Євген Маланюк



Скачати 136.07 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір136.07 Kb.
Тема уроку : Євген Маланюк . Основні етапи творчості поета.

Художнє осмислення трагічної історії України, ностальгічні мотиви, філософічність поезій. Вірші про призначення поета і поезії. Символічні образи в творчості.


Мета уроку: Розкрити основні етапи життя і творчості Є.Маланюка як одного з «пражан». На прикладі поезій навчити учнів розуміти і аналізувати його поезію, визначати її основні ідеї, мотиви, вміти характеризувати образ України, пояснювати зміст образів-символів.

Розвивати в учнів вміння висловлювати думки, критично ставитися до прочитаного та прослуханого; виховувати зацікавленість історією рідного народу, його творчістю.



Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи прийому, навчання: розповідь, заповнення таблиці,складання опорного конспекту, музичний супровід, елементи рольової гри, проблемні питання.

Основні терміни і поняття: поняття національного і вселюдського, волюнтаризм, символізм.

Міжпредметні зв’язки: українська мова, історія України,зарубіжна література.

Наочність: підручники, портрет поета, збірки поезій Є.Маланюка, портрети українських літературних діячів, таблиця творчості Є.Маланюка.

Технічні засоби навчання: комп’ютер.

ХІД УРОКУ

І. Огрганізаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

З жодною літературою світу ХХ століття не поводилося та лукаво, як з українською. Воно народжувало великих творці, давало їм крила для високого лету і їх же, ці крила, стинало, а самих творців розпинало на хрестах мук, і потім десятиліттями паплюжило їхню працю.

Євгенові Маланюку довелося стерпіти 48 еміграційних літ, проте йому судилася не найважча доля. Він усе ж обминає Соловки чи Колиму, не був переслідуваний творчими кон’єктурами. Він прожив поза Україною, але з Україною в серці.

(Звучить музика «Україна»)

Поезія Є.Маланюка «Кожен день»

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Вчитель. Справжній поет починається з першого рядка. Адже і він, як і кожен уславлений віршотворець, має дату народження, години учнівства, час становлення й довершеності. Євген Маланюк тут не виняток. Тому сьогодні на уроці, тема якого «Євген Маланюк . Основні етапи творчості поета. Художнє осмислення трагічної історії України, ностальгічні мотиви, філософічність поезій «Під чужим небом», «Стилет чи стилос?..» ми з’ясуємо з Вами значення творчості цього поета, визначимо основні ознаки творчості, його місце в українській літературі.

(Учні записують тему)

Сьогоднішній урок незвичайний. На ньому присутні історик, біограф, літературознавець, літературний критик.

Вони допоможуть нам з’ясувати історичні умови, в яких розвивався поетичний талант Євгена Маланюка, що і хто впливав на розвиток його таланту й свідомості.

Його родовід заякорився на березі Синюхи, що розмежовувала Київську Русь і Дике Поле. Запорізький прапрадід Євгена прийшов сюди, на зимівник, із Козацької Січі. Поет згадував лише свого діда Василя – козарлюгу непокору – з притаманними йому поглядами й звичаями, обрядами й піснями. Саме від нього Євген запозичив поетичне світобачення людини з народу, символ сонця й вічності – коло, яке було присутнє у формах печива й пісень на Коляду. Своєму батькові, громадянському кореспондентові кількох періодичних видань, зокрема газети «Голос Юга» та часопису «Зоря», завдячував Євген Маланюк «Основами свого інтелектуального й світоглядного розвитку», бо вперше дитяча рука потяглася не до коси чи сокири, а до стелажа з книжками, що заповнювали не лише дідівську хату, а й життя родини. Непогане літературне товариство зібралося під стріхою над синюхою. Та все ж Шевченко перебував на видноті. За рядками поетичного освідчення.

На столику лежав «Кобзар», розкритий,

Де саме «Шелестить пожовкле листя»

На все життя ця книжка буде Піснею Пісень для Євгена Маланюка: з неї він черпатиме натхнення, її словом гартуватиме свій дух, учитиметься в Шевченка незламності й звитязтва.

Спогади про родину з прочитає наш біограф.



Біограф.У нашому старому мурованому зі степового каменю домі жилося на дві хати – дідову й батькову. В першій хаті панував дух віків, старовинного побуту, тисячолітніх звичаїв і обрядів та свідомого, що так скажу, «Україноцентризму». У другій хаті панувала атмосфера, приблизно кажучи, «українського інтелігента».

А народився Євген Маланюк 2 лютого 1987 року. Мати майбутнього поета Гликерія Яківна, «з дворянського гнізда». Побравшись із козаком-степовиком, вона втратила свою заможність і вишуканість:

Рояль, Шпільгагена й альбоми

Змінила на твердішу долю.

Дружина-мати тільки й знала

Родину, поле та город.

Саме вона передала синові «за традицією» бунтівливу душу й любов до мистецтва. А батько – життєву свою невдачу, бо був людино «без определенных занятий», як певно було занотовано в поліцейських реєстрах.

Вчитель. Маючи таких предків, Маланюк, який узяв від них все найкраще, не міг залишитися не поміченим. 8 років навчався в Єлисаветградському реальному училищі, славетному тим, що в стінах його перебували М.Саровський, П.Саксаганський, Яновський. Саме тут Євген Маланюк блискуче оволодів словом, знав «на зубок» кілька іноземних мов – латину, грецьку, французьку, німецьку, польську, чеську, не кажучи вже про східнослов’янські.

Після закінчення реалки – Петроградський політехнічний інститут, в якому навчається недовго, бо почалася Перша світова війна, невдовзі стає курсантом Київської військової школи. Одержує звання підпоручика царської армії. Але наступає 1917 рік.

А які події відбувалися в нашій країні в ці часи, про це розкаже нам наш історик.
ІСТОРИК. Лютнева демократична революція активізувала демократичну боротьбу мас трудящих не тільки за їх політичне й соціальне, але й за національне визволення. З березня 1917 року в Києві з ініціативи ряду українських політичних, наукових організацій була утворена Українська Центральна Рада, яка висунула ідею про створення автономії України. Задовольнити ці вимоги Тимчасовий уряд не спішив. Тільки опираючись на реальну силу народних мас, можна було з надією вступати в переговори з Тимчасовим урядом. Дуже важливою для Центральної ради була підтримка зі сторін скликаних у Києві в травні 1917 року всеукраїнських з’їздів: воєнного, селянського, робітничого.

Саме на цьому з’їзді прийнята була постанова про «націоналізацію армії», тобто про формування із солдат-українців національних полків. Створювалися загони гайдамаків і вільних козаків.

Саме коли почався активний розклад армії, Євген Маланюк з допомогою полковника Євгена Мєшковського прибуває до Києва в генеральний Штаб України, де починає служити старшиною оперативного відділу. Цей трирічний період служби в Штабі Дієвої Армії був надзвичайно важливими для становлення Маланюка як особистості, що все своє наступне життя віддасть осягненню, розробці та пропаганді національної ідеї.

Вчитель. А що ж відбувалося на літературній ниві в цей час?Слово нашому літературознавцю.

ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ. Йшла громадянська війна. За таких умов не могло й бути мови про стабільне літературне життя, про легкість ідейного й творчого самовизначення письменників. Утворювалося безліч літературних об’єднань «Плуг», «Гарт», пізніше ВУСПП, «Жовтень», «Забой», ВАПЛІТЕ, «Марс». Саме до гартовців належав і Євген Маланюк. Олександр Білецький так охарактеризував цей період становлення української літератури на початку ХХ століття: «Україна кипіла, як величезний казан на безперестанному шаленому вогні, і в цім казані виварювалися думки й почуття, наново перетворювалися світогляди, дивно змінювалися люди. Тим-то літературні явища цієї доби становлять надзвичайно строкату картину».

Саме в цей період на літературну арену виходить Євген Маланюк. Взагалі творчість Євгена Маланюка можна розподілити на три періоди:



  1. 1916-1916 рр. – Україна;

  2. 1920-1945 рр. – Польща. І еміграція;

  3. 1945-1968 рр. – США. ІІ еміграція.

Саме з 1916 року Євген починає прокладати свої стежки до «справжнього Шевченка», осягати «інтелект Шевченка», вчитуватися в Пантелеймона Куліша, осмислювати протеїзм Лесі Українки, проникати в сутність «роздвоєної душі» Миколи Гоголя. Як відбувалося становлення Маланюка – поета – розповість нам літературний критик.

Літературний критик. Перебуваючи на службі, на літературу не залишалося жодної миті. В особливій шанобі була в нього поезія Миколи Гумильова, Осипа Мандельштама, Анни Ахматової, знав О.Блока, Ф.Сологуба, З.Гіппіус. не менше часу віддавав і західноєвропейській поезії – Шарль Бодлер, Артюр Рембо, Еміль Верхарн, Райнер Марія Рільке. Саме на час служби в гетьманаті Маланюк переходить на українську мову.

На щастя, зацілів один-єдиний поетичний твір автора на три строфи з 1919 р. – «Ми за життя горіли в пеклі».(Звучить музика, учень читає вірш)



Вчитель. Саме цією поезією Є.Маланюк увійшов в історію української поезії як поет волюнтаризму, поет того покоління, що 1917 р. відновило українську самостійну державу й армію.

За свою свободу та незалежність воно понад чотири роки кривавилося в оборонній війні України проти інтервентів з півночі, півдня й заходу. Маланюків волюнтаризм дав у поезії чітке ударне слово й речення, гостру думку, виразний ритм і повнозвучну риму.

А що ж таке волюнтаризм? Нас познайомить літературознавець.

Літературознавець. Волюнтаризм – походить від лат. voluntas – воля. В політиці це направлення, яке не рахується з законами історичного процесу, з реальними умовами й можливостями.

Вчитель. Але у Маланюка волюнтаризм – це перш за все здобуття волі в усіх її формах і виявах, це прагнення людини до волі.

Життя поета складалося дуже трагічно. Перебуваючи на дійсній службі, він під час Першої світової війни був офіцером російської армії, в роки визвольної боротьби – старшиною української.

Маланюк відступив на еміграцію ще 1920 року, як вояк разом із Українською Армією під командуванням Симона Петлюри. І з того часу він ні разу не бачив України. Але зате ж він ні на один день на забуває її.

Жилося вкрай сутужно. Але невдовзі виник «інтелектуальний осередок». Спершу відкрилася гімназія, далі – театр, а потім – і видавництво. Пробудилися літературні сили. Є.Маланюк писав: «Бібліотеки майже не було. Отже, треба було починати з самих себе, з роздумувань у пущі, з лірики… І лірика заговорила перша». А з нею заговорив і Євген Маланюк.

У поета не було вибору предмета своєї поетичної творчості. Волею долі позбувшись міліарної можливості боротися за свою державу, старшина війська УНР Маланюк обирає своєю зброєю слово.

А зараз ми звернемо свою увагу на творчість Є.Маланюка під час еміграції, і протягом уроку заповнимо таблицю творчості поета.



Назва поезії

Тема поезії

Образи поезії

Прочитайте поезію «Осіння молитва».



(Учень читає поезію)

  • Питання до учнів:

  1. Яка основна тема цієї поезії?

Передбачувана відповідь: в цій поезії Євген Маланюк звертається до рідної серцю України, вболіває за її долю.

  1. За допомогою яких образів поет висловлює своє вболівання?

Передбачувана відповідь: осінь, весна, Господь Бог, Свята Марія.

Надамо слово нашому літературному критику, який пояснить нам, що ж означають ці образи.



Літературному критик. У творчості Маланюка велику роль відіграють сили природи. Найчастіше у віршах Маланюка фігурує весна й осінь. Весна символізує молодість, незалежність держави, волю й свободу народу. Осінь – пору року людського життя Маланюк змальовує найрізноманітнішими художніми засобами. Осінь стає символом людської зрілості й повноти, коли людина просвітлена лагідним теплом осінньої мудрості спроможна бачити сутність земної метушні.

Вчитель. Введення в свою творчість Господа Бога та інших духовних сил – це передовсім уособлення світового творця, космічного імператора. Той, хто дорівняв себе до Бога, не хоче збагнути головного: Бог давав і дає життя кожному, але наблизитися до нього й скористатися його мудрістю та ласкою може тільки той, хто справами своїми й чистими помислами доведе готовність служити Всевишньому, а водночас – усім лядам.

  1. А чи був близьким до Бога Є.Маланюк?

  2. Що описує поет у своєму вірші?

Передбачувана відповідь: рідну Україну, рідні хати, поля.

  1. Що символізує в цій поезії образ весни й осені.

Передбачувана відповідь: у словосполучення «осінні небеса» та «осінній сон» поет осмислює, що Україна стоїть не на тому шляху, який їй накреслив Господь Бог, проблема незалежності й самостійності України гостро простежується в цій поезії. Поки це ще недосяжна мрія, але поет вірить, що настане «весна» й Україна стане самостійною державою.

Розглянемо другу поезію «Чорна ніч».



(Учень зачитує поезію напам’ять і дає їй аналіз)

  • Питання до учнів

  1. Яка тема цієї поезії?

Передбачувана відповідь: змалювання України в роки громадянської війни.

  1. Як називає поет свою Україну?

Передбачувана відповідь: поет називає її «Ти».

  1. За допомогою яких образів поет розкриває свої вболівання за Україною?

Передбачувана відповідь: ніч, плач, вогонь, меч, кров, весна.

  1. Що символізує собою ніч?

Передбачувана відповідь: ще поети ХІХ ст. застосовували образ ночі як символ темноти нашого народу, темне життя України.

  1. А плач?

Передбачувана відповідь: ми знаємо, що Україна на початку ХХ століття переживала страшні роки свого становлення, війна несе за собою плач народу, його горе.

Учень читає вірш «Чужа весна»

Давайте з’ясуємо першу ознаку творчості Є.Маланюка.



  • Питання до учнів

  1. Що присутнє в поезіях Маланюка?

Передбачувана відповідь: в поезіях Є.Маланюка присутні образи-символи.

  1. Яку основну ознаку творчості поета ви можете виділити?

Передбачувана відповідь: символізм.

Вчитель. А що ж означає саме слово символізм?

Літературознавець. Символізм – це одна зі стильових течій модернізму, що виникла у Франції в 70-х pp. XIX ст., а в українській літературі поширилася на початку XX ст. Основною рисою символізму є те, що конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ.

Вчитель. Продовжимо наше дослідження. Прочитаємо поезію, яка називається «Жнива».

(Учень читає вірш)

  • Питання до учнів

  1. Про що йде мова в цій поезії?

Передбачувана відповідь: в цій поезії Є.Маланюк розмірковує над сутністю життя людини.

  1. За допомогою яких образів поет розкриває тему цієї поезії?

Передбачувана відповідь :Господь Бог, смуток, колос, смерть, сонце.

  1. Чому Є.Маланюк вводить образ колосу й жнив, чому він порівнює їх з людиною?

Передбачувана відповідь: тому що колос, який кидають у землю, проростає і дає життя іншим колоскам, так і людина народжується, дає життя іншій людині, вмирає. А у Маланюка колос і жнива – це його творчий доробок.

  1. А який ще образ вводить поет у своїй поезії?

Передбачувана відповідь: образ смерті.

Вчитель. Що ж означає образ смерті в творчості Є.Маланюка, розкаже нам літературний критик.

Літературний критик. Для Маланюка смерть – це не кінець, а продовження. Христологічний аспект бачення Маланюком цієї теми полягає в думці, що смерть можна подолати смертю, вона є умовою народження нового життя.

Вчитель. Підтвердіть це рядками з поезій поета.

Передбачувана відповідь. І зерно мусить вмерти, щоб дати

В життєдавчому житі — Життя.



Вчитель. У цих поезіях предметом дослідження є філософія Маланюка – митця, філософія поетична, філософія настрою й глибоких роздумів про людське життя та його призначення. Про це свідчить ще одна поезія Маланюка «У великодню ніч».

(Учень читає вірш і дає їй аналіз)

Вчитель. В цій поезії автор за допомогою образів муки й зла, образів природи, а зокрема й весни роздумує над своїм життям. Дуже довго він перебував у скрутних обставинах життя, переживав всі незгоди, але він вірить у свою весну, своє воскресіння, хай навіть і після смерті.

Давайте продумаємо, чим відрізняються ці дві поезії від попередніх?

Відповідь: перші поезії присвячені своїй Україні, а дві останні поезії – це роздуми поета над сенсом буття людини.

Отже, друга ознака творчості – це філософічність.

Маланюк любив усамітнюватись і заглядати в самого себе, як істота, що почуває себе невід’ємною часткою неозорого Всесвіту й, у якомусь розумінні, дзеркальним відображенням усього людства.

Мушу випити жми до краю –

Полиновий мед самоти…

Ще на початку життя такий жереб було кинуто поетом щодо майбутньої долі. Але все своє життя поет був відданий своїй батьківщині, своїй землі, народові. Але, навіть перебуваючи в еміграції, він був вірний законам християнської моралі, бо Ісус Христос – це уособлення великої любові до людей.

Наступна поезія, яку ми розглянемо, це «У гніву дозрівають важкі грона».

(Учень читає вірш)


  • Питання до учнів

  1. Про що веде мову поет у цій поезії?

Передбачувана відповідь: кожна людина повинна відповідати за свої вчинки. А тих, хто намагається ошукати людей, Господь Бог обов’язково покарає. До цього й закликає поет.

  1. Яка третя ознака творчості поета?

Передбачувана відповідь: відповідальність за свою долю й свої діяння.

  1. За допомогою яких образів автор допомагає нам розкрити цю тему?

Передбачувана відповідь: зло, лють, Господь Бог, кров, вогонь.

Вчитель. Ми розглянули з вами основні теми поезій поета, визначили дві основні теми. А який образ найбільше присутній у поезіях Маланюка?

Відповідь: Господь Бог.



Вчитель. Так, це Господь Бог. А чому?

Відповідь.

Так давайте визначимо третю ознаку творчості. Це – релігійність.

У кожної людини настає такий період життя, який несе в собі найпрекрасніше, найсвятіше – це кохання. Такий період переживав і Є.Маланюк. надамо слово нашому літературознавцю.



Літературознавець. Під час навчання поета в реальному училищі він спершу жив у знайомій родині Різниченків, а пізніше поселився в будинку свого хрещеного батька, вчителя Кузнєцова. Тут була майже одних із ним літ дівчина Галя й вона стала довірницею 16-річного Дон-Жуана в його задушевних справах.

Вчитель. Темі кохання поет присвятив велику кількість поезій: «Ганні», «Березіль», «Гр. № №», «Сонет». І через усі ці поезії проходить образ коханої й недосяжної жінки, недосяжної, як Україна.

(Звучить музика Бетховена. Учень читає поезію «Лист»)

  1. Що поєднує в цій поезії Є.Маланюк?

Передбачувана відповідь: у цій поезії поет поєднує свою кохану з Україною. Він виконує її наказ – боротися за Україну. І він бореться, бореться своїми віршами.

  1. Які образи змальовує наш поет?

Передбачувана відповідь: самотність, кров, весна.

Залишилося визначити, хто ж стоїть в центрі творчості Є.Маланюка.



Передбачувана відповідь: людина.

Це і є четверта ознака творчості поета. Це екзистенційність. Що таке екзистенційність нас познайомить літературознавець.



Літературознавець. Предметом вивчення екзистенційності є людина.

Вчитель. Саме призначення людини Маланюк ставив вище всього, тому що саме вона несе з собою свою сутність, своє призначення. А якими воно буде, вирішувати їй.

Ми розглянули тільки ІІ період творчості Євгена Маланюка. Давайте тепер зробимо висновок.



  1. Чим же для поета була поезія?

Передбачувана відповідь: Євген Маланюк ставився до поезії як до Діла. Він вважав, що вона повинна впливати на людський дух, а через нього – й на суспільство. Повинен, на його думку, діяти зв’язок: духовна енергія поета – енергія слова – енергія суспільства.

  1. Що хотів довести нам поет своєю поезією?

Передбачувана відповідь: перш за все Євген Маланюк вчить нас бути людьми, причому людьми, які повністю віддані своїй Батьківщині, людьми із сильним характером та сталевою волею. Тому й потрібно нам заряджатися національною енергією поетичного слова Євгена Маланюка.

ІV. Підбиття підсумків. Рефлексія.

Ми розглянули з вами деякі моменти творчої спадщини Євгена Маланюка в І період еміграції поета. На далекій чужині Маланюк тримався гідно, з честю ніс звання українського поета. За словами Уласа Самчука: «Він поет. У всій своїй має статній подобі – «імператора строф…» Творчість стала для нього формою служіння Батьківщині, і він не помилився в своїх намірах. Ми гостро відчули її потрібність саме зараз. Творена у вільних умовах, вона, повернувшись до нас, поступово починає заповнювати собою той вакуумний простір, що утворився після швидкого й, сказати б, зовсім не силуваного, цілком природного відходу у вічне забуття соцреалістичної літератури.



(Звучить музика Бетховена. Вчитель читає поезію «Творчість»)

І я хочу, щоб сьогодні ви, в часи нашої незалежності й самостійності, до якої так прагнув Євген Маланюк, ви намагалися бути перш за все людьми, причому з людьми з великої букви, і при цьому були вірними синами своїй Україні, такими, як був Євген Маланюк. Наш урок закінчено. Дякую за роботу. На все добре, до побачення.



V. Оцінювання учнів.

VІ. Інформація – інструктаж домашнього завдання.

Закріпити знання з творчості Є. Маланюка, вміти аналізувати поезії, скласти порівняльну таблицю творчості митців «празької школи».


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка