Вступне слово



Сторінка4/52
Дата конвертації19.02.2016
Розмір8.31 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   52

БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР



Будова слова. Основа слова й закінчення. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Словотвір. Твірні основи при словотворенні. Основа похідна й непохідна. Основні способи словотворення в українській мові: префіксальний, префіксально-суфіксальний, суфіксальний, безсуфіксальний, складання слів або основ, перехід з однієї частини мови в іншу.

Основні способи творення іменників, прикметників, дієслів, прислівників. Складні слова. Способи їх творення. Сполучні голосні [о], [е] у складних словах.
Будова слова – це розділ лінгвістики, що вивчає морфемну будову слова, поділ слів на морфеми.

Морфема – це найменша значуща частина слова, яку можна виділити в структурі слова шляхом співставлення його з іншими словами.

Н а п р и к л а д: ліслісок – лісник – перелісок – виділяється морфема ліс-; прихід – прилітати – приробити – приписати – виділяється морфема при-; коник – слоник – столик – виділяється морфема -ик-; слово – дерево – марево – паливо – виділяється морфема -о.

За своєю морфологічною будовою слова, вживані в українській мові, поділяються на дві групи:


  • слова, що мають форми словозміни;

  • слова, що не мають форм словозміни.

У словах першої групи виділяють дві частини – основу й флексію; слова другої групи становлять чисту основу.

Словотвір, або дериватологія, – це розділ науки про мову, що вивчає структуру слів, способи їх творення і засоби, за допомогою яких утворюються нові слова.

Потреба у творенні нових слів постійно виникає у процесі розвитку суспільства, удосконалення виробництва, у зв’язку з виникненням нових абстрактних понять. У такому випадку для утворення нових слів використовуються вже наявні в мові слова, корені, суфікси.

Серед морфем виділяють такі:


Назва морфеми

Приклади

Корінь – це коренева неподільна морфема, яка є спільною для всіх спільнокореневих слів і містить основне лексичне значення слова.

Книга – книгарня – книголюб – книжковий (корінь книг-книж).

Стіл – стільниця – столяр – столярство – настільний (корінь стіл-стол)



Афіксальні морфеми

Суфікс (від латинського suffixum – “підставлений”) – це морфема, що стоїть після кореня й утворює нові слова або нові форми того самого слова.

Ліс – лісник – суфікс утворює нове слово. Зелений – зеленіший – суфікс утворює форму того самого слова.

Префікс (від латинського praefixum – “прикріплений спереду”) – це морфема, що стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів або форм того самого слова.

Хотіти – розхотіти – префікс утворює нове слово.

Читати – прочитати – префікс утворює форму того самого слова.



Сполучний голосний – це сполучний елемент, що використовується при творенні нових слів.

Пароплав, атомохід, лісостеп, зореліт, трьохметровий, держикамінь.

Закінчення – це морфема, що стоїть після кореня або суфікса та виражає зв’язки між словами.

Веселий, веселого, веселому, веселим, вікна, дверей.

Одним з основних термінів словотворення є термін “основа”.



Основа слова – це частина слова без закінчення, яка містить в собі лексичне значення цього слова.

Основа може бути похідною і непохідною. Непохідна основа не членується на морфеми і не мотивується іншою основою. Похідна, навпаки, членується на морфеми і мотивується іншою основою.

Н а п р и к л а д: лісу – основа ліс непохідна;

ліовий – основа лісов- похідна (членується на морфеми – ліс-ов та мотивується основою ліс)

Твірними в процесі словотворення можуть бути як непохідна, так і похідна основи.

Н а п р и к л а д: земля – земляний – землянка.

Способи словотворення

В українській мові нові слова утворюються з уже наявних мовних елементів, які називаються словотворчими засобами.

Основними термінами словотвору є поняття твірного слова, твірної основи, твірної бази, афікса (див. попередній параграф).

Твірним називається слово, яке є базою для утворення інших слів: дерево – дерев’яний.

Твірна база (основа) – це мовний відтинок, від якого утворюється нове слово. Твірною базою може бути:

– корінь слова: ліс – лісовий;

– слово: дарма – задарма;

– прийменникова конструкція: по долу – Поділля;

– основа слова з афіксами: молодий – молодість;

– сурядне словосполучення: ліс і степ – лісостеп;

– підрядне словосполучення: Чорне море – чорноморський, оброблювати дерево – деревообробний;

– поєднання повнозначних і службових слів: не туди хата – Нетудихата.

В українській мові розрізняють кілька способів словотворення: морфологічний, морфолого-синтаксичний, лексико-синтаксичний, лексико-семантичний.

Способи словотворення

Приклади

Морфологічний

1. Суфіксальний

Степовий – степовик, ніжка – ніженька, зелений – зелено, Донецьк – донецький, учитель – учителювати.

2. Префіксальний

Весело – невесело, писати – приписати, думати – задумати, тепер – відтепер.

3.Префіксально- суфіксальний

Стіл – настільний, земля – приземлити, наш – по-нашому, дах – піддашник.

4. Постфіксальний

Брати – братися, що – що-небудь, звати – зватися.

5. Безафіксний

Зелений – зелень, написати – надпис, насипати – насип, захистити – захист.

6. Основоскладання

Самоволка, лісостеп, гідроелектростанція.

7. Абревіація

УВК, ДонНУ, ДІСО, дитсад, медсестра.

Морфолого-синтаксичний спосіб – перехід слів з однієї частини мови в іншу.

Черговий попросив усіх вийти з класу (перехід прикметника в іменник). Іванко – перший учень у класі (перехід числівника в прикметник „кращий”). Ми залишились одні (у значенні саміперехід числівника в займенник). Роки спливали миттю (перехід іменника в прислівник).

Лексико-семантичний спосіб – перетворення багатозначного слова на різні слова-омоніми.

Кравець (професія) і Кравець (прізвище), пісок (будівельний матеріал) і пісок (цукор) тощо.

Лексико-синтаксичний спосіб – об’єднання в одному слові двох і більше лексичних одиниць (без суфіксів, інтерфіксів).

Горицвіт, перекотиполе, спасибі, вельмишановний тощо.



Способи творення іменників, прикметників, дієслів, прислівників



ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ

Нові іменники найчастіше виникають від іменників, прикметників, числівників і займенників:



  • за допомогою суфіксів: футбол– футболіст, вчити– вчитель, козацький– козаччина;

  • за допомогою префіксів: відповідальність– безвідповідальність, матерія– антіматерія;

  • за допомогою префіксів і суфіксів: борг– заборгованість, безпека– забезпеченість;

  • -складанням окремих основ: за Карпатами– Закарпаття, південь + американець– південноамериканець;

  • складанням скорочених слів: спільне підприємство– СП, завідуючий магазином– завмаг;

  • безафіксним способом: великий– велич, вивозити– вивіз;

  • переходом прикметників у іменники: приймальня, керуючий.



ТВОРЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ

Нові прикметники творяться від іменників, дієслов та інших прикметників:



  • за допомогою суфіксів: кімната– кімнатний, рухатися– рухливий, кінь– кінний;

  • за допомогою префіксів: народ– антинародний, за кордоном– закордонний;

  • за допомогою префіксів і суфіксів: під землею– підземний, мусити– вимушений;

  • складанням окремих слів: багато поверхів– багатоповерховий, вічно зелений– вічнозелений;

  • складанням основ без суфікса та основи з суфіксом: українські + німецькі– україно-німецькі, новий + рік– новорічний;

  • переходом із інших частин мови: перший номер– перший (кращий) студент.

ТВОРЕННЯ ЧИСЛІВНИКІВ

Числівники творяться:

  • за допомогою суфіксів: два– двадцять, чотири– чотирнадцять;

  • складанням: три + сто– триста.

ТВОРЕННЯ ЗАЙМЕННИКІВ

Займенники виникають від інших займенників:

  • за допомогою суфіксів: хто– хтось, якийсь– якийсь-небудь;

  • за допомогою префіксів: скільки– декілька, хто– ніхто.

ТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ

Дієслова виникають:

  • за допомогою суфіксів: зелений– зеленіти, вмивати– вмиватися;

  • за допомогою префіксів: малювати– намалювати, виконати– перевиконати;

  • за допомогою префіксів і суфіксів одночасно: бігти– розбігтися, двоє– подвоїти.

ТВОРЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВ

Прислівники творяться від іменників, прикметників, числівників, дієслів, дієслівних форм та прислівників:

  • за допомогою суфіксів: зима– зимою, охайний– охайно;

  • за допомогою префіксів: учора– позавчора, довго– надовго;

  • за допомогою префіксів і суфіксів: далеко– здалеку, мій– по-моєму, час– тимчасово;

  • переходом інших частин мови у прислівники: лежачи на софі– відпочивати лежачи.



СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

ТВОРЕННЯ ПРИЙМЕННИКІВ



Прийменники виникають:

  • злиттям слів: сховався за пічку– сиділи на запічку, в середині року– знаходитися всередині;

  • переходом інших частин мови в прийменники: велике коло– сидіти коло хати, чудовий край– край села.

ТВОРЕННЯ СПОЛУЧНИКІВ

Сполучники творяться:

  • злиттям слів: за + те– зате, що + б– що б, як + би– якби;

  • переходом інших слів в сполучники: Що сталося? – Я не певен, що це вірне рішення.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   52


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка