.; «чисті» сангвініки теж «поспішають», але менше, їх тау-тип сягає 0,8 сек.; «чисті» меланхоліки відтворюють часові інтервали найточніше, їх тау-тип дорівнює 1,0 сек.; «чисті» флегматики «запізнюються» — їх тау-тип найбільший — 1,1 сек. Дослідник виявив також п'ятий, середній тип темпераменту — врівноважений — його тау-тип сягає 0,9 сек. Було встановлено, що у людській популяції представники «чистих» і «проміжних» типів розподіляються по всій шкалі тау-типів — від 0,7сек. до 1,1 сек. Б.Й.Цукановим було підраховано кількісний склад представників різних типів — холероїдів (14%), сангвіноїдів (44%), врівноважених (4%), меланхолоїдів (29%) і флегматоїдів (9%) серед усієї людської популяції. Це можна представити схематично на наступному малюнку.c:\users\владелец\pictures\оформления\новый клипарт\таблица4.png


Рис.1 Розподіл людей за типами темпераменту згідно з теорією Б.Й. Цуканова
Вже ці фундаментальні дані Б.Й.Цуканова свідчать про те, що люди від народження принципово відрізняються якнайменше відносно часових вимог з боку тих видів людської діяльності, до яких з часом вони мусять залучатись — ігрових, навчальних, спілкування, трудових, продуктивних, творчих, професійних. Холероїди «поспішають» і можуть раніше, достроково виконати діяльність, флегматоїди запізнюються, їм не вистачає часу, вони впадають у стан цейтноту. У найбільш вигідному становищі знаходяться сангвіноїди, як найбільш чисельна група людської популяції. На цю групу, і частково на меланхолоїдів, «налаштовані» часові нормативи виконання людських діяльностей. В цілому, часова диспозиція різних типологічних групу зазначеному діапазоні тау-типів має принципове значення для визначення успішності вибору і здійснення конкретними представниками того чи того типу темпераменту виду профільного навчання і професійної діяльності.

Так, для холероїдів і сангвіноїдів більше підходять швидкі, моторні й енергоємні види діяльності — спортивна, менеджментська, виробнича, технологічна, хореографічна, сільськогосподарська, економічна і тому подібні — та відповідні до них профілі навчання.

Для флегматоїдів найбільш адекватні повільні, а для меланхолоїдів — ще й мало енергоємні види діяльності — індовідуальна природничо-наукова, мистецтвознавча, народних ремесел тощо — та відповідні профілі навчання. c:\users\владелец\pictures\оформления\новый клипарт\таблица.png


Рис.2 Графіки залежності сили збудження (Зб.), сили гальмування (Гал.)

та рухливості (Рух.) нервової системи від типу темпераменту

за Б.Й. Цукановим
Більш точно можливості нервової системи за такими її властивостями, як сила процесу збудження, сила процесу гальмування і рухливість, тобто швидкість переходу від збудження до гальмування і навпаки, можуть бути продемонстровані на спеціальну графіку, складеному професором Б.Й.Цукановим, відповідно до тау-типів.
На цих графіках видно, що найбільша сила збудження у холероїдів та флегматоїдів, тому вони є найбільш працездатними за цим процесом. Проте, за силою гальмування флегматоїди переважають усі інші типи, окрім чистих сангвініків, що робить їх практично не втомними. На відміну від них, «чисті» меланхоліки у два рази поступаються флегматоїдам і «чистим» сангвінікам за силою процесів збудження і гальмування, що визначає їх вдвічі меншу працездатність та схильність до швидкої втоми при однаковій за обсягом роботі. «Чисті» ж холерики мають максимальну силу збудження і мінімальну силу гальмування, що і визначає їх імпульсивність, моторність, низьку керованість.

Рухливість нервової системи мінімальна у флегматоїдів, однакова у меланхолоїдів і максимальна у холероїдів. Цікаво, що Б.Й.Цуканову вдалося вирахувати необхідну для відтворення витрачених у стані бадьорості сил, тривалість сну для різних типів темпераменту. Вона збільшується від 5 годин до 9,85 годин від дорослих «середніх» флегматоїдів до «середніх» холероїдів. Це має принципове значення для встановлення правильного режиму сну і бадьорості у представників різних типів темпераменту в умовах напруженого профільного навчання.

Дуже важливим для вибору профілю навчання і майбутньої професії постає виявлений професором Б.Й.Цукановим факт різної часової спрямованості різних типологічних груп — у перспективу, сьогодення та перспектив.

c:\users\владелец\pictures\оформления\новый клипарт\таблица3.png

Рис.3 Нормативна тривалість сну та домінуюча орієнтація спрямованості у часі

для представників різних типів темпераменту за Б.Й. Цукановим
Так, ним було експериментально доведено, що усі холероїди (0,7—0,79) та частина сангвіноїдів (0,8—0,86) мають переважаючу спрямованість у майбутнє, тому для них найбільше підходять такі профілі і професії, як проектно-конструкторський, технологічний, образотворчий, літературний (фантастика), управлінський тощо.

Флегматоїди (1,01—1,1) та частина меланхолоїдів (1,0—0,94) демонструє переважаючу спрямованість у минуле, тому для них найбільше підходять такі профілі та професії, як історичний, архівний, природничо-науковий, філософський, гуманітарний, мистецтвознавчий, театральний, народних ремесел тощо.

Для частини сангвіноїдів (0,86—0,89), врівноважених (0,9) та частини меланхолоїдів (0,91—0,94) переважаючою є часова спрямованість у сьогодення («тут і тепер»), тому для них найбільш доцільні такі профілі навчання і професії, як транспортний, економічний, побутово-обслуговуючий, естетичний, театральний тощо.

Важливі передумови залучення учнів до профільного навчання і далі — до професійної діяльності утворюють такі властивості особистості, що є похідними від типу темпераменту, як «екстраверсія — інтроверсія», «емоційна лабільність (тривожність) — емоційна стабільність (спокій)». їх залежність від тау-типу була виявлена Б.Й.Цукановим і представлена у вигляді таких графіків.
c:\users\владелец\pictures\оформления\новый клипарт\таблица2.png

Рис.4 Графік залежності емоційної стабільності та екстраверсії

від типу темпераменту за Б.Й. Цукановим
Якщо відштовхуватись від цих графіків, то холероїдам і сангвіноїдам, яким властива екстраверсія, доцільно обирати профілі навчання, пов'язані з соціальною активністю, широким і активним спілкуванням, спільною діяльністю, тобто з такими, як гуманітарний, соціологічний, лінгвістичний, юридичний, управлінський, економічний, побутово-обслуговуючий, хореографічний, театральний, педагогічний.

Меланхолоїдам і флегматоїдам же властива інтроверсія, тому для них більш доцільними є такі профілі, як природничо-науковий (індивідуальні, «кабінетні» різновиди наукових профісій), комп'ютерно-інформаційний, дизайнерський, мистецтвознавчий, народних ремесел тощо.

За графіком емоційна лабільність, «тривожність» найбільш властиві «чистим» сангвінікам і «чистим» меланхолікам. Особливо важливими є наслідки тривожності для «чистих» меланхоліків і меланхолоїдів, які примикають до них, оскільки при слабкості нервової системи, схильності до перевтоми, при надмірній чутливості меланхолоїди частіше впадають у стрес, виснажуються, через що їм слід уникати профілів навчання і професій, що пов'язані з інтенсивними соціальними контактами, з екстремальними ситуаціями, високим рівнем відповідальності тощо.

Вказаної особливості позбавлені «чисті» холерики та примикаючі до них холероїди та усі флегматоїди, яким перераховані вище «напружені», «стресогенні» й «відповідальні» профілі і професії не протипоказані.

Традиційною психологією вважається, що представники різних типів темпераменту можуть обирати, опановувати і реалізувати будь-які види профілів і професій. Для цього, за даними деяких психологів, треба лише сформувати адекватний індивідуальний стиль діяльності. Проте, насправді все значно складніше. Оскільки у реальній навчальній та трудовій діяльності практично відсутня диференціація вимог щодо кожного з чотирьох типів темпераменту, то нівельовані щодо усієї людської популяції вимоги ставлять кожну людину з її конкретним типом темпераменту у своєрідну ситуацію, яка визначає різний ступінь співпадання, а фактично — неспівпадання у більшості випадків, між вимогами діяльності та психодинамічними можливостями нервової системи людини. З віком це неспівпадання викликає у більшості людей властиві тільки для них, як представників певної типологічної групи, певне внутріщньоособистісне напруження, або своєрідний особистісний стрес. Нами виділені типові види стресу для кожної типологічної групи.

Так, для холероїдів, базовою емоцією яких вважається гнів, властиві стреси соціальних та міжособистісних конфліктів, неорганізованості, недостатньої контрольованості особистістю своєї поведінки та соціальної ситуації.

Для сангвіноїдів, котрим властиве в якості базового емоційного фону почуття задоволення, притаманні стреси незадоволених амбіцій і очікувань, фрустраційні стреси.

Меланхолоїди, для яких базовою емоцією спеціалісти вважають страх, часто впадають у стрес тривоги, перевтоми, боротьби, виснаження, уявної небезпеки, удаваної загрози тощо.

І, нарешті, флегматоїдам, навіть при їх відомій емоційній інертності, може бути властивий стрес цейтноту та крайнощів заперечення і негативізму.

Накопичені протягом життя стреси і похідні від них стани виснаження адаптаційних можливостей призводять до психологічних відхилень і хвороб. Б.Й.Цуканов підкреслює той факт, що батько медицини Гіпократ визначав тип темпераменту у своїх пацієнтів за так званими переважаючими для кожного типу темпераменту хворобами.

Наприклад, як стверджує у зв'язку з цим Б.Й.Цуканов, холероїдам загрожують такі хвороби, як гепатит, гострий та хронічний холецистит; для сангвіноїдів є небезпека захворіти артеріальною гіпертонією, стенокардією, інфарктом міокарда; врівноважені можуть отримати такі хвороби, як запалення легенів, бронхіти, пієлонефрити, гіпертонію ниркового типу, нирково-кам'яну хворобу; меланхолоїди мають оберігатись від артеріальної гіпертонії, інфаркту та інсульту; флегматоїдам загрожує виразка шлунку тощо.

Особливо небезпечними, за несприятливих умов, стають, на думку Б.Й.Цуканова, так звані фази сингулярності, тобто кінцеві моменти великого біологічного циклу, який вираховується за формулою: 8,51 рік х тау-тип х n, де n — кількість циклів. Зі збільшенням кількості циклів фази сингуляриості стають все більш небезпечними, наприклад, вірогідність інфаркту міокарда різко зростає у кінці 5-го великого біологічного циклу чоловіків та 6-го циклу жінок, котрі належать до підгруп сангвіноїдів (0,8—0,86) та меланхолоїдів (0,94—1,0).



Отже, ціною неправильного, з точки зору можливостей конкретного типу темпераменту, вибору профілю навчання, а далі і професії, може стати виникнення психологічних відхилень і хвороб. Проте, фатальної неминучості їх виникнення може і не бути, якщо правильно обирати своє професійне майбутнє, що і є ознакою адекватної психофізіологічної готовності учня до цієї доленосної події у своєму житті.c:\users\владелец\pictures\организатор клипов (microsoft)\j0439805.png

У зв'язку з цим, нами розглядається явище так званої психодинамічної неконгруентності та конгруентності, тобто відповідності або невідповідності виконуваної людиною діяльності та необхідних для цього якостей особистості можливостям її нервової системи, тобто типові темпераменту. Найбільш яскраві випадки психодинамічпої неконгруентності властиві представникам крайніх, протилежних типів темпераменту — холероїдам і флегматоїдам, коли флегматоїди демонструють надмірну активність та якості особистості холероїдів, і навпаки.

Саме в таких випадках і підвищується ризик виникнення психосоматичних відхилень, зокрема, у таких неконгруентних флегматоїдів — відхилення у кишково-шлунковій сфері, що за тривалої інтенсивної неконгруентності може перейти у виразку шлунку. У нашій практиці зустрічались подібні непоодинокі випадки, коли флегматоїди обирали і відвідували ще в юності хореографічні гуртки, легкоатлетичні секції, а пізніше проходили хореографічну чи спортивну професійну підготовку «за покликанням», але у 30—40 років мусили кидати свою професію саме через гострі кишково-шлункові захворювання.

Подібні чисельні випадки спостерігались і на протилежному краю типологічного діапазону людської популяції, коли деякі холероїди обирали, засвоювали і працювали за професіями, що надто обмежують активність, моторику й емоційність цього нестримного, імпульсивного, непосидючого типу темпераменту.

Платою за неконгруентний вибір профілю навчання і професійної підготовки цими холероїдами ставали гепатит, гострий та хронічний холецистіт.

Треба відмітити, що саме положення холероїдів і флегматоїдів на крайніх позиціях усього типологічного діапазону людської популяції (див.рис. 1) породжує, так би мовити, «явочним (у цей світ) порядком» природжену ситуацію неконгруентиості. Дійсно, 14 % холероїдів протистоїть у спілкуванні та різних видах діяльності 86 % представників усіх інших типів темпераменту, які поступаються їм за рівнем рухливості (див. на рис.2 верхній фрагмент графіка О-Рух). Тому вони змушені штучно гальмувати, обмежувати свою активність, моторику, емоційність, тобто «фатально» включатись у заздалегідь більш повільні, неконгруентні види спільної діяльності й поведінки, формувати в собі неконгруентні у психодинамічному відношенні якості особистості. А це зрештою прирікає їх на накопичення негативних психосоматичних наслідків для здоров'я.

Водночас, 9 % флегматоїдів протистоїть у популяції та суспільстві 91 % представників інших типів темпераменту, що прирікає їх на більш інтенсивну динаміку спілкування у спільних видах діяльності й поведінки, аніж ту, на яку вони «запрограмовані» від народження зі своїм повільним типом темпераменту. Таким чином детермінується знову ж таки неконгруентний, але протилежного плану, тип діяльності, поведінки та особистості, що закріплюється і визначає негативні психосоматичні наслідки вже для флегматоїдів.

У сангвіноїдів і меланхолоїдів окреслені явища неконгруентності частково повторюються — подібно до найближчих до них крайніх типів темпераменту - холеричного, з одного боку, та флегматичного — з іншого.

У деяких сангвіноїдів неконгруентність визначається також неадекватністю між очікуваннями, відповідно до величезних можливостей даного типу темпераменту, високих досягнень та реальними, низькими (через амбіційність, поверховість, детренованість, зниження вольових зусиль тощо) результатами їх діяльності та поведінки.

У деяких же меланхолоїдів неконгруентність визначається невмінням адаптувати, організовувати свої обмежені психофізіологічні можливості, сили, працездатність, високу чутливість і емоційність до реальних умов більш динамічних, енергоємних видів спільної діяльності і соціальної поведінки.



Однією з доцільних форм такої організації є циклічний, мобілізаційно-компенсаторний стиль діяльності та поведінки. При цьому меланхолоїд за включення та виконання діяльності циклічно мобілізує, витрачає і відтворює свої ресурси, начебто запозичуючи їх як у попередньому, так і наступному циклах відпочинку і накопичення енергії. Внаслідок дотримання цього «правила меланхоліка» йому вдається налагодити коливальний мобілізаційно-компенсаториий механізм діяльності та відповідні риси характеру продуктивної людини. Якщо ні, то відбуваються неприродно виснажливі процеси гіпермобілізації та гіперкомпенсації, які на фоні дистресу (хронічного інтенсивного стресу) можуть призвести до нервового зриву, до утворення акцентуйованих рис характеру, тобто до межі, за якою різко підвищується ризик патологічних відхилень.

Отже, для кожного типу темпераменту існує відповідний до отриманого при народженні місця у типологічному діапазоні ризик виникнення психосоматичних і патопсихологічних відхилень. «Статистика» життя, точніше загального способу життя, така, що зрештою все ж таки накопичується певна життєва сума негативних наслідків психодинамічної неконгруентності і тому в середині і в кінці життя людина демонструє цілий букет «хвороб цивілізації». Тому Гіпократ і визначав тип темпераменту через певні хвороби. Рідко кому вдається уникнути вказаного ризику. Цьому сприяє інтуїтивне, випадкове, або цілеспрямоване, науково обґрунтоване застосування ряду засобів — психологічних амортизаторів неконгруентності.c:\users\владелец\pictures\организатор клипов (microsoft)\j0439805.png
c:\users\владелец\pictures\организатор клипов (microsoft)\j0432665.png
Інтелектуальна готовність юної особистості до профільного навчання


c:\program files (x86)\microsoft office\media\office12\lines\bd21340_.gif

Профільне навчання найчастіше відбувається у вигляді поглибленого вивчення певних загальноосвітніх дисциплін та залучення додаткових предметів, що визначає збільшення навантаження передусім на інтелектуальну сферу особистості учнів. Тому інтелектуальна готовність виступає чи не як найважливіша серед інших видів особистісної готовності учнів до профільного навчання.



Це означає, що батьки, вчителі і сам учень мають дбати про актуалізацію і розвиток інтелектуальних здібностей як умови успішності профільного навчання. Мова йде про здатність до уважного і міцного сприймання навчальної інформації, її запам'ятовування, мислительної переробки, тобто аналізу і синтезу, узагальнення і конкретизації, систематизації, індуктивного виводу і дедуктивного використання в процесі постановки і розв'язання різноманітних навчальних, творчих завдань відповідного профілю. Зрозуміло, що учні з високим рівнем розвитку інтелектуальних здібностей мають кращі шанси як у виборі профілю навчання, так і успішного його здійснення. Це особливо важливо для інтелектуально, творчо насичених профілів - природничо-наукового, фізико-математичного, хіміко-біологічного, управлінського тощо. Проте, вияв інтелектуальних здібностей необхідний в опануванні будь-якого профілю, в навчанні за кожним напрямом профільного і професійного навчання.


Рефлексивна готовність учня
c:\users\владелец\pictures\организатор клипов (microsoft)\j0432665.png

c:\program files (x86)\microsoft office\media\office12\lines\bd21340_.gif
Цей вид особистісної готовності виступає як центральний, оскільки стосується самосвідомості як «ядра» особистості. Роль рефлексивної готовності полягає передусім у тому, що профільне навчання на всіх його етапах реалізується переважно через самостійну активність юної особистості, яка в широкому сенсі і визначається як рефлексивна діяльність. Компонентами останньої, за нашими даними, доцільно вважати потребу і мотиви самоусвідомлення, самопізнання, самореалізацію, самоорганізацію, самовиховання, емоційні компоненти самосвідомості саме в контексті профільного навчання. Це означає, що учень має передовсім усвідомити себе суб'єктом профільного навчання, тобто ініціатором, організатором, реалізатором, від якого залежить успіх здійснення такого навчання.

Не ускладнюючи цього питання, вкажемо на важливість такого компоненту, як самопізнання, яке включає процеси самоаналізу, синтетичного порівняння своїх особистісних якостей з вимогами профілю і професії, самооцінки відповідності між ними, самоприйняття профілю для себе та самопрограмування своїх дій по вибору і опануванню профіля.
c:\users\владелец\pictures\организатор клипов (microsoft)\j0432665.png
Характерологічна готовність юної особистості


c:\program files (x86)\microsoft office\media\office12\lines\bd21340_.gif
При виборі і опануванні профільного навчання слід враховувати наявні риси
характеру юної особистості. Адже сам процес і результат цього етапу професійного самовизначення може істотно залежати від ставлення до навколишнього світу, суспільства, людей, речей, до себе, які визнаються сталими і водночас такими, що можуть поступово змінюватись, індивідуально-психологічними властивостями особистості школяра. Тому доцільно виявляти головні риси характеру у зіставленні з вимогами профільного навчання. При цьому можна використовувати і добре відомі методи визначення рис характеру. Ми використовуємо у своїй психолого-педагогічиій практиці такі тести, як особистісний опитувальник для дітей С.Е.Айзенк та модифікований С.І.Подмазіним опитувальник А.Є.Лічко — К.Леонгарда
для ідентифікації типів акцентуацій характеру у підлітків та ін.

c:\users\владелец\pictures\организатор клипов (microsoft)\j0432665.png
Комунікативна готовність старшого школяра


c:\program files (x86)\microsoft office\media\office12\lines\bd21340_.gif
Знання цього виду готовності важливе для самовизначення учня стосовно, передусім, таких напрямів і профілів, як соціально-гуманітарний (іноземні мови, історико-філологічний, історико-правознавчий профілі тощо); природничо-математичний напрям (комп'ютерна техніка, математико-економічний профіль тощо); військовий профіль; художньо-естетичний напрям (вокально-хоровий, вокально-інструментальний, театральний профілі тощо); управлінський, політичний, дипломатичний, лінгвістичний, педагогічний, соціологічний, соціономічний профілі тощо.

Комунікативну або спілкувальну готовність слід розглядати в її повному соціально-психологічному складі, тобто таку, що містить якнайменше п'ять компонентів:

  1. Потребнісно-мотиваційний компонент, тобто розвинутість потреб, мотивів, інтересів, зацікавленості у спілкувати в умовах профільного навчання.

  2. Комунікативний компонент, пов'язаний зі сформованістю умінь і навичок комунікації, тобто обміну інформації на вербальному та невербальному рівнях, на різних мовах, у формі діалогу і монологу, бесіди, дискусії, у публічних та інтимних різновидах тощо.

  3. Перцептивний компонент, тобто здатність учня до взаєморозуміння у процесі спілкування, до врахування особистісних властивостей як себе, так і партнерів у спілкуванні.

  4. Важливим компонентом спілкування є інтеракція, тобто здатність до взаємодії з партнером у спілкуванні. Мова йде про рольову комунікативну поведінку як лідера, організатора групи, менеджера, або як підлеглого, виконавця, рядового члена групи тощо.

  5. Емоційно-почуттєвий компонент, який виявляється у здатності учня до емоційної саморегуляції в процесі спілкування, до володіння такими власне комунікативними емоціями, як симпатія, антипатія, емпатія.



результати психологічного дослідження по проектуc:\users\владелец\pictures\организатор клипов (microsoft)\j0441461.png
Рівень професійної готовності учнів на початку вивчення курсу

Людина і праця”


9--А





9--б





9--в


Порівняльна діаграма здатності до професійного самовизначення

учасників проекту “ Вибір успішної професії ”, учнів 11-А класу

(результати минулого2008-2009 н.р. та нинішнього 2009-2010 н.р.)

11--а

10--а


Порівняльна діаграма здатності до професійного самовизначення

учасників проекту “ Вибір успішної професії ”, учнів 11-Б класу

(результати минулого2008-2009 н.р. та нинішнього 2009-2010 н.р.)





11- б

10- б


Порівняльна діаграма раціональності мислення учасників проекту

« Вибір успішної професії», учнів 11-х класів

(результати минулого2008-2009 н.р. та нинішнього 2009-2010 н.р.)
10-А клас (2008-2009 н.р.) 10-Б клас (2008-2009 н.р.)

Показники раціональності мислення:

песимістичне ставлення

взаємодопомога

відчуття провини – обвинувачення

емоційна зверхреактивність

прагнення досконалості результати учнів 11-х класів (2009-2010 н.р.)

залежність від загальної думки

загальний рівень

Результати дослідження мотивів вибору професії

учнями 9-А, 9-Б та 9-В класів (2009-2010 н.р.)

«Вибір успішної професії залежить від мене»

c:\program files\microsoft office\media\office12\lines\bd10358_.gif

Підводячи підсумки психологічного дослідження, зазначимо, що учні 9-х та 10-х класів відповідально та серйозно ставляться до вибору майбутньої професії. Особливо видно їхню активну життєву позицію з есе «Вибір успішної професії залежить від мене», яке було запропоновано старшокласникам нещодавно. Важливо те, що школярі спираються в своїх роботах на відомі твори літератури, мистецтва, кінематографу, приклади з життя рідних, знайомих, батьків та старших товаришів.

Найбільшу цінність в цих роздумах складає їх віра в те, що професійний шлях залежить від власних здібностей і талантів, навичок і знань, а не від кількості вкладених грошей і респектабельних родичів з «волохатою рукою». Дуже радує, що в своєму виборі старшокласники спираються на знання власних можливостей, мають реальне уявлення про «модні» чи «бажані» професії, розмірковують над тим, чи дійсно ці професії підходять саме їм, не бояться йти всупереч загальноприйнятій думці чи натиску з боку дорослих.

В учнівських роботах присутні певні сумніви щодо впливу оточення на вибір молодої людини, недовіра у розширенні ринку професій, песимізм при оцінці реальних можливостей молодих спеціалістів застосувати свої знання на практиці. Учні розуміють, що ідеальних умов для професійного зростання немає і бути не може.

Інший дуже важливий фактор професійного самоусвідомлення полягає в тому, що учні 10-х класів не відкидають пізнавальних потреб у світі професій. Вони розуміють, що світ професій постійно змінюється, і знати всі їх фактично неможливо. Тому діти приймають допомогу дорослих як необхідну, важливу інформацію про певний вид професійної діяльності. Але мати інформацію для того, щоб зробити самостійний вибір. Наші дорослі діти прагнуть обирати самі, і помилятися самі, і досягати успіху самі, і вдосконалюватися самі, і жити, врешті-решт самі.

Тому ми: педагоги, учні, батьки, керівники проекту «Вибір успішної професії» задоволені можливістю мати інформацію для вибору, змінювати своє ставлення до майбутньої трудової діяльності, робити дослідження зараз, помилятися і набувати досвід зараз, щоб у майбутньому досягти професійних і кар’єрних вершин, стати професіоналом своєї справи, бути щасливим в роботі і в житті.




1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка