Вступ з видимого пізнавай невидиме Г. Сковорода



Скачати 130.16 Kb.
Дата конвертації21.02.2016
Розмір130.16 Kb.


ВСТУП

З видимого пізнавай невидиме

Г.Сковорода

Оновлення змісту освіти, структури, методів, організаційних форм навчання української мови спрямоване на створення оптимальних умов для піднесення ефективності навчально-виховного процесу, реалізації особистісного потенціалу кожного учня.

Одним із основних завдань учителя-словесника є вироблення на основі державних стандартів системи та обсягу знань про мову і мовлення, мовних і мовленнєвих умінь і навичок, досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до світу, переорієнтація процесу навчання на всебічний розвиток особистості учня, формування його світоглядних позицій.

Як зазначав у свій час В.Г.Білінський «жодна людина не приходить у світ готовою, в остаточно викристалізованій подобі у своєму житті—хоч би яке воно було—вона потім безперервно розвивається, безперервно формує власну особистість».

Працюючи над впровадженням сучасних технологій з метою підвищення рівня знань учнів та розвитку їхньої творчої активності, потрібно, перш за все, визначити нахили дитини, її обдарування.

Основним джерелом знань, умінь і навичок, розвитку його мовленнєвих задатків є урок. Кожен урок, кожен позакласний захід повинен збагачувати розум учня ,формувати його переконання, зміцнювати практичні вміння і навички ,його працьовитість, забезпечувати розвиток творчих здібностей. Головне в уроці—його зміст. Тому урок повинен містити такий обсяг інформації, яка б задовольняла сучасні освітні потреби школярів, визначені програмою. Як же допомогти дітям удосконалити мовлення, зробити його оригінальним, вишуканим, правильним, красивим?

Перший етап—етап розвитку мовленнєво-комунікативних умінь. Його розвитку сприяють:


  • системність і послідовність у роботі над збагаченням мовлення;

  • стимулювання учнів до активної мовленнєво-комунікативної діяльності, найвищим виявом якої є творчість;

  • урахування комунікативно – діяльнісного і функційно-стилістичного аспектів;

  • активізації самостійного добору лексики, синтаксичних конструкцій.

З цією метою слід систематично впроваджувати такі вправи:

  • робота над текстом( мовний аналіз, аналіз структури та логіки тексту);

  • відтворення деформованого тексту;

  • навчальне редагування ( виправлення помилок в усному мовленні, удосконалення писемного);

  • словесне малювання;

  • рецензування висловлювання;

  • виразне читання і коментування уривків;

  • складання власних висловлювань, проектів.

Другий етап—робота над формуванням мовленнєвої компетенції. Щоб учні оволоділи умінням слухати, читати, говорити і писати, вільно користуватися певними мовними засобами відповідно до мети, змісту й умов спілкування, вони повинні збагатити свій мовний запас, опанувати мовні норми, набути властивостей логічного, правильного, точного, виразного, багатого, доречного, влучного мовлення. Мовленнєвий розвиток передбачає наявність у мовній свідомості людини мовних об’єднань ( антонімічних пар, синонімічних рядів, тематичних груп), які дають змогу дібрати для висловлювання найпотрібніші, найточніші, єдино доцільні слова й вирази, сформувати мікротеми, що можуть бути взяті за основу логічної побудови висловлювань. Завдання полягає в тому, щоб збагатити мовлення учнів словами, їхніми значеннями, формами, конструкціями речень і навчити їх якомога рідше повторювати одне й те ж слово або одну й ту ж мовну конструкцію. Результатом мовленнєвого розвитку є вміння знаходити те слово (форму чи конструкцію), яке найбільше відповідає завданню спілкування в певних умовах.

Збагачення учнів граматичним засобами, як і лексичними, здійснюється в процесі вивчення системно-мовних тем, у процесі підготовки до творів, переказів.

Показником багатого мовлення є великий запас мовних засобів, значний обсяг активного словника, різноманітність морфологічних форм і синтаксичних конструкцій.

Третій етап—розвиток творчої активності полягає в тому, щоб учень сам шукав шляхів реалізації сформованих знань, умінь і навичок мовленнєвого розвитку. Це участь у творчих конкурсах, олімпіадах.

Отже, мовленнєвий розвиток і розвиток творчої активності—процес тривалий і вимагає комплексного підходу.

Розв’язуючи завдання мовленнєвого розвитку і творчої активності школярів слід водночас подбати й про формування їхнього світогляду, духовності, високої внутрішньої культури. Бо від цього залежить, що і як учень виражатиме в слові.

В.Сухомлинський у книзі « Сто порад учителю» писав: « Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкрити сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці…»

У розвитку творчих здібностей учнів велику роль відіграє саме вчитель. Одне з основних завдань педагога—вміло управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного, створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості учня, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірність, прагнення постійно вдосконалюватися, розв’язувати дедалі складніші завдання.

Важливим моментом є створення сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння та співпраці між учителем і учнями.

У своїй практиці впроваджую інтерактивні технології особистісно зорієнтованого навчання.

Такі інтерактивні технології як « Незакінчені речення», « Мозковий штурм», « Дерево рішень» дозволяють розвивати фантазію, ініціативу, неординарність мислення, уміння відстояти власну точку зору, застосовувати знання на практиці, додають творчого натхнення. Для формування власного ставлення до вчинків героїв творів, їхніх рис характеру використовують такі прийоми інтерактивного навчання як « Мікрофон» , « Займи позицію», для вирішення складних проблем—« Робота в малих групах», « Робота в парах». Найбільше подобається учням складати сенкани. Такі прийоми дозволяють школярам подолати почуття страху, невпевненості, налаштовують на успіх ( Дод. А).

У кінці семестру учні висловлюють особисті враження про роботу:



  • Я досягнув…

  • Збагатився…

  • Поповнив…

  • Хочу довідатися…

  • Потребую…

  • Результатами роботи ( вдоволений, не зовсім).


Розділ І

Розробки уроків

Відділ освіти Баришівської райдержадміністрації

Садова загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Зіткнення неповторності й буденності

Розробка уроку

з української літератури

в 6 класі

Учитель Лябук Н.Д.

2011
Тема. Ліна Костенко. « Кольорові миші». Ідея зіткнення неповторності

й буденності. Умовність зображеної ситуації. Образ особливої дівчинки Анни.

Мета: ознайомити шестикласників зі змістом поезії, допоїти усвідомити символічність образів, суть поезії; знаходити образні висловлювання, розвивати логічне мислення, творчу уяву, вміння коментувати прочитане, мотивувати дії героїв; виховувати повагу до творчої особистості та прагнення бути неординарним, прищеплювати любов до слова.

Випереджувальні завдання. Прочитати поезію « Кольорові миші», намалювати ілюстрацію до неї.



Тип уроку: урок закріплення та застосування знань, умінь і навичок.

Обладнання: портрет Л.Костенко, збірки її творів, учнівські ілюстрації.

Форми роботи: робота в групах, твір-мініатюра, словникова робота, бесіда, аналіз поезій.

Ми—це не безліч стандартних «я»,

А безліч всесвітів різних.

В. Симоненко

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. З’ясування емоційного настрою та готовності учнів до уроку. ( За допомогою дієслів діти виражають свій настрій: радію, сподіваюся, тривожуся…).

Учитель бажає всім успіху.



« Мікрофон -1». Усна відповідь на запитання « Від сьогоднішнього уроку я очікую…»

2. Актуалізація опорних знань та суб’єктивного досвіду учнів ( Я вважаю, що бути схожим на інших—це …).



ІІ. Цілевизначення та планування діяльності.

( Визначення цілей уроку, групи, планування діяльності групи).

Учні коментують вислів, що є епіграфом уроку.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.


  1. Перевірка домашнього завдання:

а) коментування малюнків( автори);

б) виразне читання поезії ( 1-2 від групи);

в) зачитування творчих завдань, обговорення оцінювання, визначення кращих робіт.

2. Робота над твором « Кольорові миші»

Послухайте поезію з голосу декламатора.

а) бесіда за змістом вірша:



  • Де і коли відбуваються події, змальовані у творі?

  • За що позивається чоловік до суду? У чому звинувачує Анну?

  • Яким є приміщення, де відбувається суд?

  • Що відповів позивачеві суддя?

  • Чи завдали якоїсь шкоди кольорові миші?

  • Що сталося в родині сусіда, коли там з’явилися кольорові миші?

  • Чи все, описане у вірші, було насправді?

б) робота з підручником ( « Дискутуємо» с. 114).

в) характеристика образів: дібрати слова, що характеризують героїв:

Анна Сусід

Добра Злий

Приваблива Черствий

Щира Жорстокий

Відверта Бездушний

Неповторна Заздрісний

Творча Обмежений

Відкрита Нетворчий

Навіщо автор протиставляє цих двох героїв?

На чиєму боці судя?

Прокоментуйте вислів « Життя—це справа без гармонії»?

Що ж насправді символізують « кольорові миші» і « кольоровий кіт»?

Визначте тему й основну думку поезії й запишіть у зошит.

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.


  1. Оцінювання власної та групової діяльності протягом уроку.

  2. Відповідь на запитання:

    • Чи внесли б ви якісь зміни до написаного на початку уроку твору?

    • Назвіть основні мотиви поезії Ліни Костенко?

Домашнє завдання.

Виразно читати поезію « Кольорові миші», відповідати на запитання підручника. Прочитати оповідання Є. Гуцала « Олень Август».

За бажанням: написати твір-мініатюру « Лист до Анни» або « Про що я хотів би запитати в Костенко».

(Додаток Б)

Відділ освіти Баришівської райдержадміністрації

Садова загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів



Урок розвитку зв’язного мовлення, проведеного в 5 класі

Учитель Лябук Н.Д.

2011


Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Твір-розповідь про випадок із життя.
Мета: вчити логічно будувати власні висловлювання відповідно до плану, формувати вміння зв’язно викладати думки, розкривати тему й доречно використовувати мовні засоби; збагачувати словник учнів; виховувати любов і бережливе ставлення до живої природи.
Обладнання: сюжетні малюнки із зображенням тварин.

Хід уроку


І. Повідомлення теми і мети уроку.

Мотивація діяльності учнів.

Робота над твором учать збирати й систематизовувати матеріал; самостійно формулювати думки, користуючись різними типами речень, виражальними засобами мови, розвиває логічне мислення.



ІІ. Підготовка до написання твору.

  1. Робота з текстом.

Прочитайте. Визначте тему й основну думку тексту, стиль і тип мовлення. Доберіть заголовок. Чи життєвий, на ваш погляд, факт, описаний у тексті?
Я прокинувся вдосвіта і почув, як важко і нестримно стугонить море. Вночі почався шторм. Я люблю море завжди, а надто, коли воно штормить.

Море кидало високі хвилі на берег. Мою увагу привернув собака. Великий каштановий пес з красивим пухнастим хвостом. Він стояв на причалі й безвідривно дивився на море, на парусник.

Тут така велика хвиля вдарила в причал, що, відкочуючись мало не змила в море і собаку.

Я злякався за нього і закричав:

--Тікай, дурний!

Але собака тільки ще ближче підступив до моря жалібно і нетерпляче повискуючи, він слідкував за парусником.

І раптом сталося те, чого я боявся.

Величезна пінява хвиля з громовим гуркотом ударила об причал, важко осіла і покотилася назад у море.

А коли хвилі не стало, то собаки вже не було. Серед хвиль, що гарцювали, як навіжені, я побачив пса. Високо піднявши голову, він бив передніми лапами по воді, скавчав, благав допомогти.

Було ясно, що на берег йому не вибратися. Я більше не роздумував. Швидко роздягся і кинувся у воду. Плисти було важко. Зустрічні хвилі накривали мене з головою. Нарешті я бачу очі собаки, в них—страх і вдячність. Я схопив його лівою рукою за нашийник, бо він зовсім знесилвся і вже почав тонути. Однією рукою я гріб до берега, а другою тримав собаку. Хвилі несли нас на валуни. Це—кінець! Треба будь-що повернути до пологого схилу. Кілька разів наближався до берега але хвилі відкидали назад. Якась височенна хвиля підняла мене на гребінь і кинула на берег. Собаки я вже не міг випустити з рук, пальці заклякли, задерев’яніли.

Коли я опритомнів і кліпнув очима то побачив кілька схилених наді мною незнайомих облич…

--Як це ти моряче, відважився стрибнути в море?—запитав густий голос.

--Я собаку рятував.

--Це мій пес, Прибій. Вийшов мене зустрічати. Спасибі тобі, хлопче. (За Д. Ткачом).




  • Визначте типи мовлення.

  • Знайдіть зачин, основну частину, кінцівку. Як вони поєднані між собою.

  • Перекажіть усно текст.

  • Як оцінюєте вчинок хлопчика? Чи бували подібні випадки у вашому житті?


ІІІ. Робота над складанням твору-розповіді.

  1. Розкажіть найцікавішу пригоду з вашого життя.

  2. Прочитайте пам’ятку до написання твору.

  3. Напишіть твір, доберіть назву. (Додаток В)

IV Підсумки уроку.

--Які були труднощі? Що потрібно повторити?



Домашнє завдання.

Скласти план усної розповіді на одну з тем: «Моє улюблене заняття», «Які ми всі різні!», «Чи цікаво в нашій школі?»



Розділ ІІ

Творчість учнів

Безвинний хлопчик
Ми з мамою живемо біля лісу. Гадаєте, це страшно? Аж ніяк.

Одного зимового вечора тато пішов у ліс і не повернувся… Мені було п’ять років. Думаєте, я виріс маминим синочком? Ні. Я навчився бути сильним від вовків.

Колись я пішов у ліс морозного січневого дня. Було сонячно. Я ступав по білому пухкому снігу. Мороз легенько пощипував мої щоки. Звечора все в лісі замело снігом. Верхівки дерев нагадували мамині тістечка, политі вершками. А лісові стежки, як смужечки, на які не потрапило молоко. Я підійшов до галявини і завмер. Там були вовки, вони билися (а билися вони за оленя, який нерухомо лежав на снігу і стікав кров’ю). І тут один вовк уп’явся зубами в шию іншого. На сніг червоними намистинами падали краплини крові. За кілька секунд вовк лежав нерухомо.

Коли я повернувся додому, я зрозумів, що і в людей так. Усі б’ються за свій куш. З того моменту я перестав бути маленьким безвинним хлопчиком.


Андронов Павло, 6 клас

Природа
Прокинулася природа: пригорщами розкидала по пагорбах підсніжники, причаровуючи подорожніх п’янкими пахощами. Підгір’я прикрасилися першоцвітами. Пагорби після повені причепурилися пістрявими пролісками.

По піднебессю пролітають перелітні птахи. Пошуки поживи примушують прудких перепілок перебігати поле.

Під просохлим пруттям прихистилися перелітні пташенята.

Поважний пугач прилетів присмерком поласувати прудконогими полівками.


Людмила, 7 клас



Спогад

Вже відлетіли в вирій журавлі

І налилися яблука, дозріли

Недавно ніби ми були малі,

Та швидко виросли, змужніли.

Роки, як птиці, швидко промайнули,

І замість іграшок хвилюють нас книжки.

А хочеться вернутися в минуле,

Де колобки, казки й ляльки…

Від них ми з кожним роком—далі й далі

І згадуєм ті роки без печалі.

Аліна, 6 клас



Відділ освіти Баришівської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет Баришівської районної ради

Впровадження сучасних технологій з метою підвищення рівня знань учнів та розвитку їхньої творчої активності.

З досвіду

роботи вчителя

української мови

та літератури

Лябук Н.Д.



2011



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка