Вступне слово



Сторінка15/52
Дата конвертації19.02.2016
Розмір8.31 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   52

Написання суфіксів іменників



И пишемо:
1. Перед к у суфіксах іменників: слоник, хлопчик, тортик, садівник, трудівник, робітник, котик.

2. У словах іншомовного походження пишемо и, і, ї: історик, механік, прозаїк.

3. У суфіксі -иво в іменниках зі значенням збірності, результату праці: меливо, мереживо, прядиво, вариво.

Але: марево.

4. У суфіксі -ичок: носичок, возичок, столичок, коничок.

5. У суфіксі -ичкиц(я)): вуличка, горличка, столичка.

6. В іншомовних суфіксах -ир, -ист, -изм після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р: бандурист, кавалерист, романтизм.
Е пишемо:
1. У суфіксах: -ечк(а), -ечк(о), -ечок: копієчка, кошечка, словечко, краєчок, гаєчка.

2. У суфіксах -еньк: Миколенька, доленька, подушенька.



Написання суфіксів прикметників та даєприкметників

1. Суфікс -ин- пишемо у присвійних прикметниках після приголосних, крім й: материн, Гальчин, сестрин, тітчин, бабин.

2. Суфікс -їн- пишемо після голосних, приголосного й та апострофа: гороб’їний, солов’їний, зміїний, Софіїн.

3. Суфікс -їв- пишемо у присвійних прикметниках після й, голосних та апострофа: зміїв.

4. Суфікс -ичн- в іншомовних назвах після д, т, з, с, ж, ч, ш, ц, р: критичний, історичний, граматичний, фонетичний, синтаксичний, генетичний,

5. Суфікс -ичн- пишеться також в прикметниках, що утворилися від іменників з суфіксом -иц(я): вулиця – вуличний, столиця – столичний.

6. Суфікс -ічн- після інших приголосних в іншомовних словах: орфографічний, морфологічний, академічний.

7. Суфікс -їчн- пишеться в іншомовних назвах після голосних: архаїчний.

8. Суфікс -ов- пишеться в прикметниках з наголошеною основою, що закінчується на твердий приголосний: кварцовий, кизиловий, черепаховий.

9. Суфікс -ов- пишеться також в прикметниках з наголошеним закінченням: дощовий, польовий, бойовий, нульовий.

10. Суфікс -ев- пишеться в прикметниках з наголошеною основою, що закінчується на м’який приголосний та шиплячий: вермішелевий, парчевий, ситцевий, променевий, дешевий, свинцевий.

11. Одна буква н пишеться у ненаголошених суфіксах прикметників та дієприкметників: шкіряний, осідланий, застелений, посічений, вблаганий, обгороджений.

Але: невблаганний, незнищенний.

Написання суфіксів дієслів

1. У дієсловах та утворюваних від них від дієслівних іменниках та прикметниках пишеться суфікс -ува- (-юва-): відмінювати – відмінюваний, відмінювання; наспівувати – наспівуваний, наспівування.

2. Якщо перший голосний суфікса віддієслівних прикметників та іменників, що утворилися від дієслів з суфіксом -ува-(-юва-), наголошений, пишемо суфікс -ова-: муштрувати – муштрований, копіювати – копійований.

3. Іншомовний суфікс -ир- (-ір-) втрачається в українській мові, якщо це не спотворює зміст слова: рос. формировать – укр. формувати, рос. бойкотировать — укр. бойкотувати.

Але: репетирувати, компостирувати, пікірувати, ла­вірувати, марширувати, буксирувати.

Позначення чергування приголосних на письмі

Зміни груп приголосних -ЦЬК-, -СЬК-, -ЗЬК-, -СК-, -ШК-, -ЗК-, -СТ-

1. При словотворенні приголосні звуки часто змінюються.

а) Група приголосних -цьк- змінюється на -чч- при творенні іменників із суфіксом -ин(а): вояцький — вояччина, козацький — Козаччина, німецький — Німеччина, турецький — Туреччина; але: галицький – Галичина.

б) Групи приголосних -ськ-, -ск- змінюються на -щ- при творенні іменники із суфіксом -ин(а): віск — вощина, пісок (піску) — піщина, полтавський — Полтавщина;

в) Групи приголосних -ск-, -шк- змінюються в - при творенні прикметників та іменників із суфіксом -ан-(-ян-): віск — вощаний – вощанка, дошка — дощаний, пісок (піску) — піщаний.

г) Групи приголосних -ск-, -ст- змінюються в щ, група -зк- у -жч- при творенні багатьох форм дієслів ІІ дієвідміни: вереск — верещати, верещу, верещиш і т. д.; простити — прощати, прощаю, прощаєш і т. д.; прощу, але простиш, простить і т. д.; брязк — бряжчати, бряжчу, бряжчиш і т. д.

д) Групи приголосних -ськ-, -зьк- відповідно змінюються на -, -жч- при творенні прізвищ на -енко, -ук: Васько — Ващенко — Ващук, ІськоІщенко — Іщук, Онисько — Онищенко — Онищук, Водолазький — Водолажченко, Кузько — Кужченко.

У присвійних прикметниках від власних імен із групами -ск-, -ськ- с на письмі зберігається, а к переходить у ч: Параска — Парасчин, Ониська — Онисьчин; -шк- дає щ: Мелашка — Мелащин.

Зміни приголосних перед -СЬК(ИЙ), -СТВ(О)

2. Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) деякі приголосні при словотворенні змінюються, змінюючи й самі суфікси.

а) К, ць, ч + -ськ(ий), -ство(о) дають -цьк(ий), -цтв(о): гірник — гірницький, молодець — молодецький, молодецтво, парубок — парубоцький — парубоцтво, ткач — ткацький — ткацтво.

б) Г, ж, з + -ськ(ий), -ств(о) дають -зьк(ий), -зтв(о): боягуз — боягузький — боягузтво, Запоріжжя – запорізький, Париж – паризький, Прага – празький, убогий — убозтво.

в) Х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о) дають -ськ(ий), -ств(о): залісся — заліський, птах — птаство, товариш — товариський — товариство.

Інші приголосні перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) на письмі зберігаються: багатий — багатство, брат — братський — братство, завод — заводський, інтелігент — інтелігентський, люд — людський – людство, пропагандист — пропагандистський, студент — студентський — студентство.

Зміни приголосних перед -Ш(ИЙ) у вищому ступені прикметників (прислівників)

3. У вищому ступені прикметників і прислівників г, ж, з перед суфіксом -ш(ий) змінюються в -жч(ий), а с + ш(ий) – у -щ(ий): високий — вищий (вище), вузький — вужчий (вужче), дорогий — дорожчий (дорожче), дужий — дужчий (дужче), низький — нижчий (нижче), але: легкийлегший (легше).

Це стосується й дієслів, утворених від прикметників вищого ступеня: ближчати, вужчати, кращати та ін., і похідних від них іменників: підвищення (від підвищити), подорожчання (від подорожчати).


-ЧН-, -ШН-

4. Приголосні звуки к, ц(ь) перед суфіксом -н- змінюються на ч: безпека — безпечний, безпечність, безпечно; вік — вічний, вічність, вічно; кінець – кінечний, місяць — місячний, околиця — околичний, пшениця — пшеничний, рік — річний, серце — сердечний, сонце — сонячний, яйце — яєчня. Приголосний основи ч зберігається: поміч — помічний, помічник; ніч — нічний, ячмінь — ячний (або ячмінний).

Виняток становлять слова: дворушник, мірошник, рушник, рушниця, сердешний (у значенні «бідолашний»), соняшник, торішній.



Увага! Приголосні ж, ч, ш, щ, т(ь) у давальному та місцевому відмінках іменників (жін. р.) та в дієсловах перед постфіксом -ся на письмі зберігаються: діжці, дочці, квітці, книжці, юшці; не вріжся, не морочся, не морщся, радишся, спиться.

Глухі приголосні основи перед дзвінкими на письмі зберігаються: боротьба (бо бороти), молотьба (бо молотити), просьба (бо просити). Так само й дзвінкі перед глухими на письмі зберігаються: бабка, борідка, вогкий, дігтяр, кігті, книжка, легкий, нігті. Але: затхлий, зітхнути (хоч дихати), натхнути, тхір.




1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   52


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка