«Вступ. Біологія наука про живу природу. Різноманітність живих організмів, їх класифікація; середовища їх існування»



Сторінка1/3
Дата конвертації26.03.2016
Розмір0.55 Mb.
  1   2   3
Урок 1

Тема: «Вступ. Біологія – наука про живу природу. Різноманітність живих організмів, їх класифікація; середовища їх існування».

Мета уроку: вступ до вивчення нового предмету; знайомство із підручником; активізувати знання учнів про живу природу, використовуючи попередні знання і власний досвід; ознайомити з біологією як наукою про живу природу, її завданнями та значенням в житті людини, класифікацією живих організмів; розширення знань про різноманітність живих організмів, їх середовищем існування; розвивати абстрактне мислення учнів; виховання дбайливого ставлення до природи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь, навиків

Обладнання та наочність: підручник, плакат зі схемою «Біологія вивчає», роздатковий матеріал «Біологічні науки» та картки із зображенням різних організмів з усіх царств.
Епіграф:

Багатство нашої планети – це повітря, вода, ґрунт, тваринний та рослинний світ. Доля природи – наша доля!

Щоб зберегти природу, її потрібно знати. Але природу не можна пізнати споглядально – її потрібно вивчати.
Хід уроку

I. Організаційний момент. Вступ до вивчення нового предмету.

1. Гра «Знайомство»

Вчитель запрошує дітей стати в коло (попередити учнів перед початком уроку) та ставить завдання, на які учні відповідають рухом (піднімають руку або оплески). Завдання:



  • Підніміть ліву руку ті, хто знає як звати вчителя біології.

  • Підніміть праву руку ті, хто цікавиться вирощуванням кімнатних або квітково-декоративних рослин.

  • Підніміть дві руки ті, хто доглядає вдома домашніх тварин.

  • Візьміть за руки однокласників, які стоять поруч, якщо ви вважаєте, що кожна людина є часткою живої природи.

2. Вступ до вивчення нового предмету. Знайомство із підручником, його особливостями побудови – схема навчальних предметів шкільного курсу біології, знайомство із зверненням авторів підручника до учнів.

Б
Загальна біологія



Біологія людини
іологія

ботаніка

зоологія

Екологія


II. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

Давні цивілізації уявляли Землю в образі божества, материнського і плодючого, а людей – дітьми, яких вона живить. Сплинуло багато віків… Ставлення людини до природи змінилося: воно стало більш науковим, бережливим.



Епіграф:

Багатство нашої планети – це повітря, вода, ґрунт, тваринний та рослинний світ. Доля природи – наша доля!

Щоб зберегти природу, її потрібно знати. Але природу не можна пізнати споглядально – її потрібно вивчати.

І тому ви знаходитесь в кабінеті біології, щоб розпочати вивчення нового цікавого предмету.

Що ж означає слово «біологія»? Про це ми дізнаємось сьогодні на уроці, тема якого …(записати тему)
III. Засвоєння нового.

1. Термін «біологія» означає: «біо» – життя, а «логос» – наука. Отже, біологія – це наука про життя, наука про живу частину природи, яка вивчає рослини, тварини, гриби й найдрібніші живі істоти нашої планети – мікроорганізми. Наш підручник дає таке визначення «біології». Зачитаємо (зачитує учень).


2. Біологія – як система наук про живу природу – робота з опорною схемою (на дошці або на плакаті).
Біологія

вивчає


кого?






Рослини

Тварини


Гриби

Мікроорганізми

Людина

Що?






походження

будову


різноманітність

життєдіяльність

розмноження


Як?




спостерігає

досліджує

експериментує

аналізує


синтезує

порівнює

НАВІЩО?

Завдання – користуючись опорною схемою, дайте відповідь на питання:


  • Кого вивчає біологія?

  • Що вивчає?

  • Яким чином відбувається вивчення?

  • Навіщо, на вашу думку, необхідно вивчати біологію?

3. Біологічні науки – на кожній парті на аркуші паперу схема біологічних наук, виконання завдання до даної схеми:

4. Різноманітність живих організмів, їх класифікація – розповідь вчителя з елементами бесіди, демонстрація фото та малюнків живих організмів, побудова схеми «Царства живої природи».

Схема



Демонстрація фото та малюнків представників всіх царств.
5.Класифікація – розповідь з історії виникнення класифікації живих організмів.

«Я віддам тебе у шевці, якщо ти не візьмешся за розум і й не залишиш своє захоплення. Я хочу, щоб ти став пастором, а ти погано вчишся та цілими днями проводиш на луках, в лісах, збираючи рослини», – сварився на свого сина сільський пастор невеликого містечка в Швеції Нілс Лінеус.

Винувата дитина стояла перед батьком і крутила в руках гілочку рослини. Ця гілочка цікавила дитину набагато більше, ніж латина та інші шкільні премудрощі. З дитинства Карл Ліней цікавився рослинами. Замість того щоб іти до класу, він біг до лісу й там розглядав квіти та листки, збирав гербарії. З роками захоплення ботанікою ставало все сильнішим, і він завжди приносив додому купи листя та величезні букети квітів. Згодом цей хлопчик став видатним ботаніком, засновником науки – систематики організмів, завданням якої є опис та найменування організмів, які існують зараз або вимерли (демонструється портрет і називаються роки життя Карла Лінея – 1707-1778). Життя його було складним, але завдяки своєму працелюбству та оптимізму він завжди перемагав всі негаразди. Карл Ліней був і жебраком, і багатієм, невідомим і знаменитим, але завжди залишався вірним ботаніці. Це він – Карл Ліней – навів порядок серед назв рослин: вперше ввів подвійну (бінарну номенклатуру) назву виду рослин, наприклад: ромашка аптечна, звіробій плямистий; запропонував використовувати латинську мову у видових назвах рослин та тварин, що сприяло співпраці вчених різних країн і допомагало дійти згоди, адже назви рослин на різних мовах звучать по різному. Вперше Карл Ліней визначив відмінності в будові квітів та насінин, листків і кореневих систем, вперше розділив рослини на класи, класи розділив на родини, роди і види. Отже, познайомимося із систематичними одиницями класифікації організмів.
Таксономічні одиниці – побудова схеми «ланцюжок».
Для рослин:

ВИД РІД РОДИНАКЛАС ВІДДІЛ ПІДЦАРСТВО ЦАРСТВО


Для тварин:

ВИД РІД РОДИНАРЯД КЛАС ТИП ПІДЦАРСТВО ЦАРСТВО


6. Середовища існування живих організмів – групова робота учнів.

Поділити учнів на групи (по 4-6 учнів).

Живі організми зустрічаються у різноманітних середовищах, наприклад: водне, наземне, повітряно-наземне, водно-наземне, ґрунтове. Вам слід виконати наступне завдання: розподіліть живі організми на групи за їх середовищем існування (кожна група отримує карточки із зображенням організмів різних царств і групує за середовищем їх існування: водне, наземне, повітряно-наземне, водно-наземне, ґрунтове).
Перевірка групової роботи та відповідь на питання:

В яких середовищах зустрічаються рослини?


IV.Закріплення вивченого матеріалу.

Робота з підручником (форму роботи і завдання вчитель визначає відповідно до наявності часу).


V.Підсумок уроку. Оцінювання.
VI. Домашнє завдання: параграф підручника, завдання (вказати сторінки) та поміркуйте: Чому біологію вважають наукою майбутнього?

Урок 2


Тема: «Рослинний світ – складова частина природи».

Мета уроку: розглянути: рослинність як складову частину природи, основні групи рослин, виявити причини зникнення рослин на Землі, проаналізувати рослинні ресурси України, розвивати навики спостереження та дослідження, виховання дбайливого ставлення до природи.

Тип уроку: урок засвоєння нового

Обладнання та наочність: підручник, карта географічного районування рослин (або карта природних зон світу, України; карта рослинності України), відеофільм про рослинний світ Землі (бажано)

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань.

Виконати завдання

1. Закінчити побудову схеми «ланцюжок» (один учень біля дошки):

вид ? ?  ?  ?  ?  царство

2. Дайте відповідь на питання (поки учень закінчує побудову схеми):


  1. Що таке біологія?

  2. Яка біологічна наука вивчає будову, різноманітність та процеси життєдіяльності рослин?

  3. Хто є основоположником класифікації живих організмів?

  4. Чому біологію вважають наукою майбутнього?

III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

    • тема (записати)

    • мета (назвати)

    • мотивація – проблемні питання:

Чому рослинний світ є складовою частиною природи?

IV. Засвоєння нового.

  1. Еволюція рослинного світу на Землі – розповідь вчителя.

  2. Різноманітність рослинного світу на планеті Земля – заочна подорож по карті з метою ознайомлення з географічним поширенням рослин на Землі, демонстрація фото та малюнків рослин, які поширенні на цій території (або перегляд відеофільму, якщо є така можливість).

  3. Рослинні ресурси України – аналіз карти «Рослинність України»

  4. Причини зникнення рослин на Землі – відповідь на питання: чому зникають рослини? Які заходи по збереженню рослин вам відомі?

  5. Основні групи рослин – побудова схеми:



V. Закріплення знань, умінь та навиків.

Екскурсія на навчально-дослідну ділянку (колекційний відділ та ділянка систематики) або робота з підручником (вказати сторінки)



VI. Підсумок уроку. Оцінювання.

Відповідь на поставлене проблемне питання.



VII. Домашнє завдання: параграф підручника, завдання (вказати сторінки), вивчити вірші та легенди про рослини.

Екскурсія «Природа рідного краю»

Мета екскурсії: формування наукового світогляду учнів про взаємозв’язки рослинного організму з умовами оточуючого середовища, про зміни у світі рослин восени; розширити знання учнів про живу і неживу природу, ознаки живих організмів; розвивати навики спостереження та дослідження; сприяти естетичному вихованню учнів засобами природи та мистецтва; учити не лише користуватися природою, але й відновлювати її багатства; розвивати пізнавальні інтереси учнів, виховувати бережливе ставлення до природи рідного краю.
Проведення екскурсії

Перед виходом на екскурсію необхідно згадати правила поведінки на природі, заборонити будь-які збирання рослин і ловлю комах, крім визначених вчителем. Слід записати план письмового звіту по завданнях екскурсії. Серед учнів можна провести конкурс на кращих спостережливих, кмітливих, організованих. Учні отримують завдання вивчити вірші або легенди про рослин.

Хід екскурсії

I. Організаційний етап.

Згадати правила поведінки в природі

Інструктаж з техніки безпеки під час екскурсії.

Ознайомити учнів із отруйними рослинами, які можуть зустрітися під час екскурсії.

Познайомити учнів із завданнями (отримують на окремих аркушах).

Записати план письмового звіту по завданнях екскурсії.

Оголосити конкурс на кращих спостережливих, кмітливих, організованих.


II. Екскурсія.

По дорозі до місця, визначеного заздалегідь вчителем, учні розказують вірші та легенди про рослин.




Я щоденно тут буваю

В своїм ріднім ставнім краю,

В Українській стороні.

Гарно й любо тут мені.

Безмежно з дитинства кохаю

Красу свого рідного краю.

Ріки голубінь неозору,

Сосну в надвечір'ї прозорім.

І місяць у хмарах сріблястих.

І свіжість весняного листя.

І синій промінчик волошок

В пшеничному морі колосся.

У ліс завітаю я знову

На тиху сердечну розмову.

Як пахне достигла суниця

І сонцем пропалена глиця!

Я чую зозулі кування,

Берізок тремтливих зітхання.

Тонкі білокорі сестриці

Сплели свої віти в косиці.



Є багато квіток запашних.

Кожна квітка красу свою має.

Та гарніші завжди поміж них

Ті, що квітнуть у рідному краї.

Є багато пташок голосних.

Любі-милі нам співи пташині.

Та завжди наймилішими з них

Будуть ті, що у рідному краї.


_______________________________________________________________



Були у матері-Природи

Дві донечки такої вроди:

Хто їх побачив хоч на мить,

Не міг забути й розлюбить.

Голубооку звати Флора.

У неї очі, наче зорі,

Завжди замріяна, тендітна,

Ласкава, ніжна та привітна.

А Фауна – швидка, як вітер.

Могла за птахами летіти,

І за оленями стрибати

Та з білочками пустувати.

Обидві світ живий любили.

Відтак його боготворили.

Тож вирішила мудра мати

В придане їм дарунки дати:

Мрійливій Флорі – світ рослинний,

А жвавій Фауні – тваринний,

Щоб берегли і доглядали,

Від всього злого захищали.

Живуть в легендах і понині

Живого світу дві богині.



______________________________________________________________
Квіточка


Зірву маленьку квіточку,

до серця піднесу,

Згадаю жарке літечко

і теплую весну.

Зірву, згадаю – сумніви

крадуться до душі.

У пам’яті хвилиночки

на самоті в тиші.


Маленька моя квіточка,

ти ж можеш не зів ять.

Навчи мене як серденьку

моєму не страждать.

Весною рано-ранньою

насіння посаджу

Та від твоєї квіточки

теплом поворожу.


Зростати буде травонька,

Зросте мій дивний світ,

Розпуститься ця квіточка

І знов побачить світ.


Завдання:



  1. Записати представників живої природи, погрупувавши їх за царствами: Рослини, Тварини, Гриби, Дроб’янки.

  2. Виявити осінні зміни в живій природі. Записати.

  3. Виявити ознаки живих організмів.

  4. Розглянути взаємозв’язки рослинних організмів із середовищем існування (разом із вчителем).

  5. Зібрати зразки рослин для морфологічного і систематичного гербарію (за вказівкою вчителя, із дотриманням техніки безпеки).

III. Підсумок екскурсії. Письмовий звіт про хід екскурсії. Зібрати зібраний матеріал.

Будова і життєдіяльність рослин (12 годин)

Урок 3

Тема: «Основні процеси життєдіяльності рослин»



Мета уроку: розглянути основні процеси життєдіяльності рослин; повторення знань про ознаки живої природи; формування навиків аналізу, порівняння та узагальнення; розвивати навики дослідницької та групової роботи; виховання дбайливого ставлення до зелених рослин.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь, навиків

Обладнання та наочність: підручник, живі кімнатні рослини, обладнання та матеріали для демонстрації дослідів, які доводять випаровування, дихання, кореневе живлення та фотосинтез.

Хід уроку



I. Організаційний момент.
II. Актуалізація опорних знань.

  • Назвіть ознаки живої природи.

  • Які ознаки живих організмів властиві рослинному організму?


III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

    • тема (записати)

    • мета (назвати)

    • мотивація – проблемні питання:

Як живе зелена рослина?
IV. Засвоєння нового.

1. Демонстрація вчителем дослідів, які доводять випаровування, дихання, кореневе живлення та фотосинтез зелених рослин.

Дослід 1:

Виявлення значення сонячного світла для утворення крохмалю в листках. Підтвердження процесу фотосинтезу (дослід закладають на 2-3 дні раніше)

Для досліду використовують листки пеларгонії і різні фігури Сакса. На листок пеларгонії кріплять фігури з чорного паперу, рослину поливають і ставлять у світле місце на 2-3 дні. Потім зрізають листок з черешком, занурюють у пробірку з водою, доводять до кипіння. Воду зливають і наповнюють спиртом. Кип’ятять на слабкому вогні 1-2 хвилини до повного знебарвлення листка. Спирт стає зеленим.


  • Чому спирт має такий колір?

Після цього діють на листок розчином йоду. Через півхвилини та частка листка, що була під папером, стане кольоровою.

  • Який колір став після дії розчину йоду і яка частина листка стала забарвленою?

  • Чому це відбулося?

Дослід 2:

Виявлення дихання рослин (дослід закладають на 3-4 дні раніше)

Нарізають великий листок або невеликий паросток пеларгонії з кількома листками і вміщують у склянку з водою. Цю склянку встановлюють поряд з налитою у стакан вапняною водою. Все це накривають щільно ковпаком і ставлять у темну шафу на 3-4 дні.



  • Якого кольору стала вапняна вода?

  • Чому це відбувається?

Дослід 3:

Виявлення випаровування (дослід закладають перед уроком)

Великий листок пеларгонії поміщують у колбу, не відрізуючи його від стебла рослини. Колбу закріплюють на штативі й залишають на світлі.



  • Що ви помітили на стінках колби?

  • Звідки на стінках колби з’явилися краплинки води?

2. Групова робота – поділ учнів на 3 групи: «клітина», «тканина», «орган».

Змагання – яка група швидше виконає завдання (кожна група отримує картку із завданням)

Завдання: закінчити речення:



  1. Процес утворення органічних речовин із води, вуглекислого газу, мінеральних речовин за участі енергії Сонця – це ______________ (фотосинтез)

  2. Процес засвоєння вуглекислого газу та виділення кисню – це _________ (фотосинтез)

  3. Процес поглинання кисню, реакцій окислення та виділення вуглекислого газу – це _____________ (дихання)

  4. Процес випаровування води – це ____________ (транспірація)

  5. Процес поглинання рослиною з ґрунту води із розчиненими в ній мінеральними речовинами – це _____________ (живлення)

  6. Кількісні зміни розмірів та маси рослини – це ________ (ріст)

  7. Якісні зміни в будові рослини – це ________________ (розвиток)

  8. Процес відтворення собі подібних – це ___________ (розмноження)

  9. Вегетативне, статеве, нестатеве – це ____________ (типи розмноження)


V. Закріплення знань, умінь та навиків.

Робота з підручником (форма роботи на вибір вчителя)


VI. Підсумок уроку. Оцінювання.

Відповідь на поставлене проблемне питання


VII. Домашнє завдання: параграф підручника, завдання (вказати сторінки), повторити правила роботи з мікроскопом та виготовлення тимчасових мікропрепаратів (природознавство 5-6 класи)

Урок 4


Тема: «Будова рослинної клітини. Типи рослинних клітин, їх взаємозв’язок та функції». Лабораторна робота № 1 «Будова клітини рослини».

Мета уроку: засвоєння знань про будову рослинної клітини, як елементарну структурну одиницю рослинного організму; розглянути типи рослинних клітин, їх взаємозв’язок та функції; навчитись виготовляти тимчасові мікропрепарати, формування навиків роботи з мікроскопом; формування дослідницьких навиків; розвивати інтерес до вивчення біології.


Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь, навиків
Обладнання та наочність: підручник, обладнання та матеріали для виконання лабораторної роботи: мікроскоп, лупа, препарувальний набір, предметні і покривні скельця, піпетка, цибулина, яблуко, вода, традесканція (листок); таблиця «Будова мікроскопа», картка з правилами роботи з мікроскопом.
Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань.

Продовжити речення (кожен учень отримує роздатковий матеріал з такими реченнями):



  • Процес утворення органічних речовин із води, вуглекислого газу, мінеральних речовин за участі енергії Сонця – це ______________ (фотосинтез)

  • Процес засвоєння вуглекислого газу та виділення кисню – це _________ (фотосинтез)

  • Процес поглинання кисню, реакцій окислення та виділення вуглекислого газу – це _____________ (дихання)

  • Процес випаровування води – це ____________ (транспірація)

  • Процес поглинання рослиною з ґрунту води із розчиненими в ній мінеральними речовинами – це _____________ (живлення)

  • Кількісні зміни розмірів та маси рослини – це ________ (ріст)

  • Якісні зміни в будові рослини – це ________________ (розвиток)

  • Процес відтворення собі подібних – це ___________ (розмноження)

  • Вегетативне, статеве, нестатеве – це ____________ (типи розмноження)

Розгадайте ребус



  А



(клітина)

Отже, сьогодні ми будемо вивчати клітину, як елементарну структурну одиницю рослинного організму.


III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

    • тема (записати)

    • мета (назвати)

    • мотивація – проблемні питання:

Яка будова рослинної клітини?

Чому клітина є елементарною структурною одиницею всіх живих організмів?


IV. Засвоєння нового.
1) Робота з термінами – завдання: переставте літери так, щоб утворилися нові слова-терміни; дайте їм визначення, користуючись підручником стор. ____ (вказати сторінки)

  1. А К У Л І В О

  2. Х Р О П О С Т И Л А Л

  3. Ф І Л О Р О Л Х

  4. П Л И Т О Ц З А М А

  5. Р И П О

  6. Л О Б О К О Н А

  7. Л А П И Д И С Т

(вакуолі, хлоропласти, хлорофіл, цитоплазма, пори, оболонка, пластиди)
2) Будова рослинної клітини – робота із таблицею «Будова рослинної клітини» (вчитель показує, а учні, користуючись малюнком підручника, називають даний органоїд (складову частину) клітини).
3) Робота із схемою – побудувати схему «Типи рослинних клітин та їх функції» за зразком (разом із вчителем):

Схема «Типи рослинних клітин та їх функції»




4) Виконання лабораторної роботи № 1 «Будова клітини рослини» (за інструктивними картками)

V. Закріплення знань, умінь та навиків.
Кросворд «Будова клітини»

1

в

а

К

у

о

л

і




2

х

Л

о

р

о

п

л

а

с

т

и

3

х

л

о

р

о

ф

І

л




4

ц

и

Т

о

п

л

а

з

м

а




5

п

о

р

И




6

о

б

о

л

о

Н

к

а




7

п

л

А

с

т

и

д

и




  1. Їх назва походить від слова вакуум – порожній.

  2. Вони надають рослинам зеленого забарвлення.

  3. Зелений пігмент рослин.

  4. Напіврідке внутрішнє середовище клітини.

  5. Отвори в оболонці клітини.

  6. Її обов’язок – захищати внутрішній вміст клітини.

  7. Вони надають забарвлення пелюсткам квітів, осінньому листю.


VI. Підсумок уроку. Оцінювання.

Відповідь на поставлене проблемне питання.


VII. Домашнє завдання: параграф підручника, завдання (вказати сторінки), повторити правила роботи з мікроскопом.

Урок 5


Тема: «Тканини рослинного організму, їх будова та функції».

Мета уроку: засвоєння знань про тканини рослинного організму; розглянути їх будову та функції; продовжити формування навиків аналізу та порівняння; розвивати інтерес до вивчення біології, виховання дбайливого ставлення до зелених рослин.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь, навиків

Обладнання та наочність: підручник, малюнки різних типів рослинних клітин, зразки різних типів рослинних тканин, мікроскопи, лупи.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань – учні отримують завдання по варіантах

ТЕСТИ (правильну відповідь підкреслити)

1 варіант:


Назвіть основні частини світлового мікроскопа.

  • предметний столик

  • штатив

  • окуляр

  • об’єктив

Які органоїди є тільки в рослинній клітині?



  • цитоплазма

  • пластиди

  • ядро

Яку назву мають безбарвні пластиди рослинних клітин?



  • хромопласти

  • хлоропласти

  • лейкопласти

Де знаходяться хромосоми у рослинній клітині?



  • у цитоплазмі

  • у пластидах

  • у вакуолях

  • у ядрі

2 варіант:



За допомогою яких приладів вивчають будову клітини?

  • лупи

  • неозброєним оком

  • мікроскопа

  • предметного скла

Які пластиди мають зелене забарвлення?



  • хлоропласти

  • вакуоля

  • хромопласти

  • лейкопласти

Де міститься клітинний сік у клітині?



  • у пластидах

  • у цитоплазмі

  • у ядрі

  • у вакуолях

Де у клітині міститься інформація про всі ознаки організму?



  • у пластидах

  • у ядрі

  • у вакуолях

  • у цитоплазмі

III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

    • тема (записати)

    • мета (назвати)

    • мотивація – проблемні питання:

чому рослина має різні типи тканин?

чим відрізняються між собою тканини рослинного організму?


IV. Засвоєння нового.

1. Типи тканин рослинного організму – робота із схемою:

Схема «Тканини рослинного організму та їх функції»


2. Будова тканин рослинного організму – робота із схематичними малюнками рослинних тканин, розглянути зразки різних рослинних тканин під мікроскопом. Порівняти їх будову.
V. Закріплення знань, умінь та навиків.

Робота з підручником – прочитати текст підготувавши відповідь на питання підручника (вказати сторінки).


VI. Підсумок уроку. Оцінювання.

Відповідь на поставлене проблемне питання.


VII. Домашнє завдання: параграф підручника, завдання (вказати сторінки)

Урок №6.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка