Вступ розділ 1 Витоки димензіональної лексики (слів міри І ваги) англійської мови



Сторінка1/8
Дата конвертації09.03.2016
Розмір1.16 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8
Зміст

Вступ …………………………………………………………… 4

Розділ 1 Витоки димензіональної лексики (слів міри і

ваги) англійської мови ……………………………………… 7

1.1 До питання про слова-вимірювачі у лінгвістичній

літературі …………………………………………………… 7

1.2 Група слів – вимірювачів, що асоціюються з назвами

частин тіла людини ................................................................ 13

1.3 Група слів – вимірювачів, що асоціюються з назвами

земельних ділянок та засобів вимірювання 21

1.4 Група слів – вимірювачів, що асоціюються з назвами

контейнерів, посуду ………………………………………… 27

1.5 Група слів – вимірювачів, що асоціюються з

числівниками ………………………………………………... 35

1.6 Група слів – вимірювачів, що асоціюються з назвами

предметів невизначеної кількості ………………………… 40

Розділ 2 Системно-функціональні характеристики слів

міри і ваги в англомовному дискурсі.................................. 51

2.1 Синтаксичні та лексичні характеристики слів міри і

ваги англійської мови ..………………………………………… 51

2.2 Морфологічні характеристики слів-вимірювачів

англійської мови ……………………………………………… 58

2.3 Словотворча активність слів міри і ваги англійської

мови ………………………………………………………... 61

2.4 Функціонування слів-вимірювачів у сучасній

англійській мові..……………………………………………… 64

Розділ 3 Термінологізація і детермінологізація слів міри

і ваги англомовного дискурсу......................……………….. 78

3.1 Про термінологічність слів міри та ваги ………………… 78

3.2 Термінологічні диференціальні ознаки слів міри та ваги.

Системність слів міри та ваги ……………………………. 80

3.3 Точність та однозначність слів міри та ваги …………….. 84

3.4 Десинонімічність та деемоційність слів міри та ваги …. 87

3.5 Детермінологізація слів міри та ваги …………………….. 92

Розділ 4 Сім чудес вимірювальної лексики (когнітивні

зони) ………………………………………………………... 103

Висновки ……………………………………………………... 118

Список використаної літератури…………………………. 121

Список скорочень ...................................................................... 130

Вступ
Об’єктом даного дослідження є димензіональна лексика дистантних мов, предметом - аналіз лінгвокогнітивних зон зазначеного об’єкта. Актуальність теми зумовлена тенденціями сучасної лінгвістики до вивчення системно-функціональних параметрів номінацій іманентних мовних систем, до осмислення методологічних питань концептуалізації та категоризації. Базовими концептами у роботі є вимірювальна лексика, її основні віхи становлення, процеси термінологізації та детермінологізації.

Категорія кількості виражає зовнішні, формальні взаємовідношення предметів, їх частин, а також їх величину, число, ступінь прояву тієї чи іншої властивості [3; 4; 6; 8; 11; 15; 18; 30; 31; 32]. Функціонально-семантичне поле кількості як категорія знаходить відображення на морфемному, граматичному, лексичному, фразеологічному та інших рівнях і підрівнях.

Кількість, як і якість, є одним з найбільш загальних властивостей буття, що відображаэться у розумових категоріях. Логічна категорія кількості – це результат осмислення кількісної визначеності буття, що, з однієї сторони, постає як дискретна кількість, а з іншою, – недискретна та безперервна. Перша з них визначається за допомогою лічби, а друга – за допомогою вимірювання. Відповідно до цього у логічній категорії кількості виділяються два основні аспекти – число та величина [3; 4; 29; 34; 39; 43; 44; 48; 49; 59; 65; 67; 71]. Ці відношення можна подати в уніфікованій тріаді:

Кількість

(об'єктивна)

Ментальна



(логічна)

Категоріальна



(мовна)

Мова – найважливіше знаряддя мислення, засіб категоризації когнітивних пошуків [72; 75; 76; 78; 83; 85; 89-95]. Це стосується й категорії кількості, де число та міра, виконуючи функції обчислення та вимірювання, є метакатегоріями (метамовою). Елементи зазначеної тріади взаємозв'язані та взаємообумовлені. Ще Бодуен де Куртене відмічав, що виявлення та вербалізація кількісних відношень у всіх галузях мовного мислення мають велике значення. Процес позначення дійсності відбувається за допомогою мови, в якій результати пізнання знаходять свою категоризацію. Таким чином, мова стає невід'ємною частиною процесу пізнання реального світу [9; 20-22; 27-27; 36; 38; 47; 51-55].

Слова міри та ваги у системі мови можуть функціонувати для позначення як кількісних оцінок, так і того, що вимірюється. Слова міри та ваги вивчаються різними за характером дисциплінами, серед яких особливе місце відведено мовознавству.

При вимірюванні встановлюються числові відношення між вимірюваною величиною і обраною одиницею вимірювання – еталоном. Вимірювання може мати безпосередній характер, тобто відбуватися за допомогою простого зіставлення еталона і вимірюваного, а також може бути опосередкованим процесом із застосуванням спеціальних приладів, лічильних машин і т.д.

Вимірювання відіграє важливу роль у житті соціуму, адже ми стикаємося з вимірюванням майже на кожному кроці своєї діяльності, починаючи з вимірювання відстаней на око та закінчуючи регулюванням складними процесами, функціонування яких неможливе без втручання людини, без виконання наукових досліджень [14; 16; 17; 22 – 33; 45; 50; 56; 59; 63; 68; 74].

Розвиток науки невід’ємно пов’язаний з вимірюванням одним із способів пізнання. Саме через це багато наукових досліджень супроводжуються вимірюваннями, що дозволяють встановити кількісні відношення та закономірності явищ. Наука починається з того часу, коли починається вимірювання; точна наука немислима без міри.

Предмети та явища об’єктивного світу характеризуються кількісною визначеністю. Вивчення кількісних характеристик об‘єктивного світу має велике значення у процесі пізнання та цілеспрямованої зміни людиною природного середовища.

Визначне досягнення людства – пізнання кількості та кількісних відношень – віддзеркалюється в мовах по-різному. В англійській мові кількісна визначеність предметів відображається морфологічними, лексичними, словоутвірними та синтаксичними засобами, які тісно пов’язані та взаємообумовлені, пронизують всю систему англійської мови [1; 2; 7; 19; 23-25; 60-62; 80; 87-88; 97; 100].

До морфологічних засобів позначення кількості в англійській мові відносять категорії числа іменника, займенника, дієслова, ступенів порівняння прикметників та прислівників. Категорія числа іменника у сучасній англійській мові включає групу слів, які своїми формами вказують на різну кількість предметів.

Морфологічні ознаки числа мають в англійській мові окремі групи невизначених (one-ones), вказівні (other-others), зворотні та підсилювальні (myself, yourself, himself, ourselves, yourselves, themselves) займенники. Особові займенники виражають граматичне число суплетивними формами.

Форми дієслова можуть також указувати на відношення процесу до одиничного або неодиничного суб’єкта. Формант –(е)s 3-ї особи однини теперішнього часу однаково протистоїть формам однини та множини, оформлених нульовим суфіксом. Дієслово to be виділяється вигідніше в плані протиставлення у теперішньому часі (група Indefinite). До морфологічних засобів позначення кількісного відношення в англійській мові відносять також категорію порівняння. Якісні характеристики, що виражаються прикметниками та прислівниками, варіюються, а їх кількісні зміни фіксуються формами ступенів порівняння. Єдність кількісних та якісних сторін складає міру предмета, явища. Зміни в кількісному плані ведуть до змін кількісних характеристик відповідно об’єктивно діючому закону діалектики переходу кількості в якість, та навпаки. Про своєрідність передачі кількісних характеристик предметів та явищ мовними засобами свідчить наявність не тільки суплетивних та аналітичних форм ступенів порівняння, але також використання повтору слів (пор. dark – dark, blue – blue, white – white) або підсилювальних одиниць типу much, every, still, far, possible та ін.

Дослідження слів міри та ваги в англійській мові є дуже актуальним, бо допомагає:

а) глибше проникнути в систему мови і на конкретних прикладах з’ясувати характер зв’язку та взаємообумовленості окремих елементів мовної структури;

б) проаналізувати засоби номінації кількісних оцінок предметів та явищ об’єктивного світу;

в) розкрити на матеріалі досліджуваних слів взаємодію лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів;

г) з’ясувати семантичні закономірності та лексико-граматичні межі тематичного ряду слів;

д) простежити процес становлення терміна і контактування загальновживаної та термінологічної лексики;

е) розкрити сутність процесу детермінологізації на конкретному матеріалі слів міри та ваги;

є) намітити проблеми подальшого вивчення категорії кількості.
Розділ 1 Витоки димензіональної лексики (слів міри і ваги) англійської мови

1.1 До питання про слова-вимірювачі у лінгвістичній літературі

У монографії досліджуються питання семантичного генезису слів міри та ваги англійської мови. Слова-вимірювачі вивчаються тут на фоні значень, що історично закріпилися за формами досліджуваних слів. При дослідженні еволюції слів міри та ваги, їх "низхідних" та "висхідних" зв’язків (терміни А.О.Білецького) використовувались досягнення вітчизняних та зарубіжних лінгвістів, а також дані лексикографічних робіт [34; 53; 57; 65; 68; 71; 75; 76; 78; 83; 85; 87; 90; 101; 104; 108; 109; 111; 114; 115].

Поняття міри та ваги виникло на початку розвитку людського суспільства та відіграло значну роль у його повсякденній діяльності. Без вимірювання неможливо було обійтися ні при створенні засобів праці, ні при будівництві помешкань та доріг. Для вдоволення потреб суспільства велике значення мало використання вимірювання в усіх його формах. З розвитком цивілізації вимірюванню надають все більшого значення.

Життя викликало у людей потребу у лічбі, числах та їх найменуваннях – числівниках. Поняття числа виникло ще в давній період із переліку уособлених предметів. Система лічби була в багатьох мовах пов’язана з рукою, про що свідчать елементи десятеричної та п’ятеричної систем числення в окремих мовах. У французькій мові мають місце елементи і двадцятеричної системи, де, наприклад, число 80 передається через "чотири-двадцять" (quatre-vingts), 90 – через "чотири – двадцять – десять" (quatre-vingts-dix). Гренландці до 10 рахують за допомогою пальців рук, а до 20 – ще за допомогою пальців на ногах; 20 у них має значення "людина" (innuk), власник 20 пальців на ногах і руках [39].

Є й інші способи конкретизації при обчисленні. Так, малайці рахують коней, птахів по хвостах: "5 хвостів коней" = "5 коней", "8 хвостів буйволів" = "8 буйволів".

В уособленні числа від предметів бачимо абстрагуючу роботу людського розуму. Ф.Енгельс писав: "Понятие числа и фигуры взяты не откуда-нибудь, а только из действительного мира. Десять пальцев, на которых люди научились считать, т.е. производить первую арифметическую операцию, представляют собой все, что угодно, только не продукт свободного творческого разума. Чтобы считать, надо иметь не только предметы, подлежащие счету, но обладать уже способностью отвлекаться при рассмотрении этих предметов от всех прочих их свойств, кроме числа, а эта способность есть результат долгого, опирающегося на опыт, исторического развития".

Еволюція числівників наочно показує діалектику процесу пізнання від конкретно-почуттєвого до абстрактного в думці, а від нього - до конкретного мислення.

Кількісні характеристики можуть передаватись і лексико-морфологічними засобами. Так, в англійській мові є група афіксів – носіїв визначеного та невизначеного кількісного значення: uni- "один", mono- "один", bi-, di- "два", tri- "три", quadr- "чотири", quint- "п’ять", penta- "п’ять", hez- "шість", hept- "сім", octo- "вісім", deci- "десять", heet- "сто", cent- "сто", poly- "багато".

Наприклад: monocle, bicycle, trilogy, pentagon, decimal, octopus, polyglot.

Крім того, у сучасній англійській мові виділяються частиномовні групи, що виражають кількісну оцінку, наприклад: прислівники - twofold, threefold, once, twice, piecemeal, much; займенникиboth, several, all, each other, one another; прикметники - double, little, bipartisan, tripartite; дієслова - to ten, to double, to pair, to couple; іменники - score, dozen, couple, yard, mile, pound, ton; числівники - three, four, five, hundred.

Конкретно та уніфіковано кількісні характеристики в англійській мові передаються лексичною, замкнутою приблизно у двадцять коренів, групою числівників [8; 39].

Синтаксичні сполучення є також одним із засобів передачі кількісних відношень у мові. Порівняйте сполучення числівник-іменник (NumS), займенник-іменник (PrS), прикметник-іменник (AdjS), наприклад: three books, four pages, а million pens – NumS, all students, much knowledge, many children – PrS, double task, bipartisan policy, tripartite system – AdjS. Означуваним у кількісному відношенні виступає іменник. Але англійській мові притаманні й інші синтаксичні сполучення, де кількісним модифікатором є іменник, наприклад: a group of students, a pair of persons, a couple of chairs, a cup of coffee, yards of silk, miles of road – S1 of S2. Тут S1 є кількісним означенням S2. Іменники можуть не тільки кількісно детермінуватись, але й самі виступати засобами номінації кількісних оцінок. Кількісні характеристики об’єктивного світу пізнаються у процесі обчислення та вимірювання, результати яких фіксуються за допомогою мовних засобів. Так, серед іменників англійської мови виділяються дві групи слів, які відповідно позначають числові та вимірювальні характеристики предметів. Іменники, які використовуються для номінації числових оцінок дискретних предметів, у даній роботі називаються лічильними словами. До таких слів відносять одиниці типу score, dozen, couple, thousands та ін. У цих словах поєднуються ознаки іменника (позначають предмети, мають граматичні ознаки іменника) та числівника (виступають носіями семи квантитативності). Лічильні слова діляться на:

а) іменникову групу типу score, pair, couple, brace, yoke;

б) групу слів, утворених від числівників типу thousands, millions, dozen, etc.

Іменники, що використовуються у мові для номінації вимірювальних оцінок предметів та явищ, у роботі називаються словами-вимірювачами. До них в англійській мові належать слова типу mile, yard, ton, bushel, volt, ampere та ін. У даній роботі розглядаються не всі слова-вимірювачі, а лише слова міри та ваги. Терміни "слова міри та ваги" та "слова-вимірювачі" вживаються паралельно, при цьому автор усвідомлює, що зазначені терміни співвідносяться як родові та видові поняття. Вивчення слів міри та ваги становить лінгвістичний інтерес, надає можливість осмислити питання еволюції та становлення цілого тематичного ряду в системі англійської мови, з одного боку, і обумовленість мовних номінацій кількісних оцінок, з іншого.

Слова міри та ваги у даній монографії досліджуються у декількох аспектах. Указані слова розглядаються в домені їх становлення. Динаміка досліджуваних слів аналізується на фоні смислової структури вихідних форм. На особливу увагу заслуговує є словотворча, граматична та лексична валентність слів міри та ваги, процес їх термінологізації та детермінологізації. Джерелом інформації служили словники, досягнення вітчизняної та зарубіжної лінгвістичної думки. У роботі подаються результати власного осмислення емпіричного матеріалу.

Слова міри та ваги досліджуються в історичній, технічній та лінгвістичній літературі. Слова міри та ваги цікавлять істориків як віхи пізнання цивілізації суспільства. Дані метрології (метрон – "міра", логос – "слово, вчення, знання") служать не тільки аутентичним джерелом пізнання економічних укладів минулого, еволюції виробництва, контактів народів, але також і засобом встановлення локальних та часових факторів. Так, Е.Тейлор пише: "Можно легко догадаться заранее, что человек впервые стал производить измерения, как и считать, при помощи своего собственного тела. Когда варвары узнавали при помощи ширины своих пальцев, насколько одно копье длиннее другого, или когда при постройке хижины они догадались, как нужно поставить одну ногу перед другой, чтобы получить расстояние между колами, они возвели искусство измерения на его первую ступень". Питання становлення, функціонування вимірювачів, їх числові константи та співвідношення вивчаються математиками, фізиками, комітетами стандартизації.

Слова міри та ваги вивчаються різними за характером дисциплінами, серед яких особливе місце займає і мовознавство. Так, М.М. Покровський робить висновки про типологічні семантичні закономірності вказаних слів у дистантних мовах. Вчений зазначає, що слова міри та ваги можуть функціонувати для позначення як кількісних оцінок, так і самого вимірюваного.

Слова міри та ваги вивчаються у працях Ф.П.Філіна, який вказує на їх тісний зв’язок з побутовою лексикою: "Измерение земельной площади начинает идти по различным признакам. Современные говоры выявляют измерение по работе (какую площадь земли обрабатывает работник в один прием и пр.), частям, навозным кучам и т.д. Так, в широком распространении имеется измерение земли гонами, загонами".

У працях Н.С. Бондарчук знаходимо підтвердження тому, що джерелом вимірювальної лексики у різних говірках виступає побутова лексика. Сіно вимірюється "возами" та "купами".

І.В.Арнольд у докторській дисертації присвячує декілька сторінок одиницям вимірювання, серед яких розглядаються слова міри часу, простору та грошових номінацій. Вона обґрунтовує висновок про термінологічність вказаних слів, робить зауваження про "обов’язкові позиції зліва та справа".

М.Л. Худаш, досліджуючи лексику документів 16-17-го сторіч, приділяє особливу увагу метрологічним і нумізматичним термінам. Указані слова, за словами вченого, слід віднести до групи суспільно-економічної лексики, бо метрологічні терміни визначають поняття, що безпосередньо асоціюються з господарством та економікою.

Зазначені вище праці не є поодинокими дослідженнями вказаних слів у лінгвістичній літературі. Але ми не зупиняємося на їх детальному аналізі, бо це було зроблено до нас у працях В.О.Вінника, де автор надає цінну бібліографію з досліджуваного питання та ретельно вивчає питання еволюції слів міри та ваги в українській мові.

В.С.Шах-Назарова, досліджуючи шляхи поповнення смислової структури англійських іменників, робить зауваження стосовно метонімічного походження деяких вимірювачів. Пор.: "бочка, бочонок" → "одиниця вимірювання об’єму, вантажу", "міра ваги", peck "пак, пакет" → "міра ваги".

З.Патридж нагадує про вихідні значення окремих слів-вимірювачів. Г.Бредлі серед латинських запозичень виокремлює вимірювачі pound, inch, mile. Генетичні зв’язки слів досліджуються і англістом Е.Мейєр (Myers). Зустрічаються окремі зауваження стосовно зазначених слів у працях Есперсена.

Пор.: "Систематическая специализация иногда приводит к обособлению определенной группы слов. Это относится к таким английским словам меры, как acre (ранее обозначало "поле"), fathom, foot, hogshead, mile, ton, yard" [32].

Доволі цікавими є думки Б.Уорфа про розподіл іменників на дві групи, з яких до першої входять слова типу a man, a hill, a stick, а до другої – номінації предметів однорідної, аморфної маси, що не має меж, типу water, air, rain, snow, rock, grass, meat, glass.

Кількісна конкретизація другої групи слів відбувається за рахунок першої, наприклад: a stick of wood, a cake of soap, a glass of water, a cup of coffee. Взаємозв’язок та взаємообумовленість процесів лічби та вимірювання, на думку Б.Уорфа, обумовлюються іманентною системою мови [44; 47; 51; 64; 70; 72; 73; 81-82; 102].

Д.І.Менделєєв, який багато зробив для введення метричної системи мір у Росії, зауважував, що будь-яка наука починається з вимірювання, а точні науки взагалі неможливі без міри. Вимірювати довжину, поверхню, об’єм, ємність предметів, порівнювати результати цих операцій людина змушена повсякденно. При вимірюванні встановлюється числове відношення між вимірюваною величиною та раніше вибраною одиницею вимірювання, еталоном. Вимірювання може мати неопосередкований характер, тобто здійснюватися за допомогою простого зіставлення еталона та вимірюваного, а також бути складним опосередкованим процесом, із застосуванням спеціальних приладів, обчислювальних машин і таке інше. Перший спосіб є більш давнім і належить до ранніх етапів пізнавального процесу.
1.2 Група слів – вимірювачів, що асоціюються з назвами

частин тіла людини
Еталоном вимірювання може бути будь-який предмет об’єктивного світу. Але у своєму прагненні до зручності та простоти людина використовує підручні предмети побуту [91; 92]. У давні часи у вимірюванні людина, як правило використовувала з цією метою своє тіло, що підтверджується наявністю еталонів вимірювання антропометричного походження. Пор.: лікоть, крок, палець, фут, долоня. Використання частин тіла при вимірюванні предметів знаходить підтвердження також у дослідженні тематичного ряду слів англійської мови. Лінгвістичне дослідження слова ell вказує на використання ліктя, руки у вимірювальній практиці. Cubit – "міра довжини" генетично походить від латинського слова, що має значення – "лікоть" – в англійській мові ell – у слові elbow відповідає латинському ulna - і вживається у значенні "лікоть", "рука", "сажень" [113]. Основи слова ell трапляються у лат. ulna "рука", "лікоть", гот. aleina, ст.в.н. elina, ст.а. eln, швед. аln та інших мовах. Наведене слово використовувалося спочатку для позначення "руки" або "її частини", а потім – для позначення довільної "міри довжини від плеча руки до зап’ястя (double ell) або від ліктя до запліччя". Як вимірювач дане слово характеризується поліфункціональністю і вживається для номінації міри простору і рідини. Пор.: a ellen of yellow velvet [OED]; A schippe…seuen score ellen lang and ten [OED]; For Elles of Beere, Flutes of Cannery [OED].

Крім того, ell функціонувало в англійській мові для позначення кількісних оцінок як у прямому, так і в переносному значеннях. Пор.: In hys right hand an elle for to measure with [OED]. The night measured by the short ell of sleepe [OED]. Використання цього еталона в побуті привело до збагачення мови інноваціями типу ellwand, long (short) ell, to measure with the (long) short ell, та ін. Пор.: рос. Жили с локоть, а жить с ноготь. Сам с ноготок, а кафтан с локоток. Аршин не солжет. Аршин на кафтан, два на заплаты. Аршинничать. Неаршинничать. Проаршинничаться. Аршином общим не измерить.

У сучасній англійській мові слово ell вживається у значенні "невизначеної кількості". Пор.: англ. Give him an inch and he’ll take an ell. рос. Дай ему палец, он и руку откусит, или: Дали Федюшке денежку, а он алтин просит. Смислову структуру слова ell можна позначити наступним чином. (Паспортизація значень за OED).

Ell міра довжини (1000)

"рука", "лікоть"

багато

міра рідини (1649)


інструмент для вимірювання (1474)

Умови життя різних народів віддзеркалюються у спільних формах омовлення розвитку духовної та матеріальної культури та є цінними джерелами вивчення побуту минулих поколінь. Так, у вимірювальній лексиці різних мов ми знаходимо слова, що вказують на спільні аспекти матеріальної культури різних народів. У давні часи люди використовували п’ядь як еталон довжини. В одному з лексикографічних джерел слово span визначається таким чином: "відстань приблизно в 9 дюймів, відстань між кінцями витягнутих у різні сторони пальців, великого і вказівного, а також – відстань між опорами арки, короткий проміжок часу", походить від англо-сакс. span (краще spann ) (Skeat). Основи вказаного слова трапляються у багатьох германських мовах: англо-сакс. span (spann), гол. span, ісл. spönn, датськ. spand, швед. span, нім. spanne. В.Скіт на ілюстративному матеріалі доводить, що вихідними були форми дієслова, що асоціювалися з грецьким σπάειν "витягувати", "розтягувати". Смислова структура слова span обіймає значення: "відстань між великим пальцем та мізинцем", "міра довжини”, "рука", "вимірюваний предмет". Пор.: a spanne length mad’st my live line [OED]. Who hath measured heauen with his spanne, and hath comprehended all the earth of ye worlde in thre fingere? [OED].



Every grain of sand that rune, and every span of shade that steals [OED].

Слово-вимірювач span використовується для позначення довжини періоду, часових характеристик, наприклад:



No strangely shift man’s lives in little span [OED].

Such was the characteristics of Helen’s discourse on that to me memorable evening; her spirit seemed hastening to live within a very brief span as much as many live during a protracted existence (Ch.Bronte).

Пор. у рос. мові – Ни пяди не отступлю. Жили сажень, а доживать пядень. Пядени земли не отдам (В.Даль). Вимірювальний характер слова span також проявляється у значеннях: "проліт моста","ширина річки", "розмах рук, крил", де вихідним моментом є "відстань між двома протилежними кінцями, сторонами, опорами".



For want of knowing when the Arch of either Spand being given, what must be the Arch of the other [OED].

Переносними значеннями цього слова є "широта охвату", "розуміння".

Той факт, що тварини запрягалися в упряж, відбився на збагаченні досліджуваного слова значенням "парність, двоїна", наприклад:

Wanted a Spann of good horses for Curricle [OED].

A span (pair) of horses is a common expression through all the state of New York, and even as far as Upper Canada [OED].

My large wagon stuck fast, but was extricated with the help of another span [OED].

У смисловій структурі досліджуваного слова виділяється сема квантитативності. Span у значенні лінійної міри у сучасній англійській мові не вживається, а в значенні "міра часу" увійшло до ідіоматики мови.

У вимірювальній практиці людина використовувала пальці рук для визначення кількісних оцінок предметів. Так, слово digit з давніх часів вживалося для позначення міри довжини, що дорівнює ширині пальця (3/4 - 1 дюйм). Пор. "The Egyption cubit…was divided into digits, which were finger-breadth" [OED].

До вимірювальної лексики англійської мови відносять слово nail, генетичні паралелі якого перехрещуються з індоєвропейськими мовами: ст.фриз. noil (nil), гол. nagel, нім. nagal, сер.в.н. nagol, nail, noil, ст.норв. noga, швед. nagel, дат. nogl, ісл. nögl, гот. nagls, лит. nagas, рос. ногти, гр. όνυξ, öνυχоς [OED].

Цей вимірювач вживається для позначення міри та ваги і простору. Пор.: Nail, eight pounds of beef or cheese [OED]; Half a pen and a nayle of Londe, Pasture and Hethe [OED]. A nail of Lameswolle, is at the value of ixd [OED].

Як одиниця вимірювання довжини nail дорівнювала 1/16 ярда або 2 ¼ дюйма. Вважають, що ця величина спочатку відмірялася нігтем на гілці.

В російській мові одиницею вимірювання довжини, пов’язаної з поняттям пальця, є "вершок". "Вершок" – російська міра довжини, які існувала до введення метричної системи вимірювання; Вершок дорівнює 4,450 см [БСЭ, т.VII, с. 541].

Еволюція слова brace ілюструє ту велику роль, яку відіграла людська рука у процесі пізнання кількісних характеристик предметів. Brace відносять до романських мов і його етимологічні паралелі простежуються у ст.фр. brace, brase "дві руки", лат. Brachium, brachia "рука", гр. βραχίων "рука" [104: 70]. У середньоанглійський період лексема brace запозичена в англійську мову у значенні "дві руки". На новій території це слово часто фігурує у воєнній лексиці у значенні "лати", "облаштунки", "готовність до війни", "поразка" і т.ін. У вимірювальній лексиці brace має багато спільного зі словом fathom. Обидва слова вживалися для позначення "міри довжини", яка спочатку дорівнювала довжині витягнутих в різні сторони рук.



Thay haue built a tomber…a brace and an halfe high [OED].

This fiery concauity…goes down two hundred and fifty braces of yards [OED].

Конкуренція для слова brace виявилася занадто великою – перемогло англійське слово fathom. Семантичний об’єм слова brace характеризується значною різноплановістю: "проліт", "небосхил", "дуга", "прогін моста", "пряжка", "ремінь", "підтяжки", "фігурні дужки", тобто "те, що з’єднується, знаходиться між двома точками".

У сучасній англійській мові brace вживається для вираження числової характеристики тварин, птахів, риб, а в гумористичному плані – людей. Наприклад: a brace of dogs, a brace of greyhounds, brace of capital fish.

Huck was given a seat and the old man and his brace of tall sons speedily dressed themselves (M.Twain).

Специфічним для цього слова є те, що в його смисловій структурі поєднуються значення слова-вимірювача та лічильного слова (a brace and an halfe high, a bracе of pheasants, 20 brace of hares).

У сучасній англійській мові морфема brace – трапляється у словах bracelet, embrace. Пор.: рос. – браслет, брасс.

Вимірювання довжини за допомогою розведених в сторони рук підтверджується наявністю в англійській мові слова fathom: "міра, що дорівнює 6 футам (англ.), відстань, що дорівнює довжині розведених в сторони рук" [104: 209]. Основи цього слова є у багатьох мовах, наприклад: англо-сакс. fхәm "відстань, що дорівнює довжині розведених в сторони рук", "руки", "обійми", ісл. fхәmr "міра довжини", дат. fava "обійми", "міра довжини", швед. famn "обійми", "руки", ст.в.н. fadam "міра довжини", "нитка", лат. patõre "лежати простягнувшись", "простягнутись", "розкинутись", "розпростертий".

Семантичний діапазон слова fathom має значення кількісного та некількісного характеру. "Руки, що обіймають" - фіксуються в OED тільки у староанглійському періоді. Поступово це слово набуває значення "витягування рук в сторону, на всю довжину".

The length…fro the both toppys of his myddel fingers, when he maketh a vadome [OED].

Поряд із цим смислова структура слова збагачується переносним значенням "осмислення", "розуміння", "здібності".

Досліджуване слово у вимірювальній лексиці спочатку мало значення "відстань, що дорівнює довжині руки від ліктя до зап’ястя", а потім набуло точнішої квантифікації. Oubitum, fidm betwus olbozan and handwyrote [OED]. His taile was five fedme long [OED]. Числова константа цієї міри залежить від факторів часу, місця і характеру вимірюваного.

There are three kinds of fathoms… The first, which is that of man of war, contains six feet; the middling, or that of merchant ships, five feet and a half; and the small fathom, used in fluyets, fly-boats and other fishing-vessels, only five feet [OED].

У сучасній англійській мові вимірювач fathom вживається для номінації кількісних оцінок глибини та площини.



The channel along which the water flowed down was a fathom wide, with perpendicular walls of cliff on either side (R.D.Blackmore). Слово, що розглядається, часто трапляється у виразах типу fathom deep, fathom down для передачі кількісних оцінок у буквальному та переносному планах.

Значення цього слова можна відобразити таким чином:


Fathom міра довжини міра глибини розуміння

"обіймаючі (1604)

руки" ( 800)

міра в деревообробній(1577) та гірничій промисловості (1778)


Найпершими еталонами вимірювання були частини тіла. В усіх європейських мовах реєструється "фут" [113: 154]. "Фут" - давня лінійна міра, що дорівнювала довжині ступні людини та використовувалась у побуті з римських часів. Основи foot трапляються в багатьох мовах: ст.а. fot, ст.фриз. fôt, ст.сакс. fõt, ст.в.н. fuoz, сер.в.н. vuoz, суч.н. Fuss, ст.норм. fotr, швед. fot, дат. fod, гот. fôtus, гр. πoύα, лат. pēs.

Смислова структура слова foot в англійській мові характеризується різноплановістю значення, при цьому основними значеннями є "засіб пересування", "положення, що відповідає ступні ноги", "міра довжини", "міра твердих тіл", "велика відстань" (див. схему).


Foot засіб пересування сила пересування солдати

"ступня" (1000) (1300) (1568)

нижня частина чогось (1300)

міра довжини міра у гірничій

промисловості (1602)
незначна відстань (1300) міра каменя (1844)
Поліфункціональність слова міри foot підтверджується наявністю модифікаторів, таких, як "лінійний", "квадратний" та "кубічний".

Аналіз групи вимірювачів показує, що перші еталони вимірювання мали антропометричний характер. Слова міри та ваги, що досліджуються, виникли шляхом семантичної деривації від слів невимірювального характеру. Похідність цих слів, їх вторинність щодо вихідних форм підтверджуються не тільки філологічною документацією та паспортизацією авторитетних джерел, але й пояснювальною трансформацією (Арнольд).

Семантичну деривацію досліджуваних слів можна пояснити через значення вихідних слів (тут – назви частин тіла, їх положення), наприклад: a foot "ступня" a special foot of 12 inches "ступня визначеної довжини (12 дюймів)", "міра довжини"; ell "лікоть" → a special ell of 45 inches "лікоть в 45 дюймів", "міра довжини"; span "розведені пальці" → a special span of 9 inches "особливим чином розведені пальці", "відстань між якими дорівнює 9 дюймам", "лінійна міра"; brace "обіймаючі руки" → a special brace of 64 inches "руки, що охоплюють відстань у 64 дюйми","лінійна міра". Така пояснювальна трансформація вказує на вектор семантичної похідності: від некількісного значення до кількісного. Моделлю семантичної еволюції вимірювачів є метонімічний перенос, який ґрунтується на суміжності еталонів вимірювання та частин тіла. Метонімічні відношення лексико-семантичних варіантів вказують на зв’язок між референтами ("ступня" – "конкретна ступня", "лінійна міра", "лікоть" – "лікоть як інструмент вимірювання", "міра довжини" і т.д.). Лексико-семантичний варіант вимірювача має інклюзивний характер, тому що його можна пояснити через вихідну форму. Слова міри та ваги можуть характеризуватися десемантизацією, оскільки вони мають потенційну здатність набувати значення невизначеної кількості, створюючи при цьому мікроструктури багато та мало.

Аналіз групи вимірювачів, що асоціюється з назвами частин тіла, свідчиь, що зазначені слова мають багату смислову структуру. "Казалось бы нет более конкретных слов, чем названия частей тела, однако детальное определение их смысловой структуры в английском языке показывает, насколько сложно организовано их смысловое содержание" [81: 93].

  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка