«Я люблю тебе Україно! Ти найрідніша з усіх країн»



Скачати 173.17 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір173.17 Kb.
Виховний захід на тему:

«Я люблю тебе Україно!

Ти – найрідніша з усіх країн»

Бориславська

санаторна школа-інтернат

Вихователь:

Осипчук К.Я.

Вітають тебе уже 24 роки,

Доросла ти стала, розумна і сильна.

Ти робиш виважені стратегічні кроки,

Бо духом – рішуча і вільна.

Пройшли роки – і ти вже в повнолітті,

Всі сусіди тебе величають.

Ти стоїш, мов та скеля в граніті,

і у світі про тебе всі знають.

(К.Осипчук)



Мета: формування громадянина, патріота, професіонала і творчої особистості, з високим рівнем інтелектуального й духовного розвитку.

Виховувати любов до рідної землі, держави, родини, народу та повагу до культури, історичного минулого України, тобто відроджувати історичну пам'ять країни.



План

  1. Україна – багата на землі, надра, багатонаціональна країна

  2. Україна і мати - найрідніші, найдорожчі нашому серцю поняття.

  3. Українські Мадонни та їх вплив на хід святої історії та внесок в Перемогу під час Великої Вітчизняної війни.

  4. Українська держава – одна сім’я, якщо біда – всі разом. Участь у ліквідації Чорнобильської трагедії.

  5. Народні символи України.

  6. Українці – співучий народ. Значення пісні для українця.

  7. Поняття слова «щастя» для українського народу. Як трактують його інші видатні особистості.

  8. Україна – наша Берегиня, Свята Земля.

Виховний захід на тему:

«Я люблю тебе, Україно, ти – найрідніша з усіх країн».



І ведуча: Шановні присутні! На уроках, самопідготовках, вчителі та вихователі багато розповідали про нашу державу – Україну. Ви читаєте книги, газети, слухаєте радіо, де також даються відомості про наше життя, досягнення людей у всіх галузях виробництва в нашій країні. Наші люди, українці, дуже працьовиті, серйозні, старанно та відповідально відносяться до своїх обов’язків.

ІІ ведуча: Не дивлячись на кризу, яка негативно вплинула на наше життя, Наш народ не злякався її, не опустив руки. Ми знаємо: це тимчасові труднощі. Все буде добре. Наша країна величезна за територією, багата на землі, надра. Природа - мов казка: ліси, ріки. Один тільки Дніпро стільки бачив і чув на своєму віку таємничих розмов, нелегких боїв, історичних подій та перемог. А які гори? Хто не чув про Говерлу?

І ведуча: Бути українцем – це велика честь для кожного з нас. От послухайте, що про це скаже учень -

«Пісня про Україну» Сл. і музика Осипчук К.Я.

Народився я на Україні,

Так люблю красу її дівочу,

З самого дитинства і донині

Чуються слова оті пророчі.

Батько з матір’ю мені казали:

«Пам’ятай же ти синочку-сину,

Бережи її і щоб не вкрали,

Щастя у твоєї Батьківщини»

Стала вільною ти, Україно,

Незалежна моя і єдина

Люблю мову співучу і край твій квітучий,

Щастя прийде, воно – неминуче.

Тобі долю разом всі кували:

Славне військо твоє запорізьке,

Січові стрільці хоч і знали:

Твоє щастя ще зовсім не близьке.

На землі народилась дитина,

Бог післав і в сорочці, кажуть.

Ім’я дали дочці «Україна», -

Ці події в історію ляжуть.



ІІ ведуча: Найперше слово, яке вимовляє дитина, наш маленький українець - це слово «мама».

Мама – найдорожча людина Вона нам все віддає: силу турботу, любов і може, навіть, життя. Як і у всьому світі, у нас, в Україні відзначають День матері.



Виконується пісня «Моя рідная мамо»

Сл. і музика Осипчук К.Я.

  1. Весна щедра завжди на кохання, надію і свята,

А природі щороку дарує життя і красу.

У дітей України сьогодні знаменная дата,

Перші квіти тобі, ніжні квіти тобі,

Моя рідная мамо, несу.



  1. Так судилось, що доля тобі не співала,

Скільки було безсонних ночей і тривог.

А, бувало,й ми, діти, не завжди тобі співчували,

Мабуть, Діва Марія,Святая Марія,

Тебе рятувала і Бог.



  1. В житті всяке бувало, та гідності ти не втрачала,

Ніжна усмішка рідко твої залишала вуста.

Від хвороб і біди нас собою завжди затуляла,

А ми, діти, росли, твої діти росли,

Незабутні минали літа.



  1. Від землян - школярів ми прийшли матерів привітати,

Бо Земля – найрідніша з усіх нам планет.

Як хотіли би ми, мами, Вам звідкись дістати

Не із квітів весняних, не із квітів весняних, -

Із щастя букет!



І ведуча: Добре, коли мами з нами. коли їх не стає – все міняється. Наче, ті ж зірки, а немов би по-іншому вже світять, плаче в саду черешня без мами. Пробачте нас, мами, що ми мало приділяли Вам уваги при Вашому житті. Особливо зараз, коли ваші діти у пошуках кращого життя, поїхали за кордон, а Ви залишилися самотніми. Та прийде час – всі будемо разом в родиннім теплі, бо зерна Вітчизни, які засіяли в нас мами, не проростуть на чужині.

Пісня: «Пробачте нас, мами». Сл. і музика Осипчук К.Я.

  1. Без Вас, рідні мами, й зірки так не сяють,

Без Вас, наче, й бджоли так вже не гудуть.

Онуки на Вас ще й досі чекають,

І Ваша черешня сумує в саду.

Так є споконвічно, таке вже життя,

Що мами від нас ідуть в небуття.

Ми, діти, завжди, дорогі наші мами,

У вічнім боргу перед Вами.


  1. Тепер Ваші діти летять на чужину,

Важка самота вже постійний Ваш гість.

І просимо в Бога надію єдину,

Щоб був не останній від мами цей лист.


  1. Пробачте нас, Мами, настане ще час -

Всі житимуть разом в родиннім теплі,

Бо зерна Вітчизни, засіяні в нас,

Не зможуть зійти на чужинській землі.

ІІ ведуча: У нас, в Україні, на високому рівні професура в вузах, багато видатних художників, письменників. А хто не знає прекрасних співаків таких як: Дмитра Гнатюка, Софію Ротару, Ані Лорак, Тіну Кароль, Н. Бучинську? А скільки талановитих педагогів?

Ми, учні, нашої санаторної школи любимо, поважаємо наших вчителів, вихователів. Цінуємо їхню нелегку працю. Різні ж бувають діти. Свято вчителя для нас дороге і близьке нашому серцю свято.



Вірш «Свято вчителя» (Сл. Осипчук К.Я.)

Читає учень:

Багато є в народі свят

Урочистих, родинних,

Свят для дорослих і малят,

Державних, релігійних.

День вчителя люблю за те,

Що всі його святкують,

І в сім’ях тих воно святе,

Де розум, честь шанують.

Осінній день. Усюди квіти…

Святковий дзвоник продзвенів.

Усміхнені, щасливі діти

Вітають рідних вчителів.

Від учнів всіх спасибі Вам,

Шановні наші педагоги,

Що Ви будуєте Науки Храм,

В Країну Знань ведуть його дороги.

І ведуча звертається до ІІ учениці:

Знаєш, є відома пісня «Вчителько моя». Вже багато поколінь виховано на ній. Вона – невмируща. З’явилася пісня, яка підкреслює роль в житті пісні «Вчителько моя». Вона називається «Шкільний вальс», або «Пісня про пісню».

Шановні друзі! Послухаємо її:

Музична композиція «Шкільний вальс» (Сл. Осипчук К.Я.)


  1. Не забути мені

Ті найкращі про школу пісні.

Ще співали батьки

Ці знайомі до болю рядки:

«Вчителько моя,зоре світова,

На Вкраїні милій,рідній стороні».


  1. Відійдуть у віки

Шкільні наші щасливі роки,

Та онуки для Вас

Цю співатимуть пісню не раз:

«Вчителько моя,зоре світова,

Звідки виглядати, де тебе знайти?»


  1. Будуть нові пісні,

Незнайомі прийдуть вчителі,

Але в серці проста,

Незабутня мелодія та:

«І летять, летять в небі журавлі,

Дзвоник, ніби кличе, молоді літа»

ІІ ведуча:

Ми вже говорили про те, що важкі часи наступили для України. Діти твої, Україно, мов птахи, розділились по світах. Правда, не всім треба їхати, бо не так й погано багатьом з них було в Україні. Про це пише письменниця Ніна Фіалко, про долю дітей, батьки яких кинули їх і поїхали на заробітки, сидять там десять років. Письменниця підкреслює «що там, де гроші, - чесноти на останньому місці». Такі діти не мають виховання, позбавлені найціннішого – батьківського виховання, нагляду, турботи і нагляду. Часто вони просаджують зароблені батьками гроші в ресторанах. Це – втрачене для країни покоління.

Та й не легше життя тих, хто виїхав. Туга за рідною землею, рідним краєм, дітьми. Хто принесе вісточку з рідної хатини? Може, лелеки?

Слова пісні читає учениця.

«Повертайтеся, ніжні лелеки » Сл. і музика Осипчук К.Я.



  1. Я щороку восени лелеки проводжають

І з надією в очах їх завжди благаю,

Щоб летіли в краї теплі через Україну

Віднесли мої вітання в батьківську хатину.

Ви ж вклониться, лелеченьки рідній батьківщині,

Тихим зорям, соловейку, що співа й донині.

Поклоніться й помоліться за мене лелеки

І на крилах принесіть ви спогади далекі.


  1. Як я тужу за тобою,моя земля – мати,

Як я хочу тобі, рідна, все тепло віддати.

Твої діти, як лелеки, назад щоб вертатись,

У чужій краї далекі більше б не знімались.

Ти вже вільна, Україно, мрії вже здійснились,

Дніпро з братом Черемошем назавжди зустрілись,

Розцвіте мій край вишневий, край жита й смереки,

І літатимуть лиш в гості ніжнії лелеки.

Повертайтесь, ніжнії лелеки,

Подаруйте мені щастя мить,

Як почую знайомий ваш клекіт, -

Враз у серці моїм защемить.

Вірю я, що повернетесь знову,

Що зустрінемось ми навесні,

Не забудьте мою колискову

Ту, що мати співала мені

Повертайтеся, ніжні лелеки, я чекаю Вас, я чекаю…



І ведуча:

Наш народ пам’ятає, коли розпочалась Велика Вітчизняна війна, якою ціною народові далася ця перемога. Нам, правнукам, розповіли про неї наші рідні. Ми знаємо, що найбільше потерпіли ті воїни, які служили на кордоні. Вони майже всі загинули. Цим загиблим та тим, та тим як зараз служать на кордоні, тобто їхнім правнукам цих загиблих присвячено наступні слова пісні

«Нам нужно дедам долг отдать» Сл. і музика Осипчук К.Я

Виконується пісня (можна прочитати вірш)


  1. Не надо, мама, не вздыхай,

Не прячь ты слезы под ресницы,

Поклон всем нашим передай,

Скажи: «Сын служит на границе »

Пишу тебе, ты должна знать,

В учении боевом - отличник,

Учусь врага я побеждать,

На то теперь я – пограничник.


  1. Весной, когда снега сойдут,

И птицы с юга к нам вернутся, -

Солдаты в отчий дом войдут,

Невесты ждут их, не дождутся.

Спокойно будут люди жить,

Кошмары в снах не будут сниться,

Когда везде будут служить,

Такие парни на границах.

Нам нужно дедам долг отдать,

Они должны спокойно спать.

Такая доля матерей:

Растить Отчизне сыновей.

Не надо, мама, не вздыхай,

Не прячь ты слезы под ресницы…

І ведуча говорить:

Наш народ красивий, інтелігентний, талановитий, співучий. В радісні годину, в хвилину скорботи та душевного волю пісня завжди допомагає. Без неї немає життя. Вона має чудодійну силу, допомагає знайти вірний шлях, вірне рішення. З піснею йшли до бою, на смерть.



Читає: «Пісне, ти неси свої вітання» Сл. і музика Осипчук К.Я

  1. Пісне, нам без тебе не прожити,

І за все так вдячні ми тобі,

Долею призначена служити

Людям ти і в радості, й журбі.


  1. Пісня – наша подруга одвічна,

А коли у нас душа болить, -

Сила в пісні криється магічна,

Біль знімає кожному у мить.


  1. Той, хто любить пісню, не байдужий

До любові і страждань людських,

За тобою, пісне, завжди тужу,

За теплом порад щирих твоїх.

Пісне, ти неси свої вітання,

Жодної оселі не минай,

В кого сльози – тим даруй кохання,

Відчай на надію заміняй.

ІІ ведуча:

Наша українська земля, тобто держава, всі радощі, біди переживає разом. Коли так зненацька звалилась на плечі людей Чорнобильська трагедія, з’явилось багато добровольців, патріотів, які любили Україну так, що свідомо кинулися в пекло земне, а життя ж – одне. Вони ціною свого життя ліквідували аварію, а самі, майже всі, повмирали від радіації.

Хоча пройшов не малий час, та й досі відчуваються відгуки Чорнобильських дзвонів.

Слова пісні – реквієму читає учениця.

«Чорнобильські дзвони» - пісня – реквієм. Сл. і музика Осипчук К.Я


  1. Не знали й не відали, як сталося лихо:

В твій дім, Україно, біда увійшла –

В квітневий день раптом підступно і тихо

В Чорнобилі – місті притулок знайшла.

Чорнобильські дзвони кордонів не мають,

Чорнобильську землю звели в небуття,

На цій землі більше пісень не співають,

В дітей і батьків ви забрали життя.

Чорнобильські дзвони,

Трагедії дзвони,

Здавалось, не буде тим дзвонам кінця,

Чорнобильські дзвони,

Трагедії дзвони,

Від них враз холонуть гарячі серця.


  1. Не маємо права про них забувати,

Свідомо хто кидався в пекло земне.

Хто людям старався життя врятувати,

Віддавши своє, а воно ж в нас – одне.

Минули роки, та луна ще доносить

Чорнобильські дзвони «дзелень - дзелень – дзень »,

« Щоб не повторився,- у Бога всі просять, -

Ніде і ніколи Чорнобильський день».

І ведуча до ІІ ведучої:

Знаєш, скоро пролетить час, ми закінчимо школу і будемо на випускному вечорі танцювати під музику пісні «Перший бал».

Випускний вечір – це І бал у житті кожного учня.

Послухаємо його слова і музику

«Перший бал» Сл. і музика Осипчук К.Я


  1. Звучить в останній раз

Шкільний прощальний вальс

В життя доросле він нас проводжає.

Блищить святковий зал, -

Наш перший в житті бал,

Раз тільки випускний в житті буває.


  1. Спасибі всім від нас,

Згадуєм школу, клас

І парти, де шпаргалки ми ховали.

Тут радість через край,

Життя, неначе рай,

Тут рідні стіни нам допомагали.


  1. Нехай роки минуть –

Ці спогади не вмруть,

Святкова ніч і дзвоник наш останній,

Про друзів дорогих, наставників своїх

І зустріч сонця з ними на світанні.



ІІ ведуча:

Не можна любити Україну, не знаючи її історичного минулого. Ми повинні відроджувати її історичну пам'ять. При проведенні заходів на цю тему ми згадали про наших українських Мадонн, які, навіть, впливали на хід світової історії. Приклад: наша Настя Лісовська, вона ж Роксолана.



Вірш - пісні читає учениця. «Українські Мадонни» Сл. і музика Осипчук К.Я

  1. Як символи материнства й чистоти

Сікстинськая Мадонна для нас стала.

Хоч скрізь століття їй прийшлось пройти, -

Краса картини й досі не зів’яла.

Небесная Мадонна! У житті

Багато хто із тебе приклад брав,

Одну з таких Мадонн у пам’яті

Мій мозок назавжди закарбував:

У вишиванці, з немовлям, в очах – волошок цвіт,-

Таких оспівують в піснях уже багато літ.

Українські Мадонни!

Ви давно всьому світу відомі:

Соломії, Марії… Хто про справжню волю не мріяв?

Роксолана – та ж Настя,

Все зробила для миру і щастя.

Наші сестри й мами,

Хто з земних ще Мадонн

Міг зрівнятися б з Вами?


  1. Мов Матір Божа з сином на руках,

Мадонни українські теж страждали,

Як Божий Син, й Ваші сини в боях

Життя заради інших віддавали.

З надією дивились, вже без сліз,

Та війни їх назад не повертали.

Не дочекатись, бо сини ті скрізь

З граніту обелісками ставали.

Все це – життя, а не легенда й сон,

так пам’ятаймо ж цих Земних Святих Мадонн!

І ведуча:

Наша Україна – найкраща, найдорожча для нашого народу країна. Всюди відчувається її сила, могутність. Вона – свята.

Крім державних символів є в нас і символи народні: рушник,вінок. Рушник - національний символ любові, незрадливості. Кожна людина при одруженні стає на рушничок щастя.

От і ми з тобою, закінчимо школу, підемо здобувати професію. Здобувши подумаємо про сім'ю. Зустрінемо свою половинку і також станемо на рушничок щастя.

Послухаємо пісню «Щастя рушничок» Сл. і музика Осипчук К.Я


  1. Приходить час на щастя рушничок ставати,

Той день чекає кожного із нас.

Благослови цю мить нам, Божа Мати,

Лунай урочистіше Мендельсона вальс.

Благослови цю мить,

Благослови цю мить

Нам, Божа Мати, цю мить нам благослови.

Приспів: Рушничок весільний – оберіг кохання,

Подарунок долі і зірок.

Батьків, вірних друзів щирі побажання,

Рушничок весільний - щастя рушничок.



  1. Роки ідуть, нікому їх не зупинити,

Весілля день згадаємо не раз.

І хоч на шлюбнім рушничку вже ніші діти,

Та не зістарівся ще Мендельсона вальс.

На шлюбнім рушничку,

На шлюбнім рушничку,

Вже ніші діти на шлюбнім рушничку.



  1. Традиція століть – весільний рушничок стелити,

Щоб кожен щастя мав й душею не старів,

В любові й злагоді своє життя прожити,

Завжди удвох, як пара вірних лебедів.

В любові й злагоді,

В любові й злагоді,

Життя прожити всім в любові й злагоді.

Приспів: Рушничок весільний…

ІІ ведуча звертається до І ведучої:

Ми в цій пісні почули слова «щастя рушничок», «щастя». А що таке означає це слово? Я знаю, що кожен по – своєму його розуміє, по – своєму трактує це слово. А в декого поняття «щастя» вкладає в це слово вже дуже багато претензій і вимог. А насправді для щастя вже не так багато й треба. Слово «щастя» має в своєму корені морфему «час». У франц. мові слово «bounheur» - приховує в собі « heur» - «година», в купи означаючи «хороша година». «Щастя» не є константою, це ефемерний, тимчасовий стан (на якийсь період). А Сковорода сказав: «Щастя людини – у здоровій душі».

Для того, щоб ти переконалась в тому, що для щастя не так вже багато треба, - послухаємо слова пісні «Що для щастя людям треба». Читає (називає ім’я того, хто прочитає його).

Сл. і музика Осипчук К.Я



  1. Ні! Небезтурботна, ні, я не байдужа,

Бо, як всі, я плачу і, як всі, я тужу.

На долю не нарікаю, я – невибаглива

І не прошу в долі щастя, бо я вже щаслива.

Що для щастя людям треба?

Гарний настрій, мирне небо,

Щоб світило сонечко

В кожне віконечко.

Діти всі, здорові, ситі,

Найдорожчі ж вони в світі!

Поруч – мати й добрі люди,

Інше – з часом буде.


  1. Коли не таланить – теж в душі сумую,

Та ніхто не бачить, на людях жартую.

Не втрачаймо ж віри, не спішім здаватись.

Кожен з нас вже є щасливим, якщо розібратись.

І ведуча:

Знаєш, а дійсно правильно і точно підмітила Клавдія Яківна в цій пісні: «Кожен з нас вже є щасливим, якщо розібратись».



ІІ ведуча І ведучій каже:

Не тільки в цій пісні так тонко сказано. У всіх її віршах, піснях кожне слово неначе пройшло через душу і серце. Давай послухаємо слідуючі слова, присвячені 24 рокам Незалежності України.



Вірш читає учень

Вітають тебе вже 24 роки,

Доросла ти стала, розумна і сильна.

Ти робиш стратегічні кроки,

Бо духом – рішуча і вільна.

Пройшли роки – і ти вже в повнолітті,

Всі сусіди тебе величають,

Ти стоїш, немов та скеля, в граніті,

І у світі про тебе всі знають.

І ведуча:

Для виступу запрошується Клавдія Яківна.

Шановні діти! Я дійсно у своїх піснях, віршах намагаюсь передати нашу любов, повагу до Вітчизни, України.

Україна відома у світі з давніх-давен своєю історичною культурою, традиціями. Щоб все задумане здійснилося, Ви маєте бути справжніми громадянами, патріотами своєї держави. Ми, педагоги, повинні виховувати в учнях особистість, формувати цінне ставлення цієї особистості до суспільства і держави. Давайте разом заспіваємо пісню «Моя Берегиня». Україна – вона ж наша Берегиня.



Разом співають пісню «Моя Берегиня» (уривок) Сл. і музика Осипчук К.Я

Твій шлях, Україно, - тернистий

До волі уперто ти йшла.

Така незалежна і горда з дитинства

Ти шану собі зберегла.

Бувало, що сили тебе залишали, -

Вставала і знов – до мети!

Джерела водою тебе оживляли.

Моя Берегиня – це ти!

Свята земля, моя ти Україно,

Як рідну матір, ніжно так люблю,

Тебе не зраджу я в лиху годину,



Завжди за тебе Бога я молю.

Свята Земля!


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка