Вступ Постійно розвивати в дітей позитивне



Скачати 316.47 Kb.
Дата конвертації19.02.2016
Розмір316.47 Kb.
Відділ освіти Красноармійської міської ради

Педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського у діалозі з сучасністю. (Розробки уроків).

Підготувала

вчитель початкових класів

загальноосвітньої школи

I-III ступенів №4

Бардакова Л. М.

м. Красноармійськ 2012



Вступ
Постійно розвивати в дітей позитивне

почуття задоволення учінням, щоб з того

почуття виник і утвердився емоційний стан – пристрасне бажання вчитися.

В.О. Сухомлинський

Педагогічні ідеї видатного педагога і письменника Василя Олександровича Сухомлинського відомі не лише в Україні, але й далеко за її межами. Творча спадщина його безмірна і багатогранна. Кожен твір вчителя – неоціненний вічний скарб, який ніжно доторкаючись до дитячої душі, будить у ній бажання вчитися, працювати, не лицемірити, говорити правду. Безмежна народна мудрість таїться в його творах, написаних для дітей молодшого шкільного віку. В них він розкриває різноманіття та велич оточуючого довкілля, змальовує його красу.

Казки, оповідання, притчі розповідають про широкий і різнобарвний світ природи, магічну силу доброти, чуйності, милосердя та людяності; пробуджують у дітей бажання бути сильними, захищати слабших, допомагати дорослим. Вони передбачають тісний контакт учнів з навколишнім середовищем. Спостереження, слухання, переживання та усвідомлення побаченого і почутого є своєрідними сходинками до внутрішньої естетичної досконалості.

Твори В.О.Сухомлинського сприяють вихованню основ морально-ціннісного ставлення до людей, зокрема терпимості, доброзичливості, тактовності, ввічливості, вмінню протистояти проявам несправедливості, жорстокості, зла. Вони формують почуття любові до Батьківщини, гордості за своїх батьків, шанобливе ставлення до історії та культури рідного народу.

Ознайомлюючись з правилами взаємостосунків у сім’ї, учні вчаться толерантності, миролюбності, вмінню співчувати і співпереживати, розумінню інших людей. Читаючи повчальні оповідання педагога, у дітей виникає бажання працювати, надавати безкорисливу допомогу тим, хто її потребує, підвищується вимогливість до себе та відповідальність за результат особистої чи колективної праці.

Твори письменника мають неоціненні можливості щодо виховання ціннісного ставлення дитини до власного «Я»: самоповага, скромність, вимогливість, відповідальність, самокритичність, почуття сорому, гордості, товариськості, справедливості, власної гідності тощо.

Педагогічні казки, притчі та оповідання для дітей В.О.Сухомлинського непомітно зовні, але ефективно виховують у дітей молодшого шкільного віку найкращі людські якості та почуття, формують перші навички людяних взаємовідносин між однолітками, вчать ставитися з повагою до старших та інвалідів.

Маючи багаторічний практичний досвід, В.О.Сухомлинський вважав, що найголовнішою причиною неграмотності учнів є примітивна мова, особливо в дитинстві, коли формується особистість, утверджуються її пізнавальні та творчі сили. Тому, передусім потрібно формувати і розвивати мовну культуру, яка є «живодайний корінь культури розумової» і становить основу міцного інтелектуального прориву підростаючого покоління.

Дуже цінним є застосування творчої спадщини видатного педагога в різних формах навчально-виховного процесу, зокрема: творчі завдання та види перевірки мовних компетенцій на уроках української мови, аналізи життєвих ситуацій на уроках предмету «Громадянська освіта», милування довкіллям на уроках природознавства та образотворчого мистецтва, заняттях з етики тощо.

Пропонуємо вашій увазі орієнтовні приклади використання творів для дітей В.О. Сухомлинського на уроках української мови та читання.



Урок читання

2 клас

Тема . Птицю пізнають за пір’ям , а людину – за справами. В.Осєєва „Сини», В.Сухомлинський „Сьома дочка”

Мета. Удосконалювати навички правильного і виразного читання та навички літературного аналізу твору, уміння самостійно працювати;

збагачувати мовлення новими словами; розвивати образну уяву, увагу, пам’ять; виховувати любов до найріднішої у світі людини – матусі.



Обладнання. Портрет В. О. Сухомлинського, літери, таблички з написами назв оповідань.
Хід уроку
І.Організаційний момент

Дзвоник всім нам дав наказ:

До роботи швидше в клас.

Біля парти станемо чемно -

Хай мине час недаремно.

Будемо уважні і старанні всі,

Сядемо рівненько на місця свої.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Розминка.

Аутотренінг

Я – школяр(ка)

Я – особистість творча

Я – думаю, замислююся

Я – аналізую, висловлюю свої судження

Я – хочу знати

- Виберіть одну із букв на парті та підберіть відповідно на цю букву слово, „яким я хочу бути на уроці”.

П – пильним, працьовитим

Л – ласкавим, люблячим, логічним

А – акуратним

Н – найрозумнішим, найуважнішим, найшвидшим.

- А для чого людям план? Навіщо вона планує свою роботу?

(щоб поставити мету і її досягти)

ПЛАН ( на дошці)

Творча робота

Уміння

Нові знання

Відомі знання

Розминка

2. Відомі знання

- Переведіть погляд на дошку, над якими творами ми будемо працювати?

Яке місце займає урок в системі уроків?

Над яким розділом працюємо? Що чекає нас в кінці вивчення розділу? (вікторина)

Що ми повинні знати і вміти на уроці? (Визначають учні) (Критичне мислення)

ЗНАТИ ВМІТИ

- зміст твору; - правильно, виразно, свідомо читати


  • значення нових слів - визначати головну думку твору

- визначати головних героїв

- міркувати


Ш. Вивчення нового матеріалу

1. Підготовча робота до сприймання.

а) Робота зі словничком:



  • спритний

  • зупиняються

  • розпліскується

  • перевертається

  • милуються

  • заливається

  • заслухалися

  • Яке слово зайве у нашому словничку? Чому?

  • Що означає слово спритний?

(скаже нам експерт, який працював із тлумачним словником)

  • Якими словами можна замінити „милуються”?

  • Яке значення може мати слово „заливається”? Який фразеологізм є з цим словом.?

б) Читання слів для довідок:

  • жінки

  • вода

  • криниця

  • важкі відра

  • руки болять

  • спину ломить

  • підбіг, узяв, поніс

в) Метод «Передбачення».

Ознайомившись із нашим словником та назвою твору, використавши слова для довідок, як ви думаєте , про що буде йти мова в тексті....



2. Читання тексту вчителем.

- Чи здійснились ваші очікування?



3. Перевірка первинного сприймання тексту.

- Між ким відбувалася розмова?

- Як про своїх синів розповідали жінки?

- Якими ви уявляєте цих хлопців?



4. Гра „Продовж речення”.

- Якими словами ви б закінчили речення?

Щиро любить матір той, хто:

А) спритний і сильний;

Б) співає , як соловейко

В) у всьому матері допомагає.



5. Розминка для очей.

6. Читання оповідання за особами.

- Які дійові особи беруть участь у розмові?

- Як ви розумієте виділене речення?

7. Фізкультхвилинка (під музичний супровід)

8. Гра „Вітер - чаклун”.

Зберіть у речення слова і дізнайтесь, як кажуть у народі про матусю....

Квітам під дітям сонцем із як матір’ю так

(Як під сонцем квітам, так із матір’ю дітям.)



  • Як ви розумієте це прислів’я?

  • А чи завжди діти бувають вдячними своїм батькам, чи вміють вони берегти своїх близьких, любити так, як вони люблять вас, ми дізнаємось із оповідання В.Сухомлинського „Сьома дочка”

9. Самостійне читання

10. Аудіювання.

1).Скільки дочок було в матері?

а) 5

б) 6


в) 7

2). Мати поїхала :

а) відпочивати до сина;

б) в гості до сина;

в) працювати до сина

3). Сьома дочка нічого не сказала мамі, тому що:

а) не любила маму;

б) не скучала за нею;

в) по справжньому любила.

4). Як зустріла сьома дочка маму:

а) принесла води, щоб напитися;

б) принесла води, щоб помити ноги;

в) роздягнула матір

- Взаємоперевірка:

1) в

2) б


3) в

4) б


11. Бесіда за прочитаним.

  • Як дочки говорили про свою любов до матері? (Словами з тексту)

  • Хто з дочок по справжньому любив матусю?

Обґрунтуйте відповідь.

12. Читання „З покликом друга”.

Чи одне й те саме означають виділенні слова?



13. Гра „Продовж речення”.

  • Було у матері.........

  • Повернулась додому..............

  • Мені тяжко було...........

  • Я виглядала тебе...........

  • Вона зняла з ніг матусі ....

14. Бесіда.

- Чи схожі ці оповідання?

- Яка головна думка цих оповідань?

IV. Підсумок

Хто найбільше сподобався? Чому?

Що схвалює автор ? Засуджує?

Яка тема творів?

Що корисного ви дізналися на уроці, чого навчилися?


  • На уроці ми познайомилися з творами...(автор та назва)

  • Удосконалювали навички..............читання

  • Збагачували мову ...............словами

  • Розвивали..........

  • Виховували любов до .......

V. Домашнє завдання

- Підготувати розповідь , „Як я допомагаю мамі;

- стор.87-89 – читати за особами, відповідати на запитання підручника

Урок читання

2 клас
Тема. Совість - це у людини головне. В. Сухомлинський «Горбатенька дівчинка».

Мета. Ознайомити дітей із твором В. Сухомлинського «Горбатенька дівчинка»,

вчити давати характеристику головним дійовим особам, аналізувати та оцінювати їх поведінку і вчинки, робити висновки щодо прочитаного, розвивати виразне читання, зв`язне мовлення, вміння висловити свою думку, цінувати думки товаришів, виховувати доброту і чуйність, викликати бажання наслідувати добрі справи однолітків.



Обладнання. Портрет В. Сухомлинського, таблиці для розчитування (на кольорових карточках для кожної дитини), тлумачний словник, пам`ятка для кожного учня; листки для роботи в парах; листочки з словами для складання розповіді, читанка 2 клас, ІІ частина.

Хід уроку

І. Організація класу

Всі прочули ви дзвінок

На улюблений урок.

Кожен з вас приготувався,

На перерві постарався.

Зараз сядуть асі дівчатка

А за ними і хлоп’ятка.

Ласкавинки посилаймо.

Працювати починаймо!

ІІ. Мовна розминка


  1. Дихальні вправи

    • Щоб ротик і язичок були на уроці слухняними, виконаємо зараз такі дихальні вправи:

    • 1,2,3 – вдихаємо повітря, 4 – видихаємо.

    • 1,2,3 – вдихаємо повітря, 4 – видихаємо, ніби гасимо свічку.

    • 1,2,3 – вдихаємо повітря, 4 – видихаємо, показуємо, як із кульки виходить повітря.

  2. Розчитування

Вправи на розширення кута зору.

    • У вас на столі є кольорові листочки. На кожному з них є складова таблиця.

    • Візьміть листочок жовтого кольору. Зосередьте свій погляд на лінії. Намагайтеся побачити букви, які записані зліва і справа. Прочитаймо їх. (Так читаємо ще складові таблиці на червоному і зеленому листочках





Ц Е

Щ О

Н І

Ї Й




УЧ НІ

КО ЛИ

ВО НА

ВІ ЧІ


3. Промовляння скоромовки

РАК ТАТУСЬ ПРИНІС З КРАМНИЦІ

РАЧЕНЯТАМ РАХІВНИЦІ.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів


  1. Перевірка домашнього завдання

  • З яким твором ви познайомилися на минулому уроці?

  • Хто є головними героями?

  • Ви уважно дома читали оповідання?

  • Пропоную вам пограти в гру «Доведи що…». Ви повинні вибрати в тексті і прочитати те місце, що доводить:

Що дія оповідання відбувається на весні.

Що Петрик не допомагав бабусі.

Що Петрика вразило , як пташка будувала своє гніздо.

Що Петрик зрозумів, що треба працювати , а не лінуватись.



  1. Бесіда

  • Хто є автором оповідання «По волосинці?»

  • Сьогодні ми з вами продовжимо знайомство із творами В. Сухомлинського. Згадайте може ви щось знаєте про цю людину?

(Вивішую портрет)

  • Василь Сухомлинський народився 1918 році, 15серпня в с. Васильків ці на Полтавщині, у селянській сім’ї. Крім Василя у сім’ї було ще троє дітей. Батьки ніколи не сварилися між собою і не карали своїх дітей. Може тому всі обрали професію вчителя. В. Сухомлинський – найвідоміший педагог і письменник. Він працював у школі 35 років. В.Сухомлинський – заслужений вчитель України.

Василь Олександрович дуже любив дітей і написав для них багато цікавих оповідань , казок. Його твори вчать вас бути добрими, чуйними, працьовитими, щоб любили батьків, а також свою прекрасну Батьківщину.

ІV. Мотивація навчальної діяльності

  1. Повідомлення теми уроку

  • Тож давайте познайомимося ще із одним твором В. Сухомлинського «Горбатенька дівчинка». Через автор оповідання хоче сказати вам, що совість – це головне у людини. А ми в свою чергу прочитавши дане оповідання, зможемо заперечити, або погодитись із автором.

  • Діти, а що таке совість? Може хтось з вас зможе пояснити?

  • Де ми можемо дізнатися, яке лексичне значення має слово «совість»?

  • Правильно. В українській мові є словник, у якому можна дізнатися про лексичні значення любого слова. Такий словник називається тлумачний.( Вчитель показує словник)

  • Ось зараз знайдемо слово «совість» і прочитаємо його лексичне значення. Тлумачний словник. – Харків: 2007, ст. 5510

Совість – це усвідомлення і відчуття моральної відповідальності за свою поведінку та вчинки.

  1. Гра «Незакінчене речення»

  • Погляньте на дошку. Прочитайте ще раз назву оповідання.

  • Як ви думаєте, про що, або про кого розповідається у оповіданні, знаючи тільки його назву?

  • Прошу давати відповідь на запитання, продовжуючи речення за даними початками: «Я думаю…», «На мою думку…»(вчитель вивішує на дошці листок, на якому записано: «Я думаю…», «На мою думку…»)(Діти висловлюють своє припущення)

  • А якщо я вам запропоную декілька слів, чи буде вам легше висловити свої припущення щодо змісту оповідання?

  • У вас на столі є голубий листочок . Давайте прочитайте записані там слова.


Клас, учні, незнайома, цікавість, всміхалися, Оля, приїхала, парта, учитель.

Діти складають свої розповіді.

- Яка у вас вийшла чудова розповідь. А зараз ви маєте змогу переконатися, чи правильно ви зрозуміли зміст твору за його назвою.

V. Вивчення нового матеріалу.


  1. Читання оповідання вчителем із передбаченням, зупинками.

Горбатенька дівчинка

Клас розв’язував задачу. Учні схилилися над зошитами. Коли це у двері хтось тихо постукав.

Відчини двері й подивись, хто там стукає, - мовив учитель.

Чорноокий хлопчик, що сидів за першою партою, живенько відчинив двері. До класу зайшов директор школи з маленькою дівчинкою. Тридцять п’ять пар очей впилися у незнайому дівчинку.

Вона була горбата.

І зупинка

- Кого привів у клас директор?



- Чому всі діти звернули увагу на дівчинку?

- Що б ви зробили у такому випадку?

- Як ви думаєте, що трапилося дальше?
Учитель затамував подих і повернувся до класу. Він подивився у вічі пустотливих школярів і мовчки благав: хай не побачить дівчинка у ваших очах ні подиву, ні насмішки.

У їхніх очах була тільки цікавість. Вони дивились на дівчинку й лагідно всміхалися.



ІІ зупинка

  • Чого боявся вчитель?

  • Як сприйняли діти дівчинку?

  • Як би ви поступили в такому випадку?

  • Як ви думаєте, що трапилося дальше?

Учитель полегшено перевів дух.

- Цю дівчинку звуть Оля, - сказав директор. – вона приїхала до нас далеку, хто поступиться їй місцем на першій парті? Бачите, яка вона маленька?

Усі шість хлопчиків і дівчаток, що виділи за першими партами, піднесли руки:



  • Я…

Учитель тепер спокійний: клас витримав іспит.



  • Який іспит витримав клас?

  • Як ви вважаєте, чи правильно поступили діти?. Фізкультхвилинка

  1. Читання оповідання учнями «Ланцюжком»

  1. Вибіркове читання

  • Прочитайте те місце твору, де розповідається, чим займалися учні в класі.

  • Прочитайте те місце твору, де розповідається, як учитель дивився на своїх учнів.

  • Прочитайте те місце твору, де розповідається, як учні зустріли дівчинку.

  • Яка головна думка твору?

  • Чи вважаєте ви, що автор сказав правильно, що совість - це в людини головне. Що хотів нам сказати автор?

  1. Читання деформованих прислів’їв

Робота в парах

  • Зараз ви попрацюєте в парах. Покажіть кожен свою пару. Пригадайте правила роботи в парі.

  • У вас на парті є листочок рожевого кольору. Пропоную вам прочитати деформовані прислів’я.




дяЛюність родожча аз все.

еН сясмій з ихал людськоог, щоб обіт не лобу такого.




Людяність дорожча за все.

Не смійся з лиха людського, щоб тобі не було такого.

  • Як ви розумієте дані прислів’я .

  • Дані прислів’я записані вам у пам’ятку.

V. Підсумок уроку

Гра « Мікрофон»

  • Що сподобалося вам на уроці?

  • Що цікавого ви дізналися на уроці?

  • Кому ви запропонуєте прочитати пам’ятку із прислів’ями?

Ви ще маленькі. У вас усе життя попереду. В народі кажуть: «Життя прожити - не поле перейти», тому у вас буде безліч життєвих ситуацій, з яких потрібно знайти достойний вихід. Мені б хотілося, щоб ви пам’ятали прислів’я з пам’ятки, дали їх прочитати рідним і знайомим. Тоді ви дійсно виростите Людьми з великої букви.

Тема. Урок позакласного читання «Людина починається з добра» за творами В.О. Сухомлинського.

Мета. Продовжити вивчати творчу спадщину В.О. Сухомлинського на прикладі творів «Важко бути людиною», «Красиві слова і красиве діло», вчити учнів оцінювати вчинки головних героїв оповідань, наслідувати їх позитивні риси, прагнути до самовдосконалення, розвивати мислення, усне мовлення, творчі здібності, вдосконалювати навички читання: свідомість, виразність, швидкість, формувати мовну, комунікативну, життєву компетенції, виховувати бажання примножувати добро, бути ввічливими і вдячними за доброту.

Обладнання. Портрет В.О. Сухомлинського, макет телефону, таблички з написами назв оповідань, малюнки рибок, роздатній матеріал у вигляді сонечок.
Хід уроку
I. Організаційний момент.

В небі завжди сонце світить ясно,

А в душі немає пустоти.

Світ тобі всміхається прекрасний,

Якщо є багато доброти.

- Зараз у нас урок позакласного читання. Я бажаю вам працювати плідно, із задоволенням та отримати гарні оцінки. А допоможуть нам в цьому маленькі сонечка, які ви будете отримувати за кожну правильну відповідь. А в кінці уроку вони підкажуть вам оцінку.



II. Повідомлення теми та мети уроку.

Гра «Телефон».

Щоб дізнатися тему уроку вам треба подзвонити по телефону. Набрані цифри підкажуть назви букв, за якими ви і прочитаєте тему.

Людина починається з добра

- Як ви розумієте цей вислів? (Відповіді дітей)

Епіграфом до сьогоднішнього уроку будуть слова Любові Забашти:

Сказав мудрець:

— Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро i вищу правду вiра

Людину відрiзня вiд мавпи і вiд звiра.

Хай оживає iстина стара

Людина починається з добра.



III. Вивчення нового матеріалу.

1. Гра «Покупка добра».

- Уявіть, що ви зайшли в супермаркет. Тут ви можете придбати тільки один предмет, це «щось», що асоціюється з добром. Що ви купили? Чому?

(Відповіді дітей).

2. Гра «Криголам».

Придумайте людські чесноти до кожної букви слова «доброта»:

Д – добросовісний, доброзичливий, допитливий

О – об’єктивний, оптимістичний

Б – благородний, благодійний

Р – ретельний, романтичний, різносторонній

О – освічений

Т – талановитий, тямущий

А - активний

- Всі ці риси характеру притаманні оцій людині. (Вивішується портрет).

- Хто це? (В.О.Сухомлинській).

- Що вам відомо про нього?

- Які оповідання ви пам’ятаєте?

- Сьогодні ми познайомимося ще з двома оповіданнями

В.О. Сухомлинського «Важко бути людиною» та «Красиві слова і красиве діло».

3. Опрацювання оповідання «Важко бути людиною».

а) Гра «Шифрувальник»

Роз′єднайте слова і ви дізнаєтеся назву першого оповідання.

Важкобутилюдиною

б) Первинне читання вчителем.

В. Сухомлинський «Важко бути людиною».

Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід. Шлях додому пролягав через невеликий хутірець, що лежав у долині за кілька кілометрів до села. Втомлені, знесилені діти ледве дійшли до хутірця. Зайшли в крайню хату, попросили води. З хати вийшла жінка, за нею вибіг маленький хлопчик. Жінка витягла з колодязя води, поставила на стіл серед двору, а сама пішла до хати. Діти напилися, відпочили на траві. Де й узялися сили. Відійшли на кілометр від хутірця, Марійка тут і згадала:

— А ми ж не подякували жінці за воду.

Діти зупинилися. Справді, забули подякувати.

— Що ж... — каже Роман, — це не велика біда. Жінка вже й забула, мабуть. Хіба варто повертатися через таку дрібницю?

— Варто, — наполягає Марійка. — Хіба тобі самому не соромно перед собою, Романе?

Роман усміхнувся. Видно, що йому не соромно.

— Ви як хочете, — каже Марійка, — а я повернуся й подякую...

— Чому? Скажи, чи ж обов’язково це зробити? — питає Роман.., — Адже ми так потомилися...

— Бо ми люди... Якби ми були телята, можна було б і не вертатися...

Вона рушила до хутірця. За нею пішли всі.

Роман постояв хвилинку й, зітхнувши, теж поплівся за гуртом.

— Важко бути людиною... — сказав він.


в) Аудіювання.

1) Куди ходили діти?

А) в далекий похід;

Б) на рибалку;

В) за грибами.

2) Чого попросили діти у жінки?

А) хліба;

Б) води;

В) молока.

3) Хто перший згадав, що забули подякувати?

А) Роман;

Б) Марійка;

В) всі діти.

4) Чому діти повернулися?

А) бо їм стало страшно;

Б) вони щось там забули;

В) бо вони люди.

(Перевірка аудіювання).



г) Гра «Так чи ні».

- Прочитайте останній рядок: «Важко бути людиною».

- Хто вважає, що важко бути людиною, станьте ліворуч, а хто вважає, що ні, станьте праворуч.

- Доведіть свою думку. (Діти відповідають).

- Хто змінив своє рішення, займіть інше місце.

д) Гра «Засічка – кидок».

Читання на швидкість за 1 хвилину (3 рази).

3. Фізкультхвилинка.

4. Опрацювання оповідання «Красиві слова і красиве діло».

а) Метод «Передбачення».

- Як ви думаєте, про що буде йти розмова в цьому оповіданні?

б)Читання учнями частинами з передбаченням.

В. Сухомлинський «Красиві слова і красиве діло».

Серед поля стоїть маленька хатина. її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й пересидіти в теплі.

Одного разу серед літнього дня захмарило й пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як з неба ллє, мов з відра.

Коли це бачать: до хатини біжить ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села. Одежа на ньому була мокра, як хлющ. Він тремтів од холоду.

І ось перший із тих хлопців, які сиділи в сухому одязі, сказав:

…………………………………………………(передбачення)……………………………………………………

— Як же ти змок на дощі! Мені жаль тебе...

Другий теж промовив красиві й жалісливі слова:

………………………………………………(передбачення)………………………………………………………

— Як страшно опинитися в зливу серед поля! Я співчуваю тобі...

А третій не сказав ні слова.

…………………………………………………(передбачення)……………………………………………………

Він мовчки зняв із себе сорочку й дав її змоклому хлопчикові. Той скинув мокру сорочку й одягнув суху.

Гарні не красиві слова. Гарні — красиві діла.

в) Самостійне мовчазне читання «Бджілки».

г) Бесіда за прочитаним.

- Хто з героїв вам подобається? Чому?

- Хто не подобається? Чому?

- Доберіть інший заголовок до оповідання з одного слова.

- Озаглавте текст питальним реченням.

IV. Підсумок уроку.

- З якими оповіданнями ми познайомилися?

- Хто автор цих творів?

- Чому навчають ці твори, до чого закликають?

Гра «Золота рибка».

- У кожного на парті є чарівна золота рибка, яка виконає любе ваше бажання. Напишіть своє бажання і відпустіть рибку в море.

( Діти виходять до дошки, зачитують свої бажання і прикріплюють рибку на дошку).

«Я і Україна. Громадянська освіта». 3 клас

Тема. Ознайомлення з розділом «Людина серед людей». Сім`я. Обов`язки у сім`ї. Шанобливе ставлення до старших.

Мета: формування ключових компетентностей: вміння вчитися, самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії; загальнокультурної – дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв’язно висловлюватися в контексті змісту; соціальної – проектувати стратегії своєї поведінки з урахуванням інтересів та потреб інших; громадянської – знати свої обов’язки в сім’ї, виробляти раціональні прийоми виконання домашніх справ;

предметних компетентностей: узагальнити знання учнів про людину як соціальну істоту, її унікальність та неповторність, удосконалювати уміння аналізувати власні вчинки, поглибити знання дітей про сім’ю, спонукати допомагати старшим, розвивати уміння доводити свою думку, визначати позитивні та негативні риси людини, виховувати повагу до членів родини та бажання піклуватися про них.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: мікрофон, різнокольорові клубочки ниток, ілюстрації.
ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Любі діти, добрий день!

Зичу праці та пісень.

А ще, друзі, всім бажаю

Сил, натхнення на весь день.

ІІ. Підготовка учнів до активного, свідомого засвоєння знань.

1. Вступне слово вчителя.

Як багато на світі чудес! Дерева-гіганти, фантастичні водоспади, химерні палаци, неймовірні сталактитові печери, величні храми, які викликають подив у того, кому поталанило їх побачити. Але ні одне із чудес світу не можна порівняти з тим, що завжди поруч з нами.

Це диво – ми самі!

2. Декламація уривка вірша В.Симоненка.

Ти знаєш, що ти – людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми уроку.

1. Вступне слово вчителя.

– На сьогодні відомі випадки, коли в силу певних обставин діти виховувалися тваринами. В результаті вони не стали справжніми людьми: не вміли розмовляти людською мовою, поводили себе як тварини. Нам пощастило, що ми з вами живемо серед людей, спілкуємося один з одним.



2. Інтерактивна технологія «Мікрофон».

Якою людиною ви хочете бути?

– Я хочу бути…


  • Я мрію бути…

3. Слово учителя.

– Сьогодні ми з вами розпочинаємо вивчення цікавого і важливого розділу «Людина серед людей».



Очікувані результати:

  • усвідомити, що людина – найвища цінність;

  • розрізняти поняття «сім’я» і «родина», порівнювати їх;

  • визначати позитивні та негативні риси характеру людини;

  • розуміти важливість шанобливого ставлення до старших.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Об’єднання в творчі групи за кольорами: червоний, синій, зелений, жовтий.

2. Повідомлення вчителя.

Кожен із вас неповторний і єдиний, але є у вас спільні риси, бо вибір червоного кольору свідчить про бажання верховодити. Цей колір, за повір`ям має цілющі властивості, здатен протидіяти чаклунству;



синій колір – колір моря і небес, колір доброти і сталості. Він означає чесність і вірність. Люди, які вибирають цей колір, добре відчувають незримий світ;

зелений колір – колір трави і листя. Він діє заспокійливо. Для багатьох народів це символ надії та веселощів. Той, хто вибирає цей колір, – людина потайлива й уперта;

жовтий колір справляє тепле й приємне враження. Це колір золота й осені. Людина, яка вибрала цей колір, зазвичай владна і цілеспрямована.

Проте всіх нас об’єднує бажання, щоб нас любили, цінували, оберігали. У кожного з нас є найдорожчі нам люди. Хто це?

Звичайно ж, тато, мама, сестричка, братик – це найрідніші на світі люди, які один одного шанують, люблять і є членами єдиної сім’ї.

Сім’я, мов сонечко, зігріває кожну дитину від народження і до кінця життя. Родина – це гніздечко любові й тепла для кожного з нас.



3. Словникова робота

(із двох запропонованих тез вибрати ту, яка пояснює значення слова).

Сім`я – Рід –

  • Група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом, родина.

  • Кілька поколінь, що походять від одного предка, родина.

4. Робота в групах.

– Яке поняття ширше: сім’я чи родина? Порівняйте:



Спільне

Відмінне

Група близьких родичів



Сім`я – це родичі, які проживають разом.

Родина – це родичі, які проживають окремо.






  • За допомогою кругів Ейлера покажіть поняття «сім’я», «родина», «рід».

Поміркуйте: коли бабуся буде членом сім`ї, а коли – родини?



Завдання

Крок 1. Скласти обличчя із запропонованих частин (очі, ніс, губи, волосся і т.д.).

Крок 2. Упізнати, хто це.

Крок 3. Серед запропонованих віршів вибрати той, який відповідає малюнку.

Крок 4. Виразно прочитати його.

Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

Мамочко рідна, моя дорогенька,

Над усе тебе в світі люблю.
Тату, татусеньку, таточку, тату,

Кращого в світі немає навкруг!

Таточку, хочу тебе я обняти,

Ти – мій порадник, заступник і друг!


Я до бабусі з любов’ю звертаюсь:

Бабусю, бабуню, бабулю моя!

І до бабусиних рук притуляюсь

Та відчуваю в них лагідність я.
І до дідуся іду по науку:

Діду, дідуню, навчи в світі жить!

Він на голівку кладе мою руку,

Голос сріблястий струмочком біжить.

V. Усебічна перевірка знань.

1. Технологія «Ручки всередині»

(Робота в домашніх групах Обговорення запитання.)

– Що означає для мене моя сім`я?



2. Робота в групах.

– Які ви маєте обов`язки у сім`ї ?

Складання твору-мініатюри за початком: «Уявіть собі, що всі сімейні обов’язки переплуталися, злякалися і побігли до того, хто першим зустрівся їм на дорозі…»

3. Фізкультхвилинка.

VІ. Закріплення нових знань.

1. Робота з підручником (ст. 34). Читання тексту в особах. Відповіді на запитання:

– Як звуть ваших дідуся і бабусю?

– Ким працюють ваші батьки?

– Які захоплення мають дідусь і бабуся?



2. Словникова робота «Довідкове бюро».

Старий – слово праслов’янське. Утворилося воно від індоєвропейської основи «стояти» за допомогою суфікса –р, який позначав раніше найвищий ступінь ознаки. Виходить, що старий – це той, що міцно стоїть на ногах, тобто – надійний, твердий.

3. Робота в домашніх групах. Рольова гра.

(для імітаційних ігор добираються твори В.Сухомлинського).

І група – твір «А де ж подівся той хлопчик?».



А ДЕ Ж ПОДІВСЯ ТОЙ ХЛОПЧИК?

Одного разу Петрик пішов з дідусем до ставка рибу ловити. Сіли на березі, закинули вудки. Дідусь і розповідає Петрикові:

– Коли я був маленьким хлопчиком, – ось таким, як ти, – тут було глибоко-глибоко. Отакенні коропи водилися...

– Дідусю, невже ви були маленьким хлопчиком? – здивувався Петрик.

– Був... Ось тут купався, тут і рибу ловив.

А де ж подівся той хлопчик? – здивувався Петрик.

ІІ група – твір «Хай я буду ваша, бабусю».

ХАЙ Я БУДУ ВАША, БАБУСЮ

На краю села живе старенька бабуся Марина.

– У неї немає нікого-нікогісінько, – часто говорить матуся маленькій Марійці.

Марійка з матусею живуть через дорогу від бабусі Марини.

Устане вранці Марійка, гляне на бабусине подвір’я: сидить старенька на стільчику, гріється на сонці й пильно-пильно дивиться на неї, Марійку.

Марійка біжить до бабусі, вітається:

– Добрий день, бабусю.

– Добрий день, Марійко, – радісно відповідає бабуся. – Посидь біля мене, дитино.

Марійка посидить трохи, послухає казку. Але довго сидіти не хочеться. Ваблять луки – он скільки метеликів там літає. Вабить річка – який пісочок чистий там на березі, яка вода тепла...

Марійка збирається йти, а бабуся зітхає.

– Чого ви зітхаєте, бабусю?

– Бо нікому й слова промовити. Одна я, однісінька...

– Хай я буду ваша, бабусю, – тихо шепоче Марійка й цілує її в старечу, зморщену щоку.

– Добре, дитинко, будеш моя, – усміхається бабуся Марина.

До вечора Марійка бігає в лузі, купається, милується метеликами. А тоді й прибіжить на бабусине подвір’ячко й защебече:

– Я не забула, що я ваша, бабусю! Тільки в лузі бігати хочеться!

ІІІ група – твір «Найласкавіші руки».

НАЙЛАСКАВІШІ РУКИ
Маленька дівчинка приїхала з мамою у велике місто. Пішли вони на базар. Мама вела доньку за руку. Дівчинка побачила щось цікаве. На радощах заплескала в долоні і загубилася в юрбі. Загубилась і заплакала:

- Мамо!.. Де моя мама?

Люди оточили дівчинку й питають:

- Як тебе звуть, дівчинко?

- Оля.

- А маму як звуть? Скажи, ми зараз її знайдемо.



- Маму звуть... мама... матуся.

Люди усміхнулись. І знову питають:

- Ну, скажи, які в твоєї мами очі: карі, сині, блакитні, сірі?

- Очі у неї... найдобріші...

- А коси? Які в мами коси – чорні, русі?

- Коси... найкрасивіші...

Знов усміхнулися люди. Питають:

- Ну, скажи, які в неї руки? Може, якась родимка у неї на руках є, згадай.

- Руки у неї... найласкавіші.

Пішли люди й оголосили по радіо:

«Загубилася дівчинка. У її мами найдобріші очі, найкрасивіші коси, найласкавіші в світі руки». І мама знайшлася.

ІV група – твір «Татко з мамою посварились».



ТАТКО З МАМОЮ ПОСВАРИЛИСЬ...

Татко з мамою ще вчора посварились. Татко щось говорив мамі, а мама, схиливши голову, плакала. Потім мама вийшла з кімнати, а татко довго ходив з кутка в куток.

Сьогодні, повернувшись із роботи, татко й мама не сіли обідати, як завжди, разом за стіл, не посадили поруч із собою маленьку Тіну. Спочатку сів обідати татко, потім – мама. І татко, й мама окремо просили Тіну: «Сідай, доню, обідати...» Але Тіні не хотілося їсти.

Коли Тіна залишилась у кімнаті сама, до неї підходили то мама, то татко й гладили по голівці, цілували. Але Тіні здавалося, що пестять вони її крадькома.

Настав вечір. Мама сіла за стіл – читає книгу. Татко сів на канапу – теж читає книгу.

Тіна вмостилася між татком і мамою. Вона взяла мамину руку, опустила її на канапу й поклала на таткову руку. І тої ж миті відчула, як і таткова й мамина руки здригнулися. Мама немовби хотіла відірвати свою руку від таткової, але Тіна не пускала.

В дитячих очах засяяла усмішка.

Татко міцно стиснув мамину руку.

Діти самостійно розподіляють ролі та обирають, хто буде читати слова автора та дійових осіб. Крім підготовки до гри, діти добирають одне запитання за змістом оповідання для дітей з інших груп.

4. Робота над прислів’ям.

1)Підручник (ст. 35) – прочитати та пояснити прислів’я.

2)Робота в парах. Із запропонованих частин скласти прислів’я.

Шануй батька й неньку,…

Яке дерево, такі в нього й квіточки,…

Яка сім’я,…

Материн гнів, як весняний сніг:…



які батьки, такі й діточки.

рясно впаде, та скоро розтане.

буде тобі скрізь гладенько.

такий і я.



5. Слово вчителя

Наші батьки – це мама і тато, а батьки наших батьків – дідусь і бабуся.

Тільки вони нічого не пожалкують для своєї дитини, це вони в хвилину небезпеки ніколи не згадають про себе, все віддадуть для того, щоб захистити свою дитину. Їхня любов не знає кордонів страху, сумнівів, розрахунків. Батьки – захист і притулок для дитини. Все-все, що є у нас найкращого, усе від них – рідненьких.

6. Робота в групах (скласти частини вірша і прочитати).

Шануй старших

Любі діти, – каже мати, –

Треба старших шанувати,

То дасть Господь сего світа

Вам прожити довгі літа.

Час минає тихо, звільна,

З ним молодість неспокійна.

Оглянешся сюди-туди –

Кожен з вас вже старцем буде.

Старість – то не радість, діти,

Багато треба натерпітись.

Багато думать, працювати.

Треба старших шанувати.

Час минає тихо, звільна

З ним молодість неспокійна.

Оглянешся сюди-туди –

Кожен з вас вже старцем буде.

Любі діти, – каже мати, –

Треба старших шанувати,

То дасть Господь сего світа

Вам прожити довгі літа.

Старість – то не радість, діти,

Багато треба натерпітись.

Багато думать, працювати.

Треба старших шанувати.

Народна мудрість говорить: «Три біди є у людини: смерть, старість і …

– Якою є третя біда?

7. Технологія «Ходимо навколо – говоримо навколо».

Відповідь: погані діти.

Старість неминуча, смерть невблаганна – перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а й від самих дітей.

Тож завжди намагайтеся бути слухняними і вихованими, турбуйтеся про своїх батьків і не завдавайте їм прикрощів.

VІІ. Підсумок уроку.

Технологія «Незакінчене речення» (Продовж речення)


  • Сьогодні на уроці я зрозумів …

  • До найрідніших людей буду ставитися з…

  • Хочу бути…

  • Свою роботу на уроці оцінюю….

  • Роботу вчителя оцінюю…

VІІІ. Домашнє завдання.

Підготувати проекти «Моє родовідне дерево». Об’єднатися в групи за інтересами:



1 група – дослідити, від кого ви успадкували здібності до малювання, співу, читання, трудового навчання;

2 група – описати родинний кумедний чи незвичайний випадок;

3 група – познайомити із традиціями свого роду, про які довідалися під час складання родовідного дерева.

Додаток 1

Технологія «Павутинка»

Крок 1. Діти сідають у коло.

Крок 2. Під час виконання вправи у кожного учня буде можливість висловити свою думку.

Крок 3. Учитель просить одного учня почати (наприклад: «Бути людиною чудово, адже вона може мислити»). Потім учень міцно береться за кінчик мотузки (вовняної пряжі), а весь клубочок перекидає кому-небудь навпроти в колі. Це продовжується доти, поки не висловляться всі (якщо хтось не хоче говорити, він має право сказати: «Пропускаю»). Утворюється своєрідне «павутиння» зв’язків із пряжі.

Додаток 2

Технологія «Ручки всередині»

Крок 1. Коли учень висловлює свою думку, то кладе свою ручку на середину стола, за яким сидить група, – щоб відзначити, що він зробив свій внесок у спільну справу.

Крок 2. Поклавши ручку, цей учень уже не має права висловлюватись доти, доки всі інші учні не покладуть свої ручки в центр стола. Усі члени групи рівні у своїй можливості висловлюватись, і ніхто не має права домінувати.

Крок 3. Учень, який не висловився або якому нема чого додати на цей момент, має право сказати: «Пропускаю», кладучи свою ручку у центр стола.

Крок 4. У будь-який момент учитель може підійти до групи, вибрати ручку на столі чи запитати, який внесок зробив її власник.

Додаток 3

Технологія «Ходимо навколо – говоримо навколо».

Порядок роботи:

Крок 1. Протягом короткого часу діти думають над запитанням.

Крок 2. Учні підводяться та виходять на вільний від столів простір класу.

Крок 3. Учні рухаються в цьому просторі без будь-якої системи доти, поки вчитель не плесне один раз у долоні.

Крок 4. Учні зупиняються й кожен обговорює з дитиною, яка опинилася до нього ближче за всіх, те питання, що поставив учитель.

Крок 5. Приблизно через хвилину вчитель плескає у долоні два рази. Усі починають рухатися.

Крок 6. Учитель знову плескає в долоні один раз. Учні зупиняються й обговорюють з тим, хто опинився до них найближче.

Крок 7. Увесь процес повторюється втретє.

Крок 8. Після того, як учні поговорять з однокласниками тричі, вчитель просить усіх знову сісти.

Крок 9. Учитель запрошує кількох учнів поділитися своїми ідеями щодо вирішення питання з усім класом, запитує, які міркування в них виникли, і записує їхні ідеї.



Крок 10. Потім учитель говорить учням: «Обговорімо ці ідеї».


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка