Вступ. Українська мова у світі. Українська діаспора



Сторінка2/3
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.71 Mb.
1   2   3
ТЕМА : ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ В МОВЛЕННІ РІЗНИХ ВИДІВ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ. ІНТОНУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ. СИНТАКСИЧНИЙ АНАЛІЗ



Мета: повторити відомості про складне речення та ознайомитися з відтінками їх інтонування; удосконалювати пунктуаційні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактич­ного матеріалу виховувати у школярів любов до рідної мови.



Внутрішньопредметні зв'язки: стилістика (стилістичний синтаксис).

Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань та розвитку практич­них умінь.
Методи :словесні (бесіда); практичні ( вправа- відновлення вправа – трансформація)
КМЗ: підручники, схема синтаксичного аналізу речення

ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. Мотиваційно-організаційний етап

Перехресне опитування

  • Учні заздалегідь готують одне одному питання з теми «Складне речення». Зразки питань:




  1. Яке речення вважають складним?

  2. Які види зв'язку існують у складному реченні?

  3. Які є види складних речень залежно від зв'язку між їх частинами?

  4. Яке речення називають складносурядним?

  5. Які смислові зв'язки існують між простими реченнями у складносуряд­ному?

  6. Яке речення називають складнопідрядним?

  7. Які види складнопідрядних речень вам відомі?

  8. Що виступає засобами зв'язку в складнопідрядних реченнях?

  9. Які характерні ознаки безсполучникового складного речення?




  1. На які дві групи поділяють безсполучникові складні речення за характе­ром смислових зв'язків, які смислові відношення можуть виражати без­сполучникові складні речення?

  2. Визначте види інтонації у складних реченнях. Чи існує взаємозалежність між інтонацією і розділовими знаками у складних реченнях?

  3. Окресліть стилістичну функцію складних речень. Для яких жанрів худож­ньої літератури властиві такі синтаксичні конструкції?

  1. Процесуально-діяльнісний етап

Вправа-відновлення

  • Запишіть речення, поставте розділові знаки. Визначте види і типи речень. 1. Життя постійно в'яже гордієві вузли і не встигаєш їх розрубувати

(О. Гончар). 2. Життя це багатство не розтрать його (Мати Тереза). 3. Тоді лише пізнаєш цінність часу коли він втрачений (Г. Сковорода). 4. Не поможе й булава коли дурна голова (Народна мудрість). 5. Годуй діда на печі тому що й сам там будеш (Народна мудрість). 6. Можна вибрать друга і по духу брата та не можна рідну матір вибирати (В. Симоненко). 7. Скільки в людині доброти стільки в ній і життя (Р. Емерсон).

Аналітична робота

  • Прочитайте виразно вірш. Зробіть стилістичний та інтонаційний аналіз віршованого тексту. Яких речень за будовою найбільше в тексті? Яку сти­лістичну функцію виконує нагромадження таких конструкцій? Визначте типи складних речень. Яку роль відіграє інтонація у цьому творі? Визнач­те види інтонації. Проаналізуйте розділові знаки, поясніть смислові від­ношення у складних реченнях.

ПІЧ

Лиже полум'я жовте черево,

Важкувато сопе димар,

Галасує від болю дерево,

Піднімаючись димом до хмар.

Бубонять рогачі і кочерги —

Щось пригадують з давнини,

І чекають покірно черги

Засмаглі горшки й чавуни.

З тітки полум'я сон'злизало,

Тітка гладить рукою глек,

Теплий ватяник зав'язала

На застуджений свій поперек.

Біла тітка із кухні в сіни,

З-під повітки заносить дров —

З них струмує жовтаво-синя

Віковічна печаль дібров.

Звично грюкають мляві двері,

Піч гуде і димить у світ —

Скільки в пащу цій ненажері

Тітка вкинула кращих літ!

Сновигають по зморшках думи,

На щоках танцює вогонь,

Сажа в'їлася чорним глумом

У пелюстки її долонь.

Біля печі вона, мов бранець,

Слугувала під шурхіт спідниць,

Віддавала дівочий рум'янець

Чистоті смачних паляниць...

Менше ми гіркоти нестимемо,

Стане ближчою наша мета,

Як не будуть у небо димом

Підніматись жіночі літа.

В. Симоненко

Вправа-трансформація

► Перебудуйте складні сполучникові речення в безсполучникові складні речення, накресліть схеми, заповніть таблицю. Яке речення не можна перетворити у безсполучникове? Чому? Які речення — сполучникові чи безсполучникові більш експресивні? Чому? Обґрунтуйте вживання розді­лових знаків.



Складні сполучникові речення

Безсполучникові складні речення

Схеми

Місяць зайшов уже, й надворі панувала сіра літня темрява, а в небі блідо тремтіли зеленуваті вогні зірок.







Мені здається, що пейзажі у нас на Україні приго­ломшливої краси і величі.







Помагай старим, адже доведеться і тобі бути таким.







Вітерець дмухнув, і забриніли стебельця сіна.







Лише в труді живе людина, а без труда її нема.







Поле вступило у тінь, бо наплинули з обрію хмари.







Як. батька покинеш, то й сам загинеш.







Як наставала весняна пора, садили ми тоненькі осо­кори.







Ми любили тих, що знали нас молодими.







Синтаксичний аналіз

► Виконайте синтаксичний аналіз складного речення, використавши наве­дену схему.

Речення для розбору: Усі вдивлялись у зоряне небо, але ніхто нічого там не міг помітити (А. Шиян).

Схема синтаксичного аналізу складного речення



  1. Визначити тип речення за метою висловлювання (розповідне, питальне чи спонукальне).

  2. Визначити тип речення за емоційним забарвленням (окличне чи не-окличне).

  3. Підкреслити граматичні основи, знайти межі частин складного речення. Визначити, зі скількох простих речень складається складне речення.

  4. Визначити засоби зв'язку (сполучники, сполучникові слова, інтонація).

  5. Визначити, сполучникове чи безсполучникове аналізоване речення. (Якщо сполучникове, визначити, які сполучники — сурядні чи підрядні — висту­пають засобами зв'язку).

  6. Указати тип складного речення,

  7. Якщо речення складносурядне:




  1. зазначити, якими сполучниками (єднальними, протиставними або розді­ловими) з'єднані прості речення у складному;

  2. визначити значення складносурядного речення (одночасність, протистав­лення, чергування та ін.);

  3. накреслити схему речення;

  4. пояснити постановку пунктуаційних знаків;

  5. розібрати кожне просте речення за таким порядком:

а) зазначити, яке речення за будовою граматичної основи — двоскладне чи
односкладне (якщо односкладне, вказати, яке саме: називне, означено-
особове, неозначено-особове, узагальнено-особове чи безособове);

б) визначити типи підмета і присудка, вказати, чим вони виражені;

в) визначити за наявністю другорядних членів: поширене чи непоширене
речення (якщо поширене, то підкреслити другорядні члени і вказати,
чим вони виражені);

г) за повнотою граматичної структури вказати: повне чи неповне це


речення;

д) за наявністю ускладнювальних компонентів (відокремлених і уточню-


вальних членів речень, звертань, вставних слів і речень, однорідних
членів речення) зазначити, ти ускладнене речення, якщо так, то якою
конструкцією воно ускладнюється.

8. Якщо речення складнопідрядне:



  1. указати головне і підрядне речення;

  2. визначити, до чого відноситься підрядна частина — до головної частини загалом чи до окремого слова в головній частині, на яке питання відпо­відає підрядна частина і чим приєднується до головної (сполучником чи сполучним словом);

  3. указати вид підрядної частини;

  4. накреслити схему речення;

  5. пояснити постановку пунктуаційних знаків;

  6. розібрати кожне просте речення за таким порядком:

а) зазначити, яке речення за будовою граматичної основи — двоскладне чи
односкладне (якщо односкладне, вказати, яке саме: називне, означено-
особове, неозначено-особове, узагальнено-особове чи безособове);

б) визначити типи підмета і присудка, вказати, чим вони виражені;

в) визначити за наявністю другорядних членів поширене чи непоширене
речення (якщо поширене, то підкреслити другорядні члени і вказати,
чим вони виражені);

г) за повнотою граматичної структури вказати, повне чи неповне це


речення;

д) за наявністю ускладнювальних компонентів (відокремлених і уточню-


вальних членів речень, звертань, вставних слів і речень, однорідних
членів речення) зазначити: ускладнене речення чи ні, якщо ускладнене,
то якою конструкцією воно ускладнюється.

9. Якщо речення безсполучникове:



  1. указати, якими відношеннями пов'язані прості речення;

  2. накреслити схему речення;

  3. пояснити постановку пунктуаційних знаків;

4) розібрати кожне просте речення за таким порядком:

а) зазначити, яке речення за будовою граматичної основи — двоскладне чи
односкладне (якщо односкладне, вказати, яке саме: називне, означено-
особове, неозначено-особове, узагальнено-особове чи безособове);

б) визначити типи підмета і присудка, вказати, чим вони виражені;

в) визначити за наявністю другорядних членів: поширене чи непоширене
речення (якщо поширене, то підкреслити другорядні члени і вказати,
чим вони виражені);

г) за повнотою граматичної структури вказати: повне чи неповне це


речення;

д) за наявністю ускладнювальних компонентів (відокремлених і уточню-


вальних членів речень, звертань, вставних слів і речень, однорідних
членів речення) зазначити: ускладнене речення чи ні, якщо ускладнене,
то якою конструкцією воно ускладнюється.

ПІ. Контрольно-рефлексивний етап

  • Знайдіть правильну структурно-семантичну схему речення:

Ми цінуємо барвінок за його «лікарську допомогу» з нього виготовляють ліки від важких хвороб.

  1. [ ], одночасність [ ]. Б) [ ]: [висновок].

  2. [умова] — [ ]. Г) [ ]: [причина].

Д) [ ] — протиставлення [ ].

Проблемне питання



  • Яке речення є більш виразним, експресивним, образним? Чому? А Коли вітер повіяв по долині, пішла дібровою луна.

Б Повіяв вітер по долині — пішла дібровою луна. В Повіяв вітер по долині, і пішла дібровою луна.

IV. Домашнє завдання

  • Зробити повний синтаксичний аналіз речень:

1. Людину можна знищити, але перемогти її неможливо (Е. Хемінгуей). 2. Щасливий той, хто щасливий у себе вдома (Л. Толстой). 3. Ти знаєш при­казку: перш ніж запалає вогонь, мусить вибухнути сірий дим (М. Коцюбин­ський).

Урок № ___

ТЕМА: ОСНОВНІ ПУНКТОГРАМИ В ПРОСТОМУ І СКЛАДНОМУ РЕЧЕННЯХ, У РЕЧЕННЯХ З ПРЯМОЮ МОВОЮ ТА ДІАЛОЗІ. СПОСОБИ ЦИТУВАННЯ. ПУНКТУАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ

Мета: повторити основні пунктограми в простому і складному реченнях, у реченнях з прямою мовою та діалозі; удосконалю­вати пунктуаційні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у шко­лярів любов до рідної мови.

Внутрішньопредметні зв'язки: стилістика (стилістичний синтаксис).

Тип уроку: урок систематизації та узагальнення вивченого й розвитку практичних умінь.

Методи :словесні (бесіда); практичні (порядок пунктуаційного аналізу, попереджувальний диктант)
КМЗ: підручники, схема пунктуаційного розбору речення)

ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. Мотиваційно-організаційний етап

  2. Процесуально-діяльнісний етап

Конструктивне завданння

  • Доповніть прислів'я та приказки, використовуючи матеріал з довідки. Поясніть постановку розділових знаків у наведених складних реченнях. Як впливає інтонація речення на його розділові знаки? Визначте типи складних речень. Зробіть висновок, для яких жанрів художньої літера­тури властиві ці синтаксичні конструкції.

1. Баба з воза — ... 2. їдь тихо — обминеш лихо. 3. Життя як стерня: ... 4. Від гніву старієш, ... 5. Всяк розумний по-своєму: ... 6. Чим розумний сти-дається, ... 7. Казав Наум: ...

Довідка: не пройдеш, ноги не вколовши; а від сміху молодієш; тим дур­ний величається; кобилі легше; обминеш лихо; один спершу, а другий потім; візьми на ум.

Попереджувальний диктант

  • Прослухайте речення, поясніть у них пунктограми. Запишіть під дик­товку.

1. Буди вже, ясне сонце, комашину, дерева, трави — все буди від сну (М. Самійленко). 2. Нелегко стати людиною, чесне слово Дарвіна (Б. Слап-чук). 3. Чудові дні кінчаються жовтневі, здається, суму і не може буть... (М. Гірник). 4. Вже день здається сивим і безсилим, і домліває в зарос­лях ріка... (Б. Симоненко). 5. Десь кінь скубе отаву і дзвонять пута на його ногах (Б. Сосюра). 6. Ластівки літають низько — то вже дощ та буря близько (М. Щербак). 7. На долинці стало темніше: тут піднімався на лапи туман... (М. Стельмах). 8. Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хви­люються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха; коли ниви поцяцьковані синіми волошками та червоними маківками (І. Нечуй-Левицький). 9. Спитала смерть у мудреця: «Якої хочеш смерті?»о А він говорить: «Я б хотів за книгою умерти». Спитала смерть у вояка: «А ти б хотів якої?». А він: «Геройськи у бою накласти головою!». Спитала у зако­ханих, що стріла серед ночі... «А ми,— говорять їй вони,— ніякої не хочем» (С. Тельнюк).

Пунктуаційний аналіз

  • Виконайте пунктуаційний аналіз речень, використовуючи наведену послі­довність і зразок аналізу.

Порядок пунктуаційного аналізу

  1. Записати речення, підкреслити пунктограму.

  2. Коротко сформулювати пунктуаційне правило і записати його (для того щоб сформулювати правило, необхідно виконати характерні аналітико-графічні роботи — визначити головні члени речення і підкреслити їх, відокремлені чи однорідні члени речення).

3. Накреслити графічну схему речення, позначивши в ній умови постановки (або відсутності) розділового знак.

Примітка: якщо в реченні декілька пунктограм, то кожну нумерують й аналізують окремо.

Зразок пунктуаційного аналізу складного речення

  1. Ще на підході до рідної хати пізнав Микола калину,г що пишно росла під вікнами,2 сягаючи стріхи.3

  2. 1 пунктограма —- кома між частинами складнопідрядного речення.

2 пунктограма — відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом.

3 пунктограма — крапка в кінці речення. 3.1 пунктограма:




Зразок пунктуаційного аналізу речення з прямою мовою

1, «^Його просте та щире слово обізвалося у кожнім серці,2 його ідеї зразу


заполонили тисячі прихильників», — х напише Панас Мирний про Тараса
Шевченка у зрілому віці.

2. 1 пунктограма — знаки пунктуації при прямій мові.

2 пунктограма — кома між частинами безсполучникового складного речення.

3 пунктограма — крапка в кінці речення.





Речення для розбору

1. Дмитер хитер: сам з'їв курку, а сказав, що полетіла (Народна твор­чість). 2. Нічого нам дорожчого немає, ніж рідний край — на тому світ сто­їть (В. Степанюк). 3. Життя тече, немов сухий пісок: недавно ранок був — настала нічка (М. Дубович), 4. На світі законів чимало, я нагадаю один: щоб море не висихало, потрібно багато краплин (Б. Симоненко). 5. Запорошений, пом'ятий, зморений стояв витязь на роздоріжжі, вперши списа у камінь списаний: «Раби в тенетах страху не мають вибору» (М. Горбаль). 6„ «Так було б краще,— промимрив би він,-— і ганьба б коштувала менше» (Марко Вовчок). 7. Ллється пісня, як зі свіжої рани: «Червону руту не шукай вечо­рами...» (А. Коваль).


ІІІ.. Домашнє завдання

► Зробити пунктуаційний аналіз речень. 1, Не знаю, чим нагодувати душу: я розгорнув книжку, та в ній стільки солодкуватості, що липнуть до пальців сторінки, потім я подивився кіно, та в ньому стільки бруду, що захотілося сходити в лазню, а послухав музику — вона виявилася зовсім неперетравною,.. (З журналу). 2. Пирогову належать слова: «Ми всі знаємо, що треба поважати старість..., але не всі знають, що й молодість потрібно поважати...» календаря).



Урок № _____

ТЕМА :ТЕКСТ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ МОВНИХ ОДИНИЦЬ. ОСНОВНІ ОЗНАКИ ТЕКСТУ: ЗВ'ЯЗНІСТЬ, КОМУНІКАТИВНІСТЬ, ЧЛЕНОВАНІСТЬ, ІНФОРМАТИВНІСТЬ. ТЕКСТ У ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ

Мета: повторити відомості про текст; удосконалювати орфографічні та пунктуаційні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу орієнтувати одина-дцятикласників на вибір майбутньої професії.



Внутрішньопредметні зв'язки: орфографія, пунктуація.

Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань та розвитку практич­них умінь.

Методи :словесні (бесіда); практичні ( пунктуаційне відновлювання, лінгвіністичне дослідження з відновлюванням, словниково розподільний диктант)
КМЗ:підручник , схема діаграма.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. Мотиваційно-організаційний етап

  2. Процесуально-діяльнїсний етап

Робота з діаграмою

► Ознайомтеся з діаграмою «Текст та його основні ознаки». Розкрийте по­няття «текст», «зв'язність», «комунікативність», «членованість», «інфор­мативність». Якими ще ознаками тексту можна доповнити діаграму?





Матеріал для довідок

Текст — це висловлювання, яке складається з кількох речень, має певну змістову й структурну завершеність.

Комунікативність реалізується в спрямованості тексту на відповідного адресата.

Членованість — текст може членуватися на комунікативні одиниці нижчого рангу (складне синтаксичне ціле, фрази), яким відповідають (хоч і не завжди) мовні одиниці — абзац і речення.

Зв'язність — усі мовні елементи в тексті пов'язані між собою за логікою та структурою.

Інформаційність — текст акумулює інформацію та служить засобом її пере­дачі.

Цілісність тексту полягає в тому, що в ньому вичерпно викладено тему, а виклад підпорядковано досягненню поставленої мети.

Завершеність тексту — необов'язкова ознака, притаманна лише конкрет­ним текстам із визначеними межами.

Лінгвістичне дослідження з відновленням

► Перепишіть текст, вставте потрібні орфограми.

СУТНІСТ..РИНКУ

Мабут.., найпопулярнішим словом с.огодні в нашому суспільстві як на побутовому рівні, так і в наукових працях, публіцистиці є слово «ринок».

Зумовлено це переходом (У, у)країни в нову систему координат, якою для нас є ринкова економіка.

З давніх часів ринок визначали як місце (ринкова площа), де здійснюєтеся купівля або продаж товарів. Ос. чому у багат..х слово «ринок» а(сс,с)оціюєт.. ся з базаром — місцем обміну виробле(нн,н)их благ* Це так лише частково. Ринок — поня(тт,т)я біл..ш широке і містке. Це і магазини, універмаги, універ­сами, різні палатки, де купу ют., ся продукти харчува (нн,н)я, одяг, взу(тт,т)я, товари щоде(нн,н)ого вжитку. Є ринки, на яких продаються і купу ют., ся ці(нн,н)і папери (акції, облігації),— фондові біржі. На товарних біржах, де пропонуються товари (зерно, цукор, цемент) за стандартними якіс(т)ними показниками, покупці та продавці вступают., у конкретні відносини.

Два учас(т)ники або біл..ше беруть на себе юридичні з(о,а)бов..яза(нн,н)я, якими визначаються їхні дії та відповідал..ніст.. Ці та інші відносини між продавцями і покупцями з пр.. вод у існуючих та потенційних товарів утво­рюють ринки журналу).


  • Поясніть, чому текст має таку назву? Запропонуйте і запишіть свій варіант,

  • Складіть план тексту.

  • Запишіть ключові слова цього тексту.

Коментар учителя: Ключове слово — це слово, яке має істотне смислове навантаження в тексті. Як правило, виділяють 5-10 ключових слів.

Ключові слова можна використовувати під час пошуку інформації в інтер-неті чи на сторінці сайту.

Аналіз тексту


  • Прочитайте. Визначте тему й основну думку текстів. Доберіть заголовки. Особистий лікар українських боксерів Віталія та Володимира Кличків

Степан Жепляков розповів про «допінг», який отримують наші чемпіони під час підготовки до бою.

«За підйому на таку висоту, як в Альпах, відбувається викид крові з «депо» — печінки, селезінки, кісткового мозку. Людина отримує додат­ково 10-12 мільйонів еритроцитів, такий собі кисневий «допінг». За цим же принципом ми готували Володю до Олімпіади — 96. Піднімали Кличка в баро­камері на висоту 3-5 тисяч метрів»,— поділився Жепляков.

До того ж лікар відзначив, що обидва брати перебувають у хорошій фізич­ній формі.

Словниково вибірковий диктант

Вибрати і записати лише ті слова, в яких не ставиться апостроф.



Учення, арф'яр, духмяний, харків'янин, вдається, морквяний, пів яблука, свято, витязь, м'ясо, п'ять, вйокнути, дит'ясла, верф'ю, ушістьох торф'яний, медвяний, цвях, учотирьох, рельєф, внічию, риб'ячий, зв'юнитися, аквареллю, різьбяр, сузір'я, священний, українці, гравюра, в'язка, компьютер, мавпячий, айва.

КЛЮЧ. У кожному слові підкреслити другу від початку букву. Прочитайте вислів А. Кримського про нашу Звенигородщину, яку він дуже любив і не раз казав про неї, що це ...

«чудовий Шевченків край».
Пунктуаційне відновлення

  • Перепишіть текст, розставляючи розділові знаки, визначте логічні час­тини тексту.

УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД У СУЧАСНОМУ СВІТІ Український народ є другою за чисельністю слов'янською нацією близько спорідненою з росіянами та білорусами. За офіційними даними наприкінці дев'яностих років у світі налічувалося близько сорока п'яти мільйонів україн­ців. Переважна більшість їх понад тридцять шість мільйонів живе в Україні на своїй батьківщині. Чимала питома вага українців у прикордонних районах Росії і Білорусії Молдавії Чехії Словаччини та Румунії а також у Польщі де кількасоттисячне українське населення розселилося по всій країні. Вихідці з України несли сільськогосподарський досвід у Сибір і на Далекий Схід у Бразилію і Аргентину освоюючи цілинні землі рубаючи ліси і сіючи хліб. Вони чимало зробили для становлення на шахтах і металургійних заводах у Сполучених Штатах Америки. Дісталися українські емігранти далекої Австралії. Наш народ зумів знайти власне місце в країнах поселення дати не лише старанних фермерів а й творчу та наукову інтелігенцію, політиків, спортсменів.

IІІ. Домашнє завдання

  • Дібрати 3-4 тексти різного спрямування (технологічного, природничо-математичного , спортивного, економічного) та визначити в них ключові слова, придумати заголовки.


Урок № ______
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка