Яковець Раїса Михайлівна



Сторінка1/4
Дата конвертації08.03.2016
Розмір0.61 Mb.
  1   2   3   4


Яковець Раїса Михайлівна, вчитель математики

Млинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1

Млинівської районної ради Рівненської області,

освіта вища, спеціаліст вищої категорії, старший

учитель, стаж роботи 21 рік.


Розвиток творчих здібностей школярів на уроках математики шляхом використання елементів інтерактивних форм і методів навчання

Світ, у якому житимуть наші діти,

зміниться у чотири рази швидше,

а ніж наші школи.

Віллард Дагетт


Кожна доба розвитку суспільства потребує особливих напрямків, пріоритетів. Прямо пропорційно зі змінами життя суспільства міняються підходи до різних галузей, особливо освіти, науки, - педагогіки. Початок третього тисячоліття позначений новими життєвими стратегіями: компетентністю, конкурентноспроможністю, гнучкістю, мобільністю. Формується нова людина, яка прагне розвивати життєвий потенціал, компетентність! Саме компетентнісний підхід здатний органічно поєднати освітні технології з потребами життя.

Нове суспільство висуває нові вимоги перед освітою. Однією із цих вимог є підготовка таких людей, які можуть приймати критичні рішення, знаходити свій шлях у новому оточенні, які достатньо швидко встановлюють нові стосунки в реальності, що швидко змінюється.

Активність, самостійність, творчість, здатність адаптуватися до стрімких змін у світі — ці риси особистості стають найважли­вішими на сучасному етапі історичного розвитку, їх формування вимагає нових підходів до процесу навчання. Як підкреслено у Концепції розвитку загальної середньої освіти, переосмислю­ється самоцінність знань, зростає роль уміння здобувати, пере­робляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку та самовдосконалення людини.

Сучасні вимоги освітніх стандартів змушують учителів не тільки надавати учням інформацію, а й шукати шляхи практичного застосування її у повсякденному житті. Знання не заради знань, а знання – для збагачення життєвого досвіду.

Реалізувати таке завдання покликана інтерактивна модель навчання. Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської від слова «interact», де inter – це взаємний і act – діяти, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу. Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель являються рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дозволяє педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Актуальність даної теми зумовлена вимогами сьогодення і полягає в тому, щоб через упровадження нестандартних форм навчання виховувати в учнів пізнавальний інтерес до вивчення математики дослідити особливості розвитку творчих здібностей школярів на уроках математики з використанням інтерактивних технологій навчання, впровадження яких сприяло б активізації їх творчого потенціалу та підвищення якості засвоєння загальноосвітніх знань, практичної та творчої підготовки випускників шкіл.

Незважаючи на те, що проблема розвитку творчого начала в учнів досліджується давно, багато питань залишаються невирішеними. Які раніше, більшість навчального часу відводиться репродуктивній, нетворчій діяльності, значна частина завдань у підручниках має відтворювальний характер. Ось чому робота над даною проблемною темою є не тільки актуальною, але й відкриває необмежений простір для творчих пошуків оптимальних форм і методів навчання з метою формування творчої, високоосвіченої та соціально адаптованої особистості.



Мета:

  • визначення шляхів розвитку творчих здібностей учнів засобами інтерактивних технологій та їх раціонального використання в процесі вивчення математики;

  • розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі розвиток творчого мислення учнів;

  • розкриття соціальної значущості проектів творчих робіт учнів;

  • вдосконалення навчально-виховного процесу через впровадження творчого підходу до вивчення математики;

  • узагальнення досвіду роботи з даного питання.

Авторський характер досвіду полягає в інтеграції технологій між собою, поєднанні різноманітних форм та методів роботи для досягнення оптимальних результатів у формуванні творчих здібностей школярів на уроках математики.

Практичне значення полягає в тому, що в результаті раціонального використання різних інтерактивних форм і методів навчання змінюються позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Водночас створюється модель творчої особистості, яка не лише володіє навиками спілкування та розуміння математичного процесу, а й вміє самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного і морального рівнів та реалізувати свій творчий потенціал, що є запорукою успіху у подальшому професійному становленні.

Науковою основою мого досвіду є погляди щодо самої концепції «творчість» таких науковців і педагогів як: Л.М. Коган, Л.С. Вигодський, Н.А. Бердяєв, Д.С. Лихачов, А.С. Каргін, В.А. Розумний, О.І. Мотков. Проблема розвитку пізнавальних інтересів цікавила вітчизняних педагогів, таких, як А.Алексюк, О.Біляєва, Е.Холанд, Л.Гордон, О.Синиця, В.Сухомлинський, В.Онищук, О.Савченко та інші. Однак через багатоплановість ця проблема не підпадає під однозначне вирішення.

Формування стійких і глибоких інтересів у школярів, є завданням першорядної важливості. Проблемою нестандартних форм навчання займались А.Бородай, Ю.Мальований, О.Дорошенко, С.Ніколаєва, О.Тернопольський, І.Підласий та інші. Але аналіз наявної літератури показав, що не всі аспекти варіативності уроку вивчені.

Творча особистість – це значною мірою результат навчально-виховного процесу. Ми маємо справу з людиною, обдарованою інтелектуальними, морально-вольовими та фізичними здібностями. Тому завдання вчителя – спонукати учнів до розвитку їх творчого потенціалу, забезпечити необхідні умови для того, щоб кожен школяр міг реалізувати себе, свої індивідуальні здібності, свої схильності та інтереси.

Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. В ході інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Такі підходи до навчання не є повністю новими для української школи, наприклад вони використовувалися і були поширені в дидактиці української школи у 20-ті роки минулого століття, а також розробку елементів інтерактивного навчання ми можемо знайти в працях В. Сухомлинського творчості вчителів-новаторів 70-80-х рр. (Ш. Амонашвілі, В. Шаталова, Є. Ільїна, С. Лисенкової та ін.), теорії розвивального навчання.

У Західній Європі та США групові форми навчальної діяльності учнів активно розвивались та вдосконалювались. У кінці XXст. інтерактивні технології набули поширення в теорії та практиці американської школи, де їх використовують при викладанні різноманітних предметів.

Практична реалізація досвіду засвідчила, що розвиваючи творчі здібності учнів на уроках математики, потрібно дотримуватися певних принципів в організації навчання:

■ принцип зв'язку з практикою життя;

■ принцип саморозвитку;

■ принцип оптимального поєднання індивідуальної та колективної форм навчально-творчої діяльності;

■ принцип інформативності;

■ принцип віри в сили і можливості дитини.



Провідною ідеєю є самовдосконалення, самореалізація творчої особистості. Тобто:

  • створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність, формує інтелектуальний потенціал;

  • сприяння розвитку природних задатків учнів, їх моральних якостей;

  • налаштовування учнів на подальшу, активну творчо-усвідомлену самодіяльність, що відповідає їхнім духовним потребам, задовольняє їх прагнення до самореалізації, і прояву особистісних якостей.

Все це є ефективним засобом комплексного розвитку особистості, виявлення формування її творчого потенціалу.

Багаторічний досвід викладання математики засвідчує, що найголовніше завдання вчителя в будь-якій ситуації – створити в класі творчу атмосферу, більше того, педагог повинен розуміти психологічну сутність цього процесу. Це насамперед не насильницьке навчання, а заохочення до пізнання, повага інтелектуальної сили дитини.

Власні пошуки дали змогу визначити головне завдання моєї педагогічної діяльності: вироблення стратегій і тактики дій, спрямованих на сприяння всебічного розвитку творчих здібностей школярів на уроках математики шляхом раціонального використання інтерактивних форм і методів навчання та формування особистості, яка володітиме навиками критичного мислення та можливостями давати оцінку реальним життєвим ситуаціям, вмітиме самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного і морального рівнів та реалізувати свій творчий потенціал.

Певною мірою творчість властива всім людям, тому намагаюсь створити для кожного оптимальні умови навчання, формувати потребу вчитися, вміння раціонально працювати, розвивати мислення учнів, проявити творчість і самостійність у виконанні поставлених завдань.

Засоби розвитку творчих здібностей учнів:

• діалог "учитель-учень"

• діалог "учень-учень"

• діалог "учень-учитель".

Практична реалізація досвіду засвідчила, що розвиваючи творчі здібності учнів на уроках математики, потрібно дотримуватися певних принципів в організації навчання:


У психолого-педагогічній літературі творча особистість розглядається як індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Для творчої особистості творча діяльність є життєвою потребою, а творчий стиль поведінки – найбільш характерний. Головним показником творчої особистості, її найголовнішою ознакою, вважають наявність творчих здібностей, які розглядаються як індивідуально-психологічні здібності людини, що відповідають вимогам творчої діяльності та є умовою її успішного виконання.

Дослідження, проведені Національним тренінговим центром (США, штат Меріленд) у 1980-х роках, засвідчують, що інтерактивне навчання вможливлює різке збільшення відсотка засвоєння матеріалу, бо впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). Результати цих досліджень відображено у схемі, яка дістала назву «Піраміда навчання».


З піраміди видно, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція – 5%, читання – 10%), а найбільших – інтерактивного навчання (дискусійні групи – 50%, практика через дію – 75%, навчання інших чи негайне застосування – 90%). Це, звичайно, середньостатистичні дані, і в конкретних випадках результати можуть бути дещо іншими, але в середньому таку закономірність може простежити кожен педагог.

Використання наочності під час лекції збільшує запам’ятовування матеріалу від 14 до 38%. Експеримент, проведений американськими дослідниками, показав, що використання візуальних засобів під час вивчення слів на 200% поліпшує результати. Крім того, така презентація матеріалу забирає на 40% менше часу, вона посилює усну подачу матеріалу. Наочність варта не тільки сотень слів, вона утричі ефективніша за одні лише слова.

Однак використання лише зорової та слухової пам’яті недостатнє.

Понад 2400 років тому Конфуцій сказав:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам’ятаю.

Те, що я роблю, я розумію.

Ці три прості твердження обґрунтовують необхідність використання активних методів навчання. Дещо змінивши слова великого китайського філософа, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання:



Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Оволодіння знаннями з математики проходить ефективніше у рівноправній співпраці, вирішенні проблемно-пошукових завдань і досягненні цілей через подолання перешкод. Саме такий підхід до викладання математики лежить в основі інноваційних технологій, на застосування яких я звертаю особливу увагу при проведенні уроків. Інтерактивні технології виховують одну із найцінніших якостей – стійкість у боротьбі з труднощами. Дана технологія дозволяє зробити навчання доступним, цікавим, успішним.

У своїй педагогічній діяльності я опираюся на наукові та практичні дослідження О.Пометун, яка розробила класифікацію інтерактивних технологій навчання за формами навчання залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів.

Інтерактивні технології

Робота в парах

Акваріум
пряма сполучна лінія 55 пряма сполучна лінія 54

Кооперативного навчання

Робота в групах
пряма сполучна лінія 51 пряма сполучна лінія 53
Два – чотири – всі разом

пряма сполучна лінія 45пряма сполучна лінія 46пряма сполучна лінія 48пряма сполучна лінія 47

Коло ідей


пряма сполучна лінія 43
Ротаційні зміни

Колективно-групового навчання



Мікрофон

Навчаючи – учусь
пряма сполучна лінія 39

Мозковий штурм



Незакінчені речення
пряма сполучна лінія 36 пряма сполучна лінія 33 пряма сполучна лінія 37 пряма сполучна лінія 34

Ажурна пилка



Дерево рішень
пряма сполучна лінія 30 пряма сполучна лінія 29

Технології ситуативного моделювання



Імітаційні ігри

Реклама

пряма сполучна лінія 22пряма сполучна лінія 23пряма сполучна лінія 21пряма сполучна лінія 24

Рольова гра



Презентація
пряма сполучна лінія 18

Технології опрацювання дискусійних питань


пряма сполучна лінія 15
Займи позицію

Оцінювальна дискусія
пряма сполучна лінія 14

Зміни позицію



Шкала думок
пряма сполучна лінія 7 пряма сполучна лінія 9 пряма сполучна лінія 8 пряма сполучна лінія 10


пряма сполучна лінія 6
Дискусія

Дебати

Я вважаю, що завдання вчителя полягає не в передачі знань, а у формуванні навичок здобувати їх. Застосовуючи елементи інтерактивних форм і методів навчання, я моделюю реальні життєві ситуації, пропоную розв’язування математичних задач у парах, великих та малих групах, використовую рольові ігри, дискусії. Вони найбільше сприяють формуванню в учнів умінь і навичок, виробленню в них власних цінностей, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії в навчанні. Для кращого сприйняття та засвоєння матеріалу створюю у класі мікроклімат, який стимулює учня до вільного висловлювання своїх думок та вражень.

Процес навчання на уроках математики - це не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини, її власної активності участі в цьому процесі. Пояснення й демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного та інтерактивного навчання на уроках математики. Для того, щоб учень добре навчався, він має бути постійно включений у процес учіння, він має говорити на уроці не один і не два рази, а постійно спілкуватися.

Уроки математики, організовані за інтерактивними технологіями, сприяють розвитку мислення учнів, уміння вислухати товариша і зробити свої висновки, вчитися поважати думку іншого і вміти аргументувати думку свою. Тому, нас своїх уроках математики активно застосовую групову навчальну діяльність - модель організації навчання в малих групах, об'єднаних спільною навчальною метою. Найчастіше парну і групову роботу я проводжу на етапі застосування набутих знань. Тому, клас поділяю на групи з різними навчальними можливостями, і кожна з цих груп потребує особливого, індивідуального підходу. Найважче працювати зі слабкими учнями, вони потребують дуже багато уваги на уроці, і ось постає питання, як організувати роботу з цими учнями. Щоб не залишати поза увагою інші групи дітей.

Малі групи використовую тільки в тих випадах, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи.

Особливість виконання вправ за інтерактивними технологіями полягає в тому, що будь-яка вправа або завдання складається з трьох елементів:



  • інструкція;

  • дія;

  • рефлексія (осмислення), тобто спочатку йде пояснення, як роботи, далі учні виконують завдання, а в процесі рефлексії пояснюють, чому саме такий варіант або спосіб, дію обрали.

В кожній групі розподілені ролі, які вони повинні виконувати під час групової роботи.

Спікер, головуючий (керівник групи):



  • зачитує завдання групі;

  • організує порядок виконання;

  • пропонує учасникам групи висловитися по черзі;

  • заохочує групу до роботи;

  • визначає доповідача.

Секретар:

  • веде записи результатів роботи групи;

  • записи веде коротко й розбірливо;

  • як член групи, повинен бути готовий висловити думки групи при підбитті підсумків чи допомогти доповідачу.

Посередник:

  • стежить за часом;

  • заохочує групу до роботи.

Доповідач:

  • чітко висловлює думку групи;

  • доповідає про результати роботи групи.

Важливим моментом групової роботи є опрацювання змісту і подання групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи групи.

Метод «Акваріум»

Алгебра, 8 клас

Тема. Додавання і віднімання раціональних дробів

Мета застосування інтерактивного методу: вдосконалення навичок та вміння учнів знаходити суму й різницю дробів; проведення рівневої диференціації; розвиток навичок спілкування в малих групах, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати власну думку

Учні об'єднуються у 6 груп, вибирають спікера, секретаря і доповідача.

Правила проведення:

1. Діюча група після одержання завдання займає місце біля дошки, вголос читає завдання, протягом 3—4 хвилин обговорює можливі варіанти розв'язання вправи і його запису на дошці.

2. Учні, які знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись в обговорення.

3. По закінченню відведеного часу група повертається на свої місця, а клас повинен відповісти на запитання: Чи погоджуєтеся ви з розв'язанням? Чи було воно аргументованим?

4. Після обговорення до дошки запрошується інша група і т. д.

5. В «акваріумі» повинні побувати всі учні.

6. Наприкінці необхідно підбити підсумки уроку, прокоментувати ступінь оволодіння практичними навичками додавання і віднімання раціональних дробів.

Завдання:

Група 1 (середній рівень)

Доведіть тотожність :




Група 2 (середній рівень)

Доведіть тотожність:




Група 3 (достатній рівень)

Подайте у вигляді дробу вираз:



Група 4 (достатній рівень)

Подайте у вигляді дробу вираз :

Група 5 (високий рівень)

Подайте у вигляді дробу вираз:


Група 6 (високий рівень)

Подайте у вигляді дробу вираз :



Результати:

Кожна група побувала в «акваріумі» (біля дошки). Учні вчилися додавати і віднімати раціональні дроби за схемою «Від простого — до складного», аргументувати власну думку, працювати в парі, коментувати роботу своїх однокласників.

Метод «Два — чотири — всі разом»

Алгебра, 8 клас

Тема. Скорочення дробів

Мета застосування інтерактивного методу: формування в учнів умінь скорочувати раціональні дроби; розвиток навичок спілкування в групі, умінь переконувати та обговорювати власні ідеї.

Завдання:

1. Допишіть член дробу так, щоб рівність стала тотожністю:

a) ; б) ; c) .

2. Відновіть загублені записи:

Результати:

1. За визначений час пари дійшли згоди щодо розв'язання.

2. Об'єднані в четвірки пари обговорили попередньо здобуті розв'язання і зробили висновки.

3. У результаті колективного обговорення вправи розв'язані правильно.

Розвитку пошукової спрямованості мислення, прагненню до знаходження кращих варіантів розв'язку завдань дуже доцільно використовувати інтерактивний метод колективного обговорення «Мозковий штурм». Цей метод спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

Метод «Мозковий штурм»

Алгебра, 10 клас

Тема. Тригонометричні рівняння

Мета застосування інтерактивного методу: формування навичок розв'язувати рівняння, зібравши за обмежений час якомога більше ідей.

Завдання:

Розв'яжіть рівняння:

sin2005x-cos 2005x = l.

Результати:

Під час колективного обговорення, пошуку розв'язання учні виявили творчість, вільно висловлювали думки, ідеї, які фіксувалися на дошці.

Правила проведення:

1. Висловлюйте все, що спадає на думку.

2. Не обговорюйте й не критикуйте висловлювання інших.

3. Можете повторювати ідеї, запропоновані кимось іншим.

4. Спробуйте розширити запропоновану ідею.

Метод «Незакінчені речення»

Геометрія, 8 клас. Тема. Квадрат

Мета застосування інтерактивного методу: засвоєння учнями означення квадрата; формування умінь висловлювати власні ідеї, говорити коротко, але по суті й переконливо.

Цей метод можна поєднати з методом «Мікрофон», що дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими.

Завдання:

(На магнітній дошці прикріплені різні квадрати.)

1. Дайте різні назви цій фігурі. (Ця фігура — чотирикутник. Це паралелограм. Дана фігура є прямокутником. А також ромбом або квадратом).

2. Закінчіть речення:

а) Квадрат — це прямокутник, у якого...

б) Квадрат — це ромб, у якого...

в) Квадрат — це паралелограм, у якого...

3. Знайдіть за підручником, яке з цих речень є означенням квадрата.

Результати:

Учні засвоїли означення квадрата, відпрацювали вміння коротко й переконливо висловлювати власні думки.

Метод «Мікрофон» дає можливість кожному учневі швидко і лаконічно, імітуючи «говоріння в мікрофон», висловлювати власну думку чи позицію. Наприклад, вивчаючи тему «Теорема Піфагора» у 8 класі, на етапі узагальнення знань учнів про теорему Піфагора та її автора,учні згадують матеріал і роблять повідомлення у «мікрофон». На уроці алгебри у 9 класі вивчаючи тему «Властивості квадратичної функції» на етапі узагальнення вивченого матеріалу даю учням завдання описати і обговорити властивості квадратичної функції. Нерідко використовую метод «Мікрофон» на етапі рефлексії, пропонуючи учням дати відповідь на питання «Що я встиг зробити на уроці? Чого досяг? Що залишилося для мене невирішеним.

В старших класах на уроках математики використовую метод «Ажурна пилка» для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ця технологія ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися навчаючи.

Метод «Ажурна пилка»

Алгебра, 11 клас

Тема. Теореми про похідну суми, добутку й частки функцій

Мета застосування інтерактивного методу: засвоєння учнями формулювань і доведень теореми про похідну суми, добутку й частки функцій за короткий проміжок часу; розвиток уміння учнів працювати з підручником; виховання в них прагнення допомагати один одному вчитися навчаючи.

Правила проведення:

На попередньому уроці учні класу об'єдналися в «домашні» групи й одержали завдання вивчити теореми: групи 1 і 2 — про похідну суми функцій; групи 3 і 4 — похідну добутку функцій; групи 5 і 6 — похідну частки функцій.

Після повідомлення теми й мети уроку учні збираються в «домашні» групи та озвучують вивчений удома матеріал. У цей час учитель слідкує за ходом обговорення і роздає кожному учню картку з номером 1, 2, 3, 4, 5, причому всі учасники кожної «домашньої» групи мають картки з різними цифрами.

Через фіксований час учитель пропонує об'єднатися в «експертні» групи, тобто за номерами, де учні стають експертами зі своєї частини інформації.

У кожній «експертній» групі вислуховуються всі представники «домашніх» груп, аналізується матеріал у цілому, визначається алгоритм доведення всіх трьох теорем.

Після завершення роботи учні повертаються в «домашні» групи, і обмінюються інформацією, одержаною в експертній групі. За час, визначений учителем, у «домашніх» групах відбуваються остаточні узагальнення та корекція всієї інформації.



Результати:

Після завершення «Ажурної пилки» учні розв'язують вправи,на знаходження похідної функції з використанням теорем про похідну суми, добутку й частки.

Метод «Навчаючи — вчусь»

Геометрія, 11 клас

Тема. Многогранник та його елементи. Призма

Мета застосування інтерактивного методу: засвоєння учнями поняття про многогранник; формування знань про елементи многогранника та призму як одного із видів многогранника; залучення учнів до участі в передачі своїх знань однокласникам, підвищення інтересу школярів до навчання.

Правила проведення :

Після повідомлення теми та мети уроку кожен учень одержує картку зі своїм завданням. Протягом кількох хвилин учні шукають відповідь у підручнику. У разі необхідності вони звертаються по допомогу до вчителя. За пропозицією вчителя учні починають ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників. Діалог може відбуватися тільки в парі: кожен ділиться фактом і сам отримує інформацію від іншого учня. Вчитель керує процесом. Через визначений час кілька учнів (по можливості якомога більше) відтворюють здобуту інформацію. У ході відповідей на дошці і в зошитах роблять записи.

Зміст карток:

Середній рівень

1. Скласти усну розповідь про многогранники та їх елементи.

2. Охарактеризувати призму, як многогранник.

Достатній рівень

3. Навести приклади многогранників у побуті, довести необхідність знань про многогранники для різних професій.

4. Чому дорівнює площа прямої призми, якщо її бічне ребро дорівнює h і основа — правильний трикутник зі стороною а?

5. Скільки граней, ребер і вершин має n-кутна призма? Чи може мати призма 101 граней? 101 ребро? 101 вершину?

Високий рівень

6. Три грані призми — квадрат зі стороною 2 см, а дві інші — трикутники. Накреслити цю призму та її розгортку.

7. Побудувати трикутну призму, одна із вершин верхньої основи якої проектується в центр кола, вписаного в нижню основу призми.

Результати:

На уроці розглянуто й вивчено об'ємний блок інформації. Учні працювали самостійно з підручником, передавали свої знання однокласникам, виступаючи в ролі вчителя. Одержали загальну картину понять і фактів, що стосуються теми уроку.



Технологія опрацювання дискусійних питань

Метод«ПРЕС»

Геометрія, 8 клас

Тема. Теорема Піфагора

Мета застосування інтерактивного методу: закріплення знань учнів про теорему Піфагора; вироблення у школярів уміння формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.

Завдання. АВ = 13. Чи можливо це? (Див. рис.)



Правила проведення:

1. Позиція: я вважаю, що...

2. Обґрунтування: ...тому, що...

3. Приклад: ...наприклад...

4. Висновки: отже, я вважаю...

Результати:

Трикутника з такими параметрами не існує.



Технологія опрацювання дискусійних питань

Метод «Зміни позицію»

Геометрія, 11 клас

Тема. Піраміда

Мета застосування інтерактивного методу: закріплення в учнів понять, пов'язаних із пірамідою; розвиток навичок аргументації, активного слухання.

Завдання:

Серед наведених нижче тверджень укажіть правильні (твердження читає вчитель і сам оцінює роботу учнів):

а) існує піраміда, яка має 125 ребер;

б) існує піраміда, яка має 125 граней;

в) якщо бічні ребра піраміди, утворюють з висотою рівні кути, то її вершина проектується в центр кола, вписаного в основу;

г) якщо бічні ребра піраміди рівні і в основі лежить тупокутний трикутник, то основа висоти лежить поза основою;

д) якщо бічні ребра піраміди рівні і в основі лежить прямокутний трикутник, то основа піраміди лежить всередині основи;

є) піраміда може мати дві бічні грані, які перпендикулярні до основи;

ж) піраміда може мати три бічні грані, які перпендикулярні до основи;

з) якщо одна з бічних граней піраміди перпендикулярна до основи, то висота піраміди збігається з висотою однієї грані;

и) піраміда може мати два бічні ребра, перпендикулярні до основи;

к) сума всіх плоских кутів n -кутної піраміди дорівнює 360° (n -1);

л) існує піраміда, яка має 18 плоских кутів.

Відповідь. а) Ні; б) так; в) ні; г) так; д) ні; є) так; ж) ні; з) так; и) ні; к) так; л) ні.

Результати:

Учні засвоїли означення піраміди та її елементів, вчилися висловлювати й аргументувати думку, формували навички сприймання інформації на слух.

На мою думку, найбільше спонукають учнів до творчості технології

ситуативного моделювання. У сучасному суспільному житті ми спостерігаємо дебати партій, політиків, ток-шоу з відомими діячами, презентації фірм, дискусії перед мікрофоном, різні реклами. Елементи таких заходів уплітаються в сучасний урок. На своїх уроках я застосовую такі технології ситуативного моделювання: метод реклами, метод презентації, метод проектів, рольову гру.

Метод реклами зацікавлює учнів своєю новизною, сучасністю. Адже вони

бачать, яке велике значення в житті має реклама. Користуючись цим прийомом, я часто даю учням завдання підготувати рекламу про якесь математичне поняття, застосування якоїсь теми тощо. А на уроці «йде трансляція» реклами.



Метод презентації можна використати на уроці будь-якого типу. Я часто

його застосовую під час повторення вивченого матеріалу. Учні вже багато

знають про питання, що розглядається, тому можуть цілісно, зв’язно і цікаво

розповісти про нього.

Одним із успішних методів впровадження інтерактивних технологій є метод проектів. Основний акцент при його використанні я ставлю на творчий розвиток особистості. Учень не лише засвоює необхідні знання, а й вчиться шукати та знаходити об’єкти їх застосування. Метод проектів зорієнтований на творчу самореалізацію особистості, яка розвивається в процесі навчання.

Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними,

спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані

рішення. Використання інтерактивних технологій дає мені можливість для

фахового росту, для зміни себе, для навчання разом з учнями. Після кількох

старанно підготовлених уроків відчуваю, як змінилось ставлення учнів до мене, а також сама атмосфера в класі – і це служить додатковим стимулом до роботи.

Використання інтерактивних технологій для мене – не самоціль. Це лише

спосіб створення атмосфери в класі, яка сприяє співпраці, порозумінню і

доброзичливості.

Методи навчання математики органічно переплітаються з методами інтерактивних технологій, бо за допомогою них учні можуть: мотивувати свою діяльність; опрацьовувати математичну інформацію; вчитися виділяти головне, суттєве; вчитися бачити та формулювати проблему, пропонувати різні способи діяльності та вибирати оптимальні; спиратися на свій життєвий досвід та поповнювати його. Сприяє цьому і позакласна робота. Учні безпосередньо включаються в процес вибору форми, підготовки, проведення позакласного заходу, визначають обов’язки, залучаються до виготовлення математичних макетів та моделей, до роботи консультантами, інструкторами, що підтримує їх освітній тонус.

Робота з обдарованими дітьми здійснюється системно та послідовно шляхом добору індивідуальних завдань, застосування тестових технологій. Учні є постійними учасниками конкурсу «Кенгуру», переможцями районних і обласних олімпіад.

Збільшився інтерес учнів до математики. Із застосуванням елементів інтерактивних форм і методів навчання учні стали більше цікавитися предметом, стали активнішими на уроках.

Результатом застосування на уроках елементів інтерактивних технологій є досягнення призових місць на районних та обласних математичних олімпіадах.

Результативність роботи з обдарованими та здібними учнями

за період з 2010 по 2014 роки


пряма сполучна лінія 2 Рік

Конкурси


2010

2011

2012

2013

2014

І

ІІ

ІІІ

І

ІІ

ІІІ

І

ІІ

ІІІ

І

ІІ

ІІІ

І

ІІ

ІІІ

Олімпіада з математики



ІІ етап







2




1

1

2




1

1

1




3







ІІІ етап

























1
















1

Результатом є практичне застосування набутих знань щодо адаптації особистості в реаліях сучасного світу.

Методи інтерактивної технології мені як вчителю допомогли зрости фахово і методично.

Робота з питання «Розвиток творчих здібностей школярів на уроках математики використання елементів інтерактивних форм і методів навчання» є результативною. Вона дозволяє організувати навчання таким чином, щоб учень – майбутній випускник школи – навчився застосовувати набуті знання і вміння у житті, зрозумів, що вони можуть стати у нагоді в будь-якій життєвій ситуації, як на професійному, так і на соціально-побутовому рівні, зрозумів, що будь-яка з наук не існує сама по собі, а тісно пов’язана з життям.



Урок алгебри 11 клас (профільний рівень)

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка