Вступ. Українська мова у світі. Українська діаспора



Сторінка3/3
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.71 Mb.
1   2   3
ТЕМА: ОРФОГРАФІЧНО-ПУНКТУАЦІЙНИЙ ПРАКТИКУМ. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОПИСНОЇ ГРАМОТНОСТІ: ПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ З ПИСЕМНОМУ МОВЛЕННІ ПІД ЧАС ВІДТВОРЕННЯ І СТВОРЕННЯ ВИСЛОВЛЮВАНЬ ВІДОМИХ ОРФОГРАМ І ПУНКТОГРАМ

Мета: удосконалювати правописну грамотність учнів ;розвивати готовність повторювати правила правопису та закріп­лювати орфографічні й пунктуаційні навички; виховувати прагнення завжди писати (і говорити) грамотно.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок.

Методи :словесні (бесіда);, інтерактивні, практичні ( вільний диктант, вибірково- розподільний диктант, пояснюючий диктант)
КМЗ: підручники, словники
ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Мотиваційно-організаційний етап

Пояснювальний диктант

  • Написати диктант, пояснити орфограми й пунктограми,

У цьому короткому нарисі автобіографічного кінооповідання автор поспі­шає зробити відразу деякі визнання: у його реальний повсякденний світ що не день, то частіше починають вторгатися спогади.

Що викликає їх?Довгі роки розлуки із землею батьків, чи то вже так положено людині, що приходить час, коли вивчені в давно минулому дитин­стві байки й молитви виринають у пам'яті і заполоняють усю її оселю, де б не стояла вона.

А може, що те й друге разом і в такій же мірі, як і непереможне бажання, перебираючи дорогоцінні дитячі іграшки, що завжди десь проглядаються в наших ділах, усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел. І перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих...

До чого ж гарно й весело було в нашому городі! Ото як вийти з сіней та подивитися навколо — геть чисто все зелене та буйне. А сад було як зацвіте весною! А що робилося на початку літа — огірки цвітуть, гарбузи цвітуть» Картопля цвіте. Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля. А соняшника, а маку, буряків, лободи, кропу, моркви! Чого тільки не насадить наша невга­мовна мати.

— Нічого у світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало. Коли вилізає саме з землі всяка росиночка, ото мені радість,— любила проказувати вона.

Город до того переповнявся рослинами, що десь серед літа вони вже не вмі­щалися в ньому (О.П. Довженко).

Формулювання теми, мети і завдань уроку (за участі учнів)

ІІа Процєсуально-діяльнїсний етап



Самостійна робота в парах і групах за темами

«Правопис іменників», «Правопис прикметників», «Правопис числівни­ків», «Правописзайменників», «Правописдієслів», «Правописприслівників», «Правопис службових частин мови», «Правопис вигуків».



  • Доберіть приклади на всі випадки правопису зазначеної частини мови.

Ваємоперевірка групової діяльності

  • Ознайомте одногрупника з правилом та прикладами до нього.

Спостереження над пунктуацією і вибіркове списування

  • Прочитайте речення, Поясніть розділові знаки перед словом як. Одне-два з них перепишіть у зошити.

1. По чорній землі скрізь розцвітають, як маки, вогняні квітки (М. Коцю­бинський). 2. У горах Брянський як командир зустрівся з новими трудно­щами (О. Гончар). 3. На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить (Народна творчість). 4. Село — як на долоні (Марко Вовчок). 5. Я оці дні ходжу як сам не свій (А. Головко). 6. Як на свої чотирнадцять років, Катя здається майже дорослою (В. Козаченко).

Робота зі словником (орфографічним, іншомовних слів, російсько-українським тощо)



  • Випишіть слова, у написанні яких ви могли б припуститися .помилки. Підкресліть орфограми. Запамятайте їх.

Вільний диктант

  • Передайте (письмово) основний зміст тексту, слідкуючи за дотриманням орфографічних і пунктуаційних норм, зберігаючи окремі діалоги.

УЖЕ ЙШЛА ВЕСНА Першими побачили, як ожила й заговорила з холодним берегом річка, горобці.

  • Прокидайся! — казала річка берегові»— Годі вже тобі спати. Цілу ж зиму проспав!

  • Зимі кінець! Зимі кінець! — вигукували над річкою горобці,— Нам не буде холодно, нам не буде голодно!

У річки було багато дітей, і вона покликала їх собі на допомогу. Дітей її звали хвилями. Набігли жваві діти і стали хапати льодини, викидати їх на берег.

Тут горобці ожили. Вони знову літали над річкою і казали їй:



  • Дай нам напитися весняної водиці.

  • Що? — не зрозуміла річка.

Нарешті й берег прокинувся, почув ту розмову.

  • Вони хочуть весняної водиці, сестро,— сказав він річці. Брат річки був дуже вчений і знав усі мови у світі.

  • Пийте досхочу (М. Слабошпицький).

ВИБІРКОВО - РОЗПОДІЛЬНИЙ ДИКТАНТ

Виписати в першу колонку слова з ненаголошеним звуком И, в другу - з Е

Розшивати практикант, пекти, непримеримий, влучення, зерно, квітень, глибокий, достигати, запорожець, про­лежень, виконання, тече, криниця, чекання, прибережний.

КЛЮЧ. У кожному слові підкресліть третю від початку букву. З цих букв прочитаєте назв}' оповідання для дітей А. Кримського.

И Е


Розшивати пекти

практикант влучення

непримеримий зерно

глибокий квітень

достигати запорожець

виконання пролежень

криниця тече

чекання


прибережний

«Записки куріпочки»
Творча робота

  • Напишіть невелику статтю (інформацію) до місцевої чи шкільної газети, використовуючи різні види простих і складних речень. Перевірте пра­вильність написання з точки зору орфографічної і пунктуаційної грамот­ності.




  1. Узагальнювально-систематизувальний етап

Фронтальні запитання і завдання

  • Які орфограми і пунктограми складають для вас певні труднощі?

  • Запишіть речення з відокремленими другорядними членами. Поясніть розділові знаки при них.

  • Зробіть пунктуаційний розбір речення.

Сірий, припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом; суворою лінією стоять на ньому сторожеві могили, наси­пані, може, татарвою, а може, волелюбним козацтвом, що шаблею та муш­кетом боронило оці степи від ворожих навал (Г. Тютюнник).

  1. Контрольно-рефлексивний етап

Рефлексія

  1. Подумайте і скажіть, що легше написати грамотно в орфографічному та пунктуаційному відношенні — диктант чи творчу роботу?

  2. Як ви ставитеся до власних помилок?

  1. Домашнє завдання




  1. Дібрати приклади на складні для вас правила правопису частин мови (однієї чи кількох).

  2. Написати невеликий твір про свою мрію (інтереси, життєві плани). Пере­вірити правильність написання й постановку розділових знаків.


Урок № _____
ТЕМА : КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕКСТІВ ЗА СФЕРОЮ ВИКОРИСТАННЯ, МЕТОЮ, СТРУКТУРНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ. ВИДИ ТЕКСТІВ У ДІЛОВОМУ, ПРОФЕСІЙНОМУ МОВЛЕННІ. ТЕКСТИ РІЗНИХ СТИЛІВ, ТИПІВ, ЖАНРІВ МОВЛЕННЯ. ОСНОВНІ ВИДИ ПЕРЕРОБКИ ТЕКСТУ

Мета: ознайомити учнів з класифікацією текстів за сферою викорис-

тання, метою, структурними особливостями, дати відомості про різні види й типи текстів; розвивати вміння перероблю­вати текст; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидак­тичного матеріалу орієнтувати одинадцятикласників на вибір майбутньої професії.

Внутрішньопредметні зв'язки: стилістика (стилі, типи, жанри мовлення), пунктуація (розділові знаки в оформленні цитат)..

Тип уроку: урок здобуття нових знань та формування практичних умінь.

Методи :словесні (бесіда); практичні ( різні види вправ )
КМЗ: підручник, кросворд
ПЕРЕБІГ УРОКУ


  1. Мотиваційно-організаційний етап

Мозковий штурм

► Дайте відповіді на запитання.



  1. Які стилі мовлення вам відомі?

  2. У яких жанрах реалізується кожен із названих стилів мовлення?

  3. Які типи мовлення вам відомі?

  4. Які розділові знаки використовують при цитуванні?

  1. Процесуально-діяльнісний етап

Розповідь учителя

Залежно від змісту й будови тексти поділяють на три смислових типи: розповідь, опис і роздум (міркування). Кожен із них має свою будову.

Розповідь — це повідомлення про якісь події, що розгортаються в часі. Загальна схема розповіді така: початок дії; розвиток подій; кінець події.

Опис — це висловлювання про певні ознаки, властивості предмета чи явища. В описі дається характеристика людей, предметів, явищ природи шляхом перелічення їх головних, суттєвих ознак. Найголовніше в описі — дати точне або яскраве уявлення про предмет мовлення.

Роздум (міркування) — це висловлювання про причини якостей, ознак, подій. У роздумі обов'язкові три частини: 1) теза — основне твердження, чітко сформульована думка; 2) докази, аргументи, що підтверджують висунуту тезу; 3) висновок, що випливає з доказів (узагальнення). В основі роздуму лежать причинно-наслідкові відношення. «Чисті» розповіді, описи, роздуми викорис­товуються рідко. У текстах описи найчастіше включаються в розповідь або пов'язані з міркуванням; розповідь може доповнюватися роздумом.

Висловлювання всіх трьох типів бувають різних видів, Так, розповідь має такі різновиди: власне розповідь (оповідання), повідомлення, відповідь, перелік, найменування, оголошення. Кожен з цих видів має підвиди. Так, у повідомленні розрізняємо власне повідомлення, звіт, інформацію, рапорт, донесення, сповіщення та ін. Власне повідомлення — це розгорнута відповідь на питання (найчастіше відповідь на уроках за вивченим матеріалом).

Інформація або звіт — це насамперед виклад фактичного матеріалу, ана­ліз повідомлюваних даних, визначення завдань на майбутнє.

Описи поділяють на пейзажні, портретні, описи інтер'єру, характерис­тики людини, предметів, явищ.

Роздуми теж бувають різних видів: індуктивні (від часткового, конкрет­ного до загального) і дедуктивні (від загальних положень до конкретних висновків), роздум-твердження (доказ істинності висунутої тези) і роздум-спростування, заперечення (доказ помилковості, хибності висунутої тези), роздум з прямими доказами (справедливість висунутої тези безпосередньо обґрунтовується доказами) і роздум з доказами від протилежного (істинність основної тези доводять шляхом спростування передбачуваної тези, проти­лежної тій, що доводиться).

Організація тексту і зв'язків між його частинами залежить від типів і сти­лів мовлення, манери автора, жанру художнього твору тощо.

Стилістично розрізняють тексти художні, наукові, публіцистичні, офіційно-ділові, розмовно-побутові. За жанрами: віршовані тексти, прозові, драма­тичні; текст казки, роману, байки, оди, кіносценарію тощо.

На рівні професійного та ділового спілкування тексти є зразками відпо­відних стилів; для них характерним є нормоване й регламентоване писемне мовлення; обов'язкове точне дотримання правил, складні логіко-смислові зв'язки, чітка структурно-семантична та формальна організація тексту. Тек­сти цих стилів мовлення відрізняються строгим дотриманням порядку слів у реченні, використанням складних синтаксичних конструкцій з визначе­ними семантичними відношеннями, зв'язком речень в абзаці з урахуванням контексту, поділом тексту на розділи, використанням посилань і виділень. Текст у професійному та діловому спілкуванні відзначається високим рівнем структурованості й систематизації матеріалу.

У процесі навчальної, професійної діяльності текст часто можуть переро­блювати (скорочувати, цитувати). Основні вили скорочення тексту — план, тезиси, конспект, виписки. Також існує система загальноприйнятих скоро­чень слів (кг, м, ім = , див,, та ін.).

Не можна перевантажувати текст графічними скороченнями, не можна скорочувати псевдоніми (не Л. Українка, а Леся Українка; не П. Мирний, а Панас Мирний) та подвійні прізвища (не К.-Яценко, а Кучук-Яценко).

Лінгвостилістичне спостереження


  • Прочитайте. Визначте стиль, тип і жанр тексту. До якої професійної сфери належить цей текст?

ВАЛЬС

Вальс — парний танець, в основі якого лежить плавне кружіння, поєднане з поступовим рухом; один із найпоширеніших музичних жанрів. Музичний розмір, як правило, темп помірно швидкий. У 70-х роках XVIII століття сло­вом «вальс» називали селянський танець, поширений у деяких місцевостях Південної Німеччини та Австрії: На початку XIX століття він став популяр­ним серед усіх верств населення цих країн, а також утвердився у професійній музиці інших країн Європи. Найінтенсивніше розвивався у Відні спочатку у творчості Й. Леннера, потім — Штрауса-батька, а згодом його синів Йозефа й особливо Йоганна, відомого «короля вальсів» («Казки Віденського лісу», «Весняні голоси» тощо) (З календаря),

Вправа-розпізнавання


  • Визначте, який серед поданих текстів належить: а) — до офіційно-ділового стилю, б) — до наукового.

Текст 1

Сукупність творів, у яких використовується форма письмового звертання до іншої особи, утворюють так звану епістолярну літературу. Поряд із науко­вою та публіцистичною епістолярною літературою поширена й епістолярна художня література. її основні жанри — віршове послання та роман у листах (З Великого Енциклопедичного словника).



Текст 2

Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами!.. Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя?.. Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не на чужині. Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе... {Леся Укра­їнка).



Текст З

ВИСОКОПОВАЖНИЙ ДОБРОДІЮ!

Посилаю коректу, як лиш можу хутко, тим спішусь і пишу коротко.

Зробіть велику ласку, нагляньте особисто, щоб на 24 стор. було надруко­вано як слід (там з двох куплетів зроблено один і тим затерто навіть значення віршів, бо діалог збився). Я б навіть хотіла побачити сей листок раніш, ніж вийде книжка, боюсь я таких речей.

Сподіваюсь, можна признати рацію моєму бажанню корегувати самій, бо таки автор завжди має гостріше око, хоч би навіть він був такий коротко­зорий, як я. Зрештою, помилок мало, і я вдоволена друком. Не пам'ятаю, чи надісланий був листок із заголовком «Поеми». Чи се я згубила, чи його не було? Коли не було, то, будьте ласкаві, кажіть надрукувати.

Дуже спішуся одіслати, тому простіть за недбалість листа.

Сердечно дякую за клопіт коло моєї книжки!

Щиро поважаюча вас Леся Українка.



Текст 4

Перш ніж писати поему «Одне слово», Леся Українка за звичаєм зверну­лася до Агатангела Кримського з проханням проглянути, чи є в якутській мові слово «воля». Кримський через неуважність не запримітив того листа і не відповів. Незабаром з'явилась у друці поема «Одне слово», сіль якої була в тому, що в якутській мові нема слова «воля». Кримський прочитав цю поему і, не пам'ятаючи, що поетеса таки до нього зверталася за консульта­цією, написав статтю «Ложка дьогтю в бочці меду», де вказав, що в якутській мові є аж три синоніми до слова «воля». Леся Українка критику сприйняла спокійно, але за свою помилку дуже шкодувала (В. Шевчук).

Вибіркове завдання


Царичанський (р-н, рай-н, рай., р.); товари (1-шого, 1-ого, 1-го) сорту; на площі 100 (г, гект., га); (о., оз.) Світязь; (м., м) Київ; у 2002-2007 (р. р., р., рр., рр);135 (р до не., р. до н. е.); на початку XX (ст., ст., с, стол.); на висоті 1264 (м, м.); архітекторів готує (арх., архіт, ар.) (ф-т, фак-т, фак.); заняття проводить (проф., пр., профес.) Павличко.

Трансформація тексту



  • Прочитайте текст. Складіть його план. Спробуйте скоротити текст, виді­ляючи головну і другорядну інформацію.

ЛЕГЕНДИ ПРО НАРОДЖЕННЯ ІВАНА ФРАНКА І проміж нас живе ясна і чиста слава Малого Мирона, великого Франка. Максим Рильський

Іван Франко прийшов на світ 27 серпня 1856 року саме в ту пору, коли у вирій відлетіли лелеки. Дівчат, які народилися під ту пору, називали Маріями, бо на 28 серпня припадає свято Успіння Пресвятої Діви Марії, яке в народі називають Першою Пречистою. Хлопців, у ці дні народжених, нази­вали Іванами, бо на 11 вересня, припадає велике свято Усікновення голови Іоанна Хрестителя.

Його нарекли Іваном, але зовсім не через це свято. Так вимагала давня традиція, якої в роді Франків суворо дотримували. Найстарший син мав назвати свого первістка іменем батька. Батька Якова Франка звали Іваном.

Ця ж традиція вимагала, щоб першу дочку назвали іменем батькової матері. Бабцю Івана Франка звали Катериною. Тому й і назвав Катериною Яків Франко свою першу дочку у першім шлюбі із донькою нагуєвицького війта Марією Тимишин. З нею він одружився 19 лютого 1824 року, а в грудні того ж року народилася перша дочка Катерина, але через два роки вона померла.

Із своєю першою дружиною Марією Тимишин Яків Франко прожив 31 рік. Після Катерини всі діти народжувалися мертвими. Які тільки дари не посилав Яків за порадою людей Господові! Викував хрести на церкву, поставив іко­ностас, щороку давав на свічки ярий віск. Євангеліє купив та в срібні шати оправив, хрест на громадській толоці за свій кошт поставив, аби тільки Бог змилосердився. Але дітей більше не було. Яків упав у відчай

У квітні 1855 року Бог забрав Марію Тимишин до себе. Вона мала усього 43 роки.

Друга дружина Якова Франка Марія Кульчицька була родом із Ясениці Сільної.

.

Коли вона виходила заміж, мала двадцять літ і за законами Австро-Угорщини вважалася неповнолітньою. Марія дуже боялася того заміжжя, бо смерть на обійсті чоловіка була частим гостем. Якраз перед народженням Івана помер слуга Іван Шиян. А ще те, що діти Якова постійно вмирали...



Забобонні люди твердили, що дитину можна заховати від смерті, якщо називати її іншим іменем, ніж записано в церковній книзі, тобто в метриці. Це називалось «обдурити смерть». Мати, свято в це вірячи, почала називати свого сина Івана Мироном, бо на ЗО серпня припадало свято цього мученика (він був священиком в Ахаї, його схопили на Різдво 251 року, піддали жор­стоким тортурам, які він терпляче витримав, навіть коли його кинули в огонь, вийшов неушкодженим, отож йому стяли голову). Ні в Ясениці Сільній, ні в Нагуєвичах, ні в околицях жодного хлопця Мироном ніхто не називав. Очевидно тому молода мати сподівалася, що цс ім'я стане для сина обере­гом... (За Р, Гораком).

ІІІ. Контрольно-рефлексивний етап

Вибрати і записати лише ті слова, в яких не ставиться апостроф.

Учення, арф'яр, духмяний, харків'янин, вдається, морквяний, пів яблука, свято, витязь, м'ясо, п'ять, вйокнути, дит'ясла, верф'ю, ушістьох торф'яний, медвяний, цвях, учотирьох, рельєф, внічию, риб'ячий, зв'юнитися, аквареллю, різьбяр, сузір'я, священний, українці, гравюра, в'язка, компьютер, мавпячий, айва.

КЛЮЧ. У кожному слові підкреслити другу від початку букву. Прочитайте вислів А. Кримського про нашу Звенигородщину, яку він дуже любив і не раз казав про неї, що це ...

«чудовий Шевченків край».
► Розгадайте кросворд і дізнайтеся, як називається один з видів скорочення тексту.

1. Повідомлення про якісь події, що розгортаються в часі. (Повідомлення)



  1. Висловлювання про певні ознаки, властивості предмета чи явища. (Опис)

  2. Один з різновидів розповіді. (Відповідь) 4. Один з видів доказу. (Дедук­тивний) 5. Заключна частина доказу. (Висновок) 6. Роздум-висловлювання про причини якостей, ознак, подій. (Міркування) 7. Казка, роман, балада, епіграма — одним словом. (Жанр)



IV. Домашнє завдання

► Розшифрувати номенклатурні позначення. Де їх можна використовувати? Дібрати приклади.

Кг, ст., с, доц., д.т. н., м., обл., проф., ін., ц, смт., К., р., ц.р., хв, м, т, р-н, чл.-кор., вид-во, див.

Урок № _____
ТЕМА: ЗМІСТ і БУДОВА ТЕКСТУ. СКЛАДНЕ СИНТАКСИЧНЕ ЦІЛЕ. АКТУАЛЬНЕ ЧЛЕНУВАННЯ РЕЧЕННЯ. СПОСОБИ ЗВ'ЯЗКУ РЕЧЕНЬ У ТЕКСТІ

Мета: ознайомити учнів з поняттями «складне синтаксичне ціле»,

«актуальне членування речення» та способами зв'язку речень у тексті; розвивати вміння робити якісний конспект лекції; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного мате­ріалу орієнтувати одинадцятикласників на вибір майбутньої професії..



Тип уроку: урок здобуття нових знань та формування практичних умінь.

Методи :словесні (бесіда); практичні ( лінгвіністичне спостереження, вправи –відновлювальні, вибірково – розподільний диктант )
КМЗ: підручники

ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. Мотивацїйно-організацїйний етап

Слово вчителя. З огляду на те, що тема уроку є досить широкою, про­поную прослухати навчальну лекцію та законспектувати її. Новими для вас будуть поняття «складне синтаксичне ціле», «актуальне членування тесту» й «рубрикація».

Пам'ятайте, що під час конспектування слід дотримувати певних пра­вил: скорочувати слова й речення, намагатися почути найбільш важливе й записати його, структурувати текст конспекту. Останньому буде сприяти план лекції.



Ознайомлення з темою та планом лекції

  • Учні записують тему й план у зошит.

Зміст і будова тексту План

  1. Способи зв'язку речень у тексті.

  2. Актуальне членування речення.

  3. Абзац і складне синтаксичне ціле.

  4. Рубрикація як один з видів членування тексту.

  1. Процесуально-діяльнісний етап

Навчальна лекція з візуалізацією

  • Законспектуйте лекцію. Поставте запитання вчителеві.

Текст — це сукупність речень, що пов'язані змістом і мовними засобами, У кожному наступному реченні використана попередня інформація, що й ста­новить змістовий зв'язок між його частинами (реченнями, абзацами). Мовні засоби тексту, що виступають для зв'язку,— узгодження форм часу і способу дієслів, займенники, синоніми, сполучники тощо.

Залежно від комунікативного спрямування та інформативної мети вислов­лювання речення поділяють на дві основні частини: дане (тема, відоме) і нове (рема, повідомлюване). ^

Дане — частина речення, яка містить відому інформацію і зумовлена ситуацією спілкування.

Нове — частина речення, що містить основний зміст висловлювання, те нове, що повідомляється.

Розподіл речення на дане і нове (актуальне членування) не має прямого зв'язку з поділом його на члени речення: до нового можуть входити підмет і другорядні члени речення. Речень без нового немає, а без даного є, тобто все речення може бути новим. Наприклад, у тексті «Я впізнаю Ті. Вона пливе, чиста і біла, спрагла неземних розкошів, прозора і легка...» (М. Коцюбин­ський) перше речення становить лише нове, а в другому з'являється дане (вона), остання інформація (пливе, чиста і біла, спрагла неземних розкошів, прозора і легка) належить до нового.

У кожному тексті є основна думка, те головне, заради чого створюють текст. Думка в тексті розвивається.

Те, про що говориться в тексті, називають темою. Вона найчастіше відо­бражена у заголовку. Тема — ознака будь-якого тексту. Крім того, тема може членуватися на підтеми (мікротеми).

Частиною тексту, в якій розкривається зміст підтеми (мікротеми), є абзац. Речення, охоплені абзацом, як правило, тісно пов'язані і складають складне синтаксичне ціле (ССЦ). Але ССЦ не слід змішувати з абзацом. Так, у діа­логічному мовленні в окремий абзац виділяють слова кожного зі співрозмов­ників. Отже, абзац — це стилістико-композиційна мовна одиниця, а ССЦ — структурно-семантична.

Рубрикація — це членування тексту на складові частини, графічне відокрем­лення однієї частини від іншої, а також використання заголовків, нумерації та ін. Часто використовується в офіційно-діловому стилі. Рубрикація є зовніш­нім вираженням композиційної будови ділового папера. Ступінь складності руб­рикації залежить від обсягу, тематики, призначення документа. Найпростіша рубрикація — поділ на абзаци.

Абзац — це відступ у правому початковому рядку, яким починається виклад нової думки у тексті, а також фрагмент тексту між двома такими відступами. На письмі абзац виділяється відступом вправо. Перші речення абзацу вимовляються з більшою силою голосу.. Між абзацами паузи довші, ніж між реченнями в середині абзацу.

Типовий абзац має три частини: зачин (формулюється мета абзацу, тобто повідомляється, про що йтиме мова); фраза (міститься основна інфор­мація абзацу); коментарі (підбивається підсумок того, про що говорилося в абзаці).

Вважається, що середня довжина абзацу — це 4-6 речень. Проте в тек­стах документів бувають абзаци, що складаються з одного речення. Однак якою б не була його довжина, слід пам'ятати, що це внутрішньо замкнене смислове ціле.

Щоб не утруднювався процес читання й опрацювання документа, у діло­вих паперах рубрики нумеруються. Існує дві системи нумерації — тради­ційна й нова.

Традиційна базується на використанні знаків різних типів: римських та арабських цифр, великих та малих літер. Вона доповнює абзацне члену­вання тексту (нумерування тез, пунктів, правил), яке залежить від змісту, обсягу, складу документа. Система використання різних позначень повинна мати логічну будову:

А. Б. В. Г. Д...

І. II. III. IV. V...

1. 2. 3. 4. 5...

1) 2) 3) 4) 5)...

а) б) в) г) д)...

Рубрики, більші за абзац, називають так: параграф (§), глава, розділ, час­тина. Вони теж нумеруються. Під час рубрикації тексту слід дотримувати таких правил:



  1. нумерувати рубрики, якщо є хоча б два однорідних елементи перераху­вання;

  2. застосовувати однорідні засоби нумерації до однотипних частин;

  3. дотримувати правил пунктуації в разі комбінованих способів нумерації;

  4. використовувати лаконічні, однозначні заголовки. Нова система нумера­ції базується на використанні лише арабських цифр, розміщених у певній послідовності. Застосовуючи її, слід враховувати:




  1. після номера частини, розділу, пункту, підпункту ставлять крапку;

  2. номер кожної складової частини включає номери вищих ступенів поділу:




  • розділи — 1.; 2.; 3.;

  • номери підрозділів включають у себе також номери розділів — 1.1.; 1.2.; 1.3.;

  • номери пунктів містять номер розділу, підрозділу, пункту — 1.1.1.; 1.1.2.; 1.1.3.

Використання цієї системи нумерації дає можливість не вживати словес­них найменувань і заголовків до частин документа.

Лінгвістичне спостереження



  • Прочитайте текст І. Яку систему рубрикації використано в ньому?

  • Обґрунтуйте належність поданого тексту до складного синтаксичного цілого.

Текст І

Людина — це відкрита саморегулювальна система, що існує на основі вза-—.голії із зовнішнім середовищем, обмінюючись із ним речовинами, енергією та інформацією.

Людина — представник білково-нуклеїнової форми життя, і їй притаманні всі загальні властивості життя: 5 (сажо)органїзація — цілеспрямованість, тобто внутрішня впорядкованість, взаємодія елементів, що забезпечує цілісність системи, робить її більшою за суму складових частин;


  • регуляція — цілеспрямована зміна стану системи завдяки прямим і зво­ротним зв'язкам;

  • адаптація — відповідність організації та поведінки системи умовам її функ­ціонування і розвитку в навколишньому середовищі;

  • неперервність життя, що забезпечують генетичні механізми збереження і передавання спадкової інформації (За матеріалами ін тер не т-видань).

  • Порівняйте текст II із текстом І. Як змінилася будова речень? Обґрун­туйте членування тексту на абзаци.

  • Який із двох текстів легший для сприймання і запам'ятовування? Відпо­відь обґрунтуйте.

Текст II

Людина — це відкрита саморегулювальна система, що існує на основі вза­ємодії з зовнішнім середовищем, обмінюючись із ним речовинами, енергією та інформацією. Як представникові білково-нуклеїнової форми життя, людині притаманні самоорганізація, регуляція, адаптація, неперервність життя.

Самоорганізація — це цілеспрямованість, тобто внутрішня впорядкова­ність, взаємодія елементів, що забезпечує цілісність системи, робить її біль­шою за суму складових частин. Регуляція — це цілеспрямована зміна стану системи завдяки прямим і зворотним зв'язкам. Адаптація — це відповід­ність організації та поведінки системи умовам її функціонування і розвитку в навколишньому середовищі. Неперервність життя забезпечують генетичні механізми збереження і передавання спадкової інформації.


  • Випишіть із тексту терміни та їх визначення. До якої наукової галузі вони належать?

Конструктивна вправа

  • Використовуючи традиційну й нову системи, пронумеруйте заголовки тем. Розділ ...Ринок грошей

Тема ...Попит на гроші ...Попит на гроші

...Фактори, що визначають параметри попиту на гроші ...Прості рівняння грошового обігу ...Теорія касових залишків



Актуальне членування висловлювання

  • Здійсніть актуальне членування поданого висловлювання. Інтерв'ювання — метод індивідуальних бесід за заздалегідь складеним

питальником із групою учнів для виявлення думки, ставлення учнів до пев­ного об'єкта навколишнього світу. Інтерв'ювання можна проводити у різних формах: письмовій та усній (З методичних рекомендацій).

Аналіз тексту



  • Прочитайте. Визначте тему й основну думку текстів. Доберіть заголовки. Текст І

Не слід ототожнювати інфляцію з емісією грошей або із зростанням цін. Емісія — це законодавчо зумовлений випуск додаткової маси грошей в обіг. Коли цей процес обслуговує об'єктивні потреби забезпечення безпе­рервності руху зростаючого обсягу товарно-матеріальних цінностей, то він не є інфляційним чинником. Емісія є джерелом інфляції, коли вона призво­дить до переповнення каналів грошового обігу, появи надлишкових, а отже, знецінених грошей (Зі словника економічних термінів).

Текст II

Приватна власність в умовах соціально* орієнтованого ринкового госпо­дарства — це спосіб творення суспільних продуктивних сил на основі еконо­мічної свободи людини, реалізації її матеріального інтересу і господарської підприємливості. Вона ґрунтується на принципах: досягати успіхів завдяки своїм здібностям і розумному ризику, господарювати з прибутком підруч­ника).



Вибірково розподільний диктант

Виписати в першу колонку слова з подвоєнням букв, а в другу - без подвоєння.

Зведення, окупант, щастя, воз’єднання, ллють, годинник, врозсип, надвечір’я, здоровенний, життя, звідкіля, бадьорістю, змінний, письменний, в’ється, авторалі, прання.

КЛЮЧ. У кожному слові підкреслити другу від початку букву. Ви прочитаєте ім’я та призвіще відомого вченого - біолога, першого директора Зоо­логічного музею Академії наук України що понад 20 років прожив і працював на Звенигородщиш, в с,Мурзинцях, де вирощував бавовник, який до речі в здичавілому виді зустрічається там і нині.

А виписавши лише слова з подвоєнням і підкре­сливши другу від початку букву , ви дізнаєтесь ,як було і по батькові вченого.

Коріння, спросоння, нескорене, малювання, юннат, листя, навчання, останній, каченя, колосся, священний, якістю, миттю, вчення,



(Володимир Опанасович Караваев).
Вправа-відновлення

  • Прочитайте текст, визначте тему й основну думку. Придумайте заголовок до тексту. Визначте логічні частини тексту, розподіліть його на абзаци. Знайдіть у тексті міжфразовї засоби зв'язку (лексичні — використання займенників на позначення понять, виражених іменними частинами мови, для уникнення повторів, морфологічні — співвідношення видо-часових і способових форм дієслова, синтаксичні — сполучники (адже, але, і все ж), вставні слова й конструкції (мабуть, крім того, та й зрозуміло, ось наприклад).

Розвиток суспільного виробництва поз'язаний з існуванням різних його форм. Найпершою формою господарювання було натуральне виробництво, за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб без­посередніх виробників життєвих благ, тобто для внутрішньогосподарського споживання. На зміну натуральній формі господарювання поступово прихо­дить товарна форма виробництва, яка тривалий час існує поряд з натураль­ною, проникаючи в неї і розкладаючи її.

Потребу в обміні результатами праці мають і натуральне, і товарне вироб­ництво, оскільки в них в тій або іншій формі існує поділ праці. Він висту­пає загальною умовою обміну незалежно від форми виробництва. Але якщо в натуральному господарстві обмін здійснюється у вигляді продуктообміну, без умови еквівалентності, то товарне господарство об'єктивно вимагає зовсім іншої форми обміну. Отже, товарне виробництво — це така форма організа­ції суспільного господарства, за якої продукти виробляються економічно від­особленими виробниками (3 підручника).



ІН. Контрольно-рефлексивний етап

  • Дайте відповіді на запитання.




  1. Що таке тема тексту?

  2. Як визначити основну думку тексту?

  3. Яку роль відіграє заголовок у тексті?

  4. З якою метою у тексті виділяють абзаци?

  5. За допомогою яких засобів поєднуються речення в складному синтаксич­ному цілому?

  • Доведіть або спростуйте думку, що абзац і ССЦ — не одне й те саме.

  • Продовжте речення:




  1. Абзац — це...

  2. Типовий абзац має три частини: ...

  3. Середня довжина абзацу має бути...

  4. Під час актуального членування речення виділяють...

IV. Домашнє завдання

  • Дібрати текст професійного спрямування (технологічного, природничо-математичного, спортивного, економічного). Знайти в ньому міжфразові засоби зв'язку, рубрикувати його частини.
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка