«Вступ до теми. Поняття про народну казку. Українська народна казка «Вовк та козенята». Прислів'я»



Скачати 434.71 Kb.
Дата конвертації19.02.2016
Розмір434.71 Kb.
Желдецький НВК «ЗОЗ І-ІІІ ст. – ДЗ»

СИСТЕМА УРОКІВ ЧИТАННЯ

В 2 КЛАСІ

«УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ КАЗКИ»

Вчитель:

Сапрука Н. А.

2012


УРОК 1

Тема: «Вступ до теми. Поняття про народну казку. Українська народна казка «Вовк та козенята». Прислів'я»

Мета: поглиблювати знання дітей про казку як вид усної народної творчості; вчити визначати головну думку казки; формувати навички правильного виразного читання; розвивати уміння відтворювати зміст прочитаного, творчі здібності учнів; виховувати любов до казки, бажання більше читати.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу. Повідомлення теми й завдань уроку

1. Відгадування загадок.
х читають залюбки

І дорослі, й малюки.

Ви, напевно, здогадались?

Ну, звичайно ж, це... (казки).

В казках наших українських

Безліч різних є пригод,

А складав їх рік за роком

Добрий, мудрий наш... (народ).

Учитель. Так, любі мої, сьогодні ми з вами знову працюватимемо з казками. Адже саме в них поєднується реальність і вигадка, життя і чудеса. Вони живуть поряд із нами з дитинства, зачаровують нас завжди красою рідного слова.

Народні казки народилися в сиву давнину, їх передавали з вуст в уста від покоління до покоління. Вам розповідала народні казки ваша бабуся, а їй — її бабуся, а та почула їх від своєї бабусі.

Тому ми з вами разом познайомимося з героями багатьох українських народних казок, навчимося розуміти їх.

II. Мовна розминка

1. Робота з чистомовкою.

Ка-ка-ка— цікава... (казка).

Ку-ку-ку— прочитаю... (казку).

Ко-ко-ко — зачаруй нас,... (казко).

Ки-ки-ки — нові герої... (казки).

Ці-ці-ці — кого зустріли в... (казці)?



2. Розчитування.

1) Вправа для розширення кута зору.

Учитель

Хоч хмаринки розлітаються,



Та слова легко читаються.

КАЗ КА


КАЗ АТИ

КАЗ КАР


КАЗ КОВИЙ

КАЗ ОЧКА


КАЗ ИТИСЯ

— Яке слово зайве? Чому?

2) Вправи для розвитку навички читання.

Учитель


Казковий дощик накрапав,

Він слова порозкидав.

Тож і ми часу не гаймо

Швидше приказку читаймо.


3 7 1 4

та повчальне казка в


6 2 5 8

щось вигадка ній врозумій

Повторення виразу по пам’яті, пояснення його змісту.

3) Робота з деформованим реченням-прислів'ям.

Учитель

А сонячні зайчата, пустуни завзяті,



Розкидали прислів'я, що важко й здогадатись.

Тож швиденько їх з'єднайте

І прислів'я прочитайте.
Казки багато маленькі
в них а розуму

Пояснити зміст прислів'я.

4) Відгадування загадок.

• Рогате, бородате,

Тупає ніжками,

Колеться ріжками. (Коза)

• Сірий, хижий, волохатий.

Звик у лісі всіх лякати. (Вовк)

Учитель розміщує малюнки тварин на дошці.

III. Опрацювання казки «Вовк та козенята»

1. Спроби вгадати за назвою казки її сюжет.

— Прочитайте назву казки. Як ви думаєте, де відбувалися події?

— До кого в гості ми завітаємо?

— Чи чули раніше ви цю казку?

— Які ще назви цієї казки ви знаєте?

2. Слухання казки. Виразне читання вчителем.

— Назвіть дійових осіб казки.

— Скільки діток було в кози?

3. Словникова робота.

1) Читання колонок слів.

підслухав хатинка материн

зробила їжа мати

семеро матінка принесла

відповідають повернулася відімкнітеся

відчинітеся голосок накаже
Правильне наголошення слів (читання «луною» за вчителем слів 3-го стовпчика).

4. Самостійне читання казки мовчки.

5. Хвилинка відпочинку.

Ой побігла кізонька по лужку, стриб-стриб,

Поскакала сірая по містку, диб-диб.

Захотілось кізоньці напиться,

Потягнулась сірая до водиці.

А коли рогатая зголодніла,

Травиця шовковая зазеленіла.

6. Вибіркове читання казки.

— Де жила коза з козенятами?

— Куди щодня ходила коза?

— Що показувала вона діткам?

— Чого вона боялася?

— Чому коза похвалила козенят?

Читання зачину та кінцівки казки.

7. Робота над правильним інтонуванням речень.

Читання пісеньки кози та вовка.



8. Розігрування діалогу між вовком та козенятами (діти одягають маски).

IV. Підбиття підсумків уроку

— Який розділ ми почали опрацьовувати?

— Де тварини можуть розмовляти?

— Які прислів'я ви запам'ятали?

— Чого навчила вас казка «Вовк та козенята»?

— Чи може таке трапитися в житті?



V. Домашнє завдання

Дати характеристику дійових осіб казки «Вовк та козенята».



УРОК 2

Тема. «Інсценування української народної казки «Рукавичка»»

Мета: вчити виділяти в тексті дійових осіб; спостерігати за структурою і сюжетом казки; розвивати навички правильного інтонування речень, вміння читати в особах; виховувати бажання творчо працювати над казкою; прищеплювати бажання читати художню літературу.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

Учитель


Ось дзвіночок пролунав

І у казку нас позвав.

Тож, малята, не баріться

І на дошку подивіться.



ІІ. Перевірка домашнього завдання

1.Відгадування загадок.

Дуже мама їх любила,

Молочко на обід носила.

Хто ж ці семеро малят?

Сім веселих... (козенят).

Хто змінив свій голос грізний,

Козеняток підманув,

Бо завжди у лісі темнім

Жадібним, жорстоким був? (Вовк)

Вона дуже діток любила

Пісеньку співала їм,

Діти послухали матусю

Й не пустили вовка в дім. (Коза)

2.Характеристика дійових осіб української народної казки «Вовк та козенята».

КОЗЕНЯТА КОЗА ВОВК

(які?) (яка?) (який?)

Розсудливі добра жорстокий

Слухняні лагідна жадібний

Уважні дбайлива хитрий

Дружні турботлива злий

Обережні уважна підступний

III. Повідомлення теми й завдань уроку

Учитель. Подивіться уважно на дошку. Чи здогадалися ви, з якою казкою працюватимемо сьогодні на уроці?

— Ми не тільки познайомимось із героями казки «Рукавичка», а й спробуємо стати цими дійовими особами.

— Чи знаєте ви дійових осіб цієї казки? Назвіть їх.

Діти називають звірят, а вчитель виставляє їх фігурки на набірному полотні.

IV. Опрацювання казки «Рукавичка»

1. Слухання казки (читає вчитель).

— Де взялася в лісі рукавичка?



2. Словникова робота.

1) Правильне наголошення слів.

Шкряботушка біжить

Скрекотушка де не взявся

Побігайчик вилазить

Сестричка суне

Братик влізла

Іклан плигає

Набрідь прибіг

2)Об’єднання слів першого та другого стовпчика за змістом казки.



3. Самостійне читання казки мовчки.

— Чи вся казка в підручнику?

— Якої частини не вистачає?

4. Аналіз сюжету казки.

— Назвіть по порядку звірят, які оселилися в рукавичці.

— Як кожного з них звали? Чому?

— Кого звірі не хотіли впускати до свого житла? Чому?

— Скільки тварин поселилося у рукавичці?

5. Гра «Поселіть у рукавичку».

На столі лежать аркуші з написаними першими складами назв тварин (ми..., жа..., зай..., ли..., во..., ка..., ве..., со...). Діти за першим складом відгадують назву тваринки і розміщують на рукавичці під тим номером, якою вона прийшла до рукавички.

— Чи є собачка персонажем казки «Рукавичка»?

— То чому ж ми не поселили його в рукавичку?

Міркування дітей, пояснення ситуації.

6. Фізкультхвилинка.

Наслідування рухів казкових персонажів.



7. Пригадування кінцівки казки.

8. Зміна кінцівки казки за аналогіє

Учитель. У першому класі я розповідала вам російську народну казку «Теремок».

— Чи схожі сюжети казок?

— Чи однаково вони закінчуються?

—Що зробили звірі, коли «Теремок» розсипався?

— Що ви могли б порадити героям «Рукавички», якби потрапили в казку?



Відповіді дітей.

— Щоб не хвилювалися, що в них немає житла і збудували собі нову хатку.

— Щоб не журилися і разом збудували нову хатку, де буде зручно і затишно всім.

9. Інсценізація казки.

Діти розподіляються на групи (за рядами). Кожна група інсценізує казку або уривок (кінцівку) казки.

За бажанням кожна група використовує маски звірят або фігурки на набірному полотні.

ІО.Творче завдання «Весела плутанина».

— Як іще можна назвати плутанину? (Нісенітниця, жарт)

Мишка-шкряботушка — в неї довгі вушка.

А зайчик-побігайчик — все гризе окрайчик.

Лисичка-сестричка також не вгаває,весело стрибає,

А жабка-скрекотушка хвостиком

пухнастим сліди замітає.

Вовчик-братик, наточивши зуби,

жолуді гризе під дубом,

А кабан-іклан, як вміє, в лісі виє, виє,виє.

А собачка ледь чвалає і того вона не знає,

Що ведмідь-набрідь геть скрізь гавкає на увесь ліс.

Хочеш смійся, хочеш — ні,

Та все ж допоможи мені.

Цю веселу плутанину

Швидше розбери, дитино.

— В кого довгі вушка? (У зайчика)

— Хто гризе окрайчик? (Мишка)

— Хто весело стрибає? (Жабка)

— Хто хвостиком пухнастим сліди замітає? (Лисичка)

— Хто жолуді гризе під дубом? (Кабан)

— Хто в лісі виє? (Вовк)

— Хто ледь чвалає? (Ведмідь)

—А хто ж гавкає на увесь ліс? (Собачка)



V. Підбиття підсумків уроку

— Над якою казкою ми працювали на уроці?

— Чого вона вчить?

— Які завдання вам сподобались найбільше?



УРОК З

Тема: «На язиці медок, а на думці льодок. Українська народна казка «Лисиця та їжак»»

Мета: вчити правильно висловлювати свої думки; формувати вміння характеризувати героїв казки; вдосконалювати діалогічне мовлення; розвивати увагу, пам'ять, швидкість мовлення; виховувати правила культури поведінки.

Обладнання: малюнки і маски їжачка та лисички.

Тип уроку: урок формування та вдосконалення вмінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Рано-вранці сонечко заглядає в клас,

Лагідно і щиро всміхається до нас.

Сонечку веселому також посміхніться,

На свого сусіда чи сусідку подивіться.

Він вам допоможе у хвилину скрутну,

А, якщо потрібно, то і ви йому.

II. Перевірка домашнього завдання

1. Відгадування загадок про героїв казки.

• Хто по дрова в ліс ходив,

Рукавичку там згубив.

А знайшли її звірятка,

Ось така була в них хатка. (Дід)

• Рукавичку вона знайшла

В неї, як у дім, зайшла.

Стала жити у затишку

Маленька, сіренька... (Мишка).

• По лісочку він пробігав,

До рукавички завітав.

І звірята, що там жили,

З радістю його впустили. (Зайчик)

• Змерз сіренький на морозі,

Тут рукавичка на дорозі.

Хоч звірятам було тісно,

Та знайшли й для нього місце. (Вовк)

— Хто ще жив у рукавичці?

— Чи всіх героїв казки ми назвали?

— Якими були звірі?

— Чого нас вчить казка «Рукавичка»?

III. Актуалізація опорних знань

— Який розділ ми опрацьовуємо?

— Хто є персонажами прочитаних казок?

— Погляньте на малюнки і спробуйте відгадати назву казки.



IV. Повідомлення теми та завдань уроку

Учитель. Наша казка так і називається — «Лисиця і їжак».



1. Характеристика дійових осіб (передбачення).

— Давайте згадаємо образи лисички і їжачка та спробуємо їх описати, склавши характеристику.



2. Відгадування загадок.

• Руденька, хитренька,

Пухнаста, хвостата

Хоч з виду добренька,

Та дуже зубата. (Лисиця)

• Настовбурчений, колючий,

Тихо дише і сопе.

Та насправді дуже добрий,

Не образить він тебе. (їжак)

— Чи можна за першим поглядом сказати, хороша тварина чи ні?

— Чому? (Необхідно звернути увагу на вчинки.)

— Ми на прикладі героїв казки «Лисиця та їжак» спробуємо охарактеризувати героїв казки.



V. Опрацювання казки «Лисиця та їжак»

1. Слухання казки (вчитель читає казку до слів «...виводок тетеревенят пасеться»)

2. Передбачення кінцівки казки.

3.Перевірка первинного сприймання тексту .

— Скільки героїв у казці?

— Звідки йшла лисичка?

— Кого вона зустріла?

— Як вона розмовляла з їжачком?

4. Словникова робота.

1) Пояснення та уточнення значень деяких слів.



Позирає — розглядається довкола, дивиться.

Невдале — погане, безрезультатне.

Потупав — пішов.

Солодкими оченятами — улесливо,

2) Читання прямих та обернених складів із лисичкою та їжачком.



5. Повторне читання казки вголос окремими учнями (решта дітей стежить за ними).

Фізкультхвилинка

6. Вибіркове читання.

1) Знаходження речень за початком «У животі...», «І давно ми...», «Нас, голубонько,...», «Іде, солодкими оченятами...», «Давай на радощах...», «А я оце...».

2) Вибір питальних та окличних речень, правильне інтонування.

7. Аналіз казки.

— Де зустрілися їжак та лисиця?

— Чому після привітання їжак згорнувся клубочком?

— Що лисиця запропонувала їжачкові?

— Чи повірив їй їжак? Чому?

— Чи обманювала лисиця їжачка?

— А він її?

— Для чого лисиця вдалася до обману?

— Чому їжачок сказав їй неправду?

— Чи відгадали ми на початку уроку персонажів казки? Чому?



8. Підготовка до діалогічного мовлення.

Читання за особами.

— Як потрібно читати слова лисички? (Хитро, улесливо)

— Як же читати слова їжачка? (Спочатку недовірливо, а потім впевнено)



9. Інсценування казки «Лисичка та їжак».

Діти одягають маски і читають казку за особами без слів автора.



10. Мовно-логічне завдання (використовується елемент технології «Акваріум»).

Група дітей, чотири учні, працюють біля дошки, інші спостерігають за їх роботою. Біля малюнків їжака та лисиці вчитель у довільному порядку закріплює аркуші зі словами характеристиками. Одна група обирає слова, що відповідають лисичці, друга — їжачкові. Діти стрілками з'єднують малюнки зі словами. Потім кожна група пояснює, чому обрала ці слова, а також — які слова зайві і чому. Групи працюють по порядку.



Зла, підступна, винахідливий, розумний, безсоромна, улеслива, хитрий, кмітливий, хижа, ніжна, злий, обережний.

Лисиця Їжак

— Чи згодні ви з думкою групи?

— Чи була її думка достатньо доведена?



VI. Підбиття підсумків уроку

1. Аналіз роботи на уроці.

Мотивація та виставлення оцінок.



2. Визначення головної думки казки.

— Чого навчає нас ця казка?



3. Читання прислів'їв.

— Роз'єднайте слова та прочитайте прислів'я.

— Про кого з героїв цей вислів?

I варіант

СЛОВОМ'ЯКИМЛИСТОМСТЕЛЕ,АД ІЛОМ'ЯКИМИГОЛКАМИКОЛЕ.



II варіант

- НАЯЗИЦІМЕДОК, АНАДУМЦІЛЬОДОК.



V. Домашнє завдання

— Ви добре знаєте, що завтра у нас — урок позакласного читання, і кожна група готує свою казку (діти заздалегідь розподілилися на групи та обрали казки). А ще ви готуєте ілюстрацію своїх улюблених українських народних казок. А найголовніше — вам потрібно познайомитися з якнайбільшою кількістю казок. І обов'язково читати їх дуже уважно!



УРОК 4

Тема. «Урок позакласного читання. Урок-театр. Інсценування українських народних казок»

Мета: вчити використовувати набуті знання на практиці, повторити правила поведінки в театрі; розвивати естетичний смак, уяву та фантазію учнів, кмітливість; виховувати любов до прекрасного, бажання творчо працювати.

Обладнання: маски казкових героїв; іграшки для лялькового театру; іграшки пальчикового театру; набірне полотно з фігурами казкових героїв; предмети, які належать казковим героям.

Тип уроку: урок-театр.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Учитель


Диво, диво, дивина —

Для вас є в мене новина

Це не приказка й не жарт,

Запрошую вас у театр.



II. Актуалізація опорних знань

— А чи знаєте ви, які бувають театри? (Для дорослих, для дітей, ляльковий театр)

— Так, правильно. А ще є пальчиковий театр (ми ним часто користуємося на уроках); театр тіней (коли використовують промінь світла і на сцені видно тіні героїв). Ми ще використовуємо театр фігурок на набірному полотні.

III. Повідомлення теми й завдань уроку

Учитель. Сьогодні ми відвідаємо майже всі ці театри, тому слід поспішати. Адже до театру не можна запізнюватись. А щоб з нами не трапилось жодних прикростей, потрібно повторити правила поведінки у театрі.



Правила поведінки

• До театру приходь завжди вчасно.

• Одягайся святково.

• Якщо ти не придбав квитки заздалегідь, то прийди раніше.

• Не бери з собою зайвих речей.

• Не забудь зняти верхній одяг та головний убір у роздягальні.

• Займай своє місце за квитком.

• Не штовхайся і не говори надто голосно, навіть, якщо тебе щось здивувало.

• Не заходь до зали після третього дзвінка.

• Не розмовляй під час вистави, не їж цукерок та печива, адже для цього є перерва.

• Після вистави не забувай аплодувати.

• Обговорюй виставу вдома.



IV. Робота над темою уроку

1. Театральні об'яви.

Учитель. Безперечно, щоб запросити якнайбільше глядачів, створюють яскраві об'яви.



1) Розгляд виставки малюнків «Герої улюблених українських народних казок».

2) Відгадування назв казок за ілюстраціями.



2. Реквізит.

Учитель. До театрального реквізиту належать оформлення сцени (декорації), костюми персонажів та речі, якими вони користуються.

Учитель показує предмет або малюнок із зображенням предмета, діти повинні відгадати, кому він належить, та назвати казку.

Колосок — ... знайшов півник (казка «Колосок»).

Горошина — ... знайшла мати (казка «Котигорошко»).

Скрипочка — ... грав котик (казка «Котик і Півник»).

Золоте яєчко — ... розбила мишка (казка «Курочка Ряба»).

Шматок сиру — ... знайшли котики (казка «Лисичка-суддя»).

Гніздечко — ... спалили дід і баба (казка «Кривенька качечка»).

Човник і весельце — ... змайстрував дід (казка «Івасик-Телесик») та ін.



3. Музичне оформлення.

Учитель. Крім гарного художнього оформлення, театральні вистави мають музичне оформлення. Окрім того, герої казок співають пісеньки.

Інколи герої співають по одному (сольно).

1) Слухання пісні Колобка (1 учень).

Я по засіку метений,

Я із борошна спечений,—

Я від баби втік,

Я від діда втік,

То й від тебе втечу!

2) Слухання пісні кози (/ учениця).

— Ой ви, діточки, козеняточка

Відімкнітеся, відчинітеся!

Ваша мама прийшла,

Молока принесла.

— Іноді герої співають дуетом.

3) Слухання української народної пісеньки «Добрий вечір, зайчику» (2 учні).

Лисичка


Добрий вечір, зайчику,

Куди йдеш?

Скажи мені правдоньку,

Де живеш.

Зайчик

Отут живу в хатоньці



Край води,

А ти туди, лисонько,

Не ходи!

4. Інсценування українських народних казок.

1) 1 група (7учнів).

Театралізація казки «Рукавичка».

Діти використовують костюми та маски.

2) 2 група (7учнів).

Пальчиковий театр «Солом'яний бичок».

Фізкультхвилинка

3) 3 група (7учнів). Ляльковий театр «Ріпка».

4) 4 група (5учнів).

Інсценування казки «Курочка Ряба».

Діти використовують фігурки персонажів та набірне полотно. V. Підбиття підсумків уроку

1. Аналіз роботи театральних груп.

— Чи сподобались вам казкові вистави?

— Хто з акторів використав якнайбільше свого акторського таланту?

2. Казкова вікторина.

Учитель. Готуючись до сьогоднішнього уроку, ви прочитали багато українських народних казок. З деякими із них ви знайомі з раннього дитинства. Тому я пропоную вам казкову вікторину.

Учитель читає уривки з казок, діти відгадують їх назви.

• Ідуть та й ідуть. Посеред поля лежить вовча голова. («Цап та баран»)

• Прийшов півник додому, знов кличе мишенят. («Колосок»)

• Мерзни, мерзни, вовчий хвіст! («Лисичка-сестричка і вовк-панібрат»)

• Веде його лисичка до своєї хати,— так уже йому годить: уловить курочку, то сама не їсть, а йому принесе. («Пан Коцький»)

• Ні, дідусю, я не пила, я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок... («Коза-дереза»)

• А в тій хатці усе зелене: і стіни зелені, і лавки зелені, і жінка зелена, і діти, сказано — все, все. («Ох»)

• Вовк зразу до боку, хотів смоли віддерти. Драв-драв та зубами й зав'яз, що ніяк уже й не віддере: що хоче назад, то ніяк. («Солом'яний бичок»)

• Виходять на узлісся, аж стоїть груша, і на ній бубликів рясно — аж віти гнуться. («Язиката Хвиська»)

Учитель. Молодці, діти, багато казок українських прочитали, гарно працювали! А нагородою за гарну роботу усім вам будуть ці книжки-саморобки. Ми разом виготовимо нових героїв для свого пальчикового театру.



УРОК 5

Тема: «Яке частування — таке й дякування. Українська народна казка «Лисичка та Журавель»»

Мета: вчити дітей виділяти в тексті ділових осіб, давати їм елементарну характеристику; спостерігати за структурою та сюжетом казки; формувати навички правильного свідомого читання мовчки та вголос; збагачувати словниковий запас учнів; продовжувати знайомити учнів із правилами етикету; виховувати гостинність.

Обладнання: картки із завданнями для групової роботи, таблиці для гри та розчитування.

Тип уроку: урок формування і вдосконалення вмінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Учитель


Казка розуму навчить,

І як дружбою дорожить

Та спочатку, любі діти,

Казку треба зрозуміти.



II. Актуалізація опорних знань

— Чи сподобався вам попередній урок?

— Чи складними були завдання?

— А цікавими?

Вчора ми познайомилися з героями багатьох українських народних казок. А сьогодні я пропоную вам ще одне цікаве завдання.

1. Робота в групах (анаграми).

1) Поділ класу на групи (по 4 учні).

2) Пояснення завдання.

Кожна група отримує аркуш зі словами — назвами персонажів казок.

Потрібно переставити букви, відгадати дійових осіб та назву казки.

Підказка: герої казок здебільшого звірі.

1 група 2 група 3 група

ИЦЯСИЛ ВІМЬДЕД ВКОВ



(лисиця (ведмідь) (вовк)

БАКАЖ СИЛИЦЯ ДМІВЕДЬ



(жабка) (лисиця) (ведмідь)

ЧИЙЗАК БОЛОКОК ЦАЄЗЬ



(зайчик) (колобок) (заєць)

ШИМАК ЄЗАЦЬ ЧОБИК



(мишка) (заєць) (бичок)

(«Рукавичка») ( «Колобок») («Солом’яний бичок»)

— Яке слово допомогло відгадати назву казки?



2. Слова грають у додавання і віднімання.

Колобок — бок = ... (коло). Коза + к = ... (козак). їжак — к = ... (їжа). Лис + т = ... (лист). Ведмідь — вед = ... (мідь). Журавель - вель = ... (жура).



3. Розчитування за таблицею на дошці.



а

о

у

и

і

я

ю

є

шк

хр

дж

кс

фр

хм

нк

кг

дм

вп

зн

ск

вг

вс

пл

зм

цк

рл

бс

кн

св

сл

цн

тп

вд

гр

рн

чт

пч

бт

дв

шл

є

ю

я

і

и

у

о

а

III. Повідомлення теми й завдань уроку

IV. Опрацювання казки «Лисичка та журавель»

1. Читання казки вчителем.

2. Словникова робота

1) Правильне наголошення слів.

вгощу

гостину


зазирати

навстоячки

розгнівалася

запросити

призволяйся

погордувати

випорожнити

припрошує

2) Пояснення та уточнення деяких слів.

Вгошу — пригощу, нагодую, почастую.

Призволяйся — пригощайся, їж.

Погордувати — поставитись до когось зверхньо, презирливо.

3. Самостійне читання казки мовчки.

— А як говорить Журавель?

— На яку зустріч сподівалися Журавель та Лисичка?

— Чи справдилися їх сподівання? Чому?

4. Аналіз казки з елементами вибіркового читання.

— Прочитайте, як Лисичка та Журавель запрошують одне одного до себе у гості.

— Яким було частування у Лисички?

— Чи смачна була страва?

— Чому Журавель її не скуштував?

— Прочитайте, як пригощав Журавель.

— Чому він так вчинив?

— Чим закінчилася їхня дружба?



5. Пояснення деяких висловів.

• — Я для тебе — як для себе. (Зроблю як собі.)

• А Лисичка як узялась до страви! (Швидко почала їсти.)

• А Журавель не гуляє: все дзьобом у глечик. (Не чекає, а їсть.)

• Так-то їй Журавлева гостина до смаку припала! (Сподобалась)

6. Фізкультхвилинка.

7. Читання казки за особами.

1) Знайти слова Лисички.

— Яким голосом говорить Лисичка?

2) Знайти слова Журавля.



8. Визначення головної думки казки. Аналіз вчинків головних персонажів.

Що хотів автор довести нам цією казкою?(Потрібно ставитись до інших так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе.

— Чи правильно вчинили Лисичка та Журавель?

— До чого де призвело? (До сварки назавжди.)

— Які правила забули герої цієї казки? (Правила гостинності)

— Чи трапляється подібне між людьми?

9. Повторення правил гостинності.

10.Творча робота над казкою. Зміна сюжету казки.

— Що можна зробити, щоб казка закінчилась гарно?

1) Зміна ставлення одного з героїв до свого гостя.

2) Зміна поведінки обох героїв.

3) Введення в казку додаткового персонажа.

• А Журавлик вирішив не бути таким, як Лисичка, він насипав собі страву в глечик із довгою шийкою, а Лисичці — на тарілку. Смачно було ласувати разом.

• Сумно стало Лисичці та Журавлеві. Сумно і соромно,що так негарно поводилися. Ось Лисичка наварила кашки та в глечик насипала для Журавлика. А той знов накришив м'яска, картопельки, бурячків — усього-усього, покришив дрібненько та й розклав на тарілочці для Лисички. Зустрілися в лісі біля пенька, разом пообідали.

• Дізналася про сварку Журавля з Лисицею сорока. Та й по всьому лісу рознесла ту прикру новину. І ніхто із звірів не хотів ходити до них у гості. Довго не витримали Лисичка та Журавель, і тому вирішили помиритися.



V. Підбиття підсумків уроку

Урок 6

Тема: «Урок позакласного читання. Українські народні казки «Рукавичка», «Колобок», «Пам'ятайте мудру вість: хто не робить — той не їсть»»

Мета: продовжити знайомство із жанром казок; розвивати усне мовлення учнів; уміння вести діалог; виховувати артистичні здібності, любов до мистецтва, сценічну культуру.

Обладнання: костюми казкових героїв, декораційний матеріал, ілюстрації до казок.

Тип уроку: нестандартний.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

II.Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні у нас урок позакласного читання. Тема уроку «Українські народні казки».

Мета уроку — ще раз відкрити двері у фантастичний світ казки, увійти у царство добра, краси, справедливості, народної мудрості, винахідливості, української народної хитрості і звичайно правди.

Казки — наші учителі. Вони вчать нас боротись зі злом. Вони виховують у нас найкращі риси характеру: честь, гідність, правдивість, уміння діяти у складних ситуаціях.

Але найголовніше, що у всіх казках завжди приймає добро. У цьому — сила і мудрість їх. У цьому — їх унікальна виховна мета.

III. Актуалізація опорних знань

1. Розповідь учителя.

— Казка — це дитинство людства і його мудрість. Читайте та слухайте казки, вивчайте їх і переказуйте. Казки ідуть по світу, живуть серед нас і будуть жити після нас. В усьому світі цінуються закладені в казці мораль, добро, справедливість.



2. Віктори.

— Діти, я добре знаю, як ви любите казки.

Зараз ми проведемо вікторину. Відгадайте, до якої казки малюнок. («Івасик-Телесик»,«Рукавичка»,«Курочка Ряба», «Колобок», «Солом'яний бичок», «Їжак та заєць», «Колобок», «Коза-дереза», «Пан Коцький»)

— Всі ці малюнки — до українських народних казок. А які казки ми називаємо народними? (Казки, які склав український народ.)



3. «Мозковий штурм».

— Сьогодні у нас не звичайний урок, а урок-вистава.

Хто з вас був у театрі?

— Згадайте, які вистави ви бачили?

— Хто виступає в театрі? (Актори)

— Як ми називаємо людей, які сидять у залі і дивляться виставу? (Глядачі)

— Як називають людину, яка ставить виставу? (Режисер)

— Хто є режисером у наших виставах?

— Ось сьогодні ми побуваємо в театрі, побачимо вистави за українськими народними казками, відпочинемо. А театр наш буде незвичайний, адже ми з вами будемо не тільки глядачами, а й акторами.

Казок чимало є на світі —



і веселих, і сумних,

Хіба можемо прожити без них?

Якби не казка, хто б і знав,

Що стільки є чудес на світі,

1 хто б завісу відкривав у світ,

В якому грають діти!



4. Робота над змістом казок.

— Всі ви добре знайомі з казкою «Рукавичка». Хто є головними героями казки? (Мишка, Жабка, Зайчик, Вовк, Ведмідь, Лисичка)

— Якими були герої казки? (Дружними, працьовитими, добрими)

— Хто головний персонаж казки «Колобок»?

— Яким був Колобок? (Винахідливим, необережним, багато говорив, вихвалявся.)

— Якими потрібно бути в житті вам? (Не говорити зайвого, не вихвалятися, пильними, обережними.)

— Які прислів'я ви б дібрали до казки «Колосок»?

• Хто не робить, той не їсть.

• Без труда нема плода.

• Бджола мала, а й та працює.

• Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

• Маленька праця краще великого безділля.

— Я пересвідчилася, що ви добре знаєте казки. Але знати — одне, а бачити — інше. Народна мудрість говорить: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути».

А тепер ми разом увійдемо у чарівний світ казки.

Казку хочете послухать? То всідайтеся зручніш. Ми почнемо чим скоріш.

VI. Драматизація казки «Рукавичка»

Автор


Якось Дід старий по дрова в ліс ходив,

Та й у лісі рукавичку загубив.

Бігла лісочком тим Мишка маленька,

Бачить: лежить рукавичка старенька.

А в Мишки ні хатки, ні нірки нема.

(Під музику між ялинкою біжить Мишка, зігнувшись і тремтячи від холоду.) Мишка

Вже прийшли зимові дні —

Треба щось робити. (Помічає рукавичку.)

Хатка буде тут мені,

В ній я буду жити.

Автор

Ось і живе там Мишка-шкряботушка,



Коли скаче Жабка-скрекотушка.

(Під музику до залу стрибає Жабка, бачить рукавичку та й питає.)

Жабка.

Хтось там є?

Чи нікого нема?

М и ш к а (з рукавички).

Я — Мишка-шкряботушка. А ти хто?

Жабка


А — Жабка-скрекотушка.

Пусти мене в хатку —

Будем разом жити,

Та удвох дружити.

(Заходить до рукавички.)

Автор


Живуть спокійно у рукавичці

І день, і другий, мов сестриці.

Стрибає по снігу якось Зайчик довговухий,

Замерз, побачив хатку та й постукав.

(Під музику стрибає Зайчик із шарфом на шиї, зупиняється, тре лапки, переступає з ноги на ногу. Стукає в рукавичку.)

Зайчик


У рукавичці хтось є чи нема?

Бо мене застудила зима.

(Кашляє, тре лапки, вуха.)

Вуха замерзли,

Захололи й ноги —

В рукавичці б мені

Відігрітися трохи...

З в і р я т а (з рукавички)

— Я —Мишка-шкрябушка.

— Я — Жабка-скрекотушка.

Звірята (разом). А ти хто? Зайчик

Та я ж Зайчик-побігайчик.

Пустіть мене в хатку,

Будем разом жити,

Разом танцювати,

Та у трьох дружити.

(Зайчика пускають.)

Автор


Дружно так живуть — усі працюють.

Хоч зима надворі — не горюють!

Раптом Вовк біжить —

Замерз, від холоду дрижить.

(Під музику залом потюпцем біжить Вовк, дмухає на лапи. Помічає рукавичку і зупиняється.)

Вовк


Яка тепла рукавичка тут лежить,

Тож зимою в рукавичці можна жить.

(Стукає.)

Хтось неначе там шепоче,

А мене пускать не хоче.

(Знову стукає.)

В рукавичці хтось є чи нема?

В лісі бродить сувора зима.

З в і р я т а (з рукавички)

— Я — Мишка-шкрябушка.

— Я — Жабка-скрекотушка.

— Я — Зайчик-побігайчик.

Звірята (разом). А ти хто? Вовк

Та я ж Вовчок, сірий бочок.

Пустіть мене до себе,

Будем в мирі разом жити,

Працювати і дружити.

(Вовка пускають.)

(Звучить музика (за вибором музичного керівника), падає сніжок (або діти виконують танок сніжинок).)

Автор


А зима все сніжку підсипає...

Білим землю, дерева вкриває.

В кучугурах не легко ходить.

Ось іде ледве-ледве Ведмідь...

(Під музику, перевалюючись, іде Ведмідь, не втримується, падає на чотири лапи, піднімається, іде далі. Зупиняється перед рукавичкою.)

Автор


Важко лапами переступає

Бачить рукавичку та й питає.

Ведмідь

Ох, і злюща настала зима!



В рукавичці хтось є чи нема?

Звірята


— Я — Мишка-шкряботушка.

— Я — Жабка-скрекотушка.

— Я — Зайчик-побігайчик.

— Я — Вовчок, сірий бочок.

Звірята (разом).А ти хто?

Ведмідь Я — Ведмідь волохатий,

Пустіть до хати.

Будем разом жити,

Працювати і дружити.

(Ведмедя пускають.)

Автор

Бігла тим лісом красуня Лисичка.



Бачить — лежить на снігу рукавичка.

(Під музику легко і красиво біжить Лисичка. Зупиняється.)

Лисиця

Хто живе в цій рукавиці?



Відгукніться до Лисиці.

З в і р я т а (з рукавички)

— Я — Мишка-шкряботушка.

— Я — Жабка-скрекотушка.

— Я — Зайчик-побігайчик.

— Я — Вовчок, сірий бочок,

— Я — Ведмідь волохатий.

Звірята (разом). А ти хто?

Лисиця

Я — руда Лисичка.



Буду вам допомагать,

Можу ще й пісень співать.

Пустіть мене до рукавички.

(Лисичку пускають.)

Автор

Дружно так живуть, усі працюють,



Хоч зима на дворі — не горюють!

Зайчик носить дрова, Вовчик їх рубає,

А Жабка лопатою сніг розгрібає,

Лисичка хату прибирає

І пісню весело співає.

А Мишка в печі борщу наварила

І потім обідати всіх запросила.

(Звірята працюють під музику.)

Працюють всі без утоми весь день.

А потім співають веселих пісень.



VII. Драматизація казки «Колобок»

На сцені — внутрішній вигляд хати: вікно, стіл, піч. У хаті — баба і дід.

Дід

Щось добреньке з'їсти хочу,



Тільки що — не знаю й сам.

Баба


Голови б ти не морочив,

Що зварила — те й подам.

Дід

Борщ і каша? Ще з обіду



В животі від них бурчить.

Баба


Вередливий став ти, діду,

Що ж тобі іще зварить?

Дід

Знаєш, бабо, ти не сердься,—



Я, мабуть би, з'їв оце

Колобка із борошенця,

Та ще вбить туди яйце..)

Б а б а.

В нас і борошна немає.

Дід


А піди-но, подивись,

Може, з дна хоч назмітаєш.

Баба (сердито)

От же, клятий, причепивсь,

Хоч бери тікай із хати.

Д і д (сердито). Тож не хочу я борщу!

Баба

Ну, куди тебе дівати?



Будь по-твоєму. Спечу.

(Баба йде. З'являється, несучи у вузлику борошно.)

Дід

Ну, стара? Чи є хоч трошки?



Хоч малесенький спекти?

Баба


Назмітала ось із ложку,

Підсобляй тепер і ти.

Дід

Ти готуй, а я швиденько



Принесу іще дровець.

Повечеряєм гарненько!

(Виходить, по дорозі, мовивши до глядачів.)

Баба в мене — молодець!

(Баба ліпить Колобок, який після відповідних слів саджає у піч.)

Баба


Колобок який! На славу!

Ну, ступай собі у піч!

Буде дідові забава.

(Заходить дід. Висипає біля печі дрова.)

Дід

Швидше, бабо, скоро ніч!



Б а б а. Та печу ж. Уже виймаю.

(Виймає Колобок з печі.)

(Для більшого ефекту потрібно мати два колобки: один жовтий, його баба садить у піч, а другий, рум'яний — баба з печі виймає.)

Ач, рум'яненький який!

Д і д (показує на стіл). Поклади отут із краю.

Баба


Та не будь такий швидкий!

Хай він трошки прохолоне,

Хай полежить на вікні.

(Кладе Колобок на вікно.)

Дід

А поділим так його ми:



Пів — тобі, а пів — мені.

(Колобок у цей час стрибає з вікна і втікає.)

Баба (дивиться на вікно і сплеску є руками)

Ох ти, боже! Де ж він дівся?

Діду, Колобок пропав!

Дід.

От діла! Оце наївся!

Баба.

Що робить?



Дід

Якби ж я знав!

А смачний був — не забуду!

Баба


Завтра кращого спечем.

А сьогодні — так і буде —

Повечеряєм борщем.

VIII. Драматизація казки «Пам'ятайте мудру вість: хто не робить, той не їсть»

Дія перша

Ведучий

На зеленому горбочку,

У вишневому садочку,

Стоїть біла-біла хата,

І живуть в ній мишенята,

З ними Півник-трудівник,

Що вставати рано звик.

Півник

Ку-ку-ріку! Гей, вставайте!



До роботи приступайте!

Бо хто рано устає,

Тому завше Бог дає!

(Заходять заспані мишенята — Круть і Верть.)

Круть

І чого галасувати?.. Може, я ще хочу спати...



Верть (позіхає)

Все робота та робота... Та й мені поспать охота.

Круть (вказуючи на Півника)

На плече косу повісив... Ач, нема на нього Лиса!

(Мишенята повертаються до хати. Звучить пісенька «Вийшли в поле косарі».)

Півник


Підмету ще двір як слід,

А тоді зварю обід,

Бо ж відомо іздавна —

Без труда нема плода.

(Півник бере мітлу і підмітає двір.)

Півник


Ой, а що це? Колосок!

Пощастило! Ну й деньок!

Гей, до мене, мишенята:

Час і вам попрацювати!

(Виходять невдоволені мишенята.)

Півник


Колосок ось!

Круть (глумливо). Дивина!

Півник

Хто поїде до млина?



Верть. Ой, не я, нога болить...

К р у т ь. В мене спина стала нить...

Півник

Добре, сам усе зроблю:



Змолочу й в млині змелю.

(Півник виходить, а мишенята починають весело скакати. Звучить пісенька «Два півники».)



Дія друга

Півник


Де руки й охота,

Там справжня робота!

Круть і Верть!

Місити тісто!

Круть (встає з-за тину)

Ми не проти цього, звісно,

Та потомлені такі,

Що не здіймемо й руки.

(Півник махає рукою і йде до хати. Мишенята продовжують бігати та стрибати. З хати чути голос Півника.)

Півник


Круть і Верть! Допоможіть,

Пироги мені зліпить!

Круть. Ой, не я! Тільки не я!

В е р т ь. Це робота не моя!

(Мишенята скачуть, пустують. Звучить пісня «Женчичок-бренчичок». Раптом мишенята зупиняються і починають принюхуватися.)

Круть. Верть, щось смачно пахне дуже!..

В е р т ь. Я такий голодний, друже...

(Виходить Півник. Він несе миску з пирогами, ставить її на стіл. Мишенята дістають великі бутафорські виделки і швиденько вмощуються за столом.)

Півник

Не спішіть за стіл сідати,



Спершу хочу запитати:

Колосок хто змолотив?

К р у т ь(голосно). Звісно ти!

Верть (голосно). Ти це зробив!

Півник

Хто зерно у млин завіз?



Хто мішок додому ніс?

Круть (тихіше). Ти змолов...

Верть (тихо). Приніс додому...

Півник


А потому?

Тісто в діжі хто місив?

Пиріжки оці ліпив?

Круть (тихо). Ти, все ти.

Верть (тихо). Ліпив і пік...

Півник


Ну, а ви все скік та скік?

Що ж робили ви?

Мишенята (разом, тихенько). Нічого...

Півник


Вам така пересторога:

Якщо хочеш добре їсти,

Працювати треба, звісно. Пам'ятайте мудру вість:

Хто не робить, той не їсть!

Бо робота всіх годує.

Ну а лінь лише марнує.

(Засоромлені мишенята виходять з-за столу.)

IX. Підсумок уроку

— Я запрошую всіх учнів-акторів на сцену.

Я вдячна вам за ваш виступ, за рівень сценічної культури, за естетично оформлені костюми, за те, як ви чудово трималися на сцені, прекрасно говорили, виконували ролі і нам подарували естетичне задоволення.

Ви трималися на сцені, як справжні актори, і за вашу гру і артистизм ви отримуєте найвищий бал.

Любіть казки, читайте їх, не розлучайтеся з ними, адже казка — це джерело знань, мудрості, натхнення, справедливості.

Казка — це світ чарівний та незвичний, Казка — це диво, сповнене краси. Поринуть у казку — це ж бо так цікаво, Це справді свято, радість для душі.

Учень-актор. Дякуємо за увагу!


УРОК 7

Тема: Маленькі казки багато розуму дають. Підсумок теми.

Мета: Систематизувати знання дітей про народні казки, загадки, прислів'я; розвивати увагу, мислення, пам'ять; виховувати любов до народної творчості, книги; на матеріалі казок виховувати працелюбність, гостинність, дружелюбність;запропонованими завданнями виявити в учнів рівень знань, умінь та навичок з вивченої теми

Обладнання: Картки із тестовими завданнями за темою у 2-х варіантах, ілюстрації до казок, виставка книг (українських народних казок).

Тип уроку: контроль, корекція знань та умінь.

ХІД УРОКУ

І.Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

IІІ. Вступне слово вчителя.

— Я знаю, що ви дуже любите читати і слухати казки. Казка — це чарівна країна, де добро завжди перемагає зло.

Казок країна чарівна,

У гості й вас чека вона.

Отож часу не гайте,

У подорож рушайте.



IV. Мовна розминка.

1. Гра "Виправте помилки".

— Щоб нам не було сумно їхати, машиніст ввімкнув радіо. Але щось у ньому зіпсувалося. Давайте слухати і виправляти помилки.

Соловей затьохкав швидко,

Як побачив гарну клітку. (В)

Ходить капля біля річки, (Ч)

Витягає жаб з водички.

Ми лягли на гарячий лісок (П)

І п'ємо прохолодний квасок.

Я нагострив козу нову (С)

І заходивсь косить траву.



V. Пояснення вчителя стосовно виконання контрольної роботи

VІ. Завдання для контрольної роботи

1 варіант

1. В якому порядку з'являються дійові особи казки "Рукавичка"?

а) Жабка, зайчик, мишка, вовік, кабан, ведмідь, лисичка.

б) Зайчик, жабка, мишка, вовк, кабан, лисичка, ведмідь.

в) Мишка, жабка, зайчик, лисичка, вовк, кабан, ведмідь.

2. До кого із казкових героїв відносяться слова: "Іде, солодкими оченятами позирає"?

а)До їжака. б) До лисиці. в)До журавля.

3. Прислів'я "Добре того вчити, хто хоче все знати" відповідає змісту казки.

а) "Колосок". б) "Дрізд і голуб". в) "Рукавичка".

4. Словами "Та від того часу й не приятелює з журавлями" закінчується казка.

а) "Лисиця та їжак."

б) "Лисичка та журавель."

в) "Колосок."

2 варіант

1. Продовж речення "Ведмідь вліз в рукавичку..."

а) шостим; б) сьомим; в) п'ятим.

2. Прислів'я "Яке частування, таке й дякування" відноситься до казки...

а) "Лисиця та їжак".

б)) "Вовк та козенята".

в) "Лисичка та журавель".

3. Слова "Якось голуб став просити дрозда..." відносяться до...

а) зачину казки "Дрізд і голуб";

б)основної частини казки;

в) кінцівки.

4. Основну думку казки "Колосок" передають слова...

а) "Хто багато читає, той більше знає".

б) "Хочеш їсти калачі — не лежи на печі!"



в) "Нас, голубонько, не обдуриш...".

VІІ. Організований збір контрольних робіт

VІІІ. Підсумок уроку


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка