Вступ (1 год.) Розвиток української мови



Сторінка1/10
Дата конвертації23.02.2016
Розмір2.03 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
9 клас мова Урок № 1

Тема: Вступ (1 год.) Розвиток української мови

Мета: розширити відомості дев'ятикласників про процес і результат розвитку української мови в ході історичного становлення українського суспільства та його культури; сформувати вміння визначати основні періоди розвитку мови, характеризувати особливості їх; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти осмисленню ролі мови як найважливішого, найбагатшого і найміцнішого зв'язку поколінь.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ



  1. Організаційний момент

  2. Ознайомлення дев'ятикласників з темою, метою й завданнями уроку

III. Розвиток неперервної пошукової пізнавальної активності дев'ятикласників

Навчальне аудіювання

► Уважно прослухати висловлювання. У якому стилі воно оформлено? Довести це. Визначити тему й основну думку почутого.

Український народ спершу обслуговувала спільнослов'янська мова — старослов'янська, або церковнослов'янська (назва виникла у зв'язку з переважно виконуваними цією мовою функціями). Оригінальні твори, написані цією мовою, поділяли на три стилі: високий, середній і «низький». Високий був класичним церковнослов'янським, середній — церковнослов'янським з багатьма місцевими вкрапленнями, «низький» — русько-українським з церковнослов'янськими вкрапленнями. Проте непрохідної межі між цими стилями не було: так, окремі уривки з агіографічної літератури (високий стиль) майже повністю збігаються з відповідними уривками з Іпатіївського літопису (середній стиль).

Староукраїнська літературна мова розвивалася на основі «низького» стилю — юридично-ділових документів. Церковнослов'янізми поступово замінювалися руськими словами, але активно запозичувалася й іншослов'янська лексика, зокрема чеська й польська. Через польську мову входили в староукраїнську й слова з інших мов, зокрема з німецької. Староукраїнська літературна мова досягає розквіту в XVII ст. — на початку XVIII ст., але згодом поступово замінюється слов'яноруською, у якій переважали церковнослов'янські елементи, і зрештою занепадає, здаючи свої позиції російській мові. З кінця XVIII ст. зароджується нова українська літературна мова на народній основі з окремими елементами давньої. Але її функціональні можливості були обмежені — вона вживалася тільки в белетристиці й частково в листуванні. Тарас Шевченко довів цю мову до блиску, що послужило поштовхом до її дальшого розвитку у творах його послідовників — Марка Вовчка, Л. Глібова, І. Нечуя-Левицького, А. Свидницького, Ю. Федьковича, Панаса Мирного та ін.

Кінець XIX — початок XX ст. позначені намаганням виробити українську публіцистичну й наукову мову з власною термінологією. У 20-ті роки XX ст. багато було зроблено і для утвердження української термінології, і для освіти українською мовою, і для розвитку книговидання.

Тепер наша мова могла б про себе сказати словами П. Тичини:

Щоб жить — ні в кого права не питаюсь,

Щоб жить — я всі кайдани розірву,

Я стверджуюсь, я утверждаюсь,

Бо я живу.



В. Русанівський

► Стисло переказати прослуханий текст.

Формування термінологічного апарату дев'ятикласників (робота з довідковою літературою)

► Як ви розумієте поняття походження мови й еволюція мови? Чи тотожні ці сполучення слів? Свої міркування зіставити з матеріалом довідників чи енциклопедичних словників.



Еволюція — процес зміни, розвитку кого-, чого-небудь.

Походження — виникнення, утворення, поява чого-небудь як наслідок якихось подій, процесів, явищ (Великий тлумачний словник сучасної української мови. — К: Перун, 2002).

Походження мови — передумови і початки розвитку мовної діяльності суспільства. Як одна з основних ознак суспільства мова почала формуватися на етапі появи первісної людини. Це було тривале поступове перетворення біологічно зумовлених неусвідомлюваних інстинктивних вигуків в осмислені звукові засоби комунікації давніх людей. Припадало воно в основному на другу половину неандертальської фази розвитку людини (мустьєрська епоха в кінці раннього палеоліту). Вирішальною соціальною передумовою був поступовий перехід до справжньої трудової діяльності, пов'язаної з виготовленням знарядь праці. Суспільний характер праці, необхідність координації дій учасників трудового процесу викликали потребу у свідомому застосуванні певних звукових сигналів. Іншою об'єктивною передумовою формування мови була здатність предка людини відтворювати низку спадково закріплених вигуків, які інстинктивно пов'язувалися з певними типовими для стада істотними життєвими ситуаціями — небезпекою, появою здобичі, зміною напряму руху тощо. Поступово такі вигуки почали свідомо застосовуватися первісними людьми у зв'язку з відповідними діями, спочатку в самій трудовій ситуації, а згодом і поза нею як її позначення. Припускають, що до початку розвитку звукової мови на основі інстинктивних вигуків, а частково й пізніше, предки первісних людей протягом тривалого часу (можливо 2-3 млн. років) спілкувалися за допомогою жестів (З енциклопедії «Українська мова»).

IV. Виконання системи завдань творчого характеру

Дослідження-відновлення на основі тексту

► Виразно прочитати текст. Дібрати заголовок. Визначити речення, у якому розкривається основна думка висловлювання.

Свою історію має й українська графіка (як і білоруська, болгарська, македонська, російська, сербська). Вона бере свій початок від старослов'янського письма. У нинішньому українському алфавіті є тільки дві літери, що їх не було в кирило-мефодіївській абетці — це ґ, яка відома з кінця XVI ст. і набула поширення в XVII ст., та ї, що перебрала на себе функції позначення сполучення й+і. Слід ще згадати про специфікацію в українському правописі літер е, є, відсутню в інших кириличних правописах. Решта літер — по ті. що їх, на думку Івана Огієнка, знали вже в давньокиївський період, принаймні з VII ст. н. е. Правда, у старослов'янському алфавіті були й такі літери, які не відповідали жодним українським звукам, а тому вживалися непослідовно, а потім і зовсім зникли.

Отже, якщо брати до уваги графіку, то український правопис бере свій початок від кінця минулого тисячоліття. Щоправда, остаточне його становлення припадає аж на початок XX ст. Треба згадати й про те, що від 1708 року змінилося накреслення літер: традиційну кирилицю замінено так званою «гражданкою» — спрощеним кириличним письмом.

З розвитком нової української літературної мови — від часу відання «Енеїди» І. Котляревського — виникла потреба в зміні традиційного письма Письменники, які писали живою українською мовою, мусили шукати засобів передавати справжнє звучання слів, а не йти за їх давнім традиційним написанням. Пошук цей був великою мірою стихійним, а тому він 1798 до 1905 року нараховується близько 50 різних правописних систем (З Українського правопису).

► На основі опрацьованого тексту відновити твердження.


  1. Український правопис бере свій початок...

  2. Остаточне становлення українського правопису припадає...

  1. У нинішньому українському алфавіті є тільки дві літери, що їх не було в кирило-мефодіївській абетці,...

  2. В інших кириличних правописах відсутня характерна українському правопису літера...

  3. Від 1798 до 1905 року нараховується ... різних правописних систем.

► Назвати, з яких підсистем, окрім графіки, складається правопис кожної мови.

Методичний коментар. Правопис кожної мови складається з трьох підсистем: графіки (літер, якими позначають найтиповіші звуки та звукосполучення), орфографії (способів поєднання звуків і звукосполучень, що забезпечує однотипність написання слів) і пунктуації (розділових знаків, за допомогою яких позначають інтонаційне членування тексту).

Робота в міні-групах (розкриття суті різних гіпотез про походження й розвиток української мови)

► Уважно опрацювати теоретичний матеріал (гіпотезу про походження укр.. мови). Схарактеризувати основні періоди розвитку української мови. Які назви використовували для позначення української мови на різних етапах становлення її?

Слов'янські мови походять з одного джерела — праслов'янської (спільнослов'янської) мови, від якої й успадкували спільні або подібні тенденції розвитку.

► Дати визначення поняттям літературна мова, національна мова, рідна мова, державна мова.



V. Підсумок уроку

Як ви розумієте вислів Мова повинна не роз'єднувати людей, а навпаки, об'єднувати?



VI. Домашнє завдання

► Назвати відомих вам вітчизняних мовознавців. Скориставшись довідковою літературою, дослідити, які з них займалися вивченням історії української мови. Підготувати повідомлення про одного з українських лінгвістів та його теорію щодо походження й розвитку мови.

9 клас мова Урок № 2

Тема: Повторення вивченого у 8 класі. Просте неускладнене речення, розділові знаки в ньому

Мета: повторити найважливіші теоретичні відомості з синтаксису і пунктуації, зокрема про просте неускладнене речення, розділові знаки в ньому; актуалізувати мотиваційні резерви дев'ятикласників щодо аналізу головних і другорядних членів речення, характеристики односкладних речень, удосконалити пунктуаційні вміння вживати тире між підметом і присудком, на місці пропущеного члена в неповних реченнях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти осмисленню ролі кожного українця в збереженні духовної й моральної пам'яті наших пращурів.

Тип уроку: урок повторення здобутих знань.

ХІД УРОКУ



  1. Організаційний момент

  2. Ознайомлення дев'ятикласників з темою, метою й завданнями уроку

III. Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого

Творче спостереження з елементами аналізу

► Виразно прочитати вголос текст. З'ясувати, що виражає заголовок — тему чи основну думку. Визначити стиль і тип мовлення. Дослідити вид речень за будовою (назвати двоскладні й односкладні речення).

ВЕЧІРНЯ КАЗКА

Замріяний зимовий вечір. Летить лапатий сніг. Ліс принишк, спокійний і зачарований. Зітхне... Аж моторошно стає. Холодний морозний вітер несамовито пролетить між дерев, і... знову тихо. Тільки дерева сумно похилилися. Гілки на очах перетворюються на таємничі силуети. Хтось пробіг стежкою, визирнув із-за дерев, промайнув біля пишної калини. А ясні, тихі зорі світять над лісом. Місяць-молодик визбирує крапельки — сузір'я в небі, у полі. Здається, це вони падають на ліс і там виблискують на гілках, мов справжні коштовні камені діаманти, рубіни, сапфіри, смарагди... Потім відбиваються в кожній сніжинці, наче чисті, прозорі сльози. А вечір чаклує... Створює свою чарівну казку (Л. Гулюк).



  • Виписати речення зі зворотним порядком слів. Підкреслити головні й другорядні члени речення.

  • Назвати неповні речення. Свій вибір обґрунтувати. Дослідження-характеристика

► Накреслити таблицю й заповнити її, вписавши вид односкладних речень. Навести приклади, скориставшись поданими реченнями.

Форма вираження головного члена односкладного речення

Вид односкладного речення

1. Дієслово 1-ї або 2-ї особи однини чи множини дійсного та наказового способів




2. Дієслово у формі 3-ї особи множини теперішнього чи майбутнього часу або у формі множини минулого часу дійсного способу




3. Дієслово 2-ї особи однини і множини дійсного та наказового способів (дія стосується узагальненої особи)




4. Безособові дієслова; особові дієслова, ужиті в безособовому значенні; інфінітив зі словами можна, треба, доцільно, неможливо, не варто та ін.; дієслівні форми на -но, -то




5. Іменники в називному відмінку або кількісно-іменні словосполучення




1. Усі національні культури побудовано на шануванні предків (О. Таланчук). 2. За рідний край і життя віддай (Нар. творчість). 3. Образи української міфології... 4. Не можна забувати про український мовний етикет (С. Богдан). 5. Накликання бажаного словом знаходимо по всіх наших обрядових піснях (С. Богдан). 6. Загалом у міфології різних народів перевагу надавали нерукотворному будуванню світу (О. Таланчук).

► Довести, що виділені в реченнях означення не є однорідними. Навести і записати власні приклади речень з однорідними означеннями. Пояснити вживання коми.



Дослідження-трансформація

► Подані двоскладні речення трансформувати в різні види односкладних речень. Виділити головний член, з'ясувати спосіб його морфологічного вираження. Визначити вид односкладних речень.

1. Обжинковий вінок виготовлявся із зібраних на стерні колосків (В. Скуратівський). 2. Ранкова роса вкрила зелень (А. Шиян). 3. З давніх-давен лелек люди особливо шанували в Україні. 4. На честь верби молодь улаштувала спеціальне свято (3 тв. О. Потапенка). 5. Уночі, йдучи звідкись чи кудись, ти раптом згадаєш про небо (Є. Гуцало). 6. Веселі й забрьохані, ми входимо в ліс (М. Стельмах). 7. Пісенним символом українців віддавна вважається соловейко (О. Потапенко). 8. Місяць розливав по нічному небу хвилі м'якого проміння (Є. Гуцало).


  • Виділити в першому реченні невідокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом. Пояснити, за яких умов воно буде виділятися комами. Довести це практично.

  • Зробити синтаксичний розбір виділеного речення.

  • У змодельованих 2-3 реченнях (на вибір) підкреслити другорядні члени. Схарактеризувати їх, скориставшись алгоритмами (див. додаток).

IV. Виконання системи практичних завдань, спрямованих на вдосконалення пунктуаційних умінь і навичок (робота за варіантами)

Виконання тестових завдань

1. Визначити прості речення, у яких тире вживається між підметом і присудком. Свій вибір усно обґрунтувати,

Варіант 1

А Без господині хата — що день без сонця. Б Було б щастя, а дні — попереду.



В Ваша хата — ваша й правда. Г Вередлива коза — вовкові користь.

Д Від курки — яйце, а від яйця — курка. Е Віл аналогом бере, а кінь — уривом.

Є Вола в'яжуть мотузом, а чоловіка — словом. Ж Горобець — на все уралець.

З У чужім оці бачить зразу, у своїм — ні разу. И Згода — усякої справи початок.

І Залізо іржа їсть, а чоловіка — хвороба. К Кожен півень — господар у своєму курнику.

Л Кінь без сідла — сирота. М Кукурудзяні качани — з усіх боків пани.

Н Ліпше своя хата гірша, ніж чужа — найкрасивіша (Нар. творчість).



Варіант 2

А Не вчи орла літати, а солов'я — співати. Б На своїм подвір'ї і сорока — морока. В Над пішим орлом і горобець — отець. Г Маленька рибка — пожива для великої. Д Не можна у двері, я — в кватирку. Е Не май поле за бовдура, а ліс — за дурня. Є Не рада коза торгу, а курка — весіллю. Ж Низький перелаз — усім людям дорога. З Нова хатка — нова гадка. И Папуга хвалиться пір'ям, сорока — хвостом, а соловей — голосом. І Одна квітка — ще не букет.

К Пес держиться чоловіка, а кіт — хати. Л По краплі — море, а по зернині — мішок.

М Сопілка — вівчареві втіха. Н Старий — дерево, син — гілка, онук — листочок (Нар. творчість).

2. Визначити прості речення, у яких між підметом і присудком тире не вживається.

Варіант 1

А Юність це вік, коли Людина відкриває саму себе (В. Пекеліс). Б Рух як необхідність людського життя. В Недаремно говорять, що люди ніби дзеркало (/. Томан). Г Мова народу кращий цвіт усього його духовного життя (К. Ушинський). Д Я син свого часу (О. Довженко). Варіант 2

А Ми не безліч стандартних «я» (В. Симоненко). Б Трави споконвічні віщуни, що виповідають нам таємниці матері-землі (Є. Гуцало). В Я щаслива зелена Гусениця, яка мріє стати Метеликом (Т. Кароль). Г Боротьба за чистоту й високу мовну культуру це боротьба за культуру взагалі. Д Квіти наче очі людські, карі й сині, зелені й голубі (Є. Гуцало).

Дослідження-трансформація

► Трансформувати речення так, щоб між підметом і присудком уживалося тире. Підкреслити граматичну основу.



Варіант 1

1. Думка є першоджерелом світобудови (Східн. вислів). 2. Народ для Олександра Довженка був найвищим мірилом, незмінним захопленням його душі (О. Гончар).



Варіант 2

1. Ім'я Остапа Вересая стало символом українського кобзарства (В. Скуратівський). 2. Відродження української мови є нашим історичним обов'язком (/. Огієнко).



Навчальне редагування

► Зредагувати народні вислови, уникаючи невдалого повтору слів.



Варіант 1

1. Нема озера без жаб, а людини немає без вад. 2. Одна розумна голова добре, а дві розумні голови ще краще. 3. Пальцем хліба не візьмеш, а сметану пальцем узяти можна. 4. Чия б корова мичала, а твоя корова мовчала б (Нар. творчість).



Варіант 2

1. Нема троянди без колючок, а людини немає без болячок. 2. Доброго коня поганяють вівсом, шкапу підганяють батогом. 3. У людини надія попереду, а гріх у людини позаду. 4. Черв'як точить дерево, сумління точить людину (Нар. творчість).



  1. Підсумок уроку

  2. Домашнє завдання

► Як ви розумієте вислів Іржи Томана Недаремно говорять, що люди ніби дзеркало? Свої міркування покласти в основу твору-роздуму.

9 клас мова Урок № 3



Тема: Просте ускладнене речення, розділові знаки в ньому

Мета: повторити найважливіші теоретичні відомості з синтаксису і пунктуації, зокрема про просте ускладнене речення, розділові знаки в ньому; актуалізувати мотиваційні резерви дев'ятикласників щодо аналізу простого ускладненого речення, удосконалити пунктуаційні вміння вживати розділові знаки в реченнях з однорідними й відокремленими членами, зі вставними словами (словосполученнями) тощо; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти осмисленню ролі кожного українця в історії нації.
Тип уроку: урок повторення здобутих знань.

ХІД УРОКУ



  1. Організаційний момент

  2. Ознайомлення дев'ятикласників з темою, метою й завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку

День, прожитий кожним із нас сьогодні,

завтра стане історією — історією сучасності.

В. Гусєв


III. Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого

Дослідження-аналіз (колективна робота з текстом)

► Прочитати текст. Дібрати заголовок. З'ясувати тип мовлення. Дослідити синтаксичну організацію висловлювання.

Побутує думка, що історія — щось далеке від нас, таке, що давно минуло. Ні, історію творимо ми — повсюди і щогодинно. День, прожитий кожним із нас сьогодні, завтра стане історією — історією сучасності. І з того, яким був цей день, чим він був насичений, про нас судитимуть наші нащадки. Ми ж, ті, хто живе нині, відповідальні як за минуле, так і за майбутнє. Відповідальні перед тими, хто творив підвалини нашої державності. Наша подвійна відповідальність перед тими, хто прийде після нас, адже успадкують вони не тільки наше сьогодення, а й минуле. Безперечно, визначення шляхів подальшого розвитку України великою мірою ґрунтується на історичному досвіді народу, на засадних настановах визначних громадських і політичних діячів, видатних представників вітчизняної науки та культури. Можна не погоджуватися з їхнім баченням світу, політичними поглядами, конкретними діями, проте ми маємо знати й пам'ятати їх, якщо бажаємо осягнути минуле України, адже, оволодіваючи знаннями про історію нашого народу, вчимося дбати про його прийдешнє.

Отже, з упевненістю можна твердити: наближення до історичної правди допоможе нам у розв'язанні сьогоднішніх і завтрашніх проблем (В. Гусєв).


  • Назвати речення, ускладнені: а) однорідними членами; б) відокремленими членами; в) вставними словами (словосполученнями). Пригадати, які ускладнювальні компоненти не є членами речення.

  • Робота в парах. Пояснити вживання розділових знаків у тексті за допомогою пунктуаційних правил. Дослідження-відновлення

► Відновити текст, визначивши межі речень. Списати, поділивши висловлювання на абзаци й розставивши потрібні розділові знаки.

ЛИСТОПАД


Дерева сплять я це бачила до останніх хвилин каштан притримував листя засохле зморщене але ще живе до останніх хвилин він чекав сонячного промінця не можна кидати жовтого листя напризволяще до останніх хвилин він чекав борючись з негодою й дочекався сонця морозний ранок каштан засинав а листя зморщене покручене все ще було живе «До наступної
весни!» співав листок залишаючи гілку і плавно линув донизу підбадьорений променями сонця куди не глянь — всюди лежать килими із листя виблискуючи на сонці летять нитки, з яких тчуться перші по-справжньому осінні павутини днів листопад дерева як люди весною народжуються влітку розквіт і радість восени прощальний сонячний промінь остання радість похмурий сон листопад... (За А. Зеленською).

► Визначити, чим ускладнені речення. Дослідження-аналіз

► Прочитати текст. Що нового дізналися з нього? Як би ви відповіли на запитання, сформульоване на початку висловлювання?
ГОПАК ДЛЯ ЛИЦАРЯ

Що викликає в уяві пересічного українця слово «гопак»? Запальний танець, усміхнені дівчата у віночках та хлопці у шароварах. А як щодо словосполучення «бойовий гопак»? Це теж хлопці і дівчата, теж у шароварах, теж усміхнені, але не танцюють, а б'ються, використовуючи не лише силу рук і ніг, а й різноманітну історичну зброю,— шаблі, палиці, довбні, ціпи, серпи і бартки.

Свого часу іноземці, які приїздили на Запорізьку Січ, дивувалися: непереможне козацьке військо замість цілодобової муштри лише співає й танцює... Українці, звісно ж, надзвичайно творчі люди, здатні будь-яку справу перетворити на цікаве і захопливе дійство. Досліджуючи народні танці — метелицю, аркан, гопак, було помічено в них купу бойових елементів.

Як наше козацтво, один із найпотужніших середньовічних лицарських орденів, могло існувати без власного бойового мистецтва? Не секрет, що гопак виник у козацькому середовищі і спочатку був суто чоловічим танцем.

У сучасній Школі бойового гопака тренування починається з шикування та урочистого вітання: «Слава Україні!», під час якого учитель та учні, на знак поваги, вклоняються один одному. Тільки після цього починається вишкіл — козацька рухавка та вивчення техніки ведення бою. «Гопаківці» тренуються у спеціальному однострої: традиційні шаровари, які добре маскують удари ніг, вишиванка та обов'язково кількаметровий бойовий пояс-крайка, для захисту органів живота. Якщо у східних бойових мистецтвах статус воїна визначається кольором пояса, то у нас — кольором шароварів та зачіскою. Мають «гопаківці» і свій лицарський кодекс честі, що базується на споконвічних людських ідеалах — чесності, послідовності, жертовності та відваги (Н. Приступ).


  • Підготувати розповідь про відмінність бойового гопака від інших видів спорту та громадських організацій скаутського типу.

  • Зробити усний пунктуаційний аналіз простих ускладнених речень, скориставшись алгоритмом.

АЛГОРИТМ пунктуаційного розбору простого речення

1. Назвати розділовий знак

одиничний парний

2. Визначити, яку функцію він виконує в реченні

віддільну видільну

3. З'ясувати вид пунктограми

4. Сформулювати пунктуаційне правило вживання розділового знака



IV. Підсумок уроку

V. Домашнє завдання

► Скласти висловлювання, розкривши зміст вислову, узятого епіграфу до уроку. Використати однорідні й відокремлені члени речення, вставні слова і словосполучення.




9 клас мова Урок № 4

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка