Вступ розділ 1 Витоки димензіональної лексики (слів міри І ваги) англійської мови



Сторінка7/8
Дата конвертації09.03.2016
Розмір1.16 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Таблиця 4 - Семантична опозиція вторинних конструювань


Слова-вимірювачі, що мають значення "мало" за межами терміносистеми

Слова-вимірювачі, що мають значення "багато" за межами терміносистеми

Dram = 1,772 grammes

No dram he had of constancy (1566).

Having not one dram of learning (1709).

Grain = 0,0648 gr.

A little less simplicity with a grain or two more simcerity (1775).


Peck = 9,992 litres

The said George…told him that Mr.More was in a pecke of troubles (1535).


Acre = 0, 40468 hectare

If the King wants a yacht or Her Majesty’s Grace would like a few acres of real lace (1842).



Ounce = 28,350 grammes

Not all at once, but by ounces, as we say (1617).

Inch = 25,400 millimetres

He could not see an inch before him (1894).



Mile = 1,6093 kilometres

The latter is too long by halfe a mile (1586).



Дослідження слів міри та ваги показує, що останні можуть виражати невизначену кількість навіть тоді, коли вони вже не є діючими термінами. Так, наприклад, у прислів’ї "Give him an inch and he’ll take an ell" значення невизначеної кількості передається лексемами inch, ell.

Із введенням нової десяткової системи вимірювання у Великій Британії старі слова міри та ваги вживаються за звичкою при конверсії одних одиниць в інші, а про їх минуле функціонування нагадує вживання в значенні "багато"або "мало".

Аналогічні процеси відбувалися при введенні метричної системи і в Росії та Україні. На часі застарілі терміни не вживаються для позначення понять багато або мало.

Пор.: рос. Жили с локоть, а жить с ноготь. Сам с ноготок, а с локоток. Он еще сверх плута на два фута. Смиренна правда одкуповується од смілої нахаби квартою горілки.

Питання взаємозв’язку сучасних слів міри і ваги з іншими кількісними словами чекають на своє подальше вивчення (у плані діахронії та синхронії).
Розділ 4 Сім чудес вимірювальної лексики

(когнітивні зони)
Одними з основних категорій діалектики є категорії якості та кількості. Розрізняють два основних види кількості - "зчисленна" (дискретна), як така, що може бути поділена на складові частини, які утворюють множину та піддаються рахунку, та "вимірювальна" (недискретна), як така, що за своєю природою корелює з вимірюванням. Лише дискретні предмети безпосередньо піддаються лічбі, речовини піддаються лічбі лише за умови їх попередньої дискретизації за допомогою одиниць виміру, пор. укр. два яблука, але три літри бензину. Таким чином, до плану змісту категорії кількості входить поняття множини (дискретна кількість) та поняття міри (недискретна кількість).

Категорія кількості, як будь-яка логічна категорія, знаходить своє відбиття у мові на морфемному, граматичному, лексичному, фразеологічному та інших рівнях і підрівнях. Кожний мовний рівень породжує певну категоріальну систему і кожна з них по-своєму співвідноситься з категорією кількості.

Мова - найважливіше знаряддя мислення, засіб категоризації когнітивних пошуків. Це стосується й категорії кількості, де число та міра, виконуючи функції обчислення та вимірювання, є метакатегоріями (метамовою).

Семантичний континуум мовного поля кількості репрезентується фоновими семами числа і міри. Основним засобом вираження дискретної кількості на лексичному рівні визнається числівник, домінантне слово лічильної системи. Кожний елемент цієї системи називає дискретні множини. Вивчення категорії кількості тісно пов’язане з категоріями числа та міри.

Міра як кількість оточує, супроводжує нас на кожному кроці діяльності. Мірою називається якісно-визначена кількість, з якою пов’язані наявне буття і певна кількість. Міра як єдність якості та кількості тим самим і є довершене буття.

Будучи пов’язаною з категоріями якості та кількості, категорія міри дозволяє визначити характер, ступінь, величину кількісних змін в якісно визначеному предметі або явищі.

Зародження найпростішої господарської діяльності вимагало вміння будь-якої, принаймні найгрубішої оцінки кількості предметів. До появи цифр або букв, що використовувалися як цифри, люди рахували на пальцях, за допомогою каменів, раковин, зарубок, вузлів та ін. Метазнак "рахувати" утворився від латинського слова calculus - "камінець". Використовуючи предмети довкола себе, людина почала вимірювати. Вимірювання – це один із способів пізнання. Наукові дослідження супроводжуються вимірюваннями, що дозволяють встановити кількісні відношення та закономірності явищ.

На сучасному етапі ми маємо декілька систем вимірювання, які становлять неабиякий інтерес для лінгвіста, адже слова міри і ваги підлягають трансформаціям у мові, зазнають процесів термінологізації та детермінологізації під дією лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів.

Слова-вимірювачі виконують декілька найважливіших функцій у мові. Одна з них – когнітивна (пізнавальна) функція. Мова служить своєрідним інструментом пізнавальних операцій та засобом фіксації знань, досвіду. Мові притаманна акумулятивна функція: вона стає засобом накопичення духовного досвіду народу, його знань, уявлень, цінностей (перша зона).

З часом кількісні слова набувають нумеративної та димезуративної функцій, потенції утворювати нові слова, напр. а. two, twice, twofold, twins, between, milestone, mileage. Кількісні слова виокремлюються в корпусі запозичень. Пор.: а. dozen, лат. duodecim, укр. дюжина.

При дискурсивному аналізі вимірювальної лексики дистантних мов виокремлюється група слів антропометричного походження. Наприклад, лексема пядь була найменшою одиницею виміру довжини у Давній Русі. До речі, термін пядь згадується з ХІІст., з часом отримуючи загальнослов'янське розповсюдження. Витоки цього слова простежуються у старослов’янській мові: ст.слов. "пясть" - укр. долоня, кисть.

Назва "сажень" походить від слова "шаг-сяг", від дієслівного кореня слов’янських мов: ceg - "простягнути руку вперед", "дотягнутися до чогось" [95]. Довжина витягнутої руки приблизно дорівнювала довжині великого кроку. Етимологія терміна, що дозволяє зв'язати його саме з кроком, підкріплюється аналогіями. Наприклад, дв.-рим. міра пасс дорівнювала двом крокам (від лат. passus - крок).

Словники дають більш широке трактування цього терміна:

1 Давньоруська міра довжини, що дорівнювала 3 аршинам (2,13 м). Жердина довжиною у сажень (рос. сажень погонная). Маховая сажень (у розмах обох рук).

2 Кількість чого-небудь, що вимірюється такою мірою. Сажень землі (рос. сажень квадратная). Сажень дрів (рос. сажень кубическая).

3 Лінійка, планка такої довжини для вимірювання [95].

Таким чином, первинне предметне значення вимірювача сажень було "жердина", яке розвинулося в еталон, що становить 3 аршини, 12 четвертей, 7 англійських та 6 французьких футів.

Друга когнітивна зона характеризується процесом термінологізації димензіональних слів. Поступово людство рухалося від конкретного пізнання до абстрактного, засвоївши методи множення та поділу.

Словам – вимірювачам, як і числівникам, не властиве явище синонімії, що пояснюється чіткістю семантичних меж квантитативної лексики. Процесу синонімізації підлягають слова, що виражають неточну кількість (пор.: англ. a lot (of) - a big quantity, a great deal - a large amount; укр. чимало - багато, небагато - мало). Зміст квантитатів ідентичний тільки самому собі [9: 138], так, будь-яке число може бути виражене набором різних чисел.

Числові константи вищерозглянутих вимірювачів не дозволяють віднести їх до розряду синонімів, хоча один може бути виражений за допомогою іншого.

Дослідження функціонування слів міри та ваги за межами термінологічного поля допомагає виявити процес еволюції терміна, загальні з детермінологізованими словами диференціальні ознаки, виокремити третю когнітивну зону генезису димензіональної лексики. Те, що термінам властиві диференціальні ознаки точності та однозначності, підкреслює неможливість слів-вимірювачів вступити до процесу синонімізації.

Виникаючи у прошарку загальнонародної лексики, слово потрапляє у терміносистему, звідки - знову у загальновживану лексику. Процес еволюції терміна можна виразити такою схемою:

Загальновживана лексика

(нетермін)1

Термінологія



(термін)

Загальновживана лексика



(нетермін)2
Минуло багато тисячоліть з того часу, як людина почала вимірювати. Вимірювання стало необхідним, коли люди почали будувати, орати, виробляти предмети повсякденного вжитку. Ще з давнини за одиницю виміру люди брали те, що знаходилося навколо них. Так, каміння, зерна могли виступати мірою ваги; палка, рука або палець – мірою довжини; пуста шкаралупа кокосового горіха – мірою ємності рідини або сипких тіл. У різних куточках світу люди використовували схожі міри, пор.: а. span – нім. Spanne – ісп. рalmo - рос. пядь; а. ell – нім. Elle – ісп. соdo - укр. лікоть; а. neil – нім. Nagel - укр. вершок; а. fathom – нім. Klafter – ісп. braza - рос. сажень і т.д.

Перше чудо вимірювальної лексики асоціюється з висхідними витоками, етимологією квантитативів, їх предметністю. Основною моделлю утворення слів-вимірювачів став метонімічний перенос назв, що позначали частини тіла, ділянки землі, речі домашнього побуту та ін. (пор.: а. ell, nail, fathom, foot; рос. локоть, вершок; укр. п’ядь, сажень), земельних ділянок (а. acre, hide, furlong), знарядь праці (а. yoke, perch, rod; рос. топорище (рукоять топора), ужище (веревка), колы; укр. плуг); посуду (а. ton, bushel, pint; рос. бочка (кадь), штоф, кружка; укр. чарка, кварта; лат. amphora, urna, congius).

Так, на Русі довжину та відстань міряли п’ядями, ліктями, саженями, вершками, верстами та аршинами; площу вимірювали ланами, моргами, десятинами, квадратними аршинами, сажнями та верстами.

Крім того, використовувалися й міри, що не визначалися числовою точністю. Люди й досі вимірюють сипкі речовини жменями ("долоня й пальці в зігнутому стані, що дає можливість тримати в них покладене, насипане і т.д." та пригорщами – "складеними напівзігнутими кистями рук"). У вимірювальній парадигмі використовується й такий вимірювач антропометричного походження, як ніготь, що ще раз підтверджує широке використання руки у практиці вимірювання.

В англійській мові існують аналоги українських та російських вимірювачів, такі, як span, ell, foot, fathom, neil, а також квантори типу armful та handful. Проте не менш цікавим є зооморфний компонент у парадигмі досліджуваних слів. Наприклад, хогсхед (англ. hogshead — "голова кабана") — це міра ваги та виміру об’єму рідини, що етимологізує назву дерев’яних барил розміром з голову кабана. Одиниця виміру хогсхед залежить від того, саме що вимірюється. Як правило, хогсхед використовували для позначення об’єму різноманітних слабкоалкогольних напоїв – пива, еля та сидру. Мабуть, саме через це авторка "Гарі Поттера" вирішила у містечку Хогсмід (Hogsmeade) розмістити паб під назвою "Хогсхе" ("Кабаняча голова").

Треба зазначити, що й лічильні слова, й вимірювачі володіють спільною з числівниками квантитативною функцією [12: 53]. Так, значний прошарок вимірювальної лексики первісно асоціювався з числівниками. У тих випадках, коли слова міри і ваги походять від числівників (пор.: англ. hundredweight, рос. десятина, укр. осьмуся, нім. Zentner), у їх структурі не етимологізується предметне значення. Пор. а. dozen, яке було запозичене у середньоанглійський період із латинської мови через французьку. Форми слова dozen можно виявити у ст.фр. dosaine, лат. diuodecim, нім. Dutzend, укр. дюжина. Dozen походить від числівника duo "два" і decim "десять", які за адитивним принципом утворили слово зі значенням "дванадцять". На відміну від інших слів лічби dozen набарає форми порядкового числівника dozenth [8: 34]. В українській та російських мовах існує й таке поняття, як чортова дюжина, що уособлює собою число тринадцять (у повір’ях – нещасливе число). Рідше в українських традиціях використовується вимірювач тузінь (пол. tuzin> чес. tucet > нім. Dutzend > фр. douzaine > лат. duodezim [104]), який за своєю природою є повним еквівалентом дюжини: пор. укр. На іменини ви одержите від мене в подарунок цілий тузінь чарок.

На Русі довгий час використовувалися міри сипкого у четверть (чвертка), що, у свою чергу, становила 2 осьмини, а осьмина, у свою чергу, - 4 четверика. Крім того, у Західних частинах України використовувалася міра гальба (від. нім. Halbe - "половина"), згадка про яку залишилася лише у діалектах зі значенням "півлітровий кухоль".

Серед вимірювачів числівникового походження, що функціонували та продовжують функціонувати у сучасній англійській мові, виділяється група з латинськими коренями. Так, вимірювач quarter прийшов у англійську мову через старофранцузьку quartier з латинської quartārius у значенні "чверть, четверта частина". Контрастивний аналіз вимірювальної лексики свідчить про те, що кварта була відома й широко використовувалася на Русі поряд з іншими мірами: Пор.: рос. Налил [Петр] вином бокал, без малого - с кварту [и сказал]: - Отказываться по русскому обычаю от царской чаши нельзя, пить всем; укр. Воду та горілку повсюдно міряли квартами (дві пляшки), гарнцями (чотири кварти), відрами.

У прошарку вимірювальної лексики виокремлюється група інтернаціоналізмів. Миля як міра віддалі застосовувалася у ряді країн до введення метричної системи. Латинська мова і у цьому випадку стала прародителькою вимірювача: Formed from Latin pl. milia, more commonly millia, used in the sense of a Roman mile; the proper sense is "thousands". The older name for the Roman mile was mille passus, or mille passum, a thousand paces. На відміну від англійської мови у слов’янських мовах на часі не вживається сухопутна миля, у той час як морська миля напрочуд міцно закріпилася у термінології судноплавства.

У когнітивній діяльності людина пізнала методи множення та поділу, що, у свою чергу, позначило семантичне зрушення. Значення слів міри і ваги, їх зміст залежать від дефініцій, що їм приписуються. Дефініції будуються за принципом двох ступенів. Перший ступінь дефініції вказує на те, що вимірюється (a definite measure of land, a measure of quantity, a measure of capacity, a liquid measure, etc.), а другий ступінь співвідносить слово-вимірювач з іншими одиницями термінологічної лексики [8: 44]. Пор.: англ. 1 stone= 14 pounds= = 6.350 kilograms; укр. 1 лан=20 гектарів=2000 арів=200000 м2; рос. 1 берковець = 10 пудів = 163,805 кг [15] .

Другим чудом вимірювальної лексики можна вважати її втрату предметного значення та набуття семи визначеної кількості. Точність і однозначність, яких набувають слова-вимірювачі на другому етапі свого розвитку, є покажчиками процесу терміноутворення. Прерогативами терміна є його влучність, дохідливість, легке запам’ятовування та освоєння. Для терміна характерні співвіднесеність з точно визначеним поняттям, тяжіння до однозначності та лаконічності.

Як і числівникам, вимірювальній лексиці не властиве явище синонімії, що пояснюється чіткістю її семантичних меж квантитативної лексики. Перевираження складу одних слів-вимірювачів за допомогою інших не є явищем синонімії. Пояснення змісту одних слів-вимірювачів за допомогою інших свідчить про взаємну експлікацію слів вимірювальної терміносистеми. Синонімізація є езультатом детермінологізації, а не розмитості семантичних меж слів міри і ваги. Так, слова brace, fathom, ell раніше належали до одного димензіонального ряду, оскільки позначали "відстань, що дорівнювала довжині розкинутих убік рук". З виникненням точних еталонів вимірювання даний ряд розпадається, і лише слово fathom функціонує у сучасній англійській мові, будучи носієм точної числової константи.

У дистантних мовах простежується спільний генезис від нетермінологічної лексики до термінологічної, а потім знову до нетермінологічної (третє чудо квантитативної лексики). На виході з терміносистеми досліджувані слова під впливом лексичного оточення десемантизуються та набувають семи невизначеної квантифікації.

Термін характеризується динамікою розвитку. Потрапивши у невідповідний контекст, він одразу ж "кидається у вічі". Спеціальні терміни не завжди звільняються від двозначності, образності та сугестивності.

Процес детермінологізації полягає у тому, що слово запозичується з термінологічної системи, повністю засвоюючись у літературній мові. Головними шляхами цього процесу є:

1) шлях від метонімічного використання до стійкого переносного значення;

2) генералізація, узагальнення спеціального значення;

3) зміна галузі використання.

Під впливом лексичного оточення проходить процес десемантизації кількісного значення досліджуваних слів та набуття ними семи невизначеної квантифікації, що призводить до появи образності у художньому дискурсі, до експресії: пор. рос. "...умом Россию не понять, аршином общим не измерить" (Тютчев).

Детермінологізуючись, слова міри та ваги можуть використовуватись як засіб гіперболізації. М.В. Гоголь так описав свого головного героя: "Бульба вскочил на своего Черта, который бешено отшатнулся, почувствовав на себе двадцатипудовое бремя, потому что Бульба был чрезвычайно тяжел и толст". Своєрідний літературний курйоз. Використання гіперболізації було надзвичайно характерним для творчості М.Гоголя (поряд з "шароварами шириною в Черное море" чи "ртом величиной в арку Главного штаба").

Крім того, слова міри та ваги використовуються також для створення ефекту зменшення рис людини, предмета чи явища, розмірів тощо. Пор.: рос. Мальчик-с-пальчик, Дюймовочка; англ. Tommy Thumb.

Дослідження слів міри і ваги їх спроможність позначати невизначену кількість (за межами термінології).

Слова-вимірювачі у процесі детермінологізації набувають фразеутворюючих властивостей. Провідну роль у фразеологізації відіграє семантика контактних слів [1]. Якщо дану синтаксичну модель подати такою формулою:

слово вимірювач + of + номінація вимірюваного,

то, підставивши складові з різним лексичним наповненням, отримаємо:



ells of beer- ells of sleep,

span of land – span of control,

bushels of coal - bushels of girls.

Вимірювач span у словосполученнях типу span of life отримує значення "мало" за умови відсутності кваліфікатора "long". Народна мудрість яскраво ілюструє десемантизацію слів-вимірювачів, набуту в їх еволюції. Пор.: укр. Уранці на сажень, опівдні на пядень, а вечором через усе поле; прибуло дня на курячу пядь; рос. Жена от мужа на пядень, а муж от жены на сажень; ни пяди (не отдать, не уступить) — навіть найменшої частини.

Загальним значенням димензіональних слів а. ell та укр. лікоть є "багато", підтвердження чому знаходимо у просторічних виразах. Пор.: англ. an ell of love, ells of sleep, ells of dream; give him an inch and he'll take an ell; рос. Дай с ноготок, запросит с локоток; сам с ноготок, а борода с локоток; укр. Борода з лікоть, а ума з ніготь.

Сема "багато, дуже" також притаманна вимірювачам сажень та fathom. Пор.: англ. to be fathoms deep in love – бути до нестями закоханим, закоханим по вуха; рос. косая сажень в плечах - широкоплеча висока на зріст людина, саженного роста – дуже високий. Зі словом-вимірювачем сажень повязане виникнення багатьох прислів'їв та приказок. Пор.: укр. Як обступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе — на сажень. Щоб під ним та над ним земля горіла на косовий сажень; рос. Жена от мужа на пядень, а муж от жены на сажень.

Генезис димензіональної лексики у дистантних мовах можна подати таким чином:


Димензіо-нальна

парадиг-

ма слів

1-ша когнітивна

зона

2-га когнітивна

зона

3-тя когнітивна

зона

4-та когнітивна зона




Реалізовані значення




Предметне значення

Термінологічне значення

Детерміноло-гізоване значення

Кількісно-якісне

значення

span

п’ядь


рука з розправленими пальцями

п’ясть (рука)



- міра простору;

- міра довжини;

- міра площі;

- число (2);

- довжина


-період часу

-мало

-мало


ell

лікоть


лікоть

лікоть


- міра довжини;

- міра ємності;


- міра довжини


- невизначена

кількість;


- невизначена

кількість



-багато

-багато


fathom

сажень


дві розпростерті,

охоплюючі руки


жердина

(довжиною

у людський крок)


- міра довжини;

- міра площі;


- міра довжини;

- міра об’єму ;

- міра площі



-розуміння; здібності;

швидке осмислення;


- невизначена

кількість



-багато

-багато

Результати аналізу лінгвокогнітивних аспектів англійських, російських та українських слів-вимірювачів свідчать про їх антропометричний характер, які виникли внаслідок семантичної деривації слів невимірювального характеру і пройшли у своїй еволюції процеси термінологізації та детермінологізації.

На етапі детермінологізації неминучим постає процес лексикалізації квантитативних сполучень, що являє собою четверте чудо вимірювальної лексики.

Лексикалізація – це перетворення елемента мови або сполучення елементів у окрему повнозначну одиницю або в іншу еквівалентну йому словникову одиницю. Фразеологізація є одним із випадків цього процесу.

Лексикалізація і десемантизація квантитативних сполучень обумовлює появу парадигми кількісно-якісної орієнтації, до конституентів якого належать фразеологічні одиниці з квантитативним компонентом. В умовах фразеологічного контексту зазначений компонент десемантизується, втрачає кількісне значення, а фразеологічні одиниці реалізують квалітативні та предметні значення. Від полісемії лексикалізацію відмежовує зсув значення як у плані змісту, так і у плані вираження, а від омонімії – наявність мотиваційних зв’язків всередині лексеми. Так, у фразеологічних одиницях дистантних мов доволі чітко простежується генезис від точного до фігурального значення. Пор.: англ. to stand / stick out a mile " бути очевидним", "само собою розумітися", "кидатися у вічі"; англ. Give him an inch and he'll take an ell рос. Дай ему с ноготок, запросит с локоток. укр. Як обступиш от грамоти на аршин, то вона од тебе – на сажень.

Лексикалізовані словосполучення трапляються у фольклорному просторі, у політичному дискурсі, де вони зазвичай виступають засобами гіперболізації. Тактику гіперболізації застосовують для відвернення уваги від існуючих реальних проблем або, навпаки, надання їм більшої ваги. Вона може використовуватися для того, щоб викликати резонанс у суспільстві, загострити сприйняття подій, які матимуть негативні наслідки для політичної еліти країни. В інших випадках перебільшуються конкретні дані, що наводяться у повідомленні. Функція чисел та мезуративів полягає у тому, щоб викликати в адресата певний образ, асоціації з великою кількістю чогось: tonnes of chemical agents, deadly germs, a primitive nuclear programme and at least 20 Scud ballistic missiles. У наведеному прикладі Ірак обвинувачується у володінні хімічною зброєю та зброєю масового знищення, а мезуратив tonnes підкреслює колосальну кількість хімічних речовин. Підсилення значення великої кількості досягається також за допомогою прислівника-специфікатора at least. Гіперболізація впливає на емоції адресата, викликає почуття страху, що допомагає маніпулятору досягти своєї мети.

За межами точної терміносистеми слова-вимірювачі у процесі детермінологізації набувають фразеутворюючих потенцій. Пор.:

англ. ells of beer- ells of dream

tons of sugar - tons of pirates

bushels of coal - bushels of letters.

З огляду на синтетичність форм вираження граматичних значень у слов’янських мовах ця синтаксична модель представлена такою синтагмою:

слово вимірювач + номінація вимірюваного,

де номінація вимірюваного виражена іменником у родовому відмінку. Пор.:

рос. не фунт изюму

ни пяди

укр. фунт лиха



ложка дьогтю

пуд солі.

Дієвість закону квантитативної атракції проявляється у моделі: числівник + слова міри (ваги) + слова на позначення того, що вимірюється.

Структурні різновиди цієї моделі позначені стабільною наявністю числівників та еталонів міри, за допомогою яких реалізується непряма лічба. Пор.: англ. Seven fathoms deep, at five kilometres' distance, two bushels of wine.

Характерним є широке вживання числівника, що виконує роль інтенсифікатора, у препозиції до вимірювача. Пор.: укр. Від горшка – два вершка. Мають і друзі Томмі Тихе житло державне, ярдів, приблизно, з п’ять; рос. Семь аршин говядины, да три фунта лент. Пять верст до небес и все лесом. За семь верст киселя хлебать. Сто пудов (розм. – "безпомилково").

Як показує аналіз емпіричного матеріалу, сполучення числівника з димензіональними словами є однією з типових моделей, що співвідносяться як з дискретними, так і недискретними об’єктами, пор.: англ. two bushels of coal, five spans of oxen, укр. п’ять аршинів тканини, два сажня дров, рос. три пуда соли, семь десятин земли.

Компоненти вищезазначеної моделі знаходяться у відношенні комплементарності, доповнюють один одного, уможливлюють позначення квантитативних оцінок. Між числівником та словом-вимірювачем діє семантична атракція, яка, у свою чергу, породжує інтеграцію та взаємодію конституентів (п’яте чудо).

Одиниці лексикону пов’язані з іншими одиницями асоціативними зв’язками: парадигматичними, синтагматич-ними, семантичними та дериваційними. Деривація у мові може бути лексична (дериваційні відношення між словами, відношення лексичної похідності) і семантична (відношення семантичної похідності: тут діє шосте чудо вимірювальної лексики – епідигматичні креативні можливості). Поява в системі мови нових лексичних одиниць як основного виразника об’єктивної реальності спричинена потребою позначити поняття, для розкриття змісту яких повноцінного еквівалента в мові не існує. Основні чинники появи лексичних інновацій полягають у постійних змінах суспільного життя, тому функціонування неологізмів є наслідком розвитку різних сфер людської діяльності. Окрім соціальних причин, появу лексичних одиниць стимулюють і внутрішньомовні чинники, зумовлені потребою удосконалення лексико-семантичних зв’язків системи мови. Лексична деривація притаманна також словам вимірювального характеру. В англійській мові серед дериватів виокремлюються такі іменники, що виступають на позначення денотатів вимірювання (англ. mileage "відстань у милях", acreage "площа землі в акрах") та результатів (англ. footage "довжина фільму або плівки у футах", "метраж"). Окрім форманта age, доволі продуктивним у англійській мові виступає суфікс –er: пор. а. miler, spanner, footer. Окрім суфіксації, частою формою утворення нових слів виступає словоскладення. Пор.: англ. milepost, acre-shot, spanwise.

Семантичну деривацію розглядають як певний тип інтеріорних відношень слова, що називаються епідигматикою [22]. Епідигматичне буття лексеми mileage виглядає так:

1) a distance expressed in miles;

2) the total number of miles that a motor vehicle has travelled;

3) allowance for travelling expenses, esp as a fixed rate per mile;

4) the number of miles a motor vehicle will travel on one gallon of fuel;

5) informal use, benefit, or service provided by something [23].

Епідигматичний аналіз дає змогу виявити парадигматичні параметри слів. Наприклад, у першому випадку лексема mileage входить до лексико-семантичної групи з інтегральним значенням "відстань, дистанція": у милях, у метрах, у ярдах; у другому - mileage входить до парадигми із загальним значенням "пробіг": у кілометрах, милях; у третьому випадку номінує "гроші": на відрядження, на проїзд, на оплату за житло; четверте значення слова mileage збігається з другим; а п’яте слово номінує "користь": користь, вигода.

Еквівалентні фразеологічні одиниці типу англ. to measure others' corn by one's own bushel — рос. мерить (других) на свой аршин демонструють спільні тенденції семантичної деривації вимірювачів: 1) "міра", 2) "засіб для вимірювання", 3) "те, що вимірюється".

Детермінологізації значною мірою сприяють канонізація нових систем, їх стандартизація. Сьоме чудо квантитативної лексики стосується її соціалізації, нововведених парадигм, які узаконюються постановами чинних державних інститутів. З появою нових стандартів міри та ваги метазнаки минулої системи вимірювання залишають після себе слід у детермінологізованій лексиці на фразеологічних просторах, нагадуючи про сім чудес свого еволюційного становлення та функціонування.


1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка