Я люблю тебе, краю мій рідний, Україно моя дорога!



Скачати 147.69 Kb.
Дата конвертації21.02.2016
Розмір147.69 Kb.
Половлівська ЗОШ І-ІІ ст.

Я і Україна (Громадянська освіта) 3 клас



Я люблю тебе, краю мій рідний, Україно моя дорога!

(Інформаційно-пошуковий проект)

Вчитель: Мініч Галина Іванівна



Тема. Я люблю тебе, краю мій рідний, Україно моя дорога!

(Інформаційно-пошуковий проект)

Мета проекту:

  • розширити знання учнів про Україну, уявлен­ня про її географічне положення;

  • з'ясувати, яка роль незалежності держави та значення цього факту для українського народу;

  • поповнити знання про державні та народні символи нашої Батьківщини;

  • сприяти бажанню наполегливо вчитись, щоб принести якомога більше користі рідній Україні;

  • формування ціннісного ставлення до рідної держави, патріотичного почуття, національної свідомості.

Тип проекту: груповий, довготривалий.

Обладнання: глобус, фізична карта України, , стенд "Державні сим­воли", кольорові ілюстрації (верби, калини, вишитих рушників), Конституція України для школярів.

Форма проведення захисту: нестан­дартний урок.

Зміст проекту

1. Хід реалізації проекту.


  1. Вибір об'єкта після консультації з керівником, отримання завдань.

  2. Опрацювання дібраної літератури (консульта­ції бібліотекаря, вчителя, батьків).

  3. Робота в творчих групах (5 груп): "Інформа­тори", "Знавці", "Пошуковці", "Літератори", "Художники".

  4. Створення банку даних, добірка "речових дока­зів" (ілюстрації, повідомлення, фотоматеріали та ін.).

  5. Захист проекту. Презентація творчих надбань.

  6. Оцінка вчителя. Самооцінка.

2. Завдання для груп.

"Інформатори".



  1. Користуючись фізичною картою, визначити розташування України (географічне положення).

  2. Підготувати інформацію про столицю нашої держави — місто Київ.

  3. Підготувати повідомлення про утворення не­залежної України.

"Знавці".

  1. Підготувати розповідь про державні символи нашої країни.

  1. Створити плакат "Державні символи".

"Пошуковці"

  1. Підготувати повідомлення про народні сим­воли нашої держави.

  2. Створити ілюстративний матеріал (альбом "Народні символи держави").

"Літератори".

  1. Дібрати вірші українських письменників та наших земляків, які прославляють державу.

  2. Дібрати прислів'я та приказки про Україну.

"Художники".

  1. Намалювати малюнки на тему: "Я люблю свою Україну".

  2. Зробити виставку-захист цих малюнків.

3. Критерії оцінки проектної діяльності учнів.

  1. Завершеність.

  2. Ясність, грамотність, чіткість.

  3. Інформаційність (словесна).

  4. Естетичне оформлення (наявність фотомате­ріалів, ілюстрацій, альбомів, малюнків тощо).

  5. Вміння працювати в групі.

Презентація проекту

Зустріч гостей з хлібом-сіллю на рушнику.


Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро

Прийміть від душі

Хліб та сіль

І наш низький

Глибокий уклін.


А щоб серце не смутилось,

Що час осені настав,

Вас запрошуємо щиро

На урок веселий наш.

Урок розпочинається і закінчується гімном України.

— Доброго дня, діти.

Сьогоднішній урок ми проведемо у студії "1+1". Ми з вами довго працювати над проектом «Я люблю тебе, краю мій рідний, Україно моя дорога!» І ось на цьому уроці ми презентуватимемо свій проект.

Отже, запрошую вас до студії. Я буду ведучою, а ви - журналістами. Увага! Зйомку розпочато!

— Учні Половлівської школи працювали над інформаційно-пошуковим проектом, який присвя­чено 20-річчю незалежної України. Вони шукали інформацію в інтернеті, газетах, журналах та підручниках і дізналися багато цікавого.

Надамо слово нашим журналістам.

Наша група "Інфор­маторів" вестиме рубрику "Історичні новини та географічне положення нашої держави".

(Діти виступають по черзі).

— Ми плідно працювали і дізналися багато цікавого про нашу державу. Ми хочемо розпочати свою розповідь легендою про виникнення України.
Наша земля

(Легенда)

Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки забарилися, і землі їм уже не діста­лося. От вони прийшли до Бога, а він у цей час саме молився, і вони не посміли йому щось сказати. Стали чекати. Він їм запропонував чорну землю. "Ні, — відповіли наші предки, — там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці". "Ну, тоді я вам дам ту землю, що залишив для раю, там усе є: річки, озера, ліси, степи. Але пам'ятайте, якщо її берегтимете, то вона буде ваша, а коли ні — ворога".

Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. Країну свою назвали Україною, а людей - українцями.

— Ось так утворилася наша держава. А тепер поговоримо про те, де ж розташована Україна.
Україна - одна з найбільших європейських країн. За площею вона більша, ніж Франція, Іспанія, Швеція, Польща. Землі нашої держави простяглися із заходу на схід на 1 316 км, а з півночі на південь — на 893 км. Загальна протяжність наших кордонів - близько 7 590 км.

Якщо ви захочете перетнути її пішки із заходу на схід, вам доведеться йти 90 днів, долаючи щодня по 30 км.

Сусідами України є румуни, молдовани, угорці, білоруси, росіяни, чехи, словаки, поляки. А Чорне море розділяє нас із турками. Україною протікає багато річок, але найбільша - Дніпро.

Україна включає 24 області. Кожна область має своє головне місто — обласний центр.

Столиця нашої держави - місто Київ. Київ - вели­ке, сучасне, розвинуте, європейське місто. З давніх-давен він був осередком культури, освіти і науки нашої держави. Безліч легенд та переказів зберіг український народ про нашу столицю, київських князів, про історичні події. Згадаймо легенду про виникнення цього міста.
Київ - столиця України

Жили колись три брати - Кий, Щек і Хорив. І була в них сестра Либідь. Місцем свого поселення вони обрали вкриті дрімучими лісами гори на березі могутньої річки. На великій горі побудували місто, якому дали ім'я на честь старшого брата Кия - Київ. Дві інші гори, на яких поселилися молодші брати, назвали Хоревиця і Щекавиця, а одну з річок вони назвали Либідь.


Багато пройшло часу. Україна стала великою держа­вою. Вона має свою Конституцію — Основний Закон, тобто правила, за якими живуть українці. її прийнято Верховною Радою України 28 червня 1991 року.

24 серпня 1991 року прийнято Акт проголошення незалежності України. Отже, наша держава - незалежна, демократична, соціальна і правова. І саме 24 серпня кож­ного року наш народ святкує найбільше державне свято — День незалежності України. Цього року нашій державі виповнилося 20 років з того моменту, коли вона стала самостійною і незалежною.

Працюючи над цією рубрикою, наша група зро­била висновок:

"Люби і знай свій рідний край!".
А тепер група "Знавців" презентує рубрику "Державні символи".

(Учні розповідають по черзі).

— Наша група називається "Знавці". Ми готували повідомлення про державні символи України.

У статті 20 Конституції України записано: "Дер­жавними символами України є Державний прапор України, Державний герб України і Державний гімн України".

Золотий тризуб на блакитному тлі як символ влади — дуже давній знак.

Були в Україні й інші герби. Але серед усіх гербів найуживанішим в історії України був і залишається тризуб. Чому саме? Мабуть тому, що число три завжди вважалося казко­вим, чарівним. У нашому сучасному гербі відобра­жено триєдність життя. Це батько, мати і дитя. Вони в свою чергу символізують силу, мужність і любов.

Наш герб — тризуб, це воля, слава, сила.

Наш герб — тризуб. Недоля нас косила.

Та ми зросли, ми є, ми завжди будем,

Добро і пісню несемо ми людям.



Прапор — це символ державності та національної незалежності.

28 січня 1992 року Верховна Рада України зат­вердила Державний прапор України — синьо-жов­тий. Жовтий колір символізує багатство нашого народу (вирощування пшениці), а синій — мирне небо над головою.

Державним гімном України є музична редакція пісні "Ще не вмерла Україна". Слова написав понад 100 років тому (1862 р.) поет, вчений Павло Чубинський, а музику — композитор М.Вербицький. Вперше з нотами пісню-гімн було надруковано 1885 року. Проте її виконання і поширення довгий час заборонялося і переслідувалося. І тільки в незалеж­ній Україні музична редакція пісні "Ще не вмерла Україна" стала Державним Гімном.

Працюючи над цією рубрикою ми зробили висновок:



«Шануймо символи держави!».
А тепер група "Пошуковців" презентує рубрику "Народні символи".

(Учні розповідають по черзі).

До народних символів відносимо: рушники, хліб і сіль, вербу, калину, чорнобривці, барвінок тощо.

Колись давним-давно дуже шанували калину в Україні. Не було хати, біля якої не ріс цей кущ. Як забіліють квіти, дівчата ними коси заквітчають. А вже коли кетяги достигали, їх вішали попід стріхою. Йдеш селом — а хата неначе в коралах, червоніють густими намистинками до пізніх заморозків. В Укра­їні існував гарний звичай: коли в сім'ї народжувалася дівчинка — обов'язково садили кущ калини біля хати, щоб була вродливою.

Я хочу розповісти легенду про калину.

Колись давно, коли вороги напали на село, одна дів­чинка, щоб врятувати людей, завела ворогів у дрімучий ліс. Вони зрозуміли, що дівчинка навмисно так зробила і вбили її. Там, де розбризкалася дівоча кров, виросли калинові кущі. А ягоди мають червоний колір — то колір крові. Ось чому так шанують цей кущ українці.



Верба — це теж народний символ нашої держави. За що ж люди так шанують вербу? За те, що вона перша радує нас своїм гарним цвітом, що очищає водяні джерела, а її могутнє коріння захищає землю. А ще за те, що вона має велику силу до життя.

В степу, де не ростуть ліси, а лише трава, був на засланні поет Т.Г.Шевченко. Посадив він маленьку гілочку верби. Доглядав її. Гілочка прижилася. Сумував поет за Україною, та, поглянувши на вербу, згадував рідну українську землю.

Декілька слів хочемо сказати і про квіти — символи України.

Шанують наші люди чорнобривці, адже ця квітка є символом вроди.



Барвінокце символ життя. Тому саме барвінок дуже часто саджають на могилах померлих людей на згадку про них.

Український рушник завжди був святим оберегом. Рушники використовували скрізь: коли народжува­лася дитина, коли одружувалися, коли зустрічали гостей і коли проводжали в останню путь.

В Україні з давніх-давен роботящі жінки виши­вали рушники. Кожна господарка хотіла показати, яка вона майстриня. Чим більше висіло в хаті руш­ників, тим люди жили краще. Ви бачите, які узори і кольори використовували, коли їх вишивали? Ко­жен з вишитих елементів оберігав людську оселю від злого й недоброго. Ми бачимо — найбільше на рушниках червоного кольору. Цей колір дуже любили наші прабабусі. Вони вірили, що цей колір принесе їм тільки удачу та оберігатиме від усього лихого. Також зустрічається і чорний колір — колір смутку.

Працюючи над цією рубрикою, наша група зро­била висновок:



"Знай і поважай народні символи!".
А тепер група "Літератори" презентує рубрику "Мистецька вітальня".

- Ми добирали вірші та прислів'я про Україну, про рідний край. (Діти декламують вірші україн­ських поетів та вірші наших поетів-земляків).


Моя Батьківщина — це вишеньки цвіт,

І верби над ставом, й калина.

Моя Батьківщина — це мрії політ,

Це рідна моя Україна!

Моя Батьківщина — це наша сім'я,

Затишний куточок і хата.

Це мама, татусь, бабця, дідо і я,

Всі рідні і друзів багато.

Моя Батьківщина — це злагода, й мир,

Та небо бездонне й чудове.

Це пісня чарівна, що лине до зір,

Й дитинство моє світанкове.

Моя Батьківщина — ліси і поля.

Від них в нас і радість, і сила.

Це та найсвятіша і рідна земля,

Що кожного з нас народила.



МИ ВСІ ДІТИ УКРАЇНСЬКІ

Ми всі діти українські,

український славний рід.

Дбаймо, щоб про нас, маленьких,

добра слава йшла у світ.

Свої здібності і сили

розвиваймо раз у раз,

щоб народу була втіха

і щоб користь була з нас.

Будьмо пильні у науці,

будьмо чемні у ділах,

будьмо смілі та відважні

і не думаймо про страх!

Все, що рідне, хай нам буде

найдорожче і святе,

рідна віра, рідна мова,

рідний край наш над усе!

Юрко Шкрумеляк

* * *

Я народилась в Україні

І почала життя своє.

Тут небеса високі й сині,

На що не глянеш - все моє!

Трава для мене зеленіє,

Для мене світлі дні ясні.

І сонце пестить та леліє,

Летять до серденька пісні.

Тут кожна квіточка співає,

Струмочок ніжно жебонить.

І краю кращого немає,

Де б я могла так вільно жить!

Любіть Україну

Любіть Україну, як сонце, любіть,


як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі…

Володимир Сосюра

Вірші поетів-земляків.

  • А зараз послухайте про нашого поета земляка.

Сильвестр МАТВІЙЧУК

Сильвестр Лукашович Матвійчук народився 12 серпня 1947 року в селі Новоставці Гощанського району Рівненської об­ласті. Закінчив Рівненський сільськогосподарський технікум. Працював на будовах, нині — оператор Рівненської АЕС.

Друкувався в періодичній пресі.

ДУМА


Україно, земле мила!

Ти дала нам радість, щастя,

Пісню, сонце, силу, крила,

Щирість і душі багаття.

На твоїх шляхах ще й нині

Збереглись сліди Тараса.

Голос кобзи вдушу лине

І зове, мов совість наша.

Полинами і житами

Наші встелені дороги.

І живе, безсмертна пам'ять

В мого рідного народу.

Україно! Не вгасає

Над тобою ясна днина,

І над тихим, рідним краєм

Кобзарева дума плине.

Наша віра не погасла.

В сім'ї вольній, в сім'ї новій

Йдем у Канів, як на сповідь,


На святу Гору Тараса.

Також ми дібрали прислів'я про рідну землю. Ось послухайте.

  • Люби і знай свій рідний край.

  • За рідний край і життя віддай.

  • Україна рідненька, як батько і ненька.

  • Рідна земля і в жмені мила.

  • Де не є добре, а вдома найкраще.

  • Батьківщина — мати, умій за неї постояти.

  • Кожному мила рідна сторона.

Працюючи над цією рубрикою, ми зробили висновок:

"Любіть нашу мову, нашу державу!".
А тепер група "Художники" презентує рубрику "Україна - чарівний край". Малюючи, ми відчули себе справжніми художниками, які прославляють свій край.

(Діти демонструють свої малюнки і пояснюють присутнім, що вони відтворили в своїх роботах).



  • Я у своєму малюнку ніби відтворила рядочки із такого вірша.

Я ЛЮБЛЮ

Більше, ніж саму себе,

Я люблю свою хатину,

Рідне небо голубе,

Рідну землю — Україну.

Бо ніде, ніде в світах

З неба сонце так не гріє,

І в блакитних небесах

Стільки зірок не зоріє.

Бо земля в нас, як ніде,

Кров'ю прадідів полита,

Родить збіжжя золоте,

— Життєдайне, соковите!

Олекса Кобець


  • А мій малюнок можна озвучити таким віршем.

НАЙКРАЩА В ЦІЛІМ СВІТІ

Люблю я в рідному краю

Веселі співанки пташині

І річки бистру течію,

І руту-м'яту при долині,

Пропахлі вітром колоски,

Гінке-гінке безмежне поле,

І мамин хліб,

І ті стежки,

Якими вранці йду до школи,

І перші проліски в гаю,

І щедре сонечко в блакиті.

Люблю Вітчизну я свою,

Вона —


Найкраща в цілім світі.

Лідія Компанієць

  • Я на малюнку показала свій рідний край, його красу і багатство, працю нашого народу.

* * *

Я люблю кожну квіточку в полі


І струмок, що до річки біжить.
І високі, до неба, тополі,
Й чисту-чисту небесну блакить.

І у синьому небі лелеки,


Й журавлину осінню печаль.
Й споришеві стежки, що далеко
Розійшлись по землі в синю даль.

У маленькі свої долоньки


Я промінчики сонця ловлю.
Україну мою, рідну неньку,
Я усім своїм серцем люблю.
Працюючи над цією рубрикою, ми зробили висновок:

"Бережімо Україну, дізнаваймося більше про неї. Ця держава — наш дім і ми господарі в нім!"


  • Діти, канал "1 + 1" продовжує свою роботу. А зараз розпочинаємо зйомки рубрики "Найро­зумніший" (підсумок).

  • Як ми називаємо рідний край, де народилися і живемо? (Батьківщина).

. Карту якої держави ви бачите перед собою? (України).

  • Як називають народ, що живе в Україні? (Українці).

  • Як називається місто — столиця нашої держа­ви? (Київ).

  • Які ви знаєте державні символи? (Герб, пра­пор, гімн).

  • Які ви знаєте народні символи? (Рушники, верба, калина, барвінок та ін.).

  • Яка найбільша річка України? (Дніпро).

— Скільки кольорів має український прапор? Що вони означають?

— Молодці! Дякую за співпрацю. Зйомки телепе­редачі завершено. А тепер підіб'ємо підсумок своєї роботи над проектом за схемою-шаблоном


"Про­довж речення".

На уроці я дізнався про ... (Україну, державні та народні символи, які поети прославляли рідний край).

Мені сподобалося ... (працювати над проектом).

Мені б хотілося ще раз... (брати участь у проект­ній діяльності, самостійно відшукувати літературу з даної теми, працювати в групі).

Кажу спасибі ... (своїм товаришам, батькам, вчителю, бібліотекарю).

Діти, я дуже вдячна вам за проведену роботу. Вважаю, що ви багато корисного взяли для себе, виростатимете гідними людьми, любитимете Україну і приноситимете тільки користь своїй Батьківщині. І хочу наш урок завершити такими словами:

Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,

Бо щастя жити ти мені дала.

Для мене ти одна і рідна, і єдина,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Я твій громадянин, я прагну підростати,

Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла,

Моя свята і рідна Україно — мати,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка