Взаємодія навчальних закладів



Скачати 382.69 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір382.69 Kb.

взаємодія навчальних закладів

організаційні рішення

Для того щоб забезпечити безперервність освітнього процесу, досягти високої якості освіти, важливо створити сприятливі умови для переходу дітей від однієї освітньої ланки до іншої. З цією метою варто налагодити тісну взаємодію загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів



Налагодження взаємодії загальноосвітніх

та дошкільних навчальних закладів

Реформування системи загальної середньої освіти, визнання обов’язковості дошкільної освіти для дітей старшого дошкільно­го віку вимагають трансформації старих та пошуку нових підходів до розв’язання комплексних завдань, одним з яких є забезпечення наступності та перспективності між дошкільною та початковою ланками освіти. Забезпечити наступність і перспективність допоможе єдність, взаємозв’язок у роботі педагогічних колективів навчальних закладів та узгодженість мети, змісту, методів у роботі з дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку з урахуванням їхніх вікових особливостей.

Листом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України щодо забезпечення взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку від 19 серпня 2011 р. № 1/9-634 (далі — Лист № 1/9-634) визначено основні напрями взаємодії навчальних закладів, зокрема такі:

  • взаємодія колективів навчальних закладів;

  • взаємодія дітей;

  • взаємодія педагогів та батьків;

  • взаємодія психологічних служб.

Взаємодія колективів навчальних закладів

Відповідно до Листа № 1/9-634 взаємодія колективів загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів передбачає:

  • укладання угоди про співпрацю навчальних закладів;

  • складання плану спільних заходів відповідно до завдань, що необхідно розв’язати на тому чи тому етапі роботи;

  • проведення спільних заходів.

Угода про співпрацю навчальних закладів стане запорукою налагодження тісних взаємовідносин між колективами та орієнтиром для подальшого складання плану спільних заходів.

Частиною першою статті 64 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 р. № 1060-ХІІ (із змінами) визначено, що навчальні заклади, наукові, науково-виробничі установи системи освіти, органи державного управління освітою мають право укладати договори про співробітництво, встановлювати прямі зв’язки з навчальними закладами, науковими установами системи освіти зарубіжних країн, міжнародними організаціями, фондами тощо відповідно до чинного законодавства України. Угоди про співпрацю варто укладати у письмовій формі.

Укладання угоди про співпрацю навчальних закладів



Угода про співпрацю може мати таку структуру: назва документа (угода); місце й дата укладання;

  • вступна частина (назви сторін, що укладають угоду, посади, прізвища, імена та по батькові осіб, що підписують угоду, із зазначенням їхніх повноважень);

  • предмет угоди; обов’язки сторін; взаєморозрахунки сторін;

  • відповідальність сторін;

  • термін дії угоди; умови припинення дії угоди;

  • додаткові умови;

  • юридичні адреси сторін.



ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.



Складання плану спільних заходів

План спільних заходів колективів загальноосвітнього та дошкільного навчальних закладів варто складати щороку (див. Додаток 1). Визначаючи заходи спільного плану, важливо пам’ятати про особливості розвитку дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку, а також про особливості змісту дошкільної та початкової освіти. Усі заходи спільного плану мають бути спрямовані на те, щоб під час їх реалізації педагоги навчальних закладів змогли зрозуміти усі особливості та відмінності як розвитку дітей, так і організації освітнього процесу з ними.

Важливо пам’ятати, що 5-6-річний вік — особливий. У цей період відбуваються важливі зміни у сприйманні, пам’яті, мисленні, уяві, що стимулюють бурхливий загальний психічний розвиток дітей. Провідною діяльністю дітей старшого дошкільного віку є гра. Саме в ній проявляються найбільші досягнення дітей цього вікового періоду — формування першооснов світогляду, внутрішніх етичних інстанцій, довільної поведінки, розвиток творчої уяви, адекватного особистого самоусвідомлення, становлення емоційної сфери, розвиток мовленнєвого спілкування. Поряд із грою розвиваються й інші види діяльності дошкільників (рухова, мовленнєва, образотворча, конструктивна, музична, трудова тощо), закладаються основи навчальної діяльності.

Додаток 1

Орієнтовний план спільних заходів із забезпечення взаємодії загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів на 2011/2012 навчальний рік

Напрям роботи

Форми проведення спільних заходів

Взаємодія

педагогічних

колективів

Засідання педагогічних рад:

Передумови успішного старту шестирічок у шкільному навчанні

Формування готовності дітей старшого дошкільного віку до систематичного навчання і шкільного життя

Роль методичних служб загальноосвітнього та дошкільного навчальних закладів у забезпеченні наступності

Семінари-практикуми:

Єдність, взаємодія та узгодженість у формах, методах та прийомах освітньої роботи з дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку

Забезпечення наступності у формуванні комунікативно-мовленнєвої

компетентності старшого дошкільного та молодшого шкільного віку

Конференції:

Розвиток базових якостей особистості дитини, необхідних для успішного шкільного навчання

Збереження та зміцнення здоров’я — пріоритетний напрям діяльності педагогічних колективів

Засідання круглих столів:

Адаптація шестирічок до нових умов шкільного життя: проблеми та шляхи розв’язання

Форсування інтелектуального розвитку майбутніх школярів: за та проти

Тематичні методичні об’єднання:

Особливості формування емоційно-вольової готовності до шкільного навчання

Креативний розвиток дітей як шлях до самоствердження

Педагогічні проекти:

Розробка системи освітньої роботи з дітьми старшого дошкільного

та молодшого шкільного віку «Буду я природі другом»

Створення програми розвитку пізнавальних здібностей у дітей віком

від 5 до 10 років «Досліджуємо світ»

Розроблення методичних рекомендацій і порад:

Забезпечення наступності у логіко-математичному розвитку дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку

Шляхи активізації творчої діяльності у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку

Взаємообмін педагогічним досвідом:

Використання ігрових методів і прийомів у навчальній діяльності дітей 6-7-річного віку

Організація сприятливого розвивального простору відповідно до віку дітей

Забезпечення рухової активності під час організації життєдіяльності дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку

Взаємовідвідування педагогами занять та уроків:

Урок української мови у загальноосвітньому навчальному закладі та заняття з розвитку мовлення у дошкільному навчальному закладі

Урок з навчального предмета «Україна і світ» у загальноосвітньому навчальному закладі та заняття із ознайомлення з навколишнім світом у дошкільному навчальному закладі

Самоосвіта педагогів:

Вивчення фізіологічних та психологічних особливостей розвитку дітей відповідного віку

Ознайомлення з чинними нормативними документами, що визначають зміст дошкільної та початкової ланок освіти на сучасному етапі

Ознайомлення із публікаціями у фахових виданнях, що присвячені питанню наступності та перспективності

Конкурси:

На найкращий методичний стенд «Здрастуй, школо!»

Педагогічна майстерність

Найкращий педагог року

Моніторинг проблемних питань:

Вивчення якості та результативності освітньої діяльності педагогів з соціально-морального розвитку дітей

Визначення реального стану фізичного та психологічного здоров’я дітей перед вступом до школи

Взаємодія дитячих колективів

Екскурсії:

  • Відвідування дітьми старшого дошкільного віку школи, ознайомлення з її специфічною побудовою (кабінети з різних навчальних предметів, спортивна зала, їдальня, бібліотека, великі коридори тощо]

  • Спільна екскурсія дітей старшого дошкільного віку та першокласників до Музею книги і друкарства України

Участь у проектній діяльності:

  • Проект «Подорожуємо світом»

  • Проект «Рослини нашої місцевості»

Свята та розваги:

  • Участь дітей молодшого шкільного віку у випускному святі «Прощавай, дитячий садок»

  • Спортивні розваги «Веселі старти», «Здоровенькі козачата»

  • Театралізована вистава, підготовлена учнями перших класів «У гості до казки»

  • Участь дітей старшого дошкільного віку в урочистій лінійці з нагоди Свята знань

Виставки дитячих робіт:

  • Моя рідна Україна

  • Ми — майбутнє нашої держави

  • Весняні барви

Конкурси:

  • Шукаємо таланти — серед дітей дошкільного навчального закладу та учнів початкової школи

  • Дуже вмілі рученята — серед дітей та батьків

  • Найкращий конспект заняття, уроку з використанням інноваційних технологій (для педагогів)

Робота з батьками

Батьківські збори:

  • Чи знаємо ми свою дитину?

  • Готуємо дитину до школи

  • Спільними зусиллями — до найкращих результатів

Лекції:

  • Як визначити готовність шестирічної дитини до навчання у школі

  • Формування відповідальності як важливої якості особистості для подальшого шкільного навчання

  • Особливості соціальної адаптації першокласника в нових умовах шкільного життя

Батьківські клуби:

  • Виховуємо творчу особистість

  • Здорові малята — радість для мами і тата

Тематичні стенди та папки-пересувки:

  • Як сформувати пізнавальний інтерес та любов до навчання

  • Важливі навички із самообслуговування: особливості їх формування та удосконалення

  • Правила виховання впевненої у собі особистості

  • Дні відкритих дверей для батьків у загальноосвітньому навчальному закладі

Робота психологічної служби

Моніторинг складових компонентів готовності до шкільного життя у дітей старшого дошкільного віку

Аналіз адаптації:

  • Нові соціальні умови для учнів перших класів

Консультації для педагогів і батьків:

  • Гіперактивна дитина у колективі

  • Дитина з вадами мовлення у колективі

  • Як боротися із невпевненістю та сором’язливістю

  • Дитина із неблагополучної родини у колективі тощо

Застосування корекційно-розвивальних методів за наявності певних проблем:

  • Низька концентрація уваги

  • Слабко розвинена уява

  • Низька здатність до запам’ятовування

  • Несформованість елементарних логічних операцій мислення тощо

У старшому дошкільному віці у дітей формується самооцінка, розвивається здатність аналізувати й осмислювати власні дії, виникає супідрядність мотивів, триває становлення вольових дій та емоційної сфери. Водночас діти цього віку потребують постійної підтримки, допомоги, заохочення, поради з боку дорослих, які можуть бути співучасниками різних видів дитячої діяльності, її організаторами, друзями, учителями життя.

У молодшому шкільному віці вся життєдіяльність дітей у межах школи відбувається переважно на тлі розгорнутої навчальної діяльності. Діти набувають організаційних, логіко-мовленнєвих, пізнавальних і контрольно-оціночних умінь і навичок; збагачують особистісний досвід культури поведінки у соціальному та природному оточенні.

Прихід до школи — це початок нового етапу у житті дітей, який супроводжується зміною вже усталеного способу життя, їх турбот та інтересів, діяльності і соціальної позиції. Усі ці нові деталі життя природно змінюють і ставлення дітей до самих себе, сприяють поступовому засвоєнню ролі учнів, вчать виконувати самостійні та колективні роботи, самоконтролю та оцінюванню.

Водночас, для першокласників характерні сильні емоційні переживання у зв’язку зі зміною звичної соціальної обстановки, досягненням успіхів у навчанні, ставленням до учителів, стосунків з ровесниками тощо.

Освітній процес як у дошкільному навчальному закладі, так і в початковій школі має будуватися на глибоких знаннях вихователів і вчителів про вікові психофізіологічні особливості дітей. Завдяки правильній організації педагогічної діяльності з урахуванням стану фізичного і психічного здоров’я кожної дитини, впровадження інноваційних освітніх технологій, педагоги зможуть не лише сформувати у дітей потребу у навчанні, а й забезпечити повноцінний розвиток їхніх особистісних новоутворень.

Зміст дошкільної та початкової загальної освіти відображено у державних стандартах та програмах відповідних галузей. Зокрема, зміст дошкільної освіти відтворено у Базовому компоненті дошкільної освіти України, який містить норми і положення, що визначають орієнтовні вимоги до рівня розвиненості та вихованості дітей дошкільного віку, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті.

Зміст початкової загальної освіти викладено у Державному стандарті початкової загальної освіти, який передбачає всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, основ здорового способу життя.

Проведення спільних заходів

Плануючи проведення спільних заходів для педагогів загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладів, варто пам’ятати про такі аспекти взаємодії, як:

  • інформаційно-просвітницький;

  • практичний;

  • методичний.

Інформаційно-просвітницький аспект взаємодії передбачає ознайомлення педагогів з явищем перспективності та наступності, його специфікою як педагогічного феномену, завданнями здійснення наступності у навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, шляхами їх реалізації.

Перспективність слід розглядати, як визначення пріоритетних ліній підготовки дітей дошкільного віку до шкільного життя, які максимально враховували б потреби початкової школи у готовності кожної дитини до оволодіння новою, провідною у молодшому шкільному віці навчальною діяльністю, її творчим характером, вільним проявом психічних новоутворень цього періоду, подальшим соціальним розвитком дітей у нових для них соціальних ролях з їх постійними обов’язками з опанування змісту навчальних предметів тощо.

Наступність передбачає врахування того рівня розвитку кожної дитини, з яким вона прийшла до школи, опору на нього, що забезпечує органічне, природне продовження розвитку, виховання та навчання, започаткованих у дошкільному періоді життя дитини і створює умови для успішного переходу з однієї ланки освіти до іншої.

Педагогів загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів варто ознайомити з:



  • законодавчими та нормативними документами, що регламентують юридичні, соціальні та психолого-педагогічні аспекти розвитку, виховання та навчання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку;

  • сучасними формами, засобами й методами взаємодії з батьками;

  • різними нюансами організації та проведення різних форм роботи з дітьми, батьками тощо.

Практичний аспект взаємодії колективів загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів виражається, з одного боку, у попередньому знайомстві учителів зі своїми майбутніми учнями, а з іншого—у кураторстві вихователями своїх колишніх вихованців — першокласників.

Методичний аспект взаємодії передбачає ознайомлення педагогів зі змістом, методами та формами освітньої роботи у дошкільних навчальних закладах та початковій школі. Адже під час організації освітньої діяльності учнів учителі початкових класів інколи спрощено розуміють зміст освіти дітей у дошкільному віці, її значення. Вихователі дошкільних навчальних закладів часто помилково розуміють процес підготовки дітей до школи, зокрема дублюють або автоматично переносять завдання, зміст, методи, форми і засоби навчання молодших школярів на дітей старшого дошкільного віку.

З огляду на зазначені аспекти взаємодії варто проводити такі спільні заходи:



  • анкетування педагогів;

  • дні відкритих дверей;

  • засідання педагогічних рад;

  • семінари-практикуми;

  • засідання круглих столів;

  • конференції;

  • консультації;

  • методичні об’єднання;

  • тематичні виставки тощо.

Цікавими для педагогів будуть також такі форми роботи, як:

  • педагогічні мости;

  • творчі звіти;

  • методичні вітальні;

  • авторські школи;

  • прес-конференції.

Педагогів варто залучати до створення наскрізних програм з інтелектуального, фізкультурно-оздоровчого, художньо-естетичного напрямів розвитку, до розроблення спільних методичних рекомендацій тощо.

Цікавою спільною діяльністю педагогічних колективів загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів може стати розроблення спільних творчих педагогічних проектів.

Спільна творча проектна діяльність має свої особливості. Найголовніша з них — це створення нового, творчого продукту спільними зусиллями. Також серед особливостей спільної творчої проектної діяльності можна назвати такі:

  • необхідність вибору педагогами найкращої ідеї — під час створення колективного проекту виникає особлива ситуація: кожен педагог пропонує свою ідею проекту, але для виконання з багатьох обирають лише одну;

  • довготривалість — зазвичай лише обговорення і вибір головної ідеї може тривати 2-3 тижні;

  • складність — ідея проекту не передбачає готових форм розв’язання питання.

Організовуючи роботу з реалізації загального задуму, педагогічні колективи можна поділити на робочі групи, до складу яких мають входити працівники як загальноосвітніх, так і дошкільних навчальних закладів.

Взаємодія дітей



Взаємодія дітей молодшого шкільного та старшого дошкільного віку передбачає проведення різних спільних заходів, під час яких вони мали б можливість не лише ознайомитися з приміщеннями навчального закладу, умовами перебування, навчання, а й познайомитися одне з одним, поспілкуватися. Для дітей варто проводити такі спільні заходи:

  • екскурсії до навчальних закладів;

  • виставки дитячих робіт;

  • конкурси;

Екскурсії до навчальних закладів

вистави, свята та розваги.

Для учнів початкових класів варто проводити екскурсії до дошкільного навчального закладу. Під час таких екскурсій учні ознайомлюються із розміщенням ігрових кімнат, музичного та спортивного залів тощо. Це дасть учням змогу добре орієнтуватися у дошкільному навчальному закладі під час різних спільних заходів.

Для дітей дошкільного віку необхідно організовувати екскурсії територією школи, до класних приміщень, кабінетів директора, практичного психолога тощо. Під час таких екскурсій діти знайомляться з учителями, дізнаються, де учні навчаються, граються, обідають. Вони отримують від вихователів та вчителів інформацію про те, які іграшки, навчальні посібники, дитячі книжки є в класах, чого вчать дітей тощо. Керівник загальноосвітнього навчального закладу має попередити працівників, учнів про проведення таких екскурсій, а також призначити осіб, відповідальних за їх проведення.

Виставки дитячих робіт

Однією з форм презентації та поширення педагогічного досвіду і досягнень дітей є проведення виставок, під час роботи яких педагоги мають змогу обмінятися перспективним педагогічним досвідом, а діти — показати свої уміння та навички. Організація виставки дитячих робіт мобілізує і згуртовує колектив дітей.

Виставки мають також пізнавальне і виховне значення як для дітей, які беруть участь у підготовці експозиції, так і для тих, які її оглядають.

Під час організації виставки дитячих робіт педагоги навчальних закладів мають дотримуватися певних правил її оформлення, а саме:

  • виставку найкраще проводити у кінці кожної пори року (осінь, зима, весна, літо) та до визначних дат чи подій (наприклад, до Дня матері);

  • бажано, щоб роботи, які входять до експозиції, були різні за тематикою та формою виконання;

  • дитячі роботи необхідно супроводжувати інформацією про автора, назву роботи та техніку виконання;

  • якщо малюнок виконаний у світлих тонах, його варто наклеїти на темний картон (контрастний фон забезпечить краще сприйняття малюнків);

  • виставкові роботи оформлюють паспарту та поміщають у рамки (без скла);

  • стандартними розмірами робіт є формат від А3 до А2.

Слід пам’ятати також і про строки роботи виставки. Для ознайомлення з нею якомога більшої кількості дітей та дорослих виставка має працювати не менше 2-3 тижнів.

Конкурси

З метою виявлення професійної майстерності педагогів, обміну досвідом роботи, формування у дітей та дорослих організаторських здібностей, а також з метою розвитку пізнавальних інтересів, практичних умінь і навичок дорослих та дітей у навчальних закладах варто проводити конкурси з різної тематики. Ефективність конкурсів залежить не лише від вдало обраної форми проведення, а й від методів і прийомів їх підготовки, врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей, дотримання правил техніки безпеки. Для успішного проведення конкурсів у навчальних закладах варто заздалегідь визначити їх мету та форму проведення, скласти план проведення.

Обов’язково потрібно написати сценарій конкурсу. До цієї справи варто залучати не лише педагогів, а й учнів та їхніх батьків. Перед написанням сценарію необхідно опрацювати літературні джерела, ресурси бібліотек, інтернету тощо.

До підготовки та проведення конкурсів варто залучити максимально можливу кількість педагогів, дітей, батьків. Важливими моментами під час їх підготовки є аналіз матеріальних ресурсів та розв’язання фінансових завдань (придбання костюмів, ігрового реквізиту, подарунків, квітів тощо).

Вистави, свята та розваги

Для учнів загальноосвітнього навчального закладу та дітей дошкільного навчального закладу варто організовувати проведення спільних театралізованих вистав, свят та розваг. Діти старшого дошкільного віку разом з вихователями можуть брати участь у святковій лінійці 1 вересня, святі «Прощання з Букварем» та інших заходах у загальноосвітньому навчальному закладі, а учні початкових класів — у святкуванні новорічних свят, Дня захисту дітей, свята «Прощавай, дитячий садок» тощо.

Взаємодія педагогів та батьків



Мета роботи педагогічних колективів загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів з батьками — створити всі можливі умови для успішної адаптації дітей у школі. Насамперед, робота педагогів має передбачати:

  • емоційну підтримку батьків;

  • розвиток системи взаємодії батьків — у сім’ї, між сім’ями, між сім’ями та соціальними інститутами;

  • зниження ризику виникнення хронічного конфлікту в сім’ї.

Усі форми взаємодії педагогів та батьків мають бути підпорядковані єдиній меті — забезпечити оптимальні умови для розвитку кожної дитини як у навчальних закладах, так і вдома.

Листом № 1/9-634 передбачено такі форми взаємодії педагогів та батьків:

  • зустрічі вчителів початкової школи з батьками вихованців старших дошкільних груп на батьківських зборах;

  • інтернет-збори для батьків майбутніх першокласників;

  • анкетування батьків майбутніх першокласників з питань підготовки дітей до школи;

«Педагогічна вітальня» для батьків вихованців старшого дошкільного віку з питань підготовки дітей до школи; дні відкритих дверей для батьків у навчальних закладах; батьківські клуби тощо.

Батьківські збори

Однією з традиційних форм взаємодії з батьками є батьківські збори, під час яких варто обговорити різні питання, зокрема такі: методи виховання дітей;

  • програмові вимоги щодо розвитку, виховання та навчання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку;

  • вимоги до проведення освітнього процесу з дітьми;

  • вимоги до підбору дитячих книжок, навчального обладнання для дітей тощо.

Організовуючи батьківські збори, варто пам’ятати про те, що традиційна форма їх проведення часто не надихає батьків висловлювати свої думки. Тому на зборах говорять лише учителі, а батьки лише слухають і чекають, коли їх відпустять. Для того щоб змінити цю ситуацію, необхідно зацікавити батьків. З цією метою варто заздалегідь обговорити порядок денний батьківських зборів, що дасть змогу підготувати для розгляду питання, які найбільше цікавлять батьків. Варто заздалегідь вивісити оголошення з проханням до батьків продумати, з ким зі спеціалістів вони хотіли б зустрітися, на які запитання отримати відповіді.

Слід також продумати розміщення столів та стільців у приміщенні в якому проводитимуться батьківські збори. їх потрібно розставити так, щоб усі присутні бачили одне одного. Можна подумати і про «чашку чаю». Батьки, які вперше прийшли на батьківські збори, здивуються тому, що на них чекають не нудні нотації суворого педагога, а відверта бесіда у дружньому колі за смачним чаєм зі щирим привітним партнером по вихованню їхньої дитини.

У такій невимушеній атмосфері батьки зацікавлено обговорюють питання,запропоновані педагогами.

Інтернет-збори для батьків майбутніх першокласників



Інтернет-збори є однією з нових форм роботи з батьками. У минулому навчальному році Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України було вперше проведено Всеукраїнські інтернет-збори для батьків майбутніх першокласників. Запропонований перелік запитань можна використовувати для складання переліків запитань для обговорення батьками конкретних навчальних закладів. Після проведення інтернет-зборів варто підбити їх підсумки, проаналізувати відповіді батьків на запропоновані запитання, намітити плани налагодження подальшої співпраці з батьками тощо. Підсумки необхідно обговорити на засіданнях педагогічних рад та довести до відома колективів навчальних закладів і батьків.

Анкетування



Для повноцінного діалогу між батьками та педагогами варто визначити запити батьків, виробити спільні вимоги до поведінки дітей вдома і в навчальних закладах, до їх навчання та виховання. Розв’язати це завдання допоможе анкетування, провівши яке можна за короткий час зібрати різноманітну інформацію, зокрема з таких питань:

  • особливості виховання дитини в родині;

  • оцінка дітей батьками;

  • що заважає батькам у спілкуванні з дитиною;

  • якою батьки бачать свою дитину в майбутньому;

  • особливості спілкування дитини з однолітками;

  • чого чекають батьки від навчального закладу.

«Педагогічна вітальня»

На жаль, батьки здебільшого не мають достатніх знань щодо виховної функції сім’ї, вимог щодо розвитку дітей. Допомогти їм набути таких знань покликані педагоги навчальних закладів. Особливу роль у розв’язанні зазначеного питання відіграють заступники директорів загальноосвітніх навчальних закладів та вихователі-методисти дошкільних навчальних закладів, які за своїми посадовими обов’язками мають акумулювати і поширювати психолого-педагогічні знання як серед педагогів, так і серед батьків. Для проведення такої роботи у навчальних закладах варто створити «Педагогічні вітальні», у яких можна розмістити стенди з порадами, створити виставки літератури, інформаційних бюлетенів (наприклад, «Прочитайте — це цікаво», «Це потрібно знати», «Прості секрети» тощо]. Також у «Педагогічній вітальні» можна проводити й різні заходи, зокрема такі:

  • індивідуальне консультування; бесіди;

  • групові консультації;

  • семінари;

  • лекції тощо.

Під час зустрічей у «Педагогічній вітальні» педагоги заохочують батьків до активного обговорення конкретних проблем виховання дітей та пошуку спільних шляхів для їх розв’язання.

Дні відкритих дверей

Дні відкритих дверей як одна з форм взаємодії з батьками має на меті пропаганду різнобічної діяльності навчальних закладів: освітньої, оздоровчої, соціальної. Для інформування батьків варто оформити інформаційні стенди, виготовити рекламні буклети, розмістити інформацію на інтернет-сайтах навчальних закладів. Під час проведення днів відкритих дверей батьки мають змогу не лише ознайомитися з роботою навчального закладу, а й взяти участь у різних заходах.

Батьківські клуби

Батьківські клуби — один із варіантів групової форми роботи, яку варто проводити з батьками, об’єднавши їх у невеликі групи за інтересами. Виконання спільних справ дасть змогу налагодити стосунки як між батьками та педагогами, так і між батьками дітей.

У батьківських клубах збираються однодумці, діляться своїми міркуваннями, проблемами, разом шукають шляхи для їх розв’язання. Після такого спілкування батьки охочіше йдуть на індивідуальний контакт з педагогами, цікавляться питаннями, що стосуються формування особистості дитини, її внутрішнього світу, стосунків з іншими батьками.

Діяльність батьківських клубів дасть змогу педагогам і батькам спілкуватися «на рівних»; об’єднати зусилля щодо розуміння дітей; розв’язати індивідуальні проблеми дітей, оптимізувати їх розвиток; створити умови для спілкування батьків між собою, для обміну досвідом сімейного виховання; встановити довірливі стосунки з батьками та залучити їх до співпраці.

Проведення різноманітних заходів у межах батьківських клубів дасть змогу забезпечити батьків необхідними психолого-педагогічними знаннями з питань дошкільного виховання та шкільного навчання, залучити їх до активної участі в освітньому процесі.

Взаємодія психологічних служб



Листом № 1/9-634 визначено такі форми взаємодії психологічних служб:

  • здійснення єдиного медико-психолого-педагогічного контролю за динамікою розвитку дітей;

  • дослідження рівня готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі, аналіз процесу їх адаптації вже у ролі учнів першого класу;

  • застосування корекційно-розвивальних методів у роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку за наявності певних проблем.

Психологічні служби навчальних закладів мають спрямовувати свої зусилля на:

  • всебічний розвиток кожної дитини; становлення її особистості;

  • формування власного «Я», що ґрунтується на набутих ціннісних орієнтаціях.

Але успішна підготовка дитини до навчання у школі неможлива, якщо у неї не сформована шкільна зрілість. Для того щоб вчасно відкоригувати освітній процес аби забезпечити безпроблемну адаптацію дітей до умов школи та їх успішність у першому класі, необхідно систематично вивчати рівень шкільної зрілості старших дошкільників і відстежувати успішність навчання у першому класі випускників дошкільних закладів. Вивчення психолого-педагогічної готовності дітей до навчання варто проводити за допомогою відповідних комплексних діагностичних методик.

Наприкінці кожного навчального року слід проводити порівняльний аналіз успішності навчання, підсумки якого варто обговорити з учителями під час спільного засідання педагогічних рад. Отриману інформацію можна фіксувати у зведеному протоколі. Статистичні дані варто доповнити результатами експрес-опитування учителів перших класів.

Основними результатами цілеспрямованої діяльності психологічної служби має бути сформованість у дітей старшого дошкільного віку таких компонентів готовності:

  • мотиваційний (наявність у дітей прагнення до навчання, бажання бути школярами та отримувати нові знання;

  • достатньо високий рівень розвитку пізнавальної діяльності;

  • адекватне сприйняття нових соціальних умов тощо);

  • емоційно-вольовий (здатність дітей регулювати свою поведінку в різних ситуаціях спілкування і спільної навчальної діяльності, давати адекватну самооцінку власним діям;

  • довільність психічних процесів;

  • початкова сформованість таких базових якостей особистості, як самостійність, дисциплінованість, відповідальність тощо);

  • соціально-моральний (формування перших етичних інстанцій;

  • уміння спілкуватися з однолітками та дорослими;

  • засвоєння соціальних норм поведінки тощо).

Серед провідних завдань, що необхідно розв’язати для формування зазначених компонентів мають бути такі:

  • створення сприятливих умов для становлення соціальної компетентності майбутніх школярів;

  • формування у дітей вміння орієнтуватися у реальних соціальних умовах життя і пристосовуватися до нових незвичних вимог;

  • виховання потреби у спілкуванні з однолітками і дорослими;

  • формування системи знань про правила поведінки та етичні цінності.

Розвиток старших дошкільників значною мірою залежить від середовища, в якому вони живуть і діють. На основі збагачення практичного і теоретичного досвіду дітей старшого дошкільного віку необхідно сприяти розвиткові таких украй важливих у майбутньому шкільному житті умінь, як: самовизначення, відповідальність за свої вчинки, виявлення творчої ініціативи, здійснення самостійного вибору, варіювання змісту і форми, виконання завдань, а також сприяти вихованню потреби в нових враженнях, креативності. На етапі підготовки до навчання у школі значну роль відіграв така особистісна якість дитини, як креативність. Вона виявляється у пошуку різних оригінальних підходів до розв’язання завдань, дитячій фантазії та бажанні експериментувати. Головне — допомогти кожній дитині збалансувати творчу уяву з можливістю використовувати її у реальному житті. Для цього слід надавати їм можливість займатися дослідно-експериментальною, зображувальною, конструктивною, музичною, театралізованою, мовленнєвою діяльністю. Розвиткові креативності дошкільників також сприятиме використання у практичній роботі цікавих завдань, наприклад «Добери синоніми, антоніми», «Знайди нові способи розв’язання ситуації», «Розкажи про той самий предмет по-різному», «Зіграй несхожі ролі», «Уяви себе чарівником», «Намалюй тварину, якої не існує в природі», «Зміни сюжет казки», «Створи власну пісню» тощо.

Психологічні служби навчальних закладів мають працювати не лише з дітьми, а й з педагогами та батьками. Однією з форм такої роботи є День довіри — індивідуальні консультації на прохання педагогів та батьків. Для проведення Дня довіри необхідно визначити день, коли батьки можуть зустрітися з практичними психологами загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладів і поставити їм запитання, які хвилюють. Наприклад, це може бути другий вівторок кожного місяця. Місцем проведення Дня довіри може бути як школа так і дитячий садок.

Взаємодія загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів сприятиме утворенню цілісного простору для реалізації в освітньому процесі єдиної динамічної та перспективної системи розвитку, виховання і навчання особистості дитини. Завдяки цьому перехід до нових умов шкільного навчання здійснюватиметься з найменшими для дітей психологічними труднощами, що сприятиме ефективності виховання і навчання учнів з перших днів перебування в школі.



ПРАКТИКА УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ № 12/2011


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка